Vita D.

Сторінки (1/57):  « 1»

Чи згадуєш мене хоч трішки?

Чи  згадуєш  мене  хоч  трішки,
Як  вишиванку  одягаєш  ти?
Чи  пам'ятаєш  ще  мою  усмішку,
Яку  так  намагався  зберегти?

Чи  згадуєш  мене  хоч  краплю,
Коли  надворі  тихо  плаче  дощ?
І  за  вікном  поволі  і  неквапно
Сідає  сонце...  Згадуєш?  І  що  ж?..

Невже  забути  можна  ті  хвилини,
Коли  тремтіли  руки,  і  ...душа
Моя  з  твоєю  тихо  говорили
Словами  невідомого  вірша?

Чи  я  тебе  згадаю  ще  хоч  трішки?
Смішне  питання.  Знаєш  наперед.
Я  б  у  минуле  повернулась  нишком
І  може  все  змінилося  б,  але...

Наш  спомин  тихо  спить  десь  так  далеко,
І  в  цьому  сні  щасливі  ти  і  я.
Летять  роки,  як  восени  лелеки,
А  в  серці  пишеться  твоє  ім'я....
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023


Сивий Дощ

І  знов  надворі  сивий  Дощ
Б'є  в  унісон  манірну  пісню,
До  мене  теж  прийде  ось-ось
В  годину  темну,  смутну,  пізню.

Змиває  сіль  з  запеклих  ран
І  топить  біль  в  своїх  калюжах.
Заманює  в  свій  океан,
Вологі  очі  хитро  мружить.

В  цей  час    Забуте  тихо  спить
І  я  навшпиньки  ходжу  поряд...
Мені,  як  іншим,  треба    жить,
Віддати  будням  гострий  погляд.

Чекати  життєдайну  мить
І  сподіватися  на  краще.
Не  забувать  пігулки  пить
Іще  до  кави,  зранку,  натще.

Так  хочеться  забути  все  
І  обійматися  відверто...
А  в  грудях  пишеться  есе-
Про  тебе  спогад.  От  халепа!

-Я  буду  ще  щаслива,  так?,-
У  Долі  знову  запитаю,
-Пошли  мені  таємний  знак,
Я  так  давно  його  чекаю!

Хай  буде  білим  він  пером,
Строфою  книги  про  важливе,
Прийде  до  мене  віщим  сном,
В  якому  буду  я  щаслива.

Чи  вже  напилася  душа
Того,  що  мало  бути  з  нею?
Чи  мусить  в  мандри  вирушать
Зцілитись,  як  Земля-Антея...

А  якщо  ні,  то  не  біда,
Закінчився  ліміт  на  щастя....
Ти  не  така  вже  й  молода,
Радій  тому,  що  є  і  трясця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023


Спасибі

Скажу  "спасибі"  за  цей  День,
Що  він  прийшов  і  в  ньому  є  ми,
За  звук  неспіваних  пісень,
В  яких  звучать  душі  морфеми.
За  те,  що  маємо,  чи  ні,
За  те,  що  будемо  ще  мати...
Спасибі  за  прийдешні  дні
І  за  можливість  обирати.
Чи  дощ  іде,  чи  сонця  спів,
А  чи  вітрисько  розходився,
Я  тихо  вимовлю  без  слів
Спасибі  Дню,  що  народився!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023


Я і досі згадую Тебе

Я  і  досі  згадую  Тебе....
І  в  думках  вертаюся  постійно.
Щось  тужливо-сонячно  "гребе"
І  єство  бринить  так  імпульсивно  ..
Де  Ти?  З  ким?  І  чи  щасливий  ти?
Ці  питання  у  повітрі  виснуть.
Я  постійно  згадую  Тебе....
І  повір,  це  роблю  не  навмисно.
Це  тому,  що  Ти  в  душі  моїй
Оселився  і  іти  не  хочеш,
Хай  чи  сонце  там,  чи  буревій,
Чи  сміються,  а  чи  плачуть  очі...
Намагайся  бути!  Просто  Будь!
Просто  іноді  мене  згадай  Ти.
Може,  в  цьому  і  існує  суть
Всіх  комедій....  Може,  навіть  Данте.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023


Бийся!

Знедолена,  зневірена,
Всіма  була  покинена,
Себе  воліла  зберегти
І  долю  проклинала  ти

За  тих  сусідів  кончених,
Цих  озвірілих  збоченців,
Що  чобіт  свій  поставили
На  Землю  наших  прадідів!

Тримайся,  моя  милая,
Бо  ворогів  на  вила  ми
Вже  скоро  попідносимо,
Про  це  і  Бога  просимо!

"Закрий  блакитне  небо  нам!
Дай  зрозуміти  ворогам,
Що  Правда  й  Честь  за  нами  йде
І  Слово  Істини  святе!"

А  слова    "Бійся"  вже  нема.
Його  нам  витерла  війна,
Як  сльози  матері  з  очей
І  тих  недоспаних  ночей...

Є  слово  "Бийся!"  І  воно
Заколосить  сухе  зерно
Що  в  землю  спраглу  упаде,
Нам  Перемогу  принесе!




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022


Сьогодення

Щось  з  світом  цим  іде  не  так!
Хоча  і  осінь  журливо  диха.
Самотньо  ходить  осінній  птах
І  теж  зітхає  про  літо  стиха.

І  люди...  сірі,  як  дощ  сумний,
Який  сховався  за  хмари  в  небі,
Він  теж  чекає,  що  вітер  злий
Скоріш  штовхне  його,  далебі...

Що  з  вами,  люди,  скажіть  мені,
Чому  не  бачу  в  обличчях  щастя?
Його  немає...  Думки  сумні
Дорогу  стелять  кудись...А  нащо?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021


Пробач, Поезіє

Легенько  тебе  доторкнуся,
Поєзіє  мила  моя..
Пробач,  що  писать  не  беруся,
Бо  просто  щасливая  Я.

Забула  про  жаль,  не  нудьгую,
Не  скиглю  тихенько  вночі.
Я  зайнята!  Ніжно  цілую
Усе,  що  зустріну,  йдучи.

Ось  пахощі  м'ята  дарує,
А  ось  базилік  розійшовсь,-
Так  п'янко  мене    він  чарує,
І  білих  троянд  ніжний  шовк...

