Слатко Лала

Сторінки (1/17):  « 1»

Переклад "My man"

Переклад  \"My  man\"

Не  хвилюйся,  вже  скоро  я  тебе  розлюблю
Не  хвилююся    -  це  не  страшно,
Любий,  я  тебе  розлюблю.

Ти  вважаєш,  що  ти  перший,
Ні,  ні,  любий,  ти  і  не  другий
І  я  скоро  про  тебе  забуду,  любий.

Моє  серце  не  шаленітиме,
Любий,  мої  руки  не  пітнітимуть,
Мої  очі  не  дивитимуться  в  твої.

Я  прощалася  з  усіма  до  тебе,
Вони  зустрічали  інших,  а  хтось  лишався  сам
Але,  мені  потрібен    час,  щоб  згадати  їх  імена.

Любий,  у  мене  буде  інший,
Я  знаю,  у  мене  завтра  буде  інший,
А  ти  будеш  покинутий,  любий.

О,  як  ще  довго  я  зможу  називати  тебе  –  любий,
О,  як  ще  довго  я  завмиратиму  від  твого  голосу,
О,  любий,  я  залюблю  тебе  до  ненависті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014


Що означає вчасно?

Що  означає  вчасно?

В  скільки  років  необхідно  вперше  поцілуватися?
В  скільки  років  треба  перестати  грати  в  ляльки  барбі?
В  скільки  років  необхідно  переглянути  серіал  «Секс  і  Місто»

Чи  існують  вікові  границі,  встановлені  вікові  проміжки  –  від  і  до  –  коли  необхідно  зробити  ту  чи  іншу  дію  в  своєму  житті?
А  якщо  зробити  це  невчасно,  раніше  чи  пізніше,  або  переплутати  встановлену  послідовність,  що  тоді?
Буде  хаос?
Нічого  не  трапиться?
Чи  життя  втратить  логіку  встановленого  і  узаконеного  розвитку  і  набуде  нетипового  перебігу  .
Є  усереднені  статистичні  показники,  де  існує  достатньо  велика  вибірка,  назвемо  її  суспільством.  У  цього  суспільства  є  стандартне  відхилення  –  в  плюс  і  мінус.  Все,  що  складається  в  цей  діапазон  –  це  норма,  а  інше  -  артефакт,  помилка,  не  норма.  Суспільство  тримається  цієї  норми,  так  як  більшість  індивідуумів  вкладаються  в  неї,  і  як  руками  боязливого  дослідника  намагається  підігнати  всі  наступні  нові  покоління  результатів  до  цієї  норми.  Виходить,  що  індивідуум  намагається  копіювати  показники  попередньо  встановленої  норми,  щоб  не  виявитися  артефактом,  який,  за  всіма  правилами  статистики,  потрібно  просто  відкинути,  стерти,  не  брати  до  уваги.
То  чи  варто  боятися  опинитися  за  межами  стандартного  відхилення?  
Чи  може  в  розрахунки  необхідно  додати  такий  собі  коефіцієнт  індивідуальності,  щоб  вписатися  в  норму?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452326
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.10.2013


Що робити?

Що  робити,  коли  хочеться  кричати?
Що  робити,  коли  хочеться  ревіть?
Коли  хочеться  невинного  проклясти
І  себе  руками  задушить.

Що  робити,  коли  сил  нема  спинити
Ріки  сліз  учора,  а  сьогодні  гнів?
Що  робити,  коли  треба  посміхатись
І  казати  іншим:  «Добрий  день»?

Що  робити,  коли  жар  проймає
Від  судінь  і  рідних  і  чужих?
Вибачатись,  плакати,  благати,
Чи  умитися  і  плюнути  на  всіх?

Що  робити,  коли  рідні  плачуть?
Хай  клянуть  мене,  не  в  тім  біда.
Що  робити,  коли  їхні  сльози
Вбирає  начисто  моя  душа?

Що  робити,  коли  міцні  плани
Зруйнував  нежданий  буревій?
І  від  шоку,  ніби  зовсім  п’яна
Просиш  себе,  нерозумная,  молись

Я  молюся,  другий  день  молюся,
У  соборі,  у  ікон  Святих,
Бога  прошу  рідних  захистити
І  від  болю  їх  оберегти.

Що  робити,  коли  ти  в  тім  винен,
Що  накрила  темрява  серця?
Що  навколо  біль  і  крига,
Що  зруйноване  тобою  є  життя.

