Svetoviya

Сторінки (2/101):  « 1 2 »

Джмелиний оркестр

Рано-вранці  навесні
Враз  проснулися  джмелі,
Сонце  всіх  їх  розбудило
І  теплом  комах  зігріло.

Довго  грілись  на  осонні
І  були  вони  ще  сонні,
Свої  крильця  розправляли
Басовито  так  дзижчали.

Фіззарядку  поробили
Й  тільця  джемилики  зігріли.
Роєм  на  траві  сиділи  
Вмить  знялись  та  й  полетіли.

Бачуть  луки,  ще  й  полянку,
Що  нагрілась  з  позаранку.
Там  кульбабки  розцвіли,
Бджілки  квіти  стерегли.

Раптом  джмелики  заграли:
Хтось  гудів,  хтось  на  цимбалах,
Ніжно  скрипочки  лунали,
Решта  рою  заспівали.

Ясне  сонце  в  небі  сяє,  
А  оркестр  все  лунає.
Вже  не  видно  пелюсток,
Бджілки  всі  пішли  в  танок.  

Ох,  радіє  комашня
Веселиться  так  щодня,
Сонцю  спинки  підставляє
Весну  милу  прославляє.

11.04.2024
Світлина  з  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024


***

Веселковим  цвітом  квітень  заквітчало,
Блискотіла  барвами  увібрана  земля.
Мережковим  дивом  віти  розквітали,  
Духмяніли  звабами  росяні  поля.
 
Загадковим  співом  пташки  заспівали,
Щебетом  заливистим  повняться  сади.
Барвінковим  килимом  всі  ліси  застлало,
Дощ  подарував  усім  живильної  води.
 
Мерехтливим  сріблом  річенька  тріпоче,
Лагідним  осонням  світиться  душа.
Трепетливим  цокотом  серденько  стукоче
Пламенем  кохання,  бо  знов  прийшла  весна.

10.04.2024

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024


Я стану твоєю

Я  стану  твоєю  весною,  коханий,  
що  веселкою  квітне  в  райськім  саду.
Я  стану  твоєю  любов'ю,  жаданий,
Доріжку  до  серця  твого  віднайду.  

Я  стану  твоїм  промінчиком  сонця,
що  зігріє,  засяє  у  темній  душі.
Я  стану  твоїм  світлим  сяйвом  віконця,
Що  надію  дає,  хто  збився  з  путі.  

Я  стану  твоїм  первоцвітом  кохання,
що  знов  пророста  крізь  холодні  сніги.
Я  стану  твоїм  забутим  зізнанням,
що  сказати  колись  не  наважився  ти.

Я  стану  твоєю  залежністю,  любий,
що  так  наркотично  дурманить  й  п'янить.
Я  стану  твоєю  примарою  всюди,
Що  тінню  своєю  над  тобою  летить.  

Я  стану  твоєю  весною,  коханий,
Тою  весною,  що  дано  на  віки.
Я  стану  твоїм  одкровенням,  бажаний,
Ти  будеш  моїм  одкровенням  завжди.

22.03.2024

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024


Обірвані лілії

Не  питай  мене,  чом  слова  мої  наче  лезо
тонко  продумані  лінії,  мов  витинанка
Не  тривож  мене,  час  тече  наче  річка  плесом
щойно  обірвані  лілії.  Ставимо  крапку

Не  торкайсь  мене,  все  розірване  не  склеїти
ми  довго  тримались  краю,  але  все  луснуло
Не  повчай  мене,  надоїли  твої  бесіди
серце  ножами  не  крає,  в  душі  все  ущухло

Не  турбуй  мене,  вже  назад  вороття  марнеє
не  буде  життя  про  яке  солодко  мріяли
Забудь  мене.  І  повір  у  майбутнє  кращеє
пожинаємо  те,  що  з  тобою  посіяли

15.03.2024

Світлина  з  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024


Лист собі

Привіт,  моя  поважна  пані!
Тобі  ще  тільки  півсотні  літ.
І  як  твоє  життя?  На  грані?
Чи  квітне,  немов  вишневий  цвіт?

Привіт,  моя  душа  у  тілі!
Ну  як  тобі  живеться  в  ньому?
На  десять  років  постаріла?
Що  відчуваєш?  Легкість,  втому?

Привіт,  моє  кохання  в  серці!
Чи  стих  палкий  вогонь  з  роками?  
Чи  б'ється  воно  знов  на  герці
з  коханим  темними  ночами?

Привіт,  мої  реальні  мрії!
Ну  як,  здійснились  ви  на  часі?
Не  загубились,  не  змарніли,
чи  досягли  вершин  Парнасу?

Привіт,  моє  життя  майбутнє!
Яке  ж  воно?  Пишу  в  віршах.
Надіюсь,  щасливо-незабутнє,  
Тепло  в  очах  і  посмішка  в  устах.

03.01.2024

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024


Колишній

Ми  загубили  кохання  в  минулому,
Де  віють  вітри,  холоднеча  та  біль.
І  в  тому  нашому  світі  померлому
Забули  і  мрії  рожеві,  і  хміль.

Ми  спопелили  чуття  в  пережитому,
Де  сварки  залишили,  тугу  та  плач.
В  темному  нашому  світі  надбитому,
Уламки  не  склеїш,  ти  тільки  пробач.

Згоріли  без  цілі,  напружили  нерви,
А  серце  кипить  та  вогонь  не  згаса.
В  поєднанні  сердець  виникла  прірва,
Не  полетять  вони  знов  в  небеса.  

Не  буде  вже  разом,  не  буде  союзу,
Що  міцно  єднав  дві  шаленні  ду́ші.
Не  буде  відносин,  що  стали  обузою
Погляди  стали  холодно-байдужі.

Тепер  горда  назва  у  тебе  -  колишній.
Немає  вже  смутку,  розрухи,  жалю.
Я  все  відпустила.  А  білий  цвіт  вишні
Знову  розквітнув  в  моєму  саду.

27.12.2023

Світлина  з  інтернету.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023


Волонтерам

Ви  -  другий  фронт  на  захисті  країни,
Невтомна  та  важлива  Ваша  справа!
І  попри  все,  коли  душа  й  серця  в  руїнах,
Вам  не  потрібне  визнання  та  гучна  слава.

Мов  ті  бджілки,  добро  у  світ  несете  
І  знаєте  завжди  про  всі  потреби.
Всим  забезпечите,  потрібне  віднайдете,
Допомагаєте  тримати  землю  й  небо.

Великий  внесок  несете  у  Перемогу
Завжди,  щодня,  щоночі,  щохвилини,
Низько  вклоняємося  Вам  за  допомогу
Із  вдячністю  до  Вас  від  кожної  родини!

05.12.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023


Кохання на межі божевілля

Фантазії  буйства,  чуття  шалені.
Божевільна...  Назвали  би  люди...
Хворобливість  душі  затиснута  в  жмені.
А  всі  навкруги  правдолюби!

Марить  удень,  сновидіння  вночі,
У  туманних  думках  уся  вічність.
Розмови  про  світ,  всі  навкруги  слухачі
Осуджують  голосно  -  грішність!

Тіло  тремтить,  ти  стоїш  на  краю  
І  відкриті  земні  таємниці.
А  може,  ти  в  пеклі,  чи  ти  вже  в  раю?
Твій  світ  потемнів  у  в'язниці.

Не  маєш  весел,  не  маєш  вітрил,
Все  пливеш  в  океані  кохання.
Летиш  у  всесвіті,  не  маючи  крил
З  одним  лиш  любові  бажанням.

23.11.2023

Натхненням  до  написання  вірша  стало  
оповідання  "Елеонора"  Едгара  Аллана  По.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023


Колискові

Колискова  для  дівчинки

Сон  тихо-тихо  прийшов
Дівчинку  нашу  знайшов,  
Буде  тихенько  співати
Наша  малесенька  спати.
Люлі-люлі,  люлята
Наша  малесенька  спати.

А  дрімота  бурмотить
Пісню  свою  шепотить.
Сплять  всі  у  лісі  звірята,
В  ліжечках  любі  малята.  
Люлі-люлі,  люлята
В  ліжечках  любі  малята.  

Доню,  зіронька  ясна,
Місяць  веде  у  казку.
Ангел  з  небес  споглядає,
Твій  спокій  оберігає.
Люлі-люлі  люлята
Твій  спокій  оберігає.

Наше  дитятонько  спить
В  носик  щасливо  сопить,  
Буде  на  хмарках  літати
Мрії  в  долоньки  збирати.  
Люлі-люлі,  люлята
Мрії  в  долоньки  збирати.

Колискова  для  хлопчика

Сон  тихо-тихо  прийшов
Хлопчика  в  хаті  знайшов,  
Буде  тихенько  співати,
Наший  малесенький  спати.
Люлі-люлі,  люлята
Наший  малесенький  спати.

А  дрімота  бурмотить
Пісню  свою  шепотить.
Сплять  всі  у  лісі  звірята,
В  ліжечках  любі  малята.  
Люлі-люлі,  люлята
В  ліжечках  любі  малята.  

Сину,  соколе  ясний
Місяць  веде  у  казку.
Ангел  з  небес  споглядає,
Твій  спокій  оберігає.
Люлі-люлі  люлята
Твій  спокій  оберігає.

Наше  дитятонько  спить
В  носик  щасливо  сопить,
Буде  на  хмарках  літати
Мрії  в  долоньки  збирати.  
Люлі-люлі,  люлята
Мрії  в  долоньки  збирати.

18.11.2023

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023


Казкова Осінь

Тихесенько  лісочком  ходить  жінка-Осінь.
Пошурхає  листочком  під  золотим  кущем,
Подивиться  на  сонце  і  блакитну  просинь,
Сяде  та  й  заплаче  засрібленим  дощем.

Сумує  вона  трішки  та  малює  казку,
Рукою  помахає  клину  журавлів.
Сонячним  промінчиком  подарує  ласку
Й  обігріє  в  небі  зажурених  птахів.

Тайну  вітру  шепче,  на  павутині  грає,
А  людям  подарує  урожай  грибів.
Листя  пожовтілії  всюди  розвіває,
Зашумлять  дерева  на  сотню  голосів.

Ведмедя  заколише,  їжачка  та  мишку,
Землю  всю  покриє  багряним  килимком.
Білку  пригостить  горішками  та  шишкою,
А  перед  прощанням  притрусить  все  сніжком.  

Вийде  загадково  з  першими  Морозами,
Буде  все  чекати  зустрічі  з  Зимою.
Стояти  мріяти  про  Весну  із  грозами  
Осінь  не  спіши,  побудь  ще  золотою!

24.10.23

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023


Осиротіле материнство

Осиротіле  материнство...
Війна  забрала  кращих...

Її  соколик  мамин,  її  дитина  
Ангеликом  полинув  у  небеса.
На  кого  ти  мене  полишив,  сину?
І  подумки  його  все  воскреса.

І  згадує  щасливі  дні  й  хвилини
Коли  вагітною  була  дитям,
Як  в  радості  та  щасті  народила
Й  синочку  милому  дала  життя.

Пригадує  перші  слова  та  кроки,
Забавлянки,  і  кумедні  фрази,  
Як  став  школяриком  й  усі  уроки,
Перше  кохання,  перші  образи.

