| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
Цвіте калина біля степу,
Та стоїть одная.
Їде ко́зак біля степу -
До неї звертає.
Руки змучені, поранені
Він їй простягає,
Зліз із ко́ня рвучко,
Та й слізно питає:
"Ой, скажи, калино,
Ой, скажи, червона,
Як там мо́я Україна,
Як там в мене вдома?
Чи живі-здорові люди,
Чи всі села цілі,
Чи пізнав народ мій щастя
У лихі години?
Бо не знаю вже що думать,
І кому молитись,
Щойно я вернувсь із бою
На дім подивитись.
Всіх нас було біля сотні,
Не могли змиритись,
І за волю для народу
Ми завзято бились.
Полягли брати всі мо́ї,
Я лишивсь самотній,
Тепер їду я додому -
Змучений, голодний.
То скажи, моя голубко,
То скажи, калино,
Як там моя Україна?
Чи живуть всі мирно?"
А калина червоне́нька
Мов зі сну збудилась.
Глянула на козака,
Та сльозами вмилась.
Тяжко було говорити,
Їй, сердешній, тяжко.
Бо вже стільки надивилась,
Що й казати страшно.
"Ох, мій, сизий голубе,
Ох, козаче милий,
Вже давно нема споко́ю
У нашій країні.
Вже давно народ наш гине,
Терпить, біль, неволю,
Здригається Україна
Від пла́чу і сто́ну.
Здригається від плачу,
Вмивається кров'ю,
Сини́ її вмирають
За славу і волю."
Як почув сумні новини,
Впав козак біля калини.
Затремтіло щось у грудях,
Заревів він що є духу.
Застогнав, плаче́м завівся,
Гірким болем оповився.
Крізь той розпач він кричав:
"Ні, не цього я чекав!
За що кров я проливав?
За які гріхи, мій Боже,
Нарід терпить мій то горе,
Задля чого я конав,
В полі з мертвими лежав?
Щоб у нас все відібрали,
Дітей наших повбивали?"
Голосив козак, сердега.
Плакав, бідкався, об землю
Бивсь, штовхався, проклинав,
Від утоми сил не мав.
А кали́нонька червона,
Отаке зробила:
Щоб утішити коза́ка,
Сама похилилась.
Вітами його торкнулась,
Ніби обіймала,
Слова підбирала,
І тоді сказала:
"Ти ж мій, любий, дорогенький,
Не сумуй, мій, брате.
Ще колись у сво́їм краю
Будем панувати.
Ще повстануть покоління
Наші із тобою,
Пам'ятатимуть ще брате,
Славу тих героїв.
Що боролися, вмирали,
За свободу, волю.
Об'єднається народ наш,
Буде йти до бою.
Бо в нім кров тече козацька,
Нашого роду.
Хоч не зараз, якось, потім,
За тисячі років,
Але станеться мій брате,
Та війна народів.
І тоді ми заживемо,
Запануємо знову,
Переможемо і визволимо
Нашу неньку від болю."
От як мовила вона
Ті слова правдиві,
То з'явилася надія
В козака всереди́ні.
Подякував за все,
Слізно попрощався,
Поїхав, бідний, додому,
Та й не обертався.
Запла́кала знову кали́нонька,
Що в степу цвіла,
Бо жаль їй було моло́дика,
Того козака.
Стільки бідний натерпівся,
Як же він страждав.
Але не кінець на тому -
Ще терпіти мав.
Бо спішив додому хлопець,
Не спішив, а мчав,
На ко́неві степом
В дорозі скакав.
Та даремний той
Весь поспіх,
Бо нема куди.
Вже нікого не лишили
Кровожерливі кати.
Знову горе для коза́ка,
Бо село спалили,
І на віки вічні серце
Юнаку розбили.
Як дивився на руїни,
Щось зсередини пекло.
І хоч біль був дуже сильний,
Та терпів козак його.
Звів до неба сині очі,
Та й тоді сказав:
"Ти прости, моя рідненька,
Що запізно прискакав.
