МАТЕО

Сторінки (1/31):  « 1»

Ти забула мене

Ти  забула  мене,  забула.
Я  стою  вже  десь  там,  здалля.
Ти  недовго  жила  минулим  -
Мчиться  далі  Твоя  Земля.

Ти  забула  зимові  ночі,
Ті  щоденні  і  щастя,  й  біль.
Зараз  інший  Тобі  шепоче,
Так,  як  я  шепотів  Тобі.

Зараз  інша  замерзлі  руки
Зігріває  мої  -  в  своїх...
В  Твого  серця  знов  рівний  стукіт.
Я  для  Тебе  -  торішній  сніг.

Весни  шлють  хай  Тобі  привіти
І  туга  не  чіпає,  ні.
Ти  продовжуй  життю  радіти,
Як  раділа  колись  мені.

Я  ж  кохаю  Тебе.  Інакше  -
Не  простив  би  собі,  мабуть...
Ти  для  мене  з  великого  знаку
І  у  цьому  велика  суть.

Хай  вирують  грудневі  стужі,
Не  займають  Тебе  однак.
Я  люблю  тебе  сильно.  Дуже.
Чи  любитиму  далі?  -  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023


Самотність

У  місті,  де  Ти  засинаєш,
Лишились  мої  сліди,
Витерті  шини  роверів,
Перегорнуті  сторінки  книг,
Здертий  лак  на  старих  меблях.

У  місті,  де  Ти  прокидаєшся  біля  іншого,
Досі  дерева  пам'ятають  нас,
Досі  вахтери  пам'ятають  нас,
Килими  в  коридорах  пам'ятають  нас,
Досі  стільці  та  ліжка  пам'ятають  нас.

Може,  коли  Ти  знову  розповідатимеш
Натхенно,  як  завжди,  задерикувато,
Йому  чи  їм  про  свою  життєву  помилку,
Про  нікчему  й  переслідувача,
Котрий  зрештою  Тобі  дав  спокій  -

У  той  самий  момент  відбуватиму
Своє  щоденне  Тобі  поклоніння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023


дякую

дякую
що  Ти  зустрілась  мені
на  шляхах  цього  безглуздого  світу
дякую,  що  Ти  -
саме  така,  як  є
бузковим  цвітом  
ані  на  частку  відтінку  
не  сіроокіша
ані  на  міліметр  не  вища
що  Ти  щастя  моє
і  горе  моє
й  дякую,  що  Ти  ще
змушуєш  досі  мене  шаленіти
жіночна  до  краєчків  пальців  
кінчиків  волосся
що  маєш  ім'я  таке  рідне
за  те,  що  було
і  що  не  набулося
дякую
що  Ти  для  мене  не-змінна
незамінна,  зрештою
надалі  найближча
дякую  
що  частинка  Тебе  живе  в  мені
й  дякую
що  ночами  плАчу  за  рештою
дякую,  що  знаєш
що  я  Тебе  
люблю  до  памороків,  до  нестями
моя  поетико
дякую  
що  й  Ти  мене  десь  між  снами
та  між  листами
досі  любиш
і  пам'ятаєш  все-таки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023


Не моя

Вже  четвертий  йде
Ти  болиш  в  мені
Образ  Твій  сумний
І  уста  сумні
Твої  посмішки
Як  горОшини  
Закотилися
Десь  під  спомини
І  небажаний
Ненаближений
Сильно  посланий
Сильно  стомлений
Я  до  Тебе  так
Сам  собі  козак
Надто  втишений
І  невтішений
Плину  тишею
Мегагрішний  я
Недоступная
Не  дотулена
Вічно  впевнена
Вічно  скутая
На  мої  слова
Неподатлива
Для  обіймів  теж
Недосяжлива
До  мого  єства
Міліметри  два  
Дві  галактики
До  Твого  єства
Що  робить  мені
Доля  бісова
Не  сама  ти  вже
А  денисова
Перевернутий
Переписаний
Упокорений
Повний  сорому
Враз  із  сонечком
Пересилююсь
Лиш  із  зорями  
Поговорю  я
Бо  від  них,  мабуть
Недалека  путь
До  тих  міст,  де  Ти
Любиш  бігати
Любиш  скиглити
Усміхатися
Палко-сонячно  
Не  мені  уже  
Не  моя  уже
Немо  я  уже
І  презренний  так
Тавром-печений
Так  засуджений
Так  приречений