Згадала  його  юність,  як  став  зростати
Студентство,  пари  і  дівчини́ну,
І  щирий  поклик  серця  захищати  
Рідну  землю,  сво́ю  Батьківщину.

В  молитвах  дні,  в  молитвах  темні  ночі,
Лице  вмивається  сльозами.
Боже,  збережи,  благала  щоночі,
Дитя  єдине  в  Твоєму  храмі.  

Раптом  пронизливий  дзвінок  і  світ  завмер...
Упала  в  прірву  відчаю  та  болю.
Чому  жива  ще?  А  він,  синок,  помер...
І  страшне  горе  ввійшло  у  долю.

Як  пережити,  здолати  божевілля?
Де  взяти  сили,  щоб  раз  вдихнути?
Війна  забрала  кращих.  Від  безсилля,
Не  знає,  бідна,  як  у  світі  бути.

Осиротіле  материнство...
Війна  забрала  кращих...

07.10.2023.
Ілюстрація  з  інтернету.  

Цей  вірш  написався  буквально  на  одному  подиху.  Вразила  презентація  книги  Марії  Матіос  "Мати́",  видавництва  Абабагаламага.  У  книзі  розповідається    про  п'ять  жінок  у  яких  різні  долі,  але  об'єднує  їх  одне  -  найстрашніше,  що  може  спіткати  маму,  -  втрата  єдиного  сина.  
"Кожна  переживає  горе  по-своєму,  а  разом  вони  доповнюють  одна  одну  і  розкривають  усю  глибину  й  розпач  трагедії  осиро­­­тілого  материнства".
Осиротіле  материнство  -  ця  фраза  так  вразила  мене,  що  не  задумуючись  я  відразу  написала  вірша.  
Я  дуже  співчуваю  мамам,  які  втратили  саме  найдорожче  у  світі.
Я  не  зможу  уявити  всю  їх  біль...
Щире  дякую  і  земний  уклін.
Героям  Слава!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023


Маестро та Осінь (Анацикл)

Мелодія  осіннього  кохання  зацвіла
Красою  розкішною,  палітрою  пишною
Рапсодія  осені  феєрично  ввійшла
Ходою  золотою,  теплою,  затишною.

Симфонія  затяжного  дощу  накрапає
Пеленою  срібною,  мрякою  дрі́бною,  
Гармонія  звуків  і  музи́ка  все  грає
Водою  прозорою,  чистою,  чарівною.

Сонетами  грайливими  вітер  навіває
Звуками  пестливими,  співами  лагідними,
Монетами  жовтими  килимом  встеляє
Листками  рудими,  багряними,  ягідними.

Оркестра  осіннього  ноти  всюди  лунають  
Переливом  дзвінким,  звучанням  барвистим
Маестро  та  Осінь  знову  палко  кохають
Розливом  жарким,  золотистим,  вогнистим.

05.10.2023

АНАЦИКЛ  -  Вірш,  написаний  таким  чином,  що  його  
можна  однаково  читати  як  зверху  вниз  зліва  направо,  
так  і  знизу  вверх  справа  наліво;  анацикл  читається  в  
обох  напрямках  не  по  буквах  (як  у  паліндромі),  а  за  
словами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023


Коля і школа (абетковий вірш)

[b]А[/b]бетку  діти  вчили  в  школі,
[b]Б[/b]о  потрібні  їм  знання.
[b]В[/b]сі  навчались,  ну  а  Коля
[b]Г[/b]рав  на  вулиці  в  м'яча.

[b]Ґ[/b]ав  на  дереві  побачив,
[b]Д[/b]ременув  мерщій  туди.
-  [b]Е[/b]й,  школярику-чудаче
[b]Є[/b]  ж  уроки,  ти  куди?

[b]Ж[/b]артував  увесь  час  хлопчина,
[b]З[/b]абавлянки  все  шукав.  
[b]И[/b]ч,  пристали  до  дитини
[b]І[/b]  знать  нічого  не  бажав.

[b]Ї[/b]й-бо,  право,  ну  що  таке?

[b]Й[/b]ому  кажуть:  -  Схаменися!
[b]К[/b]оли  ти  будеш  вчити?
[b]Л[/b]ише  брови  піднялися:    
-  [b]М[/b]ене  цим  не  корити!

-  [b]Н[/b]у  що  ж  за  шибеник,  хлоп'яче!
[b]О[/b]й,  хто  ж  з  тебе  виросте?
[b]П[/b]резидент,  а  не  іначе!,  -
[b]Р[/b]адіє  Коля  з  щирістю.

[b]С[/b]тану  головою  держави!,  -
[b]Т[/b]ицьнув  пальцем  у  небо.
-  [b]У[/b]роки?  Не  мої  справи!
[b]Ф[/b]утбол  -  це  те,  що  треба!

[b]Х[/b]лопче,  діти  вчаться  в  школі!
[b]Ц[/b]е  ж  всі  з  дитинства  знають.  
[b]Ч[/b]ого  противитися  долі?
[b]Ш[/b]кола  радо  всіх  вітає.

[b]Щ[/b]об  знать  абетку  і  читати
[b]Ь[/b]  і  не  бути  м'яким  знаком.
[b]Ю[/b]наче  вчись  на  результати,
[b]Я[/b]к  мрієш  президентом  стати!

26.09.2023
Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023


Вереснева прелюдія осені

Сповиті  золотом  вересневі  акорди
Шумлять  у  деревах  журливо.
Навіює  спокій  струна  монохорди,
Вібрує  у  такт  серце  й  тіло.

Початок  прелюдії  і  музика  вітру
Нашіптує  фугу  мінорну.
Розкриє  звучання  й  чудову  палітру
Осіння  пора  неповторна.

На  струнах  серпанку  ранок  стиха  зіграє,
В  тумані  загубляться  звуки.
А  сонце  проснеться,  зігріє,  засяє,  
Дзвіночком  бринять  сизі  луки.

Шурхотять  на  деревах  пожовклі  листочки,
А  пташина  пісню  співає,
Тужливо  виводить  про  рідний  садочок,
Що  знов  до  весни  покидає.

Стоголосся  дощів  забреде  ненароком
І  симфонія  грає  форте.
ПрийдЕ  мелодійно  із  впевненим  кроком
Осінь  із  заключним  акордом.

05.09.2023

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023


Тобі присвячується

Ви  бачили  поля  пшеничні  та  безкраї?
Там  маки  і  волошки  квітнуть  всюди.
Гаряче  сонце  і  блакить  на  небокраї,
Й  привітні,  добрі,  щирі  й  чуйні  люди.

Чи  слухали  ви  спів  гучний  і  звук  трембіти?
Що  линуть  все  у  височінь  блакитну.
Велич  Карпат  і  полонини,  луки  в  квітах,
Там  люди  віри  з  серцем  непохитним.

Чи  були  в  садку  вишневому  за  хатою?
Там  любо  й  мило  серденько  тріпоче.
Мальви,  чорнобривці,  матіола  з  м'ятою
Духмянять  душу  й  ніжності  шепочуть.

А  чи  були  ви  де  Дніпро  широкий,  кручі?
І  заповіт  Тараса  бережеться,
Де  плине  час  і  український  дух  могучий,
Полонить  тіло  й  серце  швидше  б'ється.

А  чули  чи  співали  ви  пісні  народні,  
Які  так  дзвінко  й  солодко  чарують?
Линуть  вони  молитвою,  як  дар  Господній,
Споконвіків  їх  трепетно  шанують.

Чи  одягали  вишиту  хрестом  сорочку,  
Що  так  старанно  вишита  руками?
Матусин  оберіг  і  доньці  і  синочку,
Що  свято  зберігаємо  роками.  

Це  все  про  тебе  -  квітуча,  вільна  й  мила.
Нема  такої  більш  ніде  у  світі!
Це  ненька  Україна  -  душу  полонила!
Ну  як  її  всім  серцем  не  любити?

15.08.23
Світлина  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023


Послухай серпень

Спинися,  послухай  як  серпень  шепоче.
Туманним  серпанком  втамовує  спеку,
І  зливою  сипле,  і  громом  гуркоче,  
І  пахощі  трав  розвіває  далеко.  

Спинися,  послухай  як  серпень  жнивує.
Колосяться  всюди  лани  неосяжні.
Поважною  зрілістю  літо  панує,
Всюди  малює  панорамні  пейзажі.

Спинися,  послухай  як  серпень  співає.
Дзвіночком  витьохкує  в  небі  пташина,
А  вітер  грайливо  хмаринки  гойдає
І  співом  голубить,  як  мати  дитину.

Спинися,  послухай  як  серпень  чарує
І  щедрий  врожай  нам  дарує  щоднини,
Строкатістю  барв  всіх  вражає  й  дивує,
Закохує  солодко  серця  глибини.

08.08.2023
Ілюстрація  з  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023


Цветок

На  ее  ресницах  на  рассвете
После  сильной  утренней  грозы,
В  светлом  и  лучисто-ярком  свете
Засияла  капелька  серебра-росы.

И  она  проснувшись  ранним  утром
Вновь  встречая  новый,  ясный  день,
Улыбнулась  солнцу,  небу,  ветру
Вдруг  услышав  звонкую  капель.

И  шагнув  на  встречу  в  тёплые  объятия,
Кудри  растрепал  ей  лёгкий  ветерок.
Весна  ей  подарила  из  лепестков  платье  -
Прекрасная  и  нежная,  как  маленький  цветок.

04.01.2022

Ілюстрація  з  інтернету    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990558
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2023


Благодарю…

Я  не  хорошая  и  не  плохая,
А  недостатков...  да  их  не  счесть.
Благодарю  я  тех,  кто  меня  зная
Воспринимает  такой,  какая  есть.

И  не  осудит  вдруг,  и  не  накажет,
И  не  расскажет,  как  мне  жить.
Свою  гордыню  мне  не  покажет,
А  будет  в  лодке  со  мною  плыть.

Разделит  все  печали  и  тревоги,
Минуты  счастья  и  радости  моей.
Спасибо  вам  за  все  мои  дороги,
Что  вы  со  мной  столь  много  дней.

19.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990557
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2023


Не хочу тебя терять…

Как  мало  страсти,  так  много  пыли...
Играть,  как  будто  чувства  есть.
Я  так  устала!  Мы  все  забыли.
У  каждого  свой  жизни  крест.

Как  мы  любили  и  наслаждались,
Какой  безудержной  любовь  была...
Теперь  лишь  мысленно  остались
Любви  желанные  слова...

С  тобой  закрыты,  душа  вся  в  пепле.
Згорели  чувства  в  один  миг...
Глаза  открыты,  а  мы  ослепли?
Пожар  потушен,  остался  крик.

Душа  вся  в  клочья...  Что  происходит?
Умом  все  это  не  понять.
Я  знаю,  в  жизни  все  проходит.
Я  не  хочу  тебя  терять...

22.08.2021

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990391
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2023


Рыжий цвет

А  в  моде  снова  рыжий  цвет...
И  Осень  рыжая  шагает  по  деревьям.
А  я  иду  вся  рыжая  в  ответ,
И  рыжое  у  нас  двоих  веселье.

И  все  вокруг  меня  горит  огнём-
Огнём  осеннего  и  яркого  тепла.
И  с  Осенью  гуляем  под  дождём,
Она  всех  в  свое  танго  вовлекла.

