Annapolis

Сторінки (1/12):  « 1»

Не забуду ніколи…

Не  забуду  ніколи  ту  ніч,
Коли  вперше  відчула  свободу.  

Летіла  крізь  ніч  під  зорями  ,
Дивлячись  на  повний  місяць,
Й  фіксуючи  цю  мить  у  пам‘яті.

На  швидкості  танули  гіркі  думки,
Ні  страху,  ні  болю,  ні  образ,  ні  жалю
Все  розчинилось  й  забулись  печалі.    
А  в  серці  загорілась  мрія

Тепер  в  мене  ціль  одна
До  швидкості  прагну  я
Знову  летіти  звільняючи  думки  -
Відчути  те,  чого  не  забути.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022


Подзвони мені

Подзвони  мені,  бо  вже  не  можу,
В  тишині  наодинці  з  собою.  
Від  думок  душа  рветься  на  крихти,
Й  заглушити  їх  вже  не  виходить.  
Навіть  музика  раптом  набридла,
Яку  завжди  так  сильно  любила,
А  думки  все  заповнюють  тишу-
Не  дають  відпочити  ні  хвильки.
 
Зрозуміла,  що  собі  я  набридла
Та,  на  жаль,  я  сказати  не  можу:
«Візьмем  паузу?  Побудем  порізну?  
Мені  так  необхідно  спочити»
Бо  ж  від  себе  ніяк  не  втекти
І  думки  ті  ніяк  не  вимкнути
Лиш  глушити  їх  буду,  як  вмію,  
І  плекати  в  душі  свою  мрію…  

31.08.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022


…я тебе знайшла…

І  от  нарешті  я  тебе  знайшла,    
Того,  кому  довіритись  змогла,
З  ким  відчуваю  спокій,  захист  і  турботу,
І  не  боюся  показати  всю  себе.  

У  снах  приходиш  часто,  як  ніхто,
Цілуєш  ніжно  і  даруєш  ти  мені  тепло.    
У  серці  трепет  викликаєш  тільки  ти,
І  лише  ти  приходиш  в  мої  блаженні  сни.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022


Бувають дні…

Бувають  дні,
Бувають  люди,
Бувають  хвильки  золоті,
Які  дарують  серцю  миті,
Солодкі  й  радісні,  мої.
І  так  не  хочеш  відпускати
Ті  неймовірні,  світлі  дні,
Ті  спогади,  які  вже  не  забути
З  тобою  поруч,  наяву  і  увісні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022


22 серпня

Розчарувалася  у  людях  тих  давно,
І  віру  втратила  до  них  назавжди,
Що  рідними  були  і  дарували  те  тепло,
Що  у  дитинстві  так  потрібно  нам  було.

І  лиш  одна  людина  на  землі,
В  якій  розчаруватись  ти  не  встигла,
Якій  ти  вірила  беззаперечно  і  тепло,
Від  неї  відчувала  ти  безмежно,
В  холодній  тій  землі  лежить  давно…

P.S.:  пройшло  10  років,  а  боляче  і  досі…
22.08.2022💔

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022


Невже зі мною щось не так?…

Невже  зі  мною  щось  не  так?
Невже  немає  рідної  душі  на  світі?
Як  можна  бути  одиноким  на  землі
Де  безліч  душ  шукать  свою  рідну
І  серед  рідних  начебто  людей
Немає  з  ким  ділитись  тим  що  в  серці

Цікавлять  їх  лише  їхні  проблеми
Підтримку,  бач,  чекають  всі  від  тебе

І  як  не  пишеш  їм  ти  і  не  дзвониш
І  не  нагадуєш  ти  про  свою  присутність
До  біса  ти  комусь  потрібна
«Ти  ж  сильна,  впораєшся  й  так»
«Досягнення  свої  мені  ти  не  озвучуй»
«Мені»,  бач  «не  цікаво»,  «давай  вже  не  про  це»

Й  образу  приховати  намагаєшся
І  зрозуміти  їх  стараєшся
А  потім  ти  сидиш  в  кав‘ярні  геть  одна
П‘єш  каву,  третю  чашку  вже  за  день
І  виливаєш  душу  на  папер
Хоч  зовсім  і  не  вмієш  ти  писати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022


