Танчинець

Сторінки (1/8):  « 1»

Матуся

Дотик  рук  твоїх  стареньких,лікує  любов'ю  душу  мені.
незнаю  як  тобі  сказати,але  "мамо",вони  порівняно  весні!
Як  весна  своїми  красками  про  тепло  нас  сповіщає,
так  ти  своїм  дотиком  любов  до  серця  посилаєш.

Одним  лиш  поглядом,як  відкриту  книшку  ти  мене  читаєш,
і  все  шо  від  людей  я  так  старанно  приховую,ти  все  помічаєш.
Одним  лиш  словом  можеш  впевненості  мені  надати,
А  порадою,з  безвихіддя  дорогу  показати.

Я  памятаю  як  ще  в  дитинстві  ти  мене  оберігала,
і  кожну  вільну  хвилинку  ти  мені  присвячувала.
Як  зранку  поцілунком  мене  пробуджала,
А  як  лягав  спати,ти  до  себе  притуляла.

Коли  вже  виріс  і  перший  раз  я  покохав,
ти  лише  просила,щоб  про  тебе  я  незабував.
Та  сліпе  кохання  очі  мої  затьмарило,
і  як  густим  туманом,прохання  твоє  захмарило.

Як  в  мене  на  мою  думку  життя  розквітало,
в  тебе  від  болю  серце  кричало.
Ти  раділа  за  мене,за  моє  щасття,
але  сумувала  через  моє  забуття.

Матусю  моя  милинька,рідна,ніжна  і  єдина,
ти  промінь  сонця  в  моєму  житті,найдорожча  ти  людина.
Щодня  молитва  лине  із  вуст  твоїх  на  небо,
за  нас  ти  просиш  Бога,не  за  себе.

Пробач  мені  рідненька,за  помилки  та  за  байдужість,
то  все  життя,то  молодість  та  дурість.
Твоя  любов  зажвди  моє  серце  оберігає,
твоє  слово  на  життєвому  шляху  мене  остерігає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021


Донечка


Я  памятаю  день  коли  почув  твій  перший  плач,
він  був  дзвінкий  та  голосніший  мабуть  за  приймач!)
Ти  була  маленька  й  крихітна  як  кошеня,
Хоч  для  мене  ти  така  залишилась  і  до  сьогодня.

Я  памятаю  ті  безссоні  ночі  які  з  тобою  проводив,
як  на  руках  з  тобою  по  хаті  тими  ночами  я  бродив.
Як  ніжно  на  вушко  колискову  тобі  я  тихенько  співав,
та  рученятка  маленькі  постійно  цілував.

І  незабутній  день  той,коли  зробила  перший  крок,
здавалося  що  ніби  ти  прямуєш  до  зірок!
Стільки  радості  та  щасття  ,які  тоді  ти  відчула
І  ще  шось  там  своє  від  радості  белькотнула.

Твої  перші  звуки,слова  ті  ледь-ледь  зрозумілі,
я  памятаю  і  тепер,коли  вони  вже  сповна  чіткі  та  вмілі.
В  памяті  назавжди  закарбуються  ці  чудесні  дні  та  ночі,
і  як  виростеш  ти,для  мене  в  житті  вони  залишаться  найдорожчі.

Донечко  моя  ніжна,мила  та  вродлива
Я  так  тебе  люблю!Ти    моя  життева  сила
Без  тебе  непрожити  мені,ні  дня,ні  ночі,
Ти  саме  дороге  що  в  мене  є,моя  ти  доцю.


Доцю,донечко,дитино...
Тато  тут...моя  перлино...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021


Народе мій!

Народе  мій!Українці!  Нація!  Ми  сила!
Нас  незруйнує  жодна  політична  протисила!
Ми  маєм  дух,та  маєм  віру
Разом  збережемо  ми  країну!

Досить  було  з  нас  знущань,та  топтання  нас  у  грязь  щодуху
Геть  цю  владу!Досить  з  них,дивіться  вже  наїли  яке  брюхо!
Ні  корупції  та  взяткам,досить  з  нас  вже  цих  знущань!
Геть  бандитів,геть  такі  порядки,достойні  вони  тільки  покарань.

Ми  прагнем  волі,прагнемо  життя  без  болю,
І  ми  добємся...добємся  бажаного  спокою.
В  душі  є  віра,а  в  думці  впевненість  у  нас,
І  та  стабільність,той  спокій  на  крок  знаходиться  від  нас.

Головне  щоб  стали  ми  в  одні  ряди,щоб  прагнули  одної  мрії,
Як  і  студент  з  нами  прагне  здійснення  мети,так  і  чиновник  хай  зробить  вклад  для  здійснення  цієї  мрії.
Адже  ми  українці,якщо  ми  разом,нас  нездолати!
А  на  владу  цю,і  на  порядки  їхні  нам,вибачте,начхати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


Погляд

Той  погляд  гострий  наче  лезо,
пронизливо  дивиться  у  душу  мені.
Той  погляд  що  дивиться  на  життя  тверезо,
Щовечора  бачу  у  кожному  я  сні.

Ті  очі  зелені,гарненькі,
завжди  теплом  світяться  вони.
А  думки  в  них  дорослі,тихенькі,
Нетримай  в  собі,для  мене    їх  ти  відчини.

Поділись  тим  смутком  й  печалю  мені,
адже  я  той  хто  завжди  допоможе.
Нетримай  ту  біль,залиш  ті  спогади  увісні,
Твоє  сердце  сильне,воно  все  переможе.

Твій  погляд  побачив  змучену  мою  душу,
побачив  тріщини  на  сердці,які  розколюють  його.
Словами  клятву  я  ніколи  ненарушу,
неможу  я  сказати,від  чого  рушать  стіни  сердця  мойого...

