| Сторінки (4/361): | « | 1 2 3 4 | » |
Шепоче, чуєш, дощ? У шибку б'ється,
І краплі розтікаються на знаки.
Ні, не таємні. Пишуть: Леся Леся,
До купи тулять половинки серця,
Малюють ще приємності усякі.
А ніч за мокрим склом - немов люстерце,
Де лик, з якого слід років зітерся.
Шепоче, чуєш, дощ? Так мама тихо
Колись давно шептала на ніч казку.
Ти заколихуй, мамо, заколихуй
У теплий сон, і заступай від лиха.
А тихий дощ у землю - Божа ласка!
...
У землю, де війна скаженим риком...
На склі за мить мої малюнки зникли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025
Холодний вітер оббиває крони,
Завчасно вбрані квітнем беручким.
Лахміття біле трусить на стежки.
І цідиться ранковий срібний промінь
На крижаного шереху стіжки -
Морозу слід, що товкся безборонно.
Безсердно і безжально цілувати
Рожевий цвіт йому було у кайф.
Так замерзав колись у казці Кай.
А злу б скалок у очі насипАти.
Тікай, наївний хлопчику, тікай.
Я Герда у сльозах посеред саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерть - і нині й прісно ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
Я хочу світла! В нього умочить
Перо своє, щоб скрапували чисто,
Збиралися в цитринове намисто
Слова й рядки, і грали променисто!
Я хочу світла! Тисячу причин
На те я маю, в Бога просячи
Вернути світло на стезю тернисту.
Проси зі мною Бога. Не мовчи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новий видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Ти для Любові, Віри і Надії,
Для Перемоги світлої Воскрес!
Христос Воскрес! - над куполами лине.
І хоч на серці сум - Христос Воскрес!
Ми віримо - воскресне й Україна! -
...Возноситься молитва до небес.
22.04.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Зродилась думка. Виросла у тверді
Знімілих шрамів, задавнілих саден.
Слова на ній брунькуються, уперті.
Міцніє окорінок. Дай зіпертись
На тебе, думко! Буду воскресати
Звучанням крапель. То не дощ, а злива
У мене, спраглу, що напитись волить,
Проллється мною ж. Строфо, пий жадливо!
З рядка в рядок течу, як сію ниву,
Й сама брунькуюсь мріями поволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.
І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, весно мирна, й при місяці срІбленім,
Придивляюся в ночі морозні - чи йдеш по обочині,
Чи ведеш із собою додому солдатика рідного?
Соколятку-синочку, натомлений, щоки обвітрені...
Пробирає весна безсиренна стежину до хати нам.
Молитвами своїми я шлях її довгий помітила,
Ніби стьожками серця гарячого. Ними ступатиме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
А для мене весна - то не тільки принадний промінь,
То не тільки духмяний травень і злива тепла.
У весни далечінь гуркотітиме тільки громом,
У весни тільки зелень на смак буде мати терпкість.
У тієї весни, що чекаю, не буде лиха,
А сльоза потихеньку змиватиме пережите.
Ні, не змиє до краю, стікатиме в пам'ять тихо.
Та на свіжих могилах не будемо ми тужити.
У тієї весни, що чекаю, кохання вірне,
Від якого лелеки нестимуть, нестимуть діток!
Скільки ж, Господи, Ти нам терпіння Свого вірмірив,
Що не згасло бажання весні і життю радіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
В мене очі вечірнього неба, чи неба з грозою.
А твої - теплі хвилі весни з молодих ковилів.
Схожість, мабуть, шукати між нами немає резону
Ми з тобою, як погляди наші, ми - різносезонні.
Стали ж поруч, побачили, світ навкруги посвітлів.
Стали поруч, і пісня зарянки, що зиму страждала,
Розлилася по саду, розкидала нот блискітки,
А по різнофарбованих райдужках стеляться далі:
Що зелені, що сині - та з гартом негнучої сталі.
То ж відчуємо врешті у чому ми схожі таки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Білопінний весняний обрУс черешневого саду
Відцвітав у дитинстві, натомість рожеві плоди
Піднімаючи високо, в сонці купаючи знадно:
- Що, мала, не дістанеш? А спробуй но і підлети!
То ж ставала в нагоді драбина і дідові руки,
Найміцніша опора для ніг, де поколював страх.
І прогнавши нахабних шпаків зі всієї округи,
Я сама у тім гіллі солодкім сиділа, як птах!
А бувало достатньо плечей - сильних, рідних і теплих.
Діду, діду мій любий! Черешня цвіте молода.
Давні весни без тебе мені відболіли й відтерпли.
Не лишилося сліду від саду твого і гнізда.
Тільки пам'ять в онуках, які зачекались онуків.
Бо закони життя - і гніздів'я нові, і сади.
..
Сторожать на черешні мене й досі дідові руки,
І у вітрі вчувається лагідне: "не упади".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Просити для тебе милості,
Далекого, не чужого.
Зі слова надія виросте,
І випливе з бурі човен.
Зап'ястя б лиш обізвалося
На дотик сердечним стуком,
Дивуючи витривалістю
Бувалого відчайдухи
У чині варіативному.
..
І свічка біля ікони
Докрапує намистинами,
На білім піску холоне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Любовних дурощів конфуз,
І серце в дрУзки.
Заграви згорнутий обрУс
Край неба вузько.
Душа сховалася в кювет,
Німа в безсиллі.
Так світло в лампі не живе
Без керосину.
Де дім стояв, там сірий тлін
На порох схожий,
І листям застеляє сплін
Стару рогожу,
Там, де знайомий задарма
Пропив удачу,
Як стигне заходу хурма
Уже не бачить.
І марно вечір йому стер
Сліди від саден:
Чекати нікого тепер,
Й мені не радий.
Не радий пес, який осліп -
Чому радіти?
Згинає оберемок літ,
Де правда - гнітом.
І будь що буде, все одно
Відтінок мідний
В ожинове стече вино,
Де непомітні
Місця злиття, де гострий біль
Танцює соло.
Змагання з долею - то біг
Завжди по колу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Розчиняюся в передвЕсні.
ПередрАння хрустить морозом.
Небо-море і хмари-весла,
Човник-місяць на обрій зносить.
В зорях-блискітках розсипаюсь
І в колоїднім сниві висну:
В часі, де лиш пускали парость
Мрій моїх надважливі смисли.
В часі тім, де лиш починали
Малюватися перспективи:
В них що слово, то досконалість,
Що параграф - незмінно диво.
Сон гойдає, світає в шибі.
Човник-місяць у раму носом.
Де, питає, твій поступ схибив?
..
Ранок. Час випадати в осад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Губи стисну: мовчати. Та рветься моя непокора,
Галасує у думці, колотить розмірений пульс,
Вутлі паростки спокою косить, подібна серпу,
З-під химерних мостів потурань вибиває опори.
Зверху ще притискаю долоню - ні звуку досади!
Звісно, лівою, бо
права спритно хватає перо,
І приймає слухняно папір мою оповідь про
Непокору, що вкотре зродилася правди заради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Моє покаяння стікає святою водою
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.
Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди туман.
Моє одкровення безгласне Ти, Боже, послухай!
О, скільки разів Ти мене із колін підіймав!
Чого не хватає стояти, розправивши плечі?
І сіяти добре, й збирати такого ж дорід.
Чому потопаємо ми у щоденному треші,
Обравши укотре собі найкривішу з доріг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
Вуха закрию - не слухати.
Очі заплющу - не бачити.
Серце - напруженим стукотом.
Пам'ять - пливучою качею.
Пальці зніміють до білого,
П'ястком уперто затиснуті
Прощенням невідболілого
У відчуванні приблизності
Там, де не слухати чуючи,
Не роздивляючись бачити.
Світ божевільний врятує чи
Вже нереальне пробачення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
Розіп'яла війна блискавицею навпіл
Ще добу. А у ній
Все життя, до самОго до краю,
До застиглої точки на порваній мапі,
Де у миті одній
Майбуття у вогні вигорає.
