| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Намалюй мені квіти весни:
Ніжні проліски синьо- блакитні,
І підсніжників цвіт білизни,
Що біліші за хмарки привітні.
Намалюй мені сонечка круг,
Що теплом розливає навколо.
Кожен подих весни, кожен рух,
Особливий такий, як ніколи.
Намалюй мені настрій весни:
Сміх дитячий дзвінкий і щасливий,
Без турбот, без хвороб, без війни...
Щоб хотілося жити красиво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
Юність легкокрила,
Зоряні вітрила,
Мрії неосяжні
В серці виграють.
Горизонту далі,
Долі магістралі
Серденька відважні
Радісно зовуть.
Юність легкокрила
Ввись свої перила
Піднімай до неба,
До мети веди.
Дружбою міцною
Кріпкою, дзвінкою
Обіймай надійно,
Щоб себе знайти.
Юність легкокрила
Розгортає крила,
Ловить струмінь вітру,
Що несе в політ.
Хай здійсняться мрії
Золоті щасливі.
Хай життя надії
Здійснить зореліт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
О, мамо, як ти схожа на бабусю!
Такі ж усміхнені і лагідні вуста.
Добро твоє я передати мушу
Своїй доньці, а ти живи до ста.
Хай, навіть, більше накує зозуля,
Літа з тобою – це дитинства світ.
На все життя хай лишиться зі мною
Твоя любов, твої молитви й цвіт.
Цвіт ніжних лілій біля нашої хатини
І споришева стежечка у сад,
Пахуча груша і смачна малина
І найсолодший татів виноград.
Твої гарячі пиріжки рум’яні,
Солодкий джем і кухлик молока.
Які у мене спомини духмяні,
Всього ж торкнулась мамина рука.
Як ти навчала діточок у школі,
Тебе цінують й досі у селі.
Та час біжить, минає все поволі,
Ми вже дорослі й діти не малі.
Лише душа твоя немає віку,
Вона в думках твоїх і у піснях,
Зігріта я теплом твоїм довіку,
О, мамо, ти завжди в моїх очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020
Так тихо й затишно, коли палає свічка,
Розтоплюється потихеньку віск.
Зникає темінь, хоч надходить нічка.
І вечір має зовсім інший зиск.
Утихомирюється лагідно дитятко,
Влаштовується песик у куток,
І дістає казкову книгу татко,
Гортає пальцем купу сторінок.
Ось, зупинився : -Казка про Марічку.
-Ми не читали?, - згадує маля.
-Ні. Казка та про братика й сестричку,
А ця - про королеву й короля.
-Ну, що ж, читай! Бо скоро скажеш: -Спати!
Я ж слухаюсь, щоб хто не говорив.
Що ж буде далі, хочеться дізнатись,
Як там Іванко вовка обхитрив.
Читає тато, мама тихо в’яже,
А свічка капає краплинками на стіл…
Дитинство солодко усі казки розкаже
І вузликом загорне у поділ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2020
Мені допомагає інтернет –
Мій друг, наставник, Боже провидіння,
Моє натхнення, відпочинок, сміх,
Бажання, чудо чи просте везіння.
Тьху- тьху, не зврочте, людоньки, чуття,
Я не « профан» і добре відчуваю,
Коли хтось пише просто для пуття,
А хтось від серця чистого бажає.
Люблю усіх – ви дзеркала квітки,
Людських взаємин: і простих , й відкритих.
Чудову дружбу зв’язують нитки
Незримі інтернету. Нерозкритих
Таємних душ, можливостей кругом,
Тобі лиш доторкнутись пальцем « клави»:
Надія перетвориться в Содом,
Якщо порушиш правила забави.
Пиши, дружи, пірнай у пізнання –
Усім відкрита в просторі дорога.
Та розрізняй: де Зло, а де Знання…
А я вже мчу до нового порогу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862014
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 20.01.2020
Біла пороша летить на подвір’ї,
Наче нагадує - справді зима.
