Арі Кінлем-Задворна

Сторінки (2/118):  « 1 2 »

Деякі міркування

В  будь  -  якому  віці  відчувається,  що  ти  ще  мало  знаєш,  не  маєш  досить  мудрості,  що  десь  ти  трохи  ще  дитина;
Ми  ніколи  не  будемо  цікавіші  більше,  ніж  ми  є  цікаві  насправді;
Нам  завжди  буде  досить  тієї  мудрості,  яку  ми  маємо  на  цей,  той  чи  інший  момент;
Так  влаштовано  життя  –  помірно,  поступово  продовжуватись;
Там,  де  сумно  -  не  сміються,  там,  де  смішно  -  не  плачуть;
Всі  живуть  своїм  настроєм;
Одне  серце  живе  завжди  там,  де  його  скарб.  
І  це  не  мною  сказано,  це  слова,  які  мною  доведені  в  своїй  істині  самій  собі.
Будьте  здоровими.
14.07.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020


Прихований сенс

Розмовляємо  поцілунками,
Доповнюємо  тишу  диханням,
Справжнє    -  за  лаштунками,
На  сцені    -  гра  почуттів  написаних.

В  очах  прихований  сенс,
Одні  й  ті  ж  самі  слова  для  кохання,
Та  їх  відрізняє  від  інших  те,
Щоб  їх  сказати,  потрібне  щире  бажання.

Це  космічне  тепло  і  енергія,
Надає  сили  і  натхнення,
Це  та,  ще  невідома  світу  мелодія,
Звуки  завмерлої  миті  рівнодення.

Поки  є  кохання  у  Всесвіті,
Поки  воно  живе  серед  нас,
Кожен  навчиться  у  злеті,
Не  летіти  назад.

11.07.2020.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020


Блакитне небо, зелена земля…

Блакитне  небо,  зелена  земля,
Усі  купаються  в  сонячних  променях,
Це  літо!  Літо  нових  вражень,
Пробудження  зі  сна.

Розкажи  мені  казку  з  прекрасним  кінцем,
Обіцяю,  я  дослухаю,  не  засну,
Тільки  нічого  не  наплутай,
А  я  з  тобою  поділюся  сонцем.

Світло,  але  всередині  напівтьма,
У  ній  ховаюсь,  як  у  тіні,
Не  розберу  ні  слова  в  шепотінні,
Я  окремо  і  з  усіма.

Дотики  води,  мов  надихають,
Такий  ніжний  був  світанок,
Не  проспи  цей  ранок,
Ранки  все  про  нас  знають.

Хто  стільки  бід  в  наші  долі  вплітає?
Стільки  печалі  осіло  на  серці,
Лиш  чорного  не  вистачає  на  веселці,
Та  все  рівно,  я  крім  тебе  більше  нічого  не  пам’ятаю.

10.07.2020.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020


Це більше за все!

 Це  більше  за  все!
Закохані,  що  валяються  всю  ніч  у  сіні,
Птахи,  що  в  теплі  краї  полетіли,
Вітри,  що  дихають  таємно,
Світло,  що  з’явилося,  коли  скрізь  темно,
Ті  що  блукали,  свою  стежку  віднайшли,
Сумні,  що  сльози  свої  витерли,
Красиві  ,  що  прикрашають  білий  світ,
Багатство  і  тепло  добрих  слів,
Стук  в  замкнені  двері,  які  потім  відчинились,
Дощі,  що  в  засуху  полились,
Любов  вічнозелена  і  вічно  квітуча,
Голос  солов’я  у  лісі  співучий.
Це  більше  за  все!

10.07.2020.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020


Осіння любов

Твоє  тепло  –  осіння  любов,
Коли  під  сонцем  блищить  листя,
Коли  під  свіжим  холодком,
Вся  шкіра  шовковиста.

Аромат  осені  -  твої  нові  парфуми,
Прохолодний  вітер  з  присмаком  зими,
Коли  уже  усі  його  відчули,
А  в  серці  ще  радість  весни.

Твій  дотик  –  пишна  хмаринка,
В  осінньому  небі,  що  сонце  закрила,
А  волосся  моє  накрите  хустинкою,
Яке  під  ним  розпустила.

Ти,  як  прозора  плавна  хвиля,
У  озері,  за  білим,  як  сніг,  лебедем,
Якого  ввесь  свій  вік  лебідка  любила,
І  він  любив,  беріг  її  із  трепетом.

Під  зорі  жовті  вбралися  дерева,
Ввечері  під  ліхтарями  шелест  чути,
Це  ти  ідеш  до  мене,
Просто,  щоб  зі  мною  бути.

08.07.2020.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020


Сердечний друг

Твоє  небо  із  формул  і  атомів,
А  моє  -  вкрите  полотном  синім,  матовим,
Чорна  кава,  як  ніч  глибока,
Та  сліди  від  неї  навряд  чи  пророчі,
З  промінням  злилися  жовті  квіти,
Не  думаю,  що  вони  можуть  розлучити,

Ніхто  не  може  порахувати  зорі,
З  якими  небо  таке  просторе,
На  смак,  сніг  дуже  схожий
На  смак  сліз,  тільки  не  солоних,
Новий  день  –  нові  сили,
У  нього  нас  воротами  впустили,

Сміливі  вершники  єдинорогів
Гідні  своєї  кінцевої  перемоги,
Метелики  підняли  рожеву  стрічку,
І  склали  серце  у  повітрі,
Ти  такий  один,  а  інших  повно,
Якби  ти  знав,  як  я  люблю  овнів.

06.07.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020


Нічого

У  світі,  крім  ґаджетів,  нічого  не  змінилось,
Ті  ж  самі  фігури  на  чорно  -  білій  дошці,
Де  не  завжди  виграють  ті,  що  білі,
І  не  завжди  програють  чорні,  такі  ж.

Ховається  сонце  за  обрій  щовечір,
А  десь,  в  той  же  час,  таке  ж  саме  сходить  воно,
Обмотаю  синім  шарфом  шию  й  плечі,
Як  завжди,  одним  і  тим  же  шарфом.

Все  рухається,  але  над  одним  і  тим  же  місцем,
Над  почуттями  серця,  що  на  рух  цей  реагує,
Коли    у  повному  залі  вибираєш  де  сісти,
І  на  одну  і  ту  ж  виставу  різний  аплодує.

А    над  морем  різні  щомить  хмари,
І  не  зловити  одну  й  ту  ж  саму  хвилю,
Та  все  ж  однаково  приходять  до  нього  пари,
Та  й  їхній  слід  на  березі  море  однаково  змиє.

Напевно  в  цьому  і  суть?!В  моментах  нашого  життя!
Одного,  що  усім  дається  на  землі,
Для  нас  Божий  світ  -  це  вічне  відкриття,
Коли  для  нього  ми  всі  однакові.


05.07.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020


Я ж не зовсім про…

«Коли  пройдуть  похмурі  дні…»  -  що  це  за  асоціації  з  похмурими  днями?
Часом  небо  затягнуте  сірими  хмарами,  коли  дощить  і  холодно,  мені  подобаються  більше,  
ніж  ясні  дні,  коли  немає  де  сховатись  від  спеки.  
Похмурі  не  дні,  а  ми.
 Біль,  печаль,  що  гнітить  наше  серце,  ось  що  повинні  минути.
Мені  не  треба  вічного  літа  надворі,
 я  хочу  повалятися  в  жовтогарячому  листі,  щоб  зробити  красиве  селфі,
 навіть  з  тими  самими  традиційними  кленовими  листочками,
я  хочу  одягати  теплий  в’язаний  светер,  теплу  куртку,  шапку,  шарф  і  щоб  під  ногами  хрустів  сніг,
а  наситившись  денними  сутінками,  я  хочу  чекати  ясних  весняних  днів,
 щоб  вдихнути  аромат  квітучих  дерев  і  квітів,  
і  радіти  першому  дню  літа,  не  зовсім  через  ясне  небо  і  палке  сонце,  
більше  через  літні  дощі,  коли  взутому  у  шльопанці  можна,  як  діти,  пройтися  по  калюжах.
Але  я  ж  не  зовсім  про  погоду.
Мені  не  треба  вічного  літа  надворі,  
я  хочу  вічного  літа  на  душі,
 літа,  коли  дозрівають  плоди,  цвітуть  троянди,  шумить  грім,  яскраві    світанки  і  заходи  сонця,
 де  любов  природи  у  всій  красі  відкривається  перед  нами.
Бажаю  кожному  вічного  літа  на  душі.
04.07.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020


Магія

Що  як  не  магія?!
Палає  іскрою  жовтогарячою  у  вогні,
Пахощами  цвіту  радує  всіх  навесні,
З  землею  і  небом  у  дощ  грається,
Промінням  в  осінньому  листі  кохається,
У  місяці    жовтим  сяєвом  блищить,
В  секундній  стрілці  рахує  кожну  мить,
Розмальовує  на  небі  захід  сонця,
В  маминій  руці  ніжиться,  коли  в  ній  маленька  долонька,
Сяє  в  очах  закоханих  алмазовим  блиском,
І  там  десь  над  небом  у  космосі    високо…
Що  як  не  магія?!

04.07.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020


Мій геній

Геній  моїх  втрачених  надій,  
Одягнений  в  футболку  й  шорти,
Як  в  дракона,  спека  -  подих  твій,
Як  в  дзеркалі,  десь  там  навпроти.

Геній  моїх  незді́йснених  мрій,
Моїх  страждань  і  страху,
Рахуєш  всі  мої  невдалі  дні,
Яких  не  мало,  навпаки  багато.

Геній  мого  бажання  утекти,
З  тобою,  і  щоб  небо  цього  свідком  не  було,
І  там  рікою  прісною  потекти,
І  ти  мулом  упадеш  в  мені  на  дно…

Ти  знайомий  мені,  віддзеркалення  моєї  самоти,
Щось  досконале  мого  гніву,
Я  завжди  в  трьох  милях  від  місця    де  ти,
І  ніколи  з  тобою  не  зустрінусь.

01.07.2020    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020


Ти проханий гість мого серця…

Ти  проханий  гість  мого  серця,
Ти  світиш,  коли  немає  сонця,
Моя  весна  завжди  зі  мною,
Відколи  я  поруч  з  тобою,

Ти,  немов  її  синьоокий  пролісок,
Що  перетворив  землю  в  пісок,
Синіми  пелюстками  розлився  в    хвилі  морські,
І  п’янкий  твій  запах  скрізь…

Світ  навколо  занадто  різноманітний,
І  моя  присутність  в  ньому  майже  непомітна,
Але  ти  помітив  мене,  
Я  насолоджують  душевним  спокоєм,
І  тишею  його  мовчання,
Пробач,  що  це  -  неідеальне  в  любові  зізнання.


30.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020


На одному диханні…

На  одному  диханні  лелію  я  життя,
Очі,  в  яких  печаль  нізвідки  крає  серце,
І  осінь  -  прохолодна,  золота  -
Та,  що  на  ім’я  своє  не  відізветься.

На  зап’ястках    рук  ношу  браслети,
А  в  ранимому  серці  бережу  почуття,
В  одному  із  осінніх  букетів,
Як  квітка  вирвана,  я.

Непомітно  вітер  все  розвіяв:
Із  спогадів    зробив  густий  туман,
Вижив  той,  хто  кожного  дня  мріяв,
Із  усього  правду  обирав.

Мить  і  все,  наступним  будеш  ти,
Відірватись  від  землі  і  також  бути  щасливим,
При  дорозі,  де  ти  будеш  йти,
Моя  любов,  як  квітка,  для  тебе  цвістиме.

29.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020


Про одну важливу річ

1.
Десь  знімають  на  відео  чисте  ясне  небо  і  розповідають  про  мирне  небо  над  головою,  коли  десь  в  іншому  місці  за  інших  обставин  іде  війна;
Хтось  хвалиться  про  те,  що  він  сьогодні  замовив  з  ресторану  на  вечерю,  а  комусь  не  вистачає  копійок  купити  хліб;
Хтось  має  по  дві  -  три  вілли,  а  хтось  спить  на  лавці  на  газеті;
У  когось  собачка  з  бантиком  їсть  корм,  а  інша  собачка  невідомо,  що  їсть,  і  де  спить;

2.  Комусь  однаково,  а  комусь  небайдуже,  навіть  сміються  з  різних  речей,  і  кожен  плаче,  маючи  на  те  свою  причину;

3.  Цей  текст  вище  я  можу  порівняти  з  місцем  дикої  природи,  куди  ми  їздили  на  риболовлю:
В  маленькій  водоймі,  що  дала  притулок  своїм  мешканцям,  віддзеркалюються  дерева,  в  стовбурах  яких  виглядає  ранкове  сонце;  
Пташки  своїм  дзвінким  співом  уже  розбудили  всіх  в  цій  місцинці  дикої  природи,  здається,  що  і  жаби  їм  підспівують;  
У  машину  уже  залетіло  безліч  мурашок,  які  через  скло  шукають  вихід,  і  не  можуть  додуматись  про  те,  що  як  влетіли  через  відчинені  дверцята,  так  можна  і  вилетіти;
Дерева  розкішно  розкинули  своє  гілля,  не  заважаючи  дереву  –  сусіду;
Комарі,  мурашки  і  різні  летючі  істотки  вільно  літають  скрізь  де  заманеться;
Вужі  поховалися  від  сонця  десь  в  рослинах…
Це  одна  сторона  картини,  а  друга  –  що  всі  один  одного  їдять.  