Так  манить  і  манить  від  рання
Росою  напояний  степ.
Із  морем  веде  він  змагання,-
Квилить  і  шумить  через  те...

Як  мало  тих  літер  в  абетці,
Щоб  всю  цю  красу  описать.
Тому,  я  зберу  це  у  серці...
Яке  зможе  тихо  кричать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021


Повір у себе

Жорстокий  світ,  тобі  мене  не  з'їсти,
Хоч  як  і  клацаєш  зубами  часом  ти.
Та  зможу  я  між  сірістю  пролізти,
По  мосту  віри  і  надії  проповзти.

Таке  важке  і  легке  все  здається...
Де  міру  справжньості  шукати  нам,  скажи?
Ліворуч  серце  пристрасно  заб'ється,
Праворуч-лиш  чуттєві  міражи....

Лиш  сам  на  сам  щасливим  справді  є  ти!
Лиш  ти  єдиний,  хто  почує  шепіт  зір...
Це  зберегти  так  важко  в  круголеті
Буденних  справ...  Та  в  себе  ти  повір!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2021


З прийдешнім!

Ми  всі  кудись  біжим,  шукаєм  щастя  й  долі,
не  бачим  сенсу  у  простих  речах.
А  час  летить...не  хоче  йти  поволі
і  замість  усмішки-сльозинки  на  очах...

Хай  новий  рік  свиню  нам  не  підсуне,
І  друзі  будуть  справжні,  і  вино!
Хай  щира  посмішка  завжди  усім  пасує!
Здолаєм  негаразди  все  одно!

Та  варто  все  ж  подякувать  старому,
що  залишив  собі  чужих  для  нас  людей,
забрав  душевний  біль,  чекань  утому,
брехливу  темряву  спалив,  як  Прометей)

Тож,  любі  друзі,  я  усім  бажаю
прожити  рік  наступний  недарма,
його  наповніть  успіху  врожаєм,
любов'ю,  миром,  радістю  сповна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020


Справжність

Знаєш...  Людина  (тут  читати  я),  яка  багато  чого  пережила  в  особистому  житті,  уже  відчуває  цінність  справжніх  речей.  Це  не  егоїзм,  як  могло  б  здаватися.  І  не  цинізм,  що  зневілює  усі  цінності,  які  є  "правильними"  у  суспільстві.  Це-невловимий  аромат  Справжньості...  Так,  саме  її.  Коли  по-справжньому  "хочеш",  "кохаєш",  "мрієш",  "живеш".  Його  не  сплутаєш  ні  з  чим.  Можна  придумувати  обставини,  обов'язки,  норми  і  правила,  слідувати  за  ними  і  бути  теж,  по-своєму,  щасливим,  але...сурогатним,  несправжнім.  І  як  бонус-називатися  "такою  порядною  і  доброю  людиною,  що  Ах!".
Все  це  не  для  мене.  Життя-чудова  річ.  Але  має  один  недолік.  Так,  вірно!  Ти  не  знаєш,  коли  воно  закінчиться.  Воно,  це  життя,  дано  тобі  один  раз.  Ніхто  не  проживе  його  за  тебе.  І  не  важливо,  чи  люди  будуть  робити  твоє  життя  кращим.  Люди-всього  лишень  люди...  А  Справжність  нікуди  не  дінеш.  Вона  залишається  післясмаком  на  все  життя,  і,  як  виноградне  вино,  з  роками  стає  насиченішою  і  дорожчою...  Але  такою,  що  не  повернеться,  бо  втратить  себе  саму.
Отак  і  у  нас.  Хтось,  спробував  на  смак  Справжність  і    готовий  за  неї  боротися,    далі,  дякуючи  досвіду  і  почуттям,  а  хтось  обирає  свій  шлях,  такий  правильний  і  надійний.  І  тут  не  може  бути  вірного,  чи  хибного.  Просто  у  всіх-свій  стрижень,  своя  внутрішня  потреба,  свої  бажання,  сила  і  воля.  Не  потрібно  судити  двох  людей,  які  не  мають  однакового  бачення  і  бажання.  Кожен  обирає  те,  що  ближче  по  духу.
Я  обираю  Справжність)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899285
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020


Смак Кохання

Тепло  і  ніжність-смак  Кохання,
Який  ніколи  не  гірчить.
Смачний  він  зранку,  в  час  світання,
В  холодну  ніч,  коли  дощить.

Солодкий  присмак  спомин  гріє
І  сірим  будням  сенс  дає.
Хто  покохав,  той  зрозуміє,
Для  чого  в  світ  прийшов,  ким  є.

Нехай  хоч  раз  побачить  кожен
Цей  дивний  промінь  неземний,
Який  освітить  переможно
Усіх,  хто  досі  був  сліпий.

Хай  ніжність  погляду  проб'ється
Крізь  терни  суму  і  журби,
Дощем  живильним  хай  проллється
В  пустелі  смутку  й  самоти.

Тепло  очей  багаттям  стане,
Я  біля  нього  притулюсь,
З  глибини  пам'яті  дістану
Все  те,  про  що  весь  час  молюсь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020


Їй було годі

Моя  затерпшая  душа,
Скажи,  що  сталося  з  тобою?
Навшпиньках,  тінь  не  залиша,
Ховаєшся  ти  між  юрбою...

Ні  з  ким  не  хочеш  говорить,
І  відповіді  ти  не  маєш,
Лиш  знаєш  те,  що  так  болить,
Коли  когось  ти  знов  втрачаєш...

І  не  твоя  провина  в  тім,
Що  сил  боротися  так  мало...
Та  як  забути  дотик  тіл
І  погляд  Долі,  що  спіткала?...

Для  чого  ти  зустрівся  їй,
Моїй  знівеченій  і  гордій
Душі,  загорнутій  в  сувій
Минулих  зрад...Їй  було  годі.

Всього  вона  пережила
І  вже  чекала  тихо  старість...
Хоча  й  зневірена  була,
Та  все  ж  плекала  тиху  радість...

А  ти  ввірвався  й  вправно  так
Сказав,  що  все  в  нас  буде  добре!
Що  це  і  є  таємний  знак-
Зігріти  серце  моє  горде...
               
                             ......................

Під  небом  зоряних  світил
Життєвий  шлях  я  знов  торую.
І  поки  не  забракне  сил-
Своє  тепло  тобі  дарую.