На Водохрещу згадалось повір’я:
Сильні морози кують не дарма.
Хтось в ополонку стрибнуть весь рік мріяв,
Хтось по-інакшому бачить дива.
День цей морозяний – людям надія,
Змити гріхи, гартувати тіла.
Без святотатства, день справді чудовий,
Він закриває зимові свята.
Душам краплина водиці святої -
Це подарунок Ісуса Христа.
Змиємо з душ всі страхи і образи,
Зітремо зло, що скопилось за рік.
Дихати стане всім легше відразу,
Чиста молитва подовжує вік.
Люди, радійте, єднайтесь, живіте!
Будьте щасливими кожного дня.
Хай з новим роком, з святами розквітне
І запанує вкраїнська рідня.
Всі ми народ: і на Заході, й Сході.
Всі ми єдині в надіях своїх.
Богом возз’єднані в цім переході
З темряви в світло, з війни в мир для всіх.
Зі Святим Водохрещем усіх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861870
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2020
Я привчаюсь казати « ні»,
Відмовляти чужим бажанням,
Щоб не плакати уві сні,
Не вимолювати благання.
Я привчаюсь любити так,
Щоб собі зоставалось трохи,
Щоб життя цінувати смак,
Не чекати поради збоку.
Я привчаюсь себе любить
І про тіло й, про душу дбати,
Щоб хотілося жить і жить,
Щоб радіти життю й кохати.
Я привчаюся мріяти знов,
Діставати з небес по зірці,
Слово «Ні» для пустих розмов,
А для себе є «Так» в комірці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2020
Застиглі крапельки дощу- краса природи,
Чудесна примха від зими- така погода.
Чарують дзвоном кришталю сережки-кільця,
Метеликами мерехтять прозорі крильця.
Зима така, якою є, бува й без снігу.
Менш чарівною не стає усім на втіху!
Хоч любим, Зиму, ми за сніг, звичайно, Боже,
Та скільки радощів несе вона хороших.
І Миколай, і Рік Новий, Святвечір зиче
Різдво святе, а з ним Василь Маланку кличе,
Старий Нового підганяє в ополонку
І Водохреща скропить Дух святу іконку.
В забаві Січень пролетить, а там вже Лютий,
Ой, порадіють вже морозу славно люди!
А там вже краплями рясні бруньки наллються,
Струмки під кригою Весною одізвуться.
А де ж Зима ?,- дізнатись хочеться у кого,
Та вже спитаємось у року, у Нового!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861332
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2020
З відкритими очима йшла до нього,
Закохана наперекір всьому.
Не слухалася голосу чужого,
Повірила, повірила йому.
У мріях зустрічала свою долю,
З метеликами десь там в животі,
Готова до життя, та не для болю,
Бо вірила: є праведні й святі.
Бо вірила в свою щасливу зірку,
Яку він їй, до речі, обіцяв.
Впускала потайки в відчинену кватирку,
А він ту зірку так і не дістав…
Так закохалась, сильно, до нестями,
З любов’ю справитись не мала більше сил,
Нікому не казала, навіть мамі,
Бо вірила, любив її, любив…
Любив чи мав?... Кохав чи так, кохався?
Від себе гнала всі лихі думки.
Щоразу у любові зізнавався,
Повірила, він з нею навіки…
Життя- просте, всі крапки розставляє,
Любов буває іншою таки.
Вона з синочком стежкою гуляє,
Він обіцяє іншій вже зірки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2020
Як можна очистити душу?
Неспішно, неспішно.
Ти знаєш, зробити це мусиш,
Бо грішна, бо грішна.
Душа вже не плаче, ридає
Сльозами, сльозами.
Себе на хресті розпинає
Цвяхами, цвяхами.
То птахом у небо злітає,
Тріпоче, тріпоче.
То з пазухи камінь виймає,
Від ночі, до ночі.
