Анастасия Яковлева

Сторінки (2/117):  « 1 2 »

Хвилі

Ти  закохався  в  ці  ранкові  хвилі,
Вони  тебе  зуміють  потопити.
Від  хвиль  бувають  кораблі  безсилі,
Але  без  них  вони  не  можуть  жити

В  обіймах  ночі  -  темної  коханки
Ти  втратив  розум,  а,  можливо,  й  душу.
Зустрінеш  ти  мої  руді    світанки,
Але  тобі  лиш  усміхатись  мушу.

Тікаючи  від  тихої  пустелі,
Пірнай  у  шторм,  зібравши  всю  сміливість,
І  головою  вниз  лети  зі  скелі.
Це  твій  політ!  Знайди  свою  можливість.

Пірнай  в  міцні  обійми  океану,
Давно  твоя  розтанула  свідомість.
Куштуючи  солодку  цю  оману
Дістанешся  лиш  дна  вкінці  натомість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020


Fly People Fly

бачу  сльози  в  твоїх  очах.  –
напевно,  буде  дощ.  а  може,  й  ні.
щоб  нам  краще  порозумітися  на  таких  речах,
полетімо  до  неба  сьогодні!  ці  люди  –  такі  смішні!
не  літають.  люди,  літайте.
літайте  аж  до  неба,
літайте  бодай  до  хмар.
бо  зрештою,  чия  це  потреба?
моя?  ну  авжеж,  бо  маю  сонячний  удар.

бачу  усмішку  на  твоєму  обличчі,
коли  споглядаєш  космічні  небеса.
вони  такі  чудові!  я  вже  просив  тебе  двічі:
летімо  та  погляньмо  на  їхні  чудеса!
та  люди  не  літають.  –  це  твоя  особиста  думка
чи  та,  вчорашня,  шаблонна  суб'єктивна  жувальна  гумка?
літайте!  люди,  літайте!
я  ж  не  кажу  вам  "плавайте  брасом".
ну,  а  коли  вже  плаваєте,  добре  запам'ятайте:
літати  –  це  весело,  круто,  і  в  згоді  з  майбутнім  часом.

бачиш  веселку  на  небі?  гадаю,  тобі  ще  не  пізно
зрозуміти:  на  ній  танцюють  феї,  а  люди  –  ні.
а  летіти  до  неї  нам  вдвох  –  приблизно
не  дуже  далеко.  я  долітав  за  2  дні.

бачу  в  твоїх  очах  бісики  й  чортенята.
люди,  ви  не  літаєте!  відкиньте  ваші  гріхи
та  літайте,  як  люди,  або
хоча  б  як  казкові  птахи,
що  ними  розмальовується  проста  німецька  хата

https://m.youtube.com/watch?v=fkmnT3Wi2k4

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020


Велосипед

Якби  якісь  хоч  мала  я  колеса,
Чи  широчезні  крила  літака,
Чи  може  була  просто  стюардеса,
Чи  мала  б  я  прудкого  рисака
І  не  спинив  ніхто  його  галопу,
Я  б  рухалась  завжди  тоді  вперед,
Побачила  б  я  всю  тоді  Європу.
Згадала!  Ось  же  мій  велосипед!
Вагатися  у  виборі  не  схильна,
Я  вирушаю  у  нові  місця.
Я  молода!  Рішуча,  вперта,  вільна!
Я  завжди  йду  до  цілі  до  кінця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020


Я стану твоєю Ладою

Лиш  для  тебе  я  стану  Ладою,
А  ти  будеш  моїм  Сварогом.
Я  осяю  любові  лампадою
Весь  наш  шлях  земний  перед  Богом.
Молитви  мої  стануть  латами
І  твоєю  могутньою  силою.
І  весільними  світлими  шатами
Я  душею  лечу  білокрилою.
Я  тебе  все  життя  надихатиму,
Я  твоєю  буду  родиною.
І  у  нашому  краю  багатому
Найвірнішою  буду  дружиною.
Стану  я  сім'ї  берегинею,
І  для  тебе  завжди  насолодою,
Я  твоєю  буду  богинею,
Я  твоєю  буду  свободою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2020


Наставниця

В  своїй  завжди  відверта  правоті,
Енергію  несе  у  світ  жіночу.
Розрада  у  душевній  гіркоті.
Ділитись  всім  на  світі  з  нею  хочу.
Буває,  часом,  просто  промовчить,
Образити  нікого  не  посміє.
Порадить  щось  у  найскрутнішу  мить
І  від  душі  за  кожного  радіє.
У  голові  є  тисячі  ідей,  
Вона  завжди  крокує  в  ногу  з  часом.
На  жаль,  крім  неї,  мало  є  людей,
Що  з  невичерпним  мудрості  запасом.
Утішить,  знайде  правильні  слова
І  кожним  словом  вміє  окриляти.
Різниця  неважлива  вікова,
Вона  ж  бо  як  наставниця,  як  мати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020


Удвох під ночі чорними вітрилами

Удвох  під  ночі  чорними  вітрилами
На  хвилях  нас  гойдали  почуття,
Любов  текла  потужно  всіма  жилами
І  завдавала  ритм  серцебиття.
І  билось  моє  серце  незахищене,
Розлився  тілом  найсолодший  жар,
І  світосприйняття  було  завищене.
Ти  –  повелитель  мій  і  мій  владар!
І  ніс  нас  корабель  в  обійми  ночі,
В  найкращий  із  емоцій  ураган.
І  промовляли  ми  слова  пророчі:
"Я  –  твоє  море,  ти  –  мій  океан"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020