І  стане  нам  його  сповна,
Щоб  жить  щасливо,  не  боятись.
Душа  моя,  не  будь  сумна!
Крізь  сльози  будемо  сміятись!!!






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020


Навчи мене літати

Зміцніли  крила  вже  мої
І  враз  схотілося  літати,
І  пригадати  солов'їв,
Що  не  дають  спокійно  спати.

Як  той  маленький  сірий  птах,
Жила  собі,  як  усі  люди.
Та  бачила  в  мрійливих  снах,
Що  ти  мене  солодко  любиш...

Хто  ти  і  звідки  ти  прийдеш?
Цього  не  знала  й  не  чекала...
Роки́  назад  не  повернеш...
А  ми  змогли.  Ми  покохали.

Мене,  безкрилу  Самоту,
Ти  знов  навчив  політ  тримати.
Я  полюбила  висоту!!!
Й  тебе...Бо  вмієш  ТАК  кохати.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020


Щасливчики

Мізерним  є  кохання  те,
Що  міру  в  буднях  має.
Як  ти  поміряєш  Святе,
Що  цілий  світ  тримає?..

У  світі  без  кохання  ми
Насправді  ліліпути.
Волочемо  тягар  пустий,
Підносим  вгору  пути.

Радіємо  таким  речам,
Як  гроші,  або  слава.
І  забуваємо  весь  час,
Що  все  то  є  лукаве...

Щасливчики,  хто  на  Землі
Кохання  зустрічає.
Таким  не  страшно  і  в  пітьмі
Іти  до  брами  Раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020


Фіаско

Не  пишуться  вірші,
Зламалася  пружина,
Забулись  рими,
Втерпли  почуття...
Хотіла  правди?
От,  смішна  людина!
Її  не  буде.  
Лише  каяття....

Кому  потрібна  Правда,
Що  змиває
Своєю  кров'ю
Вічний  біль  сердець,
Не  хоче  розумітися
З  Любов'ю,
Бо  має  свій,
"Безцінний"  інтерес?

Чого  добилась?
Болю  і  страждання...
Докорів,  суму...
Металевий  дзвін
Крізь  літери  бринить...
І  це  чекання
Холодить  душу
І  бракує  слів...

Фіаско.  
Так  тобі  і  треба...
Із  Правдою  нелегко
В  світі  жить.
Не  варто  на  Землі
Хотіти  Неба.
Ти  смертним  є...
І  цього  не  змінить.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020


На згині літ

Як  важко  дихати...
Повітря!  Ще  повітря!
В    тенетах  смутку  
Заплуталась  душа...
Воліла  мандрувать  
В  просторах,
Разом  з  Вітром...
Та  кволі  крила  
В  вись  не  поспіша..
Хіба  її  біда,  
Що  покохала
Його,  незнаного,  
Що  дав  їй  цей  політ...
На  згині  літ  
Любові  не  чекала.
А  він  чекав...
Її...
На  згині  літ..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020


Тримай за руку

Ми  в  цьому  непостійнім  світі
Для  когось  створеними  є.
Хтось  так  радіє  нам  і  світить,
Комусь  гірчить  життя  твоє...

Такі  всі  різні  людські  долі.
На  жаль,  щасливих  мало  так...
Один  у  полі  вже  не  воїн,  -
Тому  й  шукає  долі  знак...

Ти  можеш  все  життя  чекати,
Зірковий  час  щоби  настав.
А  можеш  сам  зірки  збирати,
Щасливо  жити  літ  до  ста...

Лише  важливим  завжди  буде,-
І  цього  ти  не  забувай,  -
Того,  хто  справді  тебе  любить,
За  руку  міцно  ти  тримай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020


Як хочеться твоїх обіймів…

Як  хочеться  твоїх  обіймів...
Коли  до  тіла  тіло  йде,
Коли  душа  додому  дійде
І  тихий  спокій  там  знайде.

Як  хочеться  побути  поруч
І  загубить  годинам  лік,
У  очі  задивитись  знову
І  залишитись  там  навік.

Ми  знов  зустрінемося,  милий,
Обіймемось,  зупиним  час...
Яке  це  щастя,  що  знайшли  ми
Себе  у  світі    й  Світ  у  Нас...

І  все  це  буде..  Почекаю...
І  ти  чекай  на  мене  теж.
Як  сильно  я  тебе  кохаю....
Моя  любов  не  знає  меж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020


Перлисте намисто

Скажи,  як  так  умієш  ти
Зробити  святом  сірий  будень?
В  тобі  так  безліч  теплоти,
Що  все  життю  радіє  будь-де.

Я  Богу  дякую,  що  дав
Тебе  зустріти  між  юрбою.
Таким  для  мене  рідним  став,
Свій  шлях  я  розділю  з  тобою.

З  годин  складаються  ті  дні,
В  яких  ми  можемо  кохати.
І  хочу  я  перлини  ці
На  нитку  долі  нанизати...

Хай  назавжди  прикраса  ця
Для  нас  залишиться  дарунком.
До  віку  світяться  серця,
Зігріті  ніжним  поцілунком.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020


Я кохатиму три дні

Не  питай  мене  ніколи  -
Чи  люблю  тебе,  чи  ні.
Скаже  вітер  волошковий,
Що  кохатиму  три  дні!
Скаже  сонце  і  гроза,
Скаже  шум  зеленотрав'я,
Скаже  вдячності  сльоза
І  коротка  мить  зітхання..
Я  три  дні  кохати  буду,
Але  пристрасно,  без  меж,-
Їх  ніколи  не  забуду:
Вчора,  Зараз,  Завтра  теж)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020


Промінь сонця

Ти  -  Промінь  сонця,  ранку  що  радіє.
Несеш  в  собі  і  світло,  і  тепло.
Моя  ти  заповітна  мрія,
Мені  іще  в  житті  так  не  везло.
Я  знаю,  ти  не  близько,  і  даремно
Чекати  на  приємний  голос  твій.
Та  дочекаюсь  хвильки,  щоб  таємно
Торкатися  губами  твоїх  вій...
І  віддавать  цілунок  за  цілунок,
І  ніжно  пестити,  чи  міцно  обіймать,
І  пити  сповна  цей  медовий  трунок,
І  довго-довго  одне  одного  кохать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020


У світі Єкзюпері

Я  дійсно  дуже  гонорова...
Не  приховати  це  ніяк.
Мені  потрібне  справжнє  слово,  -
Я  не  хапаюсь  за  мідяк.

