Alkeos Delorean

Сторінки (1/7):  « 1»

Кохання

На  одному  дивовижному  острові  жило  плем  "я  індіанців,  серед  яких  була  одна  чудова  і  весела  дівчина.  Її  звали  Аі.  Одного  разу  перестала  жінка  посміхатися,  стала  сумною  і  сумною.  А  причиною  тому  був  Авітіра,  хлопець,  який  приїхав  на  острів  Пакета  порибалити.

Не  звертав  він  уваги  на  Аї,  тому  тужила  вона  і  лила  гіркі  сльози  по  юнаку.  Перестала  вона  на  вулицю  виходити,  все  сиділа  біля  вікна  і  співала  сумні  пісні  про  кохання.


Стала  дівчина  виходити  рано  вранці  до  високої  утіси,  щоб  подивитися  на  Авітіру,  який  сідав  у  свій  човен  і  попливав  на  улюблений  острів.

Сльози  Аї  були  настільки  гіркими,  що  пропалювали  капні  утеса  наскрізь,  а  пісні  -  такими  сумними,  що  розносилися  з  відлунням  з  грота  по  всій  окрузі.

Одного  разу  приліг  хлопець  у  гроті  скелі  відпочити  і  почув  чарівні  пісні.  Зачарували  вони  його,  і  став  він  приходити  їх  послухати  щодня.

Один  раз  захотілося  юнакові  попити,  припав  він  губами  до  воді,  що  стікає  по  стінах,  а  виявилися  це  сльози  гіркі  Аі.  Наповнилося  тоді  його  серце  сильною  любов  'ю  до  дівчини,  і  стали  вони  жити  разом  довго  і  щасливо.

З  цих  пір  ходить  молва,  що  вода  стікає  донині  і  той,  хто  поп  'є  її,  назавжди  закохається  в  Аї

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022


Ти не забуть


За  роком  рік,  за  годинов  година.
Крутится  земля  прискорюється.
Все  буває  в  перше.
А  може  просто  повторюється.
Сьогодні  перше  кохання.
Зіткнулося  перший  раз  зі  зрадою.
І  не  вистачає  потрібних  слів.
Щоб  розібратися  з  обставинами.
Ти  не  забувай  те  що  було.
Все  і  кохання  і  до  неба  горе.
Все  і  друзів,  і  ворогів,  і  до  бійки  суперечки.
Ти  не  забуть.
Про  що  ти  думаєш  скажи?
Знов  задача  не  вирішується.
Як  теорема  наше  життя.
І  не  завжди  мрії  збуваються.
Сльози  капають  на  чистий  лист.
Но  уходячи  ти  озернись.
Не  хай  те  все  тобі  запамятається.
Ти  не  забувай  те  що  було  між  нами.
Те  кохання  яке  буде  жити  вічно.
В  розбитому  серці.
Я  тебе  кохаю  і  буду  вічно  кохати  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2021


Ти пропала для мене.

