М.Гомон

Сторінки (2/147):  « 1 2 »

РІДНА МОВА

Мова  українська,
Це—як  рідна  мати,
Треба  і  любити,
Треба  й  поважати.

Мова  українська
Щира  і  крилата,
Мова  наших  предків,
Мова  мами  й  тата.

І  красу  калини,
І  козацьку  славу,
Міць  і  дух  народу
В  себе  увібрала.

Це  мова  Шевченка
І  мова  Франкова,
Лесі  Українки  
Рідна  веселкова.

Мова  українська,
Мова  солов’їна  ,
Щедра  і  багата,
Як  наша  країна.

В  ній  і  шелест  ниви,
І  хвиля  Дніпрова,
Музика  сопілки,
Пісня  колискова.

В  ній  народна  мудрість,
Що  жила  віками.
Все  це  зберігати
Треба  нам  із  вами.

Мова—наша  гордість,
Нас  вона  єднає,
І  ніде  у  світі  
Кращої  немає.

Мова—це  і  гідність,
Незалежність  зроду,
Воля  і  свобода  
Нашого  народу.

Пишаюся,  що  я  українка,  розмовляю  і  пишу  рідною  мовою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022


СЕБЕ НЕ ВИДНО

З  поліклініки  в  маршрутку
Дві  пані  заходять
І  про  те,  що  наболіло,
Розмову  заводять.

Про  діагнози,  рецепти
Довго  говорили,
Ще  про  здані  аналізи,
Ліки,  що  купили.

Потім  одна  промовила
І  тему  змінила:
-Я  на  днях  собі  таку  
Халепу  зробила.

В  своїй  сумці  марафет
Навести  вдалося,
Все  в  кватирку  швиргонула,
Що  зайвим  здалося.

Не  помітила  рецепта,
Того,  що  годився,
Тож  під  вікнами  будинку
І  він  опинився.

Ну,  і  свині  ці  сусіди,
Мушу  я  сказати,
В  купі  сміття  ледь  змогла
Рецепт  відшукати.

2018  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022


МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ


Молимось  за  Україну,
Бо  вона  в  нас  одна,
Молимось  за  Україну,
Більш  такої  нема,
Це  і  небо,  і  сонце,
Це  і  хліб  на  столі,
Мами  рідне  віконце
У  далекім  селі.
Молимось  за  Україну
Навесні  щоб  цвіла,
Щоб  в  часи  лихоліття,
Боронитись  могла,
Молимось  за  Україну,
Бо  без  неї  не  жить,
Молимось  за  Україну,
Щоб  для  неї  служить,
Молимось  за  Україну,
Щоб  сильніша  була,
Мужність,  правда  і  слава
В  ній  безсмертна  жила.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022


ДІДУСЬ І ОНУК

Сидить  дідусь  у  затінку,
Тихенько  дрімає,
Тут  до  нього  онучок
Малий  підбігає.

-Розкажіть,  дідусю,  казку,
Тільки  немаленьку,
Щоб  була  вона  цікава
І  трішки  страшненька.

Дідусь  лише  посміхнувся,
Глянув  винувато:
-Буде  ще  в  твоїм  житті
Страшного  багато.

Краще  тобі  розповім  я  
(Скажу  без  утайки)
Лише  добрі  казочки
І  веселі  байки.

2017  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022


НЕЖДАНИЙ ПОМІЧНИК

Богомаз-монах  старанно
Цілий  день  трудився,
На  пісному  вже  охляв,
Тож  дуже  стомився.

Змалював  Святу  Мадонну,
Що  дитя  тримає,
Це  Мессія  —  наш  Спаситель
З  нього  виростає.

Ще  й  підправив  Страшний  Суд,
Відновивши  барви,
Не  жалів  ні  своїх  рук,  
Не  жалів  і  фарби.

Магдалену  —  грішну  Пані,
Залишив  на  ранок,
Де  в  пустелі  з  молитвою
Зустріча  світанок.

Вийшов  він  перепочити,
Помив  пензлі,  руки,
Тільки  уже  за  дверима
Почув  якісь  звуки.

Повернувсь:  що  за  мара?
Це  уже  не  діло,
На  робочому  столі
Чортеня  сиділо.

Взяла  пензлика  оця  
Маленька  профура
Й  добавила  в  казани  
Новенькі  фігури.

Як  поглянув  чернець  —  зблід:
-Свят,  свят,—встиг  сказати,
-Ти  чого,  мале,  взялося  
Тут  порядкувати?

Хто  тебе  сюди  прислав?
Звідкіля  взялося?
Що  оце  тобі  таке
Зробити  вдалося?

2020  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022


ЧОМУ НЕ ГОВОРИВ?


Вже  п’ять  років  хлопчик  Вася
Не  говорить  й  слова,
Всі  хвилюються  за  нього,
Про  це  тільки  й  мова.

До  яких  тільки  світил  
Батьки  не  звертались,
Ті  нічого  не  знайшли,
Тільки  дивувалсь.

Усі  органи  здорові,
Вад  в  нього  немає,
Тож  причину  німоти
З  них  ніхто  не  знає.

Раз  в  обідню  пору  всі
За  столом  сиділи,
Раптом  Вася  заявив:
-Суп  недосолили.

І  від  чуда  ось  такого
Всі  втратили  мову,
Наче  привид  завітав
До  них  у  столову.

Тільки  мама  запитала
Його  моментально:
-Ти  чому  досі  мовчав?
-Все  було  нормально.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022


ЯК ТИ?


Як  ти  живеш?  Чи  сняться  тобі  сни?
Чи  довелося  взагалі  поспати?
Збудив  вночі  вже  звично  крик  сирен,
На  друзки  тишу  рознесли  гармати?
Сьогодні  я  прийду  до  тебе  в  сни,
Десь  поряд  чути  ніжну  колискову,
Погляну  в  очі:  -  Чом  такі  сумні?
І  про  життя  поведемо  розмову.
Нам  треба  вистояти,  пережити  все
Заради  щастя,  мрій  отих  далеких.
Всміхаюся  тобі  здаля,  крилом  махають
Пролітаючи  лелеки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022


ПАРУЄ ЗЕМЛЯ

Парує  земля  —  це  сигнал  хліборобу,
Пора  висівати  зерно,
Весна  повернулась  і  землю  зігріла,
Щоб  там  проростало  воно.

Так  мати  ласкава  приймає  в  обійми
І  тілом  своїм  зігріва,
Нехай  пробиваються  сходи  зелені,
А  жайвір  їм  пісню  співа.

Піднімуться  дружно,  заколосяться
І  хвилю  покотять  рясну,
Земля  подарує  їм  силу  і  ласку,
Знов  буде  чекати  весну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022


ВДЯЧНІСТЬ ЗА ДОБРО


В  траві  густій  під  тином
Цуценя  лежало,
Від  холоду  і  голоду
Тихо  скавучало.

Хтось  викинув  безсердечний,
Відірвав  від  мами,
Що  гіркими  собачими
Плакала  сльозами.

Та  на  щастя  бідоласі
Доля  посміхнулась,
Ішла  мимо  добра  бабця,
На  нього  й  наткнулась.

Подивилась,  взяла  в  руки:
-Який  ти  гарненький,-
Заховала  за  пазуху,
-Погрійся,  маленький.

До  оселі  принесла,
Там  нагодувала
І  песика  маленького
Тобіком  назвала.

Підріс  Тобік,  став  розумний,
Дуже  бабцю  любить,
За  її  добро  і  ласку
Віддано  їй  служить.

Ту  бабусю  ні  на  крок
Він  не  відпускає,
Біля  неї,  щоб  поближче,
І  спати  лягає.

Якось  сталося  таке—
Бабця  захворіла,
Заболіло  в  неї  в  грудях,
Мало  не  зомліла.

Вона  з  ліжка  не  встає,
Стогне,  важко  диха,
І  нікого,  крім  собачки,
Як  на  теє  лихо.

Бо  бабуся  геть  самотня,
Родини  не  має,
І  від  тої  самотності
Ще  більше  страждає.

Що  ж  робити  собачаті?
Лікувати  мусить,
Тож  із  миски,  що  сам  їсть,
Кісточку  приносить.

Біля  хворої  поклав,
Заглядає  в  очі,
Ніби:  -Поправляйся,  люба!
Їй  сказати  хоче.

І  щеняча  ця  турбота
Бабусю  зігріла,
Стало  краще  після  цього,
Вона  не  хворіла.

Від  самотності  старенька
Більше  не  страждає,
Бо  у  хаті  вірний  друг
З  нею  проживає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022


ВЕСНЯНІ КВІТИ під моїм вікном

Весна  нарешті  в  силу  увійшла,
Дорогу  серед  мороку  пробила,
Надію  і  тепло  з  собою  принесла
І  квітів  мовою  до  нас  заговорила.

Розквітнув  крокус  під  моїм  вікном,
Неначе  сонця  помаранчевий  шматочок,
А  інші,  різнобарвні,  забарились,
Ще  не  відкрили  ніжних  пелюсточок.

Та  через  день  розквітли  і  вони,
Спішать  від  нього  не  відстати,
До  сонця  вишикувались  в  ряд,
Оці  малесенькі  весни  солдати.

Тюльпани  і  нарциси  пнуться  догори,
Випручують  зелені  рученята,
А  поруч  —  проліски  малі
Ясні  свої  розкрили  оченята.

Вже  біля  них  розцвів  жовтець,
Теж  радісно  вітає  сонце,
Мені  підморгує:  «Прийшла  весна»,
Коли  дивлюся  зі  свого  віконця.

Донька  мені  їх  з  лісу  принесла,
На  клумбі  біля  квітів  посадила,
Щоб  нагадати  той  весняний  ліс,
В  який  я  залюбки  колись  ходила.

Милуюся  на  квіти  кожен  день,
На  серці  тепло,  як  на  них  дивлюся,
І  хоч  вони  всі  за  віконним  склом,
До  них  душею  наче  доторкнуся.

Бо  квітнуть  ці  малесенькі  герої,
Їх  сніг,  а  ні  морози  не  лякають,
Стоять  упевнено,  як  постові,
Весну  і  сонце  перші  зустрічають.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022


ТРИМАЮ МІЦНО



Тримаю  міцно  твою  руку,
Від  вибухів  дрижить  земля,
Були  ми  довго  у  розлуці,
Плекали  кожен  своє  «Я».
Війна  прийшла  і  все  змінила,
Тож  сперечатися  не  час,
Прийшла  війна  і  все  змінила,
Змінила  в  першу  чергу  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022


НЕ ВТРАЧАЙ НАДІЮ (казка)


Надоїла  господиня  
Молока  чимало
І  поставила  у  льох,
Щоб  там  не  скисало.
А  дві  жабки  пустували,
Весело  стрибали
І  у  горщик  з  молоком
Ненароком  впали.
Що  робити  бідолахам?
Одна  розгубилась,
Лапки  склала,  не  боролась
Й  в  молоці  втопилась.
Ну,  а  друга,  бультихалась,
Довго  не  здавалась,
Збила  молоко  на  масло
І  жива  зосталась.
Як  відчула  під  собою
Вже  тверду  основу,
Напружила  усі  м’язи
Й  вистрибнула  вгору.

Розказала  вам  цю  казку
Просто,  як  умію,
Головне  в  цьому  житті—
Не  втрачай  надію.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022


ІДЕ ВЕСНА


Туркоче  горлиця,  це  вже  іде  весна
І  до  мого  згорьованого  краю,
Мені  сьогодні  знову  не  до  сна,
Молюся  вкотре  й  Господа  благаю:
-Дай,  Боже,  нам  побачити  весну
Мені,  йому,  дитині  у  підвалі,
Тому,  хто  захищає  нас,
Пожежі  гасить,  розбира  завали,
Усім,  хто  на  своїй  землі  живе
І  носить  у  серцях  любов  гарячу.
Дай  не  одну  зустріти  ще  весну,
Веселку  в  небі  й  усмішку  дитячу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022


УКРАЇНІ ТЕЖ БОЛЯЧЕ


Від  вибуху  снаряда
Осколки  пролітали
І  в  хлопчика  маленького
На  ту  біду  попали.