Якщо  обов'язок  ти  маєш
І  він  тобі  важливий  є,
А  я  десь  там...То  не  втримаєш
Мене  ..  і  серденько  моє.

Я  не  волію  бути  перша
На  заклопотаній  Землі.
Але  й  не  бутиму  найменша
У  світі  "Сент  Екзюпері"...

Там  Принц  завжди  відповідає
За  тих,  кого  він  приручив.
Свою  Троянду  він  плекає,
Довіку  з  нею  ідучи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020


Наповнена до краю я Тобою…

Наповнена  до  краю  я  Тобою...
Уже  не  в  силах  втримать  цю  жагу  -
Солодко  стогне,  манить  за  собою,
Воліє  знищити  буденності  нудьгу.
Неспішно  пестити  і  ніжно  доторкатись,
Поволі  міцно  одне  в  одного  вростать,
Одним  медовим  трунком  упиватись
І  цілувати  одне  одного  вдосталь...
Завмерли  час,  і  простір,  в  сьогоденні
Замовкли  звуки,  аж  до  німоти...
І  не  збагну,  що  коїться  і  де  я,
Одне  важливо  -  поруч  знову  Ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020


Тепер і зараз!

На  нову  сходинку  життя
Щодня  нас  мудрість  піднімає.
Замкнулись  двері    вороття  -
В  минулому  вже  нас  немає.
Є  тільки  зараз  і  тепер,
Є  тільки  твій  єдиний  вибір.
Примари  звабливих  химер
Залишимо  бездарним  злидням.
І  не  чекай  нагоди  час,
Щоб  він  приніс  тобі  успішність,
Лиш  сам  тримайся  за  життя,
В  якому  ти  святий  і  грішний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020


Тобі

Ти  -  те  найкраще,  що  могло
Зі  мною  статися,  напевно!
Даєш  мені  своє  тепло,
Я  цьому  тішуся  таємно...

Усе  таємне  -  не  для  нас.
Чуття  не  можна  приховати.
І  ось  тепер,  саме  в  цей  час,
Багато  хочу  так  сказати...

Про  справжність,  чуйність,  теплоту,
Про  сенс  життя,  що  дав  мені  ти.
І  хоч  люблю  я  темноту,
Та  ти,  як  сонце,  ясно  світиш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020


Я не проти)

Усе  на  краще  буде,  так!
І  кожен  чашу  вип'є  сповна.
У  Долі  є  таємний  знак-
Як  щастя  нам  налить  по  повній!!!
Мені  відлила  щедро  так
Усмішок,  радості,  сарказму,
На  кінчику  ножа,  на  смак,
Додала  трохи  ще  й  обра́зи.
І  смутку  трішки  налила.
І  пристрасті,  і  насолоди,
Кохання  світлого  дала,-
І  зовсім  з  того  я  не  проти.
Спасибі,  Доленько,  за  все!
За  те,  що  вмію  я  радіти,
Нехай  всі  прикрощі  несе
Далеко  в  безвість  теплий  вітер!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020


Чому цей біль приходить знов

Чому  цей  біль  приходить  знов?
Кому  потрібна  ця  Любов?
Лиш  так,  щоб  мучити  людей,
Забрати  кисень  із  грудей!

Живи,  радій,  стрічай  зорю!
Із  Долею  ставай  на  прю!
Єднайся  з  вітром  і  ...  Так  ні  ж!
Любов  гострить  уже  свій  ніж.

А,  може,  заховать  Її
У  скриню,  де  на  самім  дні
Уже  лежить  Надіїї  час-
Годинник  літ,  що  грає  джаз?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020


Ну от і все

Ну  от  і  все...  Вже  і  збулось,
Про  що  так  думать  не  хотіла.
Ти  одружився...  Та  чогось
Мені  ця  звістка  стала  мила.
Я  так  боялася  її,
Бо  сподівалась,  якось  буде...
І  час  мине,  і  прийдуть  дні,-
Розтане  серце  твоє  грубе.
Та  ні,  не  грубе  воно  є,
Лишень  йому  я  не  потрібна,
І  вже  ніхто  не  розіб'є,
І  на  уламки  не  подрібнить.
Як  добре,  що  усе  пройшло
І  вже  боліти  перестало.
Живи  щасливо!  Що  було
У  кошик  кину,  там,  де  спами)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020


Береги Ніжності

       Ніжність..  Вона  кругом:  у  подиху,  рухах,  запахах  і  звуках...
Вона  захоплює  усі  клітинки,  просочується  всередину  і  наповнює  бажанням.
       Це  нестримне  бажання  знімає  з  тебе  останній  одяг  сумління  і  сорому,  воно  стає  твоїм  єством  на  стільки,  що  ти  перестаєш  існувати....  Залишається  тільки  ця  тепла  субстанція,  яка  хоче  кохати  і  віддаватися.  І  ти  розумієш,  що  це  і  є  Життя...
       ‌Ти  несеш  Його  в  собі,  як  дорогоцінний  мінерал,  що  міцністю  своєю  захищає  від  злих,  заздрісних  і  корисливих  людей,  і  водночас,  випромінює  хвилі  пристрасті  і  бажання,  які  прийме  тільки  така  ж  людина,  як  ти...  Тільки  вона,  ця  людина,  схопить  і  відчує  кінчиками  пальців  цей  невидимий  і  нечутний  резонанс  любові.  Тільки  вона  не  засудить,  а  зрозуміє,  щоб  рухатися  далі,  до  берегів  натхнення  і  радості,  де  разом  уже  ви  будете  називатися  Ми.  
       Там  усе  стане  просто  і  прозоро,  без  страху  бути  побаченим  і  почутим.  Там,  серед  теплих  хвиль  Щастя,  кожен  із  вас  зрозуміє,  що  став  сильнішим  і  мудрішиим,  і,  на  диво,  ближчим  до  Бога....Бо  Він  і  є  Любов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881764
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020


Із вдячністю приймаю кожен день

Із  вдячністю  приймаю  кожен  день.
Ніщо  мене  не  зіб'є  із  дороги,
Якою  крокуватиму  щодень,
Писати  вірші,  чи  співатиму  пісень,
Допоки  будуть  йти,  або  плестися,  ноги.

