Андрій Рубан

Сторінки (1/15):  « 1»

Патріотичні мотиви.

Скажи  мені  мій  друже  дорогий,
Що  спільне  є,  що  нас  усіх  єднає?
Це  наша  рідна  мова  золота,
Щодня  і  звідусіль  вона  лунає.

Життя  яскраве,наче  той  калейдоскоп,
І  важко  іноді  буває  зрозуміти,
Що  мова  і  Вітчизна  -то  святе,
Без  цього  неможливо  й  дня  прожити.

Отож,  юначе  добре  пам'ятай,
Де  б  ти  не  був  і  де  б  не  опинився,
Пісень  народних  солов'їнний  спів,
І  ті  краї,  в  яких  на  білий  світ  з'явився!

2020р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020


Добровільне страхування.

З  Управління  ,нещодавно  нам  пакет  прислали.
Не  зарплата?  Та  ні  хлопці,  тут  ви  не  вгадали.
Олексійович,  кажи  вже,  що  вони  мудрують?
Добровільне  страхування,  хлопці  ,пропонують!

Якщо  шляк  тебе  ,приміром,  не  дай  Боже  трафить,
То  за  твоє  лікування  фірма  гроші  платить.
А  якщо  здоровий  будеш  і  ніщо  не  дусить,
То  всі  вклади  фірма  в  себе  залишити  мусить.
Гривень  в  місяць  десь  по  300  треба  заплатити,
Й  застрахований  горілку  можеш  вільно  пити.

А  чи  фірма  та  відома?  Важко  щось  казати…
В  інтернеті  реквізити  годі  відшукати.
Якщо  вклади  тре  збирати  ,все  проходить  чинно,
А  при  виплатах  проблеми  будуть  неодмінно.

Загуділа  вся  бригада:  Хай  собі  гуляють…
Чи  не  знають  як  то  люди  мало  заробляють!
Ви  скажіть,  що  в  цьому  участь  ми  не  хочем  брати,
Бо  невигідно  на  вітер  гроші  викідати!

Я  все  ,хлопці,  розумію,  та  і  згідний  з  вами,
З  людей  гроші  витягають  різними  шляхами…
Зараз  в  кабінет  піду  я-  в  профсоюз  звонити,
Поясню,  що  так  не  треба  персонал  дурити!

Десь  хвилин  зо  пять  по  тому,  рвучкою  ходою,
У  монтерську  забігає,  взяв  стакан  з  водою…
Витер  піт  з  чола  начальник  ,тихо  сів  на  лаву,
Хто  не  згодний-вже  сьогодні  пише  хай  заяву!

2020р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020


Зима.

Пожовкле  листя  на  деревах  від  вітру  сумно  тріпотить,
Як  прапор  війська,що  розбито  ,  на  землю  зірваний  летить.
Програла  осінь  вічну  битву-  зима  вступа  в  свої  права,
Захоплені  лани  і  гори  саваном  білим  накрива.

Вітри  північні  заспівали  свої  мелодії  сумні,
І  снігом  білим  оповиті  вже  тягнуться  холодні  дні.
У  панцир  крижаний  закута  земля  притихла  до  весни,
Життя  в  глибинах  зачаїлось  і  тихо  споглядає  сни.

Неначе  спляча  королівна,  що  ізбавителя  чека,
Земля  є  мудра  і  могутня  ,  та  все  ж  беззахисна  така...
Вона  спокійна,  бо  від  віку  відомий  їй  закон  буття:
Що    з  сонця  променями    скоро,  навесні    вернеться    життя

2020р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020


Осінь.

Згоряє  літо  у  серпневих
Погожих  і  спекотних  днях.
Вже  осінь  чути  на  порозі  ,
І  знову  сум  стоїть  в  очах!

Чим  далі  вік  іде  за  обрій,
На  скронях  срібло  розсипа,
Тим  більше  холод  нас  лякає
І  більше  хочеться  тепла!

Та  літо  бабине  ще  прийде,
І  сонце  ще  осяє  світ...
Пофарбувавши  листя  жовтим,
Пошле  природа  свій  привіт!

2020р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020


Роздуми про рідний край…

Під  чистим  і  блакитним  небом,
Славетна  Галицька  земля.
Вона  багато  пережила  ,
З  часів  Данила  Короля.