Неминучості тіні зашморгують сонце.
А домова брудна
Силу грошей ідеями плодить.
Боже, дай же проснутись! Ненависний сон цей,
Де потвора-війна,
Та в наснагу їй - хвора svолота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.
Крим - це Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
Давай говорити про щастя, давай.
Шукати загублений в темені промінь.
Ти тільки ще трохи мене зачекай,
Я сльози, що знову зібралися, зрОню.
Давай говорити про весни, давай.
Під зорями бажану пісню складати.
Ти тільки ще трохи мене зачекай,
Невдовзі зніміє тривога горлата.
Давай намалюємо мрію, давай.
Таку, як бувало, із райдуг і літа.
Та тільки ще трохи мене зачекай,
Дай руки мої у твоїх обігріти.
Давай, обійнявшись, мовчати, давай.
А спокій дарує хай тиша вечірня.
Ти тільки усього, прошу, зачекай:
Тріпочеться свічка під наспів моління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
Круглий місяць завис над овидом:
Подарунок синьому вечору,
Як печатка срібна довершена.
Хто зумів десь її замовити?
Диво-розкіш таку хто викував
І підвісив на гілку бересту?
Підморгнув загадково березень
До Канікули ясноликої.
Канікула - Сіріус.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025
Дарує сяйво вересневий полудень,
Корона сонячна ласкає, не пече.
Повалена верба - вороні подіум,
До білого відіпраний дощем.
Ступає гордовито, не тріпочеться!
Співоче птаство подалося до
Країв далеких, а вороні почесті
За те, що буде каркати на дощ.
Куди спішити їй? Ступає повагом,
Зіркова в них із осінню пора!
Теплом розлився вересневий полудень
На подіум, де поступ від бедра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025
Вже скоро розтопиться березнем скалка прозора
Нічного морозу по краю мілкої калюжі.
Бриніння повітря під звук горобиного хору
Віллється у серце, яке ще не стало байдужим,
В зими чорно-білих відтінках шукаючи зорі.
Як полудень бруньки розбудить, порушивши соки,
То квітки зміцнілий зачаток розколе лушпину
Під небом небачено синім і сонцем високим!
Та радість весняну пригнічує присмак полинний,
Пекучий такий, що, здається, і гілка засохне.
Але не засохне! Весна - то незмінно і скоро!
Надія у промені теплім пелюстя розпустить!
Примножиться поміч, як звуки пташиного хору,
А хижі союзи зрадливі зламаються з хрустом
Об нашу незламність, де думали стріти покору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
Верба плакуча прядиво жовтаве,
Що пізня осінь вичорнить забула,
Замочує у темних водах ставу,
І думає: чи зиму пролистала,
Чи крига скресла ще в зимі минулій?
Там прілі трави з берега звисають.
Мочар мохами зеленіє вперто -
Ті здавна на корчі повилізали.
Стирчать з води застиглими списами
Обсмикані вітрами очерети.
Ніщо не хоче погляд хвилювати.
Кору вербову тихо став чинбарить.
Та дива мить: заслін торочкуватий
Роздерся навпіл, буде випускати
На чорне плесо лебедину пару!
І враз вода заграла срібним блиском,
Дві птахи білосніжні як на сцені!
Дві вишукані прими зовсім близько!
Пливуть - ні хлюпоту від них ні бризки.
Зворушливої тиші одкровення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2025
https://www.youtube.com/watch?v=LC3o9AsQZ6M
Пісня згенерована на нп Октава
Я б пішла - з автоматом, з гранатою, з тим, що було б.
Учепилася в горло, й давила б, давила, давила!
Ти пробач мені, Боже, з молитвою сплетене зло,
Що породжене злом, від якого сховатись несила!
З амазонкою зовсім не схожа - легка і м'яка,
З мене сльози горохом, як тільки втрачаю надію.
Але навіть не знала, яка в мене сильна рука,
Донедавна я думала, лиш обіймати умію.
Та за муки безпомічних, за бездиханне маля,
За синів, хто в багнюці в окопах, в бою і в полоні,
Хто гарячою кров'ю зарошує рідні поля,
Хватить духу зімкнути на шиї сталеві долоні.
ID: 1017098
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025
Поміж нами дорога,
Де вибоїна пхає вибоїну,
А кущі сухорогі
Рани шкрябають ще не загоєні.
Я осилюю версти,
Де жахають колючі обочини:
Не заквітчують весни
Вереміями віти покорчені.
Та зоріє надія,
Там, над розсипом гірко-калиновим.
Темні хащі зрідіють,
А себе я відчую лучиною,
За потреби якою
Спалахну біля тебе, мій воїне,
Освічу й заспокою.
Бо для того спішу по вибоїнах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
Додолу падає з бурульки
Краплина, сонцем осіЯнна.
Ловлю її у теплі руки
Тому в долонях мокра пляма.
А впала б, зазвеніла б лунко
Торкнувши льодяну стежину,
Що синє відбиває небо.
Спішать за нею неупинно,
Відчувши у землі потребу,
Веселі сонячні зернини:
Чи краплі, чи дарунки Феба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
https://www.youtube.com/watch?v=BJCtIfXw0Pk
Пісня згенерована на нп Октава
Я варю тобі зілля, і пару по вітру розвію,
Щоб вона долетіла в далекі твої болотА,
Придавила тебе, утопила в твоїм божевіллі,
І у горлі, як олово, стала каховська вода.
Я - то мавка херсонського степу, я - ласка*,
Для якої не лИшилось місця у плині доби.
Я у варево те не забуду для тебе покласти
ЖАхи кожної божої тварі, що ти утопив.
Я - то парості лугу, то дерево доброго саду,
То домівка із квітами - кращої годі знайти.
Я варю тобі зілля, щоб стала мечем тобі знада,
І від того меча, ти вражино, навіки затих.
Ласка - меленький береговий або лісовий звір.
ID: 985604
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Пронизує весна обідню пору:
Як тільки сонце вмоститься на дах,
Туди, де лютий з ночі присідав
Легеньким інеєм несміливо прозорим,
Дзвінкоголосо крапає вода:
То чується весни легка хода,
Постукують її тонкі підбори.
Послідують долонями алеї,
Загрузнуть у немощені стежки,
І на газоні поступ сторожкий
Затримають, в пусті місця наклеїть
Смарагдових урун тонкі голки.
У тім для неї загад клопіткий,
І в тім її весняні привілеї.
А вечором він знову підморозить,
Непевний лютий. Звати ж його так,
Бо завше лютувати був мастак,
Чесав зимі вітрами білі коси,
Узорами на шибах зацвітав.
Та щось переплелося у світах:
Не був затятим, то, мабуть, і досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Весні прийти б... Щоб в ній - кінець розлуці.
Ти поруч. І моє бажання в тому,
Щоб зняти піклуванням з тебе втому.
Не легко буде. Плечі стрепенуться
Від рокоту заобрійного грому.
Та піде дощ, і змиє слід від солі,
З лиця стікатимуть краплини тихо.
Блаженна мить, небачена утіха
Стояти поруч нам без парасолі.
О, як же довго я просила - дихай!
Здійметься райдуга за обвідом висоток,
Яскрава, як на полотні Куїнджі.
Та ніби знак оманливого кітчу
Під нею обгорілі чорні соти:
Фасад розбитий, злодіяння свідчий.
А ще всього, чого могло не статись,
Та сталося, небачене й жахливе:
Рокованість вогню, заліза зливи,
А в них - щоденні непоправні втрати.
Завізно мелють Божі жорна мливо...