Я  не  знаходжу  собі  місця,  ні  на  хвилину.
Ти  так  далеко  а  в  душі   близька  людина.
Моя  ти  мрія  а  стала  моїм  прокляттям.
Зачарувала  мене  і  я  ніби  бід  закляттям.
А  ти  поранила  душу  мою  своїми  думками.
Забувши  і  проклявши  все  те  що  було  між  нами.
Принижуюсь  перед  твоїми  ногами.
А  ти  кажеш  прощавай  забуть  мене.
Живи  сам  та  я  не  знаю  що  таке  без  тебе  жити.
І  вихід  щоб  тебе  забути  це  без  памятно  пити.
Як  можна  було  вбити  жистоко  ту  любов.
Яка  підігрівала  градус  в  мої  крові.
Я  на  нюлі  і  не  можу  тебе  забути.
Стараюсь  виживати  та  не  знаю  як  без  тебе  бути.
Сам  в  собі  сховався  як  собака  в  буді.
Виглядаю  ніяк  мене  поченаєть  яка  тиснути.
Я  кохав  тебе  ти  мене  продала.
Свою  душу  вже  іншому  ти  віддала.
А  колись  казала  буду  я  тільки  твоя.
Пропади  куди  небудь  з  мого  життя.
Я  кохав  тебе  ти  мене  продала.
Свою  душу  вже  іншому  ти  віддала.
А  колись  казала  буду  я  тільки  твоя.
Пропади  куди  небудь  з  мого  життя.
Благаю  повирнись  або  нарешті  забудь  мене.
Досить  писати  яким  поганим  був  я  для  тебе.
Я  дарував  тобі  кохання  що  дня  і  ночі.
І  яб  не  збрехав  дивлячись  тобі  в  очі.
У  ті  най  кращі  очі  що  палали  для  мене.
Ти  вирішила  плюнути  в  лице  мені  і  жити  для  себе.
Егоїстично  і  підло  немає  слів.
Я  опустився  дуже  пю  пиво  біля  бомжів.
Тобі  від  мене  смішно  тобі  від  мене  тошно.
А  клялась  що  любиш  говорила  це  серйозно.
Тобі  немає  неба  і  прощення  немає  .
Я  не  знаю  чи  відкрита  таким  як  ти  дорога  до  раю.
Я  постій  бачу  твій  образ  і  засинаю.
А  коли  встаю  розумію  що  тебе  немає.
Ти  собі  як  знаєш  моє  серце  ще  палає.
Мені  так  само  як  тобі  закрита  дорога  до  раю.
Я  кохав  тебе  ти  мене  продала.
Свою  душу  вже  іншому  ти  віддала.
А  колись  казала  буду  я  тільки  твоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909796
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021


Сон кохання

Скільки  вже  часу  минуло.
Від  тоді  як  я  булукаю  у  цій  мерзлоті.
В  цій  морозні  тундрі  без  почуттів  і  емоцій.
Все  стоп  це  не  може  так  далі  продовжуватьсь.
Но  я  тут  наскільки  довго  що  і  сам  повірив.
Повірив  те  що  в  цьому  світі  тільки  зло.
Нещастя  і  зради.  Незкінченно  це  все.
Я  просто  засинаю  знов  і  встаю.
Но  нічого  не  змінюється  все  як  зазвичай.
Ні  це  не  правда,  чи  може  і  правда.
Ні  це  не  життя.  Но  може  я  і  не  жив  а  просто  існував  
Я  не  хочу  цього  продовжувати.
Закриваю  очі  і  сон.  І  знов  вона.  Хто  вона.  
Напевно  просто  моя  уява.
Вона  знов  мене  питає  "  ти  підеш  зімною"
А  я  не  знаю  що  відповісти.  Я  напевно  божеволію  вже.
Но  якщо  піти  знею  що  буде.
Можли  щось  змінится.
Ні  не  змінется.
Чи  може  змінется.  
Добре  я  піду  з  тобою.  Відповів  я.  
Вона  взяла  мене  за  руку.
І  повела  мене  засобою.  Ішли  ми  довго.
Потім  я  без  сили  впав.
Відкриваю  очі  це  знов  лиж  сон.
Но  хто  вона..
Я  її  не  знаю.
Но  знею  так  легко  ніби  здорогою  людиною.
Ні  це  маразм  я  закохався  в  сон.
Чи  це  не  сон.
Закрив  очі  но  її  немає  і  так  вже  багато  ночей.
Якось  гуляючи  в  морозну  ніч  мені  тепло  стало  на  серці.
Так  добре  обернуся  і  в  далечині  побачив.  
Побачив  її.  Я  що  сплю  чи  це  і  справді  вона.  
Підійшовши  до  неї  я  її  поцілував  .
Но  вона  відштовхну  мене.
І  сказала  "  ви  хто  і  що  собі  позволяєте"
Ви  кохання  з  мого  сну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021


Моя кінесна станція.

