Мацикур Володимир

Сторінки (1/41):  « 1»

МИ СПРАВЖНІ

Ми  в  серці  не  такі  ,  як  зовні,
Ми  справжні  -  часто  не  такі.
В  душі,  тій  голубій  безодні,
Світи  глибокі  і  мілкі,
Різноманітні  та  палкі,
І  бути  іншими  не  годні.

     Звичайна  істина,  бо  решту,  -
     Акторська  гра  .  Ні  більш,  ні  менш.
     У  коконі  із  павутинок  меж
     Ти  на  землі,  мов  під  арештом,
     Зневіру  всотуєш  найменшу
     І  віри  в  звільнення  не  ймеш.

Струмками  біжимо  в  майбутнє,
В  минуле  сиплемось  піском.
Під  небом  Гулівер  і  гном
Епохи  творять  незабутні.
А  на  "творящих",  на  покуті,
Зрить  Бог  під  білим  рушником.

     Так  живемО  собі  до  нині,
     Мов  у  дитячому  садку,
     Змінивши  імідж  нашвидку
     Й  останні  долари  на  гривні,
     На  ті  атракціони  дивні,
     З  падінням  в  прірву  як  таку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020


СМІЯЛОСЬ НЕБО

Стоїш,  здається,  у  воді,
У  хмарці  світла  ліхтаря.
Для  мошкари  у  хмарі  тій
Сумний  ліхтарик,  мов  зоря.

Безсило  вирячилась  ніч
Містичним  подивом  сови,
В  облогу  взявши  зусібіч
Відваги  світлі  острови.

Майнуло  зоряне  крило.
І  сну  приснився  сон  у  сні:
Сміялось  небо,  як  несло
Найпершу  зірку  на  спині.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020


ПОВЕРНЕННЯ

Від  часу  звихненого  втеча,
На  сцену  юності,  на  біс,
Де  ти  для  когось,  мов  предтеча,
У  рідне  слово  впав  і  ріс.

І  відкривалася  Вітчизна,
Як  тиха  квітка  восени,
Життям  наповнюючи  гнізда,
Світ  повертаючи  з  війни

У  зачаровані  смеркання
Над  мудрим  спокоєм  дахів,
У  ті  казкові  посвітання
Народжень  зоряних  шляхів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020


ДИВА

Той  березневий  сніг  отямив  квіти,
Та  ніч  була  і  мало  хто  помітив,
Як  з  відблиском  блаженного  Різдва
На  землю  небом  притекли  дива.

Позоставляли  скрізь  таємних  знаків,
Розрадили  того  хто  гірко  плакав.
Бо  кожен  з  нас  колись  багато  значив
У  краї  тім,  що  вкритий  сном  дитячим.

А  на  полотнах  ночі  невидимки,
З'являлися  й  щезали  дивні  лики,
То  просто  з  вітром  березневий  сніг,
Все  розпрощатися  ніяк  не  міг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020


У СЛОВІ

Грієшся  у  слові,
                   як  у  теплій  хаті,
Де  радіють  щиро,
                   і  панує  лад.
Де  живуть  з  любові
                   Почуття  багаті,
І  одвіку  з  миром
                   йде  до  брата  брат.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020


Зима

Сумовіє  зима  саме  та,
Що  нікому  нічого  не  винна.
Молоді  ж  витанцьовують  вина
І  така  в  них  завзятість  дитинна,
Як  чернеча  свята  самота,
У  яку  впала  ніч  золота
І  потята  санками  долина.

Помарніли  самотні  міста,
Бо  прочанином  кожна  дитина
Йде  на  села,  де  бабця  свята,
Де  Різдво  і  калач,  і  перина,
І  велика  щаслива  родина,
І  кутя,  і  зима  саме  та,
Що  нікому  нічого  не  винна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020


ХТО ТИ ТЕПЕР

Хто  ти  тепер,  і  жити  маєш  як?
Бач  на  тобі  світ  не  зійшовся  клином.
Хіба  коли,  під  жовтолистим  кленом
Собі  сказав  -  твоє  життя  мідяк.