Що  робити?  В  кого  запитати?
В  Бога?  Я  втомила  Бога  вже.
Може  варто  просто  задрімати
Біль  мене,  і  гнів,  але  реальність  сон  не  забере.

                                                                               Січень  2010  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012


Чому Весною згадую тебе завжди

Я  напишу  тобі  історію  про  сон,
Який  ніколи  більше  не  насниться,
У  ньому  вперше  втратила  любов,
У  ньому  взяв  тебе  на  крила  вітер.

Я  напишу  тобі  історію  про  сум
І  перше  лагідне  кохання,
І  те,  навіщо  ми  ховалися  удвох,
Не  від  дощу,  а  від  нестримного  бажання.

Я  напишу,  чому  мовчали  ми,
Чому  навколо  гамірне  кричання
Було  безсилим  і  віконне  скло
Сховати  подих  твій
і  теплоти  руки  твоєї  на  прощання.

Не  йди,  спинися,  це  єдина  мить,
Нехай  без  тебе  відлітають  в  вирій,
Ці  зовсім  неспівучі    сріблясті  журавлі
Нехай  же  інших  віднесуть  в  захмарний  вимір

Спинися,  прошу  зачекай,
Поглянь  востаннє  на  високі  схили,
Я  вітру  сльози  свої  передам
Неначе  роси  хай  постелить  на  чужині.

Спинися,  стій,  не  йди,  не  йди…
Остання  мить  перед  холодним  ранком
Чому  Весною  згадую  тебе  завжди
Чому  за  межами  твій  вимір  існування.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2012


Почути відповідь

Можливо  варто  полетіти
             В  нові    небачені  світи
             І  не  для  того,  щоб  згоріти,
             А  щоб  сіяти  і  цвісти……

Я  так  боюся  просто  жити,
Любити  інших  і  себе,
Бо  щастя  в  тому,  щоб  радіти
І  сонцю,  й  снігу,  і  дощу

А  я  не  вмію,  не  навчили,
Все  вчили,  вчили  і  навчили,
Як  треба  людям  догождать,
Як  треба  правдоньку  казать,
І  треба  вічно  нам  страждать
У  цьому  світі  –  
Щоб  радіти,
В  раю  чи  в  пеклі…  Любі  діти!
Мовчіть,
Кажіть,
Сьогодні  -  спать!

І  скрізь  лякають,  скрізь  штовхають,
Мовчи  сиди,  бо  там  стріляють,
Там  вбивають,  а  там  живцем  когось  ховають
І  я  боюся,  я  боюся,
Іду  й  позад  усе  дивлюся,
Й  від  тіні  власної  жахнуся…
Чи  там  бодай  кого  нема.

Нам  кажуть  глянь,  на  інших,  бачиш..
Як  їм  всім  важко,  гірше  як,
Тому  радій,  що  ти  вже  маєш
Й  тихенько  в  нього  все  благай
Душі  рятунку  й  пам’ятай
Дідів  своїх,  славетних  предків,
Що  бувши  впряжені  в  ярмо
Зорали  кров’ю  Україну,
Для  тебе  сіючи  добро.
Воно  зійшло  і  породило
Багато  всякого  добра
Та  тільки  душу  окропило
На  всі  майбутнії  віка!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315636
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2012


Похмуре небо хмарами вдяглося

Похмуре  небо  хмарами  вдяглося
І  змусило  вдягнутися  усіх.
Хіба  то  правда,  що  нам  довелося
Лишити  душу  на  холодний  сніг.

Похмуре  небо  скине  сині  хмари
І  люди  скинуть  всі  хутра  свої,
І  лише  лід  знекровленої  рани
Не  потече  сльозами  по  щоці.

                                                                       18  червня  2003  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2012


Сьогодні природа страждала

Сьогодні  природа  страждала
І  сипала  сніг  і  дощі,
Сьогодні,  за  день  розказала,
Що  значить  життя  на  землі.

Що  правда,  що  слава,  що  сила,
Заплуталась,  мабуть,  й  вона.
І  тільки  лише  голосила
Та  кляла  людськеє  буття.

Я  вивела  „в  люди”    вас  люди,
Дала  і  вогонь  і  життя,
А  ви  безнадійні  приблуди,
Приблуда  з  вами  і  я?

Якби  полишити  вас  люди
Даного  мною  життя
Та  ви  ж  мої  діти,  чи  любі?
Навіщо  вам  знову  війна?