4.  А  ми  один  одного…
Отже,  наш  світ  дуже  взаємопов’язаний  з  природою,  ми  в  природі,  природа  в  нас;
Я  описала  це,  щоб  ви  відчули,  читаючи  цей  текст,  що  як  багато  ще  не  дописано  в  першій  частині,  і  не  сказано  хорошого.
Але  це  вже  зовсім  інший  твір  (про  хороше);
Як  можна  це  стверджувати,  коли  сама  зла,  і  давно  моя  віра  в  добро  мерехтить  маленьким  вогником  в  великій  темряві    -  добро  врятує;

5.  Моя  точка  зору…
…Перше,  зроби  добро  самому  собі  –  прочитай  Десять  Божих  Заповідей  (  знайди  в  Гугл,  або  прочитай  в  Святому  Письмі)      і  обдумай,  будучи  чесним  з  самим  собою,  які  з  них    тобі  найближчі,  які  далеко  від  тебе;  
«Так,  ми  не  досконалі»  -  цим  усе  і  кожного  можна  виправдати;
 Але  спробуй  очистити  свою  душу,  будучи  щирим  з  самим  собою;  
Їх  порушення  руйнує  як  саму  людину,  так  і  світ,  невід’ємною  частиною  якого  вона  є;  
«Любити  ближнього  ,  як  самого  себе»  -    і  про  це,  найсвітліша  Людина  у  всесвіті,  не  раз  казала;

6.  Якби  людина  людині  була  вовк,  була  б  вірність,  дружба,  допомога  один  одному,  підтримка  і  любов;
Зараз  люди  не  відносяться  до  інших  людей  так,  як  хотіли  б,  щоб  відносились  до  них;  зараз  відносяться  до  людей  так,  як  люди  відносяться  до  них.    Як  випливає  егоїзм,  а  це  незмога  сказати  про  свої  почуття,  визнати  помилки,  попросити  пробачення,  сказати  щире  слово  і  т.д.
Я  не  ангел,  щоб  розмірковувати  про  такі    речі,  але  не  виключаю,  що  світ  навколо  змінився  б  –  «Очистивши  всередині  –  очиститься  і  зовні»  (  це  перший  добробут  кожного)
Тож  я  залишу  свої  міркування  недописаними,  нехай  наступним  буде  ваша  точка  зору,
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………...........................................................................................................................................................................................................................................

7.Я  повністю  згодна  зі  словами  української  поетеси:
 «Віддай  людині  крихітку  себе.  За  це  душа  наповнюється  світлом»
Мені  проситься  добавити  «Віддай  крихітку  себе  і  прийми  крихітку  іншого».
Будьте  собою;
Всього  світлого.

26.06.2020.  –  27.06.2020  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020


Вистачить життя

Нехай    у  кожного  загоряться  очі,
Як  ліхтарі  вечорами  на  вулиці,
Хай  сяють  вони  завжди:  всі  дні  і  ночі,
Як  сонце  лимонне  далеко  в  Галактиці.

Покірно  і  з  протестом  йти  по  шляху́,
Сонно  і  бадьоро  серед  всього  і  всіх,  
Я,  як  і  кожен,  лиш  своє  оберу,
У  когось  захід  сонця,    а  у  когось  схід.

Досить  рахувати  хвилини  до  щастя,
Воно  починається  з  малої  дрібниці,
Сьогодні  ти  інший,  ніж  вчора  і  будеш  завтра,
І  в  цьому  є  рух,  в  цій  малій  різниці.

Життя  нас  веде,  воно  ж  і  ламає,
Хвилина  це  навіть  не  мить,
Помиляється  той,  хто  часу  довіряє,
Має  рацію  та  дитина,  яка  в  нас  сидить.

Я  знаю,  що  любов  –  це  серця  потреба,
Любити  навчитися  і  любити,
ЇЇ    задовольнити  треба,
Вистачить  життя,  щоб  це  зробити.



26.06.2020;  7:22



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020


І лиш чути від птаха юного…

У  долі  є  початок  шляху́,
Відтак  я  по  небу  іду,
Чиїсь  лагідні  добрі  очі  -
Світло  у  темряві  ночі.

Моя  віра  розбита  вщент,
В  її  руїнах  блукаю  ще,
Десь  недалеко  в  глибині
Бажаю  відродити  її.

У  прісному  тихому  озері,
Помити  б  ці  штучні  кучері,
Той  день  –  наш  день  і
Привід  ще  ненаписаних  пісень.

Рожево  –  жовтий  небокрай,
Мене  чекає  теплий  чай,
І  ще  багато  що,  хай  зачекає,
Де  повно  всього,  потрібного  немає.

Нас  розробив  Найдобріший  для  життя,
А  я  ще  досі  загадка  твоя,
І  лиш  чути  щебетання
Від  птаха  юного,  про  його  кохання.


24.06.2020;    20:42

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020


Золотавим сяйвом

Золотавим  сяйвом  на  пелюстках
Грається  проміння  сонця,
А  десь  хоче  бажання  збутись
Тіні,  що  стоїть  в  сторонці.

Посекундно  щось  трапляється  нове,
У  літа  свої  на  нас  плани,
Що  прокидається  -  те  ще  живе,
Ми  ще  людьми  впізнавані.

В  Вселенної  свої  умови  -
Зірки  в  обмін  на  щасливі  обличчя,
А  в  нас  нестача  доброго  слова
Й  життя  зі  злом  безкінечне.

Хіба  удвох  не  краще,  ніж  одному?
Хіба  любов  порожній  для  нас  звук?
Чи  вдосталь  у  нас  втоми
Від  дотиків  тіл  і  схрещених  рук?…

Принаймні  є  ми,  це  уже  відрада,
Досить  наших  бажань  і  мрій,
Наш  шлях  лише  солодка  правда,
Шукаймо  відповіді  тільки  в  ній.

24.06.2020;  12:58

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020


Тобі пасує цей світ кольоровий

Тобі  пасує  цей  світ  кольоровий,
А  у  мене  на  долонях  тане  лід,
Там  захід  палає  пурпуровим,
А  за  мною  зникає  слід.

Кричить  небо  грозове,
Що  всі  ховаються  навколо,
Пройде  дощ,  і  горобець  пірне
В  «мокру»  калюжу  з  головою,

Зупиняється  час  на  приємних  митях,
Та  гіркота  у  горлі  однаково  гірчить,
І  ми  були  б  до  дерева  цвяхами  прибиті…
Хто  найсвітліший  –  той  мовчить.

У  снах  бачиш  безлад  думок,
А  на  яву  часом  думати  забуваєш,
Просто  немає  часу…  на  наступний  крок
Завжди  із  сумнівами  наступаєш,

Лиш  тиша  гамір  заспокоїть,
Якось  впаде  і  сніг  цукровий…
Всього  було,  немало  ран  час  загоїв…
Тобі  пасує  цей  світ  кольоровий.

23.06.2020;    22:15

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020


Летний дождь

За  окном  летний  дождь  -
В  вышине  небесная  дрожь,
Надежда  в  душе  -
Всё,  что  есть  при  мне.

Свежесть  воздуха  оживляет,
Все  ущелья  собою  наполняет,
А  сердце  только  грустью
Наполняет  так  искусно.

В  резиновых  валенках  по  лужам,
Дождь  летним  солнцем    простужен,
Я  взрослая,  но  в  сердце
Бегаю  в  них  во  дворе,  как  в  детстве.
22.06.2020    19:49

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020


Полмира

Скользящий  твой  взгляд
На  мою  тонкую  прядь,
Твои  слова  все  прелестны,
Они  до  тебя  мне  были  известны,
И  ничего  в  твоих  руках
Я  теплого  не  нахожу,
В  нескольких  твоих  снах,
Обещаю,  я  еще  появлюсь.

Таких  как  я    с  тобой  -  полмира,
В  ошибочных  иллюзиях    любви,
Но  знаешь…    немного    мне  хотелось,
Чтобы  любимы  друг  другом  были  мы.

Игра  в  любовь    и  правило  одно:
Наши  чувства  -  всё  равно,
Просто  не  стоит  дальше  нам  играть,
Сейчас  я  просто  хочу  проиграть,
В  твоих  объятьях  холодно,
Но  я  желаю,  что  бы  с  другой,
Мы  поменялись  ролями,
И  ты  был  счастлив,  не  так  как    со  мной.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880464
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2020


За маской

У  моря  мои  слёзы  не  заметны,
Лишь  слышно  волн  звенящий  шум,
Мне  лишь  вдохнуть  этого  света,
Которым  берег  веселый  и  угрюм.

Я  возрождаю  в  себе  птицу,
В  которую  превратился  весь  мой  мир,
Я  смогу,  смогу  еще  не  раз  влюбится
В  небесный  надо  мной  зефир.

И  полюбить,  просто  за  то,
Что  жизнь  со  всей  своею  сказкой,
Меня  попрячет  еще  лет  сто
За  плотной  со  стали  маской.

Она  есть  то,  что  я  пишу,
С  того,  чего  коснулась  душа  моя,
Я  там  смеюсь,  плачу,  дышу
Там  за  ней,  где  я  сама.

21.06.2020  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020


Ранковий спів півня

Струнка  хата  і  ранковий  спів  півня,
З  заходу  на  схід,  з  півночі  на  південь  -  
Одна  з  доріг  завжди  веде  в  село,
Де  вічно  юне  дитинства  тепло́.

Неначе  сліди  від  цілунків  весни,
Усі  квіти  в  садку  розцвіли,
І  ті  ж  на  городі  бур’яни
На  тім  же  місці,  де  й  завжди  росли.

Село  це  окрема  країна,  країна  в  країні,
Перед  ним  герої  стають  на  коліна,
І  казка  у  ньому  знаходить  початок
Про  вільне  небо  над  гніздом  журавленяти.

19.06.2020                
Картинка  з  інтернету

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020


Однажды утром двое в поле

Глубина  внутри  -  отражение  в  глазах,
Я  будто  была  там  во  всех  её  уголках,
Я  словно  знала,  что  ты,  где-то  есть,
А  теперь  мы  этим  утром  в  поле,
 Так  здорово  здесь…
В  твоих  тёмных  блестящих  волосах,
Словно  блестит  утренняя    роса,
И  так  красиво  вдали  солнце  восходит,
Природа  птичье  пение,  как
песню  в  Сети,  воспроизводит,
Я  хочу  чтобы  то,  что  нас  связало,
То  нас    никогда  и  не  разлучало,
Я  хочу  среди  этих  полевых  цветов
Растворится  разноцветным  сном,
Чтобы  снится  тебе  каждую  ночь…
Кто  как  не  ты  сможет  мне
 в  этом  помочь?!...

18.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880055
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2020


Бывший

Пока  луна  не  скрылась  за  облаками
И  еще  виден  звездный  свет,
Манящие  сияние  играет  с  нами,
А  мы  играем  с  ним  в  ответ.
Случайная  встреча  и  случайная  разлука,
Мы  как  две  птицы  вместе  были,
Любившие  свободу…сука,
Мы  просто  слишком  сильно  друг  друга  любили.

Я  назову  тебя  своим  прошлым,
Тем,  кто  там  остался  запятой,
Ты  просто  мой  бывший,
Но  всё  ещё  такой  мой.

В  ту  ночь  уснули  и  звезды,  и  луна,
И  чувства  наши,  и  больше  не  проснулись,
Я  одновременно  с  тобой  была  и  одна,
Мы  будто  любви  только  коснулись.
Но  это  была  наверное  та  любовь,
В  которой  трое  не  поместились:
Одиночество    и  я  с  тобой,
Мы  просто  слишком  сильно  друг  в  друга  влюбились.

17.06.2020  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879969
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2020


Ми

Ми  повинні  зробити  все  для  того,  
Щоб  у  грудях  було  почуття  перемоги,

Тоді  нікому  і  нічому  не  під  силу,
На  зло  зламати  наші  крила,

Усмішка  на  те  й  вона  й  існує,
Що  вона  лиш  щирість  шанує,

І  пам’ятаймо!  Ми  у  світі  не  тому,
Щоб  доповнювати  тінями  пітьму,

А  тому,  щоб  кожен  в  цьому  світі
Був  щасливим  в  істинному  світлі.

