| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Зоряна ніч відкрилась мені
З душного клубу де тіла у вогні
Викочується сумно п'яний малюк
Вічна дитина, сучасний мамлюк
Зоряна ніч відкрилась мені
З душного клубу де тіла у вогні
Бездушно і туго час там провів
В гостях у старих і молодих повій
На вулиці шумно, але вже не так
Не мучить мій танець, що завжди не в такт
На вулиці можна одіти піджак
На вулиці літо і поруч кабак
Там з алкоголем зроблю колаб
Я, віскі-кола, а зверху табак
Зайду туди, вимкну телефон
Для друзів я вдома, в очах втома,
Сяду на барній, зліва від пари
В кожному барі сидить якась пара
В кожному барі сидить якийсь я
На другого я чомусь місця нема
В барі тільки одна гримаса
Розбавить дьохтьом монолітну масу
Ейфорія щастя не для нас
Ми прийшли дивитися як тліє напас
Душ акакіїв, але без образ
Живем як хочем, бо живем тільки раз
Душ обивателів, маленьких людей
Шкода, їх не відвідав прометей
Коротка іскра життя тобі на те
Щоб усвідомити в ньому себе і це все (ооушіт)
Я не сумний, просто...
Радість не видно в темноті
В темноті щасливої душі
Пляшка на столі,
Вогонь в мені
А ночі зоряні єєєее
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Вісла тихо тече помийним кольором Коли
Воняє як (тоді) при першому уколі.... Любові
Здається 5 століть назад дивився в твої очі
Ти будеш точно моєю цієї ночі
В дряхлій кімнаті обшяги сьогодні вечірка
Розлите пиво не дивно що в роті гірко
А справа ганчірка і зліва ганчірка
I прямо ти, моя омріяна дірка
Пролетіла година і за нею година
До опівночі близько, нетвереза людина
Спроба, невдача, невдача а потім журбина
Нас залишились двоє на мовчазній половині???
Серед коробок з піци
Серед пустих пляшок
За столом сиділо
Мале ягня і пастушок
Ягня дивилось прямо
Прямо на її лице
Вона хотіла спати ??
А він хотів іще
Прокидатися зранку не треба
Ми не будемо спати бо в небі
Вже немає зірок нам легко
Ми п'яні застигли в моменті
І момент не триває вічність
Але нам і не треба більше
Бо цей момент заморозить січень
Політ думки здається космічним
Маленьке ліжко в моїй кімнаті
Це наш новий світ карематів
Тільки сьогодні і більше ніколи
Ми будемо в ньому літати
Наш світ яскравий, як комета
А кометі багато не треба
Вона згорить у атмосфері
І різко відкрилися двері
Вечірка залишила кислий післясмак
Ти більше не поряд, але ж я не дурак
Щоб закохатися в твій дитячий портак
Є відчуття втрати, доведеться писати, вкотре писати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021