mergeight

Сторінки (1/12):  « 1»

Греческий эпос

Останутся  после  нас
Твои  песни  да  мои  стихи
Я  не  смогу  ещё  раз
Лучше  уж  сразу  уйти.  

Твоя  шея  и  скулы  и  грудь…
Не  помню  чтоб  такое  бывало,
Чтоб  контроль  на  столько  теряла,
Не  выдохнуть,  не  вдохнуть.  

Сердце  рвётся  с  груди,
Пот  стекает  ручьями  
Пульс  учащён,  мне  не  уйти…
Царапать  твою  спину  ногтями.

Let’s  just  have  fun
No  one’ll  get  hurt.
За  ночь  прожить  весь  наш  роман
В  надежде,  что  это  пройдёт.

24.03.2023
Антверпен  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988941
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.07.2023


Я не встигла тобі дати ніжність

Я  не  встигла  тобі  дати  ніжність.
В  нас  було  годинки  лише  дві.  
Ти  був  мужній,  рішучий  та  руки
Твої  міцні,  наче  стальні,

Обіймали  мене  так  гарячо.
Так  нестримно  пристрасть  палка
Між  нами  летіла  незрячо
Так  швидко,  мов  річка  стрімка.

І  цілунки  твої,  наче  птахи,
Пурхáли  по  вустам  моїм.  
Ти  солодкий  та  пряний.  Як  в  казці
Віддавалась  я  ласкам  твоїм.  

Та  не  встигла  тобі  дати  ніжність.
Ти  прилинув  на  мить  до  менé,
Цей  момент  памʼятатиму  вічність,
Коли  злились  серця  у  одне.  

16.07.2023
Чернігів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2023


Моїй депресії

Буває  так,  що  ти  не  здатен
Ступити  крок.  Немає  сліз,
Немає  сил,  немає  ради.
Ні  піринкою  угору,
Ні  камнем  важко  вниз.  

Завис  у  просторі  і  давлять
Зсередини  тебе  думки.
Вони,  з’їдая  душу,  ставлять
Запитання  нелегкі:

Навіщо  живі  ми?
Чому  такий  наш  світ?
Коли  вже  перемога?
Та  як  не  впасти  з  ніг?

Як  витримать  напругу
І  з  глузду  не  зійти?
Як  простягати  руку,
Коли  ти  сам  в  біді?

Навіщо  нам  усі  ці  муки?
Чому  так  тяжко  у  житті?
Буває  так,  що  ти  не  здатен
Ні  лишитись,  ні  піти.

05.06.2023
Антверпен

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023


Червоне чорне біле

Червоне  біле  чорне…стоп!
Чи  стоп?  Чи  можу?
Можу  все!
Я  буду  бити,  бити  ще.
Гори  в  вогні,  помри!  
…і  мре.

Червоне  чорне  біле.
Це  свято  помсти  нині.
Свято  злості,  свято  зла.
Я  буду  люттю,  буду  бісом,
Тепер  я  диявол,  сатана.  

Гори  вогнем,  замерзни  в  пеклі.
Це  моє  свято,  моя  тьма.
Це  світло  полум‘я,  що  тебе
Спалить  заживо  до  тла.

Я  буду  ненавидіть.
Я  можу  тебе  вбить.  
Гори,  скотина,  здохни  стерво!
Вмри!
На  радість  дітвори.

06.06.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023


Санітари лісу

Як  повільно  плине  час.  
Як  невтомно  мруть  кацапи.  
І  пізнає  кожен  з  вас,
І  ростовці,  і  буряти,

Яка  на  смак  наша  земля,
І  скільки  м‘яса  у  пакеті.
Ми  робим  послугу  планеті,
Ми  зачищаємо  сміття.

На  нас  тримається  цей  світ,
Він  живиться  на  нашій  крові.
А  ми  йдемо  на  силі  волі
Звільняєм  верби  і  тополі

І  кожен  метр  -  то  безна  болі…
Та  іншої  немає  долі.  

30.09.2022
219й  день
Antwerpen

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022


І буде час і прийде помста

І  буде  час  і  прийде  помста
І  за  святе  наше  потомство,
Що  так  безжально  вбили  ви,
Горітимете  у  вогні!