Загрузла у тині- болоті
Незрушно, незрушно.
В оголеній жадібній плоті
Бездушно, бездушно.
Холодною мертвою стала
Навіки, навіки.
У темряві тихо згасала
Каліка, каліка.
Остання надія на Бога –
Молитва, молитва.
Стражденна страждальна дорога,
Гонитва, гонитва.
Боялася очі підвести:
Молилась, молилась.
Любов’ю хотіла довести:
Змінилась, змінилась.
А Бог її любить роками
Утішно, утішно.
Він знає: омита сльозами
Вже чиста, не грішна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860914
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2020
Якщо ступив на землю, ти вже грішний,
І з перших кроків мусиш рятувати,
Як тільки оповила тебе мати,
Душі святої ореол. Всевишній
Тобі дає життя своє прожити,
Пізнати світ в усій його красі,
І розпізнати різні голоси,
І мудрості, і вартості нажити.
Із чого починається життя?
З любові мами й батьківської ласки,
З бабусиної й дідової казки,
Бува з біди й сирітського буття.
Де б не родився, лік свій час почав,
Для того, щоб почути Боже Слово
І розпочати з Ним свою розмову,
Щоби усе життя тебе навчав.
Ніхто не знає, як зустрінеш ти
Життєві знаки Божої Любові,
Можливо ноги зітреш аж до крові,
Які пройдеш дороги чи світи.
Цей час є різним, кожному своє
Потрібно пережити і відчути,
Не для людей, для Бога кимось бути,
Щоб він сказав : Ти- дитятко Моє!
Ми діти Божі, хочемо чи ні,
Свій шлях проходимо від смерті до Пізнання
І здійснюючи всі свої бажання,
До Вічного життя всі наші дні…В борні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860756
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.01.2020
А завтра – сніг. Насунулися хмари.
Ходні, сірі, начебто чужі.
Де легкість літня? Де осінні барви?
Так порожньо і зимно на душі.
На вулиці засмучена берізка,
Безкоса, безголоса, мов німа.
Навпроти неї, як тоненька тріска,
Ялинка синя тягнеться дарма.
Сховатися б, зігрітись їй у хатці.
Аж відчуваю, як вона тремтить.
А місяць, наче хлопець у краватці,
Пливе човном і зорям миготить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860735
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.01.2020
Подаруй мені білі троянди.
Пам’ятаєш, як я їх люблю?
Я вплету їх у спомин гірлянди
І сльозами прощань окроплю.
Залишу із собою відкриту,
Наче книгу, ту чисту любов.
Де побачив мене, і зустрів ти,
Де здавалось, горить твоя кров.
Не хотів дарувати червоні,
Не виказував страху того.
Лиш тримав мої руки в долонях,
Притискав їх до серця свого.
Скільки ніжності, скільки кохання
Було в чистих юнацьких очах.
Обіцяли вони, як зізнання,
І кохати, й носить на руках.
Обережно, одним поцілунком
Ти торкнувся наляканих вуст.
Я не знала, що в той день востаннє
Проводжав й цілував мене тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2020
Палають- миготять вогні різдвяні,
Магічним блиском мерехтить свіча.
І перша зірка засвітилась рано –
Ісус прийшов! Родилось дитинча!
Зійшов на Землю врятувати людство
Від горя, сліз, від болю і біди,
Любов приніс у серці променистім…
Та ще Маленький… Ще рости й рости…
Вклонімось, люди, Боженьку низенько,
Його чекає Доля нелегка.
Та поки Мати Пресвята близенько
І пригортає ніжно Малюка.
Христос родився! Ми Його святімо!
Шануймо Бога в серці і душі.
І Щедрика співаймо й присвятімо
Тому, Хто в яслах, в теплому коші.
Палають- миготять вогні різдвяні,
Лунає новорічна коляда.
Христос родився ! Зірка незрівнянна
На всіх з небес Любов’ю спогляда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
Ой, зачарувало мене небо:
Влітку синім, взимку голубим.