16.06.2020.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020


Про головне

Просто  жити.
Розповідати  іншим,  яке  життя  прекрасне;
Бути  там  де  хочеться  бути,  з  тими  з  ким  хочеться  бути…
Просто  бути,  маленької  частинкою  Всесвіту,  такою  як  всі  і  такою  не  схожою  на  інших.
Не  забувати,  нагадувати,  не  забувати  нагадувати;
Випромінювати  світло,  навіть  якщо  всередині  повна  темрява;  
Шукати  вціліле  серед  тисяч  уламків,  збудувати  нове.
Немає  сил…
Він  був  моєю  силою,    моїм  натхненням,    моїми  фарбами  в  сірі    дні,  сонцем    в  похмуру  погоду,  похмурою  погодою,  коли  хотілось  сутінків,  і  сірими  днями;
Цей  біль  утрати,  сум,  який  заповнив  серце  стало  настільки  рідними    почуттями,  що  не  відчувається  ніякої  самотності,  адже  це  почуття  суму  до  тебе.
Якби  існувала  лікувальна  музика,  я  б  її  не  слухала.
Ця  біль  ще  нагадує  мені  про  те,  що  я  жива  і  про  те,  що  ти  був  в  моєму  житті;
Час  лікує  –  це  правда,  але  час  лікує!  А  не  обманює  серце  і  те,  що  воно  відчуває,  це  дві  різні  речі.
Цей  твір  не  про  хепі  –  енди,  а  про  те,  як  важливо  цінувати  і  берегти  своїх  коханих,  цінувати  кожну  мить  проведену  поруч,  не  забувати  нагадувати,  як  сильно  дорога  вам  людина.
 
03.06.2020.  –  04.06.2020  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020


Це КрАсИвО

Досконале  завжди  досконале  тоді,  коли  досконалі  частини,  з  яких  воно  складається;
Наприклад,    білосніжний  сніг,  який  блищить  в  морозний  зимовий  сонячний  день.  
Його  сніжинки,  з  яких  він  складається,  майстерно  вирізьблені  зірочки,  які  навіть  не  схожі  одна  на  одну,  
а  всі  разом  вони  роблять  зиму    блискучо  -білою.
І  навіть  жінка.  Чисте  тіло,  красивий  акуратний  манікюр;
 сережки,  браслети,  персні;  
вимите  чисте  волосся  і  зачіска,
 і  ще  багато  багато  жіночих  секретів,
Так  ми  бачимо  милу  жінку,  красиву  і  охайну;  
В  більших  випадках  це  діє  всюди:  
Все,  що  нам  є  пред’явити  світу,  потребує  досконалості,  хоча  б  максимального  до  неї  приближення;
Хоча  почуття  досконалого  у  всіх  різне:
Для  когось  картина  художника  –  шедевр,  для  когось  –  мазанина.
Будьмо  ближче  до  того,  що  конкретно  для  нас  є  досконалим.  
Це  красиво.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2020


Матюки

Матюки  придумав  той,
Хто  ударивсь  об  двері  мізинцем,
Розповів  як  у  нього  болить,
З  особливим  для  того  натхненцем.

«Обмежений  словниковий  запас»,
«Некультурно»,  «невиховано»…
Ох,  часом  краще  матюками  один  раз!
Накипіле  ви́сказати.

Говорімо  ясно  і  красиво,
Безмежне  багатство  нашої  мови,
Й  змирімось,    там  де  косо  і  криво,
Живе  й  матюк  у  цілім  слові.

15.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2020


Померкли кольори

Померкли  кольори,  усе  посутеніло:
Де  була  жива  вода,  вона  помутніла;
Де  було  сонце    -    чорна  хмара;
Де  було  «кохаю»,  стало  «кохала»;
В  одному  числі  всі  множини;
Де  був  сенс,  там  спорожніло.
Сховаюсь  за  горами,  
Поговорю  з  вітрами,
Послухаю  про  що  вони  шепочуть…
Подивлюсь,  як  мутна  вода  дзюркоче,
Як  хмара  чорна  дощем  розпадається,
Кохання  живе,  коли  воно  зізнається,
Множини  усі  в  одному  числі,
Новий  сенс  займе  місця  ці  пусті,
А  вітри  шепочуться  щось  про  своє,
Мені  часом  здається,  я  люблю,  коли  в  сутінках  усе…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020


ЛІТНІЙ АРОМАТ

Аромат  нещодавно  розквітлої  рожевої  троянди;  
трішки  запаху  нових  босоніжків;  аромат  жовтого  ірису;
 запах  літнього  дощу;  запах  нового  асфальту  на  дорозі;
 крапля  запаху  свіжості  ранкового  моря;
 трішки  диму  цитрусової  сигарети;  запах  щойно  випраного  одягу;
 запах  поту  на  тілі  після  спекотного  дня;
 запах  нового  мила  у  ванній  і  нового  гелю  для  душу;
запах  жасмину;  
і  запах  зеленошумного  лісу.  
Змішаємо  по  краплі  і  поставимо  настоюватись.
Парфуми  літного  аромату  готовий.
Аромат  для  тебе.  Просто.
Не  тому  що  з  тобою  тепло,  а  тому,  що  з  тобою  завжди  літо.


13.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020


З цим літом

З  цим  літом  ми  все  зможемо  -
Знов  полюбити,  бути  щасливими  –
Всі  літа  між  собою  схожі,
Але  кожне  по–своєму  особливе.
Яскраве  сонце,  ясне  небо
Зелені  дерева,  зелена  трава
І  хтось,  колись,  коли–небудь…
Це  скаже:  "цей  хтось  мабуть  я".
Так  посвітліло  навколо,
Нехай  посвітліють  і  наші  серця,
Часом  здається,  що  літо  це  блакитнооке
Світловолосе  миле  дівча.


12.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020


Ми самі, як ті думки

Ми  самі,  як  ті  думки,  ми  самі    –    це  велика  мудра  думка;
Десь  на  одинокому  озері  натхненний  рибак  закинув  вудку  у  воду,  а  за  мільйони  кілометрів  подорожній  у  пустелі  ховає  обличчя  від  піску,  піднесеного  вітром;
В  одну  і  ту  ж  саму  мить  стається  мільйони  різних  подій;
Ідилія  –  те,  до  чого  йдемо  все  життя,  і  те,  від  чого  відштовхуємось;
Солоне  море  солодке  для  своїх  мешканців;
Покірно  сонце  сходить  і  заходить  з  горизонту  і  за  нього,  покірно  законам  Всесвіту;
Всі  наші  думки  відбиваються  космічним  простором  до  нас  назад;
Очищаймо  мислення  кожний  день,  образно  це  важливо  так,  як  чистити  зуби;  
За  все  життя  ми  завжди  новачки,  вже  давно  відомого  до  нас:
Любов,  вірна  дружба,  зрада,  материнство,  подружнє  життя,  самотність,    дитинство,  дорослішання,  смерть  та  багато  іншого,  але  все  це  ми  пізнаємо  вперше  в  своєму  житті  через  почуття  невідомі  нам  досі.
Старі  люди  не  квапляться  все  розповідати,  вони  кажуть:  «  Ще  молоді,  все  самі  побачите»  -  напевно  вони  про  унікальний  досвід...

Всесвіт  ще  нікого  не  впустив  у  свій  безмежний  простір…маю  на  увазі,  настільки  далеко.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020


Шляхом любові

Я  йтиму  по  шляху  любові,
Так,  немов  усюди  лабіринт,
Розуміти  на  півслові,
Берегти  кожний  момент.

Я  йтиму  тихо,  щоб  мої  сліди  
Вказали  шлях  невипадково,
Щоб  і  інші  змогли  іти
До  виходу  шляхом  любові.

Заблукати  і  знайтись,
Лабіринт  як  це  життя!
Колись  мені  той  вихід  снивсь,
Коли  через  нього  виходила  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020


Такі вабливі твої карі очі

Такі  вабливі    твої  карі  очі,
Все,  як  ти  бажаєш,  як  ти  хочеш,
Ненавиджу  й  люблю  твоє  існування,
Ти  один  влаштував  на  мене  полювання,
Зірками  розкидався  по  дівчатах,
Важливо  скінчи́ти  і  почати,
Я  сотні  разів  сховати  хотіла  тебе,
І  сотні  разів  щось  зупиняло  мене,
Понад  усе  твоя  гордість,  і  я  поникла  в  ній,
Це  не  за  нас  з  тобою,а  за  любов  бій.

Те,  що  ти  бачиш,  ти  бачиш  востаннє  -
Мене,  яка    мліє  від  тебе  -
Останнє  моє  до  тебе  прохання  -
Проводжати  мене  не  треба.


Я  піду,  коли  спатимуть  усі,
І  назавжди  поселюсь  в  твоєму  серці,
Нарцисом  жовтим  проросту,
І  згадуватимусь  тобі  квіткою  золотистою,
Такі  вабливі  твої  карі  очі,
Через  них  полюбила  чорні  ночі,
Сто  років  від  нашої  зустрічі  мине,
А  мій  нарцис  щодень,  як  вперше  цвіте.

Те,  що  ти  бачиш,  ти  бачиш  востаннє  -
Мене,  яка    мліє  від  тебе  -
Останнє  моє  до  тебе  прохання  -
Проводжати  мене  не  треба.

10.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


Ким ми завжди хотіли бути…

Не  схвалюю  коли  говорять  про  успіхи  інших  людей  і  про  те,  яка  ти  класна  чи  класний  знаючи  їх.
Ох,  це  найбільше    багно,  яке  може  зруйнувати  нашу  унікальність.
 Правильно  керуватись  власними  почуттями:  
якщо  ти  любиш  –  люби,
Якщо  захоплюєшся  –  захоплюйся,
 гордишся  –  гордись,  
тільки  не  давай  місце  для  ненависті,  краще  просто  -    не  люби;
Негативний  результат  це  також  результат,  уже  того  що  ти  щось  робиш;
Всі  ми  живемо  в  якомусь  маленькому  світі  свого  життя.  
Успіх  це  ми  самі  –  ми  уже  є  успішним  творінням  Творця.
Не  потрібно  залежати  від  схвалення  інших,  
правильніше  завжди  всюди  чути  себе,  своє  серце,
До  інших  потрібно  прислуховуватись,  обов’язково,
 але  вирішальним  є  твоє  власне  рішення.
Робіть  те,  що  вам  подобається  насправді,  від  чого  радіє  душа,
 ця  безкорислива  радість,  свого  роду  бальзам  для  зцілення  всіх  печалей,
 так  мені  здається,  так  я  про  це  пишу,  напевно  ,так  я  думаю.
Зазвичай  у  різних  фентезі,  серіалах,  коли  найстрашніший  гине,    всі  інші  стають  щасливими,
 і  кожен  не  хоче  бути  тим  «найстрашнішим»,  
більшість  з  нас  в  дитинстві  хотіли  вирости,  мати  купу  грошей  і  побудувати  притулок  для  бездомних  тварин,  
Є  три  типи  нас:
Одні  будять  з  самого  рання    пташку;
 а  другі  -  проводять  ввечері  сонце  за  обрій;
Треті  -    той  самий  «найстрашніший»;
Будьмо  тими,  ким  ми  завжди  хотіли  бути.
06.06.2020  –  08.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020


Ми ближче до сонця

Із  спекою  ми  ближче  до  сонця
Палкого,  як  серце,  що  кохає,
Незнайомка  свого  незнайомця
Серед  тисяч    обирає.

Зустрічі  і  ті  поцілунки  солодкі,
Що  як  мед,  липучі  і  в’язкі,
Так!  Зустрічі  ці  неминучі,
Сильними  стають  слабкі.

Жовте  сяйво  за  тінню,
Небезпечне  й  спасаюче,
Хотіла  б  і  я  бути  промінням
Тебе  зігріваючим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020


ЗВУКИ

Ну  ось  і  настало  літо.
Зовсім  скоро  пляжі  наповняться  людьми,  на  берегах    моря  і  океану,  які    завжди  шумлять  спокоєм  і  небезпекою;
Хтось  з  друзями  розділяє  вечір  з  пивом  під  "розуміючий"  рок;
Хтось  сумує,  зцілюючи  рани  розбитого  серця,  під  романтичні  мелодії,  не  зважаючи  на  палке  літо;
Хтось  бігає  босоніж  по  зеленій  траві,  як  саме  літо;
Підлітки  в  дворі  до  самого  вечора  відстоюють  свою  думку;
Малеча  на  прогулянці  в  стильних  маленьких  кофточках  пищить,  як  ті  мишенята;
Закохані  з  блиском  в  очах  гуляють  за  ручки,  доводячи  один  одному,  що  ніхто  з  них  не  помилився,  що  обрав  саме  його  і  її;
Хтось  в  одному  і  тому  ж  співі  пташок  бачить  нову  музичну  композицію;
А  хтось  взагалі  його  не  помічає…
Так  ми  влаштовані    -  бути  різними;  
А  наймиліший,  серед  усіх  звуків,  це  голос  коханої  людини;
Слухайте  світ  навколо.