Весні прийти б у заново почате
Життя, де лиш би громом гуркотіло
Весняне небо, краплями дозріле,
Й щоденною любов'ю лікувати
Душі страждання і знемогу тіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
https://www.youtube.com/watch?v=jj2ocvG6rgw
Пісня згенерована на нп Октава
По білому ступаю і стікає
Із мене хмуровиння сірих снів,
Досада від чужих колючих слів,
Все губиться у білому безкраї.
Іду по білому, немов лечу по раю!
Не віриться, що це звичайний сніг.
Не знаю: зваба в тім мені чи мука -
Ця білість неймовірна для очей.
Немов душі єлей, сльоза тече.
І серце збуджене рахує миті лунко,
Незаймані відтворюючи звуки,
Й пороша чиста падає плащем.
ID: 999857
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Коли плечі, давно стомлені,
Знов аларму торкне полум'я,
З однією на всіх долею
РозігнУться хребти зболені.
Там окопних ґрунтів місиво
На руках, на щоках - міксами
З поту, крові, та все - мізером,
Очі пилом би не різало.
І чіпким, у приціл, поглядом,
І твердим, на курок, порухом,
Щоб лягли на поля покотом
На віки вороги прокляті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Нічний туман такий густий, що
Не видно блиску ліхтарів.
Так, ніби обгорнув утричі
Та найсильніше, та найшвидше,
Притихлий сад, що захворів,
І стомлений, заледве дише.
Накрилися мохастим коцом
Вологі вишні за вікном,
Та никнуть долу темні коси,
Що брУньки снять собі давно,
Не тямлячи - чи й досі осінь?
Бо їм за сніг лише вапно.
І сірий день, і сірий вечір.
Дощами змочена кора.
Згинає гілля чорні плечі.
Аж ранком: "Тінь-тілінь! Пора!"
Весну запрошують найменші -
Квартет синичок там заграв!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
https://www.youtube.com/watch?v=soq_iCRYlBk
Пісня згенерована на нп Октава
В розлуці
Я ревную тебе до самотності
Задихаюся від гіркоти .
Знову вечір, і ось вона моститься
На плече, щоб у шию сопти.
Ти погладиш її тільки поспіхом
По волоссю, що димом гірчить.
Я ревную тебе до самотності.
Хоч немає для того причин .
У щетиною схованій посмішці
Губи, жадані мною здавна.
Я боюся твоєї самотності,
Щоб нікого у ній не впізнать.
ID: 960911
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
https://www.youtube.com/watch?v=CebdUIkCBs8
Пісня згенерована на нп Октава
Північ
Я і північ .І з нами тиша.
Ці незвично безмовні ночі
Журно просяться у вікно.
Знову жду- ти мені напишеш
Що мене цілувати хочеш,
Я для тебе- хмільне вино.
Знов проснусь на твоїй подушці,
Зовсім мокрій- та я ж не плачу,
Бо не плакати ти просив.
Я слухняна. То північ тужить,
Ти ж приїдеш , і не побачиш
Сліду жодного від сльози .
А заправлену чемно постіль
Не тривожать твої зізнання ,
Тихо сум постелився в ній.
Із подушки вдихаю досі
Дух сигари, як мить останню
У розлуці цій затяжній.
Ми з тобою удвох на фото,
Ніби вчора такі щасливі.
Тільки світ в одну мить змінивсь.
Не було в наших планах фронту,
Від кохання ми ждали дива...
Буду спати. А ти приснись...
ID: 950070
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025
Зеленоокий, золотоголосий,
Та безпросвітне пустище кругом.
Роки все далі радощі відносять,
Які були твоїми, і не зовсім:
Вакханка гріла, як хотів того,
Хотів і бачив - танцівницю босу.
Із самотою вінчаний по згоді.
Прийшла на день, навіки прижилась.
Тепер вона для тебе хороводить,
Жене того, хто в дім, буває, входить.
Їй присягнувся, значить, іншим - зась.
Одна тобі далмором світ золотить.
Одноманітно стукає годинник:
Один, один, один, один, один.
Той звичний звук давним-давно не дивний.
Час не впускають зімкнуті гардини,
І затверділий сковує хітин
Відрощене крило. Чомусь єдине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
Дай долоню мені, я тобі погадаю по лініях.
Мозолями неторкані пальці - чи знали нужду,
Чи коли прикладались до губ із нічними моліннями,
Чи творили хреста на тобі у пороці незмінному?
Не вгадаю нічого, поганий із мене відун.
Та відчую життя, як пульсує у непередбаченість,
Протікає малюнком, що склали борОзди скісні,
Розписали тобі: що дароване, що неоплачене,
Що загублене, що неупізнане - з роду позначили.
Я ж, узявши долоню, радію, бо тане в ній сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
https://www.youtube.com/watch?v=PsnnDKldc24
Піду я до тебе...
Пісня згенерована на нп Октава.
Місячна ніч
Піду я до тебе по росяній стежці
Що зорі сплели зі своїх мерехтінь
І поруч присівши, скажу тобі те що
Ця стежка єдина в моєму житті.
Або попливу попід місячним сяйвом
Хмариною білою серед зірок,
Чи вітром полину полями, лісами
Щоб подихом свіжим дихнуть тобі про
Те, як же самотньо і сумно без тебе
Як щемно в саду матіола пахтить.
Я стежкою й вітром, і зоряним небом
Якби лиш з тобою, якби лиш де ти
Заслухався може, що зорі шепочуть.
Заграє під ними роса чи сльоза.
Вдивляюся в небо на сході щоночі
Та вірю, що темінь скінчиться , і за
Обпаленим ранком гряде перемога,
Бо я оберегом з тобою в боях.
Дорога додому важка і предовга ,
Та ти її прОйдеш, надіє моя.
ID: 953863
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
https://www.youtube.com/watch?v=nJWcmYaRSMg&list=PPSV
Пісню згенеровано на нп Октава
Чаруючи, звільню тебе від щему,
Шепочучи, за шию обплету,
Любитиму, і стане біль нікчемним,
Зітру із губ цілунком гіркоту.
Одна на світі знаю я, про що ти
Нахмурився гусеницями брів .
Спішу долоні на запалі щоки
Покласти, щоби смуток відболів.
З очей у очі переллється небо,
А з ним тепло моїх любовних чар.
Чекаю- іскра в погляді мигне, бо
Забудеш те, про що собі мовчав.
ID: 981751
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2025
Ой тяжко, тяжко
Маленькій пташці,
Яка над морем стомила крила.
Як тужно думі,
Сповитій сумом.
То ж гірко дума заголосила:
- СріблЕна студня,
Та недоступна,
Коли цеберце при ній не висне.
Жагу затяту
Загамувати
Ні мед не може, ні терен кислий.
..
Чекай, дістане
Пиття криштальне
Цебро, як мрію блакитноперу.
О, думо-птахо!
Натужся махом,
Бо видно берег, вже близько берег!
Там роси чисті
І глід намистом.
Ні в чому більше нужди не буде.
Чи лиш видіння
Той берег дивний?
Чи не зміліла сріблЕна студня?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025
Сонця холодного колесо мідне
Повагом котиться, тіні витягує.
Ще не зайшло, а бундючним стилягою
Місяць утяту бочину намітив
Впхнути в тополь закуйовджені мітли.
Колесо котиться, хмари золотить.
Боком у лісі гальмується вдавленим,
Сіє всебіч від заграви окалину.
І завмирають, щербаті, навпроти -
Спільники вічного круговороту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025
У долоні твої втисну щоки - гарячі й сухі.
Ти не думай, не зАйметься з того схолоджена ватра,
Не відновляться бруньки на вістрях засохлих сучкІв,
І не буду я більше ні в чому тобі дорікати.
Тихо сяду навпочіпки, й лікті, мов гострі списи,
У коліна тобі обіпруться і очі - навпроти.
Погляд - спокій. Не думай, не буде чого в нім гасить.
В нім - тепло і турбота. Там тільки тепло і турбота.
Не рукою, а подихом теплим торкнешся до кіс.
Виявляється, як же важливо почути той подих!