Той  погляд  ніжний  та  єдиний,
в  холодні  зимні  ночі  зігріває  він  мене.
І  всетаки  я  мабуть  недостойний,
Милуватись  поглядом  тим,та  обличча  те...улюблене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


Настала ніч…


Настала  ніч...і  зорі  засвітили,
і  знов  думки  десь  в  небокрай  вже  полетіли.
і  знов  у  мріях,ніжність  ласка  та  любов
і  дотик  той...і  знов  по  венах  кипить  кров!

Той  погляд  що  сердце  заставляє  битись,
Ті  почуття.і  в  душі  аж  полум'я  вже  розгорілось.
Прекрасне  відчуття  безтурботності  й  покою,
І  тільки  ти!І  головне  ти  поруч,ти  зімною!

Що  це?  О  ні  це  сонце  сон  чудесний  мій  промінням  перервало
І  знову  ранок,я  прокинувся...і  тебе  нестало...
нестерпно  чекатиму  коли  на  небі  зорі  знов  замерехтять,
Коли  з  наступанням  ночі  у  мріях  зможу  знову  тебе  я  обійнять

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021


Набридло…


Набридло…
Набридло...Коли  думки  сповненні  емоцій,
А  зранку  ти  прокидаєшся  в  жалюгідному  оточенні...
В  оточенні  подертої  душі,смутку  та  печалі
В  оточенні  негативу,безладу  у  голові,сумнівів...а  що  далі?!!!

Набридло...Коли  від  життя,хорошого  ти  й  нечикаєш,
А  в  замін  ще  більше  болі  й  розчарувань  ти  получаєш...
Ще  більше  ядовитих  стріл  пронизуючих  сердце  боляче  й  без  жалю,
Ще  більше  крижаних  людей,без  почуттів  та  посмішок,а  сердця  їх  зовсім...ні  не  тають!...

Набридло...щодня  до  всіх  із  посмішкою  говорити,що:"Добре  все!от  так  би  й  надалі!"
А  в  самого  вовки  душу  вже  роздерли  на  шматочки,й  рвуть  щодня,ще  й  далі!!!...
Вовки-це,спогади,розчарування,це  люди  ті  що  мрію  зруйнували,
Вовки-це,  гордість,зло  та  зневажання  що  затаілося  в  середині...чи  на  довго?А  хто  знає...

Набридло...Все,досить!!  емоції??  Ні  нема  їх  вже,все  я  їх  відключаю!!
А  як  навколо?Хто  і  де,з  ким  і  навіщо??та  мені  вже  всерівно,я  незважаю!...
Всерівно,  чи  світить  сонце  чи  йде  дощ,чи  зігріте  сердце  якоюсь  там  любовю,
Всерівно,чи  вовки  послідній  шмат  душі  доїли.та  хай  подавляться  вони  кров'ю!!!

Набридло...щодня  листати  книгу  спогадів,і  те  що  зараз  є  з  тобою...
А  хай  горить  ця  книга  полумям!Безжальним  полумям  безтурботності  й  покою!!!
Полумям  вічності  й  надії,незгасаючи  ні  від  дощу,ні  від  негативного  настрою,
Полумям  вічних  почуттів,цілющих  думок,та  доленосних  вчинків...і  голос,що  каже:"...я  з  тобою"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021


Роздуми…

[i]Розбите  сердце,душевна  пустота...
І  в  голові  все  звалилося  до  купи.
Здавалося,що  всі  ці  відчуття,
Це  доля...змиритися...і  жити?...
Як  так  можна  жити?!!!без  радості  та  болю,
Не  відчувати  щасття  та  покою!
Одна  лиш  пустота.і  повна  безтурботність
І  нецікавить  навіть  це  життя,і  є  лише  душевна  бідність...
Нехватка  кисню?Чи  може  це  нехватка  почуттів?...
А  може  просто  вигадав  все  я??  А  може  я  "здурів"?....
Від  цього  безладу,від  дивних  цих  незрозумілих  всіх  думок,
я  просто  сліпну,і  небачу  те...що  дає  мені,Бог.
Все  те  що  я  давно  так  у  стосунках  всіх  шукав,
одним  лиш  словом  я  це  зруйнував!
Тепер  я  вірю  в  ті  слова,
Що  лиш  тоді  ми  помічаєм  щасття,коли  його  уже  нема..[b][/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021


Вовчиця

Життя...на  перший  погляд  звичне  слово,
у  кожного  із  нас,багато  порівнянь  до  нього.
Темним  диким  лісом  бачу  я  життя  навколо
А  ти  вовчиця  в  нім,одинока...загадкова...
Твій  дикий,гострий  погляд,серце  ріже  аж  до  болю!
а  ніжність  дотику  твого...душі  дає  небесного  покою.
Одне  твоє  лиш  слово  зітре  з  шляху,все  і  всіх  навколо!
А  як  твій  милозвучний  сміх  лунає,все  навпаки  цвіте!!  і  все  казково!
Ти  небезпечна  й  грізна,ти  горда  й  сильна,ти  опора.
Але  ж  в  душі  ти  миленька  й  тендітна,любовю  cповнена...для  кого??
Ти  як  Інь  та  Янь,ти  як  чорне  й  біле,ти  протилежність...
Ти  як  янгол  з  темною  накидкою,який  прямує...куди??..в  безкінечність...
Я  вірю  що  є  світла  вершина,в  темнім  лісі  цім,сповненим  печалі,
І  та  одинока,молода  вовчиця,знайде  місце  на  ній,і  не  сама,а  біля  зграї...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021