І  пригадав  сумні  слова  поета,
І  заквилило  в  серці  чаєня,
І  затремтіла  їжачком  стерня,
Як  блиснув  плуг  під  журавлиним  летом.

Перевернувся  світ  і  затремтів
Перед  зими  величною  ходою,
Та  й  розійшлась,  як  по  воді  дугою
Душа  у  трепеті  різдвяних  снів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020


НІЧ КАРПАТСЬКА

Безсоння  скель  над  схилами  Карпат.
Скляні  вітри  соснові  чешуть  спини.
Туман  пильнує  всюдисущий  лад,
Що  воз'єднав  премудре  і  дитинне.

Течуть  пророцтва  смутком  полонин,
Стрімких  потоків  срібними  скарбами
У  сни  умиротворених  долин,
Що  світяться,  як  злітні  смуги  карми.

У  стовбурах  праобрази  трембіт
Усотують  перегуки  пастуші,
Що  вибухнуть  колись,  як  білий  світ,
З  невидимих  джерел  у  спраглі  душі.

І  вихрещений  грозами  мольфар
Знайде  себе  в  очах  нічної  ватри.
Розсіється  туман,  засне,  мов  жар,
Цей  світ,  що  без  любові  не  пізнати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020


СЯЙВО ЛЮБОВІ

Твоя  любов,  що  сяйво  сонця,  -
Безмежно  чиста  і  нова.
Злітають  з  люблячого  серця,
Неначе  голуби,  дива.

Несе  їх  теплий  подих  раю.
Хто  знає  ціну  їм  -  святий.
І  щастя  більшим  не  буває,
І  вищої  нема  мети.

І  стільки  світла  за  тобою,
Що  розгубилися  слова.
І  світ  безмовною  рікою
На  тебе  миром  наплива.

І  вже  ні  сили,  ані  втоми  -
Добро  і  зло  зійшли  на  дим,
Мов  повертається  додому
Душа  насіннячком  святим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020


ПОЕЗІЯ

Поезія,  то  крик  душі,
То  самоспалення  всевишнє,
Що  воскреса  в  отченаші,
Та  цвіті  маминої  вишні.

Коли  ти  сам  собі  пророк,
Суддя  і  вирок  на  світанні.
А  кожен  крок,  як  перший  крок,
І  кожен  бій,  як  бій  останній.

Поезія,  то  плоть  і  кров.
Вінок  терновий  і  корона.
Хто  у  собі  її  знайшов,
Живе  життям  лози  і  грона.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020


МАМАЙ

Гостра  шабля  поржавіла,
Скрізь  іржа.
Поламались  лук  і  стріли,
Спить  душа.

Зір  притуплений  блукає.
Зимна  ніч.
Лук  чи  стріли  -  все  приймає
Чорна  піч.

Гріти  душу,  мучить  тіло
Каяттям,  -
От  і  все,  що  залишилось  
Від  життя.

Та  хіба  ще  трохи  слави
З  ним  живе,
Решту  взяло  під  заставу
Щось  нове.

Непідкупний  таємничий,
Наче  тінь,
Що  застигла  на  обличчі
В  час  видінь.

І  вбирає  він  у  себе
Кожну  мить,
Хоч  здається,  що  під  небом
Мирно  спить.

Раптом  поклик,  наче  постріл
З  краю  в  край.
Ті  слова,  як  стріли  гострі:
В  бій  Мамай  !

Зашуміло,  залунало,
Полилось,
Тільки  серце  не  співало.
Плакав  хтось.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020


ЛЕЛЕКА

А  гнізда  лелечі  тепер  на  стовпах.
Минулися  гніздам  дерева.
Апостол  смирення  -  над  птахами  птах  -
Вітчизни  висока  потреба.