Вітер знову у серце холодну тривогу приніс.
І шепоче, шепоче... Про що? Я подумаю потім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025
Питаю в німоти: ти як? ти де?
У відповідь не чую ані звуку я.
А небо без зорі таке бліде,
І без надії серце ледве стукає.
Питаю в далини: чи видно тінь
Твою, надвечір, на бетоні мурому,
Який розмалювати б захотів
У вічну осінь, не обдерту бурями.
Спитати побоюйся вишину:
Хто там, у ній, сьогодні на судилищі?
Бо звідти ангел пер тобі сипнув,
Щоб словом залишав свої сліди іще.
Питаю в німоти:
Як ти? Де ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
Понесло сподівання мої, як слова телеграмні.
Чи побачать вони адресата, чи тільки, безокі,
Горобину, що губить плоди й споглядає на плями
Від розчавлених ягід, обтрушених вітром під ноги.
І безсилі в своїй сліпоті, неспроможні на більше,
На високих Дніпра берегах розійдУться в тумані.
Час від часу зітхаючи і проростаючи віршем
Про вітрила, про тебе, а ще - про мої сподівання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
Киця муркає. Киця з милістю
Довіряє свої секрети.
Ти з якого життя прибилася?
Перше в тебе воно? Четверте?
Ну а, може, свого дев'ятого
Ти мені увіряєш душу?
Киця моститься в ноги. Спатиме,
Між світів уві сні майнувши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025
О, темна думко! Прісна і гливка -
Змогла лиш до такого загодити
Твій ґвалт, що страхом чорним витікав
З моїх уяв, ніби із ран відкритих.
Непевна думко, явлена зі сну
Уїдливо-жалючою осою,
Безмежну в сполосі, в надії затісну,
Тебе, задимлену, боюсь обмить сльозою.
А тільки грію, тулячи до рук,
Як змочене в дощі пташа, ще голе,
Не знаючи, що буде з нього - крук,
Чи заворкує, як раніше, голуб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025
Ту крихітку, що зразу ж і у плач,
Ти, Боже, дав мені запам'ятати:
У білім світлі білої палати
Повіки стулені і пальчики зім'яті,
І сірий жгут, узятий в затискач.
Тендітне заховалося плече,
За щоку, смішно вмуляну рукою.
І перша мить блаженного покою:
Не чутно крику і не чутно болю,
Сльоза гаряча солодко тече.
Для поруху мені ще мало сил,
Та відчуваю, як вага на груди
Сопе старанно. Щастя не збагнути -
Життя нового перший плач почутий.
То ж слава Тобі, Боже!
В мене син.
Сьогодні я шепчу йому - пробач.
Раділа - син, а ще не знала - воїн.
Дала життя у час, щоб ріс для воєн.
Якби ж було пізніше... Божа воля
Для долі, де він воїн, не глядач.
...
Ти, сина давши, милістю зійшов.
То ж змилуйся його і захищати.
У білім світлі білої палати
Залишив пуповину нерозтяту,
Й по ній тепер моя тече любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025
Ти для мене - як промінь.
Я прошу тебе - сяй мені, сяй.
Під ногами розломи,
В небі хмари зловісні висять.
Розлітаються з тріском
Підвісними містками стежки.
Я відхекаюсь трішки,
Й за тобою, по шляху тяжкім.
Де руйнуються звички,
Де з розколини - яма за мить.
Ти для мене - промінчик,
Поруч будь, і все переболить.
Ти - любові зоріння,
Нам туди, де зникає межа.
Страхом перехворію,
Щоб дорогою біль не мішав.
Затягнуло димами
Те, що малося бути дарма.
Бурі все поздимали,
Ти у вітрі надію спіймай.
Запали нею свічку -
Попросити відраду мети
У молитві одвічній.
Мою руку лиш не відпусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2025
Ніч пливе молоком. Небо дивно підсвічене, то
Розливається місяць в тумані, що злегка нависнув.
А де вітер його розірвав, там зоріє місток,
У якого перила оздоблені сяйним намистом.
Затамовую подих. Мене ряснозоряний міст
Вабить покликом незрозумілим, астрально магічним.
Може дім - не Земля? Може в іншому вимірі зміст,
І місток над туманом - майбутня дорога у вічність?
Хто торкався коштовних перил, той назад не вертав:
До надій, що окрилять, цілунків, що серце запалять,
До дощів і садів, до полів і до росяних трав.
В бік один. По щаблях вище й вище. Лишаючи пам'ять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
Сніг ішов, пухкий і білий,
Тільки, мабуть, малувато.
Бо чомусь не захотіли
Повезти мене санчата.
Як то Дмитрик не кривився,
Учепившись за мотузку,
Буксувати на травичці
Важко нам було і грузко.
Поміч стежка обіцяла,
Та й на ній було завізно:
Скреготало камінцями
Заіржавлене залізо.
В Дмитрика роса на лобі,
Ціла бульбашка під носом.
Може, Владик ще підсобить
Нам з таким зимовим кросом?
Владикові каже тато:
- Треба снігу більше трохи,
Полозки ж не коліщата,
Мало їм лише дороги ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025
Сонця яблуко підморожене
З неба скочується так швидко,
В хмарі тоне, лишивши схожу на
Сподівання рожеву нитку.
Нитка світиться в сірій тканці ледь,
Хмара сонячний погляд хмурить,
А він сяє на білім стакселі,
Ніби вістка жадана в бурі.
Море гнівається, розбурхане.
Сіре небо і води чорні
Напирають валів розпукою,
І на скелі кидають човен.
...
Вірмо - ночі пора обмежена,
Й буря стишитись обіцяла.
Промінь ранком сплете мереживо
Поміж білими бурунцями.
І поверне додому кожного
Долі нап'ята парусина.
Сонця яблуко підморожене
Завтра зродиться в морі синім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
Безмовна і безбарвна я, настільки
Зболіла і стомилася душа.
Безсонні ночі тягнуться без ліку.
Тобі ж здається, що держуся стійко,
Тому мене давно й не утішав.
А ти скажи про те, що дощ зимовий
Грибницю розбудив - дива ж які!
Веди до лісу. На мою відмову
Ти не зважай. Обридлий сплін ранковий
Жбурну на листя посеред пеньків.
І мабуть закричу, піднявши руки.
Злетить сорока у височину.
Злякаюся й сама я того звуку,
Але залишу в нім себе, бездуху,
І впевненість колишню поверну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
https://youtu.be/BeILDJroymc?si=003WvIz8tIqNPd3H
(Пісня згенерована на мп Октава)
Веселих свят і приємного прослуховування!
Це новорічне рандеву
Дорогу стелить польову,
Мені удачі побажав короткий день.
У світлі фар танцює дощ,
Тополі миготять уздовж
ШляхУ, що знов мене до тебе приведе.
Давно забула сто причин
Чому я кинула ключі,
І мчала в мокру ніч під осуд тополин.
А потім уві сні - назад,
До тебе у зимовий сад.
І вчора ти мені нарешті подзвонив.
Покірно мокнуть ліхтарі,
З них кожен ніби постарів,
За довгий рік, що відбудовував мости.
Там ніч обронює вогні,
Де міста край забовванів,
І новорічний білий сніг почав іти .
І мчить мене у ніч Ніссан,
Бо ти мені люблю сказав.
Зима вистелює до тебе килими.
І знову я чекаю див,
Бо ти учора подзвонив.
Пробач мене і як раніше обійми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2024
Тремтяча крапля в мокрій павутині,
Що як сльоза гірка, чекає зриву.
Тривога тужна висне безупинно,
І поштовхом впечатується в спину -
Як цвіль, бридлива.
Зима сира сідає димом. Чадом
Несе від задумів чужинських ницих.
А рідний двір - у ранах і у саднах,
І в залишках обгорених фасаду -
Пусті зіниці.