Були  поляки  і  австрійці-
Цивілізацію  несли!
Та  все  одно  вони-чужинці,
За  ними  люди  не  пішли.

Дві  світові  війни  промчали,
Як  вихор,через  рідний  край.
Було  хороше  і  погане,
Роки  пішли  за  небокрай.

Нарешті  стала  Україна,
Почалась  криза-наче  шквал.
І  дуже  важко  щось  зробити,
Бо  крізь  панує  капітал.

За  довгі  роки  існування,
Як  під  чужинцями  жили,
Народ  забув,  що  керувати
Свої  сміливці  теж  могли.

Себе  не  чуємо  панами,
В  майбутнє  страшно  зазирнуть…
Тому  всі  хочуть  щось  украсти
І  за  кордон  собі  чкурнуть!

Нам  треба  це  перебороти,
Глушити  рабство  у  собі.
Лише  тоді  ми  запануєм
На  Богом  данній  нам  землі

Ми  стоїмо  на  роздоріжжі.
Яким  він  буде  ,Рідний  край?
Як  шлях  нам  вірний  відшукати?
Нам  в  цьому  Боже  помагай!


2018р.    Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020


Русалочка.

У  океані  синьому,десь  там  на  глибині,
Живуть  казкові  мешканці  на  самому  на  дні.
Одна  із  них  русалонька,гарненька  й  чарівна,
Бо  добротою  й  розумом  відома  всім  вона.

Вона  допомагає  всім  хто  в  біду  попав.
До  берега  штовхає  ,як  з  корабля  упав.
Буває  на  дні  моря  скарби  вона  знайде,
І  морякам  підкине,у  скруті  хто  живе.

У  неї  помічник  є  –дельфінчик  молодий,
Швидкий  він  і  моторний-гарнесенький  такий  !
Разом  вони  мандрують  по  хвилям  і  морям
І  весело  махають  зустрічним  кораблям.

2018р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020


Весна.

Прилетіла  весна  з  теплим  вітром  до  нас  ,
На  крильцятах  птахів  ,що  додому  вертались.
Щоб  її  привітать  ,на  сопілці  заграй,
Розкажи,що  усі  ми  давно  зачекались!

Розкажи  ,  як  чекав  щоби  сонце  зійшло,
І  промінням  ясним  темно  млу  розтопило,
Щоби  панцир  водою  зійшов  крижаний
І  галявини  гарними  квітами  вкрило!

Хай  крокує  вона  десь  за  обрій  у  даль,
З  білих  квітів  в  полях  візерунки  складати,
І  запалить  у  серці  надію  для  тих,
Хто  давно  вже  втомився  кохання  чекати.


2020р.            Андрій  Рубан

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020


Русалка.

Гуляв  колись  я  біля  річки,  
Та  й    зупинився  під  мостом.
Коли  дивлюсь-пливе  дівчина
Із  справжнім  риб’ячим  хвостом

На  неї  глянув  я  уважно-
А  нічогесенька  була!
Хвостом  вона  мені  махнула  …
І  зникла.  Ось  такі  діла!

Піджак  я  скинув  дуже  швидко,
Ще  й  мешти  під  кущем  лишив.
За  нею  захотів  пирнути,
Та  поліцейський  зупинив.

Ще  довго  я  стояв  під  мостом,
Щось  трохи  в  голові  гуло.
Чи  дійсно  це  була  русалка,
Чи  то  вино  міцним  було?

2018р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020


Звязківцям. ( Колегам по роботі. )

Піднімем  тост  за  Оріони
Що  цифрою  усіх  з’єднали.
Мерідіани  і  Хайкоми
Де  комутуються  канали.

За  кабель  мідний  симетричний,
Що  нас  поєднує  до  купи.
За  всі  диспетчерські  промпункти  
І  світло-сереблясті  НУПи

За  автотранспорт  всюдихідний,
Який  по  трасах  нас  катає.
Зіли  ,Уазіки  і  Ниви
Ніяка  сила  не  зламає.

Та  все  це  мертве  без  людини,
Без  техніка  чи  інженера,
Без  водія  і  діловода,
Ну  і  звичайно  без  монтера.

Тому  давайте  їх  цінити  ,
За  них  турботу  проявляти,
Бо  тільки  завдяки  людині
Система  буде  працювати!

2017р.      Андрій  Рубан

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020


Місто.