06.06.2020  -  07.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020


НІЧ

Заснула  ніч,  укрившись  ковдрою  з  зірок,
Схилила  голову  на  місяць,
Наслухалася  хепі  -  ендів    з  казок,
Задрімала,  закрила  зіниці.

Затишне  небо,  тепле  і  м’яке,
Сном  про  новий  день  окутало,
Завтра  зранку  сонце  золоте,
Свою  косу  з  проміння  розплутає.

І  здійснився  нічний  сон,
Пора  нового  дня  наступила,
Здається,  ніби  ніч  вогонь
Десь  там  за  небом  розпалила.

*Романтичний  підхід

05.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020


Роман

Максимум  зусиль,  максимум  дотиків,
Ціль  -  в  центр  мішені  попасти  дротиком,
Запах    дощу  в  провітреній  кімнаті,
Як  дощ  падати  і  зникати,
Солодкі  слова  розтанули,
Ми  двоє  ситі  обманами,
Наша  любов  ще  один  обман,
Разом  ми:  я  сама  з  тобою  і  ти  зі  мною  сам.
Скажи  лиш  одне…

Які  були  почуття  твої?
З  кришталю  й  ти  боявся  не  розбити?
Чи  з  бруду,  що  хотілось  швидше  змити?
Я  сама  знаю  відповідь  -
З  ілюзії  про  одну  любов  на  все  життя,
Це  не  лише  твоя  помилка,  а  і  моя.



Вечори  без  мене,  те  що  тобі  бажаю,
І  мені  теж  саме  бажаєш,  я  знаю
Розігнатись  і  розсипатись  попелом
В  твоїй  попільничці,  це  все,  що  лишилося  від  ангела,
Нарядна  я,  сама  у  порожній  кімнаті,
Ми  як  дві  точки  в  замкнутому  квадраті,
Дні  на  підвіконні  з  чашкою  кави,
Щоб  забути  все  те,  що  було  між  нами
Скажи  лиш  одне….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020


Боротися за свою любов

Боротися  за  свою  любов.
Цей  вислів  має  ряд  причин  звучати  саме  так.
Коли  борешся  за  свою  любов,  перше,  це  любов  бореться  за  тебе,  бо  вона  обрало  саме  тебе
Боротися  -  це  відпустити  ситуацію  і  дати  можливість  подіям  траплятися,  станеться  так  як  потрібно,  це  найзагадковіший,  найнепередбачуваніший,  найживіший  шлях  боротьби.
Боротися  за  любов,  це  прийняти  остаточно  рішення  хто  і  що  тобі  потрібне,  а  хто  і  що  -  ні.
А  як  думаєш  ти?
03.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020


Я тобі покажу

Три  дні  поспіль  м’ятна  сукня
На  підлозі,  куди  вона  упала,
Три  ночі  поспіль  повнолуння,
Які  ми  із  ним  не  спали.
Залишу  на  потім  запитання,
І  відповіді  залишу  на  потім,
Тільки  наше  бажання
І  світ  ввесь  навпроти.

Жасмін  аромату  ванілі
І  в  один  такт  серцебиття,
Слова  незрозумілі,
Я  тобі  покажу    свої  почуття.

Не  треба  сліз  і  болі,
Просто  «твоєю»  мене  називай,
Тобі  досить  просто  бути  поруч,
Щоб  для  мене  увесь  світ  був,  як  рай,
Набридай  мені  постійно  -
Обіймами,  поцілунками,  словами,
Ти  ж  бачиш  сам,  як  гармонійно
Любов  грається  із  нами.
30.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020


Один Всесвіт…

Один  Всесвіт  наших  мрій,  так  схожих  одна  з  одною;
Одне  життя,  що  нас  одне  з  одним  знайомить;
Просто  жити,
Кожен  новий  день  подарує  нові  емоції  і  ідеї,  ніяких  емоцій  і  ідей  –  це  також  не  нічого.
Я  не  схвалюю  людей,  яким  краще  десь  там,  чим  тут  і  зараз.
Живи  тут  і  зараз,  десь  там  не  краще  чи  гірше,  там  по–іншому,
Кожна  квітка  красива  по–своєму,  і  прикрашає  світ  навколо  своїм  ароматом  тут  і  зараз,  і  не  каже  про  те,  що  десь  там  краще,  вона  росте  і  цвіте  там,  де  вона  народилася:
В  горах,  на  клумбі,  при  дорозі…
Образно,  ми  як  ті  квіти.
Не  потрібно  боятися  сліз,  вони  нагадують  кожного  разу  про  те,  що  ми    –  живі  люди;
В  житті  інколи  потрібно  як    піти,    відпустити,    так  і  прийняти,  прийти;
Змінюй  свою  думку  або  залишай  її  такою,  яка  вона    є;
Змінюватись,  вчитись  новому  –  це  нормально;
Подарунок  треба  не  лише  вміти  прийняти,  а  і  подарувати;
Щиро  роби  компліменти,  якщо  дійсно  щось  сподобалось.
Стільки  різних  слів  сказано,  написано,
а  сенс  все  ж  залишається  неописаним,  нерозказаним.
Тільки  ти  сам,  вперше  в  своєму  житті,  сьогодні,  завтра,  в  якийсь  найбільш  слушний  момент,
опишеш  і  розкажеш  про  нього  своїми  словами,
і  це  буде  твій  унікальний  сенс;  
твоя  цілісність,  твоя  перемога,  твій  шлях.
Будь  щасливий.
02.06.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020


Я не одна

Я  не  одна  
Люблю  віночки  калини,
Навесні,  коли  цвіте  земля,
Коли,  немов  би  наречена  дівчина,
Залишила  на  ній  своє  вбрання.

Я  не  одна  
Колись  всім  серцем  полюбила
І  вибрала  його  душою,
Але    на  серці  залишилась
Любов  та  раною  живою.

Я  не  одна
Згубилась  серед  квітів,
Не  змогла  стежку  віднайти,
А  тая  стежка  в  калиновім  цвіті
Простелена  на  самоті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020


Мальви

Красиві,  неповторні  мальви!
Рожеві,  вишневі,    малино́ві  –
Червоного  різних  відтінків  барви,
Вони  мають  запах  любові.

Ніжно  –  солодкий  запах,
Як  пробудження  весняне,
І  на  квітках  тої  краси  спалах,
Краси  самотності,  розділеної  між  коханими,

Тільки  небо,  сонце  і  мальви
І  навколо  аромат  п’янкий,
Як  витвір  чиєїсь  уяви
Їх  стан,  як  дівочий,  стрункий.


Літо,  2018  р.  –  Весна,  2020  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020


Ніжність цього невиспаного дня

Ніжність  цього  невиспаного  дня…  
Десь  під  дахом  пара  голубів,
Будують  із  гілля  гніздо,
У  всіх  на  світі  вітрів,
Одне  на  всіх  тепло.

Горобці  купаються  в  калюжах,
Миють  крила  свої,
Там  на  Сонці  вічна  пожежа,
І  нікому  не  загасити  її.

Краплі  від  дощу  на  листі
Тремтять,  як  перед  побаченням,
День  встиг  покритися
Небом,  в  якому  відображення
Ніжності  цього  невиспаного  дня...

Там  змішані  плач  зі  сміхом,
Де  те́пло  від  словесного  тепла,
Нічого  спільного  немає  з  віком
Вічно  молода  душа.

26.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020


Особливий день

Особливий  день,
Сонце  гаряче,  троянди  червоні,
Ідилія  літа  у  всій  красі,
сьогодні  день
Не  схожий  на  вчорашній,
Пелюстки  так  блищать,
немов  золоті,
Учора  сонце  ховалося  за  хмарами,
І  дощ  ввесь  день  моросив,
Дівчата  й  хлопці  під  дощем  
Ходили  парами,
Так,  ніби  їх  про  це  хтось  попросив,
«А  що  ж  сонце  й  троянди?
і  день  особливий?»
Бо    гріє  й  блищить  на  пелюстках
По  –  особливому  красиво.

літо,  2018  р.  –  весна,  2020  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020


Очі, як небо похмуре

Очі,  як  небо  похмуре,
Як  чорне  з  білим  злите,
Як  зимове  море,
Як  у  пам’яті  забуті  миті.

Кольору  сутінків  очі,
Коли  дощ  збирається,
Колір,  коли  туман  серед  ночі
Над  землею  піднімається.

Кольору,  як  хмара  пилу,
Задумливі,  непомітні,
Як  відтінок  диму
Ці  сірі  очі  магнітні.

зима,  2019    -  весна,  2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2020


Ішов по краю неба

По  краю  неба  ішов  і  спіткнувся,
За  зірку  утримавсь,  щоб  не  впасти,
Тривог  своїх  позбувся,
Змусив  їх  зовсім  пропасти.

Мелодія  тиші  у  висоті,
Розлилася  нотами  на  землю,
Подібна  дощу  навесні,
Коли  ще  не  світло,  але  і  не  темно.

Я  зараз  трохи  посплю,
Прокинусь  тоді,  коли  ти  прийдеш,
Я  ще  досі  так  само  люблю,
Від  усіх  негод  це  зцілення  моє.

По  краю  неба  ішов  і  спіткнувся,
Щоб  не  впасти,  за  зірку  утримавсь,
Ти  мені  тоді  одній  усміхнувся,
І  мелодія  тиші  нотами  розлилась…

23.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020


Деякі міркування

Якщо  б  всі  люди  на  землі  за  одну  секунду  стали  пташками,  
Всі  відразу  ж  перелетіли  всю  землю,  відвідали  б  кожен  куток  Землі
(мені  так  здається);
Прогулянка  по  повітрю;
Розправивши  крила,  дивитись  вниз  з  висоти,
Напитись  легкої  втоми  і  присісти  десь  на  даху,  горі,  дереві  для  відпочинку.
Напевно  воля  -    якби  вони  знову  побажали  стати  людьми;
Для  людини  –  все,  навіть  така  примха  як  мріяти,  також  для  людини.
І  половиною  не  користуємося  тим,  що  нам  дано.  
В  цьому  і  різниця  -  пташка  досконало  користується  всіма  можливостями  даними  їй  від  природи;
Ми  все  псуємо  -  не  бачимо  натхненно  створеного  світу  для  сприятливого  щасливого  життя  в  ньому;
Кожен  вартий  своєї  волі,  
Бути  самим  собою,  
бути  подібними  до  птахів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020


Бути щасливим

Заплуталась  в  терновому  гіллі,
В  волосся  квітку  заплела,
Вона  єдине  на  мені,
Яка  шипами  не  заросла.

Крикливі  ворони  літають  в  вишині,
Десь  здалеку  несеться  вітер,
Що  нас  тримає  на  землі?
Всі  ми  всередині,  як  діти.

З  зірок  сплету  вінок,
І  усміхнуся  літу,
Бути  щасливим  –  життєвий  урок,
Таким  потрібно  вміти  бути.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020


Я…

Я  сонце,  що  ховається  за  твоєю  тінню,
Я  дощ,  що  змив  твої  сльози,
Я  небо,  що  зачаровує  своєю  синню
І  насилає  на  ввесь  світ  похмурі  грози.

Я  вітер,  маю  крила  і  літаю,
Я  сон  чудовий,  що  приходить  уночі,
Я  любов,  і  все,  що  я  про  неї  знаю,
Та,  що  єднає  й  та,  що  тече  на  свічі.

Я  вічно,  я  тікаю  в  захід,
Я  мить  світанкової  роси,
Я  щойно  пробуджена  птаха,
У  дзьобі  з  гілкою  виноградної  лози.

19.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020


Для мене - ангел (3)

На  тому  фото  я  бачу  мимо  пройдене  щастя,
Я  бачу  сон  з  чоловіком  моєї  мрії,
Я  бачу  причину  ніколи  не  здатись,
Шукати  сили  завжди  у  надії.

І  навіть  якщо  світ  став  порожнім,
І  сонце  стало  для  очей  бліде,
І  все  чужіший  кожен  перехожий,
Бо  серед  тих  немає  тебе.

Хай  так  як  є  і  залишається,
Я  полюбила  заходи  за  їхній  спокій,
Нехай  моя  печаль  ніколи  не  кінчається,
Й  не  стихне  звук  від  твоїх  кроків.