Там плаче свято, знищене під корінь,
Дощами хмар холодних, невідомо
Де зібраних, можливо, що над морем,
Де і вигнанець плаче, бо не скоро
Йому додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2024
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списи
Врізалися у небо, рвали хустя
У Бога Сонця, що у спішнім русі
Куски сріблясті кидало обрУсом,
Допоки морок світла не згасив.
Та тільки темно стане, засвічу
Тобі вогонь, набравши навздогінці
Останнього проміння, щоб по вінця,
У складені долоні, де півмісяць.
І що нам зробить злісний Карачун...
21.12.2024.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2024
Та поки що для мене це не край.
Зректись себе самого ще зарано.
То ж в подруги я запросив оману.
Вона привітна. Наливає. П'яний
Я чую, каже:
- Годі, не зважай!
Шукай розв'язку. Фільтри - на думки.
Лише в уяві може бути місце,
Де б ти відчув - стоїш надійно й міцно!
І щастя хлюпає в руці твоїй по вінця.
А ти, то ніби ти, та не такий...
Бо чи собою бути міг завжди?
Та все ж спромігся, хоч невільник ліні,
Її угледіти у сірих тінях спліну,
Весняно-вітряну, легку й безмежно вільну!
І погукав :
- красунечко, зажди!
Ні, не надовго зупинив,на мить.
Бо добре знав, тримаючи ревниво -
Що пурхне, незвичайна і грайлива.
Замовкне. Пропаде. З буття і снива.
Всередині від того защемить...
Щоб пам'ятав. І в час розчарувань
Спустошив душу. Та в похмільнім чаді
Забув про коси, сонцем обілляті,
Про віру, про чекання. Досить знати,
Що замість неба - стелі біла грань.
Та то пусте! Чи варто королю,
В якого у руках бокал налитий,
Тримать образи на зрадливу свиту.
Вся суть в лібідо. Ми ж із нею квити-
Ні разу не почула, що люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2024
Даруй, нічко, мить мені
хай зомліє серденько,
Затріпоче пташкою
і заб'ється солодко.
Даруй, нічко, сон такий,
Люба нічко-сестронько.
Я скажу про все йому,
що не встигла змолоду.
До світанку слухати
буде мене радо він.
Хто ж запевнив зрАдливо,
Що мовчання - золото?
Бо не озолочує
те, в що мали вбратися.
А що недомовлене -
заніміло солоно.
Обіцяй хоч сон мені,
Вечорочку-братику.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2024
Варвара
Відірвала від темряви Варка шматочок,
По жіночому легко, що і не помітно,
Та віднині хвилини зимової ночі
Нараховують час до весняного світла .
По жіночому тихо прощалась із груднем,
Привітала і січень, бо прийде надовго,
Усміхалася лютому, де буде чутно
В передзвонах синичок зими епілоги.
По жіночому ніжно Варвара просила,
Щоб Святий Миколай, обійшовши пороги,
Залишав подарунки для батька і сина,
Що вернУться невдовзі з теплом перемоги.
12.2022.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2024
У розбитому домі зимно як.
Холод сковує ланцюгами.
Мати стерпить. А як же синові,
Що тримає плечима браму?
Ту важкезну, що розмежовує
Волю мрій і кайдани скрепів,
На мільйони розтиражованих
Для совкового ширпотребу.
Брама плечі згинає. Тяжко як!
І чи встояти духом стане?
Десь у темному домі пташкою
Мати щулиться, свічка тане.
Та любові дива незвідані,
Нездоланна у вірі сила,
І немає між ними відстані -
Мати плечі тримає сину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2024
Поодинокий сніг крутило вітром,
Немов рідким витрушувало пухом.
Коти чкурнули в затишок повітки,
А горобців, що не змовкали з літа,
Не чутно ані поруху, ні звуку.
Низьке холодне сонце заховали
Важкезні хмари, що замкнули небо.
Калюж застиглі крижані дзеркала,
Розкидані колесам на поталу,
Ламалися, відлунюючи репом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2024
Щодення у тенетах чорних стисли
Діяння психопата, що лютіє.
І вперто в'яже спомином надія
Пухову хустку із мого дитинства,
М'яку і теплу, ніби щойно гріту
Під променями дàвнішнього літа.
Сприймати відмовляється розсудок
Те поле, де блакитно-жовті хвилі,
Поміж яких, як чайка, жінка квилить,
Шукаючи на камені остуду.
Та вже не знайде, не зніміє поки,
Здобувши і собі на полі спокій.
А я зі страху кутаюся в хустку.
Та більшаю, як хмара, у тривозі,
Тому сховати всю себе не в змозі.
І голу душу длань сорокоуста
В надії зігріває Божим світлом,
Як променями дàвнішнього літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2024
Зранку у Андрійка гості:
Дві Світланки, Влад і Костик.
І бабуся їм на ґанок
Винесла смачний сніданок.
Спершу з'їли кашу манну.
Потім - смузі із бананів.
А бананові шкурини
Вже чекають біля тину:
Десять свинок, сірий ослик,
Три кози, телятко Босик.
А ще мукає з повітки
Мама Босикова - Квітка.
Да, шкуринок малувато,
Як усіх їх пригощати.
Кожному, хто мав сніданок,
Припадало по банану.
З плоду кожного шкуринка
Рвалася на три частинки.
От і стали рахувати:
Чи усім шкуринок хватить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2024
Біла гуска мала друзів:
Тільки-но зросла травичка,
З нею паслися на лузі :
Вісім качок, три індички.
Ще були там сірі гуси -
Горлопани і задири.
Скільки їх було на лузі?
(Лапок всіх тридцять чотири).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2024
Песик зранку радий дуже,
І пробігся по калюжі.
Та калюжа - дощ накрапав.
А у нього ж босі лапи!
І відразу змерзнув, бачу,
Скавучить до мене, плаче.
Лапку ліву підібгав,
Й подає мені, шульга!
Зачекай одну хвилинку,
У кишені є хустинка.
То для носа клала мама,
Щоб не тер його руками.
Та й мокрющі ж лапи в тебе!
Тут рушник великий треба!
Бо хустинки малувато.
Чим всі лапи витирати?
Щоб не застудився ти,
Буду я тебе нести.
А коли нестиму, хутко
Об мою сушися куртку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2024
Де та стежка, якою могла б я вернутись до тебе?
Хоч на трохи, щоб чути було мого окрику звук.
Там обабіч не верби сухі, а трояндові стебла,
Там від рідних долонь у домашньому затишку тепло,
Там не відає серце гіркого зітхання розлук.
Я б тобі закричала: Дивися під ноги, бо сліпо
За примарною мрією бігти - не стане доріг.
То світанки завжди починаються сонячним німбом.
День і грози приносить. Вони і проходили, ніби.
Найстрашнішу грозу, бачу, вечір тобі приберіг...
Я б гукнула про те, яку путь обминути, розбиту.
Який шлях обійти, він, прямий, у безвихідь веде.
Та я б просто тебе зупинила, щоб поговорити,
Щоб навчити хоча б однієї простої молитви!
Юна Лесю моя синьоока, прожитий мій день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2024
Опівнічним затишком уйнята
Музика, яку хотів пограти
Косий дощ, заплетений у вітрі.
Відіпхнувши хмари, місяць світить,
І рахує краплі винувато.
Стомлено і знічено німіє
Хлюпіт-звук. А павутина-мрія
На льоту минає гілля пастки,
І у небо! Обіцяв серпастий
Сон про солов'їну ейфорію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024
Небо, хмарами балухате,
Снігу щільний пустило рій.
Він узявся вербі старій
Чорні репини білувати.
Хутром білим укрив гілляку,
Що відламана з літа ще,
Й стала схожою на плече -
Умостився на неї м'яко.
Притрусилися мокрим снігом
Листя скинуте, будяки,
Барбарису підвіс тонкий
З недокльованим сердоліком.
