Сергій Аліс

Сторінки (1/5):  « 1»

Останній лист

Пробач  менi  нашу  розлуку
Твою  розтоптану  надiю.
Пробач  німу  кохання  муку
I  обезкриленiї  мрiї.

Пробач  менi  мої  бажання,
Нахабнi  i  нестерпнi  руки.
Незрозумiлi  сподiвання
Беззвучного  ридання  звуки.

Не  згадуй  бiльше  нашi  ночi
Коли  душi  жагучим  криком
Стогнати  будеш:  "Хочу,  хочу…"
В  обiймах  з  iншим  чоловiком.

Пробач,  моя  любов  до  тебе
Тепер  нiчого  вже  не  значить,
Пробач  менi  мої  "Не  треба…"
I  що  син  рiдко  батька  бачить.

Пробач,  якщо  у  нiч  безсоння
Коли  всi  сплять  уже  давно
Мiй  привид  простягне  долоню
В  твоє  незамкнене  вiкно.

Пробач,  що  я  не  змiг  дiстати
Для  тебе  всi  зiрки  iз  неба,
Що  не  зумiв  без  слiз  кохати
І  не  зберiг  тебе  для  себе…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021


Маячня

На  гiлцi  смуток  хилитається
Натомлений  так  довго  жити.
І  тихо  вiтер  намагається
Останнiй  подих  заглушити.

Повiльно  пальцi  клякнуть  крицею
І  груди  зводить  вiд  самотностi.
І  йде  душа  вiд  долi  ницої
В  короткий  шлях  до  безтурботностi.

Вкриває  нiч  туману  саваном
І  клiпа  зорями-очицями
І  з  виразом  наївно  вдаваним
Вважає  що  це  тiльки  сниться  їй.

Та  сон  знайомий  до  нестерпностi
До  збудженої  непритомностi.
До  визнання  чужої  зверхностi
І  на  буття  вiн  схожий  повнiстю...

І  не  сховатись,не  закритися
Вiд  того,  що  вже  стало  звершенням
А  можна  тiльки  лиш  змиритися
Із  мук  чужих  простим  завершенням.

Та  скоро  ранок  має  статися
Прогнавши  ночi  сiрi  тiнi.
І  будуть  весело  гойдатися
Птахи  на  зморщеному  тiлi.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021


Фанталірика

У  забутому  незабутньому
Не  живуть  неомрiянi  мрiї.
У  минулому  часi  майбутнього
Правлять  бал  безнадiйнi  надiї.

В  бiлiй  темрявi  чорного  ранку
Не  лiтає  безкриле  кохання.
Раннiй  захiд  нового  свiтанку
Принесе  тiльки  розчарування…

Ряснi  сльози  нервового  смiху
Пелену  iз  очей  всю  не  змиють,
Не  здоволять  миттєвої  втiхи
І  дороги  назад  не  вiдкриють.

А  кохання  -  боже  створiння
Не  живе  довго  в  грiшному  свiтi,
Нетерплячому  свiтi  терпiння
В  безкiнечнiй  миттєвостi  митi.

Де  смiється  весняним  розмаєм
Молоденька  бабуся-зима.
Там  нещасного  щастя  немає,
І  тебе  бiля  мене  нема…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021


Звідки?

Звiдки  беруться  сльози

Що  топлять  останню  надiю?

I  роблять  з  простої  прози

Непересiчну  подiю.


Звiдки  береться  просив

На  молодих  ще  скронях,

У  того,  хто  вiру  зносив

На  заледенiлих  долонях


Туди  де  ховають  мрiї...?

Де  щастя  й  любовi  могила.

I  iнеєм  вкритi  вiї

Розкрити  немає  вже  сили.


Звiдки  журба  приходить

Самотнiми  злими  ночами?

I  з  розуму  тихо  зводить

Нiмими  пустими  словами.


I  плаче  неначе  дитина

Припавши  до  мертвої  мами...

I  мов  найрiднiша  родина

Назавжди  лишається  з  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


Роздум

А  що  як  стрибнути  у  темряву  скла

Глухої  осiнньої  ночi.

Назавжди  закрити  шматками  вiкна

Натомленi  свiчкою  очi.


Забрати  з  собою  роз"ятрену  бiль,

Що  так  заважає  заснути…

А  потiм……а  потiм  нехай  заметiль

Вирiшує  як  з  нею  бути.


Занурити,  як  закривавлений  птах

Крило  у  примарну  свободу.

Утримати  серце  в  тремтячих  руках

I  каменем  в  небо  без  броду.


Забрати  всi  спогади,  всi  почуття,

I  все  що  душа  приховала

Вiд  себе  самої….I  у  небуття,

Удар  -  i  нiчого  не  стало.


I  лишиться  тiльки  розбите  вiкно

I  свiчка,  що  ледве  жеврiє

I  кiлька  вiршiв….та  ніхто  все  одно

Нiчого  з  них  не  зрозумiє…..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021