Триматися  за  сонце,  чи  росу,
Купатися  у  хвилях  прохолодних,
В  спекотний  день  чекати  на  грозу,
В  дощу  краплині  бачити  красу,
Твоїх  торкатись  вуст,  затримав  подих....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020


Про Важливе

Писати  про  Важливе  ми  не  будем,
Нехай  тонкий  зв'язок  існує  поміж  нас...
Ми  краще  ніжно  одне  одного  розбудим
Від  сну,  в  якім  тривали  довгий    час...

І  сонця  промінь,  що  торкнеться  вранці,
Мене  відчує  і  тебе  також...
Духмяна  кава  й  сирники  в  сметанці...
Тонкі  моменти  Щастя.  Ти  їх  множ!

Помножимо  на  нуль  усі  проблеми,
Що  марнотою  тяготять  людей,
Скасуємо  життєві  теореми,
Наповнені  безглуздістю  ідей.

І  ось  тоді  напишем  про  Важливе,
Що  народилося  і  хоче  жить.
Його  обіймуть  дуже  бережливо
Дві  пари  рук,  щоб  раптом  не  розбить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2020


Я знов живу!

Я  знов  живу!  І  хочеться  літати,
І  відчувати  унісон  сердець.
Рожеві  квіти,  і  чебрець,  і  м'яту
Посаджу  в  своїм  серці  накінець.

Із  вдячністю  пробачу  давню  зраду,
Що  сильною  зробила  мене  враз...
Я  знов  живу  і  хочеться  літати!
І  Богу  дякувати  безліч-безліч  раз!

І  зовсім  неважливі  час  і  простір,
Коли  навколо  квітне  кожна  мить!
Заходь  до  мене  ти  частіше  в  гості
Тепер,  і  завтра,  й  в  сивину  століть.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2020


Рецепт Щастя

Беремо  сонячне  тепло,
Не  дуже  міцне.Щоб  було
Воно  приємнеє  на  дотик,
Бо  ним  огорнемося  доти,
Допоки  тепло  стане  нам....
І  хай  би  дощ  вологу  лляв,
Таку  тепленьку  і  прозору.
А  ввечері-на  небі  зорі
Хай  шепотять  таємне  нам.
Про  світ  чарівний,  море,  квіти,
Про  гори,  теплий  свіжий  вітер
І  про  світанок  серпанковий,
Коли  почнеться  ранок  новий,
Про  нас,  буденних,  на  землі,
Що  проживають  довгі  дні.
І  хай  ці  дні  ідуть  неспішно,
І  кожна  мить  хай  буде  втішна!
За  неї  Бога  я  молю,
Її  я  солодко  люблю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020


Життя дається нам не раз

Життя-чудова  річ!  Ти  знаєш,
Воно  дається  нам  не  раз.
Хіба  не  раз?  Скажу,  що-ні!
Десь  там,  у  синій  вишині,
Для  нас  вготована  пригода-
Вернутись  знов  сюди  нагода
Усе  прожити    і  ще  раз
Упасти  в  пристрасний  екстаз,
Або  відмучитися  важко
За  ті  гріхи,  за  ті  поразки,
Що  заслужив  ти  на  Землі.
І  не  однаково  тоді,
Як  проживеш  ці  дні  чудові
З  камінним  серцем,  чи  в  любові...
Чи  в  дружбі  будеш  із  собою,
Чи  попливеш  ти  за  юрбою,
Чи  станеш  кращим  серед  всіх-
Любов'ю  змиєш  всякий  гріх....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020


Чомусь так жити не умію

Як  легко  бути  легковажним!
Я,  певно,  заздрила  б  собі,
Якби  була  б  така  відважна
Хапати  мрії  голубі..
І  вірити  у  все,  що  скажуть,
Кидатись  в  вир  легких  пригод,
І  не  задуматись,  чи  справжні
Чуття  танцюють  хоровод.

Чомусь  так  жити  не  умію
І  вже,  напевно,  не  навчусь.
Шукати  заповітну  мрію
У  сірих  буднях  не  берусь...
А  поруч  всі  біжать  за  щастям,
Забувши  про  своє  єство,
І  можуть  боляче  упасти,
Аби  добитися  свого...

Чомусь  так  жити  не  умію,
Моє  тепло  не  буде  там,
Де  не  горю,  а  тільки  тлію...
Я  човен  свій  вести  волію
Наперекір  усім  вітрам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020


А ти мене уже й забув

А  ти  мене  уже  й  забув...
Напевно,  буде  це  на  краще.
Не  запитаю  більше,  нащо
Усе  між  нами  відбулось-
Оте  хотілось  і  моглось,
Ота  таємна  гола  пристрасть,
Що  як  калинове  намисто
Воліла  впасти,  як  той  плід,
Що  вже  достиг.  Його  політ
Для  мене  був  миттєвим  щастям.  
Та  ти  забув.  І  це  на  краще!

Живеш  десь  ти  і  я  живу.
Тебе  у  мріях  не  зову.
Лише  молюсь  за  тебе  Богу,
Щоб  дав  легесеньку  дорогу.


А  ти  мене  уже  й  забув...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020


Хай буде дощ!

Дощ
Мряка
Телефон
Холодний  день
Бере  в  полон
Як  сон
І  хмари  ллють
А  в  серці  -  лють
Як  ртуть
На  дощ
На  зеро  теплоти
На  те,  що  так
Далеко  ти
І  ти
Як  дощ
Такий  холодний
І  німий
Такий  далекий
І  не  мій
Ну  що  ж
Давно  уже
Потрібен  дощ
Пустелям
Вигаданих  прощ
В  краях
Де  разом  я  і  ти
І  наше  зеро  самоти

І  дощ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020


Радіснобожевільне


Надворі  сонечко  вже  гріє,
Проміння  ллється  через  край.
Черешня  скоро  вже  дозріє,
У  жмені  ти  її  збирай!

Дівчата  вже  спіднички  нові
Одягнуть  швидко  і  тоді
Покажуть  всі  свої  обнови
І  зрілі  пані,  й  молоді.

Турист  збиратиме  валізи,
Квиток  купує  на  Балі.
Спортсмен  тягатиме  залізо,
Щоб  мати  м'язи  немалі.

Це  все  я  бачила!  Не  смійтесь!
Шкода    -  у  сні,  не  наяву...
Вже  час  будити  травень  місяць  -
Він,  певно,  теж  собі  заснув)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2020


У кожного свій Ханаан

Ти  сам  собі  владика  й  пан,
Життєвий  шлях  торуєш  пружно,
Та  серце  рветься  в  Ханаан  -
Лиш  там  йому  соло́дко,  друже!