Біло стало в окрузі, чисто.
І верба ніби не стара,
Пораділа з нових убрань.
Ще якби їй піднять намисто!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2024
Ти цілуєш екран телефону з його привітом.
Ти безмежно радієш короткому слову "ок".
Ти, нарешті, повіриш у те, що над нами Бог,
Бог вирішує, як поступати із грішним світом.
В найтихішому шепоті чує твою молитву,
Примічає добро, і кмітує постання зла.
Неодмінно тримає над нами всесильну длань -
Кому гнів, кому милість по вчиненому пролити.
Нехай будуть до Бога руки твої і звертання.
Термінали старлінків хай добру приносять вість.
Бог можливості людям дає все нові й нові,
А вони перестали боятися Божих Таїн.
А вони у гріхах, їх багатству немає ліку,
Їхні душі зчорніли й зніміли давно від зла.
Та між темінню й світлом в окопах проходить злам,
Звідкіля нам привіт через космос несуть старлінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2024
Моїм сном бринить білий промінь край
Сумовиння, що ледве чутне.
Пролітатимеш - заночуй, не
Поринай у ніч, не зникай.
Твоя тінь на склі засиніла, мов
Призабутий знак непогоди,
Що торкає серця мого, де
В сітях бОрсається любов.
Уві сні жагА піднімає від
Незбагненності до нестями.
Може, пристрасть без майбуття ми
Перетворимо на політ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Стоїмо на межі зими.
Пухом білим спадає тиша.
Ти за руку мене візьми,
Може, стане тоді тепліше.
Бо за коміром перший сніг,
А попереду лід тонкий, ну
Ти скажи - це лише ві сні,
Розбуди мене, я прокинусь.
Підведи мене до вікна:
Сніг лежить, але він останній.
Сонце високо стане на
Синім небі, і лід розтане.
Поки вийдемо у садок,
З яблунь цвіт облетить рожевий.
Літа мить. Рудокоса. До
Краю, що холодив межею
Знов підійдемо. Знову сніг.
Дні зимові - короткі блиски.
Знову руку давай мені,
Бо і холодно там і слизько.
Час нестримно несеться над
Сум'яттями у сподівання.
Ти скажи мені, що весна
Ще у лютому прийде. Рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2024
Я блукаю у часі. І він мене бгає безжально.
В нім хвилини - то шпали, і ноги стомилися йти.
В ньому колія в даль - ніби два паралельні світи,
Світ можливості, та, недотичний до нього - бажання.
Де ліхтар засвітив, там для мене Зупинка Молитви.
Де Переїзд відкритий, чиюсь пропускаю біду.
Співчуттям завмираю, зітхаю, і знову іду.
Поки ноги несуть, камінцями у пасоку збиті.
Миті ранішні й дЕнні туманяться сивоволосо.
Ночі порвані в клапті, в якомусь замотаний сон.
Не знайду у якому. Розмотую, тільки пісок
Зі старого годинника, що на ходу розколовся.
Шлях попереду блискає тьмяно холодним металом.
Час то стигне в бетоні, то рейкою мчиться притьма.
Чую кроки знайомі. І знаю, що вже не сама.
Як же добре, що ти відшукав мене тут заблукалу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024
Мати просить.
Господи, мати просить!
Просить серцем,
Подихом і устами!
Третю зиму
Сиплеться їй на коси
Білий сніг, що
Веснами не розтане.
Мати просить.
Господи, просить мати!
Так ніколи
Іншого не просила.
І не стерпнуть
Руки її здійняті.
І незнана
Досі із нею сила.
Мати просить.
Господи, мати просить!
Бо для того
Дихає, щоб просити.
І тому ще
Стукає серце досі,
Бо ти знаєш,
Боже, її молитви.
Мати просить.
Господи, просить мати!
Огорнути
Сина у поміч Божу.
Їй завчасно
Крила подарував Ти,
Що закрити
Груди від кулі можуть.
Мати просить.
Господи, мати просить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Вітре, як ти вієш дуже!
Хочеш, мабуть, розігнати
Чорний сум, що містом тужить.
Не старайся, вітре-брате.
Молитов там шепотіння
Поніміло, непочуте,
Там кутками сірі тіні
Не дадуть себе здмухнути.
А сльозами повен келих
У вигнанця на долоні.
Божий млин повільно меле:
Учорашнє - не сьогодні.
Боже мливо ще у хмарах,
Димом сірим оповите.
Міста вбитого примару
Не роздмухуй, брате-вітре.
Бродить нею дух ворожий,
Дотирає в порох камінь.
Ти ж повієш, знайдеш може
Поміж пилом фантик давній.
Той малий, що з'їв цукерку,
Десь далеко, він - вигнанець.
Чужину смакує терпку,
Полохущу і незнану,
Поки мелють Божі жорна
За його сльозу розплату.
Не впаде безкарно жодна -
Знайде кара винуватих.
...
На руїнах з бур'янами
Поросли кленки за літо,
Ніби злодії у рами
Простягають руки-віти.
Стишся, вітре. Пізній промінь
Тіш, а стане сонце низько,
То заграва, ніби спомин,
В тіні фантиками блисне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
На сірому ватмані хмари
Горять осокори.
Знялися свічами до Бога
У вітах-руках.
Чого ми не мали? Чи мали?
Привілля? Покори?
Не думали, мабуть, допоки
Біль світом блукав.
Гадали: далеко-далеко,
Не наш, і ніколи
Не прийде під вікнами вити,
У серці шкребти.
Далеке у Сирії пекло,
В Абхазії - горе.
Гасали по світу неситі
Імперські хорти.
На сірому ватмані далі
Згорає десята
Тривожна заплакана осінь.
Ти, Боже, подай
Їм те, що допоки не мали-
Розплати, відплати,
Хай стануть голодні і босі,
Зніміють нехай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Пісню згенеровано на нм Октава
https://youtube.com/watch?v=p6ysF1XbZfI&si=llKC9YGYJh4wWXU_
Хурма
Хурма солОдко-тЕрпка. Зовсім схожа
На післясмак від тебе - дивна мить .
Давно забила днів густа пороша
Те відчуття, та досі струменить
В моїй уяві дух його найтонший.
Такий прозорий, що і не вдихнути.
Хоч відпустила терпкість вуст чуття.
Той плід яскравий, як його забути.
Ти скибку від свого тепла відтяв.
І досі пам'ятаю я хурму ту.
Таку яскраву і бентежно терпку.
В чиїм саду розточує меди
Вона, сьогоднішня, в руках у тебе?
Мені ж ти сонцем ніби наслідив,
Й лише від того в тихій згадці тепло.
ID: 976558
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
Шістнадцять голубів знялися в небо.
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.
Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?
Заллється в горло порція смоли?
Із пекла чортове коли всміхнеться рило:
Заходь, для тебе маю вічність мук!
Котлів мільйони, щоб усім хватило -
Багато ж вас, як на гноярці мух!
Коли? Коли? Стискає серце відчай
За тими, хто додому відлетів,
Де сорок кіл, і зорями - у вічність...
Коли ж ти, враже, щезнеш в темноті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Повівом гладить, помуркує котиком,
Шелесно-шурхітна між цвіркунів,
В залишку співу, який відзвенів,
Променю лагідним балує дотиком.
Вечором стримано ляже під шаликом -
Не захолодить, влоскоче лишень,
І про негоду, що вийме з кишень,
Тим натякне ненав'язливо, здалеку:
Пару гілляк позолотить веретами
В місці, куди не торкалася тінь,
Й тихо пройдеться по стежці, відтіль
Ос позганяє з гостинців порепаних.
Там у слідах її, шурхітно-шелесних,
В травах підсушених бродять меди.
Тільки з бадилля городнього дим
Скаже : це ж осінь, прихована вереснем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Пісня згенерована на нм октава
https://youtube.com/watch?v=KTeU3MdmVNI&si=kpd88gL-NfdVvn2m
Запорошило
І сніг пішов. Розверзлись небеса,
Й запорошило ним, запорошило...