Якби міг, то боронив би,
Рідні ха́ти і село,
Та не зміг того зробити,
Бо мене тут не було́.
Я затримався в дорозі,
Де кали́нонька цвіла.
І таке від неї слухав,
Аж взяла́ мене журба.
Ти, прости, кохана ненько,
Що не зміг захистити,
Але то́бі поклянуся:
Буду далі жити.
Хоч мій дім тепер руїна,
А тебе немає,
Всі роки свої найкращі
Я тут поховаю.
Все залишу тут - поїду,
Свій край боронити,
І тепер не буду знати
Ані радості, ні втіхи.
Стану варваром проклятим,
Буду звіром диким.
Не дарую я пощади,
Буду злісно мститись.
І молитимусь за тебе,
І за Батьківщину,
Відтепер не буду знати
Спо́кою й спочину."
Розвернуся і поїхав
Наш козак по степу,
Але оминув калину,
Бо не мав потреби,
Вже нічого він питати,
Бо усе вже знав.
Навіть погляду не кинув,
Знову він помчав.
А кали́нонька червона,
Що в степу цвіла,
Знову подивилась
На нашого козака.
І хоч добре вона знала,
Хто такий він є,
Але сумнівів не мала -
Покаже ще себе.
Знову справдились слова
Нашої калини.
Так і сталося невдовзі
Крізь роки тужливі.
Бо козак став отаманом,
Воїном сміливим,
Як і матері поклявся
Він не знав спочину.
Мстився він за свою неньку,
За свою калину,
За полеглих побратимів
І за Україну.
Відвойовував, оберігав
Рідні поля й ниви,
І прославився козак наш
На міста й країни.
І хоч нашого героя
Вже давно нема,
Та й кали́нонька червона,
Що в степу цвіла,
Вже давно засохла бідна,
Та ще не кінець.
Бо героїв наших слава -
То сумний вінець.
І хоч голову поклали
Всі за Батьківщину,
Але гірко, що пролили
Свою кров невинну.
Бо століттями боролись
За свободу, волю,
І терпів народ наш довго
То ярмо неволі.
Не дають ним жити мирно
І аж по сьогодні,
І ламають кляті виродки
Наші з вами долі.
І хоч часом видається,
Що надій немає,
Пам'ятайте любі друзі -
Сонце ще засяє.
Буде жити Україна
Вільна і єдина,
Буде точно все
Як нам напророчила калина!
Березень 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
В віршах тих зовсім безпорадна.
Гублюсь в думках, тону в тіні,
Сама нічого вже не знаю,
Чого ж так хочеться мені?
То певно юність так буяє,
Чи певно просто я така,
Чому? Чому? Себе питаю:
Пишу ті кляті вірші я?
01.05.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Весняна та мелодія лунала навкруги.
Все знову оживало, хотілось теплоти.
А музика лунала із гаю до села.
Хотіла я почути, повірить у дива.
Побачити як сонце зігріє ті лани,
Як солов'ї прекрасні злетять до неба і,
Нарешті стане добре, так легко на душі.
А музика весняна звучатиме в мені.
07.03.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Я пам'ятаю тихий вечір.
Лежав, згорнувшись я клубком.
І пам'ятаю, коло печі,
Мій друг сидів над казаном.
Варив таку смачнючу кашу,
І байки гарні повідав.
Я слухав, ледве усміхавшись,
І в сон швиденько поринав.
02.03.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Пиши.Пиши.Чекаю.
На твого я листа.
Пиши.Пиши.Чекаю.
Бо сил уже нема.
Пиши.Пиши.Чекаю.
Лиш твоїх я листів.
Пиши.Пиши.Чекаю.
Краси лиш твоїх слів.
Пиши.Пиши.Чекаю.
Бо знаю, саме ти.
Пиши.Пиши.Чекаю.
Прийдеш у сни мої.
Пиши.Пиши.Чекаю.
Від тебе лиш одне:
Пиши.Пиши.Чекаю.
Кохання неземне.
14.02.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Сплять в альбомах яскравеньких
фотографії старі.