А  листья  рыжие  кружатся  вокруг  нас,
И  все  быстрей  в  своем  осеннем  танце.
Закружат  в  ритме  вальса  в  тот  же  час,
Плавно  на  землю  прилетят  багрянцем.

А  в  моде  снова  рыжий  цвет...

09.12.2021

Ілюстрація  з  інтернету    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990390
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2023


День Вишиванки

День  Вишиванки  -  свято  України.
Символ  нації,  культури  та  краси.
Сорочка  вишита  -  як  оберіг  країни,
І  гордо  й  з  честю  ти  її  носи!

З  днем  Вишиванки  щиро  привітаю
Всіх  українців,  де  б  ви  не  були.
Від  серця  чистого  народу  побажаю
Миру,  спокою,  щоб  в  радості  жили!

Тож  вишиванку  одягни  сьогодні  -
Наш  оберіг  і  тіла,  і  душі.
Вишито  таїнство  і  сила  в  ній  народна,
Код  нації  назавжди,  на  всі  віки!


18.05.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023


Колискова

Кіт  волохатий  заходить  до  хати,  
Сон  із  ним  тихо  іде.
Будуть  в  хатині  діточки  спати
І  кошенятко  руде.

Дітонькам  тихо  мама  шепоче
І  колискову  співа,
А  кошеняті  кішка  муркоче
Кошачі  милі  слова.

Стиха  дрімота  дітям  бурмоче,
Яскраві  сни  напряде,
А  кошеня,  згорнувшись  в  клубочок,
В  лапку  щасливо  сопе.

Місяць  в  вікно  заглядає  цікаво
Променем  срібла  м'яким.
Дітонькам  сняться  мрії  яскраві
З  малим  кошенятком  рудим.

17.05.2023.

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023


Катруся (акровірш)

[b]К[/b]вітко  моя  люба,  єдина,
[b]А[/b]нгеле  мій  прекрасний.
[b]Т[/b]и  Богом  дарована  дитина  
[b]Р[/b]ідна  донечка  мила  та  ясна.  
[b]У[/b]  тебе  очі  темно-карі,
[b]С[/b]ерденько  твоє  ніжне.
[b]Я[/b]  бажаю  не  знати  печалі,

Тільки  щастя  щоденне  й  безмежне!


25.04.2023

Всіх  донечок  вітаю  з  Днем  доньки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023


Вербиця

Квітень  місяць  зеленіє,  в  небі  сяє  сонце,
А  свята  Вербиця  світла,  загляда  у  віконце.
І  душа  вірян  співає,  щире  просвітління,
Бо  вже  близько  на  порозі  Христа  Воскресіння!

Свічки  в  церкві  запалають,  свята  віра  в  Тайну
У  Божу  силу  чудодійну,  велич  неосяжну.
Після  Вербної  неділі  -  писанка  та  паска,
Бо  на  нашу  землю  зійде  Божа  милість  й  ласка.

Гілочки  вербові  святять,  в  християнське  свято
І  бажають  усім  серцем  і  щастя  й  благодаті.
Рідним  й  близьким,  українцям,  здоров'я  та  миру,  
Україні  нашій  любій  сили,  слави  й  віри!

09.04.2023

Світлина  з  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023


В очікуванні

Ми  думаємо,  що  наше  життя  крутиться  навколо  нас  і  найбільших  моментів  у  житті,  які  загорнуті  у  вишукане  пакування  і  подаровані  нам.  Але  найбільші  моменти  приходять  раптово,  не  сподіваючись  і  не  очікуючи  їх.  І  так  радісно  та  солодко  стає  на  душі!    Хоча  для  інших  це  може  стати  такою  дрібничкою,  що  не  варте  уваги.
По-дитячому  щира  усмішка  перехожого,    ванільно-шоколадний  аромат  випічки,  свіжий  та  легенький  вітерець,  який  раптово  війне  і  пропаде.  Ніби  грається  з  тобою.  Випадково  помітивши  перші  весняні  квіти,  їх  неповторну  та  ніжну  красу,  здається,  немовби  сама  весна  заглядує  в  твої  очі.  Ось-ось  вона  розправить  свої  зелені  крила  і  полетить  над  світом  малювати  чарівним  пензлем  строкаті,  буйні,  незрівнянні  картини.  
Ну  а  ти  прогулюєшся  рідними  вулицями  і  дихаєш  вільно,  на  повні  груди,  у  своїй  незалежній  країні.  Хоча  сьогодні  похмура  погода  і  хочеться  під  теплу  ковдру  з  філіжанкою  духм'яного,  трав'яного  чаю,  але  ти  крокуєш  своїм  рідним  містечком.  Незважаючи  ні  на  що,  ти  летиш  окрилена  весною.  Подумки  цінуєш  кожну  хвилину,  кожний  подих,  кожний  рух  і  дякуєш  за  це  Господу  Богу  і  нашим  славним  Воїнам.
В  очікуванні  весни  та  Перемоги!

01.04.2023

Світлина  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979383
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023


Весняна благодать

Прийшла  весняна  благодать
Сади  цвітуть,  квіти  дивують
Дерева  в  зелені  стоять,
Немовби  мавки,  що  чарують.

Веселки  дзвоники  бринять,
Струмки  дзюрчать,  пташки  співають.
Діброви  з  вітром  гомонять,
Нібито  й  справді  розмовляють.

Весни  веснянки  майорять,
Кохання  в  серці  оживає.
Сонця  промінці  струменять,
Неначе  й  справді  ми  у  раю.

06.04.2023

Світлина  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023


Яблука дитинства

У  дворі  дідуся  і  бабусі  було  посаджено  не  так  багато  яблунь.  Пепінка  з  краю  города,  Семеренка  на  клумбі  перед  хатою  і  дві  яблуньки  на  місці  старої  хати,    не  пам'ятаю  назву  сорту,  але  точно  осінній.  І  якось  ці  два  деревця  були  особливими.  
Кожен  стовбур  яблуні  обкопаний  та  гарно  обкладений  побіленими  напівкирпичиками.  Прабабуся  Маня  садила  навкруги  яблуневих  клумбочок  свої  найулюбленіші  квіти  -  настурції.  Вони  гарно    оздоблювали  яблуньки  своїми  помаранчевими  квітами  і  круглими  зеленими  листками.
Коли  було  спекотне  літо,  дідусь  під  яблуньки  виливав  з  десяток  відер  води  з  криниці  і  говорив:  
—А  це,  щоб  яблучка  були  соковиті.
І  ці  яблуньки  віддячували  нам  завжди  гарним  урожаєм.  Вистачало  яблук  усій  родині:  і  на  зиму  заготовити,  і  сік  вичавити.  А  смак  не  сильно  солодкий  і  не  сильно  кислий,  ароматний,  насичений  літом.  Хрусткі,  жовтуваті,  соковиті  плоди  середньої  величини.  Для  мене  найкращі  яблука  з  мого  дитинства.  
Також  полюбляли  ці  яблучка  і  мої  однокласники.    У  нас  клас  був  великий,  дружній.  І  якщо  я  несла  в  школу  поласувати  ними,  то  потрібно  було  брати  чималенько,  щоб  було  чим  пригостити.  А  якщо  вони  закінчувалися,  інколи  я  з  декількома  однокласниками  прибігали  на  перерві  до  бабусі,  щоб  набрати  їх.
Поринувши  в  спогади  про  дитинство,  виринула  з  пам'яті  ось  така  чудернацька  історія  з  ними.
Не  пам'ятаю  який  це  був  клас  чи  четвертий  чи  п'ятий,  але  точно  восени.  Я  захворіла  і  була  вдома  на  лікарняному.  Мої  однокласники  мабуть  так  засумували  за  смачними  плодами,  що  виникла  кмітлива  ідея.
Мою  бабусю  знали  майже  всі  однокласники  і  було  вирішено  піти  по  яблука  без  мене.  Мабудь  ну  дуже  хотілося  поласувати  смачненьким.  Коли  прийшли  до  бабусі,  то  заявили:  
—  Алла  передала,  щоб  ви  дали  яблук  на  клас.  Бабуся  ж  звісно  пригостила,  але  ледь  стримала  сміх.  
Пізніше  від  бабуні  я  почула  цю  розповідь,  не  буду  писати  імена  героїв,  можливо  прочитавши  самі  згадають  і  посміхнуться.  
Ось  така  кумедна  історія  сталася  в  дитинстві.  З  теплотою  пригадую  і  бабусю  з  дідусем,  і  однокласників,  і  смак  яблук  дитинства.
Щасливі  були  часи,  світлі  та  безтурботні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023


Віниччя та суботник

Суботник...  Таке  знайоме  і  забуте  слово.  Кожен  дорослий  пам'ятає  значення  цього  слова:  школа,  осінь  чи  весна  і...  суботник.
Бувало  приходиш  восени  до  школи,  нічого  не  підозрюючи,  а  тобі  вчителька  на  першому  уроці:
 -  Діти,  завтра  суботник  після  другого  уроку.  Проходьте  з  віниками  і  ряднинами,  будемо  прибирати  подвір'я  школи.
І  це  найкращі  слова  того  дня.  Адже  завтра  не  буде  6-7  уроків  підряд.  Ура-а-а!
А  де  ж  взяти  віників  на  цілий  клас?  
Основним  постачальником  віників  для  мого  класу,  була  моя  бабуся  Оля.  За  літньою  кухньою  на  краю  городу  росли  дивовижні  рослини  -  кохія.  Але  на  Черкащині,  у  нашому  селі,  мало  хто  знав  цю  наукову  назву.  Все  було  простіше-простого  і  називали  цю  рослину  -  "віниччя".  Це  були  здоровезні,  високі  та  густі  кущі.  А  коли  йдеш  повз  них,  то  уявляєш,  що  потрапив  у  якийсь  густющий,  непролазний,  чудернацький  ліс.  Принаймі  так  мені  тоді  здавалося.  А  "віниччя",  аж  цілий  рядок!  Є  де  сховатися.
Ближче  до  осені  бабуся  зрізала  їх,  міцно  зв'язувала  снопики  рослин  шпагатом.  Потім  сокирою  обрубувала  краї,  щоб  були  рівненькі,  і  клала  їх  на  дах  гаражу  для  висихання.  Коли  зв'язані  снопики  висохали,  то  перетворювалися  на  такі  собі  світленькі,  новенькі  вінички  -  деркачики.  Чому  деркачики?  А  тому,  що  деякі  товстенькі,  сухі  стовбурці  "віниччя"  дряпають  асфальт  або  землю  в  процесі  підмітання.  На  цьому  етапі  закінчується  бабусина  магія  перетворення  з  насінини  рослини  у  такий  необхідний  у  господарстві  інвентар.  Гора  віників  готова!
День  суботника.
Вранці,  деякі  однокласники,  як  завжди,  прийшли  без  знаряддя  праці.  Закінчується  другий  урок.  І  делегація  на  чолі  якої  я,  дружно  топає  до  моєї  бабусі.  А  жила  вона  через  одну  хату  від  школи.    Бабуня  всім  роздає  віники,  та  ще  й  по  яблуку  або  пиріжку  пригостить.  Але  то  інша,  не  менш  захоплююча  історія.
Задоволені  гостинцями,  ми  йдемо  на  цікаве  та  корисне  заняття  -  прибирання  території  подвір'я  нашої  рідної  школи.
Незабутні  спогади  з  мого  дитинства...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023


Зайчик

Був  собі  маленький  зайчик
Сірий  увесь,  в  травичці  жив
Ох,  стрибучий  побігайчик
Куций  хвостик  він  носив.