Він падав, потім ніби зависав,
На мить торкнувшись до віконних шибок.
Він опускався тихо до землі,
Щоб дотиком її м'яким накрити,
Й поволі світ похмурий побілів,
І подих стишив норовливий вітер.
Маленькі невагомі пластівці
У зАкутки накриті полетіли,
І в павутині зібганій зацвів
Букет зимовий із пелЮсток білих.
Сніг заглядав туди, куди лиш міг:
Сідав на рами, вмощувався в стіни,
Із даху падаючи, за вікном димів.
Який же чистий! Може, душі зцілить.
ID: 971851
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Шовком шЕлесним
Північ стелиться,
Колоситься у хмарах блиск.
Може, сердиться
Там ведмедиця,
Сяйво сіється з неї вниз.
В нивах росяних
Місяць ковзає.
Серпик порається тонкий.
Жнеться кожному
Свіжовкошене,
Щоби м'яко було в бокИ.
Срібла пОвен став,
В нім човнІв півста,
І на кожному - білий сніп.
Вітер мІх дістав,
ВидувАти став,
Порозвішував на сосні.
І туди дмухнув,
ЗахитАв сосну -
Розв'язалися геть снопи!
Зірку взЯв ясну,
У копУ запхнув.
Женче-місяце, ой не спи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
"Убіть народ, страну єво - стєрєть!
Как он посмєл москвє нє покоріца?" -
Ось так сьогодні розмовляє смерть,
Язик вєлікій - то язик убійци.
Його команда для зеніток "плі!" -
І Сумщина здригнулась від снарядів,
Вєлікій зазвучав на кораблі,
Й калібри по Одесі знову гатять.
А ти б у полонених запитав:
Який звучав, коли їх катували?
Щоб він вєлікім бути перестав
Цього для тебе і сьогодні мало?
Десятий рік дими війни стоять.
Вєлікім плани, як нас повбивати.
Командують вєлікім у боях
"За матушку расею!" Де ж та мати?
Бо наша мати молиться за те,
Щоб рускій не прострелив сину груди.
Вєлікій рускій - що дістав, те стер.
Що не дістав, собою запаскудив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
https://youtube.com/watch?v=x3Hh36nFoCM&si=h38GqeQ4QDLwiYiM
У долоні
За туманами літа, настояними чебрецями,
Де полоще свої босі ноги нещадний світанок
Коли ніч відступає, спаливши бажання безтямні,
День настане.
За кружляючим листям, що осінь розносить по саду,
Де і вітер хмільний від осипаних яблук червоних,
Опускається небо на землю дощем зорепаду
Та й в долоні.
За снігами пустими, де шлях між заметами стерто,
І закутались тіні у іній ранковим морозом,
Щось в долоні мої упаде й запече так нестерпно.
Мабуть, сльози.
Та як березень знову до чорного сніг зацілує,
Сонце в краплях обізветься піснею голосною,
Захолоджені з ночі долоні свої простягну я
За весною.
ID: 982804
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим їхнім ножам.
Човгають вперто, дірявлять настирливо,
Вже не такі-то й безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами
В космах ніким не обірваних зіль.
В небі не видно негоди вчорашньої -
Хлющі, що змила серпневі пили.
Балка свіжіє зеленою чашею -
Трави доволі дощу напились.
А за хвилину - ні сліду туманного,
В обширі синьому променів шал.
І підіймається в небо Осанною
В сповіді та сподіванні душа.
В осені юній, у тиші блаватовій
Стверджує сонце своє торжество.
Боже, всього дарував так багато нам,
Й вибір - як вирок:
Чи тьма,
чи єство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.
Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,
Щедро видала неминучість.
І росте вона в синіх тінях,
Вболіває у давніх саднах,
В ній думок моїх шепотіння,
Про забуті за дня досади.
Чи забуті, а чи припнуті,
Чи стриножені скрутом дужо,
Спаленілі чуття- салюти
Блиском зоряним по калюжах,
Де так рівно дорога мокра
Мірить вибої глибиною.
Цідить вечір думки і кроки,
Тишу гонить услід за мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
https://youtube.com/watch?v=6Sy3AEYR54g&si=hqXvW-ylg34Llotd
Місяць уповні
Яблуко зріле із жовтого місяця
В соснах стемнілих, у лапах гілок
Так втаємничено соками світиться
ПлОдом небаченим серед голок.
Тихо гойдається подихом вітряним
Ніби в колисці висить на сучку,
Сосни хвилюються - як його витримать,
І підставляють берізку гнучку.
Тільки - о диво! - важкезне те яблуко
Перетворилось на жовтий ліхтар
І у дупло посвітивши до ятлика,
Ген відірвалось, злетіло до хмар .
ID: 950488
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Так хотіла підгледіти: хто ж літній день торочить?
Променисті пацьорки фарбує у чорне, та
Добавляє помалу та впевнено їх до ночі.
І радіють об тім сумота, пустота й німота.
Хто ж то? Може, той ворон, що каркає надто бридко?
Підлетів над сухою вербою поволі, бо
Потягнулась за дзьобом проміння червона нитка,
За яку йому ніч обіцяла платню, либонь.
І даремно заграва ховає поділ за крони.
Хиже око вдивляється в обрій, пантрує, щоб
Не уґавити, як заблищить неслухняний промінь,
І торочок яскравих напхати у чорний дзьоб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Ти тільки не мовчи. Звучи! Гори!
Дарма, що день хлюпоче сумом сірим.
Як так - не вірити? У соломинці віра!
У ріг життя згинає?
Ні, у ліру!
Бери і грай, ще хтось чекає гри.
А щоб не вгамувала німота,
Ганебний шепіт виривай із горла.
Заглушений громами, лийся горном.
Жени від себе тишу ілюзорну,
Щоб звичним животтям покір не став.
Зніміти не посмій, бо кожен звук,
Запертий у тобі, не дасть дихнути.
Мелодія притишиться забута.
Струна порветься, і накине путо
На крила мрій і на спроможність рук.
Якщо й чорнила змиються в хлющах,
Не витримає лист негод осінніх,
Слова ж твої залишаться насінням.
А жати будеш те, що сам посіяв.
А сіяв ти тоді, коли звучав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
До рук твоїх тулюся шкарубких.
Вони мені тепліші за осоння.
Ніжніші за усі м'які шовки -
Натруджені і затишні долоні.
Закрий мене плечима від жури.
Сховай мене в обіймах від тривоги.
Твій погляд так надією горить,
Що й у мені палає віри вогник.
Зігрілась ним, і дух не зледенів.
Зміцніла ним, і не знесла негода.
І злудою мутних напівтонів
Не вкралась у взаємність прохолода.
В тобі биттям сердечним зазвучу -
Притисни міцно-міцно! Я не проти.
Послухай - вітер біля нас ущух.
А як грозився бурею збороти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Знову осінь із сумом вінчана.
Їй туманами - білий вельон.
Засипаєш журбу із відчаєм
Ти собою, о, земле-нене!
І від того, що сиро кутаєш,
Заливаєш себе печаллю.
Паперовими квітнуть рутами
Рівно виставлені причали.
На Купала дівчатами плетені,
Допливають вінки у вічне
Не по синім Дністрі, а Летою.
Нене, плач, заспокоїть нічим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
У проміння простягую руку - проблискує повз
Шовку райдужна нитка в обіднім теплі, де так шелесно
Листя криє порепані груші, зацукрені вереснем,
На останнім бенкеті запрошених осінню ос.
Я так хочу спіймати від літа залишений приз:
То не просто тонка павутина, обгорнута променем,
То з весни долетіли до мене тривогами стомлені
Ще яскраві відбитки моїх емоційних реприз.
Тліном груші і листя. Цикорію ж очі ясні
Споглядають блакитно з пастелі, умить поруділої.