І чорненькі, і біленькі,
І ясненькі, і нові.
Кожен раз переглядаю,
То радіє все в душі.
Тих людей, на жаль, не знаю,
Що всміхаються мені.
Але гарні вже ж на фото!
Та чи гарні у житті?
Цього вже ніхто не знає,
Тож гадайте там собі.
Львів 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Що можу розказати тобі я про життя?
Я досвіду не маю, та зовсім ще дитя.
Нічого я не бачила, ніде ще не була.
Казки я тільки чула, та вірила в дива.
Маленька я за зростом, маленька у душі,
Маленька, як те сонечко - з'являюсь у вікні.
Липень 2020
с.Коростів, Сколівський р-н
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Що можу розказати, тобі я про любов?
Хоч серце ще гаряче - та в жилах стигне кров.
Як гляну в твої очі, то бачу щось таке,
Від чого все німіє, та сильно щось пече.
Мабу́ть, тебе побачу, у снах моїх не раз.
Люблю тебе безмежно, коханий ловелас...
29.07.2020.
с. Коростів, Сколівський р-н
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Ма́буть вже настала теплая весна.
Квіти розцвітають, гріється земля.
Соловей щебече, річечка тече,
Травичка зеленіє, сонечко пече.
07.06.2020.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
І знову ніч накрила усе місто.
Коти в під'їздах тихо муркотять.
Трамвай завершує свою мандрівку,
А зорі в небі гарно мерехтять.
07.06.2020.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Червоними нитками,
Метелика крило.
Сиджу і вишиваю,
Щоб весело було́.
Ось збоку нього квіточка.
Жовте́нькою буде́.
Як горобець маленький
Крилами змахне,
То оживе уся картина,
І квітка зацвіте.
Метелик кольоровий
На квіточку пурхне.
Львів 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
І знаю я - це мій початок.
Нова стежина у житті.
І хоч крокую не без страху,
Та що лишається мені?
Я піднімаюсь тільки вгору.
Бо доленосно так мені.
Всього доб'юсь, бо вперто знаю:
Не пропаду я в майбутті.
Назад не вернусь, це вже ні.
Новий етап в моїм житті.
Коли іду, я вперто знаю,
Всього доб'юсь у майбутті.
14.03.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021
От знаєш, що тобі скажу?
Не витрачай, ти, часу на дурню.
Для чого вірші про кохання,
Коли живеш у тих ваганнях,
Коли не знаєш що робити,
Чи від кохання жить, не жити?
Тобі порада від поета:
Живи лиш так, як тобі треба,
Запам'ятай ти назавжди:
Кохання буде. Не спіши.
16.03.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021
І від знемоги став кричати.
Бо що лишається робить?
Коли думки з'їдають нагло,
А серце скиглить і горить.
Вже їде дах. Божеволіє.
І що лишається робити?
Мабуть, нічого вже не вдіє.
Згорить в думках увесь умить.
24.03.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021
Налиті сонцем вулиці,
Наповнені теплом.
Чарують і захоплюють
Яскравим виглядом.
Крокую, усміхаюся,
І все живе в мені.
Крокую, усміхаюся,
Так добре на душі.
19.04.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021
Побачив відблиск сонця,
І маю вже надію.
Відчув його тепло,
І знаю - я живий.
Відчув я запах квітів,
І бачу, що довкола,
Усе таке прекрасне,
І знаю - я живий.
Почув я спів пташиний,
І знаю, я, одначе,
Кричу про це довкола,
Що, "-Люди, я живий!"
21.07.2021.
с. Коростів Сколівський р-н
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
Хто я такий - і сам не знаю.
Звичайний в'язень у тюрмі.
Ну, а за що, мене спитають,
Тримають кати нас німі?
То вам спокійно відповім:
За те, що в рідний мені дім,
Неначе кара якась з неба,
Неначе вилізла із пекла,
Прийшла проклята та русня.
І що з собою принесла?
Лиш море крові, і смертей,
І розпач, гнів, і плач людей...