От  прийшла  до  нас  зима
Снігу  всюди  натрусила.
Глянь,  а  зайчика  нема!
В  нього  шубка  побіліла.

03.01.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023


Прощай, 2022-ий!

Прощай,  2022-ий
Ти  був  таким  важким..
Сірим,  гіркавим,
Колючим,  не  живим.

Прощай,  2022-ий
Ти  виживав  у  злі...
Ти  був  похмурим,
Неначе  уві  сні.

Прощай,  2022-ий
Ти  вкрав  наші  серця
Важкі  й  напругі,
Але  жива  душа!

Прощай,  2022-ий
Будеш  у  пам'яті...
Чи  рік  чи  другий
Може  в  непам'яті...


01.01.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023


Молитва Миколаю

Добрий,  ласкавий,  Святий  Миколаю!
До  тебе  молюся,  тебе  я  благаю:  
Даруй  мирне  небо,  свободу  і  волю,
Усім  українцям  щасливую  долю.

Дитині  найкращий  у  світі  дарунок  -
Прийшов  з  війни  тато,  його  поцілунок.
І  брат,  і  сестра,  чоловік  і  дружина,
Усі  повернулися  в  сво́ї  родини.

Повернеться  син,  його  мама  чекає,
Найбільшого  щастя  у  світі  немає!  
Висохнуть  сльози  і  в  душевному  храмі
Дай  загоїтись  всім  роз'ятреним  ранам.

Дай  хворим  здоров'я,  а  воїнам  жити
Сили  незламної  війну  зупинити.
І  мирне  і  тихе  життя  щоб  настало,  
І  серце  із  лютого  з  часом  розстало.  

Від  щирого  серця  прошу  за  країну
Дай  Перемоги  моїй  Батьківщині.
Усі  ми  молитися  будем  до  Тебе,
Святий  Миколаю,  почуй  нас  із  неба!

19.12.2022
Світлина  з  інтернету    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022


***

Зима  -  час  писати  білим  по  білому.
Мереживні  літери,  знаки,  слова...
Світу  холодному,  а  може  змертвілому?
Ти  прокричиш  -  не  замерзла  душа!

Ніч  -  час  писати  чорним  по  чорному.
І  зоряне  небо  і  місяць,  й  імла...
Мареву  темному,  а  може  химерному?
Ти  прошепочеш  -  є  світла  душа!

Світає  -  час  писати  сірим  по  сірому.
Обрій  блідий,  й  перелив  серебра...
Сонцю  холодному,  а  може  огнистому*?
Ти  промовляєш  -  гаряча  душа!

День  -  час  писати  білим  по  білому.
Іскри  сніжинок,  сивий  іній,  зима...
Морозу  тріскучому,  може  веселому?  
Скажеш  -  не  холодно,  щаслива  душа!  


*Словарь  української  мови:  в  4-х  тт.  /  За  ред.  Б.  Грінченка.  —  К.,  1907—1909.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022


Осіннє прощання

Атмосфера  таємничо-осіння  -
Меланхолія,  лірика,  вальс.
Листа  ледь  помітне  тремтіння  -
Прохолода,  завершення,  час.

Дощу  серебра  моросіння  -  
Поволока,  тумани  і  сум.
У  тиші  ранковій  спасіння,
Голос  зажурених  дум.

Буйних  вітрів  коливання  -
Сміх,  завивання  і  плач.
Знов  до  весни  в  нас  прощання,
Муки  кохання  пробач.  

18.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022


Лист у осінь

Я  напишу  листа  в  чарівну  осінь
Про  листя  пожовтіле  у  волоссі,  
Про  павутиння  в  оксамитовий  сезон  
І  на  осінньому  вікні  старий  вазон.  

Я  напишу  листа  у  вітер  прохолоди
Про  подих  осені  і  насолоди,
Про  почуття  зігрітими  словами
І  поцілунки  солодкими  вустами.

Я  напишу  листа  в  холодну  зливу,
Що  змиє  літнє  щастя  полохливе.
Про  світ,  що  пах  трояндами  й  коханням,
Про  сонце  в  небі,  що  золоти́ть  востаннє.

06.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022


Морквина (серія Овочева сімейка)

У  красунечки  Морквини  
Завтра  будуть  іменини.  
Помаранчеве  вбрання,
Чепуриться  вже  зрання.  

Зелені  кіски  заплітає
Смак  відмінний  вона  має.
Пригостить  всіх  неодмінно
А,  В,  С    вітамінами!

3.09.2022

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022


Рідна сторона (Акровірш)

[b]Р[/b]анок  росою  всміхається
[b]І[/b]  обрій  зорею  бринить
[b]Д[/b]одому  місяць  збирається,
[b]Н[/b]іч  спочивати  спішить.
[b]А[/b]  день  іде  лагідний,  ясний,
[b]С[/b]ерце  зігріє  теплом
[b]Т[/b]ільки  у  нас  так  прекрасно,
[b]О[/b]сь  і  сонечко  вже  над  селом.  
[b]Р[/b]ідне  довкола  нас  й  миле,
[b]О[/b]двічна  моя  сторона!  
[b]Н[/b]енько,  моя  Україна,
[b]А[/b]  як  сильно  люблю  тебе  я!

02.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022


Душу не здолати!

Життя  у  війні  -  божевільне  ралі:
Валізка,  дитина,  собака  і  біг...
Подумки  запитуєш:  -  Ну,  а  що  далі?
Скільки  у  тебе  на  вибір  доріг?

Тебе  й  сім'ю  хотіли  розстріляти:
Сусідів,  домівку,  і  на  вікні  вазон...
Та  тільки  душу  ніколи  не  здолати,
Не  полетить  вона  за  горизонт.  

А  буде  битись  кожної  хвилини:  
За  дитину,  родину,  ліси  та  поля.
До  останньої  крові  краплини  -
Це  ж  моя  українська  земля!


 
29.08.2022

Світлина  з  мережі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022


Кицюня

Є  у  мене  вдома  Киця,
Киценька-Кицюня.
Біла  грудка  у  красуні,
Привітна  муркотуня.

Любить  вона  гратися,
М'яча  поганяти.
Під  диваном  сховатися,
На  віконці  спати.

Ось  така  кумедна  кішка  -  
Їсть  вазони  і  траву,
І  цукерки,    а  не  мишку,
Дуже  я  її  люблю!

P.S.  дійсно,  у  нас  вдома  живе  така  кішка  Мурка).
На  фото  наша  улюблениця.

21.08.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022


Гарбуз (серія Овочева сімейка)

А  Гарбуз  поважний  пан
Всім  овочам  отаман.
Помаранчева  свитка,
На  картузі  квітка.

Чемно  по  городу  ходить  
Пісню  свою  заводить:
-  Ой  чи  живі,    чи  здорові
Всі  родичі  гарбузові?

***
Помаранчевий  Гарбуз
Одягнув  старий  картуз.
Він  поважний  на  городі,  
Бо  козацьку  має  вроду.

З  превеликими  боками,
Жовтогрудий,  із  смужками.
Гарний  овоч  він  осінній  -
Смачна  каша  і  насіння!

29.08.2022

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022


Квасоля (серія Овочева сімейка)

Дуже  гарна  в  нас  Квасоля,  
Наче  квіточка  Красоля.
І  біленька,    і  жовтенька,
Як  перлинонька  гладенька.

У  стручку  її  багато
Там  живуть  і  мама,  й  тато,
І  сестрички,  й  братики,
У  довгенькій  хатоньці.

28.08.2022

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022


Літній десерт

А  серпень  завершує  літо
Й  палітру  його  кольорів.  
І  голос  дозрілий  розквітнув
У  внутрішній  тиші  чуттів.

А  серпень  -  повільний,  тягучий,
Як  мед  із  духмяних  луків    
І  виноградно-пахучий,
Насичений  запахом  й  звуком.

А  серпень-  полуденна  млявість,
Що  плине  крізь  марево  літа.
Неспішна,  загадкова  цікавість
Й  серпанком  душа  його  згріта*.

А  серпень  завершує  літо  
Коханням  бурштиново-ясним.
Барвиста  історія  в  світі  -
Літній  десерт  прекрасний.

28.08.2022

*Згріта  -  Словарь  української  мови:  в  4-х  тт.  /  За  ред.  Б.  Грінченка.  —  К.,  1907—1909.  —  Т.  2.  —  С.  141.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022


Горох (серія Овочева сімейка)

***
А  Горох  -  пан  дуже  хвацький
На  стеблі  стручків  багацько.
Чіпкі  та  довгі  вуса  має
Навкруги  всіх  обіймає.

Від  цікавості  він  враз
Зачепивсь  за  перелаз.
Там  стручок  і  там  стручок,
Ох,  завзятий  козачок!


***
У  стручку  горох  сховався,
Сидів  тихо  й  дивувався:
-  Чому  горошин  так  багато
В  одній  такій  маленькій  хаті?

28.08.2022

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022


Цибулина (серія Овочева сімейка)

Має  наша  Цибулина  
Сто  кожухів  і  чуприну.
Кожухи  всі  золотенькі,
Ну  а  чубчик  зелененький.

Полюбляє  лікувати
Кожух  скине-  усі  плачуть.  
Хоч  пекучу  вроду  має,  
Від  застуд  оберігає.

28.08.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022


Часник ( серія Овочева сімейка)

Пан  Часник  із  бородою
І  поважною  ходою  
Поспішає  на  гостини
До  панянки  Цибулини.

Зубчики  гостренькі  має
Всім  одужати  бажає.
Зубки  в  нього  не  прості,
Лікувальні  геть  усі!

26.08.2022

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022


Диня (серія Овочева сімейка)

Жовта  сукня  у  газдині  -
Одягнула  її  Диня.
Смак  солодкий  вона  має,
Боки  сонцю  підставляє.

Наче  квіточка  духмяна,
Наша  пані  незрівнянна.
Соковита  та  м'якенька,
А  всередині  біленька!

26.08.2022
Ілюстрація  з  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022


Опечатки Семейные узы (вдохновение от автора Закохана в море)

***
Семейная  дра[b]К[/b]а  -  хоть  так,  хоть  так  беда  в  семье,  когда  есть  сМежная  баба(автор  СМежной  бабы  -  Закохана  в  море)

[b]Д́[/b]ракосочетание  -  решили  сочетаться  дракой,    чтоб  не  браком.