Майне  понад  садом,  засвітить  печаль,
А  крилами  тугу  розвіє.
Схрестились  на  ньому  і  радість,  і  жаль,
І  смутком  забарвлені  мрії.

Пробуджена  миром  сльоза  на  очах
Твій  погляд  провадить  до  неба,
Де  вірність  лелеча  на  вічних  стовпах  -
Свята  до  останнього  нерва.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020


З ОКОПУ

Сконцентрований  зір,  як  набитий  приціл,
Вічний  шал  протиріч,  в  дану  мить,  -  смертоносних.
Стос  поламаних  доль  за  плечима  навпіл  -
Та  посвята  у  біль,  як  у  мОнахи  пОстриг.

Хай  війна  як  війна,  та  життя  -  наджиття.
І  петляєш,  хижак,  безкінечним  окопом,
Щоби  десь  увісні  розійтись,  як  дитя,
Наче  Країн  пропік  твою  душу  окропом.

Міцно  складено  все  -  ні  візьми,  ні  додай,
І  заточено  в  нуль  тяту  венами  бритву...
Справедливість  зійде,  знову  пізня,  нехай,
І  візьме  під  контроль  всіма  програну  битву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020


П'ЄРО

Зімкнеш  повіки  -  світло.
Розплющиш  -  і  пітьма.
ПощО  тобі  розквітло
Оте,  чого  нема

На  вицвілому  світі,
У  сивій  давнині.
Тремтиш  листком  на  вітті
При  чорному  вогні.

Сумує  вітер  басом,
Ти  ж  граєш  роль  П'єро,
Поскрипуючи  часом
Палаючим  пером.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020


ЧЕРЕДА

Горбаті  рамена  полів,
Де  тіні  дерев,  наче  варта  -
Міграції  ситих  корів,
Що  мрійно,  як  хмари  вгорі,
Із  вчора  мандрують  у  завтра.

А  ми  собі  вслід  попливем,
Як  пісня,  далеко  і  близько,
Крізь  вічний  селянський  едем,
Де  правда  палає  вогнем,
Як  першим  коханням  дівчисько.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020


ВЕЧІР

Ще  тільки  вечір,  а  з  пітьми
Йде  сон  цілющий,
За  дня  набувся  між  людьми  -
Усевидющий.

Намилувався  як,  хотів,
Заснув  щасливо,
У  сні  рікою  з  берегів
Ходив,  як  диво.

Над  ним  тоненький,  мов  чернець,
Останній  промінь
Пішов  за  сонцем  навпростець  -
На  тиху  сповідь.

Під  небеса  легка  печаль
Сповила  землю,
Що  акварель,  де  снить  дівча  -
Над  аквареллю.

Зі  сходу  хмари  ніч  везли,
Птахи  співали.
І  не  було  між  нами  злих,
А  ні  зухвалих.

Ніхто  не  плакав  на  землі
В  святі  хвилини...
Ті  вечори,  як  журавлі,
Колись  прилинуть.

Тоді  сердець  легка  хода  -
Весела  вдача,
Як  із  небес  жива  вода  -
Любов  юнача.

Тепленький  дощ  солодких  снів
За  мить  нахлине.
Минувся  вечір  з  вечорів,
Ніхто  не  винен.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020


СТЕРНЯ

По  всьому  танець  на  стерні,
Як  відчай  танець.
Хай  безпритульно  так  мені,
Я  волі  бранець

Бувалий  в  кого  на  спині  
Журба  юнача...
Шалений  танець  на  стерні,
Що  й  світ  не  бачив.

Та  ще  той  місяць  з-понад  хмар
Чуднив  дерева,
Мов  характерник  чи  мольфар,
Але  -  не  треба,

Бо  на  стерні,  як  у  житті,  -
Копиця  фальші,
Котрою  чваняться  оті,
Що,  кажуть,  "наші".

І  вперше  я  убити  їх
Жадав  безбожно.
І  перший  раз  мені  Пан  Біг
Сказав:  Не  можна...

