| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Глянь-бо, як речі у шафі охайно складені:
Джинси і светри, дитячі сорочки випрані.
Доступ спецтехніки до руйнувань ускладнений,
Скельця життів дощем під колеса випали.
Бачиш, футболки з полиці назовні з'їхали?
Синя і жовта. Здивовано обіймаються.
Разом лишились у смертоноснім вихорі.
Мова любові боре мову ненависті.
Подушка сни барвисті по краплі всотує.
Кат випускає ракету у серце подушки.
Світ вимірює мир небесними сотнями,
Зорі-льодяники вранці були ще подихами.
23 січня 2024 року росіяни вчергове масовано обстріляли міста України. У Харкові загинуло 5 людей, 51 людину поранено. У Києві поранено 22 людини, серед них 4 дітей.
#russiaisaterroriststate
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Я хотіла написати про герань на підвіконні
в Кур'єрському провулку сонячного зимового дня,
але ворог обстріляв Київ, загинули люди.
Я хотіла розказати про ялинку у вікні Будинку спеціалістів синім грудневим надвечір'ям,
але ракети впали на Харків, загинули люди.
Я хотіла викласти фото великої паперової сніжинки, яку вирізала власноруч за тьюторіалом у ютьюбі,
але в Снігурівці поранено дівчинку, вона в реанімації.
Війна висушила слова і сенси.
У горлі гербарій.
Сонце сідає за Малою Коренихою,
голуби злітають над п'ятиповерхівкою за вікном.
Напишу про них.
Повітряна тривога, пройдіть в укриття.
5.01.2024
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Ми з тобою кохалися у старому будинку на проспекті Війни
Трьох королівств. Тепер це вулиця Миру.
Гупала лунко хвіртка, тіні кралися вздовж стіни.
З грудей наших випурхували птахи і летіли у вирій.
Ми прощалися із тобою на розі Вщент розбитих сердець.
Нині це перехрестя Віри, Надії й Любові.
Кусалися в губи, дивилися як обличчями кров назавжди від нас іде,
І як плющ біля церкви Святого Патрика листя червоне губить.
Я живу на Кремона Роуд, ти поїхав на Фастнет Рок.
Робота важка, хвилі бувають заввишки по 40 метрів.
Один легковажний рух, непрорахований крок –
Знову дім, на горищі вітер, любов до смерті.
17-19.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Гарбузи вздовж залізничної колії
схожі на м'ячі для американського футболу – такі ж помаранчеві й овальні.
Чи то лежить моє серце у теплій придорожній пилюці й підстрибує під стукіт коліс летючих потягів?
Десь обабіч Всесвіту, в хвості літа, на першій букві осені.
Мозок кричить йому: смішно!
Ти хочеш вічно ковтати пил, відлежувати боки на безіменному пагорбі,
вітатися з бур'янами і втомленими обличчями за вікнами виробництва Лисичанського скляного заводу?
Серце посміхнулося, примружилося на тепле вечірнє сонце, перевернулося на інший бік і одповіло: так.
02.09.23
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
Спека груші спекла, вони лоби об землю розламують.
Серпень всотує сік вогняних перестиглих плодів.
Обривають гуртом горобці горобинові гранули.
Молодик близнюка виглядає в зеленій воді.
Плечі плавляться в лаві палаючих променів полудня,
Літо сяє лускою, долаючи плесо уплав.
Заливає на Стрілці ракушки оливове олово,
Вічність ріже на тілі тополі нетлінне – "Love".
21.08.2023
#літо
#мико
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
Бачили коли-небудь? Стукає дах у берег.
Каже, я жив під небом, тепер пливу.
Гадки не мав, що світло темрява перемеле,
Вірив у світ та надто наївним був.
Де твої люди? – видихнув дим рибалка.
Змило із мене. Сердиться течія.
По головах знав три покоління змалку.
Взнав по долонях. Доторки ще болять.
Час мені, дядьку. Спробую, пошукаю.
Як не сім'ю, то землю хоча б знайду.
Втоплений червень котиться небокраєм.
Втомлений дах дрейфує через біду.