***
Одно[b]Г[/b]олый  брак  -  брак  нетрадиционный.

***
Бра[b]Т[/b]ный  союз  -  это  семейная  драКа  одноГолого  брака.

***
Разно[b]Г[/b]олый  брак  -  семейная  драКа  маловероятная.

***
Пло[b]В[/b]  любви  -  что  полюбили,  то  и  родили.

***
Семейные  тру[b]Б[/b]ы  -  незаменимый  элемент  одежды  для  женатого  мужчины.  

***
Ново[b]Д[/b]рачная  -  новоприбывшие  силы  в  семейной  дра[b]К[/b]е.

***
Услуга  "[b]П[/b]ена  на  час"  -  кому  что.

***
Услуга  "Му[b]Л[/b]  на  час"  -  эксплуатация  мужа  по  полной  программе.



Дякую  за  натхнення  автору  дотепних,  цікавих  і  смішних  Опечаток  -  Закохана  в  море.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957356
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2022


Редиска (серія Овочева сімейка)

***Вірш  1***

Маленька  і  кругленька
Має  щічки  червоненькі.
В  неї  хвостик  біленький,
Яка  ж  вона  смачненька!

Від  похвали  та  пошани,
Ще  червоніша  стане.
Зашарілася Редиска
І  потрапила  у  миску!

***Вірш  2***

А  Редис  з  Редискою
З  великою  мискою
Йши  удвох  в  гайочок
Зплести  собі  віночок.
А  для  чого  їм  миска?-
Запитує  Лиска.
Оттакої...  На  салати
Треба  зелені  нарвати.

21.08.2022
Ілюстрація  з́  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022


Буряк (серія Овочева сімейка)

У  червоних  шароварах
І  бордових  чобітках
В  товаристві  із  друзяк,
Йде  поважний  пан  Буряк.

Чубчик  має  зелененький,
Ну  а  сили  -  оттакенько!!!
Гордо  й  сміливо  ступає,
Бо  козацький  дух  він  має!

21.08.2022
Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022


Баклажан ( серія Овочева сімейка)

В  овочів  є  дон  Жуан  -
Синьоокий  Баклажан.
В  нього  фрак  довгенький,
Хвостик  -  чепурненький.

Гордо  вуса  розправляє  
З  гарним  днем  усіх  вітає.
Ну  а  милій  Морковинці
На  обід  приніс  гостинців.

21.08.2022

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022


Картоплина ( серія Овочева сімейка)

Одягнув  стару  свитину,
Ще  й  коричневу  хустину
Вийшла  в  поле  всім  відома,
Нам  усім  вона  знайома.  

Гарна  пані  Картоплина,
Добра  й  щедра  господиня.
Кругла,  добра,  чарівна!
Нагодує  всіх  вона!

21.08.2022
Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022


Капустина (серія Овочева сімейка)

А  зелена  Капустина  
Одягляся  в  одежини.
То  не  сукня,  не  листочок,
А  зелених  сто  сорочок.

Круглолиця,  файна  пані
У  зеленому  каптані.
А  роса,  як  намистини,
Прикрашає  Капустину.

20.08.2022

Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022


Я - українка!

Я  -  українка!  Цим  дуже  пишаюсь!
Наше  славне  козацьке  коріння.
Сильного  роду  не  відцураюсь,
Мови  своєї,  сонця  проміння.

Я  -  українка!  І  гордість  і  слава,  
І  в  душі  моїй  грає  сопілка.
У  вільній,  незалежній  державі,
Я    від  дуба  могутнього  гілка.  

Я  -  українка!  І  сильна  й  незламна,
І  душа  моя  з  вільним  народом!
Хоробрість,  мужність  у  нас  нездоланна
Від  півночі,  півдня  до  заходу  й  сходу!

19.08.2022

Фото  з  мережі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022


Овочева сімейка

Розкажу  я  вам  вірша
Про  сімейку  овочеву.
Ой,  ну  хто  це  поспіша
У  пору  щедру,  вересневу?

Дід  Картопля  -  файний  пан!
Гарний  смак,  добрий  врожай.
Одягнув  старий  жупан,
А  пихатий  через  край!

Ну,  а  баба  Картоплина,  
Всю  родину  жде  до  столу.
Одягла  стару  хустину,
Всіх  посадить  в  одне  коло.

Тут  і  сестра  Капустина
На  гостини  поспішає
А  роса,  як  намистини,
На  її  голівці  сяє.

Слідом  йде  і  пан  Буряк
У  червоних  шароварах,
Картоплині  він  свояк
Й  Капустині  гарна  пара.

Ой,  а  хто  це  там  іде?
Довгі  коси  зеленіють,
Перець  під  руку  веде
В  неї  щоки  червоніють.

Наша  люба  Морковинка
Гарну  вроду  має,
Помаранчева  сукенка
Наче  сонце  сяє.

А  за  ними  Огірочки
В  білих  вишивашках.  
Капустині  сини  й  дочки,
Прокинулись  вранці.

А  Цибуля  з  Часником  
Попід  ручки  взялися,  
Ну  а  Редька  із  Бобом
Їдуть  і  посміхаються.

Тут  і  Диня  йде,  й  Гарбуз
Пара  добре  всім  відома!
В  Гарбуза  на  бік  картуз,
Жовта  Диня  -    пречудова.

А  Горох  старий  й  Квасоля  
Вмить  дістали  парасолю,
Бо  дощу  вони  злякались
Й  грому  дуже  налякались.

Дощ  минув,  мокра  земля  
Тут  зібралась  вся  рідня.
Сонце  з  хмарок  виглядає
І  родину  звеселяє.

Вся  родина  за  столом,
Славлять  свято  Урожаю
Щедра  Осінь  за  вікном,  
І  достатку  всім  бажає!

14.08.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022


Помідори ( серія Овочева сімейка)

Помідорова  сім'я  
Мама,  тато,  ти  і  я
Нас  багато  на  кущі
Любим  сонце,  не  дощі.

Коли  дощ  -  ми  зеленієм,
Пече  сонце  -  червонієм.
Підставляєм  сонцю  боки,
І  врожай  у  нас,  нівроку!

13.08.2022  Svetoviya

Ілюстрація  з  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022


Огірочки (серія Овочева сімейка)

Огіркові  сини  й  дочки  
Одяглися  у  сорочки
Вишиванки  чепурненькі
Хвостики  у  всіх  гарненькі.

Вмилися  росою  вранці,
У  дівчат  горять  рум'янці
Вуса  хлопці  закрутили,
Вмить  усі  позеленіли.

 13.08.2022

Ілюстрація  з  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022


Городні Емірати

Настало  літечко  у  нашому  селі,
Курорт  і  сонце  вже  не  за  горами.
Ну  а  ти  стоїш  нагнувшись  при  землі  
І  свій  "малий"  город  сапаєш  днями.

Ось  тут  "Городні  Емірати"  і  моря,
І  сонце  гріє,  що  там  ваш  солярій!
З  самого  ранку,  коли  зійде  зоря,
Ти  бій  ведеш  всім  бур'янам  з  жуками.

А  там  з  хліву  і  корова  Зірка  кличе,
І  свині  хрюкають,  несуться  курі.
І  назва  цим  курортам  "Трудівниче",
Бо  без  труда,  зима  буде  в  зажурі.

Ось  так  минають  будні,  і  дні  і  ночі  
І  мрієш  про  курорти  в  Еміратах.
Надвечір  знову  ноги  ледь  волочиш,
Але  думками  про  город  за  хатою.

23.06.2022

Світлина  з  мережі  інтернет  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022


Я скучаю по тебе

Я  скучаю  по  тебе...  Слышишь?
Каждый  день,    каждый  час,  каждый  миг,
Когда  дождь  стучит  ночью  по  крышам,
Когда    солнышко  выглянет  вмиг.

Я  скучаю  по  тебе...  Слышишь?
Когда  утренний  вспыхнул  рассвет.
Когда  ночью  звёзды  ты  видишь,
А  от  бледной  луны  только  свет...

Я  скучаю  по  тебе...  Знаешь?
По  душевной  твоей  теплоте.
Ты  ведь  тоже  по  мне  скучаешь...
Знать  бы  только  с  кем  ты  и  где.

 Я  скучаю  по  тебе...  

©  Svetoviya  20.06.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951046
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.06.2022


Окошки для кошки

-Для  чего  нужны  окошки?
Кроха  сын  ответил  маме:
-  Чтоб  на  них  сидели  кошки,
Чтоб  людей  там  тихо  ждали.

Человеку  нужен  кот-
Кроха  сын  так  рассуждает,
Он  всегда  его  поймёт
Промурлычит,  как  скучает.

Лягут  рядом  на  подушке
Мягкий,  беленький  комочек.
Поурчит  тебе  на  ушко
Теплый,  рыженький  дружочек.

И  тогда  на  свете  люди,
Станут  чуточку  добрей.
Будет  радость  всем  и  всюду,
Жить  ведь  с  кошкой  веселей!

©  Svetoviya   15.01.2022

Иллюстрация  с  интернета.   Благодарность  автору.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950869
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2022


Ми не забудемо

Ми  постаріли  на  десятки  років  
І  діти  подорослішали  враз.
Війна...  почули  зранку,  затихли  кроки.
Війна...  дзвінок...  та  більш  ніяких  фраз.

Ми  помудрішали  на  сотню  років,
На  всі  життя,  що  нам  усім  дано.
Ми  будем  для  загарбників  пророками:
Будем  вільно  жити,  вони  -  на  дно!

Ми  завжди  пам'ятатимемо  лютий,
Ніколи  не  забудемо  війну.
Ми  будемо  у  мирі,  вони  в  багнюці.
Зустрінем  разом  не  одну  весну!  

Вони  пíдняли  у  всіх  нас  дух  козацький,
Гучно  лунає:  -  Слава  Україні!
Ми  всі  станемо  сильнішими  з  роками  
І  будуть  мирні  ранки  у  країні.

11.05.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022


Життєвий слід

Як  дивно  змінюється  час  і  пори  року,
І  це  так  складно  і  так  щороку.
В  душі  зима,  весна,  і  літо,  й  осінь,
А  час  все  йде,  спинить  його  не  взмозі.

Весна  -  це  юність  наша  рання.
Вона  цвіте  й  буяє,  як  востаннє.
Весною  і  кохання  перше  квітне  -
Це  почуття  чарівне  і  тендітне.

А  літо  -  молодість  прекрасна,
Вона  ніколи  у  тобі  не  згасне.
І  не  важливо  скільки  тобі  літ,  
Коли  думки  все  ринуть  у  політ.

В  осінню  пору  зрілість  наступає,  
А  мрії  до  сих  пір  у  весні  літають.
Глибинна  щирість  почуттів  прийшла.
Душа  -  ще  така  юна  й  молода.  

Зима  ж  -  це  старість  сивочола,
Онуки  й  діти  за  столом  довкола.
Поважна  та  досвідчена  з  роками  -  
І  пори  року  згадує  думками...    

Ось  так  минають  і  хвилини  й  роки
Від  перших  і  до  твердих  життєвих  кроків.
А  ми  не  зможемо  спинити  хід  
І  залишаємо  по  сóбі  тільки  слід.

10.07.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022


Сусіди

Ми  живемо  у  війні,  "сусіди"  в  ілюзії.
За  нами  правда,    у  "сусідів"  контузія.
Вся  країна  в  вогні,  у  "сусідів"  сонячно,
Нас  убивають,  "сусідам"  не  боляче!

Ми  бачимо  смерть,  "сусіди"  зашорені.
Наші  душі  болять,    у  "сусідів"  зашторені.
Ми  у  вільній  державі,  "сусіди"  в  "імпєрії",
Наше  слово  тверде,  у  "сусідів"  в  ейфо́рії.