                                         20-21  березня  2003  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266497
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2011


Я…

Вы  будите  меня  не  понимать,
Себя  понять  мне  тоже  очень  сложно,
И  можете  не  раз  оклеветать,
Но  только  очень  осторожно.
Вы  можете  кричать  или  молчать,  
Я  буду  вам  и  так  как  прежде  верной,
Но  я  прошу  меня  понять,
Я  не  могу  молчать  как  прежде.
На  это  нет  причин,  событий,
И  в  этом  нет  ничьей  вины,
Но  разрешите  мне  сказать  открыто,
Сказать,  что  я…  
                                                   я    снег  люблю!  ))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261862
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.05.2011


Мені сьогодні Сонце подзвонило

Мені  сьогодні  Сонце  подзвонило
Й  сказало,  що  не  буде  вже  світить,
Сказало,  що  втомилось  дуже,  
І  має  просто  відпочить.

А  ще  учора,  Вітер  п’яний
Зустрівсь  на  кручі  край  ріки  -  
Пішов  шукати  кращу  долю
За  обрій  знаної  землі.

Він  сильний  був  й  робив,  дай  Боже,
По  небу  хмари  так  ганяв!
А  як  нап’ється,  то  тривожив
Степи  рясні  і  цвіт  ламав,
А  часом,  навіть  із  корінням
 дуби  столітні  виривав.

А  тут  ось  що!
Пішов..  не  хочу…
Й  мовляв  –  шукай  дурних.
Хай  краще  інший  політає,
Хай  люди  його  і  клянуть.

Пішла  б  до  Місяця  посидить,
Про  те,  про  се  погомоніть,
Він  добрий  і  дав  би  згоду
Яскраво  землю  освітить.

Даремно  Місяця  шукати  –  
його  удома  вже  нема,
Пішов  Зірочкам  показати
Нові  небачені  моря.

Мені  сьогодні  Сонце  подзвонило
Й  сказало,  що  не  буде  вже  світить,
А  я  ніяк  не  розуміла…  
Для  мене  тільки,  не  для  всіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225563
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2010


Все давно минуло

Тільки  я  не  задивлюся  в  очі
У  яких  кохалася  душа,
І  не  треба  нам  тієї  ночі
У  думках  своїх  тримать.

Все  минуло,  все  давно  зсіріло,
Залишилося  окрай  часу.
Ми  пройшли,  ми  вже  переступили
Налюбившися  когось  там  до  схочу.

Насміялися  і  може  наридавшись
Знову  плачемо  і  знову  сміємось.
Проклинаючи  незнане  нам  кохання
У  обійми  все  ж  віддаємось.


Все  було  і  все  давно  минуло,
А  попереду  -  нове  життя.
Не  кохаю  ж  тебе,  не  цілую,
Тільки  спокою  в  душі  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2010


Ці карі очі, сповнені краси

Якою  силою  наділений  ти  був,
Що  знову  томиш  мої  очі?
Якій  істоті  душу  ти  віддав,
Щоб  чарувати  серденька  дівочі?

Твоя  хода  і  тіло  твої  й  ОЧІ,
Ці  карі  очі,  сповнені  краси.
Навіщо  ти  з’явився  тої  ночі
В  моїх  думках  і  в  снах  моїх?

Тебе  давно  я  вже  й  не  знаю,
А  образ  твій  преслідує  мене,
Хоч  зустрічей  ретельно  уникаю,
Та  погляд  мій  шукає  знов  тебе.

Це  хворобливий  стан  чи  існування  –  
Бажання  бачити  тебе,
Щоб  ти  не  поспішаючи,  буденно,
Пройшов  біля  вікна  мого  і  все.

Ти  не  дивись  на  мене  й  слів  не  треба,
Пройди,  як  теплий  дощ  вночі,
Мені  достатньо  лише  сліду,
Який  лишив  ти  у  моїй  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2010


)

Я  та,  ким  є…  і  іншою  не  буду,
мені  життя  дароване  лиш  раз,
й  прожити  треба,  кажуть,  щоб  не  соромно
було  потім  дивитися  на  Вас.

На  кого  з  вас…  і,  чи  згадаєте  
мене  хоч  раз  серед  мільярдів  душ,
смішні,  смішні,  але  співаєте
ви  за  вікном  блаженно  алілуй.