Операцію  малому  
Лікарі  зробили
І  в  палату  до  бійців
Його  положили.

Мужньо  дитя  тримається,
Терпить  сильні  болі,
Та  сльозам,  що  виступають,
Все  ж  не  дає  волі.

Дивуються  всі  дорослі,
Що  хлоп’я  терпляче,
Переносить  перев’язки  
І,  навіть,  не  плаче.

Молоденька  медсестричка
Та  сліз  не  ховає.
-Дуже  боляче  тобі?—
У  нього  питає.

А  малесенькі  вуста
Їй  відповідають:
-Україні  теж  боляче,
Як  в  неї  стріляють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022


КОЗА НЕ ВЕЛІЛА


Тільки  ото  Цап  з  Козою
В  РАКСі  розписався,
То  під  її  каблучок  
Зразу  ж  і  попався.

Тепер  з  прив’язі  йому
Уже  не  зірватись,
Треба  слухати  дружину,
Нікуди  діватись.

Якось  в  Пса  Рябка,  сусіда,
Трапилась  пригода,
Там  зірвало  дах  із  будки,
Як  була  негода.

Прибіг  Рябко  схвильований,
Просить  допомоги,
Цап  лиш  кліпає  очима
Й  чуха  свої  роги.

-До  твоєї  халабуди
Мені  нема  діла,
А  зробити,  що  ти  просиш,
Коза  не  веліла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022


ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ

-Що  таке  щастя?  —  онучок  питає,
Дідусь  старенький  розповідає:
-Коли  всі  вдома,  дружна  родина,
Коли  матуся  цілує  сина,
А  тато  доню  свою  обіймає,
До  серця  ніжно  її  пригортає.
Коли  живі  всі,  здорові,  веселі,
Зберуться  разом  в  затИшній  оселі,
Де  пахне  духмяно  смачним  короваєм,
Зібралась  сім’я    у  вітальні  за  чаєм,
Бабуся  несе  пиріжки  до  столу,
Дідусь  веде  оповідку  чудову,
Лащиться  песик  і  котик  муркоче,
Комусь  на  руки  вмоститися  хоче,
Сусіди  в  дворі  на  лавці  зібрались,
А  не  в  підвалі  від  страху  сховались.
Друзі  вже  кличуть  тебе  погуляти,
Щоб  разом  у  ігри  веселі  пограти,
Високо  в  небі  пташина  співає,
Як  гарно  жити  у  рідному  краї.
Хай  буде  щасливою  кожна  дитина,
Щастя  тобі,  моя  Україна!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022


ЛІНІ КОСТЕНКО

(продовження)

Злітала  у  небо  з  птахами,
Крізь  хмари  дивилася  вниз
І  чула  оте,  що  й  голубка,
Як  голуб  сіда  на  карниз.

Ще  бачила,  як  Вавилон  валився,
Цар-батюшка  Шевченка  засудив,
У  натовпі  розтерзана  Гіпатія,
Царицин  вирок  Січ  Козацьку  розгромив.

Як  до  Голгофи  сунулися  юрми,
Жалю  і  розпачу  в  тій  не  було  юрбі,
Дивились  зацікавлено  й  байдуже,
Як  хрест  несла  людина  на  собі.

Комедію  писав  у  пеклі  Данте,
Осміяні  Джордано  й  Галілей,
Як  гладіаторів-рабів  з’їдають  леви
Бачив  із  нею  древній  Колізей.

І  билася  сама  на  тій  арені,
Дивилася  в  кривавий  той  туман,
Та  знищити  її  не  було  змоги,
Так  як  отих  найперших  християн.

В  Руані  теж  бачила  страту,
Де  мужність  спалили  до  тла,  
Давно  вже  немає  тих  мракобісів,
А  слава  і  правда  жива.

Харон  сплавля  по  Стіксу  душі,
І  Троя  браму  відчиня,
Кассандра  плаче  на  руїнах,
В  руїнах  гріється  змія.

Отож  віків  нашарування
Від  Архімеда  й  Геродота,
Нам  помогти  переосмислить,
Тепер  така  її  робота.

Були  і  біль,  були  і  муки,
Суцвіття  творчості  переростало  в  плід,
І  не  лякалась,  як  чигають  круки,
І  що  минуло  так  багато  літ.

Поезія  для  неї  —  свято  і  любов,
Не  пише  слів  ні  в  користь,  ні  в  угоду,
Тож  стала  інструментом  тим,
В  якому  плачуть  сни  її  народу.


Добро  і  зло  у  світі  знає,
Наважилась  всім  правду  розказати,
Щоб  свій  народ  і  свою  мову
Щиро  любити  й  поважати.

Вовкам  не  довірятися  підступно,
Хоч  скімлять  і  качаються  в  траві,
А  також  міщанському  кодлу,
Що  душі  калічить  живі.

Ще  заповідь  цю  пам’ятати
І  скрізь  написати  курсивами:
«У  світі  багато  ще  горя.
Люди!  Будьте  взаємно  красивими».

А  час  нестримно  так  біжить,
Чи,  може,  ми  тікаємо  від  нього,
Старий  годинникар  десь  крутить  коліща,
Тож  не  забудемо  цього  старого.

Старе  ж  не  забувається  ніяк,
Його  забути  вже  не  в  змозі,
Бабуся  йде  за  виднокіл,
А  три  принцеси  —  на  порозі.  

Той  дім  за  хмарами  бузку,
Троянди,  айстри  пломеніють,
Вони  розказують  все  так,
Як  тільки  квіти  це  уміють.

Летять  літа,  проходять  зими,
Сатурн  жонглює  у  брилі,
Старі  дрімають  піраміди,
А  вовк  качається  в  траві.


 



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022


ЛІНІ КОСТЕНКО

В  мереживо  сплітаються  слова,
В  ажурні  строфи  і  куплети,
Вони  звучать,  як  струни  арф,
Чи  як  у  небі  зоряні  кларнети.

Лиш  доторкнешся  цих  сплетінь,
Тоді  уже  не  помічаєш,
Як  далі  тягне  в  глибочінь,
Де  перли  мудрості  збираєш.

Який  багатий  дивний  світ,
Такий  незримо  невпізнаний,
Він  відкривається  в  душі,
Хоча  близький,  а  все  ж  незнаний.

А  пралісом  іде  ВОНА,
Суниць  у  жмені  набирає
І  знає,  що  цей  ліс  її,
Як  друг  від  ворогів  сховає.

Бо  він  не  зрадить,  він  же  свій,
І  він  живий,  у  нього  добрі    очі,
Їй  все  знайоме  тут:  пеньки,
Кущі,  дерева,  поторочі.

У  древнім  Римі,  в  Сіракузах,
З  античними  героями  стрічалась,
Пливла  по  річці  Геракліта,
В  провалля  під  землю  спускалась.

Прометеєм  була  і  Сізіфом,
Котилась  з  гранітними  брилами,
Тонула  в  морській  глибині,
Як  Ікар  з  восковими  крилами.

І  десь  під  свинцевими  водами
Крізь  товщу  на  сонце  дивилась
Та  в  храмі,  що  зронив  ключі,
За  людей  і  державу  молилась.

А  над  нею  у  небі  високому
Обгорілої  віри  хрести,
І  хоч  холодно  там,  але  твані  нема,
Глибина  —  потайбічна  сестра  висоти.


(Далі  буде)





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022


ЛЮДИ! СХАМЕНІТЬСЯ!


-Ой!  Яка  важка  робота
Бути  кочегаром,
Дихати  вугільним  пилом
Та  ще  й  перегаром.

Так  сидів  і  міркував
Старенький  чортяка:
-Вже  набридла  ця  робота,
Бо  ти,  як  собака.

Дні  і  ночі  всі  вартуєш,
Очі  не  стуляєш,
Тільки  й  робиш  —  лопатою  
В  топку  підкидаєш.

А  ні  тобі  вихідних,
Нікчемна  зарплата,
І  немає  співчуття
Ні  в  кума,  ні  в  брата.

Вже  б  на  пенсію  пішов,
Де  там,  не  пускають!
Кажуть:-  Грішників  багато
Й  нові  прибувають.

Одна  радість  —  випить  пива
Й  шмурдяком  запити,
Тоді  вже  яка  робота?
Хочеться  завити.

Неприємності  сьогодні  
Таки  не  минули,
Лиш  здрімнув,  а  найспритніші
З  пекла  дременули.

Тож  мене,  старого  дурня,
За  це  покарали,
Грішників  ще  більш  нагнали
Й  алкашем  назвали.

Вже  й  вугілля  кінчається,
Дров  не  вистачає,
А  грішників  більше  й  більше
До  нас  прибуває.

Скільки  ж  можна  тих  гріхів
На  Землі  творити,
Щоб  оце  мені  у  пеклі  
Довічно  служити.

Люди!  Люди!  Схаменіться!
Пожалійте  чорта,
Бо  у  нього  й  так  важка
Бісова  робота.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022


ПИШИ


Пиши.  Хоч  інколи,
Щоб  я  лиш  тільки  знала,
Що  ти  живеш,
Що  серце  б’ється  в  такт,
Що  ти  іще  перо  
В  руці  тримаєш,
Що  служать  людям
Ще  твій  розум  і  талант.
Нам  важко  всім,
Буває  душить  розпач,
Та  віра  в  Бога  у  душі  жива,  
А  ти  пиши,
З  надією  на  краще,
Бо  віра  і  надія  не  вмира.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022


КІНДРАТОВА ВАРКА


У  Кіндрата  жінка  Варка,
Кожен  день  у  домі  сварка.
Що  не  зробить  той  бідак,
Каже  все  вона:  -Не  так!

День  і  ніч  його  пиляє,
Наче  пилка  у  сараї,
Та  його  це  не  вража,
Так  залізо  їсть  іржа.

То  приніс  малу  зарплату,
Меблі  не  купив  у  хату,
Випив  пива—от  рахуба!
Буде  смикати  за  чуба.

А  як  зайде  до  кімнати,
Закричить  негайно:
-Не  поставив  ти  чому
Чоботи  охайно?

Не  доглянув  поросят,
Не  общипав  гуску,
Не  повісив  там,  де  треба,
У  хліві  мотузку.

Ходиш,  наче  мокра  курка,
На  ходу  куняєш,
Тільки  вчасно  на  обід
Їсти  прибігаєш.

А  як  сяде  їсти  борщ,
Варка  каже  сину:
-Зараз  знову  заляпає
Чисту  скатертину.

Мало  робить,  їсть  багато,
Хропе  на  додачу,
І  таку,  як  у  сусіда,
Він  не  має  вдачу.

Варка  весь  час  лементує:
-Він  мене  не  слуха,
Все,  що  я  йому  кажу,
Пропуска  повз  вуха.

Як  на  міннім  полі  жив
Та  все  ж  не  здавався,
Тож  в  сапери  одним  з  перших
В  військо  записався.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022


ВІРШІ, ЯК ДІТИ


Поет  народжує  вірші,
Вони  йому,  як  діти,
Плекає  вдень  їх  і  вночі,
Тож  як  їх  не  любити.

Бува,  що  рими  шкутильгають,
Чи  трохи  непутящі,
Вкладає  душу  й  серце  в  них,
Йому  вони  найкращі.

Вкладає  розум  і  думки
Й  приховані  бажання,
Пов’язує  з  ними  життя,
Надії  й  сподівання.

Без  них  не  уявля  буття,
Бо  найрідніші  стали,
А  люди  розуміли  щоб,
Любили  і  читали.

