| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
на паростки оливи
серцем схожий стань.
припливи і відпливи -
це мій цікавий стан.
мене тримає вітер,
мені зриває дах.
у серці вʼянуть квіти,
і темрява в очах
ти у траві холодній
мене шукать біжи
бо ходить сон голодний
йому все розкажи
про сині-сіні очі,
про білий-білий сніг.
про всі безсонні ночі,
про те, як ти все зміг.
14.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Пʼять мечів на сонці, зоряний світанок.
Незабутнє слово, нецікавий час.
Принеси, будь ласка, каву на сніданок.
Доки ще не змило пінним фьордом нас.
Сто світанків літа, я не залишила
Ні цікавих творів, ні сумних пісень.
Своє перше слово я тобі пришила,
а останню букву відірвав цей день.
Пʼять мечів на сонці, знов туманний вечір.
Я навіть і не знала, що може бути так.
Поверніть мене і хусточку на плечі.
Я відкрила очі. Це, напевне, знак.
23.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
ранковий сад. бува, відкрию хвіртку —
а з неба ллє, неначе із відра.
я звикла чути запахи не лише влітку,
а тут — не те. усе неначе гра.
я була ними навчена раніше,
коли в помині цього міста не було.
в моїх очах — сузір'я наймілкіші,
в моїх руках — зірок кроваве скло.
захочу — стану сонце підіймати,
коли подую — дві гори знесе.
та не збираюсь навіть сили витрачати.
чекатиму, коли тут згине все.
я була ними навчена мовчати,
та я щодня гучніше лиш кричу.
до зустрічі, метелики-дівчата,
коли страждань наїмся досхочу.
16.V.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2023
я о третій годині ночі чи ранку
пишу про море, малюю світанки.
я слухаю спів солов'я чи багаття.
яка вже різниця, яке в мене плаття?
і роботи свої я кидаю в вікно,
щоб хоч десь у народі воно пробуло.
все одно я неначе загублений фрік.
я кричу у все горло - ніхто не чує мій крик.
23.III.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
яке життя було прекрасне:
ми жили в стáреньких домах,
до школи прибігали вчасно,
робили фото в килимах.
ми бачили в світанках сонце,
ми бачили в під'їздах шарм.
казали "здрастуй" незнайомцям,
і розбігались по домам.
крізь ліс ходили босоногі,
у воду лізли попри всіх.
куди б не завели дороги,
в нас були: щастя, сонце, сміх.
в нас були дивні, лячні ночі,
в нас були ранки, наче сон.
але, з нового, знаю точно:
іще настане наш сезон.
ще буде ніч і буде ранок,
і будуть сльози на очах.
я не боюсь на серці ранок,
та я боюсь згоріть в дощах.
13.III.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Моїх слів ланцюг і бантик
Ви завжди хотіли.
А тепер, коли вам дали,
Рилом покрутили.
Ви такі дурні й цікаві,
Навіть часом смішно,
І цікаво, де ваш сором
Реготіти, грішні.
Я не жарт і я не мотлох,
Зрозумійте, люде!
А вам не треба мого слова,
І не треба буде.
З мене досить слів, і крапку
Я в кінці поставлю.
Що за шум ви наробили?
Я ваш сміх задавлю.
12.III.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
Слухай, давай без зайвих питань втечемо в ліс уночі.
Нам будуть світити місяць й зірки, а ближче й малі світлячки
Серед гілок гучною луною відізветься твій спів.
І я буду думати як же чудово, що я тебе, мила, зустрів.
Слухай, давай-но сплетемо вінки і вплетемо туди почуття ми.
Слухай, біжімо крізь житове поле й сплетемось з тобою руками
Слухай, твоє волосся руде контрастує так ніжно із квітами
Чуєш? Це серце у грудях гуде, відчуваючи диво незвідане..
Чуєш той шепіт далеко в лісах?
Не відкликайся, мій милий.
Тікай-но хутчіш, там чекають на нас,
Хочуть забрати злі сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
я, як завжди, попрошу тихо вночі:
заберіть же додому, кличте, кричіть.
докричіться крізь сон, крізь моря і ліси.
я готова втекти звідси, Боже, спаси!
надсилайте мені у листах сухоцвіти,
може, якось я зможу і карту знайду.
може, буду я першою в цілому світі,
хто от так все тут кине, і пішки дійду.