10-15.06.2023
#каховська_гес
#вірші_війни
#russiaisaterroriststate
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
Завари мені матча, жінко срібляста прозора,
Щоби піна й нефрит – як Інгулу тіло розпечене.
Затамую подих, занурюся в млосний морок.
Тільки тиша і світло. І вітер гарячий у плечі дме.
Чи масала звари. Золотого, як шлях до Очакова.
Де пирій і люцерна вже тисячу років кохаються.
Де по морю полину терпкою чаїнкою шпак пливе,
Де тече молоко ковилú з післяприсмаком ялівця.
А чи просто води набери мені в склянку надщерблену.
Вона буде мені за собор душі_нова версія.
Берег сердця гримить прибоєм і плаче вербами.
Берегиня – заварює чай і говорить з Всесвітом.
10.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023
*для Ангеліки*
Запах її парфумів – льодяники Монпасьє.
Оселя її тремтить під доторком фортепьяно.
Першу цигарку вона смакує не те щоб рано,
А як сонце рожеве світло на вікна ллє.
В її нотному стані заплуталися дзвінки
З номерів, що з голками в серці висять на дошці.
Дощ іде навпростець по камінню Ринкової площі,
В попільничці недопалок одкровення у ніч димить.
Обійняти за плечі, притиснути до щоки,
У солодкий дух поринути й відпустити.
Знову ранок на Рітерштрассе, весна, блакить.
Запальничка клацає, дме цукерковий вітер.
26-30.04.2023
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Томі Ш.
В її домі штори кольору туркуаз,
В її серці горить серпанок над Сабарматі.
Вона вірить у світло й світ навіть при втраті,
Вона мáстить любовью подряпини від образ.
Заплітає тюльпани у вогкії коси дня,
Вишиває бісером лінії на долоні.
Ані крику, ані прокльону із вуст не зронить,
Коли доля катує. Вії лише бринять.
Відцвітає магнолія біля її дверей,
Зацвітає життя, долаючи перепони.
Вона слухає вітер, що носить пасхальні дзвони.
І шиття із обрисом Будди до рук бере.
15-17.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Як солнце сідає, ліс в Кальві має бурштиново-карі очі.
Колись я вдивлялася у такі, шукаючи ключ від Всесвіту і від себе.
Та в лісі лише дрозди свистят, жолуди визрівають, річка клекоче.
Як, в принципі, і в мені. Ялинковий дух пробрався під самі ребра.
Лише уві сні я все ще іду по піску і стрибаю одразу в море.
Біжу по бруківці, хапаючи ротом акації запах, платанові голки, бряжчання трамваїв.
А море, до речі, не глянсово-синє, а з серцем лиману і чорне-чорне.
Трамваї, до речі, – нащадки коней, над містом летять і на Спаськім узвозі у Буг пірнають.
Дерева вдягають намиста бруньок і панчохи ажурні з блакитно-сріблястого моху.
Так само, як я – каблучку, яку ми знайшли на блошиному ринку у Франкфурті.
Сьогодні під ранок у сні веснянім прозорім я бачила бога,
Дивились на мене бурштиново-карі очі його світáнкові.
05.04.2023
#calw
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Ти відчуваєш руку, жінко? - Ні.
Як холодно у кам'яній труні.
На грудях – дев'ять поверхів життя
Уламками кривавими лежать.
Так, обережно, бачиш – голова,
Течуть із губ роздавлені слова.
Тихіше! Крики! Є іще живі!
Солона лютість котиться з повік.
Дванадцять, двадцять, вже двадцять один.
Пограймо в літери: був дім, лишився дим.
В кривавій сукні мчить над світом світ.
Тихіше! Крики! Є іще живі!
14.01.2023
#russiaisaterroriststate
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Розпечене сонце пірнало у річку з причалу,
Сріблястим лящем розрізало зелену пітьму.
Тут літо на сходах нагрітих весну цілувало,
Й рожеві пелюстки летіли ув очі йому.
Від спраги жаскої тремтіли каштанові віти,
Обійми стискав розпашілий до блискавок день.
