Марина Свірнюк

Сторінки (1/18):  « 1»

Після війни

Обійми  після  війни
І  цілуй  немов  востаннє
Я  -  твої  шалені  сни
Ти  -  моє  палке  кохання
     ©  Марина  Свірнюк  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022


Я буду такою як ти

Прощай  невтомлений  вітре
Прощайте  зажурені  квіти
Я  більше  не  буду  собою
Я  буду  такою  як  ви
Прощайте  лани  і  діброви
Прощайте  мрійливі  бажання
Я  більше  не  буду  собою
Я  йтиму  вперед  до  мети
Прощайте  небесні  вітрила
Прощайте  рожевії  сни
Я  більше  не  буду  собою
Я  буду  такою  як  ти...
©  Марина  Свірнюк  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022


Самотність

Нікого  нема
Нічого  не  треба
Стоїш  ти  сама
Під  покривом  неба
У  мріях  весна
У  снах  його  очі
Холодна  зима
Приходить  щоночі
©  Марина  Свірнюк  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022


Згадай мене

Коли  слова  стають  важкі  -
Ховаємо  їх  на  папері.
І  замикаєм  на  замки,
Щоб  не  відкрити  більше  двері.
Коли  думки  стають  страшні  -
Ми  геть  від  себе  їх  женемо,
Співаємо  часом  пісні
Бо  все  ж  на  світі  раз  живемо.
Коли  так  холодно  в  душі,
Коли  там  віє  вітер  лютий,
Буває  пишемо  вірші,
Щоб  негаразди  оминути.
Коли  погасло  світло  враз,
Коли  роки  страшні,  мов  ночі,
Згадай  мене  хоча  би  раз
І  більш  нічого  я  не  хочу...♥️

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022


Будапешт

Повези  мене  в  Будапешт
І  нехай  цілий  світ  зачекає.
Серед  всіх  соціальних  мереж
Нас  немає,  нас  просто  немає.
Повези  мене  в  Будапешт,
Я  так  мрію  десь  там  загубитись.
Щоб  любити  тебе  без  меж,
Щоб  у  серці  твоїм  залишитись.
Повези  мене  в  Будапешт
Не  на  мить,  а  на  ціле  життя.
Хай  у  сяйві  тамтешніх  мереж
Від  кохання  тріпочуть  серця.
                         ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022


Ти не женись за тим, чого немає

Ти  не  женись  за  тим,  чого  немає...
Що  неможливо  взяти  й  повернуть.
В  житті  людина  кожна  обирає
Для  себе  правильну  як  їй  здається  путь.
Ти  не  женись  за  тим,  чого  немає...
Непросто  це  і  боляче  в  душі  -
Коли  найближчий  двері  зачиняє
І  забирає  назавжди  ключі.
Ти  не  женись  за  тим,  чого  немає...
Хоч  серце  плаче  і  палає  і  горить,
Господь  за  нас  вирішує  і  знає,
Що  зможемо  усе  ми  пережить.
Ти  не  женись  за  тим,  чого  немає...
Стій!  Зупинися!  Здайся!  Перестань!
Часом  в  житті  отак  буває  -
Потрібно  помовчати  без  вагань.
Ти  не  женись  за  тим,  чого  немає...
Й  не  думай,  що  ж  бо  буде  там,  колись.
Кожна  людина  свої  крила  має,
Любов  потрібна,  щоб  злетіти  ввись.
                                 ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021


Ти знаєш

Ти  знаєш,  все  колись  мине,
Адже  в  житті  усе  минає.
І  біль,  і  горе  промайне
Та  старість  нас  усіх  чекає.
Ти  знаєш,  щось  лікує  час,
А  хтось  буває  нас  лікує,
Хтось  ранить  душу  і  не  раз
Принизить,  зрадить,  розчарує.
Ти  знаєш,  а  буває  й  так,
Можливо  ми  не  помічаєм
Нам  доля  надсилає  знак
І  недаремно  все  ж  страждаєм.
Ти  знаєш...
                   ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021


Пташка

Співає  пташка  різнокольорова,    цей  світ  великий  у  її  очах,
Лунає  пісня  ніби  колискова,    пташата  сплять  тихенько  на  гілках.
Та  лиш  одна  не  спить  і  не  дрімає,  журливу  пісню  у  гаю  співа,
Ця  пісня  лине  над  стрімким  Дунаєм,  над  полем  де  колишеться  трава.
Над  селами  і  чути  аж  в  Карпати,    де  стомлений  дідусь  приліг  спочить,
Де  пригортає  діток  своїх  мати,    де  жовте  поле  і  небес  блакить.
Де  бистрі  води  і  бурхливі  ріки,    де  полонини,  втоптані  стежки,
Де  світ,    що  зупинився,  мов  навіки,    почувши  пташки  ніжні  голоси.
                     ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021


Зима

Заглядає  місяць  у  вікно,
Він  нагадує  мені  про  тебе,
Спить  безшумно  втомлене  село,
Я  ж  не  сплю,  дивлюсь  на  синє  небо.
Я  дивлюсь  на  зорі,    що  вночі
Мерехтять,    мов  світлячки  крилаті,
За  вікном  вирує  скрізь  зима,
Сніг  м'який  блищить  на  кожній  хаті.
                             ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020


Розкажи

Розкажи  мені  хто  небо  малює,
Хто  запалює  вночі  зірки,
Хто  листя  восени  фарбує,
Хто  обриває  з  квітів  пелюстки?
Розкажи  хто  сніг  розсипає,
Хто  залишає  свої  сліди,
Хто  на  флейті  так  ніжно  грає,
Хто  навіває  на  нас  холоди?
Розкажи  хто  мріє  ночами,
Хто  танцює  у  вальсі  з  дощем,
Хто  сумує  щодня,  хто  роками
пише  книгу  зі  своїх  поем?
Розкажи  я  тебе  благаю,
Я  прошу  тебе,    не  мовчи,
Я  так  довго  на  тебе  чекаю,
Знаю  відповідь  знаєш  лиш  ти!
                     ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020


