Віола Нетребко

Сторінки (1/18):  « 1»

Не на часі

Війна.  Не  на  часі
Від  влади  чекати  пояснень:
Чому  град  б'є  ясень,
Допоки  в  теплицях  бур'ян?
Війна.  Не  буянь,
І  без  тебе  цар  зайнятий  повністю,
Ти  ж  не  с***а  кремля?
Лиш  російський  агент  полюбля
Питання  прозорості
Нашої  влади  усюди  здіймати:
А  звідки  на  шати,
На  штат  і  коштовностей  шахти
У  неї  є  кошт?  Часом  не  від  Штатів?
Європи?  
Куди  потрапля  допомога,  минувши  кордон?
Невже  то  в  окопи  
везтимуть  бугатті  й  бордо?
                                           –  тобі  воно  коле?
Своїх  крадіїв  покараємо  потім
(Ніколи)
Пропитій  російській  гримасі
Лиши  ду́мки  порох,
На  Банковій  ворог
Був,  буде  і  є  не  на  часі

P.S.:  експериментую  з  формою  вірша

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022


Я – з тих, що проти вся і всіх

Я  –  з  тих,  що  проти  вся  і  всіх,
"Проффесорів",  "зелених",  руських,
Поїли  мудрістю  етруски
Дарма  дурних  синів  своїх:
В  нас  демократія,  яку
Пізніш  назвуть  олігархатом,
І  ще  істориків  багато
Вестимуть  диспути  в  кутку
Та  хоч  би  що,  я  все  ж  молюсь,
Щоб  ці  роки  не  охрестили:
"Там  бачать  шанс  ворожі  сили,
Де  програє  здоровий  глузд"
Але  дарма  молюсь.  Авжеж,
Уже  не  в  моді  бачить  "зраду"  –
У  Арестовича  багато
Прихильників  і  соц  мереж,
Де  кожен,  хто  з  царем  не  згоден  –
Російський,  бачите,  агент,
Бо  очевидно,  що  здавен  
У  нас  не  крадуть  у  народу,
Всі  можновладці  –  патріоти,
До  всього,  що  іде  з  Європи
Ніхто  руки  не  прикладе,
(Ну  може  трішечки)  але
У  рашці  крадуть  більше  хлопи!
Учора  снився  мені  сон,
Що  я  в  майбутнє  проникаю,
Свого  грабованого  краю
Вже  не  впізнати  горизонт:
Лікарні,  дитсадки  усюди,
Зміцнилась  гривня  й  далі  буде,
Навколо  –  добрі,  чесні  люди,
В  найближчу  школу  я  зайшов,
Відкрив  з  історії  підручник,
І  пальцем  по  рядку  біжУчи,
Читаю:"вибрались  з  оков,
Звільнили  Крим  одним  ривком
Але  перемогли  б  ще  швидше
І  хлопці  б  помирали  рідше,
Ніж  з  торбохватом  Єрмаком"
Несила  далі  вже  читати,
Бо  розігнали  сон  гармати
Й  сирени  під  моїм  вікном
Все,  що  лишається  мені  –
Дивитись  чесних  журналістів
В  сновиди  вірити  імлисті,
Що  знайдеться  кінець  брехні,
Як  голка  у  гречаній  вовні!
Постане  справедливий  гнів
І  переможе  ворогів
Тих,  що  всередині  і  зовні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022