Були такі, хто не змирився,
Та до останнього молився,
Боровся сильно, із запалом,
Але в живих лишилось мало.
Тут перед вами я сиджу,
І все для того я кажу,
Аби лиш ви не забували,
Що то за вас ми всі вмирали.
17.03.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
Не відрізняв він: сон це, чи реальність.
Не знав чи мертвий вже, чи ще живий.
Знайшлися сили, та ніхто не бачить.
В очах людей він просто є слабкий.
Печаль та смуток супровід постійний.
Невпевненість крокує у пітьмі.
На жаль, він поки що не знає,
Яка у нього місія в житті.
17.07.2021.
Львів. Медова Печера
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
Я вільний, як птиця.
Я гордий орел:
Політ соколиний,
Невтомний мій рев...
Я цар! Я володар!
Я маю жагу!
Я все подолаю -
Не знаю страху.
Я кремінь, я скеля,
Вся сила моя.
Душа в мене вільна,
Людина - ім'я.
21.05.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
Віє вітер по діброві,
Лоскоче билину.
Потім спуститься додолу,
Сколише долину.
Гай зелений в літній вечір
Сповниться піснями.
То дівчата чорноброві
Грають з парубками.
Сонце вже заходить певно,
Солов'ї щебечуть,
Гарний день кудись тікає,
І приходить вечір.
15.05.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Настала ніченька тихенька,
Та серце мо́є не засне.
Воно палке, воно гаряче,
Як тільки бачу я тебе,
То все на світі завмирає,
Нехай все тільки зачекає,
Я в сон швиденько поринаю,
Бо тільки бачу там тебе.
Вже скрипки музика заграла,
І ми танцюємо ніжний вальс.
Тебе прошу́, тебе благаю,
Хай буде ніч лише для нас.
Чи бачиш, милий, ясні зорі?
Чи бачиш сфери неземні?
Вони нам щастя пророкують,
Десь там, далеко, в майбутті.
Я палко вірю, мій коханий,
Що ще зустрінемося ми..." -
Сказала дівчина дурненька,
Що так любила кляті сни.
21.09.2021.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Мене душа болить роками.
За те, що правди тут нема.
За українську мову, що вбивали,
Тяжкими кулями щодня.
Що мову цю збороняли,
Коли душа хотіла волі.
Хотіла щастя, спокою, легкої долі,
Усе в нас забирали до кінця.
Та ми народ є гордий.
Ми є українці.
Не зупинимось ніколи,
Не станемо на місці.
Мову будемо боронити.
І славу, і волю.
Разом підемо до кінця,
Й покажемо хто ми.
24.11.2019.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Такі легкі, пухкенькі хмари.
Дивлюсь на них і легко на душі.
Такі біленькі і прекрасні,
Немов то янголи ясні.
Летять у даль. Далеко - далеченько,
І бачать все згори.
Який великий і широкий світ,
В якім живемо ми.
Львів 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Чорна кімната, густий туман.
Серце стукоче, повсюди обман.
В небі лелека вільно летить,
Крила тріпочуть, листя шелестить.
Соняшник маленький сонце привітав,
Ранок благодатний землю зігрівав.
24.08.2020.
о.Задорожнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Ще пізнаєш гніву юної цариці,
Ще побачиш силу тої громовиці.
Утікай, синочку, у далекі гори,
Бо зазнаємо інакше ми такого горя!
Прогнівив царицю, то біжи, юначе,
Від розбитого серденька та цариця плаче.
Не хотів женитися, то отримай кару,
Аби знав, що до цариці треба мати шану.
28.09.2020.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Нікому не потрібна маленькая душа.
Ніхто її не знає, усім вона чужа.
Комусь вона сирітка, комусь дурна мала.
Для когось ніби відьма, для когось ще біда.
* * *
Що встигла пережити - відомо тільки їй.
Та знаю, сині очі зазнали тяжкий біль.
Гіркії лила сльози, мабу́ть вона одна.
Лишилась виживати - бідна сирота.
Львів 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Нема в мене щастя,
Нема в мене волі.
Підкорюся пану,
І згину у полі.