Як  із  живого  джерела,
Вони  струмочком  ллються,
Говорять,  плачуть,    гомонять,
Співають  і  сміються.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022


ГІРКИЙ МЕД

Захотів  Ведмідь  щодня
Медом  ласувати,
Тож  надумав  клишоногий
Пасічником  стати.

Натягнув  на  лоб  бриля,
Взяв  ковіньку  в  руки
Та  й  подався  на  пасіку
З  лісу  через  луки.

Запримітив  біля  гречки
Вулики  стояли,
Тут  нектар  цілющий  бджоли
На  квітках  збирали.

Потекла  із  рота  слинка
В  «спеченого  туза»
-Буду  пасічник  тепер,
Меду-  їж  від  пуза.

Стану  пасікою  я  
Тепер  управляти,
Тільки  як  той  клятий  мед
З  вулика  дістати?

Стоїть,  чуха  потилицю
Та  й  думку  гадає,
Як  у  вулик  той  залізти,
Він  таки  не  знає.

І  туди  й  сюди  крутив,
І  лизав,  і  нюхав,
Як  гудуть  сердиті  бджоли
Всередині  слухав.

Розбив  вулика  об  землю,
(Щось  треба  ж  робити)
Як  насіли  його  бджоли
І  стали  жалити.

Стрімголов  той  Ведмедисько
Звідтіля  тікати,
Щоб  голівоньку  дурну,
Кудись  заховати.

Від  отого  злого  рою
Заховавсь  в  болоті,
Наковтався  баговиння,
Гірко  стало  в  роті.

А  Сова  йому  з  дупла:
-Хочеш  керувати?
Доведеться  тобі  мед
Лиш  гіркий  ковтати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022


КРЕАТИВНА ВОРОНА


(сюжет  взято  із  газети)

Розумною  й  кмітливою  
Ота  Ворона  стала,
Що  на  дубі  в  старій  байці
Сир  свій  проморгала.
Та  й  не  дивно,  бо  прогрес,
Йде  вперед  наука,
Розвивається  й  Ворона,
Ось  така  то  штука.
Горіх  волоський  чималенький
Дістати  зуміла,
То  придумала  таке,
А  потім  зробила:
Пожаліла  свого  дзьоба
(Тверде  ж  бо  клювати)
Пішоходу  —  кидь  під  ноги
І  сіла  чекати.
Роздавив  мужик  горіх,
Вона  зерня  з’їла,
Потім  за  новим  горіхом
Знову  полетіла.
Так  придумала  хитрунка
«Пристрій  механічний»
Дуже  простий  і  зручний,
Хоча  і  незвичний  -
Кидати  тому  горіха,
Хто  йтиме  під  ногу
І  отримати  для  себе
Конкретну  підмогу.
А  мораль  тут  є  така:
Треба  мізкувати,
Якщо  хочеш  замість  себе
Когось    «припахати».
Для  чого  витрачати  сили  марно,
Якщо  вам  допоможе  хтось  «ударно».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022


ПРИЛІТАЙ, ЛЕЛЕКО!


Забери  мій  сум-печаль,  лелеко,
Як  летітимеш  з  країв  далеких,
Щоб  весна  цю  землю  рястом  вкрила,
Принеси  тепло  на  своїх  крилах.

Так,  як  сніг  під  сонечком  розтане,
Так  печалі  і  журби  не  стане,
Ще  і  я  весну-красну  зустріну,
Що  з-за  моря  із  теплом  прилине.

Прилітай,  лелеко,  із  весною,
Знову  привітаюся  з  тобою,
Ти  зроби  гніздо  на  моїй  хаті,
Щоб  спокійно  жити  там  і  спати.

Будеш  людям  діточок  носити,
Добру  справу  цю  для  них  робити,
Щоб  були  вони  здорові  та  щасливі,
Роботящі,  добрі  і  красиві.

Щоб  не  знали  воєн,  сліз,  біди,
Всі  нещастя  й  негаразди  відведи,
На  Землі  щоб  панували  мир  і  спокій,
На  даху  моїм  живи  високім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2022


ЄДИНА У СВІТІ


Мати,  як  сонце,  у  світі—єдина,
Дарує  нам  ніжність,  любов  і  тепло,
За  дітьми  сумує,  як  в  них  негаразди,
І  хоче,  щоб  завжди  їм  добре  було.

Натруджені  руки  діток  пригортають,
Голублять  вихрасті  голівки  малі
І  майже  ніколи  не  спочивають,
Як  тяжко  працюють—на  них  мозолі.

А  серце  постійно  її  у  тривозі,
Як  там  дитина  її  у  світах?
Тож  пташкою  в  грудях  тріпоче  від  щастя,
Як  вісточки  добрі  приходять  в  листах.

І,  неважливо,  що  це  електронні,
Що  лише  по  скайпу  побачить  здаля,
Щаслива  матуся  і  посмішка  сяє,
Покажуть  онука—найкраще  дитя.

А  інша  сидить  і  сльозу  утирає,
Поранений  син  у  шпиталі  лежить,
І  просить  у  Бога  здоров’я  для  нього,
Щоб  швидше  піднявся  й  продовжував  жить.

В  роки  лихоліття,  буремні  й  суворі,
Діток  захищає  крилом  від  біди,
Вклонитися  треба  єдиній  у  світі
І  образ  назавжди  в  серцях  зберегти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022


ВЛУЧНЕ ПОПАДАННЯ


Дрон-розвідник  появився  
В  спальному  районі,
І  «рознюхує»  про  щось
Тут  на  Оболоні.

Перед  вікнами  висоток
Нахабно  кружляє  
І  як  муха  у  Спасівку
Усім  набридає.

Галя  куре  на  балконі,
Дивиться  і  слуха,
Що  воно  ото  дзижчить
І  діє  на  вуха.

Розгнівалася  Галина
На  цю  штучку  вражу,
Взяла  банку  огірків:
-Зараз  тобі  вмажу!
 
Так  жбурнула  в  оте  стерво,
Щоб  не  набридало,
Те  заціпилось  відразу
І  на  землю  впало.

Залишилися  валятись
Усі  розвіддані,
Дрон  «отримав  по  зубах»
Від  нашої  Гані.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022


8 БЕРЕЗНЯ


Подарунків  не  хочу  і  квітів,
І  шампанське  нехай  зачекає,
Святкувати  сьогодні  не  буду,
Бо  народ  мій  у  горі  страждає.

Запалю  увечері  свічку,
(Романтичної  ночі  не  буде),
Помолюсь  за  свою  країну,
Щоб  не  гинули  більше  люди.

А  коли  закінчиться  війна,
І  сховають  зброю  солдати,
Ось  тоді  підніму  я  келих,
Щоб  за  МИР  гарний  тост  сказати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022


ТЕБЕ НЕ ПОКИНУ

(За  мотивами  відомої  пісні)

Птахи  перелітні  у  зграях,
У  вирій  зібрались  вони,
Туди,  де  немає  морозів,
Туди,  де  немає  зими.

Де  сонечко  ласкаво  сяє,
І  море,  і  пальми  там  є,
Чужі  ці  принади  для  мене,
І  там  воно  все  не  моє.

А  я  залишаюсь  з  тобою,
Мій  рідний  засніжений  край,
У  Африку  я  не  поїду,
Ні  в  інший  загублений  рай.

І  берег  турецький  далекий,
Земля  не  потрібна  чужа,
Тебе  не  покину,  Вітчизно,
Допоки  я  буду  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022


СПРИТНІСТЬ РУК…

Роми  теж  сучасні  люди,
В  шатрі  не  кочують,
На  авто  коней  змінили,
На  нім  і  мандрують.

Чимось  вони  «займаються»,
Якісь  «справи»  мають,
Подушки,  горіхи,  пір’я,
По  селах  скупляють.

Мчав  російський  танк  в  Одесу,
Вийшов  до  Херсона
І  на  своє  лихо  зустрів
Циганські  персони.

А  що  це  народ  негордий  
(Усі  добре  знають),
Як  стоїть  щось  не  на  місці,
Хутко  прибирають.

Тож  незчулися  невдахи,
Де  лихо  дістали,
Бо  доблесні  циганчата,
Того  танка  вкрали.

Як  у  фільмі  відомому  
«Не  глядя»  змінили,
З  Жигульонка  на  броню
Хутко  пересіли.

Не  сміятимуться  з  них,
Що  в  них  таратайка,
Хоч  не  «Мерседес»  чи  «Бентлі»,
Та  все  ж  іномарка.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022


БІЛЬ СТИСКАЄ ГРУДИ

Як  прокидаюсь  вранці  я,
То  біль  стискає  мені  груди,
Коли  згадаю  ті  події,
Що  відбуваються  повсюди.

Приходять  в  снах,  не  відпускають,
Фільм  жахів  наче  дивлюся,
Перехрещусь,  тоді  полегша,
І  на  ікони  помолюся.

Спаси  і  сохрани,  мій  Боже!
Від  цих  озлоблених  людей,
Які  заложниками  стали
Чужих  нав’язаних  ідей.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022


ПАХНЕ ПОРОХОМ РІДНА ЗЕМЛЯ


Навертаються  сльози  на  очі,
Я  сьогодні  сама  не  своя,
Темна  хмара  нам  сонце  закрила,
Пахне  порохом  рідна  земля.

Скільки  лиха  і  горя  зазнала
Україна  у  вихрі  століть,
В  XXI  гуманнім  столітті
Так  хотілося  в  мирі  прожить.

Дай  же  Боже  нам  мужності  й  сили,
Збережи  рідну  землю  мою,
Щоб  криваві  женці  не  косили
Свою  жатву  в  квітучім  краю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022


ЧОЛОВІЧИЙ РЕФЛЕКС


Повернувсь  Василь  додому,
На  поріг  ступає.
-Чоловік  прийшов!  Ура!-
Дружина  гукає.

-Не  кричи,  як  навіжена,
Якщо  розуму  нема,
Бо  від  того  переляку,
Ледь  не  вистрибнув  з  вікна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022


НАХАБНА ЖАБА

У  Жаби  склалась  ситуація  така,
Що  перший  раз  вона  побачила  Бика,
Від  річки  повертався  він,  води  напився,
Біля  болота  недалеко  зупинився.
А  Жаба  та  до  нього  тільки—плиг,
Бик  з  несподіванки  так  і  застиг.
Та  Жаба  тільки  розсміялась:
-Я  в  тебе  зразу  ж  закохалась.
В  серце  моє  Амур  вцілив  стрілою,
Усе  життя  я  марила  тобою.
Ти—мій  герой!  Ти—справжній  мачо!
Це  ж  треба!  Отака  удача!
Одружишся  зі  мною  і  навіки
Будеш  моїм  законним  чоловіком.
У  цьому  благодатному  краю
Заживемо  з  тобою,  як  в  раю.
Не  сумнівайся  ти  і  не  барися,
Хутчіш  зі  мною  одружися,
Весілля  грандіозне  обіцяю,
Всіх  жаб  і  комарів  з  болота  позганяю.
І  діток  буде  в  нас  дуже  багато,
Збудуємо  для  них  простору  хату.
-Пробач!-їй  Бик  таке  сказав,-  Прощай!-
Та  будь  щаслива  і  здорова,
Я  Бик  брутальний,  а  ти  всього  лиш
Жаба,  не  Корова.
А  та  не  промах,  видерлась  йому  на  шию:
-Кажи!  Кажи!  До  твого  діла  все  пришию!
Тепер  від  мене  не  даси  ти  тягу,
Вези  до  дому  до  свого,  трудяго!