Богиня Завтра

Тобі,  богине  завтрашнього  дня,
Будую  храми,  вівтарі,  мечеті,
Ні,  не  на  Бога  уповаю  я,
А  на  майбутнє.  Стилосом,  мечем  і
Фракталами  розбитої  душі
Крізь  хащі,  наче  кігті  динозавра
Іду  пророком  між  слизьких  вужів,
Несу  свічу  до  храму  мого  Завтра.
Це  я  –  двигун,  криниця  і  рушій,
Це  я  –  кобзар,  мелодія  та  лютня,
Богине,  я  благаю,  не  лиши
Мене  без  віри  в  себе  та  майбутнє!
Бо  маю  лише  віру  і  вінок
З  кульбаб,  щоб  на  вівтар  тобі  покласти,
Тобі  молюсь,  напевне,  вже  давно,
Та  вперше  –  так  довірливо  і  часто,
Богине  мого  завтрашнього  дня,
Бо  сьогодення  –  геть  гірке  і  чорне,
Його  в  крові  полоще  чортівня
І  свистом  куль  до  себе  ласо  горне.
Нехай  лютує.  Душі  –  мов  метал
З  розпечених  зірок  в  твоїх  адептів,
Священна  всіх  нас  рухає  мета,
Сильніша  за  прадавній  острах  смерті.
Вже  ворог  жметься  до  своїх  боліт,
Бо  він  –  не  ми,  і  ціль  його  –  убога.
Чекай,  богине,  принесемо  цвіт
На  твій  жертовник  після  перемоги!




P.S.:  відкрита  для  критики  та  коментарів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022


Кайму піску високогірний Крит…

Кайму  піску  високогірний  Крит
Вмочив  по  вінця  в  кобальтове  море,
Устами  мудрих  предків  міф  говорить,
Їх  слухає,  але  не  вчиться,  світ

Борітеся  –  поборете.  Терпи
І  збережи  лице  царьку  зі  сходу,
Що  з  бункера  жене  їм  чорну  воду,
Вся  в  ранах  розблокуй  свої  порти,
І  кров  свою  з  пшениці  відітри,
Бо  Африку  чекає  голод  згодом

Європа  з  вілли  Зевса-праотця
Шле  співчуття  в  Гермесових  сандалях,
Не  треба  нам  Священного  Грааля  –
Звичайну  зброю  надішліть  бійцям
Невже,  безумці,  вам  чуми  не  видно?
Не  стане  нас  –  не  стане  й  вам  буття
Життя  не  вартий  золотий  мідяк,
Якщо  корону  одягає  бидло:
То  будуть  в  вас  і  Бабин  Яр,  і  Крути,
І  боротьба  за  те,  щоб  просто  бути,

Хоч  шерсть  м'яка  у  білого  бика  –
Зате  тверді  і  пружні  рабські  пута.
У  сіяча  робота  не  швидка:
Що  сієте  сьогодні  –  жне  майбутнє

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022


Допоки влада бореться з народом

Допоки  влада  бореться  з  народом,
В  двобій  упреться  третя  сторона.
Касандра  граблі  умочила  в  воду,
Писала  (ми  не  вірили):  "війна".
Діли  й  пануй.  Тут  вже  й  ділить  не  треба
Тут  бій  у  черзі  за  найбільшу  "шару"
Тут  вірять  тим,  хто  обіцяє  небо
На  всі  п'ять  років  без  дощу  і  хмар
Горюєм  потім,  наче  ми  не  знали,
Що  раю  не  буває  просто  так
А  ошуканець  вже  на  п'єдисталі
Розпродує  наш  спадок  за  п'ятак
Величне  плем'я  –  ми,  дурне  і  горде,
Зернятка  гречки  –  наші  голоси,
Яку  везуть  цистернами  у  Мордор
Приручені  царем  злодюжки-пси
Допоки  шанс  даєм  –  не  стихне  кодло,
В  собі  не  здушим  "меншобратства"  слід
В  хронічний  бій  між  владою  й  народом
Обов'язково  лізтиме  сусід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022


І ти ідеш, і я іду

І  ти  ідеш,  і  я  іду,
Плекаєш  у  думках  мету
Земну,  досяжну  і  просту,
Ти  ставиш  ціль  –  не  бачиш  меж
А  я  іду  –
Бо  ти  ідеш

Минулих  мрій  -  
піщаних  веж
Не  покохаєш,  не  знайдеш,
Тож  відведи  мене  туди,
Не  в  райські,  а  в  земні  сади
До  тихих  білих  узбереж,
І  я  піду,
Бо  ти  ідеш

Та  там  де  штиль,  затишний  схов
Собі  я  місця  не  знайшов,
Я  всюди  бранець  мрій  хитких,
В  підступне  море  кличе  бриг
До  берегів,  де  напрямки
Ждуть  дон  кіхотів  вітряки