Півночі  танець,  ще  й  півдня  -
Плачі  пророчі.
Яка  ж  колюча  та  стерня,
Мов  правда  в  очі  !

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020


У квітці неба

Розвиднюйся  собі  у  квітці  неба
Напоєний  густим  плачем  дощів,
З  якими  ходиш  до  самого  себе  -
Отого,  хто,  як  дощ,  колись  прозрів

Аби  світитись  у  годину  скрути,.
Віддавшись  благодатній  повноті,
Котру  лиш  варто  серцем  зачерпнути
І  збожеволіти  на  висоті

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020


МОВЧАННЯ

Мовчи,  мій  хлопчику,  мовчи.
МОВЧАННЯ  -  золото  для  Бога.
Чому  ти  в  світ  прийшов?  За  чим?
Мовчи,  як  правда,  як  дорога.

Бо  так  -  найвищій  із  висот
Мовчалося  перед  Пилатом.
Завжди  волав  сліпий  народ
І  поставав  жорстоким  катом.

Не  промини  лише  послів,
Що  у  дарах  Святого  Слова.
Мовчанням  стань  у  сяйві  слів,
Нехай  розвіється  полова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020


САМОТНІСТЬ

Тринога  старість,  древній  тин,
Дні  йдуть,  як  завчені  молебні.
Краєчком  щастя  неба  клин  -
Й  такі  осінні  смутки  древні.

Бо  вже  на  інший  бік  ріки
Втекли,  як  діти  неслухняні,
Один  по  Одному  роки,
Лиш  спогади,  мов  казка  нАніч.

А  за  парадом  ясенів  -
Велично,  у  фаті  кохання,
Йде  молодість  жива  зі  снів  -
З  новим  життям,  по  днях  прощання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020


ЛЮБОВ НЕ ЗГАДУЄ ВИНИ

Любов  не  згадує  вини.
Усе  минуще.
Поглянь,  як  близько  до  весни,
Воскресне  суще.

Мов  сон,  розвіється  печаль,
Зіпнеться  жниво,
Натхнення  з  уст  зірве  печать
І  стане  диво.

А  я  тихенько,  мов  чернець,
Складу  молитву,
За  битву  відданих  сердець  -
Святійшу  битву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020


Згуба

Осінь  -  згуба  моя  надвечірня.
Аж  у  серці  голосить  трава.
Мов  покинутий  острів  подвір'я,
А  на  ньому  не  листя  -  слова.

Літню  повість  дописує  грудень
Серед  вибухів  яблук  вночі,
І  пливуть  через  втомлені  груди
Богом  плетені  хмар  калачі.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020


ЖУРАВЛИНЕ СКЕРЦО

Заплітає  місяць  вербам  жовті  коси.
Відшуміло  літо  на  семи  вітрах.
Кольорову  хустку  зодягнула  осінь.
Відлетів  у  вирій  запізнілий  птах.

Сиротою  стежка  тулиться  до  поля.
Захлиснули  скиби  срібну  далечінь.
Лебедем  дівчИна  опустила  погляд.
Впала  на  калину  одинока  тінь.

Стихло  за  лісами  журавлине  скерцо.
Позолота  ніжно  землю  огорта,
Як  одвічна  правда  -  невгамовне  серце,
Опадають  листям  золоті  літа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020


ВИСОКА. ОСІНЬ

На  спині  вітру  -  прохолода,
На  смуток  човен  захворів.
Висока  осінь,  наче  мода,
Їй  салютують  димарі.

Ідуть  на  подіум  берези
Довкола  дзеркала  ставка,
Минулим  літом  нетвереза
Біжить  світ  за  очі  ріка,

Та  залишає  у  тумані
Таємний  спогад,  що  як  мить
Земного  щастя,  часом  раннім  -
В  тобі  прозрінням  затремтить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020


ДОДОМУ

Йдеш  додому,  немов  до  мети,
Де  життя  виколисує  гілка
Древа  роду  з-під  Божих  світил,
Між  якими  тобі  світить  зірка.