Ти  все  біжиш.  Міражний  сон
Так  манить  до  тепла,  до  щастя.
Терпець  -  пустельний  скорпіон
У  тебе  ви́сить  на  зап'ясті.

І  неможливого  нема,
Коли  мета  перед  тобою.
Пустеля  стане,  мов  жива,
Наперекір  стражданням,  болю.

Досяг  мети...  Самообман
Не  напоїть  ні  дух,  ні  душу...
Бо  серце  рветься  в  Ханаан  -
Лиш  там  йому  соло́дко,  друже...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020


Крізь пальці

Пройшов  між  пальцями  пісок...
Отак  і  ти  пройшов  крізь  мене.
Тебе  впустила  без  думок
В  життя  своє  таке  буденне..

Куди  ішли  ми?  Невідомо.
Та  лиш  шукали  спільний  сенс
Життя,  або  того,  що  в  ньому
Всі  називають  -  інтерес...

Так  думав  ти,  а  я  ходила
Ледь-ледь  торкаючись  землі.
Якась  невидимая  сила
Зміцнила  крила  у  мені!

Щоденно  я  молилась  Богу,
Він  дав  упевненість  тоді,
Що  я  знайду  свою  дорогу,
Ходити  зможу  по  воді...

Та  гірко  признаватись  в  тому,
Що  не  зберіг  любові  пал,
Коли  дала  тобі  самому
Вести  мене...  Та  ти  не  став.

Пройшовся  ти  крізь  мою  долю.
За  це  я  вдячна.  І  не  раз
Іще  згадаю,  як  в  полоні
Була  твоїх  очей  і  фраз.

..................................................
Пісок  тому  піском  назвався,
Що  непостійний  і  мілкий.
І  у  долонях  не  втримався,
Не  діамант  він...  Сухостій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020


VITA

Ось  і  вісімнадцять!  Все  життя,  мов  квіти!
Білі  босоніжки,  платтячко  блакитне!
Свіжий  вітер  щастя  груди  переповнив,
На  життєвій  стежці-жодних  перепонів!

Двадцять  вісім  скоро!  Все,  здається,  можна.
Щось  пішло  не  так...  Якось  все  тривожно...
Шкіряна  косуха,  джинси  і  мобілка.
Раптом  розумієш,  десь  вже  є  помилка.

Тридцять  п'ять...  Скоріше  треба  щось  робити!
Бо  життя  минає,  час  вже  гарно  жити!
Перший  негатив.  Доля  грає  в  карти...
В  неї  програєш.  Але  ще  в  азарті!

Сорок  два...  У  грудях  знову  свіжий  вітер.
Як  відважна  Леся,  хочеш  сіять  квіти.
Не  бентежить  зовсім,  чи  ці  спроби  вдалі.
Знаєш  апріорі,  що  чекає  далі...

Сорок  вісім?...  Точно?  Я  щось  пропустила...
Та  не  може  бути..      Ще  не  доносила
Платтячко  блакитне,  джинси  і  косуху.
З  долею  не  граю.  Вже  бракує  духу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020


Тобі я хочу зрадити

Тобі  я  хочу  зрадити...Авжеж!  Насправді!  Так!
Віддатися  заради  тих,  хто  має  певний  смак.
Давно  уже  ти  з  іншою,  дай,  Боже,  щастя  вам.
Я  хочу  бути  грішною,  чужою,  хоч  на  грам.

Узяти  і  забути  все,  хай  пам'ять  міцно  спить.
На  попелищі  скутими  руками  розтопить
Багаття,  що  сягатиме  вогнями  до  зірок.
В  його  вогонь  кидатиму  духовний  цей  зв'язок.

Любов  ця  заморожена  хай  плавиться  й  горить!
Простому  перехожому  віддам  її,  беріть!
І  ба́йдуже,  ким  буде  він,  нехай  бере  скоріш!
Троянди  в    серці    зрубані,  хай  сіється  спориш.

Тобі  я  хочу  зрадити,  та  Серце  -  побратим
Ходити  хоче  там,  де  ти  близенько  був  із  Ним.
І  може,  так  літ  сто  мине,  чи  вічність  пролетить.
Тебе  покинуть,  стомлене,  чи  зможе  хоч  на  мить?...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020


Модна Пані

Весна  -  модна  Пані!  У  тренді
Ця  біло-зелена  блакить.
Одягнена,  мов  перша  леді,
Не  можна  таку  не  любить.

Вона  так  чекала  нагоди
Вбрання  це  скоріше  носить.
Короткий  бо  час  у  природи,
Ось  цвіт  її,  бачиш,  летить...

Але  ще  вона  -  Королева,
Коли  потопають  в  красі
В  панчішках  біленьких  дерева,
В  вінках  білосніжних  усі.

Оголені  руки  ховає
В  мереживо  білих  одеж,
Із  Вітром  південним  кружляє,
Тебе  у  полон  бере  теж!

Живи,  насолоджуйся  часом,
І  мрій  наяву  і  ві  сні.
Бо  соромно  бути  нещасним,
Коли  добре  так  навесні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020


Сполохана Любов

Сполохана  Любове,  лишись,  побудь  іще,
Чи  Ти  у  літню  спеку  повернешся  дощем?..
Чи,  може,  ми  з  Тобою  побачимось  хоч  раз,
В  тепло  очей  заглянем  і  буде  все  гаразд?

Вернись,  Тебе  благаю,  хоча  б  на  мить,  не  більш,
Тоді  до  небокраю  я  добіжу  скоріш.
Тебе  я  там  зустріну  і  в  блискоті  зірок
Цілунком  привітаю,  як  Ти  наблизиш  крок…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2020


Я зустріла Тебе

Я  зустріла  Тебе,  хоч  і  не  сподівалась.
Поступ  Твій  я  пізнаю  із  тисяч  людей.
По-шляхетному  усміхом  ми  розмінялись.
Це  вітання  просте  варте  сотні  ночей.

Тих  ночей,  що  приходять  з  пустими  руками,
Бо  ховають  мій  сон  у  торбини  свої,
І  наповнюють  простір  сумними  думками,
І  ти  сам  із  собою  проводиш  бої.