Пробач,
лишайся  у  саду,
Де  тепло,  любо,  звично
А  я  –  піду,
Бо  мрія  кличе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022


Міцний, відважний воїне Атланте

Міцний,  відважний  воїне,  Атланте,
Твої  сталеві  плечі  небосхил
Іще  не  натомилися  тримати,
Поки  шакали  виють  що  є  сил?
Кусають  тебе  боляче  за  ноги,
Смакуючи,  гризуть  твої  кістки:
"Не  так  тримаєш!  Треба  як  розлогий
Столітній  дуб!  Посунься,  відпусти!"
"Вульгарна  поза,  пфе,  тримає  небо?
Як  доля  йому  впасти,  хай  впаде"
"От  ледар!  Перегрівсь  на  ласці  Феба!
Що  тінь  на  нас,  йому  байдуже  те!"
Пищать  скажені  люто,  до  знемоги,
Але  не  досягає  неба  писк
Побачив  Змій,  за  спиною  у  Бога,
І  кільцями  звиваючись,  приліз:
"Як  правильно  тримати  сонце  й  місяць?
Скажіть  –  я  поповзу  і  дам  ума
Вкажіть  Атланта  найслабкіше  місце"-
Монетами  труснув,  -  "не  задарма!"
Лісні  звірята  кинулись:"не  треба!
Своїм  життям  завдячуєм  тому,
Що  ПРАВИЛЬНО  Атлант  тримає  небо,
Ласкаве  сонце  і  нічну  пітьму"
Найстарший  із  шакалів  прокахикав:
"Громадо,  в  вас  нема  альтернатив,
Якби  тримав  Я  небо,  оттоді  би
Не  стало  би  штормів  і  дощ  не  лив,
Дивіться  глибше,  оцініть  вцілому:
Нерівні  в  нього  ноги  і  плече
До  того  ж,  не  отримав  він  диплому,
Щоб  бути  фах.придатним  тримачем"
"Ба,  дійсно,"  –  і  вовки  завили  хором
Щоб  приховать  дзвін  змієвих  монет,  –
"Антлант  –  приблуда,  він  прибивсь  знадвору
Це  наше  небо!  Пошукай  планет!"
Голосували  чесно  і  відкрито,
"Пришлем  гінця"  –  схвалив  порядок  стрій
Для  зручності  підставивши  корито,
На  лицарську  п'яту  вповзає  Змій
(Кайрос  радіє  там,  де  хибить  Хронос)
Під  схвальний  писк  шакалячих  порад
Гад  довго  повз,  аж  поки  дужий  голос
Гору  зітряс:  "Це  ворог  мій  чи  брат?"
"Я  друг  тобі,"  –  зуб  близиться  до  шиї,
Розмовою  язик  відволіка:
"Посланник  від  громади.  Ліс  воліє,
Щоб  ти  стояв  інакше.  Здалека
Нам  краще  твої  руки,  ноги  видно:
Неоковирна  поза  і  анфас
Кидає  тінь.  На  небосхилля  згідно
З  законом  має  право  кожен  з  нас"
Атлант  напружив  м'язи,  повагався,
До  сонця  став  плечима  й  запитав:
"Так  краще?"  Та  ніхто  не  відізвався
Повзучий  Гад  не  зачитав  устав
Про  небо  і  кому  воно  належне
Не  чути  ані  звуку  в  вишині
Затоптані  мовчать  шакали  лежма,
Змій  впав,  лишивши  зуба  у  спині
Могутнього  і  чесного  Атланта  –
Мого  народу,  що  тримає  вісь
Небес.  Як  Бог  дасть  часу  і  таланту
Я  краще  напишу  іще  колись,
До  чого  ж  ця  історія?  Лиш  жарти,
Уява  –  щедра  Муза,  друже  мій,
Та  пам'ятай,  як  йдеш  голосувати,
Що  десь  чатує  однозубий  Змій!