Якщо  для  когось  ти  той  самий  перехожий,
Для  мене  -  ангел,  що  вернувся  до  небес,
Ця  таємниця  почуттів    -  любов  -  ще  зможе
Немало  ранити  й  зцілить  сердець...
 
18.05.2020  –  19.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020


Твоїм найкращим бути

Твоїм  найкращим  бути.
Як  можна  розпрощатися  зі  щастям?
Якщо  у  мене  почуття  не  згаснуть,
Не  пройдуть,  не  заснуть.
У  зорях  правда  вся,  їхній  стан,  як  і  у  тебе,
І  їхнє  сяйво  схоже  з  поглядом  твоїм,
Як  завжди  ввечері  укрию  тебе  пледом,
І  ти  заснеш,  як  квітка,  що  складає  пелюстки  свої.
Терпеливо,  ніжно  Хтось  розкидав  ті  зорі,
І  Того  щоночі  я  прошу,
Щоб  не  забрав  у  мене  тої,
Яку  так  само  ніжно,  терпеливо  я  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020


Жовтий, як сонце

Дощ,  жовтий  тюльпан,  «міні  -  сонце»  у  краплях,
Як  він  у  мїй  садок  потрапив?
Як  одинокий  хуліган,  
Які  слова  сказати?
Створюючи  цю  квітку,  Бог  уже  усе  сказав…

*Фото  автора.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020


ЛЮДСЬКІ ІСТОРІЇ

Будинки  у  собі,  як  у  скарбниці,
Стільки  людських  історій  бережуть,
Мовчанням  зберігають  таємниці
Людей,  що  в  них  жили  й  живуть.

Протоптані  стежки  найкращі,
Принаймні  думають,  що  кращі  за  нові,
Так  звикли  люди  «ці  стежки  вже  наші»,
І  далі  ними  впевнено  ідуть.

Так  вийшло,  що  солоні  сльози
Однаково    солоні  від  щастя  і  біди,
Від  цих  історій  людських  грози
Немало  сліз  із  неба  пролили.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020


Бузок, що плескає в долоні

Плескає  в  долоні  бузок
Зеленавим  листям,
Убрався  в  прикраси  з  квіток,
Теплим  вітром  прикрився.

Сонце,  його  ліпший  друг,
Щедре  на  проміння,
Луна  тихий  дзвінкий  звук
Від  вітру  сопіння.

Сховались  пташки  у  гіллі,
Щебечуть,  злегка  оп’янілі,
Від  запаху,  що  весна  мила,
Мов  парфумами  бузок  надушила.

09.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020


Кинь у мене останнє слово

Відніми  від  нуля  твою  любов,
І  нуль  залишиться,
Серед  всіх  снів  цей  сон
Повинен  був  скінчиться.

Немає  сил  на  те,
Щоб  від  тебе  відвикати,
Ти  знаєш,  відверто,
Набридло  через  ніч  тебе  чекати.

Ні,  ти  нічого  не  зробив,
Я  придумала  цю  правду,
Що  ти  іншу  полюбив  -
Не  назвеш  словом  зрада.

Мій  біль  нікому  не  цікавий,
Ви  -  головні  герої,
Я  б  ще  вічність  чекала,
Коли  повернешся  від  тої.

Кинь  у  мене  останнє  слово
Та  нехай  воно  буде  "Прощай",
Ви  –  головні  герої
А  я  історію  цю  залишаю.

08.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020


Шаблонне і нестандартне

Відкрила  для  себе  нові  думки.
Якось  у  фільмі  почула  два  вислови:  «шаблонне  мислення»  і  «нестандартне  мислення».  
Часто,  керуючись  бажанням  виділитись,  ми  стараємось  мислити  нестандартно.
Щоб  сфотографувати  квітку,  ми  стараємось  зловити  найпривабливіший  для  неї  ракурс:
 зверху  донизу,  або  під  кутом;  
Я  помітила,  що  мислення  шаблонне,  наприклад  сфотографувати  квітку  прямо,
 так  як  воно  є  –  не  менш  привабливо,  а  навіть  навпаки!
Всі  чомусь  прагнуть  зараз  креативу,  новостворення,  але  цей  креатив  будується  на  шаблонах  давно  всім  відомим,
 креатив  це  побачити  в  звичних  речах  щось  унікальне,  незвичайне,  під  іншим  кутом.
Тому  перше  дивіться  під  прямим  кутом,  а  потім  генеруйте  нові  ідеї.
Усвідомлення  того,  що  ти  не  досконалий,  маєш  свої  недоліки,  свої  «доліки»,  плюси  і  мінуси,  які  будує  тебе  справжнього  –  це  зрілість.
Плюс  і  мінус  притягуються  (це  фізика),
Ти  це  місяць,  що  дивиться  на  світ  лише  з  тієї  сторони,  що  освітлюється  сонцем  і  майже  ніколи  не  повертається  темною  стороною,  а  вона,  ой,  як  є  у  всіх.    (це  філософія).
Шаблонне  і  нестандартне  мислення.
Музиканти  спочатку  вивчають  мелодії  великих  митців,  грамоту,    а  потім  пишуть  музику  самі.
Щоб  створити  оригінальну  картинку,  потрібно  підібрати  і  помайструвати  над  «шаблонними»
Для  прикладу  маю  наступне,
Як  кажуть,  дівчині  треба  вчитись,  потім  вийти  заміж  по  любові,  народити  дитину,  а  краще  двоє,  і  берегти  домашнє  вогнище,  а  якщо  вийде,  ще  можна  спробувати  побудувати  кар’єру,  
У  всіх  так  виходить?  Звичайно  ні,  виходить  нестандартно:  народжують  дуже  рано,  або  пізніше,  розлучаються,  виходять  заміж  вдруге,  народжують  від  різних  чоловіків,  або  взагалі  не  народжують,  або  просто  будують  кар’єру,  не  маючи  ніякої  родини.
Жінка  сама  від  природи  нестандартний  мислитель  -  митець,  тобто  той,  хто  створює,  і  кожна    унікальна,  як  і  унікальне  нове  життя,  яке  вона  дає,
 народжуючи  в  світ  нову  людину,  і  випромінює  таке  тепло,  ніжність  і  турботу,  від  якої  дерево  може  загорітися.
Змінюються  потреби,  задовольнивши  одні,  приходять  інші.
Найважливіший  шаблон  це  ти  справжній,  з  недоліками  і  «доліками»,  
Усвідомлення  -    це  зрілість  і  вона  не  приходить  бо  тобі  н  –  стільки  років,    або  н7  –  років,  вона  знає  свій  час.
Все  на  світі  має  свій  час.  
Зрілість  тотожна  мудрості,
Мисли  так,  як  ти  мислиш,  
говори  те,  що  ти  кажеш  
і  подаруй  себе  цьому  світу.
                                                                                                                                                                                                                             


З  повагою,  Арі.    
27.04.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020


Ввесь день…

Сутінки  удень  так,  мов  заплющені  очі,
Холод  ще  трохи  затриматись  хоче,

Дощ  лагідно  вмовляє  цю  весну,
Щоб  тепло  на  пізніше  перенести,

В  порожніх  руках  несуть  подарунок
Ці  ночі,  що  проходять  без  зірок,

І  тільки  в  нього  унікальна  чарівність
В  цього  дня,  коли  ввесь  день  йде  дощ.

07.05.2020  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020


СЯЄМО

Сяємо.
Кожний  новий  день  стає    найближчим    майбутнім;
Мрії  переходять  на  інший  рівень,  стаючи  ціллю,  до  якої  ти  йдеш  маленькими  кроками,  з  власної  дисципліни  і  внутрішньої  сили;
Краса  не  закінчується  на  гарному  лиці,  а  частіше  на  ньому  і  не  починається,  і  ми  розуміємо  чому.
Сяємо.
Стиснувши  минулі  біль  і  розчарування,  готові    далі  вірити  в  добро;
Святий  безгрішний  чоловік  Ісус  Христос,  Син  Бога  Всевишнього,  навчав  людей,  любити  один  одного,  оглянувшись  навколо  ми  не  дивуємося  чому  стільки  бід  у  світі;
Твій  талант  проявить  себе,  навіть  тоді  коли  ти  дізнаєшся  про  нього  останній;
Сяємо.
Справжнє  щастя  засинати  і  прокидатися  в  обіймах  коханої  людини;  
Горе  прожити  життя  довге  і  бути  свідком  загибелі  рідних  і  близьких  тобі  людей;
Зморшки?  А  що  це?  Пом'ята  шкіра?  Душа  завжди  молода,  і  це  важливіше  від  зморшок.
Сяємо.
Спокій  на  серці  буде  тоді,  коли  ти  перестанеш  собі  брехати,  а  будеш  чесним  з  самим  собою,  спокій  на  серці  –  це  блаженне  щастя,  це  найважче  до  чого  ми  рано  чи  пізно  прийдемо,  ми  ж  брешемо  постійно;
Комплексуємо,  комплексуємо  і  ще  раз  комплексуємо,  це  завжди  краще,  ніж  розповідати,  що  ти  досконалий,  геніальний,  найкращий  з  усіх;
Щира  усмішка,  вона  як  світанок,  все  з  неї  починається.
04.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020


ВЕСНЯНИЙ ДОЩ

Темна  хмара  знайшла  підходяще  місце,
І  розлилася  дощем  на  дрібні  краплі,
Не  пройшло  й  півгодини,  як  хмарам  стало  тісно,
І  закрили  собою  чорну  білосніжні  ватні,

Та  вологи  всі  встигли  напитись:
Трави,  квіти,  дерева,  дахи  і  асфальт,
І  всі  встигли  подивитись
Цей  короткий  природи  спектакль.

І  повітря  наповнилось  свіжістю,
Земля  любить,  коли  плаче  весна,
Так  вони  обмінюються  ніжністю,
Весна  плаче,  а  земля  її  сльози  витирає.
03.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020


ТИ

Ти  став  тим  з  чого  глузував,
Твоє  розпатлане  волосся
Підстрижене  і  збризнуте  лаком,
Ти  серйозно?
Де  твої  шорти  із  футболкою?
Що  це  на  тобі  за  брюки?
Ти  смієшся  не  з  того,  що  смішно,
А  тому  що  ці    сміються,
Щоб  злитись  з  ними  на  тусовці,
Якщо  від  тебе  справжнього  щось  залишилось,
Подзвони  мені.

Якщо  я  для  тебе  спогад,
Я  відпущу  тебе  з  твоїми  спогадами,
Я  подякую  небу  за  цей  дощ,
Він  приховав  мої  сльози.

Я  не  кажу  цих  гучних  слів  про  любов,
Не  сперечатимусь  з  тобою,  як  раніше,
Якщо  ти  так  вирішив  прожити  життя,
з  пластмасовою  посмішкою
і  цим  зализаним  чубчиком,
язиком  твоєї  нової  гламурної  подружки
Вуаля!
Але  не  можу  зрозуміти,  що  за  почуття  я  відчуваю  
Врятувати  тебе

Якщо  я  для  тебе  спогад,
Я  відпущу  тебе  з  твоїми  спогадами,
Я  подякую  небу  за  цей  дощ,
Він  приховав  мої  сльози.

2.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020


Я навчилася

Я  навчилася  слухати  тишу,
Знизу  дивитися  уверх,
Коли  там,  десь  вище,
Увесь  космос  завмер.

Моє  серце  б’ється  не  швидше,
А  навпаки  -    повільніше,
Кожен  раз,  коли  сниться,
Що  стаю  я  сильніша,

У  тому  моя  сила,
Що  я  слабка,  
Коли  сльози  змили,
Мій  образ  здалека,

Не  в  золоті  мій  скарб,
Не  десь  закопаний  в  землі,
А  в  серці,  частка,  яку  ти  вкрав,
Й  порожнім  місцем  залишив  в  мені.


02.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020


Уявна  любов  у  них  -  віра,
Фантазія  щастя  -  на  руїнах,
Зверху  дивляться  з  гординею,
Свої  портрети,  як  ікони,  чіпляють  на  стінах.

На  людях  дружелюбні,  що  шакали  щиріші,
А  між  собою  користь  шукають,
За  добре  ставлення  до  інших
«В  карман  грішми»  заробляють.

Ніщо  так  суспільства  не  будує,
Як  любов  і  дружба  між  людьми,
Буває,  що  з  вище  описаних,  мудрують,
Як    його,  як  самі,    зробити  таким.
 
Шкода,  що  все  це  їхня  межа,
Коли  щасливі  у  їхні  плани  не  входять,
У  всіх  таких  разом  дорога  одна,
А  щасливі  ніколи  не  розходяться.