І  стежина  завзято  веде
До  порога  маленького  раю,
Зо  яким  будь-якого  тебе
Рідні  душі  твої  привітають.

З  ними  твій  справедливий  Господь
І  твоя  незавершена  повість,
Де  невинна  замурзана  плоть
Захищає  твою  чисту  совість.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020


Леоніду Талалаю

Співав  про  щось  вечірній  небокрай,
Ріка  текла  у  ніч,  кудись  додому,
Гасили  небеса  осінню  втому,
І  тішив  нас  глибокий  Талалай.

Мов  душу,  перечитуючи  знову,
Нам  кожен  раз  по-іншому  було,
То  птахами  ставали  на  крило,
То  вкотре  відкривали  рідну  мову,
Бо  так  розкішно  восени  цвіло,
Ця  рідкість  на  землі,  -  не  горде  Слово.

А  скрипка  у  футлярі  нічия
Мовчала  під  чужі  пісні  розгульні,
Неначе  "Безпритульна  течія",
Де  зовсім  недоречне  власне  "Я",
Де,  власне,  ми,  як  небо,  безпритульні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020


Тиша

Осінні  простори  -
Філософи  тиші
Нам,  друже,  говорять  -
Ви  стали  мудріші.
         І  часу  немає
         На  співи  та  гульки,
         Бо  час  відпливає,
         Як  гелеві  кульки,
Все  ближче  до  неба,
Все  далі  від  бруду,
Якому  не  треба
Ні  прощень,  ні  суду.
         Глибокі  простори
         Пророчої  тиші
         Нам  душі  прозорять,
         Даруючи  вірші,
В  сердечній  потребі,
Без  клятви  на  крові,
Як  сонце  у  небі,
Як  правда  у  слові.
         Стрічаєм  дорогу,
         Обабіч  -  тривога.
         Йдемо,  слава  Богу,
         Тримаючись  Бога.
Щезають  простори,
По  чорному  білим
Ніхто  не  говорить,
Як  ми  посивіли.
         А  щиро  заплаче
         Лиш  серденько  мами...
         Прощаймось,  козаче,
         Навіки  братами.
Осінні  простори  -
Храм  горної  тиші,
Якою  говорить
З  тобою  Всевишній.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020


ЗОРЯНА. ВУАЛЬ

Горнім  світлом  без  печалі
Зоряні  цвітуть  рої.
Кожній  панні  по  вуалі
Шлях  Чумацький  накроїв.


Між  усіх  ти  наймиліша,
То  ж  змагаючись,  тобі,
Ми  із  кленом  пишем  вірша
На  папері  й  на  траві.

І  дивуються  звірята,
Задивляються  птахи.
Позбігались,  як  на  свято,
Геть  забувши  про  страхи.

В  листя  плескає  діброва
Не  для  мене  дивака,
Геніально  бо  кленова
Пише  гілочка-рука.

Все  ж  не  марно  я  із  кленом
На  веселий  став  двобій,
Бо  прихильністю  до  мене
З-під  вуалі  погляд  твій...

Мировою  нічиєю  
Перервався  творчий  змаг,
Як  любові  течією
Залило  Чумацький  Шлях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020


Жінка

Наче  в  казку,  вдивляюся  в  тебе,
Королево  святих  моїх  літ,
Що  любов  боронили,  як  леви,
І  тремтіли  над  нею,  мов  цвіт  

Почуття  не  згасає  з  весною
На  підступних  життєвих  шляхах.
Ти  мені  заступила  собою
І  зневіру,  і  розпач,  і  страх.

Жінко!  Доле  моя  незбагненна!
Чим  віддячу  тобі  при  житті
І  за  слово,  тобою  натхненне,
І  з  тобою  -  часи  золоті?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020


1933

Річка  у  життя  на  споді
Тихо  в'ється  між  горбами.
Понад  світові  безодні
Вечір  мріє  кольорами...
З  краю  світу  голос  мами:
Діти,  діти,  ви  ж  голодні  !!!

