Оля Волинець

Сторінки (1/12):  « 1»

В этом мире мечтателям тесно

Все  твердят  лишь:  "обязан  и  должен"
Выйти  замуж,  жениться,  родить  ребёнка
По  скидке  купить  прихожую
И,  конечно  же,  завести  котёнка
⠀  
Подыскать  постандартней  работу
Чтоб  зарплаты  хватило  на  самую  малость
И  не  важно,  что  ты,  как  старик,  измотан
И  что  жизни  в  тебе  почти  не  осталось
⠀  
Мы  привыкли  влезать  в  шаблонные  рамки
Обрезая  все  то,  чему  там  нет  места
Этот  мир  навязал  нам  свои  стандарты
В  этом  мире  мечтателям  слишком  тесно
⠀  
17/04/18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859378
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2019


З Різдвом!

У  ніч  Різдва,  коли  лягаю  тихо  спати
Закривши  свої  очі,  й  навмання
Я  уявляю  хлів,  в  якому  Божа  мати
Голубить  ніжно  своє  (поки  ще)  Маля

Зірки  палають,  мудреці  в  дорозі
І  пастухи  у  трепеті  стоять
Бо  в  яслах  тих,  що  майже  при  порозі
Лежить  проявлена  до  світу  Благодать

Змінивши  Свою  велич  на  безчестя
Зійшов  прийняти  кару  за  гріхи
«Мені  понад  усе,  дитино,  твоє  щастя..
Себе  віддам,  щоб  не  загинув  ти»

У  тім  хліві  голубить  Божа  мати
Своє,  на  той  момент  іще,  Маля
Не  знає  поки  світ,  що  за  його  гріхи  (розп’яттям  )
Хтось  дужі  цінний  покладе  Своє  життя

24.12.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019


Мне запомнятся не глаза

Мне  запомнятся  не  глаза
И  не  их  изумрудный  цвет
А  таящаяся  там  глубина
На  дне  которой  и  боль  и  свет

Пусть  поблекнет  твоя  красотка
Я  забуду  изгибы  ключиц
Но  не  то,  как  твоя  рука
Утирала  мне  слезы  с  ресниц

Сотрёт  время  из  глаз  силуэт  -
Я  не  против,  не  это  влекло
А  ладони,  как  бабушкин  плед
Что  дарили  не  раз  мне  тепло

Не  коснувшись  лишь  только  зениц,
Жизнь  изменит  твои  черты
Но  на  сердце,  не  зная  границ,
Будет  след  от  твоей  доброты

27.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858373
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2019


Не важно

Мне  не  важно  какие  ты  носишь  одежды,
Если  в  холод  готов  пиджак  свой  отдать.
И  в  глазах  твоих  если  увижу  поддержку,
То  не  важно,  что  успели  они  повидать.
Не  имеет  значения  цвет  твоей  кожи,
Ни  созвездие  веснушек  на  строгих  щеках,
Если  сердцем  к  добру  ты  горишь    -  мы  похожи..
Пусть  находимся  даже  в  непохожих  телах.
Если  падал  не  раз,  заводил  не  те  связи  
Нахлебался  всего,  что  давала  судьба  -
Мне  не  важно  из  какой  ты  выбрался  грязи,
Если  силу  имеешь  любить  врага.
Если  преданность  ставишь  ты  в  приоритете,
Не  меняешь  душу  на  множество  тел,
То  какое  мне  дело  до  бессмысленных  сплетен,
От  которых,  быть  может,  ты  не  раз  претерпел?
Твой  достаток,  квартиры,  крутые  машины,
Все  не  важно  и  все  не  навек!
И  не  важно  какие  покорил  ты  вершины-
Мне  лишь  важно,  чтобы  внутри  тебя  жил  Человек.

3.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857782
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.12.2019


Очевидно

Очевидно.  
Мы  с  тобою  другие  планеты.
Ты  вальяжен,  а  я  проста.
Как  заклятые  оппоненты:
Твой  разум  -  моя  душа

Ты  считаешь,  решаешь,  множишь
Ты  продумываешь  ходы
Ну  а  я  замечаю  прохожих
Мне  их  беды,  зачем-то,  нужны

Ты  на  все  имеешь  ответы
И  проблемой  тебя  не  спугнуть
Ну  а  мне  что  теперь?  Посоветуй.
Принимать  на  себя  твой  путь?

Ты  всю  жизнь  расчертил  на  макеты
Ну  а  я  не  подвластна  ходам
Мы  с  тобою  другие  планеты
Это  так  очевидно.  Да.

4.11.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857767
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.12.2019


Скільки часу ми просто проходимо повз

Скільки  часу  ми  просто  проходимо  повз
Ввіткнувштсь  в  байдужість  по  самі  вуха
Ми  як  ніби  усі  прийняли  наркоз
Ми  не  бачимо  далі  свого  "кожуха"

Біжимо,  закриваючи  очі  на  все
Витрачаючи  час  на  одні  витребеньки
Ми  забули,  що  щастя..  воно  просте
Ми  зчужіли  навіть  до  рідної  неньки

І  не  ставимо  більше  глибоких  питань
Нам  достатньо  простих,  поверхневих  емоцій
Ми  закрили  себе  від  чужих  страждань
Ми  вигадуєм  алібі  на  кожному  кроці

Збагатіли  кишені,  та  збідніла  душа
Ми  дорогу  забули  до  вірного  Шляху
І  так  непомітно  сягнули  дна
А  гадали,  що  лізли  доверху...