Тож  не  вступайте  у  дебати  з  Жабою,
Бо  може  виявитись  та  великою  нахабою.
Бо  як  колись  казала  бабка  Настя:
-Нахабство  у  житті—то  друге  щастя.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022


КОЛИСЬ БУВ


Дідусеві  кепсько  стало,
Бо  він  захворів.
Зятя  просить  відвезти
Він  до  лікарів.

Зять  його  в  свою  машину
Хутко  посадив,
В  поліклініку  доставив,
Як  той  і  просив.

Сказав  прізвище:  -Коваль,-
Та  і  став  чекати,
Доки  йому  його  картку
Зможуть  відшукати.

Довго  медсестра  шукала,
Зійшло    три  потИ,
Тільки  картку  для  хворого
Не  змогла  знайти.

Аж  тоді  вже  запитала:
-  Ви  у  нас  були?  
Уточніть  ще,  бо  важливо,
Це  було  коли?

Дідусь  трішечки  задумавсь,
А  потім  згадав:
-  Років  сорок,  як  лікарню
Оцю  будував.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022


ЗВІДКИ ЦЯ КРАСА?


Із  захватом  всі  подруги
Дивляться  на  Злату,
Стала  вона  їм  на  заздрість
Модна  і  губата.

Розглядають,  як  картинку,
Стриматись  несила:
-Де  й  за  скільки  цю  красу
Ти  собі  зробила?

Хочемо  ми,  як  у  тебе,
Такі  ж  губи  мати,
Це  щоб  було  краще  хлопців
Наших  цілувати.

Злата  ними,  як  та  риба,
Ледь  заворушила:
-Як  «послала»  свого  Пашку,
Там  і  получила.

Ще  признаюся  Вам  чесно
І  скажу  приватно,
Що  дісталася  краса
Ця  мені  безплатно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022


КРОЛИК НЕ ВИХОДИВ


-Любий!  Кролик  у  духовці,
Поспішаю  в  магазин,
Треба  овочів  купити,
А  ти  послідкуй  за  ним.

Повернулася  додому,
У  руках  корзина.
-Чути  запах  горілого,-
Говорить  дружина.

-Як  там  справи?  Як  наш  кролик?-
Ще  його  питає.
Чоловік  так  із  дивана
Їй  відповідає:

-Все  в  порядку!  Не  хвилюйся!
Я  очей  не  зводив,
Отой  кролик  із  духовки
Іще  не  виходив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


ЗАВЧАСНО ПОПРОЩАВСЯ


Виглянув  Петро  з  вікна
І  бачить  картину:
Його  сусід  Семен  Скряга
Обніма  машину.

І  не  тільки  обніма,
Полива  сльозами,
Наче  на  той  світ  рідненьку
Проводжає  маму.

Тут  не  витримав  Петро,
Став  його  питати:
-  Що,  сусіде,  свого  «коня»
Надумав  продати?

А  Семен,  як  темна  хмара:
-  Що  сказати  мушу,
Пожалій  хоч  ти  сьогодні
Мою  грішну  душу.

Не  тому  я  прощаюся,
Що  хочу  продати,
Моя  жінка  на  права
Спромоглася  здати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022


ДІЙШЛИ ЗГОДИ


Про  розлучення  суддя  
Справу  розглядає,
Як  закінчити  її,
Навіть,  він  не  знає.

Не  поділять  трьох  дітей,
Вперлися  рогами,
Тато  хоче  взяти  двох,
Стільки  ж  хоче  мама.

Сперечались,  доки  сили
Стали  покидати,
Тож  вирішив  отак  батько
Справу  цю  владнати:

-Повернемось  через  рік,
І  суддя  розсуде,
Поділимо  справедливо,
Як  четверо  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022


ВСЕ ВІДНОСНО


Той  Енштейн  —  крутий  мужик,
Розум  не  купляти,
Теорію  відносності
Зміг  сформулювати.

Так  задумавшись  Петро
Другу  заявляє:
-Все  завжди  у  цьому  світі
Відносним  буває.

Про  оці  сто  баксів  жінка
Поняття  не  має,
А  дорожчі,  ніж  тисяча,
Про  яку  вже  знає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022


ХТО НА ФОТО?

Приїхали  з-за  кордону
До  бабусі  діти,
Ще  й  онука  привезли,
Як  тут  не  радіти?

Виїхали  вже  давно
У  краї  далекі,
Тож  вернулися  додому,
Як  оті  лелеки.

Бабця  радо  показує  
Їм  свої  пенати,
Подивились  на  город,
Повела  до  хати.

Частувала,  чим  могла,
Стали  розмовляти,
Довелося  що  було
Колись  пригадати.

З  ким  і  де  навчались  в  школі,
Хто  з  ким  одружився,
Де  живуть  їхні  знайомі,
Хто  в  селі  лишився.

А  щоб  краще  пригадати,
Бабця  пошукала
І  на  стіл  старий  альбом
З  фотками  поклала.

Вся  історія  сім’ї,
Наче  на  долоні,
Ще  бабуся  молода,
Ще  не  сиві  скроні.

Хлопченя  альбом  гортає
І  пита  стареньку:
-Хто  цей  хлопчик  кучерявий
І  такий  гарненький?

А  бабуся  та  ласкаво:
-Який  ти  дурненький,
Тож  твій  тато  такий  красень,
Як  ще  був  маленький.

Здивувалось  хлопченя,
Глянуло  на  маму:
-Хто  ж  то  лисий  і  пузатий,
Що  приїхав  з  нами?





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022


ЗРАЗУ ВИДНО


Зустрічає  друг  Андрія,
Кругом  обдивився.
-Зразу  видно,-  йому  каже,-
Що  ти  одружився.

Так  охайно  одягнений,
Черевики  чисті,
Усі  ґудзики  пришиті
Й  на  своєму  місці.

-Може  мені  не  повіриш,
Життя  вже  дістало,
Шити  й  прати  мене  жінка
Місяць  тренували.

Не  якийсь  там  собі  місяць
Літній  чи  зимовий,
А  зуміла  зіпсувати,
Навіть,  і  медовий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022


ЗИМОВИЙ ПЕЙЗАЖ


У  рамі  віконній  чарівна  картина,
На  ній  змалювала  Зима  свій  пейзаж.
Пізно  вночі  його  тільки  скінчила,
Вранці  ж  негайно  —  на  вернісаж.

Там  яблуні  в  білому,  як  наречені,
Неначе  сьогодні  святкують  весну.
Сниться  їм  травень  в  рожевому  цвіті,
Тиша  і  спокій  в  зимовім  саду.

Горіх  задрімав  під  пухким  покривалом,
Сон  богатирський  нарешті  зморив,
І  падають,  падають  срібні  сніжинки
На  голову  сиву,  яку  він  схилив.

Застигло  під  пензлем  казкове  видіння,
Лиш  пташка  злетіла  на  тім  полотні,
На  мить  ожила  ця  чудова  картина,
Посипався  сніг  із  гілок  до  землі.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022


ЯК БАТЬКІВ ЗВАТИ?


Загубилося  дитя,
Що  робить  не  знає,
Стоїть  слізки  кулачком
Свої  витирає.

Біля  нього  зібравсь  натовп,
Усі  співчувають:
-Звати  як  твоїх  батьків?-
У  нього  питають.  

Схлипує  мала  дитина,
Кривить  слізно  ротик:
-Маму  й  тата  моїх  звати
Лапочка  і  Котик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022


ПОДАРУВАЛИ ТУР ДО АМСТЕРДАМА

Для  бабусі  Алевтини,
Старенької  дами,
Жителі  подарували  
Тур  до  Амстердама.

Усі  мешканці  під’їзду  
Скинулись  грошима,
Бо  набридло,  як  вона  їх  
Сканує  очима.

Поглядом,  як  той  рентген,
Зазирне  й  в  кармани,
Тож  хай  гляне,  як  живуть  там
Справжні  наркомани.

По  вулиці  ліхтарів  
Червоних    погуляє
Та  дівчат  з  свого  під’їзду
Хай  не  обзиває.

Так  набридла  та  бабуся
І  єхидний  голос,
З  задоволенням  послали  б
Й  на  Південний  Полюс.

Хай  померзне  там  добряче,
Щоб  аж  ніс  посИнів,
За  погодою  слідкує
І  пасе  пінгвінів.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022


КОРОТКА РОЗМОВА


Витратив  студент  всі  гроші,
Ніде  більш  дістати,
Треба  мамі  повідомить,
Щоб  змогла  прислати.

Подзвонив  їй  і  питає:
-Чи  усі  здорові?
Як  там  котику  живеться
І  нашій  корові?

Чи  сестра  не  вийшла  заміж?
Брат  як  поживає?
Чи  по  всіх  предметах  в  школі
Зараз  він  встигає?

Хто  в  селі  останнім  часом
Помер  чи  родився?
А  чи  батько  з  своїм  кумом
Ще  не  посварився?

Мати  враз  йому  на  те:
-Довга  ця  розмова,
Скільки  треба,  кажи  зразу,
Вистачить  два  слова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022


ЗАГУБИВСЯ


У  сім’ї  велике  горе—
Загубили  хом’ячка,
Сліз  дитячих  повне  море,
Плачуть  сини  і  дочка.

-Де  пухнасте  ділось  щастя?-
Збилась  з  ніг  уся  рідня,
Засмутилась  бабка  Настя,
Скрізь  шукає  і  вона.

Мама  й  тато  у  тривозі,
Вже  не  знають,  що  робить,
Чи  не  згинув  на  морозі,
Може  кіт  його  зловить.

Обдивились  всі  шпарини,
Шафу,  ванну  і  диван.
-Як  крізь  землю  провалився,-
Каже  дядечко  Іван.

Вранці  в  кухню  випить  чаю
Завітав  дідусь  Пилип,
Глянув  він  на  холодильник—
Хомка  до  дверцят  прилип.

Назбирав  хом’як  магнітів
І  за  щоки  заховав,
До  дверцят  його  примкнуло,
Так  всю  ніч  він  і  проспав.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022


РОЗВАЖАЙСЯ ВДОМА


-Тату!  Тату!  Досить  спати!
Згадай  обіцянку,
Повести  у  зоопарк,-
Хника  хлоп’я  зранку.  

Відмахнувся  сонний  батько:
-Ще  чого  схотіло,
Досить  з  тебе  тих  розваг,
Що  нам  привалило.

Вчора  у  дворі  побачив
Справжнісіньку  бійку,
А  сусід  горлав  пісні
Й  пив  з  пляшки  горілку.

У  будинку  поруч  з  нами
Сталася  пожежа,
Позавчора  розвалилась
Старовинна  вежа.

Дядько  Павло  в  гостях  був
У  тітоньки  Клави,
Чоловік  її  ганявся,
А  вони  тікали.

В  баби  Нюри  так  кота
Собаки  загнали,
Що  гуртом  його  годину
З  дерева  знімали.

А  сьогодні—вихідний,
Може  всього  статись,
Буде  на  що  подивитись
І  порозважатись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022


ОТАКИЙ РЕМОНТ


Пенсіонер  Іван  Лукич
Прокинувсь  раненько
Та  й  на  кухню  пити  чай
Подався  швиденько.

Тільки  спроба  ця  йому
Зразу  не  вдалася,
Бо  з  конфорки  на  плиті
Вода  полилася.

Вже  до  всього  наші  люди
Тепер  позвикали,
Тож  подумав:  «Боржників
За  газ  покарали».

Та  не  тільки  в  Лукича
Плита  фонтанує.
-Що  це  робиться  таке?-
Від  сусідів  чує.

Викликали  аварійку,
А  ті  остовпіли:
-Ми  не  бачили  такого,
Чи  ви  подуріли?