Кращих кольорів мені не треба,
Скористаюсь кольором таким.
Розфарбую проліски я синім,
А фіалки – ніжно-голубим.
І заграє у весняній днині
Незабудка символом простим.
Влітку синім море розмалюю,
Голубими хвильками заллю,
І блакитну яхту пришвартую –
Подорожі морем я люблю.
А під осінь паничем зав’ється,
Голубими квітами, паркан.
В синім небі птаха одізветься,
Затанцює пристрастно дункан.
Ось зимові кольори блакитні
Зафарбують полотно й шибки.
Сині візерунки, оксамитні
Ляжуть на святкові рушники.
Ой, зачарувало небо синім,
Зорями блакитними вночі.
І дарує колір цей донині
Чистоти і святості ключі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860339
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.01.2020
Зима немає фарб багато,
Та до смаку прикрасить всюди,
Неначе щоб зраділи люди
І повиходили із хати.
Щоб милувалися красою,
Яку лише зима дарує.
Вона так вправно це майструє
І задоволена собою.
З морозом ставлять на парі,
Хто кращий майстер чи мастак,
І зачаровують отак
Фантазіями на дворі.
Доріжки білі за вікном,
На річці лід, неначе скло,
І пагорб снігом замело,
Його сховав пухкий нейлон.
А на берізці і вільсі,
Такі примарні візерунки,
Тонкі морозяні дарунки,
Красиві й невагомі всі.
Стовпом здіймається димок
Легким струмочком над дахами,
А потім сизими птахами
Зникає з погляду й думок.
Мороз щипає щічки й вуха,
Сніжок за комір сипле пух,
І вже не ловиш білих мух,
Бо віє сильна завірюха.
Як стихне вітер, вляже сніг,
Здійметься сонечко яскраве,
І зарожевіє заграва,
Земля, і небо і поріг…
Зима немає фарб таких???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860268
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.01.2020
Кінець стражданням – будьмо всі щасливі!
Клянемось на Тарасовій могилі,
Що сила й правда всіх зведе з колін,
Покаже шлях прийдешніх поколінь.
Навчить любити з «каменем» в душі,
Відхилить вражі пера і ножі,
Проллє сльозами -віршами думки,
Омиє серце, вибілить листки.
Зірве кайдани бруду і жалю,
Очистить грані срібла-кришталю.
Зійде на землю із нічних небес,
Ісусом стане, що не вмер - Воскрес.
Зігріє взимку, влітку- охолодить,
Весною висіє, на осінь - нагородить.
Зустріне хлібом-сіллю і медами,
А на Різдво – кутею й колядами.
Народить діток: і дівчат, і хлопців -
Красуньок писаних і бравих полководців.
Не просто полководців – козаків,
Що не зганьбились тисячі віків!
З часів прадавніх на бої багатих,
Відтоді ще Мамай у кожній хаті
З Ісусом поряд рід оберігав,
НехрЕстів й горе в хати не пускав.
Було колись… Та час минає скоро,
Нехай гріхи сконають, як потвора,
Нехай як сонце, душі засіяють
І Україну- неньку прославляють.
Народ могутній – славні українці,
Гей, будьмо поряд, а не на одинці.
Шануймося, таки ж того ми варті,
Щоб в мирі жить, а не стоять на варті.
Бо не окраїна ми, а Європи центр!
Не даймо з нас робить експеримент!
Доволі гратися – вже час єднатися,
Новій історії вже час писатися.
Щоб не журитися, щоб жити в спокою,
Новою Долею, Життям, Епохою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860059
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2020
Очі- бісики, губи – котики,
Зачаровують ніжно муркотики,
Заколисують, пестять ласкою,
Задивляються хитрою казкою.
Обіймаються, пригортаються,
Недозволеного лякаються.
На хвилиночку зупиняються,
Ніжним дотиком, наче граються.