Похмуре  небо  -наче  криця,
І  дощик  тихий  моросить.
Старі  церкви  і  кам’яниці,
Львів  наче  вартовий  стоїть.

Невпинно  так  проходять  роки,
Події  різні  тут  були.
Ти  чуєш  князя  Лева  кроки
І  свист  татарської  стріли.

Та  хто  б  не  намагався  взяти-
Не  запалають  тут  вогні,
Бо  буде  Львів  охороняти
Св’ятий  Георгій  на  коні.

2018р.                Андрій  Рубан

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020


Вікенд в Одесі. ( Історія з життя)

В  житті  ніколи  не  вгадаєш
Що  варто  нам  усім  шукать.
Десь  знайдеш  щось  ,а  щось  втрачаєш-
Лиш  треба  трохи  почекать.

В  Одесі  був  я  на  хрестинах-
Як  було  добре  погулять!
Таких  як  там  людей  гостинних
Десь-інде  важко  пошукать.

В  гостях  час  весело  минає,
Пора  мені  в  зворотню  путь...
Та  коли  потяг  вирушає-
В  квиток  забув  я  зазирнуть!

А  далі  було  як  у  фільмі,
Хоч  як  Сергій  машину  гнав,
Та  окружна  була  забита,
А  потяг...  хвіст  нам  показав!

А  я  був  вільний  й  нежонатий,
і  гроші  рідко  рахував.
Купив  білет  на  іншу  дату
І  зовсім  не  переживав.

Вернулися  у  Хлібодарське-
Ще  день  я  можу  погулять.
Тут  кум  з  роботи  повернувся,
Пора  уже  за  стіл  сідать.

В  Одесі  люди  хлібосольні-
Голодним  з  хати  не  підеш!
Ну  а  тверезим  і  похмурим,
Мене  б  не  випустили  теж!

Ту  ніч  я  смутно  пам'ятаю...
Неначе  крізь  тунель  летів.
Побачив  дно  я  і  Нірвану
І  ледве  не  позеленів!

Кум  на  роботу  без  машини...
А  я  з  малим  у  парк  гулять.
Хоч  був  в  некращій  своїй  формі,
Та  рідним  треба  помагать.

Під  вечір  я  попав  на  потяг,
Бо  на  часи  весь  день  дививсь.
Зайшов  в  купе,  розставив  речі,
І  швидко  спати  заваливсь!

Уранці  потяг  прибуває.
Мене  зустріне  рідний  Львів,
Та  я  ніколи  не  забуду,
В  Одесі  як  вікенд  провів!


2019р.        Андрій  Рубан

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020


Натхнення.

Вірш  просто  так  прийти  не  може,
Він  десь  у  глибині  сидить.
Щоб  звідтілля  його  добути,
Поету  треба  щось  налить!

Без  допинга  душа  страждає,
Їй  важко  вийти  у  світи,
Що  підсвідомість  десь  малює,
І  щось  із    звідти  принести!

Лиш  як  вино  налить  в  бокали,
Чи  щось  міцніше  може  буть,
Душа  сідає  на  Пегаса,
І  миттю  вируша  у  путь!

Десь  ,  у  висотах  позахмарних,
Вона  мандрує-не  спішить…
Поет  натхнення  зустрічає,
І  вірш  народжується  вмить!

Це  все,  що  треба  людям  знати,
Як  це:  натхнення  відшукать!
Митця  не  треба  підганяти,
А  краще-трохи  посприять!

2019р.        Андрій  Рубан

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020


Секрет дідуся.

Рано-вранці  понад  лісом  сонечко  з’явилось,
Вся  природа  золотистим  променем  залилась.
Як  красиво!  Сердце  мліє.  Звідки  тут  скорбота?
А  на  лузі  біля  лісу  вже  кипить  робота.

Косарі  давно  працюють,ніколи  присісти,
Треба  добре  постаратись  ,  щоб  було  що  їсти.
Як  скотина  буде  сита-і  тобі  прибуток.
Як  в  достатку,  то  ніколи  не  здолає  смуток!

На  краю  самого  поля,  десь  біля  дороги,
Двоє  хлопців  посідали,  простягнули  ноги.
Бо  за  день  до  косовиці  гулянку  відбули,
Зранку  самогон  узяли  ,  а  їжу  забули.

