| Сторінки (1/31): | « | 1 | » |
Я йшов додому стомлений
щасливий і знедолений
розхристаний, неголений
А з рота тхнуло с*акою...
Порою - дуже гнався я
Ночами - тихо карався я
Боятись - не боявся. Я —
озброєний ломакою!
;;;
Взуття все стер об камені
І ноги вкриті ранами
На тілі - розпис шрамами —
Болючий підпис долею
І лікувався травами
Живився щопопалами
І спав лише з кошмарами
де марив свею домою
;;;
Знайшов-таки ! В облозі і
Кропиви і амброзії
Старий лопух в порозі і
У мене звідси корені !!!
На дурня хата дивиться
В підпорках - як на милицях
Та все одно - не хилиться
Вона, як я — НЕСКОРЕНІ !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Прости мене, Господи, бовдура...
Ібо кишать в мені мишлєнія окаянні
о битіє... і незримом таїнстві соплітєнія
Всього сущого і несущого
Так все осто... гидло, Господи :
Тупоглаві мудреці,
Сліпі очевидці,
Криворукі умільці,
Здраві каліки,
Лживі правдоруби...
Що діють чєловєчєству на пагубу
Низпошли їм благомисліє
у черепні порожнини...
Доки повний ще життєвої снаги
мій нікчемний пуп'янок надії,
що настане прозрєніє одного дня,
(як по писанію)
всім душам заблудшим...
І почув я глас, що лунав
звідускрізь :
Ану пішов геть
із храму!!!
із храму!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Пожовтів занехаяний кактус
І вже пенькнув розтрісканий горщик
У житлі, де живе homo piantus
таргани павуки мухи тощо
%
Показала відразливі пуп'янки
До життя ядовита прищепа
Нищить мозок задушливий дух п'янкий
Смокче душу ганебна потреба
%
Наливайки бурхливо-веселі
"Однодумців" ватаги (с)півдружні
Захмели́вся — і знов до оселі
Чи рачком до порожньої мушлі
%
Розчинилася доля у безладі
І стерв'ятники пильно слідкують
Кинув п'яний човняр свої весла... ті,
що штовхають життя і кермують
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
Тихо вечір підкрався і все вже довкола принишкло,
Темні сутінки я, як завжди, зустрічаю один,
Лиш по хаті навшпиньках вже нишпорки швендяють нишком
Та плетуть павуки пентаграми з тонких павутин
)=(
Скільки часу минуло... я й досі все не розумію :
Хто нахабно і хитро забрав у житті мою роль?
Розлетілися білими чайками всі мої мрії,
А вернулись ворони — крикливі і чорні, як смоль
)=(
Тільки чарку хильнеш — і на серці стає дуже гірко,
Тихий відчай чіпляє до болю журливу струну,
Я вривався у ніч і хотів збити палкою зірку,
Але жодна не впала... не влучив, мабу́ть, ні в одну
)=(
Як би там не жилось — потягнули гріхи вже до храму,
Втупив очі додолу... (хоч більше ніколи не зводь),
Тільки став на коліна і мовив простими словами...
І відчув, як на небі здригнувся самотній Господь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023
... шось в душі ожило чи прокинулось ніби від сну
на старих сторінка́х позривав забуття
всі печаті
там мої закарлюки проорюють всю жовтизну
перекреслені на́вхрест, мов несправедли -
во розп'яті
*****
влучна пам' ять стрілою пронизує давні роки :
коли місяць засвідчує скритне
тонке божевілля
безпощадно, натхненно весь мозок ґвалтують думки
а під ранок щасливо-знесилений
мов породілля
*****
а на рамі вікна — боже — скільки розп'ято тих муз
у складній нісенітниці тихих простих
ритуалів
де слова, суть і рими складаєш в логічний союз
цідиш соки фантазій з великих
гранчастих ґраалів
*****
... та жбурляв в порожнечу всі вірші — як ті камінці
невідомий нікому нікчемний
наївний аматор
збіг останній рядок... розкарячений підпис вкінці...
а ще дата в кутку — після чого
закреслився автор
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
Літає гойдалка над сонною землею...
