| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Чорне - не сіре,
А отже скоро сонце.
Знову мрії, мов хвилі,
Накриють в холодній пітьмі.
Розійдеться хмара над нами.
Залізне серце
Знов стане м'яким,
Моїм.
Скільки там було болю,
Столітніх сліз.
Вмитися стало нам кров' ю,
Як було уже колись.
Правда - одна, я знаю:
Ворог - назавжди не брат.
Бог ні в чому не винен,
Не винен, що ворог - кат.
Крила закрили небо б,
Може ті крила наші?
Скільки їх буде треба? -
Потім історія скаже...
Надії стали впевнені,
Бо вибір був у крові.
Сонцем небо розірве,
Несучи смерть пітьмі.
Знову буде м'яким твоє серце,
але розум холодним, мов лід.
Ні, це був не сон.
На жаль і відверто.
То був не сон, війна залишила свій слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Червоне, червоне і гаряче.
Руками, рухами, рікою.
Краси безмежної німої,
Останні смутки забере.
Перед світанком стихли звуки,
Лиш спів і шелест над землею.
Якщо свобода тільки сон...
Прокинутись, іти за нею,
Щоб мрія стала віщим сном.
І очі знов раділи небу,
Ковтнувши нескінченну сіль.
Прокинутись скоріше треба.
Продихати невтомний біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Дайте снігу!
Декілька днів, щоб було біло.
Дайте мені заметіль,
Щоб навколо сніжило!
Щоб ніколи не знати, як сумно
Від того сірого, сирого асфальту -
Взимку.
Пальта?
Резинові чоботи?
Плаття?
Збіговисько рими!
Без снігу.
Кришталь не дзвенить, так, як міг би...
Дайте снігу, в дзеркальце заднього виду.
Хай майоріє оранжевый шар мандарину,
Пахне ялина,
В вікні хай різнокольорово блимає,
А за вікно...
Дайте снігу.
Я хочу зустріти свою справжню зиму,
Показати її сину і відчути політ
На санчатах, знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Для мене мова - перше слово і пісня мами колискова...
Прекрасна, рідна, милозвучна, чарівна і жива!
Красою слів її пишаюсь,
Її виразно промовляю у реченнях слова.
А скільки віршів легендарних, неперевершених у римі!
В них є душа і є свідомість,
Є сила й слава України!
Для мене мова - це фундамент:
Міцний і вічний, непохитний...
Для мене мова - голос дому,
Завжди жаданий і привітний!
Вивчатиму її старанно,
Письмом карбуючи в собі.
Щоб всюди квітами-словами,
Вона зростала на Землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
Досвід був зібраний роками.
Еволюції закручений в спіраль,
Перебірливо, неначе на баяні,
Мляво викликає в мене жаль.
Я за ті часи, що на порозі,
Вчусь вигадувати по очах.
Тільки заважають, часом, сльози,
Тільки заважає, часом, страх.
Краще б взагалі не зустрічати!
Краще б було встигнути піти...
Я пригнічуюсь від клятих чатів,
Що мене лишають пустоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Такий незграбний, традиційний.
Все, що він каже - ладно, постійне.
А мені хотілося зорей, драми любові...
А йому хотілося, щоб все було прозоре.
Зі мною.
Такий фальшиво сміливий,
А я стомилася підігрувати безвразливо.
Перед нами було провалля у часі і в мріях.
І перед тим, як закрити двері, забракло сили.
То були подряпини, а не рани, тож я раділа.
Бо бути ножем мені не таманно, не моє діло.
Завше вставати рано, бути зв'язаним зобов'язаний.
Переді мною був вибір і він був сказаний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Привіт, коректор мій, мій критик.
Натхненню горло переріж, скоріше .
Ні, я не нитик, я слабша, але не слабкіше.
Тобі так хочеться творити, читала твої вірші...
Для кожного вірші, мов діти, свої - гарніші, сильніші
і, ба більше, самі лиш можемо сварити, але не інші.
Писати в стіл так довго, стало нудно, лежить у тиші.
Але коли троянда - квітка, а полин - бур'ян
(рослин класифікатор пише) , -
Скуштуй абсенту смак гіркий,
Одразу стане все простіше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Поетика, етика, естетика, - я вже 20 років з цим сплю.
Мені краса: навіть в поганому слові знаходити красу, навіть у іншій мові, розмові, доки це на грані пристойній і не перетнуло червону межу.