Як  себе  подолать,  де  знайти  ту  сміливість,
Щоб  убить  наповал  тихий  стогін  надій,
Усмирить  назавжди  цю  безплідну  чутливість,
Що  веде  свій  танок  між  оманливих  мрій?

Я  зустріла  Тебе,  хоч  і  не  сподівалась...
Поступ  Твій  твердо  далі  до  щастя  пішов.
Я  згадала  усе...  І  покірно  призналась,
Що  програла  з  собою  цю  битву  я  знов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2020


Равлик-прагматик (життєве)

-Мені  здається,  що  кохаю  Вас!,-
Маленький  Равлик  так  почав  розмову.
І  сірий  світ  Метелика  в  той  час
Засяяв  барвами  перлистими  довкола!

Наш  Равлик  має  рацію.  Авжеж!
Метелик  той  давно  чекав  на  нього.
І  був  казковий  той  політ  без  меж,
Назустріч  Мрії,  всупереч  усьому!

А  потім  ще  багато  було  мрій
Про  світ  чудовий,  щастя  і  про  радість…
Але  наш  Равлик  любить  панцир  свій,
Метелику  ж  важлива  честь  і  справжність.

Отак  Метелик  і  позбувся  крил(((
Зневірився  у  тих,  кому  “здається”.
А  що  ж  наш  Равлик?  Він  набрався  сил
Й  поліз  туди,  де  солодко  живеться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873613
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 27.04.2020


Ми створені з Любові

Ми  створені  з  Любові
Творець  у  нас  один
Тече  у  нас  поволі
Чи  кров,  чи  хлорофіл

Рослини  ми,  чи  люди
Одне  у  всіх  буття
Кінець  усьому  буде
Це  попіл  і  сміття

Та  вірю,  що  на  небо
Душа  чимдуж  летить  
Бо  їй  додому  треба
Назавжди,  не  на  мить

Ми  створені  з  Любові
Творець  у  нас  один
І  не  зважає  Доля
В  нас  кров,  чи  хлорофіл...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020


Ти знаєш

Напевно,  ти  щасливий,  я  не  знаю.

Ідеш  до  Істини  і  Мудрість  в  тебе  є.

Як  Пілігрім,  ти  прагнеш  Небокраю,

А  поруч  завжди  хтось  тепло  дає…

 

Напевно,  я  щаслива,  я  не  знаю.

Не  кожному  вдається  все  простить.

Та  потайки  я  все  ж  тебе  чекаю,

Щоб  задихнутися  тобою  хоч  на  мить…

 

Напевно,  ми  щасливі,  я  не  знаю.

Хоч  розійшлись  дороги  в  два  світи.

А  може,  любий,  ми  не  те  шукаєм?

Цього  не  знаю.  Може,  знаєш  ти?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2020


Застиг бурштин в твоїх очах

Застиг  бурштин  в  твоїх  очах,

Застигла  доля  і  печалі.

Колись  він  був,  як  мед  гречаний.

Тепер  застиг  в  твоїх  очах…

 

Сплітала  осінь  свої  коси

І  вітер  спав  у  міцних  снах.

Тоді  на  мить  мені  здалося,

Що  й  досі  я  в  твоїх  руках…

 

Та  ти  вже  іншу  пестиш  ними,

Підносиш  в  віршах  до  зірок.

А  пам’ятаєш,  як  колись  ми

Ходили  разом  крок  у  крок.

 

Природа  сумно  завмирає-

Ховає  листя  у  дощах,

Я  вже  на  тебе  не  чекаю.

Застиг  бурштин  в  твоїх  очах…

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020


Закуті страхом

Закуті  страхом,  в  очах-страждання,

Переляк,  відчай,  що  буде  далі?

Що  значить  долі  тяжке  тривання?

Кому  потрібні  за  біль  медалі?

 

Чомусь  боїмся  ми  смерті  тихо,

Але  не  бачим  під  носом  самим,

Що  поруч  з  нами  є  гірше  лихо:

Байдужість,  зрада,  війна  між  нами.

 

Горить  країна,  в  густому  смраді

Горять  надіїї,  горить  майбутнє…

А  хтось  нажився  і  цьому  радий,

На  кутні  зуби  сміються  трутні.

 

Та  не  згориш  ти,  моя  Вкраїно,

Постанеш  з  пеплу,  незламна  Ненько!

Сам  Бог  підніме  тебе  з  руїни.

Це  буде  скоро,  цей  час  близенько!

 

Зірвемо  маски,  добріші  станем,

Розправим  плечі  і  в  час  прийдешній

Христос  омиє  запеклі  рани

І  враз  прозрієм  усі  нарешті!

 

Воскреснем  разом  з  тобою,  Боже,

І  в  день  буденний,  не  тільки  в  свято

Любов,  надію,  і  віру  зможем

В  своїх  долонях  ми  знов  тримати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2020


Будемо людьми

Давайте  спробуємо  ми

Не  перейматись  страхами.

Хоч  важко,  але  буть  людьми,

Хай  буде  спокій  поміж  нами.

 

Пірнути  в  глибину  очей,

Забуть  на  мить  про  плюс,  і  мінус,

Покласти  руку  на  плече,

Не  думать  про  коронавірус…

 

Відволіктись  на  певний  час

І  зрозуміть,  що  все  минає…

І  пам’ятати,  що  всіх  нас

Не  віруси,  а  зло  вбиває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020


Про наболіле

Сидимо,  мудруємо,  що  то  є  за  лихо?

Що  до  нас  наблизилося  раптом,  тихо-тихо…

Без  вагань  замкнуло  всіх  по  хатах  неждано.

Наказало  нам  сидіть  по  кутках  старанно.


Та  не  знало  лихо  те,  що  народ  наш  славний

Всі  кутки  свої  зробить  дуже  гарні)

Заспіває  пісню  він,  чи  вірші  розкаже,

Чи  на  спечений  свій  хліб  щось  смачне  намаже)

Чи  картину  намалює,  пісню  заголосить….

І  у  Бога  на  цей  день  ласки  він  попросить.


І  тоді  мерщій  тікать  теє  лихо  стало,

Бо  з  народом  нашим  вільним  слави  не  дістало.

Полетить  кудись  воно,  там  і  згине  тихо,

Не  здолає  України  вірусне  це  лихо!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2020


Я знаю, чому пишуться віршІ

Я  знаю,  чому  пишуться  вірші́.