Безперспективно набирає хід,
Скавчать шарніри вражені іржею, —
Мене не спустять з прив'язі орбіт
{}
Дитячий маятник летить неоднозначно :
Майбутнього/минулого двобій,
На швидкості — і радісно, і лячно,
Кроїти простір по дузі живій
{}
Пересипаються калейдоскопом зорі,
Черка́ють неба вічний моноліт,
Хмільна душа,в відвертій непокорі,—
Зірватись силиться в скупий політ
{}
І я пустив її — до знаків зодіаку,
Чи ж мало, йолопе, в житті халеп ? —
Злетіла в ніч лиш пташка-розкаряка,
І в сонну землю з висоти — телеп !..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
Стій і дивись :
Каруселі летять самі по собі
В місті приреченому на
Мучительний спокій
Де все покинула доля —
Лишились обставини...
І чорні плоди воро́н
На невибагливих мертвих деревах
Вронячим гаслом деруть немислиму тишу
Летять напропалу примарні дні
сірі тягучі, як туалетний папір...
Під штукатуркою хмар
Всі дороги — в нікуди...
+ + +
Стій і мовчи :
Перекошено-сивий паркан
Хилиться в неминуче
В місці приреченому на
Прикре забуття
Де будь-яким діям
Бракує значень...
І зграї диких псів
Безутішно виють серед руїн
Прілою вічністю тхне із шахт
І небо набрякло від стогонів, криків
Всі колії — тупікові...
+ + +
І було так :
В пекучих картинах пекла
Блукали ті, хто отримав смерть,
Але не спокій
Обвугленим гадюччям
скорчилось бадилля
Лиш грається мотлохом вітер...
Гортає сторінки Біблії...
І я прокинувся... Хоча...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Ішов у сірій мішковині днів,
Де осінь смітить золотом рішуче,
Курив, лайливу мантру бубонів, —
На себе гнівний настрій нахлобучив.
^^
Його дорога — вільні манівці,
Шо водять кругалями по окрузі,
З дубовим соком пляшка у руці,
І шлейф рябих чотирилапих друзів.
^^
Плюється в синю пику сірий дощ,
Гризуть зубами протяги голодні,
У місті дивних аномальних трощ, —
Де стали криво потяги висотні.
^^
Він вперто тягне з смороду могил,
І все складе на чудо-тарантасі :
Шаблонні залишки картонних крил,
Скляні серця, поламані каркаси...
^^
Оманливий взірець нещасних душ,
Як телепень обшарпаний в городі...
Чалапає по дзеркалу калюж,
І бачить висоту у мілководді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022
Сумніву бійка... скочила стрілка, —
Гупнуло серце, тріснула гілка...
Крикнула пташка зляканим хрипом,
Скрипнула хвіртка жалібним криком,
Жалібним скрипом...
+
Крок — у нікуди, крик — у ніколи,
Тишу криниці здогад розколе,
Пізно на небі, — крапають зорі,
Вимиють душу сльози прозорі,
Сльози — як зорі.
+
Вибита шибка, сколота плитка,
Вмерла в колисці лялька-сирітка,
Стіни байдужі, холод мовчання...
Тиша — як відповідь, без запитання,
Без запитання...
+
Зламані крила... очі — як діри,
Згарище раю, звалище віри...
Стогнуть ікони... чорні дзеркала...
Час зупинився — вічність настала...
Вічність настала...
Вічність... настала...
Настала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
Не голова - з помиями баддя:
Пробите дно, бракує клепки...
Це пункт чудних світів злиття,
Де люди всі - складні маріонетки.
&
Хтось ніби в ступі суміш перетовк, -
Уявну яв із явним фальшем, -
А мозок, з вивихом думок,
Малює все прикольним шаржем.
&
Зникають декорації і грим,
Зривається вбрання і маски...
Стає все дриґом догори, -
Всі персонажі - не з своєї казки...
&
А може й справжні мисленні світи,
Де перекреслені закони...
Там, де на дзеркалі води,
Пливе каміння, листя - тоне...
* - японське прислів'я
(все не те, чим здається...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
Розтрощили всю душу, як скельце,
Хижі демони злі безголосі,
І вбирає розчахнуте серце,
Цю охлялу задрипану осінь.