а надійніше, пташкою так передайте,
щоб вона мені зранку надзвінькала шлях.
і допоки я тут, нема змоги тікати.
але постараюсь і знайду хоч би як!
я чекатиму знак, я не спатиму ніч.
і я кинуся першому ж зову навстріч.
зранку попрошу пошепки знову:
заберіть мене, любі, будь ласка, додому.
7.III.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
коротка ніч, цікаві сни
не знаю, чи я зможу до весни;
себе пронести.
крізь темряву днів, крізь тягості час.
є сила у нас, та не бачим ми.
в'язкий день, а я лишень
не впевнена, що спроможна ще;
йти.
у лютості цій, і хрускіт плечей.
дає мені знак, що я може і й.
23.II.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
я зерно поза полями,
квіт календули вночі.
я розвіялась вітрами
і застигла на плечі.
моє серце - дика вишня,
мої руки наче міст.
світла зірка дивовижна
має більший, ніж я зміст.
тут, тому що я потрібна.
і навіки це мій дім.
я розсиплю букви дрібно,
а збирати треба всім.
мої очі - телескопи,
мої ноги надстійкі.
я створила гороскопи,
я тримаю нові дні.
03.01.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Є
багато речей,
про які я б хотіла тобі розказати
Про які я б хотіла написати, заспівати, зтанцювати.
Вони сині,
червоні, зелені і білі.
Фіолетові, жовті, коричнево-сірі.
Багряні, з любов'ю рум'яні.
Червоні, як пристрасть, і сяють як місяць.
Такі.
Та чи колись
Цікавилась ти
Як на людей впливають припливи
І хвилі-відпливи?
Які тут можуть ознаки бути позитиву?
Скільки гілок у траві?
І скільки в спідницях мила?
І чи все навкруг насправді мінливе?
Як ми.
15. XII. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
настільки вправно Винниченка
мені ніхто ще не читав.
і поясняв мені так чемно
про сенс життя і стрій октав.
який всередині ти є -
мене щоразу це вражає.
твоя любов мене вмиває,
і пестить серденько моє.
і цифри твої нефізичні
як мантру в своїй голові
повторюю періодично
два вісім, сорок, три нулі
життя важке, все інше дико,
але все легше, коли ти
співаєш про Аляску тихо
у ніжнім світлі самоти.
🪲
28.Х.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
коли олівцем і ручкою пишеш-
слова значать все теж.
коли ідеш по сходах униз
і щось у руках несеш.
коли втомився, ковдрою вкрився,
як листями озера гладь.
тоді і треба упасти у сон за дві хвилини п'ять.
як на папері й на стінах писати
яка вже різниця чому.
коли ти узяв лиш два светри в Карпати,
я шкарпетки твої візьму.
щоб не замерз і не спав на підлозі,
як і тоді, в перший раз.
давай танцювати до самого ранку і слухати рок або джаз.
02.XI.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
ми зустілися з тобою в неочікуванний час,
ми не знали хто, навіщо, і чому тримають нас.
якби знали, ми б тікали, ми б кричали аж до сліз
ми б і радощів не знали, ми б ковтали свою злість.
твої очі, твої брови так манили в твої сни.
я хотіла, я благала дотерпіти до весни.
проте зараз все спокійно: ти і я, та я і ти
ти не знаєш, що насправді я прийшла із темноти
я любила, я хворіла, я ридала по ночам.
ти-то теж, та не за мною, я це бачу по очам
але вкрасти твоє серце я не смію - свідок Бог.
я його попрошу тихо, щоб благословив обох.
я тебе люблю, мій милий - так на радощах скажу
сподіваюсь дуже сильно що тебе не прив'яжу
я не хочу тобі болі так багато діставлять
я люблю тебе, мій милий, укривайся, лягай спать.
20.I.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
тіні забутих коханих,
тіні забутих душ..
забута нами любов до безтями,
ти більше її не воруш.
світло синього неба,
світло білих беріз..
яскравими барвами сонячні зайчики,
певне, твій малювали ескіз.
холод наших обіймів,
холод зимових ночей..
кригою вкритеє серце просило тепла від чиїхось очей.
сльози в холодну подушку,
сльози удень і вночі..
колись я забуду, як це було, та згадають усе глядачі.