Ну  а  поруч  дід  старенький  косою  махає,
Хоч  і  давній,але  сили  ще  чимало  має.
Тільки  кожної  години  до  кущів  прямує,
За  хвилину  вийде  звідти  і  далі  гарує.

Подивись  іди  Іване  ,торбу  де  ховає,
Він  не  тільки  хліб  й  цибулю  ,  ще  і  сало  має.
Якщо  є-  утни  шматочок,  буде  закусити.
Може  краще  нам  у  діда  добром  попросити?
Він  старий  й  глухий  ,напевно,поки  зрозуміє,
Поки  піде  і  відріже,  то  вже  й  потемніє.

У  кущі  Іван  метнувся,  та  й  за  мить  вертає.
Так  Василю,  був  правий  ти,  сало  дід  наш  має!
Діставай  скоріш  пляшчину-змочимо  горлянку,
Бо  мене  після  гулянок  дуже  сушить  зранку.

Випили  собі  по  чарці,  салом  закусили,
Потім  прилягли  в  тіньочку,  цигарки  скрутили.
Подивись  сюди,  Василю,  знову  дід  вертає,
Хоч  старий  ,  та  ще  моторний.  Звідки  сили  має?

Дід  зайшов  в  кущі  тихенько,  трохи  повозився,
За  хвилину  повний  сили  знов  на  світ  з’явився.
Зупинився  біля  хлопців.    Чого  полягали?
Ми  ,як  були  молодими,  більше  сили  мали!

Та-  Іван  йому  промовив,-  дуже  ми  втомились,
Ще  й  поїсти  взять  забули!  Може  б  поділились?
То  –махнув    дід  головою,-не  для  їжі  сало,
Я  мащу  ним  між  ногами,щоб  не  натирало!

2020р.      Андрій  Рубан    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020


Роздуми про сьогодення…

Глазовий  мені  приснився  Павло  нещодавно,
Важко  каже  на  Вкраїну  з  хмар  дивится  марно.
Щось  у  вас  таке  твориться-важко  зрозуміти…
Захотілось  п’ять  копійок  своїх  запустити.
Ось  тобі  листок  ,юначе-розмісти  в  фейсбукі.
Може  ще  мене  згадають  благодарні  внуки…



Раз  зібралися  у  Раді  наші  депутати,
Щоб  про  землю  українську  щось  поміркувати.
Як  родючі  черноземи  краще  оцінити,
Щоби  згідно  із  законом  з  молотка  пустити!

Все  державне  керівництво  потирає  руки,
Будуть,  будуть  гроші  мати  правнуки  і  внуки!
Міліардів    сто  –не  менше,  заженем  в  офшори…
Дуже  гарно  виглядають  золотії  гори!

Тут  озвався  Сам  з  трибуни:годі  вам  гудіти,
Краще  думайте  гарненько:що  з  людьми  робити?
В  виробництві  спад  великий,  ось  за  землю  взялись…
Ви  що?  Хочете  оселі,щоб  пусті  зостались?

Не  хвилюйтеся  ,Шановний,ми  про  це  подбали!
Працювали  комітети,як  закон  ладнали…
Написали  ми  поправку-як  про  них  подбати:
Щоб  не  більше  душ  ,  як    триста  в  руки  продавати!


Львів    2020.      Андрій  Рубан

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020


Сьогодні син…

***
Сьогодні  син  прийшов  до  мене,
І  ручку  на  плече  поклав.
Сказав:  Я,  Тато,  дуже  хочу,
Щоб  ти  зі  мною  в  щось  пограв.

Йому  хотів  я  відповісти:
Пограйся  сам  ,  не  заважай!
Та  раптом  щось  в  душі  здригнулось,
Собі  сказав  я  :  Почекай…

Дитинство  довго  не  триває,
Воно  у  вирій  відлетить.
Твій  син  дорослим  скоро  буде!
Цей  час  минає  наче  мить.

Нові  завдання  в  нього  будуть-
В  житті  дорогу  прокладать,
ІІ  часу  вільного  не  буде-
Щоб  з  батьком  в  парку  погулять.

Тому  не  гай  тієї  миті…
Вперед!  Машинки  доставай,
Будинок  з  кубиків  збудуйте
І  залізницю  прокладай!

Життя  й  проблеми  почекають,
Футбол  від  тебе  не  втече,
Дай  синові  лише  відчути
Надійне  батьківське  плече!


Львів  2019.    Андрій  Рубан

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020