@
Видноколо розмитих абстракцій
Хтось в колодязях вікон наквецяв,
Поховалися всі винуватці, -
А сира розмазня все не стреться...
@
Вже не ґебають мислені шлюзи,
Зусібіч душать стіни і стеля,
Цілий день маячнею все грузить
Прямокутна нудна пустомеля.
@
Зазвіздились балабухи люстер,
В темно-сірих кросвордах будинків,
Штучний промінь важку темноту стер, -
Заіскрились життями клітинки.
@
Лиш обскубані хмари надвечір,
Та розпльовані зорі на небі...
І ще важчий тягар порожнечі,
І спокуса хмільної потреби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022
Як в чужинській екосистемі
Причаїлися... Всі нетутешні,
З хижим помислом нагло прийдешні,
По второваній люттю дорозі
#
І заклякла... в порожній погрозі,
Ця огидна непрохана погань :
Притупилися ікла і роги,
Поскисала отрута у жалах...
#
Всю відвагу і лють відібрала,
Нашпигована в кожнім моменті, -
Смерть, в широкому асортименті,
І на здобич готові капкани...
#
Окаянствує вітер з нестями,
З одуряючим запахом стра́ху,
То кричить, то шепоче зневагу,
Всім приреченим на поразку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Приходить, як дама, - вся в еконарядах,
Гнучкими стежка́ми, під щебет пернатих.
Розстелить смарагди, підхмелить повітря,
Забарвить ландшафти яскрава палітра.
¥
Срібляться потоки у сонячну повінь,
Потягує соки невидимий корінь.
Квіткові салюти вистрілюють стебла,
І хмар парашути під синькою неба...
¥
Земля голосиста просякнута хіттю,
Всі кубла та гнізда - дають бій безпліддю,
Аж в очі впадає щось вкрай безсоромне...
Метелик злітає - в тепло́ безкоштовне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Ти давно уже гибла особа,
Аморально-зруйнований труп,
Серце з мозком прогризла хвороба,
(Подолати таке - марна спроба), -
Це діагноз з тавром - душогуб.
=
В лабіринтах складних декорацій,
Під уколами, з ядом брехні,
За полотнами галюцинацій,
Вся свідомість зазнала руйнацій, -
І гниє у порожній пітьмі.
=
Не людина, а дика істота...
Так за безцінь продавши себе,
Перекресливши слово - "свобода",
Наче лялька, в руках ляльковода -
Все бредеш з точки "А" - в точку "Б"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
Мокрий слід дощової краплинки,
Водяниста мазня горизонту,
Млявий день у болотні відтінки,
Лізе ртуть з плюсової драбинки...
^
Під пташиним крилом сіра хмара, -
Розпанахана нерозбериха, -
Сипле мокрі і хльосткі удари,
Добиваючи літні примари.
^
Падолист жовтизни і багрянцю,
Та підйом з глибини відображень,
Мить падіння прощального танцю,
На поверхню вологого глянцю...
^
Бур'янів розкарячені пози,
По околицях і закапелках,
Дефіцит променистої дози -
Всюдить чорні огидні некрози.
^
Душа кисне в тілесному склепі,
Серце в' яне у ре́берній клітці...
Зараз антимоє бути happy, -
Я погряз в депресивній халепі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021
Набряк кровавим соком
вечірній шмат небес,
Із західного боку
йде запальний процес...
Хмаринка одинока,
щоб зняти біль і стрес, -
До сонячного ока
прикладує компрес.
×
Настав вселенський спокій, -
минулася біда,
І бурі слід жорстокий
сховала темнота.
Лиш місяць кривобокий
і зоряна орда...
З них сотні ксерокопій
намножила вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Котилась монетка під го́ру...
І в цьому змаганні із хрен-зна-чого́,
Суддя найсильнішому дав таку фору,
Шо вже й не догнати його...
+
У нас, до народного хору,
Ше двох танцюристів крутих додали, -
Тапер заважають такому фольклору
Чотири великі яйли.
+
Із вчорашнього "перебору",
Дуже гидко в роті і башка тріщить...
Чого б це нам думать на голову хвору? -
Давай через зад все робить !