Ми вийшли зі степу – полину і шавлії діти.
У степ повернемось, як час наш останній прийде.
У Кальві дощить, облітає безчасник у Мико.
Чумацьким шляхом вирушає додому душа.
На скрипці черешневій грає Всевишній музика,
Війна, і кохання, і світ за плечима лежать.
15-16.11.22
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Ліси сховали голову в туман,
Мов дріб'язок дзвенить опале листя.
Стискає осінь піксельні обійстя,
Мембранні берці міряє зима.
Не ходиться, не пишеться, не мрі-
ється на чужині. Діра під светром.
Лиш місяць сяє болісно і вперто.
Вдягаються у чорне ліхтарі.
Мурахою застигло в бурштині
Колишнього життя оповідання.
Зітхає ніч. Вставати завтра зрання.
Дивитись в очі сину і війні.
5.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
У понеділок мені на руки падало листя сакури:
Темно-вишневе, бордове, багряне, шарлахове.
В травні так само пелюстками маки плакали.
Жовтень міцніший – від злості лишень спалахує.
Надто багато в світі стало червоного.
Смерть – не бліда потвора – черлена панночка.
Полум'я лиже стіни будинку сонного,
Душі виймає з ліжок і ходить павичем.
Вікна, що очі, ввалились на стінах кармінових.
Плитка забризкана кров'ю, обгорнута золотом.
Мати Пречиста, замов за нас, хай помилує –
Осінь благає, і ватра жевріє в голосі.
12.10.2022
#вірші_війни
#russiaisaterroriststate
#standwithukraine
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Ти пам'ятаєш вересневий ліс?
Малий сміявся, у багнюку ліз,
Всміхався день, закоханий і світлий.
Життя співало на щасливій щось,
Долоні притискаючи до щок,
Безчасники серед соснових голок квітли.
Пили какао, фєнєчки плели,
Дрімали голова до голови,
Гойдали сосни сонце на верхівках.
В пісок закарбували, як в сувій,
Мій тридцять восьмий, сорок другий твій
І двадцать сьомий розмір на кросівках.
Повітря перекреслили хрести.
Допомагай, мені не дотягти –
Весь білий божий світ лежить на ношах.
Жаху і люті ціпеніє гул.
Тут людяність застрелили впритул.
З пакету – бачиш? – вибилась холоша.
Це був солдат, здається, це – сім'я,
Це наш сусід, це вчителька, це я.
Тіла порозповзались на уривки.
Фотографуєш? Дірка у шоці,
Браслет на покаліченій руці
І двадцять сьомий розмір на кросівках.
18.09.2022
#russiaisaterroriststate
#standwithukraine
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Ми діти, народжені в липні,
Носимо в серці жасміну цвіт,
Блукаємо садом, він щойно розквіт.
Важкі сподівання в нас тихих квітнуть.
Брат наш навіки – червоний мак.
На стінах спалахує мерехтливо
Гарячим багаттям. Кипляча злива
На полі пшениці хвилі здійма.
Літньої ночі танок короткий
Життя наше прагне дотанцювати.
І поступитися жаркій ватрі:
Липневим макам, вінкам з колосся.
1-12.07.2022
JULIKINDER
Wir Kinder im Juli geboren
Lieben den Duft des weißen Jasmin,
Wir wandern an blühenden Gärten hin,
Still und in schwere Träume verloren.
Unser Bruder ist der scharlachene Mohn,
Der brennt in flackernden roten Schauern
Im Ährenfeld und auf den heißen Mauern,
Dann treibt seine Blätter der Wind davon.
Wie eine Julinacht will unser Leben
Traumbeladen seinen Reigen vollenden,
Träumen und heißen Erntefesten ergeben,
Kränze von Ähren und rotem Mohn in den Händen.
#герман_гессе_українською
#переклади
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Поглянь, пливуть поволі,
Долають синю синь
Забуті ніжні мелодії,
Утрачені пісні.
Їх не почує серце,
Вціліле на шляхах,
У мандрах до крові не здерте,
До сліз щасливих в очах.