Ми  віримо  в  Бога,  "сусіди"  у  "путлера".
Ми  все  подолаємо,  "сусідів"  і  "фюрера".
Серця  с  ЗСУ,  "сусідів"  -  зі  вбивцями...
Ми  були,  є  і  будемо  -  українцями!

 30.05.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022


Біль душі…

Болить  і  стогне  рідна  сторона,  
Здригається,  розпечена  боями.
Й  весна...    Розп'ята  і  зґвалтована  весна...
Горить  вона  пекельними  вогнями....  

А  на  душі  стоїть,  вирує  лютий  біль
За  пекло,  що  прийшло  в  країну.
Й  питання...  За  що?  Яка  мета  і  ціль?
За  що,  знущаються  з  моєї  України?
 
Хто  дав  вам  право  вирішувать  за  нас
Кому  як  жити,  кохати,  розмовляти?
Хто  ви  такі,  набродо,  звідкіля?
Вам  час  усім  з  країни  нашої  тікати!

Ви  нехристи,  ви  нелюди,  потвори.
Бездушні,  безсердечні  тварі  на  землі.
А  ваш  народ  -  німі  й  сліпі  раби-актори,
Сидять  у  телевізора  в  теплі.  

Снаряди  б'ють,  летять  повсюди  бомби,  
І  "Градом"  сиплють  на  міста  та  села.  
А  наші  люди  у  підвалах,  як  в  катакомбах:
Живуть,  народжують  і  моляться  до  Бога.

І  в  кожнім  серці  Віра  непогасне,
Війна  проклята  зникне  в  одну  мить.
І  мужнім  Воїнам  і  Ангелам  небесним
Дай  Боже  сили  неньку-Україну  захистить.  

05.05.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022


Спогади в моєму серці…

Мені  б  у  ті  хвилини,  коли  була  малою  я,
Дідусь  з  бабусею  живі  і  прабабуся.
Пройшли  ті  дні  і  їх  давно  немає...
Від  спогадів  дитинства  посміхнуся.

Щасливі  й  радісні  були  оті  часи,
Коли  у  хаті  був  і  сміх,  і  йшли  розмови,
І  з  дідусем  у  шашки  завжди  грали  ми,    
Бабуся  шила  всій  сім'ї  обнови.

В  печі  сидять  рум'яний  хліб  і  пиріжки:
З  капустою,  ще  й  з  вишнями  та  з  сиром.
За  столом  сусіди,  рідні,  подружки
Святкуєм  наші  свята  усім  миром.

Ось  ці  дитячі  роки  в  серці  назавжди,
І  в  пам'яті  живуть  мої  старенькі.
За  дідуся  з  бабусями  молюсь  завжди,
Ви  Ангели  на  небесах  мої  рідненькі.

31.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022


Солдати

Я  люблю  Вас  українські  солдати!
Дуже  сильно  та  вірно  люблю!
Помолюсь  за  перемоги  та  втрати...
Хай  Господь  збереже  Вас  в  бою!

Ви  тримайтесь  наші  сильні  солдати!
Ви  ж  поборники  смерті  в  строю.
Вам  усім  не  прийшлось  обирати,
Стали  мужньо  за  свою  землю.

Ви  живіть  наші  славні  солдати!
Захистіть  нашу  неньку  святу.
За  Вас  молиться  донька  та  мати,
Вся  країна  в  молитовнім  часу.  

Ви  живі  поверніться  солдати!
І  низький  уклін  Вам  від  нас.
Ми  Вас  будемо  всіх  шанувати,
Прославлятимо  Вас  повсякчас!

Svetoviya.      19.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022


Війна…

Війна...  
Таке  страшне,  болюче  слово...
І  сльози  й  страх  чути  довкола...
Це  слово  пошепки  сказали  наші  діти...
Здурів  весь  світ...  І  що  його  робити?!?

Загарбники!  Чи  люди  ви?!?  Чи  звірі?!?
Чи  матері  своєї  сучі  діти?  
Що  ви  забули  в  нашій  стороні?
Ви  ті,  яким  немає  місця  на  Землі!

Почуйте  нас!  Ідіть  собі  додому!
Не  хочемо  ми  ні  війни,  ні  зла  нікому.  
Ми  будем  жити  в  рідній,  вільній  Україні!
Як  ми  бажаємо...    
А  ви  тікайте  боячись  своєї  тіні!

26.02.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022


Дружба?

Я  не  люблю  тебя,  ты  знаешь,
Но  о  любви  мы  говорим.
И  наша  дружба,  порой  смешная,
Не  может  чувством  быть  другим.

Кто  мы  друг  другу?  Совсем  не  знаем,
Но  тянет  нас  на  разговор.
Обсудим  все  и  не  скрывая,
И  нам  не  нужен  приговор.

Ты  обходительный  и  честный,
Приятно  слышать:  "Как  дела?"
Порой  ты  страстный,  порою  грешный,
Порой  простой,  как  дважды  два.

Я  -  доброта,  и  в  ней  прелестна,
Поговорим  с  тобой  о  всём.
И  нам  двоим  душой  не  тесно,
Нам  хорошо  дружить  вдвоём.

Наши  беседы  ведём  часами,
Мой  друг  -  хороший  человек.
И  всё,  что  происходит  между  нами,
Никак  любовью  не  назвать  вовек.

Svetoviya.                        26.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940659
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2022


Самим собой

Не  усложняйте  жизнь,  не  нужно  драмы
Намечено  судьбой  не  избежать.
И  как  в  музыке  ложатся  гаммы,
Плетётся  жизнь  и  не  вернуть  всё  вспять.

И  вновь  на  небесах  судьба  вершится
И  каждому  своя  дорожка  в  ад.
А  может  в  рай?  А  может  все  случится?
Когда  в  последний  миг  будем  стоять  у  врат.

И  не  живите  попусту,  цените
Все,  что  предначертано  судьбой.
И  жизни  каждый  миг  вы  дорожите,
Чтоб  быть  всегда  везде  самим  собой.
©  Svetoviya.        27/08/2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940658
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2022


Зайка

Зайчиха  вышла  на  лужайку
Вприпрыжку  по  лесу  идёт.
Возле  леса  домик  зайки,
Рядом  реченька  течёт.

У  зайчихи  есть  дочуля,
Ей  привет  большой  от  нас.
Зайка  мамина  лапуля,
Ходит  дочка  в  первый  класс.

Стоит  школа  на  опушке
И  учитель  там  Сова,
Учатся  там  все  зверушки
Сколько  будет  дважды  два.

И  грызут  гранит  науки
И  Лисята  и  Ежи:
Как  понять  лесные  звуки,
Как  уйти  всем  от  беды.

Зайка  в  школе  не  боится,
Зайке  рады  все  вокруг.
И  с  Волчёнком  подружиться  -
Зайке  будет  верный  друг.

Завтра  Зайкин  день  рождения
Всех  зовёт  она  к  себе,
Будет  праздник,  угощенье,
А  от  мамы  торт  с  безе!

Радостные  все  зверята,
Крепкой  дружбой  дорожат.
Мышки,  белки,  медвежата
В  быстром  танце  все  кружат.

В  том  лесу  везде  веселье,
Песни  звон  и  громкий  смех.
Все  дружны  на  удивленье,  -
Наша  Зайка  лучше  всех!

©  Svetovija.  15.01.22
Иллюстрация  с  интернета.    Благодарность  автору!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2022


Весенний привет!

Травка  зеленеет,
Льется  солнца  свет.
В  воздухе  теплеет,
Весенний  всем:  "Привет!"

Ах,  весна  чудесная
В  гости  к  нам  пришла!
Радости,  веселья
Она  нам  принесла.

И  проснулись  ёжики,
И  не  спит  медведь,
Вышли  на  полянку
Бока  свои  греть.

И  щебечут  птички,
И  цветёт  сирень,
Бойкие  синички
Щебечут:"Тринь-тритень!"

Травка  зеленеет,
Льется  солнца  свет.
Нас  оно  согреет,
И  скажет  всем:"Привет!"

©  Svetoviya  15.01.2022

Благодарю  автора  за  иллюстрацию!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940040
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2022


Я тебе кохаю…

Я  тебе  кохаю....
Це  всього  три  слова,  
Але  скільки  значення  у  них.
Для  одних  -  лише  промова,  
А  для  інших  -  цілий  світ.

Svetoviya,  2021


Світлина  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022


Дождь…

Льёт  дождь  -  проказник  неба...            
А  я  всё  смотрю  в  твоё  окно...
Почему  же  вышло  так  нелепо?
Встретиться  опять  нам  суждено?

Я  стою  и  улыбнусь  дождю  и  небу,
И  за  встречи  миг,  судьбу  благодаря,
С  надеждою  смотрю  в  твоё  окошко,
Вдруг  с  него  увидишь  ты  меня...

И  простишь  мою  ты  глупую  ошибку,
Совершив  её  душой  тебя  любя.
И  снова  небо  голубое  прояснится,
Мои  глаза  увидят  вновь  тебя.

Svetoviya.    26.09.2021

Фото  с  интернета  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939371
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022


Горький кофе

Осень  на  окошке  загрустила,
Стала  плакать  проливным  дождём.
Все  вокруг  она  позолотила,
Все  леса,  сады  горят  огнём.

И  осенние  цветы  стоят  в  кувшине,
Как  напоминание  о  тёплом  лете.
И  горят-трещат  дрова  в  камине,
А  ты  пьёшь  свой  горький  кофе  в  пледе.

Svetoviya.    25.09.2021

Иллюстрация  с  интернета  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939370
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022


Любя…

А  осень  может  быть  теплее  лета,
Когда  твоя  душа  в  любовь  одета...
Тогда  смеются,  а  не  плачут  облака
И  светит  ярче  солнце  свысока.

И  все  уныние  осеннее  пройдёт,
Когда  твоя  душа  так  радостно  поёт.
И  на  окошке  вместо  струй  дождя,
Нарисуешь  ты  портрет  его...  любя.
Svetoviya.    26.09.2021

Фото  с  интернета  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939308
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2022


Чувства

Я  укроюсь  от  холода  одеялом  туч,
Колыбельную  грёз  пропоёт  мне  ветер,
И  снежинка  коснётся  моих  алых  губ,
И  счастливей  меня  никого  нет  на  свете.

И  скроет  зима  все  печали-тревоги,
И  саваном  белым  покроет  обман.
Открыты  мне  вновь  все  жизни  дороги,
И  чувства  напишут  мне  новый  роман.
 ©  Svetoviya.              30.09.2021

Спасибо  автора  за  фото.  С  интернета

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939306
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2022


Я знаю…

Я  знаю,  как    бывает  порой  сладко...
И  знаю,  как  бывает  порой  горько..
Я  знаю,  что  такое  познать  счастье...
И  знаю,  что  такое  познать  горе...

Я  знаю,  наша  жизнь  не  фильмы,
И  в  этой  жизни  не  бывает  дублей.
Её  не  переснять  и  не  сложить  все  в  рифмы,
Не  написать  стихи  о  тихих  буднях.

Я  знаю,  что  мгновенья  не  все  в  белом,
Они  переплелись  в  два  цвета.
И  в  жизни  чёрное  бывает  серым,
Но  белое,  всегда  бывает  белым.