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023


берегти

берегти  Тебе
амулетно  тут
коло  серця
у  снах  розпачливих
запалених
тулити  Тебе  
ніжно
пригортати
ніжно-наталино

без  плАчу  й  образи
ринути  в  спогади
в  ту  пору  осінню
в  зимову  пору
вмирати  поволі
уже  не  зразу
по  волоску
зморшці
по  діоптрію  
псованого  
зору

вертітись
в  буднів
на  прив'язі  
усвідомлювати  -
ми  вже  інші
рвати  щось  в  собі  
у  кожному
непроханому  
непотрібному  нікому
вірші

гориш  мені
далека  галактико
болиш  в  мені
фата  моргано
не  моя  вже
не  моя
кохана

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023


Ніч на 23-є

Так  часто  у  проваллях  снів
Приходиш  до  мене
Сидиш  оддалік  мовчазна
Так  часто  в  них  лежу  сам
На  дні
Душачись  слізьми  як  дитина
За  роком  рік  тнеться  потім  ще  і  ще
Чом  той  біль  так  не  меншає
Чом  приклеївся  так  до  мене
З  образом  Твоїм  на  масці
Поза  межами  Твого  нині  я
Поза  межами  Твого  завтра  я
Твоєї  галактики
Не  притягуй  більше  романтиків
Чуєш?
Не  гріши
Спи  спокійно
Сирени  ж  у  місті  Твоєму  
Немовлять

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023


Блекаут

відчуваю
Тебе  в  своїх  венах,  
в  обіймах,  пУчках  пальців,
покришену  
на  мільйони  спогадів
рідно-
розхристану
пульсуєш  в  мені  день  за  днем
кризами
вічність  за  вічністю
три  роки  -  це  час,  
коли  відпускають  батьків
чому  ж  Тебе  пустити  не  можу
рідну,
рідну  облишити

чужа  Ти  й  безтямно  далека
належна  до  іншого,
з  належним  іншим
зв'язана  кімнатою,  вечорами,
руками,  словами,  клятвами,  планами,
очікуванням  більшого

а  ми  тоді,  пам'ятаєш,
ми  теж  лежали  притулені
годинами,  тижнями,  
знеструмлені,
знерухомлені  від  насолоди,
ніжності
тулились  свавольно
молились  на  медовій,
мовчали,
плакали  безслідно...

болиш  так
невідбольно
рідна
рідна
рідна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022


* * * Jesienny wiersz * * *

Jesienny  wiersz  poczęty  jest  z  szarości  
Na  brudnej  pelerynie  zwiędłych  liści.  
Jesienny  wiersz  przemarzły  jest  do  kości,  
Rozterki  pełen,  skruchy,  nienawiści.

Toruje  swe  linijki  pikselami,  
Nie  wierzy  w  jutro,  lubi  deszcz  i  próżnię.  
Pociesza  się,  jak  pajac  ów,  nad  nami,  
A  potem  płacze  w  kącie  aż  do  późna.

Jesienny  wiersz  odbija  się  w  zwierciadle  
Czarnego  oka  wrony  na  chodniku.  
Mocuje  się  też  w  moim  prześcieradle,  
I  dzień  za  dniem  jest  przy  mnie  i  nie  znika.

Zamieszkał  też,  jak  ja,  w  pięćdziesiąt  cztery,  
Pozostał  niewidzialnym  lokatorem.  
Walesa  się  po  piętrach  nocnej  Hery.  
Jest  blady,  spięty,  zły,  psychicznie  chory.

Lecz,  da  Bóg,  wichry  zimy  nadchodzącej  
Zawieją  wokół  biało  i  radośnie,  
I  umrze  on,  jak  dziad  na  mrozie  śpiący.  
Spowity  w  ciepłe  sny  o  młodej  wiośnie.