Замість  діток  -  тільки  хмари  -
Всі  пухкенькі,  всі  чудові,
Горю  матері  до  пари
Влиють  Божої  любові,
Та  й  підуть  по  добрім  слові
Далі  від  гріха  і  кари.

Бродить  біль,  збиває  роси
Понад  річку  між  горбами.
З  ним  любов    і  горе  босе,
Наче  трійко  діток  мами...
Не  питай,  чом  над  житами
Вітер  жалібно  голосить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020


ГОЛЬФСТРІМ

На  воді  задуманій
Цвіт  опалий.
Пелюстки  залюблені
Танцювали.

Цілували  рученьку  
Вам  невинно.
Я  їм  заздрив  душенько
Цвітоплинно.

А  тепер-теперички
Все  далеко.
Вирвав  спогад  з  вервички,
Думав,  легко.

Й  наче  хтось  діткнув  мені
Серця  гострим...
На  воді  задуманій
Долі  Гольфстрім.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020


Натхнення

Коли  останні  вікна  гаснуть  -
Недосконалість  бачиш  власну,
Де  ти  безсилий  осягнути
Ті  речі  до  яких  прикутий.
Та  з  першим  кроком  на  папері,
Вже  відчиняєш  білі  двері,
У  вічності  тобі  неначе
Важливу  зустріч  хтось  призначив.
То  ж  до  таємного  покою
Летиш  сніжинкою  дзвінкою,
Увесь  спроможний  осягти
Не  тільки  речі  а  й  світи.
І  світла  зачерпнувши  сили,
Стаєш,  як  ангел  пишнокрилий.
І  вже  ніскілечки  не  страшно
Своє  зустріти  учорашнє,
Де  порохом  на  Божій  рані
Твойого  спотикання  камінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020


Вдова

Стелила  постіль.
Будильник  тято
Дзвонів,  що  гості,
Волав,  що  свято.

Здавалось,  грудень  
За  нею  стежив.
Здіймались  груди,
Душа  -  за  межі.

Усе  горіло
В  руках  завзятих
І  так  хотіло-
ся  танцювати...

Та  обдурили
Вдову  красиву.
Ішла  без  сили,
Відняло  силу

Гірке  минуле,
Сліпе  майбутнє,
Навік  заснуло  б
Життя  безпутнє.

Та  лиш  смеркання
Зайшло  у  гості,
Німим  риданням
Вдова  на  постіль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020


Коли негода обрій стисне…

Коли  негода  обрій  стисне,
І  чорні  хмари  перейдуть  Чумацький  Шлях,
Хай  небо  серця  буде  чисте,
Як  подих  Бога,  у  піснях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020


ДВА СНИ

Біля  мого  невинного  сну
Тихі  води  та  кручі,
Вперше  Дніпр  натомився  й  заснув
За  віки  балакучі,

Войовничі,  зрадливі,  сумні,
Благодатні  і  Божі,
Й  прокидатись  не  хоче  у  сні,
А,  можливо,  не  може.

Солов’ї  залишились  одні,
Хто  їх  слухає  нині?
Сплять  пороги  на  древньому  дні,
Мов  коралі  у  скрині.

Біля  мого  невинного  сну
Срібні  верби  плакучі.
Обрій  лезом  життя  полоснув
І  зламався  на  кручі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020


Павлові Гірнику

Вином  журби  впилась  самотина.
Вже  й  місяць  –  побратим  заснув  на  крилах.
Зночіло,  мов  розплакалась  вина,
Що,  все  прозрівши,  прощення  просила.

Не  чути  брата,  друга  десь  нема.
Душа  по  колу  крівцею  у  жилах,
А  доля,  як  розхвойдана  кума,
Мов  сон,  віднині  примусово  мила.