Народе  мій,  розтерзаний  Атланте,
Труди  твої  величні  і  тяжкі
Та  може  вже  пора  перетоптати
Шакалів,  що  гризуть  твої  кістки?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022


Підступний сон


Підступний  сон  прокрався  у  долоні,
Звертає  пам'ять  у  торішній  травень:
Ботсад  убрався  в  джеральдін    магнолій,
Пісні  Кузьми  лунають  із  кав'ярень,
Білизни  кошик  пахкотить  Ленором,
Бачату  на  балконі  розпочато,
Палає  пристрасть,  на  вуглинках  –  сором,
Її  рука  в  плече  немов  лещата
Впилась...  Розтанув  сон  і  танець  в  парі,
Спинити  мить  прекрасну  я  не  в  змозі,
Тепло  пожовклих  спогадів  в  гербарій
Збираю,  наче  дурник,  на  морозі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022


Батьків великих дурнуваті діти

Батьків  великих  дурнуваті  діти
Винять  сусіда  в  смертних  всіх  гріхах,
Ви  ж  не  цурались  мову  вражу  вчити?
Народ  без  мови  –  що  безкрилий  птах
Навіщо  ви  зміюку  звали  "братом"?
І  віддавали  голос  за  зерно?*
Громада  –  сила,  а  держава  –  атом,
Це  демократи  знали  ще  давно
Чому  ж  на  схід  так  заздро  очі  вперли?
Невже  там  є,  чого  у  нас  нема?
Невже  найкращі  України  перли
Розстріляні  й  скатовані  дарма?
Тепер  росія  пишете  з  малої**
З  почином  вас!  Що  ви  лише  тепер
Згадали,  що  в  країни  є  герої,
Що  дух  козацький  не  змалів,  не  вмер?
Та  Бог  на  вас  ...  Історія  циклічна,
Граблі  ті  самі  з  нами  крізь  роки
За  Яників,  Медведчуків,...  Цинічно:
Заплатять  кров'ю  діти,  не  батьки


*Маються  на  увазі  всім  відомі  вибори  Януковича  за  гречку
**Новий  правопис.  Авраменко  дозволив

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022


Привиділось

Привиділось:  чи  марево  чи  сон,
(Я  хочу  вам  його  перепові́сти)
Що  кинувши  розбитий  гарнізон
Машинки  пральні  вивезли  танкісти
"Велікая  страна"  краде  зерно,
В  солдата  ноут  у  бронежилеті,
Раби  щасливі  дохнуть  за  ярмо,
А  серп  і  молот  –  знову  у  газеті,
І  кожна  руська  матір  як  один
Співа  хвалебну  вбивці  свόго  сина,
У  поголовній  бідності  родин
Не  винний  цар  –  а  НАТО  й  Україна,
Священник  виправдовує  гріхи:
Крадійство,  братовбивство,  згвалтування,
Віряни  оп'яніли  від  пихи
За    нόве  свόє  віросповідання,
Тут  нападають,  щоб  оборонять,
Тут  патріоти  –  вороги  народу,
"Ніколи  знову"  –  "павтарім  апять",
А  "деревянний"  швидко  йде  під  воду,
Десятки  тисяч  трупів  -  "втрат  нема",
Холодний  карцер  -  табір  фільтраційний,
Тут  істина  –  брехня,  а  світло  –  тьма,
Скорботи  день  –  немов  бенкет  похмільний,
Тут  кожен  хоче  в  дім  купити  дров,
"Гейропі"  газ  і  нафту  щоб  продати,
Палає  все:  від  хвої  до  дібров  –
Пожежник  їде  в  Харків,  па́лить  хати,
Збулася  мрія  рейху  крізь  роки:
Фашистські  марші  на  Червоній  площі...
Прокинувсь  я...  і  записав  рядки
У  потязі
для  біженців
до  Польщі