Виявляється  ремонт
Як  комусь  робили,
То  у  газову  трубу  
Воду  підключили.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022


ЗАВЧАСНО ПОПЕРЕДИВ


Прийшов  сватати  Данило
Молодичку  Лору
І  поставив  їй  тоді
Ось  таку  умову:
-Я  мужик  ще  хоч  куди
Та  мушу  сказати,
Як  одружимось,  в  кімнатах
Різних  будем  спати.
Здивувалася  Лариса,
Носом  закрутила:
-Що  оце  придумав  ти,
Отаке  дурило?
-Ти,  Лариско,  не  кепкуй,
Дістав  на  горішки,
Як  ще  з  жінкою  колись
Спали  в  однім  ліжку.
Трапилось  це,  як  на  гріх,
Сон  страшний  приснився,
Наче  то  ведмідь  на  мене
Зверху  навалився.
Лапами  схопив  за  шию,
Сопе,  диха  в  спину,
Виявилося  пізніше—
То  моя  дружина.
Стусонув  того  ведмедя,
Бачиш,    що  є  сила,  
Жінка  з  ліжка  на  підлогу  
Так  і  загриміла.
Довго  ще  синці,  забої
Вона  лікувала,
Після  цього  вже  до  себе
Більш  не  підпускала.
Тож  тепер  вже  дотримуюсь
Техніки  безпеки,
Щоб  не  сталось  і  з  тобою  
Такої  халепи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022


РУКАВИЧКА (казка)


Серед  лісу  невеличка
Загубилась  рукавичка:
Тепла  дідова,  яскрава,
Ось  така  скажу  вам  справа.
Сіра  Мишка  бігла  нишком,
Задубіли  ніжки  трішки,
Рукавицю  як  уздріла,
Дуже  вже  тоді  зраділа.
Шурх!  І  влізла  хитра  Миша,
Причаїлась  і  не  дише.
Потім  трохи  осміліла
І  взялась  вона  до  діла:
Натягла  добра  у  хату
Каже:  -  Я  тепер  багата!
Тільки  сіла  повечерять,  
Хтось  там  стукає  у  двері,
Щось  зелене  і  слизьке,  
Каже  хрипко  :  -  Скре-ке-ке!
-Звати,  як  тебе,  подруга?
Каже:  -Жабка  Скрекотуха.
Ти  впусти  мене  у  хату,  
Будем  разом  зимувати.
Ось    впустила,  та  й  живуть,
Вранці  каву  міцну  п’ють.
Так  удвох  розкошували,
Аж  тут  гості  завітали.
Сірий  Зайчик  пристрибав
І  подружок  попрохав:
-Ви  впустіть  мене  у  хату,
Будем  разом  зимувати.
Ті  задумались  на  хвильку
Та  й  впустили  у  хатинку.
Разом  і  їдять  ,  і  п’ють,
Дружно  й  весело  живуть.
Скоро  фарт  такий  урвався,
Бо  сам  Вовк  до  них  припхався,
Грюка  в  двері:-Відчиняйте!
Вовка-братика  стрічайте.
Господарі  не  зраділи
Та  відмовить  не  посміли.
Ось  в  віконце  хтось  постукав,
Зайчик  нашорошив  вуха:-Хто  ти?
-  Лиска  я,  Руденька  шуба,
Ви  впустіть,  бо  вріжу  дуба!
Звірі  двері  відчинили,
Лиску  в  дім  хутчіш  впустили.
Стало  їм  вже  тіснувато,
Аж  тут  знову  сунуть  в  хату,
Хтось  уже  виносить  двері:
-Відчиняйте,  ви,  тетері!
Під  таким  напором  сили
Звірі  двері  відчинили.
Хрюкнув  їм  Кабан  сердито:
-  Я  тепер  тут  буду  жити.
Та  й  посунув  танком  в  хатку,
Придавив  він  Жабці  лапку,
Мишці  хвостик  прищемив,
Хатку  ледь  не  розвалив.
Ліс  шумить,  земля  трясеться,
Знову  хтось  в  хатину  пхнеться.
Клишоногий,  волохатий
Сунеться  Ведмідь  до  хати.
-Го-го-го!  Ховайтесь  вмить!
Буде  жити  тут  Ведмідь.
Стало  місця  зовсім  мало,
Дихать  нічим  уже  стало,
Потіснив  добряче  всіх,  
Влаштував  собі  барліг.
А  тим  часом  Дід-роззява
Пошукову  веде  справу,
Рукавицю  став  шукати,
Під  ялинки  заглядати.
-Де  ця  клята  рукавиця?
Скоро  буде  мені  сниться,
Хоч  пів  лісу  обійду,
А  її  таки  знайду.
Песик  теж  шукав  завзято
І  знайшов  звірячу  хату,
Гавкнув  тричі  він  щосили,
Звірі  всі  заворушились,
Рукавичка  затріщала,
Хатка  лісова  пропала.
Звірі  сумувать  не  стали,
Нову  хатку  збудували
І  простору,  і  велику,
Щоб  була  усім  на  втіху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022


КОМА - НЕ КРАПКА


Отаке  то  у  Пилипа
Сталось  западло,
Він  потрапив  у  лікарню,
ДТП  було.

Та  на  щастя  бідолаха
Залишився  жить,
Але  так  його  пом’яло,
Що  в  комі  лежить.

Без  свідомості,  не  бачить,  
Нічого  не  чує,
Тож    і  на  сторонні  звуки
Він  не  реагує.

Тут  до  нього  кум  прорвався
(Звуки  ці  знайомі):
-Я  тобі  приніс  тут  випить,
А  ти  лежиш  в  комі.

Вже  було  зібрався  вийти,
Почув:  -  Постривай!
Кома  -  це  іще  не  крапка,
Давай!  Наливай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022


ПОГРАЛИСЬ В ШКОЛУ

Поїхали  батько  й  мати
В  гори  відпочити,
Ну,  а  сина  відправили  
До  бабці  пожити.

Мати  дзвонить  їм  щодня,
Все  її  турбує:
-Чи  дитина  ходить  в  школу,
Що  їсть,  не  нудьгує?

А  бабуся  все  детально
Їй  доповідає:
-Ходить  в  школу,  добре  їсть,  
Тепленьке  вдягає.

-А  ще,-  каже,-  кожен  день
Я  з  ним  в  школу  граюсь,
Він  завдання  пояснює,
Я  дуже  стараюсь.

І  отак  тижнів  зо  два
Грались  в  цю  мороку,
Онук-  вчитель,  а  бабуся
Робила  уроки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022


ЗДАВАЛА НА ПРАВА

На  права  красуня  Свєта
Довгенько  здавала,
Інструктора  по  водінню
Ледь  не  доконала.

Виїздила  весь  бензин
До  обіду  зранку,
То  залити  в  бак  пального
Їде  на  заправку.

Працівник  на  неї  глянув,
Став  попереджати:
-Вам  мотор,  мадам,  спочатку
Треба  виключати.

-Не  підказуйте  дурниць,
Мадам  сама  знає,
То  інструктора  в  салоні
Трясця  підкидає.

Виявився  отой  тип
Нервослабуватий,
Всю  дорогу  вів  себе,
Наче  біснуватий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022


ЗИМОВИЙ РАНОК

У  вікно  заглянула  синичка,
Дзьобиком  постукала  у  скло:
-Виходь  мерщій  надвір  і  подивися,
Як  снігу  кучугури  намело.
До  ранку  завірюха  розважалась,
Жбурляла  снігом  щедро  навкруги,
У  вихорі  із  вітром  танцювала
І  впала  стомлена  й  знесилена  в  сніги.
Втомився  й  вітер  в  вальсі  заметілі
Тож  полетів  у  хащі  відпочить.
Мороз  розсипав  вранці  самоцвіти
І  все  кругом  під  сонцем  мерехтить.
Іскриться  сніг  навкруг  сріблясто-білий,
Блакитні  тіні,  як  блакитні  сни.
Ліс  спочива  під  ковдрою  м’якою  ,
Застигло  все  й  дрімає  до  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022


БАЙКА ПРО СМАКИ



Засунув  лапу  Кіт  у  мед
І  зразу  ж  спохватився:
-Пхе!  Оце  так  смакота,-  
Й  презирливо  скривився.

-Чи  то  Ведмеді  всі  дурні,
Що  мед  той  полюбляють?
Мабуть,  ні  клепки  в  голові
Вони  в  своїй  не  мають.

Краще  б  сметанки  полизать,
Чи  молочка  попити,
Ті  ще  й  малину  в  лісі  рвуть,
Їм  нічого  робити.

Отак  воно  й  в  людей  буває:
Сметанку  любить  хтось,
А  хтось  мед  вихваляє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022


ЗИМОВІ СУТІНКИ


У  кімнаті  сутеніє,
За  вікном  лиш  сніг  біліє,
Вітер  дерево  колише,
А  в  будинку  —тиша,  тиша…
Світло  рано  ще  вмикати,
Треба  трохи  почекати.
Треба  трохи  зачекати,  
Щоб  сутінки  не  злякати.
В  кріслі  котик  спочиває,
Мир  і  спокій  навіває.
Поруч  з  котиком  сідаю,
Ноги  пледом  укриваю.
Тепло  й  затишно  в  душі,
І  складаються  вірші.
Про  зимовий  ліс  казковий,
Про  різдвяний  стіл  святковий,
Новий  Рік,  свята,  порошу,
Друзів  вірних  і  хороших,
Тих,  що  вміють  працювати,
Людям  радість  дарувати,
Добрих,  чесних  і  порядних,
Зрадить  й  обдурить  не  здатних,
Тих,  що  дружбу  поважають,
Заздрість,  скупість  зневажають,
Злості  й  підлості  не  знають,
Щастя  всім,  добра  бажають.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022


ЯК Я БУВ КОЗОЮ


У  Різдвяні  дні  колядки
Ватаги  співають,
І  на  себе,  хто  що  може,
Смішне  одягають.
Був  маленького  я  зросту
Й  за  статуру  мою,
Призначили  колядники
Побути  «козою».
Змайстрував  я  із  картону
Личину  рогату,
Розфарбував  її  файно
Та  й  пішов  із  хати.
Для  фасону  почепив
Ланцюга  від  воза,
Вдягнув  кожух  навиворіт,
Вийшла  справжня  «коза».
А  Микола—мій  сусід,
Циганом  мав  бути,
То  разом  до  гурту  ми
Повинні  прибути.
У  гуморі  пречудовім,
В  масці  й  кожушині,
До  Миколи  я  зайшов
З  торбою  на  спині.
Ну,  а  він,  щоб  мене  вдома
Марно  не  чекати,
У  вітальні  на  канапі
Приліг  подрімати.
Я  підходжу  до  сонька,
Його  в  бік  штурхаю:
-Пора  йти!  Заждались  там!,-
Над  вухом  гукаю.
Як  підхопиться  Микола,
Як  дасть  межи  роги.
А  в  самого  лице  бліде,
Тремтять  руки  й  ноги.
-Що  тут  трапилось  таке?—
Жінка  підбігає.
А  Микола  тиця  пальцем,  
Їй  відповідає:
-Вже  прийшов  сюди  по  мене
Чортяка  рогатий.
Каже:  -Вже  пора!  Тебе  там  ждуть!-.
В  пекло  хоче  взяти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022


ЯКБИ КИНУВ…



Сидить  жіночка  на  кухні,
Статки  підбиває,
Як  звести  кінці  з  кінцями
Вона  добре  знає.

Тут  приходить  чоловік,
Вона  підхопилась:
-  Дуже  гарна  думка  зараз
У  мене  з’явилась.

Знаєш,  любий,  якби  кинув
Пити  і  палити,
Скільки  всього  корисного
Змогли  б  ще  купити.

Звісно,  знаю!  Тобі—шубу,
Я  б  не  опирався,
А  мені  хоч  би  лосьйон
З  цих  грошей  дістався.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022


ПЕРЕБОРЩИЛА


Цілий  день  я  на  дієті,
Ввечері  ж  утнула—
Пів  каструлі  борщу  з  м’ясом
Разом  навернула.