+
Оце то набрались позору ! -
(але ж і своє ми таки довели !) -
Коли, наковтавшись свічок від запору, -
За***лися всі як могли...
+
В палаті вам мало просто́ру ?! -
Вся логіка буде проста і швидка :
Виселять, к бісу, в трикутну комору
Та ще й без одного кутка...
Ще й в люті морози, як влітку...
І ми лізем грітися в клітку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2021
Безпощадний поривчастий вітер,
Дав життя неживим предметам,
Анархічний створивши гармидер.
~
Піруети, кульбіти і сальто,
Пустотілий виконує мотлох,
На порепаній шкурі асфальту.
~
І граційно-спотворені па
Все танцює непотріб по колу,
Де я в центрі - у ролі стовпа.
~
Безтолково шугають повз мене
Невідомі бездомні пакети, -
Аплодують кістляві клени...
~
Пінопластовий айсберг в калюжі,
Залиши́вши сміттєву армаду,
Покотився незграбно по суші.
~
І наш жовто-блакитний метелик,
Однокрило в судомах тріпоче,
Прикрашаючи шумний генделик.
~
Тільки я (в одежині дешевій),
В скостеніло-скоцюбленій позі,
Все стою на кінцевій кільцевій...
...
Знавіснілий холодний вітер,
В безпричинних припадках люті,
Виє пісню із двох-трьох літер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Смолянистий холодний морок,
Монолітне бетонне небо,
Налягли на сирий вівторок
І будинків високі склепи.
*
Хаотичний потік прохожих,
(Всі вони - фарбовані тіні),
Розбрелось по садках і ЗОШах
Вередливе нове покоління.
*
Хижі очі Землі - калюжі, -
амальгами свинцю і ртуті -
Заглядають у людські душі,
І життя перекинуті суті...
*
Сіра осінь (?) грає, (фальшиво) ,
Монотонну нестерпну ноту,
В голові тихо виє, сопливо,
Роздратована психоістота...
*
Так самотньо і гірко - до крику !!!
Так ніколи іще не було,
Плюс ще сонце в режимі "викл",
І, то сипле, то ллє H2O...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Оце б насмілитись спитати
Напряму, зненацька, в лоб:
За які такі заслуги?
За які це нагороди?
На "ЦЕ" потрачені мільйони
Таких-от: $ € ¥ ₴
(чи шо там ше існує)
А я, тут, день у день батрачу
Навечір тихо помираю,
І боляче так воскресаю
В недобудованому світі.
Серед складних розгардіяшів,
Безрадісно-чужих пейзажів
І тішусь...
Фактом існування.
Розібраний, розбитий хтось
Виглядує з правдивого задзеркалля
І немає в нього
Ні вгодованого рила,
Ні нарощеного сала,
Ні ситих відрижок,
Ні пудових кавалків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020
Заплющую очі - наплив чорноти_ _ _
Від неї відгонить могильною вічністю,
Йду в темноті по мостах, а мости
Намертво з'єднані із потойбічністю.
[ Забув розказати вам шо я роблю:
Це я напівсидячи так напівсплю. ]
°
Піврозпад свідомості_ _ _ півзабуття_ _ _
Думки́ холості - без контролю і суті,
Спотворене дійсності сприйняття
Висмикує із напівсну каламуті.
[ Зробив сам собі величезну перерву
І сплю під читання нудного шедевру. ]
°
Знов морок провалля, відторгнення стан_ _ _
Світ викинутий _ _ _ десь за тя́жкі повіки,
А тіло розмив забуття океан,
І єство мого "Я" розчинилось_ _ _
навіки !?!
[ Та "Я" прослизнуло у даний момент
В яскраво-кошмарний книжковий сюжет. ]
°
Безумство!
Яке й не здається вже сном -
Кат. Ешафот. Гільйотина. Для мене.
Я скований страхом та ще й ланцюгом
І страчений буду... І це вже напевне!
[ Я втік із кошмарного сну, - став до праці,
Як вчасно ж мені засвербіло... у носі ! ]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
... Та всі ваші канали - розплідники фальші,
Де під брилами брехні
Хоронять
Побічні ефекти неспланованих дій,
А вся благочинність відгонить газом і нафтою,
Чутки і наклепи - легкозаймисті.