Я  зникну  в  тінь,  як  і  раніш  зникали,
й  різниці  майбуттю  нема  -  
Чи  Гітлером,  чи  Сталіним,  чи  Матір’ю  Терезою
своє  життя  я  прожила.

Чи  буду  у  книжках,  чи  лиш  згадаюся,
Чи  пальцем  доторкнуся  до  листка
Усе  горить,  все  забувається,
така,  на  жаль,  природа  у  буття

Я  та  ким  є,  що  правда,  намагаюся
дивитися  в  далеке  майбуття,
а  вчора,  я  хотіла  зупинитися
не  розуміючи,  навіщо  я  жива
                                                             
                                                         13.06.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2010


не скажу

Мне  так  хотелось  бы,  мой  зайчик,
Тебе  на  ушко  прошептать,
Или  хотя  бы  в  этом  тексте
Воздушный  поцелуй  послать.

Но  не  могу,  я  не  имею  права,
И  я  такого  не  скажу.
И  пусть  жестокой  будет  рана,
Но  лишь  одно  я  вас  прошу.

Меня  забыть,  меня  не  помнить,
И  не  писать  и  не  звонить,
А  те  слова,  что  сердце  полнят  
Своей  любимой  подарить.

                                                                             18.07.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201681
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.07.2010


ответ

Вы  рыцарь  впрямь  средневековый,
Но  вас  заметить  я  прошу,  
Что  я  ни  как  не  Дульцинея
И  подвигов  от  вас  не  жду.  

Мечтать  дано  нам  иль  от  Бога,
Не  нам  об  этом  рассуждать,  
Мечты  сбываются,  без  спора,
Но  иногда  не  те,  а  иногда…  не  так.

                                                                                                                                 16.07.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201404
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.07.2010


Не плач, моє сонечко

Не  плач,моє  сонечко  -
Сонця  немає,
 Це  тобі  наснилося,  
Повір,  я  ж  бо  знаю.

Немає  ні  неба,
Ні  моря  навколо.
Є  лише  стіна
І  право  на  слово.

Не  плач,  моє  сонечко,
То  лиш  уява,
А  воля,  то  слово
Не  з  нашого  краю.

Не  плач,
Поглянь,  як  чудово,
Оце  є  стіна,
Ось  стеля,  підлога.

Не  плач,  моя  рибонько
Все  в  нас  чудово  -
Ми  ситі  й  зігріті,
Хіба  нам  не  досить?

2007  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200827
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2010


Ти тільки не збуди мою надію. .

Ти  тільки  не  збуди  мою  надію,
як  будеш  вранці  двері  зачиняти.
Ще  дуже  рано...  і  чарівну  мрію,
у  снах  своїх  я  буду  колихати.

Мій  янгол  ще  дрімає  наді  мною,
а  твій  на  вушко  шепче:  Треба  йти.
І  у  душі  твоїй  нема  спокою
будь  ласка,  янголе,  зумій  оберегти.

Поверне  день  до  ночі  свої  очі
й  сховаються  під  чорним  полотном,
а  чарівні  небесні  зодчі
розпишуть  небо  золотим  пером

Ти  тільки  не  злякай  мою  надію,
не  утопи  її  в  моїх  сльозах.
Я  обіймаю  зараз  мрію
і  божеволію  в  її  руках.  

31  липня  2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2010


Я лишаюся

Я  лишаюся  тут  назавжди
і  не  буду  від  себе  втікати,
я  віддам  свої  сили  задарма
щоб  до  твого  вікна  не  літати.

Я  сховаюсь  у  синії  ріки,
у  глибокі  каньйони  спущусь,
загублюся    в  лісах  Амазонки,
у  пустелі  маревом  білим  здіймусь.

Я  ніколи  вже  не  потраплю
в  поле  зору  цих  дивних  очей,
і  на  тебе  також  не  гляну
заблукавши  у  світі  ночей.

Я  ніяк  собі  не  пробачу,
що  безсила  була  і  німа,
що  тобі  не  сказала  всю  правду  -  
Боже,  яка  ж  я  дурна...

Повертайся  назад,  за  край  світу,
повертайся,  а  я  не  піду,
я  з  вітрами  шукатиму  тишу,
із  зірок  намалюю  мету.

У  осіннє  золото  кленів
ти  повернешся  в  рідний  свій  край,
і  востаннє  згадавши  про  мене
ти  від  мене  привіт  передай.

                                     16-17  вересня  2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2010