Не покинуті чаяння, що надихають надією
На відродження цвіту нового в майбутній весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
Чи не багато осені мені?
У небі осінь, в погляді і в серці,
В неспиннім леті все коротших днів,
У недосяжності примарних сенсів.
У шурхоті листків, ніби листів,
Згасанні їх крихкої позолоти:
Учора ніби перший пролетів,
А завтра всі під ноги вітер скотить.
А ніч, як повінь - розливає тінь,
Що гусне, поки чорною не стане.
Я знаю, любий, як би ти хотів
Моєю усмішкою красити світання,
І захватом моїм від хризантем
Та дзвону горобиної бравади.
Таке бажання тепле і просте.
Чому ж мені так осені багато?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Поміж чварами -
Ранок чарами.
І росою стікає біль.
Пробачаю я
Зайві чаяння
Не лише тобі, а й собі.
Поміж смутами -
Тінь незбутого.
Хоч і холодно, а пече.
У забутого
Смак - отрутою,
Де омана - твоє плече.
Непідвладною
Страху правдою
Загартовую відчуття.
Ява знадою
Сон нагадує.
Те попробуй но, зразу втям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
Ой, соколику, що ж там сталося?
Не розправив чому ти крил?
Чи не встиг в молодій зухвалості,
Чи біль очі тобі закрив?
В полі спалене лиш перо твоє.
Що ж там сталось в останню мить?
Місяць знає, про що німотствує.
Вітер знає, про що шумить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
Вітрилась музика. То бринькав дощ її.
Гніздо розмірено хитала вишні гілка,
Розмита через мокрі лінзи вікон.
У звуків рівномірній течії
Солоне "соль" цимбалило без ліку.
Повторювала солоно луна
Ту ноту в краплях, цівках, і у писку
Пташини мокрої, завмерлої у бризках,
Бо кладка оживала, й не зігнать
Синичку в затишок сухий, що зовсім близько:
У кілька помахів пістрявого крила.
Нехай гніздо сама колише вишня.
А там життя вилуплювалось спішно!
Йому б тепла з-під крилець назбирать,
Щоб знову у саду лунала пісня.
Я дощ благала, хай би він не був
Затято довгим, і скоріш пташина
Відчула радість сонячної днини,
Коли за вітром піде хмар табун,
І холод під крилом життя не спинить.
...
В передосінній лагідній порі
Згадався сум весняної негоди.
Роять сім'ї пташиної обльоти -
Підсилився крилом синичий рід,
й додати годівниці я не проти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Жаль, багато чого розумієш, лише
Зупинившись ногою над прірвою:
Що то зовсім не гасло, не просто кліше -
Бути з волею, мовою, вірою.
Як багато для того зчинилося бід,
Де надія сльозу не стамовує.
Наказати, збагнувши, самому собі -
Будь із вірою, волею, мовою!
Пропустити по нервах все горе, як струм.
Знати: втеча з руїн - не знеболює.
Оживити дідівську відозву стару -
Бути з вірою, мовою, волею!
ВІДОЗВА, и, ж. Звернення, заклик уряду, організації або окремої особи до широких мас населення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
Пісня згенерована на НМ Октава
https://youtube.com/watch?v=ILrCAkYDm5E&si=ydNMa7Xhb3vIJEiX
Полетіти птахом хочу
В синю вись,
Підніми до неба очі
Подивись-
Два крила там в піднебессі
Мерехтять,
Я на них свої принЕсла
Почуття.
Ти настав свою долоню
І візьми
Ту пір'їнку, що я зрОню
За крильми ,
Оберегом бути хочу
Я тобі
Підніми до неба очі
Голубі .
ID: 950442
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
Пісня згенерована на НМ Октава
https://youtube.com/watch?v=a-MQsSh_2po&si=jcMlxN7Z6tyr90ZB
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.
Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,
В ній за щастя твоє "алло ".
Вітер кидає краплі косо,
Пам'ять лине в дні без тривог.
І вертає в холодну осінь
Де нам тепло було удвох.
ID: 950144
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024
Тим ранком, що туманно огортав
Пухким, левадно пряним покривалом,
В зозулі запитала про літа.
Вона задумалась, а потім закувала.
Кувала довго. Вибилась із сил.
Дісталось не мені одній, напевно.
То хтось кувати там її просив,
Де сіялися мрій завітних зерна.
Для нього у бутонах пелюстки,
І зваби літа бовваніють тільки.
Зозуля обіцяла нам роки,
На двох багато, сипала без ліку.
Одного не сказала - що кому.
Пташино, сип! Мій спів - тобі навзаєм!
Я зайвого, й попросиш, не візьму.
А юність нескінченності бажає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
https://youtube.com/watch?v=VuRzObT0ii8&si=XbyW64wcUomSdCx-
Пісня згенерована на НМ Октава
Як тільки місяць зітреться до дужки,
Торкнутись хочу до вузького світла,
І дивною пробуджуючись хіттю,
Вдивляюсь у своє вікно, забувши,
Що скло його, холодне й непомітне
Ніколи не дозволить полетіти.
Молодиком чарує завіконня,
Де він серпом порослі хмари косить,
Й до себе кличе тонко , стоголосо.
Та скло лише остуджує долоні.
Хотілося б до ранку їздить возом
По викошеній місяцем дорозі.
ID: 976104
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
https://youtube.com/watch?v=wuSPTbvIr5E&si=xC0lm3Nhw8rY_AYi
Пісня згенерована на НМ Октава.
Поклич мене. Можливо, що не завтра,
А може і не скоро, а колись.
Бо я себе з тобою тільки варта
Бо ти в мені назавжди розчинивсь.
Бо тільки за порогом, в день осінній
Зв'язавши вперто всі кінці вузлом
Відчула, що залишилось коріння
На тому ж місці, де твоє росло.
Бо я своє залишила дихання
За тим вікном, в яке дивився ти
Мені услід, де за туманом раннім
Лишалися неспалені мости
Поклич мене. Залишила тоді я
Спокійні сни у тебе на плечі.
І ключ в долонях, теплий, як надію.
Ти просто подзвонивши , промовчи .
Почую все. Бо нашого безсоння
Дві тіні ще зливаються в одну.
Верни мене, і я у завіконні
Метеликом зимовим промайну.
ID: 966020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
https://youtube.com/watch?v=zW8hOvv8ZMQ&si=HIbUASbmi1selG9w
Пісня згенерована на НМ Октава
Ключ останній лелечий відлинув,
Зарікався вернути назад.
Та зігнуло стару тополину
Мабуть, в сотий її листопад.
Буревій розігнався із поля,
Закуйовдив сухі бур'яни,
Листя те, що зронила тополя
Згріб, і вихор із нього вчинив.
Ще могутня, устояла б, звісно,
Та тримала гніздо з давнини,
Що все важчим ставало, і тріснув
Розгалужений стовбур під ним .
Розметало уламки без жалю,
Розлетілась оселя в друзки.
Зламом свіжим у білім оскалі
Дячить стовбуру гніт заважкий.
І схилилося зламане віття,
Ніби руки над лишком гнізда
Простягаючи в сторону, звідки
Ключ весною назад повертав.
ID: 999135
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
В моїй правиці - відголоски болю.
Стискаю руку, і тримаю рв'яно.
Тримаю міцно, щоб згоріле поле
Не сіяти на весну кураями.
Вміщаю в п'ясток окрики тривоги.
Стискаю так, що побіліли пальці.
Коли сушу від сліз, то ненадовго
Розтягую на слово, як на п'яльця.
Гаряче слово важкість непосильну
Обвітрює пекучими рядками.
І сталка у каштані дивно сива
Мені щоденним сумом дорікає.
А сум важкий. В долоні загрубілій
Пульсує серцем, ранить більше, більше.
Від того я , здається, заніміла.
Аж ні. Червоним скрапую на вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024