| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Ця осінь не гріє.
Гріють люди,
Слова
Чи обійми.
Гріє світло від ліхтаря
Біля дому того,
Хто кохає і вірить у чудо.
Ця осінь не гріє.
А гріють твої долоні,
Твої вуста
І трохи моєї тривоги.
Гріє чийсь шарф,
Por una Cabeza,
Моя печаль
І ,може, надія.
Гріє присутність ,
Тяга до тебе.
Спогади.
Благання про те,
Що ніколи не станеться.
Що звуть в нас коханням.
Ця осінь не гріє.
Проте...
Чи ти зігрієш мене?
А осінь не гріє...
Її зігрівають люди...
Ховаючись від дощу
У мріях і голові коханих...
А осінь не гріє,
Проте ми тепліші за Сонце,
Коли листя жовтіє.
Ми тепліші,коли
Крокуємо,
Слухаєм,
Дихаєм.
Ти зігрієш мене?
Бо осінь не гріє.
Це ми зігріваємо
Осінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
Вже дорога сторінка,
Остання сторінка життя.
Її підпалила жінка
Без сумнівів і каяття.
Її підпалила жінка,
Що ніколи не мала жалю,
А я, як у вогнищі гілка,
В натхненні любові горю.
Думками, що попелом стали,
Благаю дати ще мить.
І все, що з нею ми мали
Тепер у серці моєму щемить.
Мене підпалила жінка,
Що стала спасіння моїм.
Остання книги сторінка-
Причина душі руїн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020
Вплітаю у вінок проміння сонця,
Ромашки, спогади, твою любов.
Так добре, що усе, що не збулося,
Забулося і не бентежить мене знов.
Так добре, що тебе я відпустила,
Відкрила двері для нового сну.
Як тяжко відрізнити дух від тіла,
Не сплутати з свободою стіну.
Вінок носитиму я той до скону-
Така вже доля кожного із нас.
Ми живемо від заходу до сходу
Під ліхтарем минулого, що ще не згас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020
Я хапаю її долоню
І вустами її вуста.
Та всередині досі холоне
Моя ніжна колись самота.
Я хворію, поволі вмираю
І вночі не змикаю очей.
Я все знаю...повір мені, знаю.
Бо ж спалила я сотні ночей.
Я хапаюсь за край надії,
Щоб не втратити геть усе.
Мої знесені часом мрії
Відіб`ються в коротких есе.
Я ще досі сильно страждаю,
Запитання одне в голові:
Може й зараз її чекаю?
Та то здогадки тільки дурні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020
Сподівання мої у плаванні,
Віра моя- новий Прометей.
Все у пошуках тихої гавані
Чи у пошуку "своїх" людей.
Загубили весла галерники
І не видно давно берегів.
Посейдона купили суперники,
А Аїд прихистив ворогів.
Човен мій тримається силою,
Що назвали люди "Любов".
Ту богиню ,що завжди безкрилая,
Залишають без молитов.
Я благала у неба галерникам
Про відпущення всіх гріхів.
Та ніколи не мати смертникам
Хоч хвилинную схильність богів.
Тільки Зорі спускають промені,
Просять Місять за мене знов.
Піднімаю руки я втомлені-
Серед темряви світло знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020