Зимою

Зимою  хочеться  закутатись  у  плед,
Читати  книгу  і  дивитися  на  зорі,
Їсти  цукерки,    пити  чай  і  мед
І  поринати  у  думки  прозорі.
Зимою  хочеться  по  снігу  тихо  йти,
Ловити  сніг  своїми  теплими  руками,
Зимою  хочеться  любові  й  теплоти,
Простих  обіймів  і  смачної  кави.
Мабуть,    для  цього  й  створена  зима,
Щоб  ближчими  й  добрішими  ми  стали,
Щоб  темної  холодної  зими
Ми  один  одного  з  любов'ю  обіймали!
                       ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020


А я люблю

А  я  люблю  дивитися  на  зорі,
Я  люблю  мріяти  і  вірити  в  дива,
Люблю  коли  зима  надворі,
Люблю  сидіти  тихо  край  вікна.
Люблю  співати  і  люблю  читати,
Люблю  частенько  слухати  пісні,
Люблю  вірші  часом  писати,
Люблю  я  першоцвіти  навесні.
Люблю  природу,  танці,  зорепади
І  влітку  слухати  мелодію  дощу,
Люблю  вечірні  стомлені  Карпати
І  ще  багато  чого  я  люблю...
                                 ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020


Вона чекала

Вона  чекала  його  всю  вічність,
Цвіт  облітав  -  була  весна,
Вона  була  щира  і  водночас  привітна
Та  на  серці  була  холодна  зима.
Пролетіло  так  швидко  літо,
Немов  зовсім    і  не  було,    
Вона  чекала  від  нього  привіту,
Виглядала  його  у  вікно.
Тепла  осінь  гуляла  садом,
Поливала  квіти  дощем,
Чарувала  вночі  зорепадом,
Вкривала  землю  золотим  плащем.
                               ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020


Люди різні

Люди  бувають  різні:
Одні  люблять,  а  інші  ні,
Замикають  двері  залізні,
Мовчки  сидять  у  пітьмі.
Інші  люблять  і  довіряють,  
Вірять  в  щастя,  якісь  дива,
Хоч  часом  не  взаємно  кохають
Й  залишається  в  серці  журба.
Є  й  такі,    що  знаходять  кохання
І  долають  усі  мости,
Хоч  які  б  не  були  страждання,  
Досягають  своєї  мети.
Люди  різні  і  різні  бажання,
Різні  погляди,    різні  слова.
Кожен  шукає  своє  кохання,
Душу  єдину  на  все  життя.
                         ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020


Восени

Я  восени  сфотографую  
усе,    що  є  на  білім  світі,
Я  в  ліс  осінній  помандрую,  де  вітер  свище  в  верховітті,
Де  листя  крутиться  й  літає,    де  ще  зелене  де-не-де,
Горіхи  білка  тут  збирає,    їжак  гриба  собі  бере.
Сфотографую  я  калину,    що  похилилась  над  водою  
І  раннішню  тонку  стеблину,    що  омивається  росою.
Осінній  ліс,    немов  би  казка,    і  як  природу  не  любити,
Співає  ще  самотня  пташка,    неначе  вміє  говорити.
І  осінь  з  фарбами  своїми,  по  лісу  втомлено  мандрує,
У  неї  ще  багато  справ,    ані  хвилини  не  марнує.
Красива  осінь  золота,    блукає  в  цім  шаленім  світі,
Безповоротно  мчить  життя,    а  ми  фотографуєм  миті.
                                     ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2020


Осінь

Що  таке  осінь?  Осінь  -  це  дощ,
Осінь  -  це  погляд  самотніх  площ,
Осінь  -  таємні  думки  уночі,
Осінь  -  це  холод,  сумні  пісні.
Осінь  -  це  час  для  гарячого  чаю,
Телефонний  дзвінок  -  "я  на  тебе  чекаю",
Осінь  -  це  теплі  обійми  і  плед,
Це  мелодія  старих  забутих  касет.
Осінь  -  час  віршів  і  книг  про  романи,
Осінь  -  ранкові  холодні  тумани,
Осінь  -  це  мрії,    чарівнії  сни,
Осінь,  майбутнє  мені  розкажи!
                             ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2020


Вірш

Вона  зібрала  речі,  закрила  чемодан,
Взяла  рюкзак  на  плечі  й  щасливий  талісман.
Квартиру  зачинила,  сіла  у  таксі,
Думки  не  покидали,  ані  на  мить  її.
На    серці  було  важко,    та  вірила  в  дива,
Хоч  знала,  що  чекає  дорога  не  проста,
Для  себе  розгортала  сторіночку  життя.
Потрібно  часом  щось  міняти  у  житті,
По  світу  мандрувати,  мов  птахи  -  журавлі
Любити  і  чекати,  та  вірити  в  дива,
Ловити  кожну  мить,    пізнати  смак  життя!
                                                     ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020


Вірш

По  мокрих  вулицях  блукають  перехожі,
А  дощ  безжально  б'є  по  них  ключем,
Здається  між  собою  всі  так  схожі
Та  різні  всі  й  чимало  в  них  проблем.
Але  якщо  дивитися  згори,  
Немов  той  дощ,    що  з  неба  споглядає,
То  ніби  парасольки,  що  біжать  туди  сюди,  
Й  між  ними  осінь  гордо  походжає.
                                   ©  Марина  Свірнюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020