| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Зранку дмухнув холод.
Навіяв смуту й голод.
Прокидатися голодним,
Вставши не з тієї ноги,
Завжди неприємно.
Справді складно
Залишатися свідомим,
Адже знову в сон клоне.
Хоч би не впасти.
Дійти і лице вмити
Холодною водою.
Мов рукою
Зняло втому.
Дверну ручку знову
Заклинило на півоберті
І не вийти з дому.
Холодний вітер повернув втому.
У настрої злому,
Умившись холодною водою,
Вернувся голод.
Холод.
Скрізь холод.
Наскрізь пробирає,
Прокинутись не дає.
Ввечері понесло теплом.
Пахне димом.
Проклята вуглинка з пічки
Не дала поспати ще трішки.
Тікати вже пізно.
Зрештою мені тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
Він сильний.
Стійкий, але також вразливий.
Готовий боротись до спочину,
Поки не здолає або не загине.
Міцнішає з кожною помилкою,
Але він боїться усякою жилкою.
Вона є любимиця інших.
Крихка, але витончена, не безгрішна.
Була вона створена вимушено.
З рук її долю викрадено.
Тепер в неї фа́тум світитись на аркушах.
Але міг настати без неї мій крах.
Воно було дане мені.
Нерідко рятує, але ранить іноді.
Якби не воно, не було б той свободи,
Яка нас сп'яняє, руйнує закони.
Воно зізнається в коханні,
Але ж і приносить страждання.
Вони об'єднались щоб бути мною,
Щоб їхнім міг стати слугою.
Мій дух, моя творчість і слово
Заклали для мене основу,
Яку я в змозі міняти, покращити,
Зламати. Але головне зрозуміти,
Що [i]я - бог свого світу.
Я - бог світу.
Я - бог.
Я.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
"Уяви, як ти падаєш.
І що ти відчуваєш?
Радість? Біль? Не хотілося б це знати,
Бо мені не треба уявляти.
Уяви кошмар нічний,
Прокинувшись з якого, ти блідий
Починаєш про нього забувати.
А мені не треба уявляти.
Не можу я прокинутись, як інші,
Адже не сплю. А з цього їм що?
Немає людям не знайомим діла.
Близькі також не дізнаються..." Зомліла
Фарба на папері, написана тревожною рукою.
Не дають покою слова, начертані з такою
Злобой, не людською.
До стелі дріт прикутий.
Замість тебе інший має бути.
Зрозуміло, що ти відчуваєш,
Бо тепер я це переживаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
Просинайтеся! Вставайте!
Шум і гамір всюди.
Революція б'є в вікна,
Люди б'ють у груди.
Долучайтеся усі:
Малі, дорослі та старі.
Час історію творити.
Злий народ - не розділити!
І покажемо ми їм
Де тут правда, де наш дім,
Де батьків наших могили,
Де із свободой розділили.
Бери народ сокири
І рушниці, і гармати.
Зламаймо наші грати,
Що не давали прокидатись.
Звільнімо всіх, хто цього бажає.
А хто не хоче - той свободи і не бачив, і не знає.
Хай живе Революція!
Хай живуть її сини!
Не закують нас більше у ганебні кайдани!
Як помрéмо, будем знати що боролися всі ми.
Без смертей - життю не бути.
І коли поляже кожен,
Народиться новий лідер, що продовжити це зможе.
За ідею і за волю будуть битися завжди.
Заживем тоді спокійно, без війни та ворожби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
На коні залізному я скачу
Серед полів пустих.
Грохіт копит його, серця з металу
Ніяк не затих.
З кожним стрибком
З-під ніг земля летить отруйна, мертва.
Мій кінь не останній
Але й земля смертьносна не перва.
З кожним ривком
Повітря з носа гаряче
Зігріває планету.
Я це чую, відчуваю, бачу.
Бий та убий
Мене, кінь мій, ногами могутніми́.
Звір не спиниться, далі руйнує,
Поки не змінимось ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022
Немає зла.
Немає вдач.
Тут не забуті горе, плач.
Лиш добросовісний палач
Не може більш голів сікти.
Він зморений.
Він безсилий.
Не пройде навіть й милі
За всі гріхи покаяться.
Як Богові вкланяється,
Просить щоб дійшов.
Але немає в нього Бога.
Не вірить він попам, пророкам.
Не зна' нічого він святого
І з кожним кроком
Все нижче й нижче падає.
Бажає він
Прощення хоч від когось
За те, що вбиває. Дзвін
Сокири взнає він завжди.
Чи може доброї душі
Людина бути палачем?
Чи може оправдатись?
Стати щитом і мечем
Як хотілось?
Опорою родини
І дідів, дітей
Не буть йому ніколи.
Сам для себе нині
Не є таким.
Більше немає радості.
Немає розчарувань.
Лише напис на могилі:
"Палач. Носитель смерті та страждань".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022