Люблю їх, народжених вільними,
Як сонце, вітер, моря,
Бо сестри вони і янголи
Безхатькам таким, як я.
Weiße Wolken
O schau, sie schweben wieder
Wie leise Melodien
Vergessener schöner Lieder
Am blauen Himmel hin!
Kein Herz kann sie verstehen,
Dem nicht auf langer Fahrt
Ein Wissen von allen Wehen
Und Freuden des Wanderns ward.
Ich liebe die Weißen, Losen
Wie Sonne, Meer und Wind,
Weil sie der Heimatlosen
Schwestern und Engel sind.
#герман_гессе_українською
#переклади
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Щоночі бачу сон один:
Рожевий над каштаном дим,
По вінця сонцем повний сад,
І дім старий – душі сльоза.
В саду тім, тихім і густім,
Співала мати: синку, спи.
Життя минуло з тих часів:
Зник сад і дім, каштан і спів.
Тепер там стежка лугова,
Яріють золотом жнива.
А дім і сад, каштану цвіт
Лише у снах живі. Живі...
28-29.05.2022
Traum
Es ist immer derselbe Traum:
Ein rotblühender Kastanienbaum,
Ein Garten, voll von Sonnenflor,
Einsam ein altes Haus davor.
Dort, wo der stille Garten liegt,
Hat meine Mutter mich gewiegt;
Vielleicht - es ist so lange her -
Steht Garten, Haus und Baum nicht mehr.
Vielleicht geht jetzt ein Wiesenweg
Und Pflug und Egge drüber weg,
Von Heimat, Garten, Haus und Baum
Ist nichts geblieben als mein Traum.
P. S. Герман Гессе народився в Кальві – маленькому містечку на півдні Німеччини. Дивно, але каштани тут дійсно цвітуть темно-рожевим, майже червоним.
#герман_гессе_українською
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Світ бряцає зброєю, подекуди вже стріляє.
Батьки ворогів гадають, сини їх летять до раю,
Та яблоку геть нема де впасти на хмарах –
Там вбиті "синами" діти – посічені в кров примари.
Де пахло полином, сьогодні пахне горілим.
Не стріли кохання ранять – смертельні стріли.
Скажи щось на мирній, раптовий зустрічний просить.
Ця кофта, кажу, мала. Малий мій вже з мене зростом.
Горить горицвіт. На горищі гуркоче вітер.
На небі вартують землю одвічні діти.
Хрипить дітовбивця, вдивляючись марно в хмари,
Мій степ переїхав його колесом сансари.
4-5.08.22
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Тільки поглянь: дівча над морем летить,
Дивиться з подивом синій воді в обличчя.
Першого вересня мала до школи йти
Вбита в Очакові дівчинка шестирічна.
Хвилі в безсилій люті берег гризуть,
Виють сирени, виє вціліла матір.
Класик збрехав – дитячу гірку сльозу
Радо підкладено під колесо гармати.
Заєць рожевий від смерті почервонів,
Артилерист заряджає в пушку чиюсь дитину.
Ввечорі каже в слухавку: "ні війні"
Пишется через Z, блять, запомни, сына.
28.06.2022
28 червня 2022 року, у День Конституції України, російські війська нанесли ракетні удари по Очакову. 6 поранених (з них 4 дітей, 3-місячна дівчинка в комі) і 2 вбитих (серед них 6-річна дівчинка).
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Він стоїть на мосту, як Сиддхартха його стояв.
Річка Нагольд щоразу інша, але та сама.
Ув очах – потонулий хлопець з Unter dem Rad.
У куточках губ – променисте сяйво Атману.
Я стою на мосту, зазираю в німе лице,
Бісер часу сиплеться в воду, стає рікою.
Я колись за тисячу років згадаю про це:
Як залишила дім під обстрілами весною.
Стоїмо на мосту. Nikolausbrücke, точніш.
Миколая Святого міст. Микола... Миколая.
Я щоночі чимдуж обіймаю тебе уві сні,
Оповитий мостами мій Steppenwolf – Миколаїв.
