| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Груднева ніч лила дощем холодним.
Ні зір, ні місяця на небі не було.
Став одяг віт дерев доволі модним,
Стежки, дороги, тротуар – прозоре скло.
Вдягла природа бренди кришталеві:
Прозорість, блиск, хрусткий морозу й вітру шик.
Пісні співають голоси сталеві…
Від них трави сп’янілий шелест десь принишк.
Птахів не чути. Вітер ошаліло
Спустив на місто крижану похмуру рань.
В природі почуваюсь я безсило –
Прийму покірно льодову зимову дань.
29.12.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Прийди до мене в шепіт листопаду,
у дощовий мотив жовтавих кленів.
Дарує вітер осінь вітам саду -
барвистість сипле на листки зелені.
Прислухайся до щирої розмови
сердець і душ в гармонії багряній
і ти відчуєш спалахи любові...
Нехай останні і гіркаво-пряні...
Пройди у тиші берегом кохання,
згадай забуту весняну принаду.
Кохатиму тебе як у востаннє -
іди до мене в шепіт листопаду.
01.11.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Чом, Осене, так зимно у тобі?
Чому сльоза від солі солоніша?
Заснуло горе при крутім горбі
і храпом прорізає чорну тишу.
Торкає стіни лісу, береги -
скелясті кручі, звислі над водою,
а за вітрами вже летять сніги,
пишаючись ходою молодою.
Ще жовтень... Тихі сутінки душі
уже не чують голосного грому.
Спадає час золою в спориші
і серце не вертається додому...
Його цілує Осені глибінь...
До часу з нас того ніхто не знає:
яка холодна неба голубінь
й важка хода, що вороття не має...
10.10.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Як сиділи вони у зеленім саду,
срібне сяйво із неба спадало на трави,
вітерець зупиняв захмілілу ходу,
квіти-зорі у хмарах зітхання ховали.
Голубий туманець поспішав од ріки
приховати любов у листках полохливих
і тремтіла зоря, і ховались віки
у кохання словах чарівних незрадливих.
Як вони говорили - яснішала ніч,
темні тіні відходили в далеч поволі
і росою спадала сльозина із віч
і цвіла... І цвіла над стежиною долі.
А коли вони зрадили це почуття -
обмертвілі слова впали в листя пожовкле,
застогнало й поплентало світом БУТТЯ
й повело за собою кохання примовкле.
24.07.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Не залишай мені самотність, любий.
Давай удвох журитись і сміятись.
Нехай довкола світ жорстокий, грубий...
Ми почнемо давай його міняти.
Буває, сніг впаде у сад невчасно
і зміняться природи колорити,
а серденько розплачеться нещасне
чи радісно в нових заб'ється ритмах.
І сніг тоді уже не сніг, а радість,
цвіте яскраво білими квітками,
хоч випав у похмурім листопаді,
а дихає весняно над гілками.
Старезний світ. Байдужий, темний, грубий
зуміємо з любов'ю обійняти.
В дощах розчиниться самотність, любий...
Давай удвох журитись і сміятись.
25.02.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Все дощ ішов... Рясний, холодний, сонний.
Нестерпно боляче спадали краплі суму.
Самотній сонях мокнув на осонні.
Мені здавалося - усе погрузло в думах.
А нивам снилися хліба ряснющі,
погідне сонце яре не спадало низько.
От тільки серце калатало дужче,
бо зустріч бажана була від мене близько.
В дощі - дороги схрещені з літами
забовваніли в споришах на видноколі...
А подих твій, принесений вітрами,
нагадує - любов не втратимо ніколи.
Упала крапля дощова остання
і радість серце засвітила полум'яне,
і рай бажаний, і в дощі чекання,
і щастя... Ось воно, близьке й жадане.
11.02.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
На неба синє покривало
упала зоряна роса.
Любові стало місця мало
в нічних безхмарних небесах.
Вона між ясними зірками
кружляла з подихом весни,
спадала з ніжними квітками
краплинами до тебе в сни.
Ти міцно спав. На підвіконня
спускались пахощі п'янкі
й моє замріяне безсоння
торкнулось вій твоїх тремтких.
А неба синє покривало
встеляв любові зорецвіт...
Моє ж серденько обіймало
тебе і незбагненний світ.
26.02.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020