Чому…

Чому  немає  в  серці  -
М‘якому  такому  й  чуттєвому,
Ні  крихти  любові  до  іншого  -
Такого  ж  м‘якого  й  самотнього.
Не  можеш  впустити  ні  крихти,
Стіни  навколо  зводиш,
Тобі  пропонують  лиш  крихту  -
А  ти  зводиш  мури  бетонні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022


Про наболіле

Не  знаєш  куди  себе  діти  -
Самотність  зжирає  душу,
Колись  всім  була  потрібна
А  зараз  ти  звикнути  мусиш
Що  лишилась  сам  на  сам:
з  собою.
І  нікому  не  цікаво  як  ти,
І  начхати  всім  де  ти  і  що  ти,
Бо  потрібно  була,  як  нещасна,
А  як  радості  мить  вхопила  -
То  і  іншим  ти  стала  неважлива.
Бо  у  душах  їх  цвіте  заздрість,
І  злість  проростає  в  серці,
Що  не  мають  тої  крихти  щастя,
І  не  мають  тої  мрії  в  серці.
Бо  ж  не  знають  себе  і  мусять
Вдовольнятись  чужим  сенсом.
А  в  житті  того  сенсу  немає
Якщо  зовсім  вже  чесно  казати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022


Невідомості страх…

Невідомості  страх,
І  самотності  крик.
Я  у  відчаї  прагну,
Відшукати  ту  мить.

Де  щасливі  були,
І  спокійні  були,
Де  не  знали  страх  смерті,
За  рідних  й  близьких.

Я  прокинусь  вночі,
На  чужині,
Й  не  відчую  тепла,
Рідної  землі.

Лиш  надії  вогонь,
В  непокорній  душі,
І  свободи  жага,
В  наших  очах,
Горітиме  полум'ям,
Незгаслим...
Навіки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022


Байдужості мить

Байдужості  вдосталь  в  тобі,
Її  відчуваю  ще  й  як.
Не  знаєш  мене,
Не  впізнаєш  мене,
Або  ж  здалось  мені  так...

Байдужості  вдосталь  й  в  мені,
Чомусь  всі  кажуть  так.
Та  серце  горить,
І  іскри  в  очах,
Жага  до  життя  в  мені.

Хіба,  ми  не  схожі,  скажи?
Хіба,  небайдужі,  скажи?
Впізнаєш  мене  і  відчуєш  мене?
Скажи,  й  не  забуду  цю  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022


Як так?

Ніч.  Весна.  І  я.
Ти  в  моїх  думках

Твою  усмішку  я  пригадаю
Та  залежною  від  неї  стану.

Не  прийду  я  до  тебе  в  думки,
Не  прийду  я  ніколи  у  сні.

Бо  ж  насправді  тебе  не    кохаю...
Не  кохаєш  мене  і  ти.

Та  з  думок  не  підеш,  
Ніяк...

...як  так?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022


Світ збожеволів…

Світ  збожеволів
Без  сенсу  буття...
Я  більш  ніколи  не  побачу  вуста
Тво́ї  думки  більш  мені  недоступні
Марно  чекаю  почути  слова:
"Скоро  мине,  більш  не  буде  боліти"
Скоро  відчуєш  мої  почуття,
Скоро  не  сказане,  не  почуте,  забуте,  
Знов  відродиться  у  мо́їх  думках.

Скоро  почуєш  надривний  мій  крик
Знову  відчуєш,  наскільки  болить
Більше  терпіти,  мовчати  не  хочу
Маєш  ти  знати  всю  правду  про  тих
Тих,  хто  без  страху,  без  болю  живе
Тих,  хто  навчився  кохати  безжально,
Тих,  хто  не  ранить  гіркими  словами,
Знають,  що  відчуває  душа
Знають,  як  важко  нині  прожити
Щасливе,  спокійне  й  прекрасне  життя.

Знаю,  що  й  я  колись  буду  кохати
Не  побоюсь  показати  чуття,
Не  побоюсь  оголити  всю  душу,
Глянути  у  вічі,  і  довірити  все...
Знаю,  чекаю,  й  надіюсь  на  це...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022