05.II.2022-08.V.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Коли закінчиться війна,
І зійде сонце вранці рано,
Тоді і я, безсила, встану
І сяду тихо край вікна.
Я намалюю рідний край:
Блакитне небо, сизі гори,
А за горами наше море,
І в полонинах Іван-чай.
У чистім небі сонця круг
І соняхи в зеленім полі,
Що розквіли у лютім болі,
Коли прийшов наш "брат" і "друг".
На полотно впадуть зеленим
Густі ліси, лани і кручі,
Родючі землі розквітучі.
Дуби могутні, й старі клени.
І на малюнок, й у вікно
Надивлюсь, начебто востаннє.
Моя земля. Моє кохання.
Моя любов вже так давно.
10.III.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022
Я прокинусь дуже рано.
Щось не так, я чую звук.
Піде чиста кров із крана.
Змию я болото з рук.
Я в вікно захочу глянуть.
Щось не те... Та, ніби, ніч.
Поки сонце ще не встало,
Піду до страху навстріч.
Чи жива я? Ні, здається.
Я умію лиш літать.
Навіть серце вже не б'ється
Не хотіла я вмирать...
Я дивлюся на пустельні
Місто, смт, село.
Пустота душі пекельна –
По мені усе зтекло.
Я виходжу вже з руїни.
І навколо ні душі.
Хто з вас зрадив Україну?
Поховався хто в кущі?
Сонце світить, та не гріє.
У душі мені болить.
Я про щастя вже не мрію.
І не вірю в змогу жить.
05.II.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
я не сніг, я чистий лід.
він не вмер, він просто зблід.
ти не холод, ти мороз.
ми - зимовий симбіоз.
я не сплю і не лежу,
і тобі це не скажу.
як тихенько замерзаю
жаль, тебе це не терзає
і мене це теж не мучить
я вернусь в дністровські кручі
і розвіюсь порятунком
й на кватирці візерунком
03.II.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022
холодне море серденька
твого покрите кригою.
і тепле моє зернятко
накриє, мов відлигою.
залишилось добігти
і бути найщирішою
в мороз щоб вчасно встигти
і стати гарячішою
і я боюсь не встигнути.
я знаю, що не встигну.
я не боюсь затихнути
і не боюсь, що стигну.
я навпаки, теплішаю
і я кричу гучніше.
колись себе і втішу я,
що встигла, найхутчіша.
01.I.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Якщо моє серце зупиниться, у цьому не винний ніхто.
Як двері за мною зачиняться, доведеться зняти пальто.
Якщо я, убита сльозами, впаду на холодний асфальт,
А мене затопчуть ногами.. Не варте це всіх моїх пальт.
Якщо я без тями й без остраху люблю там якогось "тебе".
Це значить, до леза до гострого прив'яжу саму я себе.
Я пошепки чула благання, я чула шепіт беріз.
Та я не боюся кохання, це варте усіх моїх сліз.
30.I.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Як страшно живеться у темній душі:
Зранку постійно холодні дощі,
Вдень просто морок, ввечорі ніч,
Вночі не врятує жодна із свіч.
Що відчуває той, хто там живе?
Квітку зростить, чи відразу зірве?
Що обирати, куди йому йти?
Що прагне він для себе знайти?
Як стане вибір: мить чи життя?
Його обере, чи піде в забуття?
Сила кохання – важливая річ.
Випадковий крок прямо – голову з пліч.
Любити таких – самій собі гріх.
А потім згадаєш – ну що це за сміх?
Та нині це мало якусь, але суть.
Я забуду, забуду тебе як-небудь.
Хотіла палати – себе підпалила,
Коханням горіти – вже ззовні згоріла.
Тепер я розкрила цей страшний секрет.
Тебе я кохаю, а ти мене "нєт".
29.I.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Перед нами хутко відчинилися
Двері між здоровими дубами.
Вид на полонину ось розкинувся,
Вшир до горизнонту все усіяно квітками.
В тумані я зніму червоні черевички
І босими ногами збиратиму росу,
А потім впаду ніжно на травичку.
Давай і ти, дивись на цю красу!
Я покладу у кошик свій маленький
Дари лісів і матінки землі.
Піду ще далі й вище потихеньку,
Піду збирати пелюстки малі.
А звечоріє - враз підем додому.
І чайник теплий радісно вскипить.
Як добре буть живим й знімати втому.