02.07.2022
*Міст Святого Миколая побудовано в німецькому містечку Кальві через річку Нагольд у 15 столітті. У 2002 році на ньому встановили бронзову скульптуру Нобелівського лауреата Германа Гессе, що народився в цьому маленькому швабському містечку посеред Шварцвальду.
2 липня 2022 року Герману Гессе виповнилося 175 років.
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Писав поет: червоне – то любов,
А чорне – то журба. Нитки плетуться.
В конспекті – machen, arbeiten, benutzen,
У галереї – гори, ліс... Стрибок –
І вже лечу над Шварцвальдом в поля,
Де жовтий рапс лоскоче синє небо,
Де пейзаж влаштований як треба:
Степи, лиман, акації... Болять
Під обстрілами втрачені слова –
Метелика душі крихкі кінцівки.
На еко-сумці з Тафелю домівку
Я вишиваю. Чорний – то журба,
Червоний – то любов. Узор горить,
Заквітчується маками і льоном,
Сплітаються цілунки і прокльони.
Евако-сонце котиться з гори.
20.05.2022
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Пухнаста гілка стукає у скло.
Відлив скалками рясно посекло.
Вікно вціліле – бойовий сувій –
Вербиці промовляє на своїй:
Ти як, мала? – потріскує. – Ростеш?
Дивись, яке проміння золоте
Накреслює лоскотно на мені:
Молись за нас, Пречистая. Амінь.
Я не молюсь, – відказує верба.
Надвечір вбили божого раба –
Господаря цієї хати. Смерть
Сидить у вітрі, що над полем дме.
Відрощую я віти надміцні,
Щоб коли ворог вмоститься в труні,
Надряпати на ній: в пекельну путь!
І дух його розвіять по степу.
Молилося вікно, верба росла
Кривавого квітневого числа.
Віслюк кричав, кричало все земне.
Помилуй, Отче, і прости мене.
17.04.2022
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Кожна цеглина, чуєш? – частина мене.
Кожний будинок – я, і ціле місто – я.
Кара небесна (бійся!) не омине,
Стане тобі бетоном наша земля.
Я розпадаюсь на вибиті шибки, скло,
Зламані тротуари, стіни, кістки.
Все, чим була я, і все, що мною було,
Армія зла розгепала на скалки.
Дім відібрала, тишу, Інгул і Буг,
Усмішку, мову, ранків сріблястих спів.
Серце вмирає в грудях кожну добу,
Люди вмирають в місті. Ти їх убив.
Пекло підземне – підсумок нетривкий.
Вірю лише в родючий наш чорнозем.
Виросте рапс чи глід з твоєї руки,
Якщо собака в полі не відгризе.
21-22.03.2022
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Є ще свічки, але сірники вимокли.
Березень видався зимним: мигичка, вітряно...
Чуєш? Марія каже: "Янголи ви мої,
Сину своєму вас доручаю". Віримо.
Дім був веселий: на скрипці грали на п'ятому,
Третій співав, шарлотку пекли на сьомому.
Хлопця-музику ще у Прощену* стратили,
А на Знамення** вранці не стало дому.
Вітер з Азову дме світанковий йодистий,
Душі невинно вбитих відносить в засвіти.
Дай хоч один сухий сірник, Богородице,
Ніч хоч одну, Маріє, дай протриматися.
* Прощена неділя. У 2022 році припала на 6 березня.
** День Чудотворної ікони Божої Матері (Знамення). У 2022 році припав на 15 березня.
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Скотч на вікнах, на серці – лютий,
Має присмак сталевий кров.
Хто б подумав, що мова люті
Найсолодшою стане з мов?..
Лють рятує лиманський берег,
Лаври голову золоту.
Чуєте, "господа, вы звери",
Вам лежати навіки тут.
Проростете бодай травою
Чи пшеницею за селом –
Тим, що знищила ваша зброя,
Тим, що соняхами цвіло.
Шле прокльони Нова Каховка,
Маріуполь, Харків, Бердянськ.
Лють вистукує кровотоком.
З нею виборемо життя.
28.02.2022
#вірші_війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022