І  вовк,  і  ягня,  говорячи,  один  одного  не  чують,
Буває  важко  повірить  часом,
В  те,  що  пророки  пророкують,
Що  і  вовк,  і  ягня  пастимуться  разом.

01.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2020


Дельфіни на краю моря.

Дельфіни  на  краю  моря
Солоної  напились  води,
І  мушлі  перемішалися
З  піском,  де  береги,

Штовхнув  вітер  море
І  хвилі  покотились,
Напівголі,  напівпрозорі,
Часом  зливаються  з  небом  синім,

Чайка  вголос  хвилі  рахує,
З  вітром  навперегони  змагається,
Буває    збивається  з  рахунку,
Замовчить,  а  потім  все  знову  починається.

29.04.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2020


Як двоє закоханих…

Водоспади  сліз…  безперервний  потік,
І  те  озеро,  в  яке  впадає,  також  зі  сліз,
І  ніч  наполовину  темна  не  збагне,
Як  змусити  заснути  тебе,
Буває  місяць  з  сонцем  на  одному  небі,
Як  білі  два  закоханих  лебеді,
На  тому  озері  зі  сліз,
Коли  він  від  зла  її  беріг,
Та  тільки  сльози  прісні,  як  із  джерела,
Коли  вона  від  зла  його  берегла.

27/04/2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020


Робити щось добре.

 Закохані  розуміють  один  одного  без  слів,  
"доля"  це  лише  заголовок  нашого  життя,
 переживати  почуття  з  повною  глибиною,
 які  б  вони  не  були,  гіркі  чи  солодкі.
 Прийняти  свою  роль  таку,  яку  дає    тобі  сценарист  -  життя,  вона  буде  різною,  тільки  злі  не  міняють  прикметника  яким  називаються,  хоча  навіть  тут  є  винятки.
Кожен  може    змінюватись,  як  зовні,  так  і  всередині…
Зазвичай  чоловік  закохується  в  природу  жінку,  так  як  і  жінка,  
і  легка  телепатія  між  ними  зовсім  не  надприродне  явище…
 Те  сонце  омріяне,  описане,  з  лимонного  золота,  якщо  збільшиться  хоча  б  на  сантиметрів  2  –  4,  то  ми  всі  згоримо,  для  чого  вишуковувати  собі  місце  під  ним,  якщо  насправді  місця  вистачить  для  всіх.    Мир,  до  якого  ми  прагнемо,  не  можливий  без  взаєморозуміння  і  дружби  між  людьми.  
Спільна  мета  так  не  об’єднує,  як  дружба  і  взаєморозуміння,  розуміння,  що  у  інших  такі  ж  потреби  як  і  у  тебе,  істина  дружби,  я  так  роздумую,  щирість  і  прийняття  один  одного  у  всіх  ситуаціях,  якими  вони  є.  Спільна  мета  досягається  або  розвалюється,  і  всі  розбігаються  по  своїм  домівкам.  І  зараз  бажаю  вам,  щоб  у  них  вас  зустрічали    кохані  рідні  половинки,  здорові  і  живі,  тепло  і  любов…
Легко  написати,  сказати,  важко  зробити.  
Ти  головний  герой  свого  життя,  «доля  -  заголовок  нашого  життя»  -    не  кінцеве  рішення,  а  стимул  для  того,  щоб  будучи  героєм  приймати  все,  що  написано  тобі  долею  так  як  воно  є,  так  вона  буде  змінюватись  (роль)  але  ми  ще  нічого  не  знаємо,  навіть  коли  здається,  що  знаємо  все,  все  попереду,  йдемо  на  життя.
Стань  маленькою  часткою  задуму    «робити  щось  добре».

26/04/2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020


Слова

Лише  одне  зараз  розумію  -
Ми  двоє  вірили  в  любов  і  в  ці  мрії,  
Мене  ти    вплутала  у  неї  сама,
А  потім,  ти  мене  і  витягнула.

Тебе  читаю,  як  книгу    перевернуту,
Точніше  вдаю,  що  не  читаю,
Серед  тисячі  слів,  «Я  тебе  люблю»  стерті,
Я  їх  сам  туди  запишу…

Ти  просто  сподобалась  мені,
Привабила  чимось  таким,
Не  зрозумів  чи  то  очі  твої
Чи  небо  в  той  день  було  таким  ясним.

Якось  здружились,  зустрічі,  ліжко
З  тобою  просто,  просто  і  легко,
Ми  двох  цю  гру  затіяли,
Отримали  про  що  двоє  мріяли.

Навколо  багато  милих  дівчат,
Одна  за  іншу  краща,
Та  відчувати  не  те,  що  бачить!
До  тебе  це  для  мене  нічого  не  значило,

Ти  зруйнувала  світ,  в  якому  я  жив,
На  його  місці  новий  збудувала,
Чорно  –  білий  став  яскравим,
Випередила,    «Я  люблю  тебе»  сама  дописала.


*  автор  залишаюсь  я,  Арі  Кінлем,  просто  нечасто  полюбляю  писати  від  чоловічого  роду:),  щоправда  не  знаю  чи  виходить,  але  я  стараюсь.  Всім  гарного  дня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020


Прогулянка на березі

Літні  дні  такі  довгі,  спекотні,
Під  сонцем  навіть  штучні  квіти  оживають,
Перетворю  в  мистецтво  цю  самотність,
Коли  не  мене,  а  я  покидаю…

Навіть  морський  шум  цього  дня,
Не  відволікає  від  сумних  думок,
Любові,  турботи,  тепла  -
Насправді  всі  хочуть  одного.

Напівоголені  люди,  пляжі  переповнені,
Сонце,  як  ніколи,  високо,
А  я,  як  і  мої  емоції,    повністю  оголена,
На  березі  зовсім  не  глибоко...

Доля  –  заголовок  наших  життів,
Її  маленьку    мить  дай  мені,  
І  я  зроблю  її  незабутнім
Основним  розділом  в  твоєму  житті.  

21.04.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020


Відверто…

Шукай  мене,
Я  розмальована  на  фотографії  чорно  -  білій,
Шукай  мене,  
Я  одна  із  зграї  птахів,
Де  сонце  з  ниток  хмари  плете.
Серед  білих  квітів,
Шукай  мене…

Відчуваєш?  Я  там,  де  тебе  завжди  чекають,
Розуміють,
 так  як  ти  відчувають,
Любов  не  руйнує,  
вона  створює,
І  ти  ніколи  не  порушував,  
що  любов  це  ми  двоє,
Відчуваєш?
Твій  дім  це  є  наш  дім,
І  нам  тепло  в  нім,
Знаєш,  я  ніколи  не  жалкувала  про  те,
Що  з  усіх  милолицих  обрала  тебе.
Я  живу  так,  як  уві  сні,
Я  хто  сказав,  що  сни  всі  завжди  ясні?
Бувають  сірі  дні  і  світлі,
Та  хіба  в  цьому  суть?
Завжди  однаково  люблю.
Й  щаслива  в  ці  дні  різні.

20.04.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2020


З Великоднем!

На  дитячому  майданчику,  де  гірки  й  каруселі,
Діти  повсідались,  як  на  дротах  горобці,
Незабаром  в  мене  на  столі  будуть  паски  печені,
Домашні:  на  дріжджах,  яйцях,  і  молоці.
Завтра  свято  Великдень,  уже  в  котрий  раз,
Вона  несе  радість,  світло  в  кожен    дім,
Традиції  живуть  серед  нас,
Так  рідко,  люди  знайомі  і  чужі,
Радіють  разом,  атмосфера  святкова…
Наша  сучасність  стала  блискучою,
Як  посипка  до  пасок  різнокольорова.
Хай  посмішка  в  вас  на  обличчях,
Всі  біди  і  печалі  розжене,
Вона  усім  і  кожному  личить,
Зі  святом  вас,  Христос  Воскрес!

18.04.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2020


ПередПасхальні роздуми

Найголовніше  це  бути  таким,  як  ти  відчуваєш,
якщо  тобі  болить,  натягнута  усмішка  біль  не  затамує,
 просто  є  в  житті  почуття,  які  просто  треба  пережити,
 але  ні  в  якому  разі  не  фальшивити  за  маскою.
Завдані  рани  любов’ю  лікуються  любов’ю!
Темрява  це  відсутність  світла  і  ця  відсутність  завжди  тимчасова,
 світло  завжди  проб’ється  і  розвіє  темряву!
 Ніхто  не  бажає  нам  лихої  долі,  навіть  вороги,  повірте!  (  вороги  зайняті  думками  про  власне  благополуччя).  
Життя  непросте,  складне,  але  всі  ми  знаємо,  що  складне  складається  з  простого,
 візьмемо    простий  один  день  -  турбот  одного  дня  в  нашому  житті  вистачає,  а  завтра    саме  про  себе  подбає.  (  ця  мудрість  завжди  буде  актуальною,  правдивою  і  корисною  для  кожного)
 Мені  болить  палаючим  вогнем  в  душі  смерть  моєї  коханої  людини,
   скорбота  полонила  мене  і  не  відпускає,
 кожного  разу  коли  я  плачу,  
мені  здається,  що  єдиний  порятунок  -  виплакати    свою  печаль,  але  це  печаль  настільки  глибока,  що  не  видно  її  дна.  
(нижче  я  написала  ще  один  вірш....  запрошую  прочитати).
 Сталі:  минуле,  теперішнє,  майбутнє,  час  міняє  місцями  –  теперішнє  стає  минулим,  майбутнє  -    теперішнім  а  те,  що  було  теперішнім  -  минулим.    Те,  як  ми  мислемо  і  як  відчуваємо  і  є  наше  все,  і  ми  повинні  прийняти  свої  почуття  такими  якими  вони  є,    прийняти  і  пережити  всю  їхню  глибину,  впорядкувати  мислення  і  направити  його  на  ті  прості  частини  життя,  які  роблять  його  складним,  
 налаштуватись  на  те,  що  все  добре,  все  стається  так  як  має  бути.  
Через  два  дні  Пасха,  у  неділю  19  квітня  2020  року.
 Це  свято  в  першу  чергу  для  мене  це  перемога  Ісуса  Христа  над  смертю,  навіть  смерть  немає  над  Ним  своєї  влади  про  що  і  кажуть  слова  «  Христос  Воскрес»  
Гарної  вам  Пасхи,  правди,  світла,  блаженного  спокою  в  життя.    


Люблю  безмежно,  обережно,
Так  як  буває,  назавжди!
Жаль,  що  про  це  тобі  сказати
Можуть  лише  сльози  мої.

Ти  вмер.  Весну  забрав  з  собою,
Лише  одного  не  прийму  -  
Чому  пішов  і  залишив  мене
З  зимою  холодною  одну.

Пробач,  мій  рідний…
Я  та,  що  плаче  про  тебе  душа  моя,
І  як  би  не  було  важко  чи  легко,
Я  і  зараз  захоплююсь  твоєю  любов’ю  до  життя.
(13  квітня  2020  року)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2020


Весняне натхнення

Квіти  мружаться  від  сонця,
Вітер  попелясті  хмари  розганяє,
Голуби,  містечка  охоронці,
Життя  міста  прикрашають.

Свіже  повітря  дерева  колихає,
Цвіт  їхній  на  землю  опадає,
Птахи  оп’янілі  від  аромату
Летять  весні  комплімент  сказати.

Легко,  сум  трохи  навіює
Ця  весна,  вже  тюльпани  розцвіли,
Кожен  куток  землі  знає,
Пройшов  час  сніжної  зими.

16/04/2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2020


Ділюсь думками.

Познайомся  з  собою.  Подивись  навколо:  на  те,  що  ти  робиш,  
чим  би  ти  не  займався  –  це  є  ти,
 за  чим  ти  плачеш  –  це  є  ти,
 про  що  радієш  –  це  є  ти.  
Все,  щоб  ти  не  робив,  ти  вкладаєш  свої  власні  цінності,  набуті  з  дитинства  до  цієї  самої  миті,  коли  ти  читаєш  цей  текст.  
Не  займайся  пошуками  себе  -    все  життя  -  в  Космосі  ,  ще  десь,
 надіюсь  ці  мої  слова  тобі  допоможуть.    
Ти  там,  де  серце  твоє,  послухай,  що  воно  тобі  каже  і  слідуй  за  його  словами,  так  казали  мудреці  різних  часів,  і  повір  смартфони,
 «  Інстаграм»    цю  мудрість  собою  не  замінили.
 Не  діли  своє  життя  на  до  і  після,  
твоє  життя  це  одна  цілісна  картина.
 Легко  казати  слухай  своє  серце,  як  його  слухати,  через  навушники?  Так,  через  навушники,  бо  навіть  ті  твої  улюблені  пісні,  які  ти  слухаєш  постійно  –  це  також  є  ти.
 Помічай  людей  навколо  себе,  яких  ці  поради  чи  думки,  як  бажаєш,  також  стосуються,
поважай  це  і  враховуй.  
Маєш  проблему  –  знайди  не  лише  її  причину,  а  її  суть,  і  проблема  розвіється  стикнувшись  віч  –  на  -  віч  з  твоєю  мудрістю.
 Якщо  ти    з  чимось  не  згоден  –  кажи  про  це,
 якщо  тебе  щось  дратує  –  кажи  про  це,  з  роздратуванням,
 любиш  –  скажи  про  це,  з  любов’ю.
Такі  думки  сьогодні  мені  прийшли,
 те,  що  раджу  щиро  робити  тобі,  якщо  віриш  мені,  
те,  з  чого  почну  наступну  хвилину,
 і  перестану  лінуватися  ставити  під  своїми  творами  дату.  
 Будь  щасливим.
13.04.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2020


Дни и ночи…

Дни  и  ночи  полны  событий,  
Мысли  полны    идей,
Почему  так  бывает?
Иногда    лучше    без  людей.