[i]w  dniu  ciężkim  i  niezmiernie  szczęśliwym
w  równoległym  świecie,  gdzie  Ty  wciąż  jesteś  przy  mnie  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965480
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2022


Sweet dreams

нічиЇ  поцілунки  
слова  і  усмІшки  нічИї
рОки  йдуть  по  вервечці  
преповні  нудьги  і  пітьми
так  туманні  й  сльотаві  
як  очі  старої  повії
недоказані  ми  
недосказано  
сказані  ми

Ти  живеш  як  жила  
Ти  смієшся  із  кожного  кадру
Ти  вділила  для  мене  по  вічності  
в  кожному  дні
зараз  солодко  спиш  
пропливаєш  з  учора  у  завтра
моя  дівчинко-жінко  
що  суджена  вже  не  мені  

я  Тебе  так  люблю  
я  не  можу  Тебе  не  любити
хоч  спалила  усе  
потрощила  усе  до  підстав
я  бреду  як  сліпець  
що  уздрів  був  на  мить  сяйво  світу
і  для  нього  навіки  
вже  морок  справдешній  настав

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022


Кінець епохи

Ідуть  
Мов  розталий  сніг
Чорнильно  так  
Чорно
Ченцями  
Непотрібні
Осінні
З  ранніми  зморшками  
На  чолах
Ти  милувалася  ними  
Ще  вчора
Нині  викинуті
З  галереї
Розпилені  на  байти
Разом  з  нашими  фото
Й  доторками  
І  обіцянками
Про  ЗавждИ
Зачаті
З  сірості  й  холоду
Бруку
Старого  міста
Пам'ятаєш?
Нині
Ідуть
Десь  за  обрій
В  останню  путь
В  минуле  
Напевно
В  минуло-осіннє
Селефаїс
Непотрібних  віршів

Будні
Як  ідіоти
Неспокійно  дихають  в  спини

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021


Януш Єнчмик. Ми приходимо й відходим (переказ)

[b][url="https://www.youtube.com/watch?v=kZX13lTPHT4&ab_channel=AdamKrusi%C5%84ski"]кліп[/url][/b]

Ми  приходимо  й  відходим
Так  легесенько  навшпиньки
І  щітками  витираєм
Наші  капці  наші  лиця
Щоб  слідів  не  залишити
Щоби  сліду  не  лишилось
Наше  місто  і  будинки
На  шнурочку  розтягнулись
Над  землею  ледве-ледве
Як  не  віє  то  й  не  видно
А  як  вітер  раптом  стане
То  біда  зриває  якір
Затріпочуть  затанцюють
Наше  місто  і  будинки
І  летять  у  стратосферу
Так  прибитих  в  чистім  полі
Без  опертя  без  заслони  
І  без  ниточки  що  хоч  би
Причіпала  до  землі  нас
Вітер  схопить  і  несе  нас
Ввись  за  піднятий  наш  комір  
Розкидає  десь  в  простОрі
Нам  нічого  переждемо
А  закінчиться  затихне
Повстаємо  обтрясемо
Наші  ручки  і  манжети  
Щоби  сліду  не  лишилось
Від  початку  побудуєм
Наше  місто  і  будинки
І  машини  наші  й  лампи    
Щоби  вітер  ними  грався

Музика  Зиґмунта  Конєчного



Przychodzimy,  odchodzimy
Przychodzimy,  odchodzimy
leciuteńko  na  paluszkach
Szczotkujemy  wycieramy
Buty  nasze  twarze  nasze
Żeby  śladów  nie  zostawić
Żeby  śladów  nie  zostało
Miasta  nasze  domy  nasze
Na  uwięzi  się  kołyszą
Tuż  nad  ziemią  ledwo  ledwo
Jak  wiatr  mały  to  nie  widać
A  jak  wielki  wiatr  się  zdarzy
Wielka  bieda  puszczą  cumy
Zatrzepocą  się  zatańczą
Miasta  nasze  domy  nasze
I  polecą  w  stratosferę
Przygarbionych  w  pustym  polu
Bez  oparcia  bez  osłony
Bez  niteczki  choćby  coby
Przytwierdzała  nas  do  ziemi
Wiatr  nas  porwie  i  poniesie
Za  kołnierze  podniesione
Porozrzuca  gdzieś  w  przestrzeni
Nam  to  nic  przeczekamy
A  jak  skończy  jak  ucichnie
To  wstaniemy  otrzepiemy
klapy  nasze  rączki  nasze
Żeby  śladu  nie  zostało
Od  początku  zbudujemy
Miasta  nasze  domy  nasze
Sprzęty  nasze  lampy  nasze
Żeby  wiatr  miał  czym  kołysać