Стрімко горнуться і торкаються,
Відхиляються і ховаються
У незвіданім, у незнаному,
Там – в далекому, тут – в жаданому.
Неповторному, непізнаному,
Обережному, незрівняному.
Ой, закохані, очі- блискавки,
Хай не роблять поспішні висновки:
Що ж злякалися губи-котики?
Непотрібну розмову ротиків…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2020
Троянди на зимовому вікні
Красиві. Холодні.
Чомусь вони нагадують мені
Ту зиму. Безодню.
Так сталося, пішла в далекий світ
Без мене. Самотня.
Красива, рідна, ніжна, маків цвіт -
В безсоння…
Тепер лише у спогадах моїх.
У мріях. Я не забуду смак долонь твоїх
В надіях. Назавжди ти залишишся отут
Зі мною. І збережу Любов оту святу
Із кров’ю. Про тебе знов нагадує, ізнов
Та мрія . Вона дарунок Долі і Любов,
Що гріє. Вона на все життя зі мною в снах,
Я бачу. Тебе я бачу у її очах,
І плачу….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859986
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2020
1)Новий рік, Новий рік,
Свято стало на поріг,
Свято стало на поріг.
Закружляв білий сніг,
Танцювати кличе всіх,
Танцювати кличе всіх!
Пр-в: А зима замітає сніжком
І доріжки, і будинки.
І несе Дід Мороз за вікном
Подарунки до ялинки.
2)Ой, радіє дітвора,
Знов канікули: -Ура!
Знов канікули :-Ура!
Знову санки, знову сміх
І дарунків цілий міх,
І дарунків цілий міх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859730
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.12.2019
От і усе, залишилися лічені дні.
І дев’ятнадцятий рік завершає свій лік.
Вже на ялинках мигтять новорічні вогні,
Радісним дзвоном кришталі дзвенять віддалік.
Кожен з надією дивиться в завтрашній день,
Мрію свою промовляє чи в думках веде.
В час, коли дзвони дванадцять проб’ють «дзень-дзелень",-
Мить «Новий рік!» об’єднає на хвильку людей.
Кожен цю мить, як дитина, чекає чомусь.
Мабуть, з дитинства закладена віра в добро.
Ще невідомо, що саме здійсниться комусь.
Тільки упевнені – здійсниться, та не «зеро».
Буде добро, буде щастя і радість у дім,
(…нові квартири, дороги, путівки, рецепт…)
Діти народяться, сміх запанує у нім,
Пісня поллється й покличе на новий концерт.
Друзі знайдуться і гарні батьки для сиріт,
Ті, що любитимуть так, наче рідних, та в тім
Стане надійним житлом перевернутий світ.
Кажуть, що Криса господарка в році отім.
Що ж , дочекаємось ми новорічні дива,
Мріям й терпінням людським хай позаздрить Господь.
Ми лиш попросимо в Бога єдині Слова:
Віра, Надія й Любов в Новий рік увіходь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859729
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2019
Ж́́иття – поезія і проза:
Романи, повісті, вірші.
І райський сад, і бурі, й грози,
І блиск мільйонів, і гроші.
Бурхливе невідоме море
Чи плесо тихої ріки.
Буває чисте і прозоре
Чи йде крізь пальці, мов піски.
Пірнаєш стрімко у безодню,
Пізнати хочеш, в чому суть.
Летиш у просторі Господнім,
Береш дарунки, що несуть.
Єднаєш в серці мрії й долі,
Розводиш зведені мости,
Біжиш життям, міняєш ролі,
І перехрестя, і хрести…
Життя - емоції бурхливі,
Спокійне русло і застій
Слова цілющі і брехливі,
Тривожна тиша і двобій…
Таке цікаве, неповторне,
Важливе, цінне, дороге…
Прозове, поетичне, мовне –
Життя хай плине…Гей-ей-ей!
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859652
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.12.2019