Обіймами дерев і чаєм, хоч на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
я собі вві сні рішила –
буду в лісі жити.
по галявинах блукати,
в річці коси мити.
я собі вві сні рішила –
буду мандрувати.
кольоровії дерева
хочу споглядати
а коли я знов втомлюся,
піду й буду спати.
хай приходить нічка темна
до моєї хати
у Морфея мені легше,
там я хоч не плачу.
маки тихо помирають.
осінь поруч, наче.
26.XII.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Що для Вас пустота: біле чи чорне?
Чи, може, прозорий той страх?
Може щось мовчазне, невимовне?
Чи суть для Вас у словах?
Що є тиша для Вас: вголос чи мовчки,
що говорить Ваша душа?
Я послухаю і упаду під терночком.
Скажіть, як прийде межа.
Що для Вас є любов: просто мить чи сенс світу?
Певне, це? Чи, мабуть, все не те?
Ні, не так. У душі розпускаються квіти???
Дайте відповідь. Знов втечете?
А хоча.. сенс тікати? Я все знаю давно.
Просто Ви усе такий самий.
І кожен Ваш рух, неначе кіно,
що знімали не тими руками.
27.I.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Ви уявіть собі людину, що гордо просить про любов.
Вона, напевне, дуже сильна і бачить суть усіх розмов.
Вона така, яка щосили і гучно крикне "Стережись!"
І понесеться на санчатах хутчіш за вітер стрімко вниз.
Вона співає зранку пісню, мов соловейко під вікном.
А вечорами колискові, і всіх вкриває ніжним сном.
Вона уже незламна зовсім, вона не стерпить зайвих "лю",
Просить її про щось даремно – не чує більш вона жалю.
А уявіть ту, що благає.. Благає так, що стигне кров.
Вона, здається, дуже ніжна, як паросток серед дібров.
Вона така, якої серце ще не розбили пару слів.
Вона повірить, вона чиста, вона живе у світі снів.
А лиш засвітне, сонце встане, вона піде гуляти знов.
Її проміння сонця гріють, вона із кришталю немов.
Не раньте серця цій дитині, вона не знала болю ще.
Нехай в житті вона не знає ні біль в душі, ні в серці щем.
15.I.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
від фортеці як по стежці крокувати вниз
там є гарная криниця - ти у воду подивись.
там ти точно не побачиш гарного майбутнього
і чаклун не виконає бажання незбутнього.
там навколо гудять бджоли, там цвіте полин.
ти до чистої водиці тілом вниз поринь.
та вода тебе не зробить аж ніяк гарнішою,
просто сядь у тишині, зараз тебе втішу я.
ти вдихни і видихай, тихо і повільно
і торкни рукою воду. чуєш? так, ти вільна.
ти зроби один ковток, відійди іще на крок.
чиста ти, ти є любов, ти є попіл від зірок.
04.I.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
Іноді здається,
що в серці щось шкребеться.
Хоче - промовчить,
хоче - обізветься.
Іноді я чую,
як вітер в спину дує.
Може, він штовхає.
може, так хижує.
Іноді я бачу,
як ти тихо плачеш.
Може ти скажи,
що я для тебе значу.
Бо ні вітер в руках моїх,
ні річка в долонях
Не здатні сказать мені більше,
ніж пульс у твоїх скронях.
І ні сонця промінь не скаже,
не прошепче хмара.
Ким ти став тепер?
Бо я - твоя примара..
16.XII.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
На моєму серці, як на дверях метро
червоних букв рядок "не притулятися".
З вагону дивлюсь на тихоплинний Дніпро
і лагідніше йому усміхаюся.
Гей, Дніпре рідний, унеси мене геть!
Я стомилась вже трошенько тут.
Унеси, заштовхни мене у круговерть,
забери від зайвих спокут.
Я люблю тебе, милий, і тілько тебе!
Ні за що не віддам твої хвилі.
Не покорить мене ні Кавказ ні Тибет,
Ні Левангеру схили безсилі.
Не піддамся спокусі поринуть в Дністер,
Хоч мені він рідніший до болі.
І не кинусь у Буг, і униз до печер
я не спущуся по власній волі.
Ти єдиний, кому я довірю себе,
Своє серце і внутрішній світ.
Може ти й не притулишся, знаю тебе.
Але ось мій такий заповіт.
18.I.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022