І  прийде  час,  і  буде  помста
І  смерть  за  вами  теж  прийде.
І  за  усіх  невинно  вбитих
У  пекло  гадів  низведе.

За  Харків,  Бучу,  Кременчук,
Чернігів,  Львів  та  Суми,
За  Краматорськ  і  за  Донецьк,
За  Київ…вам  пи*дець!
Такі  сьогодні  думи

Тяжкі,  сумні,  кроваві,  люті.  ..
І  знов:  кацапи  -  то  не  люді!
То  перегній,  навозний  жук…
Налаштовуймо  наш  БУК.

Нам  HIMARS  з  ціллю  допоможе
І  Україна  переможе!
Благословенні  ЗСУ!
Храни  й  боронь  їх  Боже.

27.06.2022
124й  день
Antwerpen  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022


"Зіроньки"

Зіроньки  високо,
Місяць  майже  весь.
Чи  існує  на  землі
Дорога  до  небес?

Чи  здатні  дійти  люди  
Істини  буття?
Або  лише  у  смерті
Знайдемо    забуття?

Дорогою  життя
Ми  всі  кудись  йдемо.
І  рано  або  пізно
Дійдемо  одного:

Помрем  і  не  побачимо
Куди  вона  вела.
А  може  й  навіть  втратимо
Душу  за  діла.

За  справи  наші  грішнії
Кара  лиш  одна.
Та  може  Господь  милостив
Й  відпустить  нам  гріха?..

Ото  й  кудись  несемося,
Не  бачимо  наш  шлях.
За  вогником  женемося,
За  вогником  в  зірках.

Чернігів
6.08.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022


Настане день

[i]Дякую  тобі,  друже  мій,  за  підтримку[/i]

Настане  день  -
Закінчиться  війна.  
У  щастя  в  цьому  світі
Не  проста  ціна.  

Кров’ю  та  роса
На  вербі  зійде.  
Пшеницею  у  полі
Воля  розцвіте.  

Від  лютого  до  серпня
Пів  життя  мине.  
Жнива  не  почались,
А  жаття  вже  іде.

Скоро  прийде  літо.
Я  повернусь  додому.  
А  поки  грію  мрію
В  серці  молодому:

Що  відбудуємо  міста…
Що  цілуватиму  вуста…

Настане  день  -  
Закінчиться  війна.  
І  у  твоїх  обіймах
Відчую,  що  жива.  

Антверпен,  Бельгія
30/05/2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022


москалю, якого я кохала

Давай  зіграємо  у  гру
Ти  будеш  ворог,  а  я  жертва.
І  наче  б  ти  почав  війну.  
І  наче  б  воля  впала  мертва.  

І  я  прокинусь  вся  в  поту.
А  ти  спиш  тихо  біля  мене.  
І  то  все  сон,  не  на  яву.
І  в  Україні  мирне  небо.  

Давай  зіграємо  у  гру.  
Ти  будеш  ворог,  а  я  птах.  
І  твій  народ  веде  війну.
А  мої  батьки  в  бігах.  

І  я  прокинусь,  а  ти  спиш
І  навіть  віями  мовчиш
Про  дику  ненависть,  про  злість,
Про  те,  як  душу  пекло  їсть.

Про  те  чому  увесь  ваш  вид
Хоче  знищити  мій  рід.
Хоче  знищити  мою
Україну  золоту.

Давай  зіграємо  у  гру.
Ти  будеш  ворогом  мені.
А  я  все  ще  тебе  люблю.
І  Україна  у  вогні.

І  я  напевне  зараз  сплю.
А  ти  прокинувся  й  мене
В  обіймах  міцних  бережеш,
І  шепчеш  на  вухо  «люблю».

Давай  зіграємо  у  гру,
І  назвемо  її  «війна».
І  десь  у  полі  чутно  залп.  
І  десь  в  підвалі  молитва.  
Чому  ж  така  сумна  ця  гра?..

Давай  зіграємо  у  гру.  
Тепер  ти  ворог  мій,  а  я
Прокинусь,  бо  поки  я  сплю
У  мене  вдома  йде  війна.