По той бік екрану - гримучий тераріум
Самозакоханих жертв самозбагачення.
Хто має в кишені хоча б одиницю -
Той в вічній гонитві за нулями !!!
Та у мене лиш холодна безпристрасність
До ваших
Вдаваних переполохів,
Надзвичайних надважливостей,
Гарячих конфліктів точеного масштабу...
І зневажлива апатія
До розкішних збіговиськ,
Можновладних жестів,
Облудливих мімікрій,
Лукавих посмішок,
Улесливих висловів,
Картавих, шепелявих, гундосих
Розсусолювань...
ТЕПЕР І Я ВЖЕ ХОЧУ
ЗАУВАЖИТИ
НАГОЛОСИТИ
І ПІДКРЕСЛИТИ :
ПРОПАДІТЬ ВИ ПРОПАДОМ!
______________________________
... OFF ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Omne initium difficile est -
Гласить мудрість латинська -
І тут же планую - нарешті! -
Приступити до всіляцьких дій :
Почну з впорядкування
Метало-дерев'яно-пластико-скляного
(Та ще чортзна-якого) рейваху, -
Геть все іржаве, діряве, трухляве!
А там - гляди - дотягнуться руки
І до розбитих корит,
Триногих столів,
Скрипучих дверей,
Розсохлих рам,
Перекошених штахет...
і т. д. і т. п.
Потім оголошу війну -
Мишиним кублам,
Осиним гніздам,
Павучим закуткам,
Метушливим мурашникам,
Шиплячим гадючникам...
і т. д. і т. п.
Шаленою косою та замашною сокирою
Піду на штурм бур'янів, чагарників,
А далі -
Заліплю діру в стіні,
Засклю шибки у вікні,
Підновлю підлогу, дах...
Гнилі балки заміню,
Переставлю підпихню,
Підлатаюсь, розбудуюсь...
і т. д. і т. п.
. . .
А з Наднебесся небожителі регочуть -
Ти де раніше був?..
За нашим планом - в понеділок
Тобі призначений
А М І Н Ь !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
1
Я поїхав далеко за місто,
Де немає в мереж покриття,
Там, де небо гладеньке і чисте,
А хмаринки - піна́ для бриття.
2
І стою, як опудало в полі,
Розчепіривши руки убік,
І дурію від подиху волі,
Яку всотує спрагло душа.
3
Потім зник із усіх полів зору -
Коли ліг у густу зелень трав,
(перед тим тільки глянув наскоро
чи купу там хтось не наклав).
4
Я лежу... і пульсує все небо,
Від потужного серцебиття,
Хочте - звіть це "ЕФЕКТОМ ПЛАЦЕБО",
Але справді: так легко стає!..
5
Тут так пахнуть аптекою трави,
Свіжий вітер ментоловий дме...
Золотиста таблетка яскраво
Сонцеточить свій вітамін "D"
6
Благоденствують всі в тому світлі -
Комашня і жучки-павучки,
І дзвенять у хмільному повітрі
Жирні мухи. А я все лежу...
7
До-овго тягнеться час, наче гумка,
І травинка - зелена на смак!
Раптом в голову вскочила думка,
Шо живу я не там і не так!..
8
Тут розвіялась будня рутина
У безмовній жаркі́й тишині,
І бляшанкою стала машина,
А смартфон... - безпонтовий брусок !
9
Та настирливі привиди з міста, -
(Рій придурків, сволот і зануд),
І сюди спромоглися долізти
І дістати мене навіть тут !..
10
В мене рідко бувають "заскоки",
Та приїхав я саме за цим :
Просто крикнути тут:"Д-А-Й-Т-Е С-П-О-К-І-Й !!!"
Та поїхати знову назад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Це нада ж так!
Попертися за тридев'ять земель,
І видертися там на го́ру,
Забратися у кам' яний тунель
В той самий день,
В ту саму по́ру,
Для того шоб на кам'яній стіні,
Як істінні поэти чи художнікі
Там написати,
Як на полотні,
Одне-єдине слово :
"Й О Ж Ы К І"
(Карпати. Скелі Довбуша.)