Лиш  джерело,  що  б’є  у  срібний  дзвін,
Котрий  будив  серця  «во  время  люте»,
Віщує  повний  міх  щасливих  змін,
Які,  дай  Бог  здоров’я,  перебути.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020


НІЧ

Розгулявся  по  воді
Срібнолиций  місяць
Де  русалки  молоді
Сни  з  туману  місять.

Де  з  нічної  висоти
Впала  втома  днини,
Аж  мости,  як  ті  коти,
Повгинали  спини

Де  у  сутінках  доби
Зріють  світлі  сили,
А  філософи  дуби
Вітру  наловили.

Де  зухвалі  окунці
Вчать  напам'ять  волю,
Й  на  листку,  як  на  руці,
Креслить  промінь  долю.

Де  нікого  не  пече
Ні  одна  потреба.
Де  опертись  на  плече
Можна  навіть  неба.

Хай  сновидою  між  трав
Бродить  змій  казковий,  
Бог  цю  ніч  намалював
З  власної  любови.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020


ТУМАН


Кружляли  у  полі  копиці
І  зносив  туман  аромат
Мішками  під  співи  дзвіниці,
Й  пускав  у  долину  між  хат,
Де  часто  світилось  у  сад
До  ранку  віконце  світлиці.

І  хто  диваку  щось  повість,
Коли  він  усюди,  як  гість,
У  пружній  спіралі  віків
Прошитий  натхненням  наскрізь,
Це  дивне  життя  зрозумів
Над  плином  купальських  вінків.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020


ДОРОГА


Дорога  утекла,  пішла  собі  полями,
Над  шепіт  колосків,  попід  мовчанку  хмар.
Спасибі  –  привела  від  клопоту  до  мами,
Не  взявши  і  гроша  за  свій  безцінний  дар.

Пірнаєш  у  траву  і,  мовби  по  секрету,
Трансляцію  новин  розпочинає  сад.
А  ти  вже  сам  не  свій  у  захваті  від  лету
Відпущених  думок  у  зграї  ластівчат.

І  сіється  тобі,  і  жнеться  тихе  щастя,
Що  жадібно  душа  громадить  про  запас.
І  сповіддю  вся  ніч,  і  ранок  на  причастя,
Й  дорога,  у  яку,  новим  рушати  час.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020


ЩИТ ПЕРЕМОГИ


Пліснявий  час  розгорнувся,  неначе  сувій.
Тіні  в  одежах  стоять  нетутешнього  крою.
З  півночі  хижо  повіки  розплющує  Вій.
Пахне  війною.

Першого  вибуху  космосом  бродить  луна.
Першої  крові  не  змити  холодного  крику.
Гупає  в  бубон  душі  язиком  Сатана
Правду  дволику.

Ось  вона  чорна  долина,  де  й  смерть  навмання.
Віра  зробилася  чудом  –  не  знали  такої.
Раптом  її,  наче  прапор,  над  нами  підняв
Праведник-воїн.

Скільки  врятованих  степом  у  вічність  пішло,
Золото  неба  даруючи  душам  убогим…
Неопалимо  розправилось  біле  крило  –
Щит  перемоги.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020


ОСІЧКА

[i]На  вістрі  миті  перед  раєм
світ  скупаний  в  сльозі  прозріння.[/i]


Тут  очі  крізь  приціл  холодні.
У  них  останній  твій  причал.
На  вітрі  з  чорної  безодні
Життя  тремтить,  немов  свіча.
Свинець,  що  вже  тебе  стрічав,  
Знов  прагне  зустрічі  сьогодні.  
                                         
Ти  під  прицілом  на  гачку.
Шукають  серце  –  підла  звичка.
В  клітині  кожній  нервів  січка,  
Та  у  смертельному  танку
Щось  перейшло  межу  тонку,
Глузливо  клацнувши.  Осічка...    
                                         
У  мить,  як  це  життя,  єдину
Понад  потоком  сірих  митей
Зчиняє  благодать-лавину  –
І  торжествує  твій  Спаситель,  
І  серце,  істиною  вмите,
Про  тебе  свідчить,  як  людину.  
                                                                 
Та  ризикуєш  ненавмисно,
Бо  знов  обставини  по  краю,
Й  життя  –  рипуче  коромисло,
То  в  пекло  важить,  то  до  раю,
Коли  гармати  небо  лають
І  до  зернини  всесвіт  стисло.