18.06.2022
115й  день

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022


Сто днів війни

Сто  днів,  сто  років,  сто  життів.
Життів,  на  жаль,  десятки.
Десятки  тисяч  жертв  війни
Пішли,  не  залишив  нотатку.

А  ви  все  про  податки,
Про  ваші  вклади  в  банки,
Про  ціни  на  бензин  та  газ.
Люди,  чи  є  людське  у  вас?

Сто  днів,  сто  років,  сто  життів
Прожито  в  цій  війні.
Й  щодня  бомби  ворогів,
Поки  ви  німі,

Руйнують  села  та  міста,
В  яких  цвіло  наше  життя,
В  яких  сміялась  дітвора.
Тепер  там  вижжена  земля.

А  ви  боїтесь  голодати?
Ви  зрозуміли,  що  ваш  хліб
В  Україні  росте,  кати...
А  ми  вже  одну  сотню  діб

За  волю  боремось,  за  правду,
За  життя  своїх  дітей,
За  золотоверху  лавру,
За  чорне  море,  за  людей.

За  українців,  їх  таланти.
А  захищають  нас  атланти,
Кіборги  та  воїни  світла,
Щоб  Україна  знов  розквітла.

В  полі  полетіли  бджоли,
І  наші  діти  йшли  до  школи.
І  щоби  більше  вже  ніколи
До  нас  не  сунулись  потвори.

Сто  років,  сто  життів,  сто  днів
Ми  плекаємо  наш  гнів.
Сто  життів,  сто  днів,  сто  років...
До  перемоги  пару  кроків.

03/06/2022
100й  день

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022


Любов і літо.

[i]Що  в  нас  було?
Любов  і  літо.
Любов  і  літо  без  тривог.
Оце  і  все.  А  взагалі-то
не  так  і  мало,  як  на  двох.
(с)  Ліна  Костенко[/i]

Що  буде  в  нас  ?
Любов  і  літо.
Любов  і  літо  без  тривог.
Оце  і  все.  Ти  знала,  Ліна,
Ти  знала.  А  чи  знав  то  Бог?..

Я  повернусь  на  рідну  землю,
Впаду  додолу,  й  на  колінах
Благати  буду  мою  неньку
Щоби  простила  Україна

Свою  дитину  недалеку,
Бо  уявив  з  себе  лелеку,
І  полетів  у  «взакордон»
Прийняла  їхній  пантеон.  

Страшніше  те,  що  загубила
В  чужій  реальності  своє
Коріння  рідне  й  уявила,
Що  зможе  взять  собі  чуже.  

Забула  мову,  що  бабуся
Плекала  в  грішній  тій  душі.
Прости  мене,  я  повернуся,
Це  не  лише  такі  вірші.  

І  буде  в  нас  
Любов  і  літо.  
І  впевненість,  що  пережито
І  пекло  й  ненависть  і  страх,
А  під  ногами  орків  прах.

І  літо  буде
І  любов
до  нескінченності  епох.  
А  що  й  ще  треба  нам  на  двох  ?

Антверпен,  Бельгія
6  травня  2022
72й  день

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022


Ніколи більше!

Ви  нам  сказали:  «Можем  павтаріть».
Ми  відповіли:  «Ніколи  більше!»
Замість  того,  щоб  своє  життя  творить,
Будувать  майбутнє  в  мирній  тиші,

Ви  вирішили,  що  це  найкраща  мить,
І  у  ночі,  мов  всцяті  миші,
Напали  на  святий  козацький  рід…
Андрофаги,  ви  забули,  що  ми  -  інші.

Ми  люттю  колиховані  здавна.
ППО  в  нас  -  янголи  та  сили  вищі.
І  в  рідний  грунт  москальського  лайна
Вкопали  ми  вже  тридцять  три  тищі.

Тікайте,  йолопи,  біжіть!
Кидайте  ваш  [i]z[/i]алізний  транспорт.
Бо  в  вас  за  спинами  стоїть
Смерть,
Що  має  український  паспорт.  

14.06.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022