10.05.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022


Пылает Брянск

Пылает  Брянск  и  флагман  тонет,
Бурят  опять  сынка  хоронит,
Выходит  Соловьев  в  эфир:
Мы  верим  в  скрепный  русский  мир!
Село  бандеры  расстреляли,
Седеет  Гиркин  от  печали,
Но  знаем,  Путин  –  наш  кумир
И  верим  в  скрепный  русский  мир!
Ушли  продукты  с  магазина,
А  сахар  в  цену  кокаина,
Пусть  чай  без  сладкого  у  нас,
Никто  Россию  не  предаст!
Настойка  есть  и  телевизор,
Сворует  Ванька  тепловизор,
А  там  уж  как-то  проживём,
Пакеты  санкций  нипочём!
Леса  пылают  у  Сибири,
А  яхт  у  Путина  четыре  –
Он  строил  нам  ковчег,  как  Ной,
Россия,  слався,  мы  с  тобой!
Курс  скачет  зигзагообразной,
Рука  все  ближе  к  кнопке  красной,
Но  если  царь  того  желает,
Пусть  будет  третья  мировая!
Закрыты  к  отдыху  границы,
ОМОН  бьёт  бабушку  в  столице,
Но  "Первый"  вновь  в  телеэфире,
Как  чу́дно  в  скрепном  русском  мире!

01.05.22



Петиція  (Маріуполь):  https://www.change.org/p/save-mariupol-71185d02-b260-4525-91ef-7f46add880c7/u/30520015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947289
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2022


Я буду (АЗОВ)

Я  буду  квіти  взимку  укривати,
Хоч  руки  б'ють  морози  знов  і  знов,
Незламною  я  буду  в  хвилю  страти,
Тому  що  не  здається  полк  "Азов"

Я  буду  в  розпал  бою  жито  жати,
Червоне  жито,  мов  дитяча  кров,
Я  буду  хліб  пекти  в  руїнах  хати,
Тому  що  не  здається  полк  "Азов"

Я  буду  лити  пісні  солов'їні
Про  лють  і  щем,  про  смуток  і  любов,
Бо  в  місті  Маріуполь,  в  Україні,
В  руках  тримає  зброю  полк  "Азов"

Ненависно  сміятись  в  очі  кату
Я  буду,  обезстрашена  немов,
Зламаю  долю  злу  і  кострубату,
Тому  що  не  здається  полк  "Азов"

Коли  ж  і  мій  настане  час  прощатись
Через  нена́висть  пронесу  любов,
Тому  що  полк  "Азов"  не  вчив  здаватись,
Тому  що  в  жилах  –  українська  кров!

Петиція  (звільнення  військових  Азову):  https://www.change.org/p/save-mariupol-71185d02-b260-4525-91ef-7f46add880c7/u/30520015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022


Немає слів

Немає  слів,  щоб  передати
Наш  біль  і  лють,  і  жаль,  і  гнів,
І  сина,  поховавши,  мати
Мовчить,  бо  вже...  забракло  слів
Раби  кують  собі  кайдани:
"Блищать!"  -  хизуються  вони,
Щасливі  тим,  що  каторжани,
Щасливі  тим,  що  є  дурні
Та  дурням  волю  не  піймати:
Пече  окова  руки  злі
Все  ближче  час  відповідати
За  кров  невинних  на  землі,
За  хліб,  відібраний  в  родини,
За  "Мрію"  й  дім,  розбитий  вщент,
За  кожну  жінку  і  дитину,
За  сльози,  що  не  змить  дощем...
Лють,  що  несуть  вони  зі  сходу,
Зжере  їх  підлі  душі  вмить
Ніколи  ще  рабам  свободу
Не  удавалося  зломить!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022


Пісня в підвалі

Я  –  пісня  в  підвалі.  Я  –  мати  без  сина,
Я  –  гра  піаніно  під  звуки  сирен,
Я  –  вбита  тобою  трирічна  дитина,
Я  –  тисяча  свіжих  могил  без  імен,

Я  –  смуток  і  щем,  я  –  любов  і  прощання,
Я  -  Рильський,  Костенко,  Шевченко  і  Стус,
Зав'язані  руки  тремтять  від  знущання,
Ненависть  я  люта,  тайфун,  землетрус

Я  –  друг-волонтер,  що  розчистить  завали
Я  –  в  теробороні,  я  -  воїн  в  строю
Мене  у  траншеї  в  мішку  поховали,
Та  з  тілом  не  знищити  волю  мою!

Я  -  Крим,  Маріуполь,  Чернігів  та  Буча,
Я  -  Харків,  Херсон,  Я  -  Одеса  і  Львів,
Чека  немезида  тебе  неминуча,
Я  -  помста,  я  -  опір  народу  та  гнів!