Страх  завовтузився  на  спині,
Інстинкти  виповзли  тваринні.
Пекельний  цербер  по  куску
Шматує  світ  на  волосині,
І  плоть,  підірвану  на  міні,
Здирає,  начебто  луску.    

А  з-понад  хмар  –  пекельна  лють
Життя  вкладає  у  покоси.
Десь  марять  матері  і  ждуть,
Ховаючи  невміло  сльози,
У  снах  пекучих  –  чорні  роси,
А  наяву  хоробрі  мруть.

Як  можна  полічити  втрати
У  божевільному  краю,
Де  водить  сонце  тінь  твою
Кільцем  останньої  гранати,
Де  у  нерівному  бою
Ти  молиш  Бога  за  сім’ю
І  за  товариша,  як  брата.

Біжить  епоха  на  протезах,
Життя  вцілілі  на  візках
І  помста  грізна  у  серцях  –
Така,  як  море,  величезна,
І  братовбивством  не  твереза
Вже  й  смерть  спочила  на  мерцях.

Святі,  осиротілі  діти
Проходять  вишколи  душі...
Когось  одягнуть  у  граніти,
Когось  утоплять  в  анаші,  
Світ  заставляючи  тремтіти,
Як  тридцять  куль  у  «калаші».

Начхавши  на  усі  комфорти,
Крізь  сіру  зону  сивини
Ми  вирвалися  із  аорти
Щонайпідлішої  війни,
Але  фантомний  біль  вини
Живих  з  Небесної  Когорти
Не  знімуть  «сотки»  й  ордени...

Ким  був  би  ти,  коли  б  не  погляд
Того  циклопа  крізь  приціл,  
Що  прагне  вицілити  волю,
Щоб  мертва,  у  ярмі,  як  віл,
Ішла  з  мажорами  за  стіл
Без  жалю,  сорому  і  болю?

По  тій  дорозі,  мов  по  лезу,
Наколядуєм  і  нап’єм,
На  свій  новітній  реквієм
Під  колисковий  скрип  протезу,
Який  і  не  дослухаєм,
Як  файну  пісню,  не  тверезу.

Бо  задрімаємо  до  ночі,
І  не  заплаче  світ  без  нас  –
(Без  покалічених  прикрас)
У  золоті  своєї  жовчі...
І  заженуть  собаки  гончі
Самих  себе  у  власний  сказ.

Але  війна.  Така  війна,  
Що  клином  світ  у  кожну  душу.
Трясе  скажений  сатана
Мою  країну,  наче  грушу,
Та  мовить  хтось  без  фарсу  –  мушу.
І  на  одне  життя  міцніш  вона.
 
У  проминаючому  світі
Така  душа  святим  живе,
Прийнявши  хрищення  нове,
Мов  у  колисці,  у  завіті,
У  правді,  щирістю  сповитій,
Зорить,  немов  дитя  мале.  

Рятуймо,  брате,  скільки  змоги,
На  тисячі  своїх  терпінь  –
Майбутні  молоді  дороги
Від  бездуховності  падінь,
Та  від  оманливих  видіннь
У  час  пекельної  облоги.

Гойднувся  світ  на  волосині
І  десь  на  мить  край  ока  щез.
І  замість  серця  –  вже  протез,
Мов  дзвін,  калатає  в  людині,  
У  грудях,  –  тій  казковій  скрині,
Де  сплять  дари  твоїх  небес.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020