Бо ранить і слово. Лікує, іноді, слово. Дає ляпаса і вертається знову, у русі бумерангу німого.
Мій голос - нікому не мріється чути, але я не мовчу.
Не хочу золота, хочу відчути:
Ми живі, ми не скасовані, все, як повинно бути.
Хочеться вилити з себе отруту-
Кричу!
Із закритим ротом...
Уникаючи перемовини, де прагну перемогти і, якщо вже не вбити словом, то добре поранити.
Так, виходить не завжди, хочеться впасти на коліна
І просити...
Короткої пам'яті про свої, власні провини.
Але черга на сповідь вже зайнята.
Спи, дитино, спи...
Завтра очікують крайності: від щастя до самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Клітинки, а в них цифри...
І знаки,
І будиночки, квадрати,
Лінії.
Поля червоні,
А написи синім.
І неспокій, хвилювання,
Нерівності і знову лінії:
Кособокі, незграбні,
Рукою рідною проведені,
Післяобідні,
Невпевнені,
Далекі від довершеності,
Неперевершені,
Перші...
А потім все складеться:
Рухи стануть відточені,
Зважені,
Немов ще трохи і знову п'ятниця
І можна від усього на мить сховатися,
Впертися в розкіш "розважитися".
І через все це...
На понеділок наважитись,
Переконати душу і серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Бути без категорії.
Не теорія, не територія,
не дім і не акваторія...
Нічий світ і нічий сенс буття.
Бути без траекторії.
Без обіцянок і без мораторіїв.
Без кайданів і безмежних заторів.
Без публікацій і без обговорень.
Не тінь і не світло.
В безмежності світу, безпечністю літер.
Не вбити і не бути убитим.
Не боятися, не триматися,
Не злитися, злитися із небом,
А потім торкнутись землі.
Дивитись на квіти і не мати думок,
Оцінок копіювань у памяті.
Цей момент неповторний і вже не повернеться знову.
Майбутнє вже стало минулим.
Все Тимчасово...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
А "Як?" і "За що?"-
То вже виріши сам.
Перетинаючи ріки, неспокою роки,
Я обережно не вмію робити кроки,
Ступаючи з п'ят, роблю завжди шум
І сусіди відчувають тривогу.
Бо, може то щось гримить нагорі?
І шукаючи Бога, в своїй пітьмі,
Напиши мені трохи, напиши мені,
Заради святого!
Бо до весни ще півроку...
І знову подовшають дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Всі стоять у цьому копіцентрі в величезній черзі.
Через одного жують думку, мов м'ятну гумку.
Через одного мріють про літо: сонце, квіти...
Через одного чекають в усьому на смугу світлу.
Кавою знімають напругу і втому.
Згадують іноді про кохання, бо без нього сірішим здається життя...
Бо без нього тісно, звично, серце холоне!
Без нього страшний кінець світу і не зцілюють почуття.
Всі стоять в цьому копіцентрі, в черзі.
Вже вечір наступного дня.
Через одного чекають на завтра.
Через одного мріють завести щеня.
Через одного пишуть повідомлення в вайбер.
Через одного слухають музику.
Кавою-чаєм випивають із музами.
Згадують про кохання, і іноді, навіть, через нього...
Черга стає коротшою на двох, трьох або одного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2019
Вигадай собі завдання на вечір,
Щоб було меньше часу без естетики.
Вийди в місто, там, однозначно, багато людей в будь-який час доби. Перевірено.
І для тебе завжди знайдеться у місті місце.
Це такий план, якщо ти сам, можна й коли не сам...
Але в першому випадку ти - вільніший.
Можеш йти швидко або повільніше,
Зайти в будь-яке кафе, кіно, казино, куди забажаєш і не узгоджувати з собою: коли просити рахунок, який фільм обрати, з ким заговорити, якого замовити чаю...
Вигадай собі серіал на вечір(той, що на екрані почекає)
Стань в ньому головним героєм, чи коханцем, чи подорожнім...
Ніхто не дізнається, а значить можна.
Оу і ще, невеликий постскриптум:
Прихопи із собою музику, коли втомишся від думок про буденність, під музику легше вигадується якась своя історія, згадується, мріється, сумується, кінець кінців співається.
А, знаєш, мені іноді здається, що спів захищає серце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858446
рубрика: Інше, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 18.12.2019