На ниві родився,
На ниві умру.
Я долі не маю,
Одну лиш журбу.
25.11.2020.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Хто я для тебе? А хто ти мені?
Разом пливемо в одному човні.
Я лиш по-правий, а ти - лівий бік.
Разом пливемо від тисячі бід.
Може ми й різні. Буває й таке.
Нам усміхнулося сонце ясне.
Ти не самотній. У тебе є я.
Я не сумую, бо й теж не сама.
28.01.2018.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Як тихо будеш плакати - утішу тебе я.
Хоч, гарно усміхаєшся, та знаю - ти сумна.
Маб́́у́ть, тобі не солодко, у серці пустота.
Та ліків я не маю. Оце уже біда.
Як сонце зранку встане - бадьоро потягнись.
Скажи собі: "Ти сильна!", та знову усміхнись.
Хоч болю я не чую, та знаю як тобі.
Ти наче скло розбита, і плачеш у вікні.
На хмари білі дивишся, і мрієш там собі,
Самотня моя квіточка - являєшся у сні.
31.07.2020.
с.Коростів Сколівський р-н
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Карпатські ті історії ведуть мене в оман.
Мольфари й ворожбити, бредуть в густий туман.
Чарують, закликають, та духів викликають.
Русалоньки та мавки крадуть всіх молодців,
Та що там обіцяють, відомо лише їм.
На річках та озерах живуть водяники.
Легенди там розказують, співають пісеньки.
31.07.2020.
с.Коростів, Сколівський р-н
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Тебе покину, та не плач.
Любов моя сильніша буде.
Хоч небо скаже ще не раз,
Що син мамусі не забуде.
Молися, мамо, я прошу!
Лиш це нам збереже країну.
Врятує сотню ще життів,
І любу нашу Україну!
01.09.2020.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Як же процвітає, мій рідненький Львів!
Файненький музи́ка пісню завів.
Про наше минуле, про давні часи,
Костели, собори та навіть вали.
Про львівські трамваї, погоду та каву.
Про яблучний штрудель та батярську ґвару.
Про давні події, та що тут творилось.
Про німців, поляків, та що тут змінилось.
Львів мій рідненький, старим вже стає.
Все пам'ятає, та досі живе!
Львів 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Серце гаряче, кров молода.
Б'ється до упаду, ще юне дитя.
Мати далеко, батько, сестра,
Друзі, кохана, усяя рідня.
Усі з нетерпінням на нього чекають.
Мирного неба так палко бажають.
Щоб все було добре, живим повернувся,
І в радості-щасті, так тихо всміхнувся!
07.06.2020.
Львів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Кринице-живице, мені поможи.
Дорогу додому мені підкажи.
Водиці нап'юся і вирушу в путь.
До рідного краю, де вдома вже ждуть.
А як не доїду, то ти передай.
Матусеньці мо́їй, у мій рідний край.
Аби не журилась, аби не плаќала.
Аби сліз намарно не витрачала.
Піди, ти, водице, та все розкажи.
Але таємницю мою бережи.
Коз́ацькеє тіло, козацька душа,
Лиш лине додому, де в́она зросла.
24.09.2020.
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Дядько Семен, такий був джентельмен.
Усіх дівчат він знав, і квіти дарував.
До кожної всміхався, та трішки залицявся.
Хотів знайти єдину, свою дівчину-перлину.
Усі він шанси мав, хоч шістдесят відсвяткував.
Львів 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Уже "тринадцяти" немає,
А знову сумно на душі.
Хоч юність ще моя витає,
Та сонце світить не мені.
Турботи все не покидають,
Та думи злії підступають.
Завадив страх всім мріям-сподіванням.
Та кожен раз все ті ж одні вагання.
Яке майбутнє? Що ж там далі?
На що чекати у фіналі?
Та людям це ще невідомо.
Що буде, як, і в кого.
Доля в кожного своя,
Тож не потрібно думати-гадати,
А тихо змін усіх чекати.
Із вдячністю усе сприймати,
Та думи злії проганяти.
Львів 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020