Немного  побывав  наедине,
Но  ведь  и  с  людьми  лучше?!
То,  что  ждем  последним,
Первым  случается  худшее.

Но  разве  могут  люди
Быть  друг  без  друга?
Что  ждем  первым,
Последним  находим    друга.

Мир  полон  горя  и  радости,
И  нет  тому  края…
Но  к  ним  мы  не  всегда  готовы,
Даже  об  этом  зная.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871736
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2020


Сон про майбуття…

Я  подумки  намалювала  в  серці  місто,  ніби  стала  знову  тією  чотирирічної  дівчинкою,  яка  побудувала  місто  з  іграшок  і  була  собою  задоволена.
З  багато  і  одно  поверховими  будинками,  одно  і  багато  кімнатних  квартир  з  просторими  вікнами,  в  яких  відображалося  ясне  небо  і  проміння  сонця  гралося  на  підвіконні.  Магазини,  де  люди  завжди  мали  вдосталь  грошей,  щоб  купити  собі  хліб.  Вулиці  з  чистим  повітрям,  в  якому  пташки  широко  розкривали  крила  і  кружляли  над  деревами  і  дахами,  і  клумби  при  дорогах,  де  ростуть  квіти:  червоні,  оранжеві,  жовті,  блакитні,  сині,  фіолетові  з  зеленими  листочками,  в  пахощах  яких  купалися  метелики  і  сонечка.  Сонечка  -  це  такі  комашки  з  червоним  панцером    в  чорні  круглі  цятки.
 Одна  з  них  розправила  крила  і  полетіла,  вона  сіла  на  стіну,  прозору,  як  скло  і  блискучу  як  блиск  діамантів.  Це  була  стіна  яка  оточувала  все  місто  ,  місто  світ  у  якому  поселилися  лише  хороші  добрі  люди,  в  якому  не  було  нічого  поганого.  
Від  нині  в  місті  закрилися  люди  від  зла  і  неправди  стіною.  Попід  стінами  протікала  річка,  чиста  як  крапля  сльози  на  щоці  пролитої  від  чистого  серця.  На  дні  плавали  маленькі  рибки  і  всі  золоті,  вони  виконували  бажання.
По  чистому  жовтому  піску  з  дрібних  піщинок  підійшов  босоногий  хлопчик,  він  зробив  з  паперу  кораблик  і  поставив  його  на  воду.  Течія  понесла  кораблика  вперед.  Він  приплив  до  воріт  і  зупинився.  Це  були  ворота,  обрамлені  чистим  золотом  які  навіки  закрилися  від  гидоти  і  зла.
До  воріт  підійшла  босонога  дівчинка  і  підняла  кораблик.  Вона  розкрила  його  і  прочитала,  те  що  там  було  написано.  Дівчинка  склала  з  паперу  літачок  і  кинула  в  повітря.  Літачок  впав  на  голову  леву,  ягняті  яке  паслося  поруч  сподобалось  це  і  воно  почало  гратись  з  левом,  літак  упав  з  голови  лева  і  впав  на  зелену  траву,  у  ній  зацвірінчав  цвіркун.  Легкий  теплий  вітер  повіяв  і  підняв  літачок,  який  полетів  у  сторону  гори.  Ця  гора  була  найвища  з  усіх  гір.  Вона  була  покрита  травами  і  квітами.  Літачок  упав  у  квіти.    Це  були  підсніжники,  ще  не  зійшла  ранкова  роса,  і  крапля  роси  впала  на  літачок.  
На  папері  було  написано:  «  Кінець»  і  слід  від  краплі  роси.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2020


Свинка ( не для вегетеріанців!:) )

Свинка  ,  яка  чудова  тварина!
Сидить  в  хліві,  їсть,  хрюкає,  живе.
Та  в  один  день  настає  година,
Коли,  так  природою  заведено,  
їжею  для  людини  стає,
Зайдеш  в  м'ясний:  свинячі  реберця,  підчеревина
і  всякої  всячини  цілий  асортимент,
Така  рожевенька  тваринка  ,  
з  якої  у  м'ясному  смачний  стенд,
Їсте  свининку?  То  скажіть  дякую    свині,
Що  так  живе  вона,  що  не  лічить
І  їй  пофіг  на  прожиті  свої  дні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2020


Думки…

Поки  світять  зорі,  поки  любуються  заходами  сонця,
 поки  називають,  а  головне  відчувають  себе  щасливими,  
поки  закохуються,  поки  радіють,  як  діти,  і  радіють  діти  –  ще  не  все  втрачено.
Люди  плавають  як  риби,  літають  як  птахи,  що  ще  буде  в  майбутньому?  
Майбутнє  саме  про  себе  подбає,  а  наше  все  –  сьогодні.
 Сьогодні  бджола  вкусила  моє  котеня,  яке  скрізь  пхає  свій  ніс,
бо  воно  дуже  життєрадісне,  сьогодні  я  написала  вірш,
 яким  дуже  задоволена,
 сьогодні  мене  менше  нудить  від  солоних  огірків,  яких  я  вчора  переїла,
 сьогодні,  дивлячись  на  цвіт  абрикоси,  яка  вже  майже  повністю  розпустилася,
 я  згадала  покійного  коханого,  сум  умовно  паралізував,  
я  вже  починаю  до  цих  почуттів  звикати,
 сьогодні  я  приготувала  смачний  обід,  
 сьогодні  мені  вже  скоріше  хочеться  теплої  весни,
 щоб  одягнути  нові  лосини  і  одягнути  свої  браслети,  
сьогодні  я  прийняла  рішення  відмовитись  від  вечерь,
 щоб  схуднути,  бо  я  товста  взагалі  –  то,
 сьогодні    7  квітня  2020  року  період  карантину  через  поширення  по  світу  поганого  вірусу,
 сиджу  п’ю  каву  з  молоком,  
 Сьогодні  у  мене  день,  коли  в  моїй  голові  найменша  кількість  думок  за  все    моє  життя.  
Поки  ми  помічаємо  навколо  себе  світ  –  ще  не  все  втрачено.
 Якщо  світ  втратить  нас,  ним  любуватимуться  хіба  що  одні  зорі,  якщо  колись  всі  не  згорять,    
Є  правда,  є  добро,  є  віра  в  хороше  –  цього  досить  знати,  щоб  почати    ними  користуватись    і  практикувати  в  своєму  житті,  сьогодні!
і  тоді  відкриється  ще  любов  -  «дисципліна»  про  сенс  існування.
З  БЛАГОВІЩЕННЯМ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020


У кожної долі…

Є  місце  у  кожної  долі,
Де  оживають  добрі  сни,
Де  літо  ввесь  рік  й  ніколи
Немає  холодної  зими.

Де  воно?  В  твоєму  серці,
Воно  повне  супокою,
Я  себе  почуваю  в  цім  місці,
Коли  я  поруч  із  тобою.

Візьми  з  собою  і  мене,
Я  тобі  в  це  місце  вкажу  шлях,
Там  сонце  золоте
Світитиме  лише  для  нас.

«Щастя»  -  почуття  миттєве,
А  «щасливий»  -    назавжди,
Секрет  відкрию,  це  місце  там,
Де  люблять  тебе,де  любиш  і  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020


Освідчення в коханні

На  твоє  лице  упала  тінь  сонця,
Зелене  листя  зашарілось,
Пташки  кружляли  в  танці,
Небо  синню  мерехтіло.

Як  не  було  б,  ти  мій  чемпіон!
У  тіні  сонця  ти  ще  миліший,
Твої  очі  з  синню  неба  в  тон,
Здається,  немає  нічого  гарнішого.

Я  увірвусь  в  цей  сон,
І  розбуджу  усіх,  хто  спав,
Я  буду  його  фарби,  його  фон,
І  тим,  хто  сон  цей  малював.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020


О любви

Любовь,  как  дружба,  но  с  прикосновением,  
С  поцелуями,  сексом,  и  смятением,
Как  жажда,  что  сможет  утолить  любимый  человек,  
С  которым  незаметно  может  пройти  целый  век,  

Любовь  добра,  чиста  как  ангел,
Она  сама  картина,  а  не  ее  отдельный  пазил,
В  ее  смысле  утаились  много  людей…  
И  все  за  это,  были  только  благодарны  ей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870960
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.04.2020


Буденність.

Страждання,  як  ланцюги,  навколо  серця  обвилися,
Спогади  й  минуле  зімкнули  їх  в  замок,
Я  проживаю  той  день  знову  й  знов,
Благаю,  щоб  ще    хвилину  зі  мною  залишився.

Поспіхом  подих  вітру  став  свіжіший,
Невже  це  весна?  А  як  же  ти?  
Аромат  квітів  душу  втішить,
На  одному  місці  стояти  –  не  зовсім  іти,

В  очах  сльози,  а  навколо  навіть  терни
Молодими  листочками  обзавелись,
Усвідомлення  життя  тебе  зверне
Із  того  шляху  до  якого  ти  звик.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020


Ти моя…

Блакитноока  ти  моя!
Я  не  люблю  блакитнооких,
Чарівна  посмішка  твоя  -
Прикраса  лиш  для  одиноких,
Здається,  ніби  вчора,
Ти  вимовила  вперше  моє  ім’я,
Мій  телефон  дзвонить,
На  екрані  світить  «Зая  моя»,
Шукаємо  причину  посваритись,
Сто  разів  твій  номер  видаляю,
Мило  сперечаємось,  
Щоб  більшою  частиною  ковдри  вкритись.
«Пробач,  я  був  сам  не  свій…»
«Пробач,  я  була  сама  не  своя…»
Знов  добавляю  у  контакти  номер  твій,
І  так  без  краю  без  кінця.
Те,  що  нас  зблизило,  те  і  розведе,
Страх  дуже  близько,  хто  з  нас  перший  піде.

Ми  закохані  разом?
Чи  байдужі  порізно?
Від  нас  користі,
Тільки  одним  зорепадам.

Це  період  випробувань?
Ти  і  є  моє  випробування,
Ти  не  одна  з  моїх  «кохань»,
Ти  –  одне,  єдине  ,моє  кохання.
Я  стерплю  цей  вибух  вулкана,
Я  ще  зовсім  не  осліп,
Я  пам’ятаю,  як  ти,  кохана,
Сказала,  я  щасливою  тобі  стати  поміг.
Блакитноока  ти  моя!
Я  не  люблю  блакитнооких,
Я  очі  кольору  неба  полюбив,
Коли  тебе  з  такими  зустрів.
Чарівна  посмішка  твоя,
Вона  -  моя  прикраса.
А  одиноким  я  був
До  того,  як  у  тебе  закохався.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2020


Прадідусям

Жаль…  за  скалічені  долі,
Що  війна  (розруха)  залишила,
Що  із  рідним  краєм,  із  близькими,
Вона  ці  долі  розлучила.

Жаль…  за  поранених,
Що  повмирали  з  думкою  не  про  смерть,
За  всіх,  хто  нею  хвалений,
І  нею  розбитий  вщент.
 
Жаль…за  пролиту  кров,  
за  вірність  і  обставини,
У  кого  дім  був  там,  де    був  покров,
 у  тих,  чиї    могили  травою  позаростали.

Жаль…  що  ми  і  вільні,
Й  радісні,  не  знаємо  шляху  свого,
Він,  ніби  на  терновому  вінку  покладений,
І  як  він,  тягнеться  по  колу.