Потім  лягла  на  диван,
Дихати  несила,
Тепер  знаю,  чому  кажуть,
Що  переборщила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022


ПРАВИЛЬНИЙ ВИСНОВОК


Бабусі  ведуть  розмови
На  лавці  щоднини
Про  політику,  погоду
Та  інші  новини.

Діляться  тим  наболілим,
Що  не  до  вподоби:
Ціни,  пенсії,  тарифи
І  свої  хвороби.

Як  глобальне  потепління
Призведе  до  кризи,
І  до  влади  прийдуть  знову
Ще  якісь  мармизи.

Всю  Америку  затопить,
Як  крига  розтане,
Тому  жарко,  як  в  Африці,
В  Україні  стане.

До  штучного  інтелекту
Поволі  добрались,
З  бандитами  й  талібами
Також  розібрались.

Як  працюють  депутати
Провели  дебати,
Де,за  що,  кого  і  як  
Треба  люструвати.

Про  реформу  в  медицині
Також  не  забули
І  гарненько  «теплим»  словом  
Її  пом’янули.  

Ще  пройшлись  по  всіх  каналах,
Що  ж  то  за  програми,
Які  учать,  де  подіти  
Зайві  кілограми.

Не  забули  й  про  довкілля,
Де  і  що  руйнується,
Повені,  цунамі,  бурі,
Те,  що  всіх  стосується.

Дісталося  й  гумористам:
-Жартувати  вміють,
Посадить  би  їх  на  трактор,
Нехай  пропотіють.

За  кордон  втікає  молодь,
Вимирають  села,
Хоч  життя  у  нас  погане
Та  дуже  веселе.

Як  подивишся  на  це  -
Серце  розривається,
Депресія  настає
І  тиск  підіймається.

Тут  найстарша  заявила:
-Люблю  еротичний,
В  телебаченні  мені  
Найбільш  симпатичний.

Там  ні  вибухів,  ні  жахів,
Людей  не  вбивають,
Ні  бандитів,  ні  терактів,
Всі  усіх  кохають.

-  Нащо  нам  псувати  нерви,
Скільки  того  щастя?
Треба  з  користю  прожити,-
Підтримала  Настя.

Погодились  бабусі:
-  Яий  вже  там  сором,
Еротичний—то  найкращий,-
Всі  сказали  хором.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022


СЛУШНЕ ЗАПИТАННЯ



Вже  збираються  туристи
Із  дальніх  земель
Покататися  на  лижах,
Їдуть  в  Буковель.

Щоб  від  люду  не  відстати,
У  Карпатський  край
Завіявся  наш  Тимоха
В  засніжений  рай.

Там  привітно  зустрічають,
Селять  в  номери
І  роз’яснюють  як  треба
Кататись  з  гори.

Як  правильно  підніматись
І  спускатись  вниз,
Та  поводитись,  як  стріне
Вас  якийсь  сюрприз.

Вислухавши  все  уважно,
Став  Тиміш  питати:
-Як  зустрінешся  з  сюрпризом,
Де  милиці  брати?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022


ДЗВОНІТЬ, МАМО!

-Ти  не  любиш  мою  маму,-
Сварить  Гошу  Люба,
-Ти  бездушний,  як  поліно,
Буратіно  з  дуба.

Вийшов  з  ладу    телефон
Старенький  у  мами,
Тож  не  може  спілкуватись
Вона  тепер  з  нами.

Замість  того,  щоб  новенький
Їй  подарувати,
Ти  такий  прикол  придумав,
Соромно  й  згадати.

І  додумавсь  же  таке
Западло  зробити,
Щоб  отак  на  Новий  рік
Маму  засмутити.

Приніс  гарно  оздоблений
Великий  пакунок
Ще  й  глузує:-Це  вам,  мамо,
Дзвінок  в  подарунок.

Дзвоніть,  скільки  в  душу  влізе
Та  лиш  не  скучайте
Й  без  поважної  причини  
Нас  не  діставайте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022


ПРИВІТАННЯ

Повернувся  Інтернет  д  о    моєї  хати,
Тепер  можу  із  Різдвом  усіх  привітати,
Тож  вітаю  від  душі,  щоб  були  щасливі,
Негараздів  щоб  не  знали,  проживали  в  мирі.
Щоб  всміхалися  частіше  та  були  веселі,
Гарний  настрій  щоб  з’явився  у  кожній  оселі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022


ЩОБ УСЕ БУЛО ГАРАЗД


Я  не  знаю,  що  мені  готує  доля,
І  чи  довго  ще  топтати  ряст,
Але  хочу,  щоб  країна  процвітала,
І  щоб  в  нас  усе  було  гаразд.

Щоб  не  знали  наші  люди  горя,
Позбулися  всіх  жахіть  війни,
Небо  мирне,  сонячне  і  чисте
Над  собою  бачили  вони.

Буйно  ниви  колосилися  хлібами,
По  весні  цвіли,  як  у  раю,  сади,
Не  хотіла  молодь  щастя  десь  шукати,
А  верталися  додому  назавжди.

Піднімали  фабрики  й  заводи,
Не  шукали  за  кордоном  мрій,
Там  не  гнули  спини  на  чужинців,
Чорнозем  щоб  обробляли  свій.

Не  ходити  по  світах  з  торбами,
Наче  ті  нещасні  жебраки,
Вже,  нарешті,  гордість  свою  мати
Й  бути  незалежними  таки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021


ДВА ПОГЛЯДИ НА ЖИТТЯ


Жаліється  песиміст  
Другу  оптимісту:
-  Вже  не  можна  без  проблем
Рухатись  по  місту.

Подивись,  який  кошмар
На  вулицях  всюди,
У  аварії  страшні  
Потрапляють  люди.

Катастрофи  і  теракти,
Бандити  мордаті,
Прокидаєшся  і  страшно
Із  ліжка  вставати.

Оптиміст  йому  на  те:
-  Все  ж  таки  проснувся?
Будь  щасливий  і  радій,
Що  сам  іще  взувся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021


ПО-ДОРОСЛОМУ


Посідали  бабусі,  
Щоб  поговорити,
Всім  сусідам  і  знайомим
Кістки  перемити.

Підбіга  малий  онук
Й  одній  каже  тихо:
-  Позавчора  у  садочку
Сталось  в  мене  лихо.

Як  ми  грались  з  Оленкою
У  мами  і  татка,
Посварились  і  прогнала
Вона  мене  з  хатки.

Обіцяла  ще  й  на  мене
До  суду  подати.
Де  ж  тепер  мені,  бабусю,
Аліменти  брати?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021


ОДАРЧИНА ПРИГОДА


Захотілося  наливки  
Тітоньці  Одарці,
Щоб  з  кумами    на  свята
Випити  по  чарці.

Взяла  цукру  багатенько,
Додала  ще  вишень,
Поставила  в  тепле  місце,
Щоб  бродило  з  тиждень

Як  було  вже  все  готове,
Цінне  позливала,
А  відходи—п’яні  вишні
На  смітнику  склала.

Вранці  півень  із  курями
Вийшли  погуляти,
Захотіли  отих  вишень
Вони  поклювати.

Вийшла  жінка,  подивилась:
-  Що  ж  я  наробила?
Півня  і  усіх  курей
Сама  загубила.

Позбирала  у  мішок,
Пішла  на  подвір’я,  
І,  щоб  добро  не  пропало,
Общипала  пір’я.

Цілий  день  вона  сумує,
Місця  не  знаходить,
Коли  бачить—у  дворі
Кури  голі  ходять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021


ЗУБИ НА ПОЛИЦЮ


Стоматолог  Іванові  
Зуби  лікував,
Як  закінчив,  на  прощання
Так  йому  сказав:

-  Як  дістанетесь  додому,
Не  псуйте  роботу,
Їстівного  годин  зо  дві
Не  беріть  до  рота.

Іван  каже:  -  Не  хвилюйтесь!
В  роті  вже  судомить.
Буду  ще  десь  із  півроку
Харчі  економить.

Як  оплатив  лікування,
Ні  встати,  ні  сісти,
Мабуть  скоро  вже  мені
Не  схочеться  їсти.

Може  я  вам  розповів
Якусь  небилицю,
Все  одно  прийдеться  зуби
Класти  на  полицю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021


ПОДАРУНОК


Мій  подарунок  кинули  в  сміття,
Була  обгортка,  бачте,  неяскрава.
Поклала  те,  що  в  серці  берегла,
А  ось  тепер  така  сумна  розправа.
Лежить  в  пилюці  скромно  діамант
У  грубій  упаковці  незугарній,
А  я  крізь  сльози  весело  сміюсь—
Мої  старання  виявились  марні.
Скажу  тому,  хто  у  пітьмі  блука
І  теплоти  шукає  серед  льоду:
-  Переболіло,  більше  не  болить,
Самі  в  житті  ми  робимо  погоду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021


ПОМСТИЛАСЬ


Як  іржа  гризе  залізо
Жінка  Грицька  Настя,
Тож  пішов  до  молодої
Пошукати  щастя.

Зібрав  речі  у  валізу:
-  Прощавай,  гризлива,
Ось  тепер  вже  поживу  я
Нарешті  щасливо.

Молода  буде  слухняна,
В  рота  заглядати
І  живе  лише  із  батьком,
Бо  померла  мати.

Так  він  мріяв  до  пори,
Доки  не  дізнався,
Що  удача  відвернулась
Й  фокус  такий  стався.

Жінка  Настя  не  дрімала,
Підступно  помстилась,
Незабаром  з  його  тестем
Вона  одружилась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021


ЗАСПОКОЇВ

Іде  пара  по  вулиці,
Бачать  ювелірку.
Чоловік,  той  інстинктивно
Ховає  готівку.

Жінка  йому:  -  Ти  скупий!
Я  давно  це  знала.
Подивися!  Ці  сережки
Я  рік  не  міняла.

-  Заспокойся,  моя  люба.
Не  дам  ні  монетки,
Вниз  поглянь  і  подивися
На  мої  шкарпетки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021


ХТО ВЧИВ ТАТА


Батько  сидить  за  кермом,
Пильність  не  втрачає,
Ну,  а  мама,  як  завжди,
Все  його  повчає.

Донечка  в  салоні  ззаду
Це  спостерігає,
Потім  дитя  нетямуще
У  батьків  питає:

-  Тату!  Як  ти  жив  без  мами?
Не  знав,  що  робити.
Хто  ж  тебе  тоді  навчив
Машину  водити?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021


ПОРАДА

-  Якщо  хочеш  чоловіка,-
Радить  дочці  мати,
-  То  навчися  ти,  як  слід,
Очима  стріляти.

І  не  так,  як  із  рушниці
Можеш  постріляти,
Щоб  не  встиг  він  отямитись,
Лупи,  як  з  гармати.

Як  підстрелиш,  то  не  треба
Роззявляти  рота,
Мерщій  хапай,  тягни  в  хату,
Тут  моя  робота.

Оту  жертву  доведеться
В  кухні  посадити
І  борщем  із  пампушками
Вже  її  добити.

А  щоб  зять  не  втік  від  тебе,
Не  стрибнув  з  порогу,
То  міцненько  біля  себе
Прив’яжи  за  ногу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2021


НЕ ЗАЗДРИ КОТОВІ

Заздрить  чоловік  котові,
До  жінки  ревнує.
Вона  його  дуже  любить,
Смачненьким  годує.

Валяється  кіт,  де  схоче,
З  подушок  не  злазить,
Вона  ж  його  лиш  голубить
І  по  спинці  гладить.

З  ним  говорить  так  люб’язно,
Милим  називає,
А  як  тільки  той  захоче,
Ніжно  пригортає.

Урвавсь  терпець  в  чоловіка,
Став  питати  руба:
-  Чому  краще  жить  котові?
Скажи  мені,  люба!