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021


Осінь. Ґуґл фотос. Інстаграм

наші  недожиті  хвилини  щастя
болять  в  мені  наче  ракові  виразки
дивно  це  те  що  мало  бути  сенсом
стало  його  протилежністю
час  лікує  кажуть
брешуть  або  просто  хочуть  вірити
що  все  забудеться
чому  ж  так  боляче  до  крику  і  до  зриву
ось  зворухнувся  в  глибині  судомою
плід  мертвий  дитя  любові  потороч
клубок  наших  недожитих  хвилин  щастя
пость  фоточки  із  відпочинку
милуйся  осінню
вона  воістину  прекрасна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021


* * *

осінь  поміж  дворами
сипле  багряним  листом
бляклими  кольорами
припорошИло  місто

із-за  туманів  віти
тягнуться  в  вОгку  темінь
вже  так  далеко  літо
вже  так  далеко  червень

крутить,  жбурляє  листя
вітер  -  Твоє  волосся
осінь  уже  між  нами
і  на  душі  вже  -  осінь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021


8° Celsjusza

rzeźbią  październiki
bruzdy  mi  na  czole
Ty  wolałaś  jego
ja  tęsknotę  wolę
wolę  ja  tęsknotę
na  wpół  też  rozpaczy
chciałem  byś  została
chciałaś  Ty  inaczej
inni  już  jesteśmy
rośniesz  w  innej  glebie  
czemuż  moje  serce
boli  tak  bez  Ciebie?
czemuż  nie  znajduje
ciszy  i  spokoju?
po  co  śnią  się  czasy
jak  byliśmy  dwoje?
pędzą  tak  te  lata
płoną  złotym  liściem
-  jak  tam  leci,  stary?
-  wszystko  zajebiście
                                                     [i]29  IX  21[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926614
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2021


Z tego, co cudem ocalało…

Spokojnie  tak  i  słodko  przy  mnie  trwasz,  
W  objęcia  me  wtopiona  aż  go  głębi...  
W  tej  chwili  moje  serce  nic  nie  gnębi,  
Bo  włosy  Twe  owiły  moją  twarz.

Wnet  Twoje  usta  ciągną  się  po  moje,  
Nastaje  moment  świętej  nieważkości,  
Gdy  nasze  duszy,  ciała,  mięśnie,  kości  
Istnieją  już  jak  jedno,  nie  jak  dwoje.

Świat  nie  rozdzieli  nas,  nie  ma  uprawnień,  
Bo  miłość  nasza  wyższa  nad  limity.  
Bo  w  naszych  rękach  w  tych  objęciach  zwitych  
Wciąż  tętni  coś  wiecznego,  bez  przedawnień.

Bo  nasze  słowa,  ciche  szepty,  krzyki,  
Brzmią  ponad  czasem,  nad  wymiarem  świata,  
Bo  duszy  nasze  razem  są  skrzydlate.
Patrz,  nasze  oczy  znów  namiętne,  dzikie.

Bo  nasze  serca  w  piersiach  znów  łomoczą,  
I  tylko  wtedy  czuję,  że  żyjemy,  
Jak  z  naszych  ust  ten  słodki  sok  pijemy,  
Безтямно  так,  до  ночі,  донесхочу...

Ще  раз  скажУ,  що  досі  в  серці  маю:  
-  І  попри  все  я  так  Тебе  кохаю...