Це  -  діти  Cерця,  що  летять  на  волю.

Їх  неможливо  стримати  в  душі,

Єство  їх  завжди  прагне  щастя  й  болю.

 

Я  знаю,  кому  пишуться  вірші́.

Тому,  хто  напоїв  тебе  журбою,

Хто  струни  серця  ніжно  зворушив

І  трунком  долі  оп’янів  з  тобою.

 

Я  знаю,  коли  пишуться  вірші́ .

Тоді,  коли  невидима  Пір’їна

З  самого  неба  десь  на  віражі

Легенько  сяде  на  плече  несміло.

 

Почне  в  думках  твоїх  кубельці  вить.

І  спокій  забере  і  вже  ти  мусиш

По  правилах  Її  тепер  ходить,

Невидимої  втіхи  з  Нею  вкусиш.

 

І  потім  стане  легко  на  душі.

Не  довго,  до  наступного  тремтіння…

Я  знаю,  чому  пишуться  вірші-

Це  -  чисті  сльози  нашого  прозріння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2020


СЕРЦЮ

Минає  день  і  ніч,  пора  міняє  пору,
І  день  вже  догора,  і  кому  ставить  знову…

А  Серце  все  ніяк  угамувать  не  хоче
Затерпший  біль  розлук.  І  по  ночах  шепоче...

Тихенько  скиглить  знову,  вмивається  сльозами
І  вибачення  просить  наївними  віршами.

Прийшла  б  до  тебе,  Серце,  надала  б  допомогу,
По  що  ЙОГО  обрало  і  б’єшся  ти  для  НЬОГО?

Тепер  терпи  до  скону,  зализуй  рани,  БИЙСЯ!
Облиш  свої  прокльони  і  знову  СМІЙСЯ,  СМІЙСЯ!

Радій,  що  Ти  ще  можеш  солодко  так  боліти,
Розпечене  коханням  зумій  себе  зігріти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2020


Лист у минуле

Тобі  писать  не  можна,  а  так  кортить  чомусь,

Життя  мене  тривожить,  згубило  свою  суть.

Я  пишу  на  папері  нечитані  слова

Для  свого  порятунку.  А  врешті-все  дарма….

 

А  пам’ять  повертає  весь  час  мене  туди,

Де  ми  удвох  з  тобою,  де  знов  цвітуть  сади,

Баранчики  із  хвилі  на  морі  лопотять

І  очі!  Ті,  що  поряд,  так  звабливо  горять..

 

Ці  очі…карі  краплі.  В  них  все  моє,  моє!

За  них  віддати  можна  усе,  що  в  мене  є,

За  них  не  страшно  навіть  по  лезу  в  пекло  йти,

Аби  не  загубити,  аби  уберегти….

 

Але…  Банальна  гордість,  скрипляча,  як  мара,

Потворними  вустами  нашіптує  слова:

-Дивись,  він  не  кохає,  якби  кохав,  повір-

Боровся  би  за  тебе,  як  лютий  хижий  звір!

 

Чекати  не  хотілось,  а  ти  й  не  поспішав.

Кричало  моє  серце  до  тебе  у  віршах:

-Давай  ми  будем  разом,  здолаєм  долі  шлях!

Та  був  ти  не  готовий  ходити  у  зятях...

 

Поволі  день  кружляє  незмінний,  як  завжди,

І  сіра  ніч  зірками  притрушує  сліди.

Я  знов  тебе  зустріну  хіба  в  своїх  думках,

Чи  вимолю  у  Бога  побачить  нас  у  снах.

 

Тобі  писать  не  можна.  А  все  ж  я  напишу!

В  глибокому  проваллі  я  гордість  залишу.

Я  знаю,  не  вернеться  все  те,  що  було,  ні.

Та  карі  твої  очі  так  манять  вдалині…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2020


Весна сподівань

Як  хочеться  ці  хмари  розігнати
І  сонцю  теплому  усмішку  дать  ясну,
Щоб  всі  печалі  й  прикрощі  сховати,
Покласти  сподівання  на  Весну.

Вона  прийде!  Чи  хочеш,  чи  не  хочеш.
Почне  підступно  зваблювать  весь  час
І  зробить  знов  солодкими  ті  ночі,
В  яких  Морфею  буде  не  до  нас.

Ось  свіжий  вітер,  що  фіранкою  гойдає
І  пахощі  весняні,  і  блакить....
Тебе  це  "де  жа  вю"  не  покидає,
Нашіптує  на  вухо  й  стогонить.

Ти  вже  жила  цим  Вітром  і  Блакиттю,
Ти  вже  солодко  пила  чари  ці,
Замислювалась  над  життям  і  миттю,
Що  це  життя  тримає  у  руці...

Отак  усі  ці  миті  разом  стали!
І,  як  весняні  квіти,  розцвіли,
І  знов  тобі  чуттєвість  пригадали.
Весна  розлилась  трунком  у  тобі!

А  ти  й  готова  упиватись  трунком,
В  якому  зілля  пристрасті  й  жаги
І  запах  вечора,  зігрітий  поцілунком,
Рікою  ніжності  затопить  береги.

Ну  що  ж,  прийди  вже,  Весно,  не  барися!
Ми  знов  прокинемось,  як  паростки,  в  Тобі.
В  юрбі  холодній  тільки  не  згубися,
Тепло  своє  не  втрать  у  боротьбі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020


Тінь сльози

Чому  болить  душа,  не  знає  супокою,
То  рветься  догори,  то  соромно  дрижить?
То  пише  ці  вірші  затерпшою  рукою,
Або  без  слів  в  кутку  самотності  лежить.

Чого  тобі  іще?  Вже  все  було  з  тобою:
І  пристрасть,  і  любов,  помножені  в  рази.
А  може  хочеш  ти  напитись  того  болю,
бурштином  що  зробив  застиглу  тінь  сльози?...

Для  чого  ти  ще  тут?  Який  магніт  тримає?
Обсмалених  розлук  тягучий  нищиш  час?
І  тягнешся  до  зір,  де  Сонце  спопеляє,
Чи  пригадаєш  те,  що  було  в  перший  раз...

Чомусь  на  цій  землі  значущого  так  мало....
Який  в  стражданні  сенс?  Я  Господа  молю,
Благаю,  збережи  все  те,  що  так  кохала,
Щоб  у  безсмертя  ринути,  не  знаючи  жалю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2020