-  Хоч  котові  ти  не  заздри,-
Стала  та  казати,-
Сам  попробуй  шапку  з  хутра
Цілий  день  лизати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021


МЕТЕЛИК І ГУСІНЬ


Гусениця  на  гіллячці
Листя  об’їдає.
Недалеко  біля  неї
Метелик  сідає.

-  Пхе!  Яка  ти  некрасива,
Товста,  волохата.
Повзеш,  ніби,  той  слимак,
До  того  ж  пихата.

Каже  йому  Гусениця:
-Де  у  тебе  голова?
Ти  забув,  що  лиш  недавно
Був  і  ти  таким,  як  я?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021


КУТОЧОК ЩАСТЯ


Моє  село…  Струна  озвалась  в  серці,
Співає,  плаче  і  бринить
Про  край,  де  зорі  світанкові
В  ставках  сідають  воду  пить,
Про  край,  де  в  пахощах  бузкових
Ловили  ми  свої  літа,
Де  нам  співали  колискових,
Де  стежка  мчить  через  жита,
Та  стежка,  що  вела  нас  в  люди,
До  світлих  мрій  за  виднокіл.
Моє  село.  Куточок  щастя  
У  білім  мареві  садів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021


ДЗВІНОК СИНУ

Подзвонила  мати  сину
Та  й  стала  казати:
-  В  нас  у  погребі  картоплі
Нікуди  дівати.

Та  й  овочів  тих  багацько
Нині  уродило.
Літо  видалось  погожим,
Градом  не  побило.

Наквасили  помідорів
Й  огірків  дві  бочки.
Буде  вам  що  в  місто  взяти
Для  себе  і  дочки.

Та  варення  двісті  банок,
Компотів,  салатів,
То  вистачить  для  кумів
І  для  наших  сватів.

Заколемо  кабанця,
Зробимо  ковбаску,
Буде  сало,  смалець,  шинка,
Приїздіть  на  Паску.

Торгувати  на  базарі  
Я  часу  не  маю.
Де  дівати  те  добро
Я  уже  не  знаю.

Ти  не  ображайся,  сину,
Це  мушу  сказати,
Що  в  нас  з  дідом  нема  сили
Все  по  пошті  слати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2021


СПІВАТИМУ ВДОМА

Маю  і  харизму  я,
Маю  і  характер.
То  ж  на  сцену  захотів
Поміняти  трактор.

На  старому  драндулеті
Важко  працювати,
Гній  вивозити  із  ферми,
У  полі  орати.

Там  і  в  холод,  і  в  жару,
(Якщо  хто  не  знає)
Нічим  дихати  у  спеку,
Чи  мороз  проймає.

Кажуть,  голос  маю  я,
Як  артист  співаю.
Тільки  від  цього  таланту
Зиску  ще  не  маю.

-Треба  їхати  в  столицю,-
Родичі  звеліли.
-Ти  у  нас  співак  від  Бога,
То  ж  випробуй  сили.

-Хай  послухає  Потап,
Вакарчук  оціне.
Наших  знай,-  сказали  всі,
-Підростає  зміна.

Як  приїхав  на  той  кастинг—
Нене  моя  рідна!
Конкурсантів  стоїть  черга,
І  кінця  не  видно.

Простоявши  цілий  день,
Став  себе  картати:
-Нащо  я  сюди  припхався
Казна-що  шукати?

Ще  не  бачив  я  такого
Содому  й  Гоморри  .
То  ж  швиденько  ноги  в  руки—
Та  й  гайда  додому.

Буду  в  полі  на  тракторі
Співати  щосили,
Щоб  на  кастинги  оті
Трясця  не  носила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021


ПОГАНА ПРИКМЕТА

Заявивсь  Петро  додому,
Ледве  тягне  ноги.
-  Галю,  льоду  приготуй,-
Вже  кричить  з  порогу.
Жінка  глянула:  -  Ой,  леле!
Суне  якесь  боком
Й  світить,  наче  ліхтарем,
Фінгалом  під  оком.
Вона  в  крик:  -  О,  Матір  Божа!
Що  з  тобою  сталось?
Звідкіля  тобі  табло
Отаке  дісталось?
-  Як  ішов  я  із  роботи,
Зустрів  чорну  кішку,
Буде,  думаю,  халепа
Й  перепудивсь  трішки.
Щоб  не  сталося  нещастя,
Довелось  плювати,
Через  ліве  плече  тричі,
Нечисть  відганяти.
А  позаду,  як  на  гріх,
Боксери  стояли,
То  вони  мені  добряче
Тоді  й  наваляли.
Мало  того,  щоб  народні  
Всі  прикмети  знати,
Треба  ще  дивитись  гарно,
Де  будеш  плювати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021


ПОВАЖНА ПРИЧИНА


Васю  вчителька  картає,
Що  не  вчив  уроки,
Хлопченя  втирає  сльози,
Ось  така  морока.

А  вона,  наче  суддя,
На  те  не  зважає:
-  Хто  виконувать  завдання  
Тобі  заважає?

Зарюмсане  те  хлоп’я  
Опустило  очі:
-  Чом  не  виконав  завдання  
Сам  признатись  хочу.

Вчора  батько  привів  друзів,
Сіли  випивати,
Огірки  для  них  я  мусив  
З  банки  діставати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021


ШВИДКО ВИЛІКУВАВ


Бабу  Зіну  замучила  
Проклята  ікота.
Вже  не  знає  що  робити,
Хоч  затикай  рота.

То  ж  до  лікаря  негайно
Рушила  старенька:
-Чимось  мені  поможи,
Благаю,  рідненький.

Через  декілька  хвилин
Вітром  здуло  хвору.
З  криком:  «Боже,  що  робити?»-  
Мчить  по  коридору.

Лікар  був  той    гуморист,
Любив  жартувати.
То  сказав  бабусі:  «Скоро    
Дитя  будеш  мати».

З  переляку  баба  Зіна
Зачепилась,  впала.
Та  от  радість,  та  ікота  
У  неї  пропала.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021


ХТО СМІЛИВЕЦЬ?

Всім  Мишам  від  Кота  життя  не  стало,
Бо  він  ловив  їх  дуже  вдало,
Ганяв,  душив,  як  тільки  міг,
Господарю  приносив  і  складав  до  ніг.
А  той  любив,  за  це  все  дозволяв
І  молока  побільше  наливав.
Колись  разом  зібралися  всі  Миші
В  темнім  підвалі,  там  де  тиша.
-  Живою  жодної  розбійник  не  залишить  нас,-
Всі  закричали  хором  в  один  час.
-  Життя  такого  не  побажаєш,  навіть,  ворогам,
То  щось  робити  треба  нам.
На  зборах  довго  думали  й  рішили
І  отаке  постановили:
-Як  Кіт  колись  засне  міцненько,
Дзвінок  повісити  на  шию  і  тікать  швиденько.
А  буде  підкрадатись,  щоб  якусь  зловити,
Дзвіночок  стане  нам  дзвонити.
Усім  сподобалася  ця  ідея,
Та  хто  ж  дзвінок  повісить  прохіндею?
-  Хто  сміливіший  –    лапу  підніміть,
Беріть  дзвіночок  й  до  Кота  ідіть.
Та  от  біда—сміливця  не  знайшлося,
Увесь  народ  додому  розійшовся.
Хоч  Кіт  набрид  усім,  немає  мочі,
Та  лізти  в  пазурі  ніхто  не  хоче,
Бо  буде  це  серйозне  діло,
Кожен  турбується  лише  за  свою  шкіру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021


ОДНЕ ПРОХАННЯ



Мрія  дідова  рожева
Нарешті  здійснилась:
Рибка  Золота  на  вудку
Дурненька  зловилась  
І  питає:-  Чого,  діду,
Хочеш  попросити?
Та  благаю  мене  швидше
В  море  відпустити.
Дід  не  довго  роздумував:
-  Мені  ти,  подруго,
Для  початку  приведи
Краще  жінку  другу.
Колись  Пушкіна  читав  я,
Жадним  буть  не  гоже,
То  ж  здогадуюся  чим
Все  скінчитись  може.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021


НА БАЗАРІ


Надоїла  господиня  
Молока  не  густо
Та  й  продати  захотіла,
Бо  в  кармані  пусто.

І  щоб  більше  вторгувати
Долила  водиці,
Що  набрала  удосвіта
З  своєї  криниці.

Прихопила  свого  сина
(Ні  з  ким  залишати),
Стали  вони  за  прилавком
Покупців  чекати.

Ось  підходить  стара  жінка,
Молоко  купує
Та  і  голосно  до  себе
Отаке  міркує:

-  Поставлю  я  на  плиту,
Водички  добавлю
І  зварю  молочну  кашу,
Якщо  не  прогавлю.

Хлопченя  тут  своє  слово
Вставило  до  діла:
-  Ви  води  не  доливайте,
Мама  це  зробила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021


МУХА

Завітав  до  тещі  зять,
Та  за  стіл  саджає
І  борщем  із  пампушками
Зразу  ж  пригощає.

Десь  і  муха  тут  взялася,
Теща  зятя  просить:
-  Швидше  убий  оцю  нечисть,
Заразу  ж  розносить

-  Не  хвилюйтесь  ви  так,  мамо!
Можна  й  не  вбивати,
Все  одно  вас  оця  муха
Не  зможе  підняти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


ШАЛЕНИЙ ВЧИНОК


Біля  клітки  з  тиграми
Парочка  стояла.
-  Чи  ти  здатний  на  безумство?-
Жіночка  спитала.

-  Хотілося  б  дізнатися,
Як  сильно  кохаєш
І  лише  тільки  для  мене
Щось  зробити  маєш.

Чоловік  той  на  дружину
Сумно  подивився:
-  Я  зробив  шалений  вчинок,
Коли  одружився.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


ХОРОША НОВИНА

Поженились  молодята
Маргарита  й  Гоша.
Рита  каже:  -В  мене  є
Новина  хороша.

Цю  чудову  новину
Повідомить  мушу.
Скоро  будем  жити  втрьох—
Радість  гріє  душу.

Гоша  той  дуже  зрадів,
Жінку  обіймає,
Міцно  він  її  цілує,
По  хаті  кружляє.

А  та  йому:  -  Зупинися!
І  годі  стрибати.
Це  не  те,  що  ти  подумав,
Їде  моя  мати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021


РАНКОВА РОЗМИНКА


В  переповнений  автобус
Дві  бабусі  входять
І  таку  вони  розмову
Голосно  заводять.

-  Зін!  Чого  так  рано  їдеш?-
Запитиує  Клава.
Ну,  а  Зіна  їй  на  те
Так  відповідала:

-  Щось  останній  час  не  спиться,
Моя  ти,  подруго!
Вирішила  для  розминки
Проїхать  два  круги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021


ЯКБИ

На  пеньку  сидить  Павло
І  смалить  цигарку,
У  задумі  поглядає
На  свою  Наталку.

Як  та  втомлена  й  сердита  
Картоплю  копає
Й  раз  за  разом  із  чола
Піт  свій  витирає.

Він  їй,  ніби,  співчуває:
-  Якби  сина  мала,
То  тепер  оцю  картоплю  
Сама  б  не  копала.

Тобі  треба  було  сина  
Раніш  народити,
Тоді  б  він  допомагав
Копати  й  садити.

Вона  йому:  -  Того  сина
Ти  б  лиш  зміг  навчити,
Як  сидіти  на  пеньку
Й  цигарки  палити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021


НІХТО НЕ СКАРЖИВСЯ

Стоїть  дідок  на  базарі,
Гриби  рекламує,
Дехто  прийде  подивиться,
А  хтось  і  купує.

Ось  підходить  покупець,
Гриби  обдивився
І  питає:  «Ще  ніхто
Цим  не  отруївся?»