Сумний  дощ,  не  дає  нам  шансу  на  зустріч.
Все  далі  їдуть  вогони,  в  порожньому  метро.  
Червона  лінія  розділена  моїм  сумом.
Коли  наступить  той  день  коли  ми  зустрінемося  знов.
Не  по  мотивам  старого  кіно  ідуть  кадри.  
І  велике  питання  між  тим  де  я  і  де  ти.  
Нові  сигарети  і  старі  почуття.
Брудний  сірий  фільтер.
Це  не  картина  мистецтва.
Немає  кінця,  ми  з  тобою  не  рідня.
Я  тебе  шукаю  по  вулицям  пів  дня.
А  другу  половину  я  шукаю  себе.
Життя  зломалося  коли  не  стало  вогня.
І  на  цих  станціях  мені  дуже  тісно.  
Ніхто  не  знає  що  в  голову  мені  залізло.
Послідній  крок,  стрибок,  лінія.
Простіть  люди  без  тебе  не  буде  і  мене.
Моя  кінечна  станція  більше  немає  виходу.
Треба  виходити  з  гри  або  залишатися.
Зробив  багато  шуму.
Труп  на  станції  метро.  
У  всіх  газетах.
Нещасне  кохання  в  людей  на  вустах.
А  на  вулиці  дощ  продовжує  кураж.
В  страшному  сні  і  не  думав  що  так  станется.
Хтось  спішив  по  справам.
А  комусь  сон  снится.
У  міста  свої  хлопоти.
Світ  зупинився.
А  навкруг  мене  не  люди  а  просто  роботи.
Краще  би  дома  я  на  все  забив.
Пройшов  би  рік  або  два.
І  я  все  забув.
Ну  що  такого  я  зробив  що  я  тут.
Тепер  моє  кохання  в  морг  відвезуть.
Просинаюсь  в  холодному  поті  жахливий  сон.
Запізнююсь  по  справам  одягаю  курточку.
Купляю  два  житона  біжу  на  станцію.
В  метро  а  що  там  буде  далі  мені  всерівно.
Моя  кінечна  станція  більше  немає  виходу.
Треба  виходити  з  гри  або  залишатися.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908634
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021


Кохані

Наднами  сонце  світить.
 І  неосяжні  мрії  несуть  в  даль.
 Та  ховається  все  коли  я  бачу  в  тебе  в  очах  печаль.  
Не  сумуй  моя  кохана.
 Від  цього  в  мене  на  серці  рана.  
Янгол  мій  небесний  просить.  
Хмара  смутку  хай  мина.
 Рано  думаєш  ти  про  весну.
 Коли  в  серці  ще  зима.  
Нехай  у  житті  не  наче  в  тундрі  снігові.
 Ще  віє  холодом  зима.  
Но  не  бійся  ось  ось  прийде  весна.  
А  доти  я  буду  зігрівати  в  люті  зимні  холода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021


Не такий

Ці  безмовні  холодні  джунглі.  
Ці  безсердечні  камяні  брили.
Це  те  місце,  де  немає  нічого.
Це  те  місце,  де  не  хочется  жити.
І  я  тут  і  що  це  значить.  
Я  не  такий.  
Я  не  хочу  таким  бути.
Таким  як  інші.
Безсердечним  з  холодним  камяним  серцем.
Ні  я  не  такий.
А  може  такий.
Якщо  всі  такі  то  і  я  такий.  
Минало  багато  часу.
Я  і  сам  начинав  думати  що  може  такий.
Но  в  один  день  щось  клацнуло.
Клацнуло  в  моєму  серці.
Що  це,  це  те  що  я  знаю.  
Но  це  було  так  давно.
Ні  неможе  бути.
А  потім  голос.
І  моє  серце  забилося  не  наче  барабати.
Я  відкрив  очі  і  побачив  янгола.
Янгола  який  простягнув  мені  свою  руку.́
І  тоді  я  точно  зрозумів  що  я  не  такий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021