[i](jednego  drugiego  listopada)[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926076
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2021


Вавилон

Пройшли  уже  літа,  
немов  віки,
За  шматтям  буднів,  
вихованням  плоті...
Маршрутки,  тексти,  
тести  на  роботі.
Без  Тебе  світ  цей  
зовсім  не  такий.

У  нім  вишУ  і  я,  
неначе  пил.
То  знов  кричУ,  
то  крУчу  і  накручую.
Як  божевільно,  
як  нестямно  скучив  я
За  струмом  
наших  слів  і  тіл.

Щось  ниє  там,  
між  ребер,  в  глибині,
А  безнадія  
душить  і  зацьковує....
І  кожен  ранок  
знову  викарбовує
Твоє  лице,  
Твої  уста  сумні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021


Осінні дощі

В  тумані  місто,  
В  тумані  небо.
Промерзла  осінь  -
Так  їй  і  треба.
Зігнулись  верби
Від  голосіння.
Такі  важкі  ви,
Дощі  осінні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021


Нічога

Няма  нічога,
Ёсць  толькі  боль.
Няма  нічога
Меж  нас  с  Табой...

На  раздарожжы
Нашых  дарог
Пайшла  далей  Ты,
А  я  не  змог.

Чаму  гляджу  я
Паза  мяжу?
Чаму  гадамі
Я  так  тужу?

Няма  нічога
Для  нас  абох...
Няма  і  Бога...
Ці  ёсць  Ён,  Бог?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922869
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2021


Іосіф Бродскій, * * * (Прощай. І забудь…)

                               [i]Іосіф  Бродскій[/i]

*  *  *  
Прощай.
І  забудь.
І  щаслива  будь.
А  вІрші  спали,
Як  мости.
Хай  ноги  мужньо
Вперед  несуть,
Хай  буде  Твій  шлях
Простий.
Хай  знову  для  Тебе  
В  пітьмі  горить
Блискучий  серпанок  зір,
Надія  поруч  
Вірно  сидить,
Мовби  приручений  звір.
Хай  будуть  сніги,
Громи  і  дощі,
І  шал  божевільний  вогнів,
Хай  інший  п'яніє
З  Тобою  вночі
Так  сильно,  як  я  п'янів.
І  бути  могутньому  
В  грудях  бою,
Який  не  порушить  тривога.

Щасливий  за  того,  
Кому  із  Тобою,  
Можливо,  одна  дорога.
                                                                                               [i]1957[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021


* * * (Я бачив дивний сон…) * * *

Я  бачив  дивний  сон,
Як  дощової  ночі,
Мільйони  тіней  йшли
Скалічені,  без  сил...
Стогнали  в  унісон
Похмурі  поторочі,
Що  вилізли  з  золи
Або  старих  могил...

Без  шляху  й  майбуття
Плелися  хороводом...
І  падали  навзнак,
І  борсались  в  пітьмі.
Нечистий  місяць  стяг,
Втопив  за  небозводом...
Лишився  тільки  дощ
І  блискавки  німі...

І  плакали,  хоч  сліз
Їм  часто  не  ставало,
Примари  моїх  мрій,
Наївних  дивних  снів...
Дивились  тільки  вниз,
Як  в  темне  одіяло,
Погаслими  очима
З-під  темних  каптурів...

Прощайте  і  простіть,
Невинні,  добрі  діти...
На  кладовищі  мрій
Для  вас  зведу  я  храм...
Я  хочу  жити  ще,
Я  буду  ще  горіти.
Спокійно,  як  ліхтар...
Це  обіцяю  Вам.
                                                               2020-07-05

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021


* * * (Вони сиділи в місячному світлі…) * * *

Вони  сиділи  в  місячному  світлі.
Вони  мовчали,  як  німа  струна,
І  руки  їх  пожадливо  стискались,
Їх  погляди  злились  в  єдине  ціле…
Він  відчував,  що  на  душі  у  нього
Росте  і  шириться  важка  безодня,
Як  кров  бурхливо  гупає  у  скроні,
І  млость  розлита,  мов  вода,  по  тілу…
В  його  смутному,  зболеному  серці
Оркестром  грали  різні  почування.
Вона  ж  чекала,  і  вона  боялась…
А  час  ішов,  холодний,  невблаганний,
І  грався  місяць  із  її  волоссям,
І  срібло  розливав  по  її  щоках,
Де  заблищали  сльози,  наче  перли…