А  дідусь  лише  в  свої
Вуса  посміхнувся:
«Скарг  ніяких  не  було,
Ніхто  не  вернувся.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021


ІСТИНА В ВИНІ

Відзначали  День  танкіста
З  кумом  аж  три  дні.
За  всіх  пили  поіменно,
Хто  був  на  броні:
Рядових  і  командирів,
Танкових  стрілків,
За  механіків  хильнули
І  за  водіїв.
То  ж  попер  Іван  додому,
Як  танк,  напролом,
Тільки  прямо  щось  не  вийшло,
Довелось  кругом.
В  бабки  Ганни  в  гарбузинні
Ноги  посплітав,
Розбив  лоба  об  ворота,
Там  таки  й  упав.
По-пластунськи  добирався
До  свого  двора
По  вибоїнах,  баюрах,
Шлях  не  вибирав.
Ледь  добрався  до  господи,
Наче  з  поля  бою,
Весь  в  синцях  і  баговинні,
З  битою  ногою.
Впав  на  постіль  без  пам’яті
(Жінка  постелила),
Вранці  того  випивоху
Ледве  розбудила:
-  Де,  п’янюго,  волочився?
Згадав,  а  чи  ні?
Той  з  просоння  ледь  бурмоче:
-  Істина  в  вині.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021


ЯК ЗРОЗУМІТИ



Їде  мужик  у  трамваї,
Тихенько  куняє,
А  дружина  біля  нього
Наче  вірш  читає:

-  Ти  бабій,  ти  жеребець,
Совісті  не  маєш,
Та  і  жодної  спідниці
Ти  не  пропускаєш.

Той    сидить,  мовчить  та  дише,
Вже  зів’яли  й  вуха.
Ну,  а  поруч  стоїть  дама
І  уважно  слуха.

Та  й  звертається  до  жінки:
-  Ви  так  декламуєте,
Чи  лаєте  чоловіка,
А  чи  рекламуєте?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021


ГЕНИ НЕ ПІДВЕЛИ

Як  в  сантехніка  Гаврила
Народився  син,
Від  законів  генетики
Був  далекий  він.

В  школі  добре  поводився,
На  відмінно  вчився,
Шкільний  шлях  його  до  ВУЗу
З  медаллю  скінчився.

В  інституті  теж  старанно
Предмети  зубрив,
Із  дипломом  з  відзнакою
Його  закінчив.

Стажуватись  у  Англії
В  Оксфорді  з’явився.
Гени  врешті  обізвались,
Отам  уже  й  спився.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021


ЯК МИХАЙЛО «ДАВАВ ПЕРЦЮ»

На  городі  Гудзь  Михайло
Злодіїв  застав.
-  Зараз  «дам  такого  перцю»,-
Сам  собі  сказав.

Глянув  ближче,  передумав
Їм  чогось  давати.
Три  амбали  хоч  кого
Можуть  налякати.

Так  привільно,  наче  вдома,
Себе  почувають,
Їдять  його  городину
Та  ще  й  випивають.

Флюгера  свого  відразу
Повернув  швиденько:
-  Це  до  мене  прийшли  гості?-
Обізвавсь  любенько.

Та  йому  отак  нахабно
Заявив  один:
-  Огірки  в  тебе  хрінові,
Гіркі,  як  полин.

Щоб  закуска  була  добра
І  приємно  пити,
Треба  «Ніжинські»  тобі
Було  посадити.

Презирливо  сплюнув  другий:
-  Зелені  томати.
Міг  би  ранні  посадити  
Й  попасинкувати.

-Бур’яни,  як  ліс  завів,
Не  видно  цибулю,-
Третій  процідив  крізь  зуби.
-  Знайдеш  хіба  дулю.

-  Отаким  своїм  нехлюйством
Дуже  нас  розчарував,
Колобком  котися  звідси,
Відбивною  щоб  не  став.

То  ж  Михайло  дременув,
Наздогнав  би  й  зайця
Та  як  злодіям  «дав  перцю»
Довго  вихвалявся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021


ПООБІЦЯВ КАЗКУ


Бурчить  жінка  спозаранку:
-Вже  все  остогидло.
Отаке  життя  мені
До  смерті  набридло.

Кожен  день,  як  в  тому  пеклі,
Мию,  прибираю.
Попелюшкою  у  мачухи
Себе  почуваю.

Пиріжки,  млинці,  котлети
Як  робот  штампую,
Шию,  штопаю,  перу,
А  потім  прасую.

Обізвався  чоловік:
-  Годі  вже  тужити,
Обіцяв  же,  як  у  казці,
Будеш  в  мене  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021


«ГАРЯЧА ТОЧКА»

Як  відвозили  гостинці
До  батьків  на  дачу,
Прихопили  й  двох  онуків
Старим  на  додачу.
Вони  кажуть:  «  У  селі,
Краще,  ніж  на  Кіпрі.
Будуть  їсти  вареники
Кожен  день  в  макітрі.
На  городі  і  в  саду
Овочі  та  фрукти,
То  ж  не  треба  купувати
З  нітратом  продукти».
Бабця  ніжно  онучат
Взялась  пригортати.
«Мої  любі  янголятка»,-
Стала  промовляти.
Далі  каже:  «Не  сумуйте,
Буде  добре  з  нами,
Нехай  трохи  відпочинуть
Ваші  тато  й  мама».
Заспокоїла  дітей:  
«Скрізь  можете  гратись,
Тут  у  нас  дуже  спокійно,
Нічого  боятись».
Хлопці  все  це  зрозуміли
Й  щоб  відвести  душу,
Зразу  ж  видерлись,  як  мавпи,
На  старезну  грушу.
Облили  півня  водою,
По  даху  стрибали
І  «Ура!  Привіт!  Свобода!»,-  
Весело  кричали.
Свиня  рилась  у  дворі  ,
Як  її  уздріли,
Щоб  удар  не  стався  з  нею,
Капелюх  наділи.
Яблуками  по  мішенях
Прицільно  стріляли,
Тільки  замість  горобців
У  курей  попали.
По  двору  із  тих  курей
Скрізь  літало  пір’я,
Навіть  кіт—старий  Мусій  
Не  впізнав  подвір’я.
Амнезію  знайшли  в  нього,  
Тож  не  зволікали,
Свіжим  медом  з  гірчицею
Його  лікували.
Він  ледь  вирвався  живий
І  від  переляку
З  диким  криком  на  дереві
Вчепивсь  за  гілляку.
Не  заходив  довго  в  хату,
Боявсь  ескулапів,
Хоч  так  їсти  хотілося,
Аж  свербіли  лапи.
Ну,  а  потім  заходились  
Ліпить  чебуреки.
Бабка  скаржиться:
«Не  діти,  це  якісь  абреки».
А  як  грались  в  індіанців,
Добре  розважались,
Так  ,  що  з  двору  поросята  
Десь  порозбігались.
Розмальовані  мармизи  
Глиною  і  соком,
Перекинуті  корзини,
Діжка  лежить  боком.
Із  кописток  поробили  
Собі  томагавки,
Що  й  забився  пес  в  солому,
Лежить  і  не  гавка.
Бо  Полкан—то  пес  розумний,
Причаївся  тихо,
Краще  з  будки  не  вилазить,
Може  статись  лихо.
Раз  дідусь  проснувся  вранці,
Кричить:  «Гей,  Марусю!
Хто  мені,  коли  я  спав,
Пофарбував  вуса?
Підстрелено  гусака,
Шкандибає  квочка,
Це  не  моє  господарство,
А  гаряча  точка».
Так  за  днями  дні  проходять,
Так  тижні  минають,
Ні  хвилиночки  спокою
Старенькі  не  знають.
Ото  ж  дідусь  і  бабуся  
Не  можуть  діждатись,
Коли  вже  їм  прийде  час
«З  полону  звільнятись».
Як  приїхали  батьки
Хлопців  забирати,
Перші  радісно  старенькі
Вибігли  стрічати:
«Халамидників  оцих  
Швидше  забирайте
І  на  вишкіл  вчителям
В  школу  віддавайте.
А  якщо  оцю  «орду»
Мусять  ще  й  навчати,
Треба  працю  вчителів
Дуже  поважати.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021


"ВІЩИЙ СОН"



До  сільського  серцеїда
Дівиця  підходить
Й  привернути  щоб  увагу,
Річ  таку  заводить:
-Уночі  мені  сьогодні
Віщий  сон  наснився,
Наче  ти  мене  засватав,
Потім  одружився.
Та  одразу  ця  хитрунка
Відповідь  дістала:
-Мені  снилось  -  в  білих  тапках  
Від  мене  тікала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


ПОДАТКОВА НЕ ДРІМАЄ


Злочин  податківці
Серйозний  розкрили.
У  Ведмедя  цінна  шуба,
За  те  й  посадили.
-  Чом,  бандюк  ти  клишоногий,
Не  платиш  податки?
Ще  й  мовчиш,  не  признаєшся,
Приховуєш  статки.
Запитали  й  Крокодила,
За  хвіст  прищемили:
-  Де  взяв  гроші  на  пальто
З  дорогої  шкіри?
Сидять  вони  в  буцегарні,
Ріпи  свої  чешуть:
-  Мабуть,  усе  конфіскують,
Тут  таки  не  брешуть.
Раптом  двері  відчинили,
Гусак  залітає,
Жалюгідний,  общипаний.
Ведмідь  і  питає:
-  Що,  братан,  погані  справи?
Де  хоч  ти  тут  взявся?
Жив  не  по  закону,  може?
На  чому  попався?
-  Чи  повірите,  чи  ні,
Сам  толком  не  знаю,
За  які,  питають,  кошти  
"На  юга"  літаю?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2021


НА ДІЄТІ

Пішла  мода  на  дієти,
Це  щоб  їсти  вдало.
То  розповім  зараз,  друзі,
Що  зі  мною  стало.

Якось  вранці  жінка  встала,
Одягла  халатик
І  поставила  на  стіл
З  шпинату  салатик.

-Із  селери,-  каже,  -  сік
Цінний  для  мужчини.
Подивився  я  на  нього—
Краще  пили  б  свині.

Ще  й  яєчка  перепілки
Підносить  на  таці.
-  Будеш  ти  стрункий  у  мене
І  жадний  до  праці.

Отак  жінка  годувала
Мене  із  півроку.
Став  спортивним,  скажу  вам
Я,  хлопці,  нівроку.

Від  трави,  яку  я  їв,
Виростуть  і  роги.
Результат  вже  видно  зразу,
Ледь  тягаю  ноги.

Жінка  хвалиться:
-  Вдягаю  я  вузьку  спідницю,
Бо  щоранку  лише  їм
Пророслу  пшеницю.

-  А  мені,-    подумав  я,-    
Нащо  ті  дієти?
Краще  б  на  стіл  поставила
З  гарніром  котлети.

Щоб  мені  ще  подала
Добрячу  закуску:
Засмажене  порося
І  жирненьку  гуску.
У  сметані  карасів,
Ковбасу  і  сало.
Отоді  б  у  мене  прес
Так,  як  слід  качало.

А  для  повного  комфорту
Ще  й  пляшечку  пива,
Ото  був  би  рекордсменом,
І  станеться  диво.

Побіг  би  я  по-спринтерськи  
Прямо  до  пивбару
І  накупив,  скільки  схотів,
Спиртного  товару.

І  в  пляшках,  і  в  баночках,
І  на  розлив  зразу.
Тільки  щоб  не  дорікала:
-  Нащо  п’єш  заразу?

Ще  б  горілки  я  набрав
Аж  на  всю  заначку,
І  на  здачу  щоб  дали
Ще  і  чіпсів  пачку.

То  нащо  мені  оті
Із  турнепсів  соки?
Якщо  лежиш  на  дивані,
Ребра  давлять  в  боки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021