28.09.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2019


Душа

Душа  по  вінця  сповненна  ваганням
Та  прагне,  мов  дитина,  до  зірок
Її  відомі  марева  й  страждання
І  бракне  сил  ступити  той  рішучий  крок

Вона  воліла  б  тихо  заховатись
У  закутках,  тишІ...  де  її  ніхто  не  знав
Та  все  ж  не  в  силах  була  просто  здатись
Бо  відчувала,  що  Хтось  її  так  палко  ждав

Десь  там,  де  шлях  свій  починають  зорі
Де  ніжність  огортає,  мов  крильми
Там,  де  не  буде  більше  й  крихти  болі
Там,  де  не  буде  більше  й  сліду  від  пітьми

Зібравши  в  купу  рештки  свої  волі
Зробивши  крок  у  ритм  серцебиття
Душа  іде  у  бій,  мов  справжній  воїн
Бо  знає  твердо  в  серці  Чиє  вона  дитя.

(С)  2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019


Вона так само має право на втому

Вона  так  само  має  право  на  втому
Як  право  на  подих  чи  на  життя
Ій  часОм  необхідно  закритися  вдома
Залізти  під  ковдру,  як  зовсім  мале  дівча
Вона  так  само  може  добре  впасти
Не  встояти  під  натиском  юрби
Та  хіба  робить  це  її  баластом?
Виносить  вирок  в  користь  темноти?
Вона  так  само  може  бути  не  залізна
На  якийсь  час  позбутися  зв’язку
До  когось  стати  навіть  трішки  грізна
Носити  (ніби)  посмішку,  та  як  гора  важку
Вона  так  само  має  право  шкодувати
Про  зайве  слово  в  недоречний  час
Та  хіба  слід  за  це  її  картати?
Піддатись  втомі  може  кожен  з  нас.
Як  цвіт  бузку,  вона  може  опасти
Та  варто  трішки  почекати  і  весна
Лиш  краплю  сонця  до  душі  прикласти
І  зацвіте  бузок.  Так  само  і  вона.

10/10/19  (с)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019


Вона

Вона  не  любила  на  себе  увагу
І  часто  звертала  у  бік  тихих  вулиць
У  тій  голові  щось  собі  малювала,
Щоб  в  сіру  буденність  не  повернутись
Вона  не  шукала  між  друзів  -  нещирих
Бо  вірила  серцем  у  вірність  і  дружбу
Хоч  потім  боліло  нестерпно,  мов  вивих
Та  бруд  не  пускала  у  віддану  душу
Красу  виявляла  в  звичайній  калюжі
Бо  в  ній  відображення  цілого  неба
Хотіла  себе  вберегти  від  ілюзій..
(Хіба  ж  такі  спроби  робити  не  треба?)
Могла  посміхатись  крізь  витерті  сльози
Могла  дивуватись  байдужості  світу,
Та  точно  не  вірила  в  пусті  забобони,
Що  темрява  може  завадити  Світлу
Вона  помічала  зірки  серед  бруду
Той  ллється  з  усіх  газетних  прилавків
І  тишком,  навшпиньках  тікала  від  люду
Що  втратив  свій  глузд  від  дешевих  порядків  

3/09/19  (с)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2019


Как не достигнуть дна в океане


Как  не  достигнуть  дна  в  океане
Как  небесам  не  вместиться  в  границы  -
Твоя  любовь,  как  туристу  -  страны
Она  важней,  чем  полёт  для  птицы
Как  бедняку  монета  в  кармане
Мечтателю  -  жизнь  на  Луне
Как  ребёнок  нуждается  в  маме
Так  сильно  я  нуждаюсь  в  Тебе
И  как  корабль  под  шум  прибоя
Утешается  в  пучинах  морских
Я,  как  солдат,  после  смертного  боя
Утешаюсь  в  объятьях  Твоих

.../10/2019  (с)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856148
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 28.11.2019


Від міста до міста втікала людина

Від  міста  до  міста  втікала  людина
Змалечку  до  старості  шукала  себе
Казкове  життя  малювала  годинами
Гадала  «а  раптом  мені  повезе»
І  долі  чекала  людина,  і  випадку
В  нещастях  її  були  винні  коти
І  відра  пусті,  і  ще  якісь  вигадки
(Та  точно  не  ти,  людино.  Точно  не  ти)
Людина  хотіла  життя,  як  між  квітами
Та  геть  не  тривожилася,  що  є  й  будяки
Супротив  чомусь  -  щось  для  неї  невІдоме
(Щоб  вирвати  їх  -  підкачай  рукави)
Людина  шукала  себе,  як  та  мафія
Тинялась,  як  парус  без  корабля..
Від  міста  до  міста  -  то  проста  географія
Себе  віднайти  -  праця  в  ціле  життя

(С)  21/10/19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2019


Народившись, навчись всім годити. .

«Народившись,  навчись  всім  годити»
Ніби  світ  малював  нам  курсивами
Ще  як  слід  не  вмієш  ходити,
А  вже  ходиш  чужими  мотивами
Хтось  назве  тебе  особливою
Хтось  наділить  тебе  провинами
Та  ти  будеш  смішною  і  дивною
А  по  іншому  -  просто  людиною
І  якби  ти  могла  передбачити
То  би  скрізь  повелася  краще
Можна  все  на  світі  пробачити
Та  себе  пробачати  важче
Комусь  точно  ти  непідкорена
А  для  когось  повік  незвідана  
У  чиїйсь  уяві  спотворена
Є  такі,  кому  зовсім  невидима
Кожен  в’язень  у  власній  темниці
І  довкола  не  слід  ходити
Не  судіть  зі  своєї  дзвіниці
Замість  цього  навчіться  любити

22/11/19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2019