Я  -  вільна  країна,  втручання  пихате
Не  стерпить  сміливий  і  гордий  мій  люд,
Тікай  хоч  у  пекло,  російський  солдате,
Та  виграє  воля  і  праведний  суд!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022


Не пробачай 2

Кате,  мародере,  не  пробачу!
Скоро  ти  горітимеш  в  огні!
Поки  марно  віриш  ти  в  удачу,
Хай  тобі  приходить  уві  сні
Кожна  закатована  родина,
Загнана  в  сирий  і  темний  льох...

Бог-Отець  простив  нам  вбивство  Сина,
Кате,  пам'ятай,  що  я  -  не  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022


Не пробачай

Я  знаю,  Бог  учив  прощати,
Та  я  прошу  за  рідний  край
Рабів,  що  пруться  в  наші  хати,
Ненавидь  і  не  співчувай,

Не  пробачай,  суди  суворо
Їх  підлу  злобу  світ  прокляв
Вони  "покаються",  та  скоро
Вернуться,  овчу  шкуру  зняв

Ненависть  ллється  хай  по  вінця,
Ніж  —  не  ховається  в  рукав,
Щоб  більше  жоден  з  українців
З  Ордою  миру  не  шукав


11.04.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022


Країна прокинулась рано

Країна  прокинулась  рано.  І  більше  не  спала
Враз  ворог  напав,  і  під  залпи  чужого  вогню
Земля  закричала  натужно  від  леза  кинджала,
Що  трутою  цілив  у  серце  під  давню  броню

Щодень  –  пью  новини  я  замість  гарячої  кави
У  скотчі  –  вікно,  а  пісні  -  у  воланні  сирен
Не  ради  пошани,  грошей  чи  примарної  слави
Героями  стали.  Ми  разом.  Усі.  В  один  день.

Звика  голова,  тільки  серце  –  прийняти  не  може
Раби-"визволителі"  волю  катують  мечем
В  Писання  не  вірю.  Але,  якщо  є  в  небі,  Боже
Ти  з  нами.  І  жоден  негідник  від  нас  не  втече!


03.  04.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022


Ода крейсеру

Пройшов  не  день,  пройшло  уже  й  не  два
Та  ще  болить  москаликам  "Москва"
Заплуталися  в  фейках  від  укропів,
Та  правда  -  найгіркіший  із  сиропів,
Я  ж  спробую  знайти  примарну  суть
У  тій  бурді,  що  у  Кремлі  несуть
Отож,  в  "Москві"  був  славний  екіпаж
Запас  горілки,  гвинт  і  такелаж
П'ятсот  людей:  юнці  і  старожили
Одного  дня  всі  разом  закурили
Вогонь  піднявсь  –  хай  поберуть  чорти!
І  в  морі  не  знайти  було  води
Горить  "Москва"  (шкода,  що  ще  не  та)
Але  команда  вправна  і  крута
Від  серденька  Нептуну  помолившись,
Спаслась,  за  божу  бороду  вхопившись,
А  флагман  сам  прямує  на  буксир,
Хоч  шторм  його  розхитує  щосил
Але,  мабуть,  розгнівавсь  Всеотець
І  диву  тому  надійшов  кінець...
Та  не  спішіть  ви  плакать  за  іржу!
Нарешті  чисту  правду  розкажу
В  Кремлі  сказали:  "крейсер  той  неважний,
І,  взагалі,  (ви  знали?)  він  –  бумажний!
А  ті  п'ятсот  таким  були  лайном,
Що  утонуть  вдалося  тільки  трьом!
Але  й  в  тих  трьох  задача  є  одна
Підняти  "Курськ"  потоплений  із  дна
Не  допускайте  сумнів  і  на  мить
Це  план  був  наш:"мі  можем  повторіть"
Тому  не  лийте  сльози  задарма,
В  укропів  даних  правильних  нема."

Народ  на  вуха  одяга  лапшу,
А  я  рядки  останні  напишу
Москаликам  з  втонувших  кораблів:
"Ваш  труд  не  вартий  і  п'яти  рублів!"
 
18.04.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022