Одного  вечора,  в    одній  кімнаті
Дорослі  діти  бавились  в  любов…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021


* * * (Пірнаючи…) * * *

пірнаючи
     як  наркоман
                             у  каламуть
                                     в  минуле
у  пошуках  дверей  
         і  виходів
               і  поворотів
           які  могли  бути  
                               але  їх  не  бУло
       і  щему  безмежного
               в  ту  осінь
                                     в  ту  зиму
і  безліч  разів  перезаписаних  моєю  шкірою
         доторків  зернят  грудей  Твоїх
         і  шелесту  волосся
                           на  моєму  обличчі
         веселої  усмІшки  Твоєї
                                                 тугу  незриму
дивуюсь  
   Твоїй  проникливості
               Твоїй  наївності  
                     Твоїй  мудрості
                           Твоїй  підлості
                                 своїй  крихкості

дай  Боже
     нашим  дням  з  Тобою
             моїм  дням  без  Тебе
             прорости  сенсами
                               зарости  буднями
                                       відмитись  з  печалі
                                                                                         з  болю
щоб  ми  
           усіма  мільйонами  наших  слів
                                                                                       зізнань
                                                                           клятв
                                                                 і  спогадів
                                                   зібраних  тісною  юрбою
                         просто  мовчали

тепер  вже  
                                       обоє

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021


* * * (Це тільки вірші…) * * *

Це  тільки  вірші,  
І  кращі,  й  гірші.
Це  тільки  букви,
Німі,  печальні.
Як  тихі  свідки
Твоєї  муки,
Як  співучасники
Мóго  мовчання.

На  роздоріжжях
Не  вірші  пишуть.
Там  сильний  вітер
Так  б'є  у  груди!
І  не  стовпи  там
Волають  в  тишу  -
Людьми  скалічені
Інші  люди.

Це  тільки  вірші.
І  все.  
Як  пломені,
Як  випадковості
Знайдені  
Й  втрачені.
Як  чиїсь  плечі
Від  ноші  стомлені.
Як  почуття
Чиїсь  
Непробачені...
                                   [i]2020-10-05[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021


* * * (Відпускаю…) * * *

відпускаю
скорено
скопано
скручено
скорчено
з  натиском
брязкотом
бризкотом
скрипом
скреготом
скрізь
виразками
скажено
по  скілечку
по  скалочці
нАскоком
заскоками

скажи
скільки  ще
відпускати
лишилося
Тебе  
моєї
блИзької?

2021-07-16/17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2021


* * * (За роком рік росте твоя тюрма…) * * *

                                 [i]Натхнено  Стусом[/i]

За  роком  рік  
росте  твоя  тюрма...
Тут  люди  
перетворюються  в  тіні,
Проклятих  буднів  
другорядні  
змінні,
Їх  швидко  
вихор  часу  перейма.

Просяклий  наскрізь  
цигарковим  димом,
Мов  зомбі  
знову  йдеш  ти
навмання...
Тут  крик  скажений  
душить  вороння,
Тут  вірші  
розгубили  
кволі  рими.

Ти  весь  прозорий,  
витканий  зі  снів
І  марев  
так  до  розпачу  
порожніх.
Бетонних  джунглів  
тихий  подорожній
Бредеш  
бездумно  
крізь  серпанок  
днів.

2020-10-27

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021


* * * (Колами…) * * *

колами  
ходимо
крутимось
лунатики
поторочі

комусь  так  
забутись
хочемо
когось  так  
забути
хочем

колами  
ходимо
студимось
що  буде  
завтра
не  знаємо

завжди
із  потрібними
будимось
без  зайвих  
завжди
засинаємо

колами
хом'яково
крутимось

минаємо
магазинно
серіально
спально

-  як  воно?