Я  знаю,  что  бывает  счастье  синим,
Любовь  же  страстная,  бывает  красной.
И  жизни  нарисована  картина  мелом,
Бывает  и  волшебной  и  прекрасной.

Я  знаю,  в  памяти  живут  моменты,
Которые  никак  нельзя  исправить.
И  чувства  разложу  на  градиенты,
Но  все  цвета  судьбы  не  переставить.
©  Svetoviya.        11.10.2021

Спасибо  за  фото  автору.  С  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939112
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2022


За спиной…

Люблю  уверенных  в  себе  мужчин,
Чтобы  всегда  держали  слово.
Чтоб  все,  что  сказанное  им,
Было  и  стержнем  и  основой.

Чтобы  могли  держать  удар,
Судьба  она  такая  штука...
Любовь  воспринимается  как  дар.
Любви  отдаться  -  целая  наука.

А  если  за  спиной  будет  она
Поддерживать  во  всем  и  всюду,
Не  страшны  ни  буря,  ни  война
Так  устроен  мир  и  люди.

И  будут  у  мужчины  крылья  за  спиной
И  зная,  что  кому-то  нужен
Свершит  он  подвиг  для  нее  одной,
И  будет  он  обезоружен.      

Обезоружен  нежным  взглядом
Любви,  покорности  и  тайны.
Как  хорошо,  что  она  рядом...
И  больше  в  жизни  ничего  не  надо.

Svetoviya.        01/08/2021

Фото  с  интернета.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939111
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2022


Осень, не спеши уйти…

У  берез  и  сосен  тихо  бродит  Осень...
Заглянет  под  кустик,  пошуршит  листом.
И  посмотрит  в  небо  на  ясную  просинь,
Посидит,  поплачет  проливным  дождём.

Взгрустнется  ей  немножко,  сидя  на  опушке,
И  рукой  помашет  клину  журавлей.
Все  позолотит  она  вдоль  лесной  избушки,
Шаль  на  плечи  кинет,  чтоб  было  потеплей.

С  ветром  поиграет,  паутинку  тронет,
А  путнику  подарит  кузовок  грибов.
Листья  пожелтевшие  невзначай  уронит-
Полетят,  как  птицы,  сред  серых  облаков.

Спать  уложит  мишку,  ёжика  и  мышку,
Землю  всю  покроет  лиственным    ковром.
Белку  угостит  орешками  и  шишкой,
Перед  расставаньем  притрусит  все  снежком.

Выйдет  за  ворота  с  холодом  и  стужей,
Будет  встречу  ждать  с  белою  Зимой.
А  пока  что  смотрит  на  ясную  просинь...
Осень,  не  спеши  уйти  к  себе  домой!

©  Svetoviya.  13.11.2021

Иллюстрация  с  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939040
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2022


Советы…

Ты  шёл  по  моей  дороге?
Ты  знаешь  какой  мой  путь?
Что  знаешь  о  моем  монологе?
Хочешь  туфли  мои  обуть?

Ты  сначала  наступи  на  иголки
Там,  где  в  сердце  вонзились  они.
Мои  раны  залечи,  где  осколки
След  оставили  на  моей  груди.

Отболей,  отдыши,  и  отплачь  ты
Все,  что  есть  в  моей  грешной  душе.
Мои  радости,  счастье,  надежды
Ты  укрой  их  от  всех  в  тишине.

Полистай  мою  жизнь  как  страницы,
Между  тьмой,  пеленой  и  рассветом.
На  себя  возьми  хоть  частицу,
А  потом  раздавай  ты  советы...

Svetoviya.                30.10.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939039
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2022


Чудо новогоднее сбылось…

Одинокий  старик  стоит  у  окна....
Новый  год,  шампанское,  салюты.
Но  ему  чужда  вся  эта  кутерьма,
Он  всё  считает  до  двенадцати  минуты.

Старик  с  надеждой  все  же  ждёт,
Что  прозвенит  звонок  дверной...
И  вся  его  родня  под  Новый  год  придёт
И  будет  праздник  ...  всей  семьёй.

Но  не  дождётся  он  никого...
Живут  родные  на  небесах...
И  грустно  и  так  ему  тоскливо  от  того,
Что  скоро  двенадцать  на  часах.

Ну  вот  и  всё...  И  бой  курантов  стих.
Перевернув  листок  календаря,
Подняв  бокал,  за  всех,  за  них
Он  встретил  год,  начало  января.

Но  вдруг  звонок...  И  встрепенулось  сердце,
Но  кто  же  это  может  быть?
Соседка  молодая  на  руках  с  младенцем,
Молила  деда  их  приютить.

И  дед  молчал  и  без  расспросов
Пустил  в  свой  дом  младенца  и  мать.
А  в  голове  миллион  вопросов:
-  Ну  как  же  так?  -  и  стал  он  ждать.

А  вышло  так,  что  девушка  влюбилась,
Влюбилась  сильно  в  парня  одного.
Но  ничего  у  них  и  не  сложилось.
Теперь  с  ребенком  и  без  дома  своего.

Вдруг  дед  сказал:  "Мои  молитвы  Бог  услышал,
И  чудо  новогоднее  сбылось.
Теперь  ты  дочкой  будь  моей  и  Тишка
Внучком  моим  и  это  всё  всерьёз."

И  так  живут  втроём,  судьба  свела  их,
И  празднуют  втроём  свой  Новый  год.
И  чудо  новогоднее  -  семья  сложилась:
Старик  и  дочка  и  Тимофей  внучок.

©    Svetoviya.  16.01.2022

К  написанию  этого  стихотворения  вдохновила  картина  Александра  Чурсина  "Одиночество"  .  Благодарю  художника!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938655
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2022


Сон…

Она  напоминала  листву  осеннюю,  
Шуршащую  от  дуновенья  ветерка.
И  в  эту  пору  предрассветную,
От  неё  пахло  летом  слегка.

Она  была  водушной,  как  пёрышко,
И  белым  облачком  в  небе  парила.
На  солнце  сверкала,  как  стёклышко,
А  в  своем  серце  любовь  хранила.

Она  была  робкою,  лесной  ланью:
Бежала,  пела,  весело  кружилась.
Потаённою  была  мечтой,  за  гранью,
А  может  она  ему  во  сне  приснилась?

©  Svetoviya.                  29.01.22

Иллюстрация  с  интернета

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938651
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2022


Кохаєш?

Я  хочу  знати  кохаєш  мене  чи  ні?
Чи  ти  мій  сон,  наснився  у  свідомість?
Про  що  ж  ти  думаєш  один  на  самоті?
Чим  пустоту  заповнюєш  натомість?  

І  подумки  я  все  запитую  у  тебе,
Що  у  душі  твоїй,  в  чуттєвій  глибині?
І  недосказані  слова  із  вуст  у  мене,
Ти  знай,  вони  не  будуть  льодяні.

І  може  станеться,  що  слів  кохання,
Ці  почуття  таємні,  що  у  думках  моїх,
Почую  я  від  тебе  у  палких  зізнаннях....
І  моє  серденько  в  руках  твоїх.


©  Svetoviya.                  24.01.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022


Час розлуки

В  моїй  душі  віють  холоднії  вітри
На  самоті.  І  час  розлуки  вже  настав.
І  не  позбутися  ніяк  цієї  пустоти,
Коли  ти  на  останок  прощай  мені  сказав.  

І  ось  кінець...  Все  згасло  в  одну  мить...
І  не  кипить  нестримане  бажання.    
А  моє  серце  так  болісно  щемить,
Розлука  й  сльози...  Болить  моє  кохання.

Чому  так  вийшло?  Я  не  розумію...
Що  сталося  у  нас  з  тобою?  
Але  без  тебе  жити  я  зумію,
Усім  жалям  на  зло,  в  душевному  двобою.    

Із  часом  все  мине,  забудуться  образи,
І  тихо  на  душі  моїй  знов  буде.
Забудуться  твої  колючі  фрази,
Й  весна  кохання  у  мені  пробуде.
©  Svetovija.      21.01.2022

Дякую  автору  за  світлину!  (З  інтернету)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022


Кохання

Ти  приснився  мені  на  зорі,
Коли  трави  шуміли  у  лузі.
І  місяць  зійшов  угорі,
А  серце  було  моє  в  тузі.

Малюю  я  твій  портрет
В  уяві  своїй  неосяжній.
І  це  мій  таємний  секрет,  
Бо  кохаю  тебе  я  безмежно.

Твої  очі,  як  два  океани  -  
Глибиною  торкнувся  душі.
Не  позбутись  любовної  рани,
І  до  серця  знайду  я  ключі.

   21.01.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022


Журавлі

В  осінню  пору  дощик  сіється
І  відлітають  вже  у  вирій  журавлі.
Летять  вони,  а  в  небі  чуються
Останні  звуки  їх:  "Курли,  курли".

Прощаються  вони  із  рідним  краєм,
До  теплої  квітучої  весни.
І  тільки  видно  клин  на  небокраї,
І  їх  останнє  слово:  "Курли,  курли".
©  Svetoviya.  31.10.2021

Дякую  автору  за  світлину  (взято  з  інтернету).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022


Вже сорок…

Мені  вже  сорок...    А  що  із  того?
Це  лише  цифра  і  більш  нічого.
А  найголовніше-  це  моя  душа,
І  майже  половина  мого  життя.

У  цьому  світі,  що  я  змогла?
Якою  стала,  а  що  досягла?
Це  не  цікаво  і  не  важливо...
А  що  ж  моя  душа...?


Моя  душа  -  це  ніжність  й  небайдужість,
Кохання,  глибина  і  прямодушність.
Я  вже  не  те  мале  й  довірливе  дівча
З  наївним  й  щирим  поглядом  в  очах.

Були  журба,  і  смуток,  і  надія,
І  сльози  радості,  й  збулася  мрія
Моя,  одна  на  все  моє  життя-    
Я  маю  донечку,  моє  дитя.  

Я  маю  вірних  і  надійних  друзів,
Які  не  залишать  у  скруті  і  тузі,
Я  маю  вірне  і  сильне  плече.  
А  час  все  неспинно  біжить  та  тече.

Хоча  б  зупинити  його  на  хвилинку
І  озирнутися,  подумати  хвильку...
Але  він  невтомно  біжить  та  біжить,
Я  пам'ятаю  про  це  кожную  мить.  
©  Svetoviya.    31.10.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022


Пісня Дощик

А  на  дворі  дощ  іде,  
Крапають  краплинки.
Злива  в  гості  знов  прийде  -
Мокрі  всі  будинки.

Кап-кап-кап,  хлюп-хлюп-хлюп  -
Падають  перлинки.
Хлюп-хлюп-хлюп,  кап-кап-кап  -
Прозорі  намистинки.

Барабанить  дощ  у  вікно,
І  я  з  ним  барабаню.
Він  умиє  все  село
І  мого  друга  Ваню.

Кап-кап-кап,  хлюп-хлюп-хлюп  -
Падають  перлинки.
Хлюп-хлюп-хлюп,  кап-кап-кап  -
Прозорі  намистинки.

Скоро  дощик  вже  пройде,
Вийде  з  хмарки  сонечко.  
Веселка  нас  порадує
Й  загляне  у  віконечко.

