| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Не надо, ты не виноват,
Я просто сильным быть устал
Оковами я был зажат
От боли долго я Бежал.
Не знаю как мне дальше быть
Жизнь без тебя не представляю
Навечно о тебе забыть,
В тебе тону, себя теряю
Прими теперь же мою участь
Ведь слишком много потерял
Ты тот кто правда был мне нужен,
Но я тобой пренебрегал
На столько горд я был душою,
Прошел я счастья стороною.
То что имело для меня значение
Сам отравил без каплю сожаления.
Не плач напрасно, не дрожи
Угас мой свет в ночной глуши.
Миг лишь, закончатся мученья
Уйду я, нет во мне сомнений.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918098
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.06.2021
Я очі закрию, порину у сон:
Мільйони там фанів "кумирів й ікон"
І серед чужинців, своєю я стану,
Хоч бути собою тоді перестану.
Як маска набридне, на іншу зміню
Віддам невеличку за неї платню.
Вона ж мені майже нічо не вартує,
Лиш щирість й правдивість мою четвертує.
У соц мережі напишу гучний статус:
"Я - це найкраще, що могло з вами статись!"
Смуток затьмарить яскравий мейк-ап,
Принцип життя це суцільний факап.
У вирі загублених раптом збагну,
Що сон - це не сон, але все наяву.
То де ж справжня я у цім світі блукаю ?
Та справжність, по правді, нічого не грає.
Там фальші вже стільки, що не передати
Щоденний обряд - своє серце ховати
Хто знає дорогу, де вихід знайти?
Немов би вода, в забуття утекти,
Бо краще вже бути назавжди забутим,
Ніж під цю реальність свою душу гнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
Мовчи, коли ти маєш, що сказати.
Мовчи, коли мовчати вже не сила.
Коли слова не взмозі ти тримати.
Коли емоції здіймають мов би крила .
Коли тремтиш всередині від страху,
Коли от от взірветься вулкан злості.
Коли стоїш на краю свого даху
І не чекаєш більше щастя в гості
Коли втираєш сльози і ховаєш шрами,
І погляд твій печальний і недужий
Ти в криках прокидаєшся ночами,
А світ такий чужий, сірий, байдужий.
І більше ти не мрієш, не будуєш плани,
Біль і самотність твої ліпші друзі
І кожен день немов нові кайдани,
Живеш ти у суцільній темній смузі....
Бо ти це заслужила, правда ж?
Бо ти ж уже не взмозі щось змінити.
О ні!!! Кричи, коли ти маєш що сказати
Кричи, коли не хочеш більше жити .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020
Я опинився в якомусь тунелі.
Розплющив очі, та засліпило біле єство.
Цей світ, що малює себе без акварелі
В очах сліпих виглядає як божество.
Мене охопила невідана легкість,
Але я чомусь відчував дику тривогу.
В голові промайнула думка ніби я безформенна ємкість,
Тому став щиро молитись, хоча ніколи до цього не вірив у Бога.
Я почув дивний голос,
він щось сказав, та я не зрозумів що саме
Але здалося що це щось вагоме.
Я вирішив підійти ближче
І був шокований від побаченої картини:
Коридор заввишки два метри а те й вище,
Де просто з людей збудовані стіни.
Я не знав хто ці люди
І ніколи не бачив їх раніше.
" Стій!!!"-, я чув цю фразу усюди
Це затьмарювало мій розум, мені думалось гірше,
Але я не хотів ставати в ряд з ними,
Тому вирішив вперто йти далі.
У відповідь вони дивились на мене очима скляними,
Спроби зупинить мене робили невдалі.
З кожним кроком моїм втрачалася віра
І сам коридор вужчим робився.
Вони живцем рвали на мені шкіру,
А я так завзято з руками їх бився.
Аж ось, коли біль моє тіло пронизив,
А вдохи робити ставало все важче,
Зібравши всі сили я руку наблизив
До дверей, що примарно очима побачив.
У ту ж секунду сон мій спинився,
Але щодня перед очима стояла картинка сіра
Як я з руками кривавими бився,
А вони живцем рвали на мені шкіру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
Я чекатиму на тебе в кав'ярні,
На нашому місці, як завжди о восьмій.
Будуватиму далі ілюзії марні,
Проходячи тихо шлях мій самотній.
Замовлю пів літру фруктового чаю
І буду писати сумні, довгі вірші
Про те як життя тебе ціле чекаю
Й ці хвилі для мене, напевне, найгірші.
Я буду дивитись на грозові хмари,
По небу пливуть вони, мов на поромі,
І слухати ті дощові дивні чари,
Що з смутком і розпачем добре знайомі.
Я буду шукати в очах перехожих
Твій погляд, де завжди спокій панує,
Ту душу, що більше на жодну не схожа,
Та жаль, що насправді тебе не існує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020