[i](до  жаху,
до  відчаю)[/i]
-  нормально
                                           
                               2021-01-10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021


* * * (Тротуари…) * * *

тротуари
колії
мости  -
Ти  прости  мені
мені  прости

щось  
у  горлі  стало
наче  м'яч  -
Ти  пробач  мені
мені  пробач

ця  брудна
калюжна
каламуть
пам'ятай  
мене  Ти
не  забудь

не  хотів
а  все  ж
Тебе  віддав
асимптотно
лікарняно
юродивий

2021-02-23

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021


* * * (А дні ідуть…) * * *

А  дні  ідуть,  без  пафосу,  негучно  -
ПідОшов  шурхіт  в  тишині  глибокій.
Ми  їх  творіння,  їх  раби  і  учні...
На  лицях  їх  столітній  мертвий  спокій.

Ми  теж  йдемо.  Ми  теж  відходим  тихо.
Ми  залишаєм  сни,  квартири,  чати,
Альбоми  з  фото,  всі  залиті  сміхом.
Навчились  ми  прощатись  і  прощати...

Умієм  й  ми  іти  по  цій  дорозі,
Стрічати  -  й  відпускати  в  ту  ж  хвилину.
Зневірившись  у  собі  і  у  Бозі,
Чекати  на  одну  близьку  людину.

2021-06-30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2021


* * * (Щось відійшло…) * * *

Щось  відійшло
                                   втрачене.
Вкрилося  щось
                                                   інеєм.
Переписались
                                       значення.
Перемотались
                                           лінії.
Дихає  день
                                   острахом,
Наче  кафе
                                   кавою.
Сонце  -  лишень
                                               просвітом,
Вечір  -  лишень
                                               мжавою.
Сни  уже  всі
                                       виснено
Тими  ночами
                                         в  лютому.
Зуби  сильніш
                                           стиснено...
Жаль,  усього  лиш
                                               люди  ми.

                                                                                                     2021-05-25

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021


* * * (Твоїх усмішок…) * * *

Твоїх  усмішок
моїх  витрішків
весняного  теплого  ранку
назбираю  пригорщі
в  обгортку  пташиного  співу

між  розколисаних  будинків
стародавнього  міста
між  озер  королівського  парку
за  кованими  воротами
відшукаю  
перші  наші  цілунки
кресані
в  галопі  шалених  галактик  

і  понесу  сяючий
божевільний
здурманений  
за  кінець  світу
де  живуть  ілюзії
і  спогади
про  Тебе  
мою
наївні...

2021-06-29

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021


* * * (Знайди собі чоловіка для життя…) * * *

[i]*натхнено  поезією  Юлії  Мусаковської  "Знайди  собі  жінку  для  життя..."

[/i]
Знайди  собі  чоловіка  для  життя,
для  продовження  роду,
поділу  ліжка,  квартири,
для  самоствердження,  розради  мами.

Чоловіка,  який  кожен  новий  день  з  Тобою
сприймає,  як  нагороду,
носить  стильний  годинник,  ненавидить  сіре,
досліджує  Тебе  всю  своїми  губами.

Чоловіка,  з  яким  Ти  наче  і  в  сув'язі,  і  на  волі,
який  смішить  до  щикавок  дурними  мінами,
доглядає  за  бородою,
легко  сходиться  з  Твоїм  друзями,
поряд  з  яким  спокійне  світіння  наповнює  душу.

Чоловіка,  з  яким  можна  під  дощем
сидіти  без  парасолі,
який  захистить  від  зажури  всім-усеньким  собою,
хоче  з  Тобою  доньку  і  сина,
а  в  обіймах  часом,  здається,  задушить.

Чоловіка,  ходу  котрого  Ти  впізнаватимеш  
серед  тисяч  інших,
біля  плитки  безпомічного,  як  дитя,
в  житті  міцного,  як  фундамент,  що  тримає  дім.

Чоловіка,  який  бодай  попервах  
Тобі  писатиме  вірші,
якого  Ти  називатимеш  котиком  і  дорогим,
з  яким  днями  й  ночами  не  зможеш  наговоритись...

Знайди  чоловіка  для  життя  -  і  живи  з  таким.
Обіцяю  більше  Тобі  не  снитись.

2021-06-22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021