Кап-кап-кап,  хлюп-хлюп-хлюп  -
Падають  перлинки.
Хлюп-хлюп-хлюп,  кап-кап-кап  -
Прозорі  намистинки.
©  Svetoviya.    15.10.2021

Ілюстрація  з  інтернету.    Дякую  автору!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022


Ритм сердець

Щоб  створити  ритм  сердець,
Потрібно  зовсім  не  багато.
Двоє...  і  їхніх  почуттів  вінець:
Любити,  мріяти  й  кохати.

У  них  і  подих  один  на  двох,
А  їх  серця  так  пристрасно  палають.
І  йдуть  вони  стежиною  удвох,
І  їхні  душі  безмежно  сяють.

І  ці  сердечні  почуття  ви  збережіть,  
Та  й  пронесіть  усе  своє  життя.
Дві  ваші  долі  у  одну  зв'яжіть,
Й  одне  на  двох  серцебиття.  

     15.10.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022


Художниця Осінь

Як  щедро  Осінь  нам  малює  квіти  різнобарвні,
І  айстри,  й  хризантеми,  і  жоржини
І  кольори  яскраві  квітнуть  дуже  гарні,
Як  намальована  художником  картина.

Мазок  чарівним  пензликом  у  фарби  
І  вже  ліси  й  сади  горять  багряним:
І  кіски  у  берізки  пожовтіли,  а  дуби
Шумлять  з  кленами  листям  полум'яним.

Дерева  всі  строкаті,  кольорові,
Замріяні  стоять  в  розкішних  шатах.
І  геніальної  художниці  мазки  чудові,
Перетворили  все  у  золоті  карати.
©  Svetoviya.        15.10.2021

Ілюстрація  з  інтернету.    Дякую  автору!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022


А скоро зима…

А  скоро  зима  завітає  у  гості,
І  за  вікном  останні  теплі  дні.
І  ранок  в  інії,  і  навкруги  все  в  листі,  
І  ліс  уже  в  тихому  сні  -  дрімоті.

А  пташки  всі  поринули  у  вирій,
І  все  спочивати  й  заснути  спішить.
Й  холодна  зима  на  конях  білокрилих
З  морозом  й  снігами  до  нас  прилетить.

Укриє  всю  землю  білою  ковдрою,
І  буде  природа  в  глибокому  сні.
І  колискову  свою  з  хуртовиною
Буде  нашіптувать  аж  до  весни.

©  Svetoviya.      14.10.2021

Світлина  з  інтернету.    Дякую  автору!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022


Що хочеться душі?

Все  менше  змісту  у  розмовах,
Все  більше  змісту  в  тишині.
Все  більше  фальші  у  промовах,
Все  менше  фальші  в  глибині.

Все  більше  хочеться  кохання,
Все  менше  хочеться  журби.  
Все  більше  прагнення  в  зізнаннях,
Все  менше  прагнення  зими.
©  Svetoviya.            30.09.2021

Світлина  з  інтернету.    Дякую  автору!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022


Хвилини життя

Ніхто  із  нас  не  вірить  у  дива,  
Але  ми  їх  в  душі  таємно  ждемо...
Молитви  линуть  в  небеса,
І  віру  в  чудо  в  серці  бережемо...

А  коли  в  нас  скрутна  година,    
Ми  всі  звертаємось  до  Бога,
Щоб  захищав  Він  нас  щоднини
Й  забрав  усі  з  душі  тривоги.  

Коли  в  нас  радість  на  душі,  
Ми  Бога  дякуєм  за  відчуття.  
І  ці  миттєвості  нам  дуже  дорогі,
І  з  цих  хвилин  складається  життя.
©  Svetoviya.    25.09.2021

Світлина  з  інтернету.    Дякую  автору!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022


Люблю я осінь

Люблю  я  серцем  золотаву  осінь,
За  особливий  стан  душі,
За  ясну  над  лісами  просинь,
За  рясні,  тихі  та  грибні  дощі.

Люблю  повільно  на  світанку
Пройтись  по  килиму  з  листків.
І  все  в  тумані  цього  ранку,
І  хризантеми  кущ  зацвів.

І  серце  повниться  журбою,
Що  все  скінчиться  в  одну  мить.
І  вся  краса,  дарована  тобою,  
Під  ковдрою  із  срібла  засніжить.
©  Svetoviya.          22.09.2021

Світлина  з  інтернету.    Дякую  автору!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022


Осінній танець

Намалюю  дощ  у  кольорових  барвах,
Не  буде  він  ні  сірим,  ні  печальним.
І  пензлем  розмалюю  все  в  осінні  фарби,
І  аквареллю  штрих  буде  останнім.  

Останнім  перед  сніжною  зимою,
Де  віють  заметілі  й  хуртовини.
А  поки  осінь  вільною  ходою    
З  дощем  танцює  в  листі  та  жоржинах.

©  Svetoviya.          19.09.2021

Автору  ілюстрації  величезне  Дякую!  
Ілюстрація  з  інтернету  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022


Шурхотливі з листя кроки

А  за  вікном  міняє  фарби  осінь,  
І  час  прийдешній  нам  не  зупинити.
Клени  багряні  та  берізки  жовтокосі,  
А  нам  лиш  зостається  просто  жити...

В  цю  неповторну  пору  чарівну
Ми  поринаємо  душею  в  спокій.
Дарує  осінь  всім  на  серці  тишину́*
І  шурхотливі  з  листя  кроки...

17.09.2021

*тишина  -  те  саме,  що  ти́ша.  (Словник  синонімів  Вусика)

Світлина  з  інтернету.    Дякую  автору.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022


Крок

Крок...  І  ти  ввійшов  в  моє  життя  
Так  самовпевнено  і  гучно,
Не  відчуваючи  шаленого  серцебиття,
Сказав:  -  "Люблю!".  І  це  так  влучно.

А  влучив  ти  в  моє  самотнє  серце,  
Воно  лише  на  мить  завмерло,
Спинилось  трішки,  як  в  музичній  терції,
Й  мажорно  знов  застукотіло.  

В  душі  торкнувся  ти  струни  давно,
І  філігранно  грав  на  ній,  дарив  лілеї.
І  почуття,  як  те  п'янке  вино,
Дурманило  в  любовнім  апогеї.  

Тепер  іду  я  по  життю  з  тобою  -
Історія  кохання  у  нас  одна  на  двох.  
Повінчані  на  небесах  судьбою,
Благословив  на  щастя-долю  Бог.

©  Svetoviya.  13.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022


Колосок…

Колосок....  Хоча  б  один-єдиний  колосок..."
У  Бога  з  відчаю  й  надією  просила.
"Нагодувати  моїх  голодних  діточок..."
Думками  мати  в  хатині  голосила.

Знесилена  у  відчаї  й  німім  безсиллі
Благає  мати:  "Господи,  допоможи..."
В  її  душі,  в  маленькому  й  сухому  тілі
Ще  жевріє  вогонь  надії  й  доброти.

"Чому  завмерли  дітоньки!?  Чому  не  плачуть!?"
Як  впала  в  темне  забуття,  не  пам'ятає...
А  їсти  хочеться,  але  вона  терпляче
Життя  хвилини  у  смерті  вириває...

Болить  душа.  Сльози  на  очах  за  ті  часи,
За  лютий  голод,  що  прийшов  в  нашу  країну.  
І  я  благаю,  і  ти  зі  мною  попроси:
"Дай  Боже  миру,  достатку  Україні!"

©  Svetoviya.      21.12.2021

Ілюстрація  з  інтернету  .  Дякую  автору!

Мені  пощастило  доторкнутися  і  прожити  певний  час  з
людиною,  яка  для  мене  історична  особистість.  Це  моя
прабабця  Марія  (лагідно  Маня)  1909  року  народження.  
І  спогади  про  її  розповіді,  про  ті  роки  Голодомору,
надихнули  на  створення  цього  вірша.
Дякую  за  увагу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021


Дві стихії

Зійшлися  дві  стихії  -  океани,
Невипадкова  зустріч  двох  світів.
Змагаються  вони,  як  два  титани,
На  перехресті  двох  швидких  вітрів.

Один  грозить  солоною  водою  
І  хвилею  омиє  береги,
А  другий  йде  піщаною  ходою
І  все  спішить  засипать  навкруги.

Один  титан  -  це  океан  Атланти.
Що  ховає  він  на  дні  морському?
Може  перли,  а  може  діаманти?
Це  не  відомо  зорові  людському.  

Другий  титан  Наміб  -  жарка  пустеля.
Там  тиша  з  горизонтом  пожовтілим,
І  вітер  навіва  бархан,  мов  скелю,
Підіймає  піщані  заметілі.

І  так  живуть  два  велетні  у  світі,
Вода,  пісок-  одвічні  конкуренти.
Змагаються  вночі  й  коли  в  зеніті,
Величне  сонце  світить  континентам.

©  Svetoviya(Алла  Савченко)    20.09.2021

Світлина  з  інтернету:  атлантичний  океан
та  пустеля  Наміб.  Дякую  автору  фото,  яке
надихнуло  мене  на  поезію.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021


Пані Осінь

Осінь  -  це  пані  мінлива  та  щедра,
З  присмаком  яблук,  ароматом  слив.    
Полум'яною  ковдрою  укрила  всю  землю,  
І  густими  туманами,  і  стіною  злив.

Яскрава,  журлива  та  романтична,
Немов  би  жінка  у  розквіті  літ.
Крокує  вона  вся  така  феєрична,
І  нам  полишила  неповторний  слід.

Ошатно  одягнена,  у  золоті  вбрáння,
Натхнення  поетам  на  усі  часи.
Чоло  заквітчали  квіти  останні,
І  серце  захоплює  від  її  краси.  
©  Svetoviya.                14.09.2021

Ілюстрація  з  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021


Не спіши…

На  вулиці  пахне  вереснем,
І  квіти  осінні  зір  радують,
А  калина  багряним  вогнем  
Полум'яний  жар  літа  нагадує.

Ось  і  жовтень  прийшов  на  поріг,
Не  на  жарт  розігравшись  дощами.  
І  буяє  у  фарбах  весь  ліс,  
І  останні  птахи  відлітають.

Листопад  -  передвісник  зими,
І  все  частіше  морозно  вранці.
А  у  лісі  під  листям  гриби,
І  сніжинки  кружляють  у  танці.

І  прикрашено  все  навкруги
І  червоним,  і  жовтим,  й  зеленим.
Пані  Осінь,  чекай,  не  спіши!
Ще  порадуй  нас  щастям  шаленим.

©  Svetoviya.            10.09.2021

Ілюстрація  з  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021


А літо йде…

А  завтра  осінь...  А  літо  йде...

Тихенькою  ходою,  непоспішно,
Дарує  нам  останні  ясні  дні.
Лагідно  теплом  своїм  й  усмішкою
Всміхається  нам  щиро  вдалині.  

Насичене  буянням,  розмаїттям,
Спішить  воно  спочити  в  тишині*.      
Натомлене  одвічним  довголіттям,
Зостанеться  одне  на  самоті.

Барвисте  і  духмяне,  швидкоплинне,
Даруючи  на  згадку  почуття:
І  радість,  і  кохання  нескінченне,
І  віру  у  щасливе  майбуття.

А  завтра  осінь....  А  літо  йде...
©  Svetoviya.      31.08.2021

*тишина  -  те  саме,  що  тиша.  (Словник  синонімів  Вусика)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021