( 'надцять років назад)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020
Сонячний будильник задзвонив, -
І мене всього ше зранку розбудив,
Я вилажу, шоб з'явитись з-під землі,
І чорніти тихо на зеленім тлі,
Я голодний після довгої зими,
І бурчу порожнім шлунком і кишми́,
От нагріюсь, нажеруся досхочу -
Свої яйця до жучихи покочу,
Та не склалось,не судилося ! О, ні !..
Людським чоботом пройшлися по мені,
ХРУП! - і пенькнула броня моя,
ТА НЕВЖЕ ВАМ ЗАСЛІПИЛО, ШО ТАМ - Я !!!
Тепер здохленький - оно, - в траві лежу...
Навіть лапками уже не ворушу !..
Так скінчилися мої жучині дні, -
І гаплик прийшов моїй весні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2020
Набори кислотних ілюмінацій
Заманюють жертв.
Психологічна розпайка...
І - маятник колихнувся
В спокусливу сторону...
. . .
Штиль.
Мелодія вплетена в потоки світла
Штовхає в безгрошову подорож
Між багатоповерхівками
Напханими штучними клонами
(наче самоперемноженими
для самооборони)
Розселених принципом собіподібності -
Расами і кастами.
Та це вони полюють на жертву !
Спокушаючи,
Волаючи,
Заявляючи про себе
Розміроформокольорами.
Кургани і насипи
Розтягують по торбинах,
На стіні - штучне пекло
З грішними тушами.
Стоп! -
Дезорієнтація задзеркаллям !
Психологічна розпайка...
Ледь далі - дві стихії
Нечесно розрубані склом,
(По чому кіло життя ?)
Поруч - залп мертвооких поглядів
З фальшивої арктики...
І ще :
Копчені черви,
Варе́ні личинки,
Набори здобного золота
Без проби...
. . .
І,скоївши самовихід,
Почуваєшся двояко:
Психологічна розпайка ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2020
Зашвирнули і залишили...
На перших порах ще шукали,
А потім...
Назавжди згубили у хаосі непотребу
Із всякої всячини -
Ніколи не знайдеш !
. . .
Вічність валяюсь,
Розчепірившись розкарякою
Під мохнатою, безнадійно-сірою
Товщею пилу,
І рухливими родимками мух...
Вицвітає і блякне моє ім'я...
Перетворюється в розмазню
Під настирністю води і променів -
(Просочуються крізь діри в шифері).
Неграмотні мишаки
Сточили і розтягли
Моє наповнене змістом нутро.
Але мені не боляче !
Печально трохи тільки:
Так ні з ким не вдалось поділитись,
Розказати
Свою унікальну історію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2020
Я ішов нізвідки і ні з ким,
Йшов, то за собою, то за ним,
І з собою за́вжди ніс нічого -
Ні від себе,ні від когось,ні для кого...
*
Я ішов кудись - прийшов в нікуди,
Починав свій шлях аж звідусюди !
Що шукав я серед дня і серед ночі? -
Просто місце, там де скрізь кишить шо хочеш!
P.S.
От хочте - вірте,хочте - ні !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2020
Не довго тривав політ
Летючої жаби...
Телепнулась об землю,
Оклигала,
Очухалась,
Трусонула рогатою головою,
Помахала хвостом,
Почухала морду -
Шубовсь ! - і в болото...
Принцеса! Принцеса!
ТЬХУ!!! -
гидота!..
потвора!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2020
Стою на голові і бачу:
Нервова система сухого дерева,
Зелені легені живих...
Кілометрами машини вдалечінь
Біжать,як мурашки...
Круглими лапками
Прилипли до асфальтних балок.
Осиними гніздами
Висять усі будівлі...
Щетина колосків
Сиплеться дощами в безодню.
Стовпи і люди
Шмарклями звисають із стелі,
Яка душить мені в голову.
Переворот реальності !
Кульбіти думок,
Піруети фантазій,
І важко дається смислова еквілібристика.
І ногами...нікуди не дійдеш,
А руками...толком не зробиш нічого.
. . .
Оце стою догори дриґом,
Геть збитий з пантелику
І міркую:
Та все в нас так чогось,тут, -
На своїй землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2020