Жаль…що  не  всі  побачили,
Як  світ  розцвів,  нарешті,  своїм  цвітом,
А  не  чужим,  ми  всі  красиві,  зважені
Прадідів,  прабабусь  є  діти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2020


Це магія

Магія  слів,  особливі  моменти,  
добро  навіть  злу  робить  компліменти,
На  його  шляху  росли  квіти,  
а  він  обрав  зрізати  їх  по  дорозі,
Зло  годувати,  поки  воно  ще  їсти  в  змозі,
Почорнів,  як  хмара  грозова,
 під  очима  круги  чорні,
Алкоголем  запиває,  поки  келих  повний,
Вона  просто  вийшла  прогулятись,
 побачила,  як  він  зриває  квіти,
Зробила  зауваження,  що  зривати  легше,  чим  садить  їх  вміти!
Він  обернувся,  зупинив  погляд  на  світлому  лиці:
- Яке  тобі  до  того  діло?
- Просто  здалеку  мені  здалось,  що  ти  дуже  красивий...
Розтанув  камінь  на  серці  як  лід,
 серце  стислося  від  тремтіння  рук,
Від  нього  колишнього  залишився  лиш  слід,
 знов  у  грудях  чувся  серця  стук.
Так  буває,  шляхи  перетинаються,
 від  цих  зустрічей  багато  чого  міняється,
Як  у  кого,  ти,  як  знаєш,  
а  вони  відтоді  ніколи  не  розлучаються.
Це  всього  магія  слів,  особливі  моменти,
 добро  навіть  злу  робить  компліменти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2020


Про все й нічого

Зухвала  підла  пліснява,
У  натовпі  нам  тісно,
Розбіглися  урізнобіч,
Мріям  своїм  на  зустріч.

Зорі  ніде  не  дінуться,
І  місяць  на  голову  не  впаде,
Вони  твердо  кріпляться
Нитками  до  небес.

Покинь  негативні  думки,
Зосереджуйся  на  головному,
Ми  всі  по  –  своєму  покидьки,
Порівняно  з  досконалою  весною.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2020


Зрада

Нам  з  тобою  не  по  дорозі,
Цієї  ночі  ніч  заснула,
Та  чому  ж  усі  шляхи  нас  зводять,
І  нас  з  тобою  зрада  торкнулась.

Змінила  зачіску,  стиль  одягатись,
Хочу  забути  все  що  сталось,
Так  я  повинна  зізнатись,
Перед  очима,  як  ви  з  нею  кохались.

Цей  мій  біль  залиш  собі,
Далі  я  одна,  без  тебе,
Бо  ти  для  мене  відтепер,
Образ,  як  виглядає  зрада.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020


Шукай любов

Піщинки,  як  краплі  дощу,  як  зорі  небесні,  однакові,  але  водночас  різні  між  собою,
Як  день  і  ніч,  пітьма  і  світло,  сон  і  бадьорість,  аж  так!
Натомість  їхня  суміш  творить  пустелю  із  піску,
Так  і  люди,  схожі  одне  на  одного  та  водночас  різні,
Як  сон  і  бадьорість,  пітьма  і  світло,  день  і  ніч,  і  більше  того!
Як  однакові  струни,  але  з  різним  звучанням,  як  кожен  закоханий  зі  своїм  коханням,
Натомість  разом  творять  міста,  містечка,  села,  країни!  Що  перенасичують  світ,  який  спорожнів  би  без  людей.  
З  польоту  птаха,  люди  біжать  хто  куди,  оживляють  вулиці  з  самого  ранку,
Метушиться  кожен  по  -  своєму,  шукаючи  сенс  у  своєму  існуванні.
Любов  –  ось  цей  сенс,  
і  більше  не  шукай  сенсу,
 шукай  любов.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020


Іди до нас…

Іди  до  нас.
Серед  метушливих  перехожих,  ти  не  такий,  як  вони,
 і  для  них  ти  перехожий,  не  такий,  як  вони.
 Запроси  весну  на  побачення,  помийся,  одягнися  гарно,  візьми  букет  квітів,  
залиш  на  потім  всю  печаль,  яка  досі  живе  на  серці  власним  життям,  
Навчись  у  неї,    також  живи  власним  життям,  але  окремо  від  неї.
 Все,  що  з  нами  стається,  не  обов’язково  приймати  як  належне,  сперечайся  з  цінностями,  які  не  є  цінність  для  тебе,
 і  ти  помітиш,  що  та  весна,  яку  ти  запросив  на  побачення  прийде  вчасно  
секунду  в  секунду,  бо  щастя  не  змушує  чекати,  воно  чекає,  коли  ти  будеш  до  нього  готовий.
Так,  весна  –  це  щастя,  так…абстрактно,    коли  все  оживає,  народжується,  прокидається  від  довгого  сну,  асоціюю  весну  з  щастям.  Весни  тобі  на  серце.
Іди  до  нас,  твоїх  перехожих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2020


Крізь зимову казку

Крізь  зимову  казку  на  сноуборді.
Я  зробив  лише  один  вдих  і  видих,  щоб  стати  на  дошку,  приблизно  знаючи  дорогу,
Яка  тягнулася  вздовж  зимового  лісу,  дерев,  вкритих  білосніжним  снігом,  який  зціляє  лише  одним  своїм  кольором,  символом  чистоти.  
Я  їхав  з  швидкістю,  як  вітер,  єдиний  вітер  у  цьому  лісі.
З  мого  рота  йшов  дим  попелясто  –  білий,  
В  очі  раптово  вдарився  сонячний  промінь,  який  пробився  через  гілля,  яке,  від  його  появи,  заблищали  як  алмази.
Мимо  мене  по  обидва  боки  наступали  і  відходили  назад  стовбури  дерев  з  білосніжним  гіллям.
Я  вперше  дишу  лісовим  зимовим  повітрям.
Я  зупинився  майже  на  кінці  лісу,  взяв  сноуборд  в  руки  і  пройшовся,
Крізь  зимову  казку….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2020


Дар це полюбити

Світ  райдужним  блиском  перламутру,
Блищить,  як  у  останній  раз,
Там,  де  немає  ні  пітьми,  ні  світла,
Куди  запрошують  не  нас.

Весняний  дух  у  всьому  живому,
Сонце  пронизує  найглибшу  щілину,
Одне  море:  оманливе,  безкрає,
Від  чорної  розрухи  вціліло.

Вкрився    морською    хвилею
Один  із  берегів,
Там  ні  світу,  ні  весни  немає,
Ні  стелі,  ні  підлоги,  ні  стін.

Ми  усамітнились  самі,
Так...  щоб  трохи  відпочити,
І  море,  і  весна,  і  світ,  
Знає,  що  дар  –  це  полюбити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2020


І війна…

Я  наступив  на  тінь  іншої  людини,
Я  розбив  мрії:  власні  і  чужі,
Не  тут,  де  ворог  на  іншій  стороні,
Хотілося  би  буть  мені.

Я  подивився  ворогу  в  лице,
Я  вперше  зважився…
Та  я  побачив    там  себе,
Ніби  в  дзеркалі  відображення.

Наш  перший  ворог  це  ти  сам,
Твоє  єство  прийми  всеціло,
 В  його  лиці,  в  його  очах,
Все  що  мені,  йому  боліло.

Я  відпустив  його  із  миром,
Все  як  є,  прийняв  душею,
І  мене  печаль  уся  покинула,
І  війна  пішла  із  нею.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2020


Нарциси і котеня

Нарциси  розцвіли,
Горді  стрункі  солдати,  
Жовто  -  яскраві  квіти,
Весняні  оченята.

Вісники  тепла,
І  ясних  сонячних  днів,
Принесла  весна
Прикраси  клумб  і  садів.

Котеня  вперше  в  своєму  житті,
Бачить  нарциси  під  небом  ясним,
Квіти  яскраво  –  золоті
Уперше  граються  із  ним.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2020


Світло квіти рахує.

Небо  роняє  прикраси,  
Зорепади  -  диво  на  землі,  
Бальзам  для  душі  -  спів  птахів,
 Світ  повний  світла  і  краси.

Світло  квіти  рахує,
Темряву  розганяє,
Той,  хто  правду  почує,
Нею  живе,  її  знає.

В  твоїх  обіймах  тепло,
Цілий  світ  між  нами,
І  буде  так  само,
Якщо  нас  поміняти  місцями.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020


Опустіли вулиці…

Опустіли  ті  вулиці,  де  ми  з  тобою  ходили,  заснули  всі  втомлені,  
птахи  перестали  співати,  насамперед  на  серці,  
я  стала  присутня  завжди  там,  де  покоїшся  ти.
 Така  невипадкова  зустріч,  гарячий  чорний  байховий  чай,  холод  на  душі,  гірший  від  морозу,  той  хоч  додає  зимі  краси.
 Померкло  все,  що  раніше  мало  хоч  якесь  значення,  біль  паралізує  рух,  біль  спогадів  і  образ.  
Хіба  життя  від  дня  до  дня,  а  ночі?
 Прикрашаються  зорепадами  і  ніяковіють  від  сяйва  місяця,  раніше  кожного  разу  різного,  зараз  –  постійно  однакового.
 Вічно.    Що  це?  Чи  думала  про  неї  раніше,  про  цю  вічність.  Світ  пройде,  а  любов  не  пройде.  Так  і  знай.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869034
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 23.03.2020


Місяць, скручений дугою…

Місяць,  скручений  дугою,  заледве  гріє  простір  навколо  себе,  
а  голі  дерева  сумують  за  своїм  зеленим  вбранням,
 захід  нагадує  полум'я  вогню,  таке  враження,  що  лише  зараз  воно  хоть  трішки  зігріває  землю,  
бо  саме  сонце  десь  ховалося  ввесь  день  і  лише  рідко  час  від  часу  посміхалося  промінцями  скрізь  холодне  повітря,
 яке  сьогодні  репетирувало  морозний  зимній  день.
 Всі  чимось  зайняті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2020


Одну любов тому

Світ  все  напотім  залишає  ,
Ту  печаль,  що  серце  травить,
Ті  чорно  –  білі    сутінки  зимові,
Те    літо,  де  зустрілися  з  тобою,
Те,  що  ми  далекі    від  досконалості,
Ті  хвилини,  коли  самі  собі  зізналися,  
Що  світу  ми  не  друзі,
А  прохожі  байдужі,
Залишає  світ  усе  напотім,
Одна  любов  завжди  напроти,
Вже  зараз  ця  мить  важлива
Одну  любов  тому  прожила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020


Любов

Любов  це  перша  причина,
Це  не  страждання,
Це  перша  втіха,  невинна  провина,
Це  щастя  і  прощення.

Слова  ніжні,  дотики  тіла,
Потреба  моя  у  тобі…
Крила,  як  із  запашного  мила,
Що  змиються  в  воді
 
Й  залишать  чистоту  душевну,
І  радощів  на  все  життя,
Я  вірю  у  твоє  натхнення,
Лелій  світанки  кожного  дня.

Ввесь  світ  навколо  зміниться,  
Коли  прийде  вона,
І  усі  рани  зціляться,
Коли  прийде  вона,  любов  твоя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020


Переписаны  страницы,
Передуманные  мысли,
Ненакрашены  ресницы,
Всякий  бред  по  ночам  снится.
В  душе  боль  с  печалью,
Живут  отдельной  жизнью,
Только  одной  любви  пламя,
Пришло  время  загореться,
Боль,  печаль  попадут  в  плен,
Когда  все  уснут,
В  одной  крапли  любви  моей
Все  вокруг  утонут.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868678
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2020


Все просто

Любов  в  теплі,  як  в  холоді  зима,
І  назва  у  речей  у  кожного  своя,
І  має  значення,    у  кого  яке  бачення,
Якщо  поява  світу  і  та  має  різне  тлумачення.

 І  сонце  не  одне  для  всіх,  у  кожного  своє,
Як  ластівка  гніздо  зів’єш,  де  серденько  твоє,
Хоча  одне  воно,  та  кожен  по  –  різному  на  нього  дивиться,
Рідко  буває,  щоб  уночі  сонце  приснилося.

Виміряєш  простір  неба  зірками,
А  любов  –  вчинками,  душею  і  думками.
Сто  років  мине,  а  любов  не  погасне,
Все  просто!  Вічне,  те  що  прекрасне.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2020


Любов Роксолани

Викрадена  з  рідного  краю,
Світлолика  Роксолана,
Стала  коханою  султана  Сулеймана,
І  вона  також  його  покохала.
Цю  любов  століття  не  забудуть,
Вона  паростками  в  історії  проросла,
Усе  несправжнє  піде  в  нікуди,
Справжнім  залишаться  почуття.
Ця  енергетика  пронизає  душу,
Захоплює  і  вириває  з  неї  сльози,
Пронесли  любов  через  спеку  й  стужу,
Вони  були  сонячні,  вони  були  грози.
Як  метелик  із  полум’ям,
Сильні  порізно,  разом  ще  сильніші,
Цю  прекрасну  дику  любов
Ніколи  не  забудуть  століття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020