Цей дощ дошкуляє до щему душі

Цей  дощ  дошкуляє  до  щему  душі!
На  вушко  я  хочу  в  цю  мить  шепотіти  
коханому  свої  відверті  вірші,
І  щоб  ми  сміялися  начебто  діти.
Де  ж,  дощу,  ти    блискавки  ясні  подів?
Все  хлюпаєш  нудно  по  сірих  калюжах,
Такий  довгожданий  для  наших  садів...
Невже  ж  бо  тобі  до  мене  байдуже?!
Дай  блискавок,  грому  і  вітру  думок!
Щоб  бачила  силу  твою  я  потужну,
Щоб  любий  в  дорозі  і  змерз  і  промок
Обвій  вітром  шкіру  гарячу  і  пружну.
Я  здамся  без  бою  йому  у  полон,
Не  хочу  я  більше  п'янкої  свободи,
Вдихати  від  блискавок  буду  озон,
Проводити  струм,  ніби  ті  електроди.
Щоб  дотик,  немов  електричний  удар,
Його  наді  мною  лиш  збільшував  владу,
Ми  будемо  з  ним  найгарнішою  з  пар
І  прикладом  вірності,  миру  і  ладу.
О  як  же  я  рада  сумному  дощу!
Дивлюсь  у  вікно  і  його  виглядаю,
Побачу  й  в  оселю  привітно  впущу
Його,  його  душу  безгрішну  до  раю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020


Тремтіла я

Тремтіла  я  пронизана  морозом,
Від  того,  що  в  той  день  розповідав,
І  непідвладним  став  мені  мій  розум,
І  гнів  мене  душив  немов  удав.
Що  ж  в  світі  є  мерзеннішим  від  зради,
В  словах,  у  діях,  навіть  у  думках,
Бо  ти  лиш  здатен  бачити  принади
У  в  усіх,  крім  мене,  в  світі  цім  жінках.
Клубком  стояли  в  горлі  всі  образи,
Довіра  ж  бо  завжди  була  сліпа,
Тепер  тебе  цураюсь,  мов  прокази,
Мене  твоя  рука  хай  не  чіпа.
У  правді  благомисліє  священне,
Але  насправді  то  лиш  бла-бла-бла.
Я  ж  берегла  все  наше  сокровенне
Від  заздрощів  зміїного  кубла.
У  мене  все  всередині,  все  в  серці,
І  мої  сльози  бачить  лиш  блокнот.
І  в  своїм  серці  зачиню  я  дверці
Від  всіх  таких  як  ти  людських  істот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2020


Сьогодні день народження Шекспіра

Сьогодні  день  народження  Шекспіра,
Тож  написати    хочу  я  сонет,
Бо  надихнув  мене  Шекспір-поет,
І  його  муза  романтична,  щира.

Люблю  я  дуже  гратися  в  слова,
Та  ці  слова  і  мною  люблять  грати,
Одвічні  у  душі    моїй  дебати,  
Від  всіх  цих  рим  вже  пухне  голова.

Та  все  це  неймовірно  душетлінно,
Не  хочу  за  життя  оцінки  "два",
Тож  все  в  собі  зміню  я  докорінно.

Я  вірю  в  те  що  будуть  ще  дива,
Й  настане  час,  коли  я  неодмінно
Пограю  з  кимось  в  інші  вже  слова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2020


О, музо!

о  музо!  ти,  як  рідна  мати,
то  б'єш,  то  гладиш  по  щоці.
ти  бачиш?  вірш.  гайда  читати,
як  пишуть  справжні  фахівці!

а  я  сяк-так  прошкандибаю
добу  вечірнього  життя,
та  сяду  там,  на  небокраю,
мов  будда  сміху  й  каяття:

о,  синя!  в  небі,  що  на  ньому
три  у  сімнадцятому  ступені  зірок,
де  навіть  бог  виконує  свій  необхідний  урок,
щоб  панувати  у  світі  по-розумному  все,  по-новому

–  десь  я  був  там  корисним  болтом:
сонце  шалено  крутилося,  мов  колесо  без  механізму,
місяць  курив,  мов  замислений  сом,
закіптюжену  люльку  антропоцентризму;

світила  писали  закон  по  воді,
і  ось  вже  тоді
співаючи  пісню  на  17  нот,
всі  ваші  17  чеснот,
мов  одна  зірка,  сяяли:
як  обрані  твори  в  17  томах,
як  епос  про  похід  17  комах
за  море  на  туреччину.  повзе  уперта  жужелиця,
розвідують  незнаний  простір  вусики.
так  ваші  коси  сяють  вкружлиця,
і  по  гілках  стрибають  зелено-хвацькі  трусики:
вони  про  те,  як  в  листі  повітряні  кроти
чи  риють  лабіринти-коридори,
чи  пишуть  екзальтовані  до  вічности  листи,
хай  і  собі  на  горе.

а  ви  регочете.  –  то  ви
чи  великодні  дзвони?
хаха!  замріяний,  лови
ще  й  яблуко  червоне!
і  знов  стрибаєте  по  вишні:
не  вір  словам,  село!
моє  становище  –  горішнє,
щоб  весело  було.

вони,  як  Досвідчений,  Усик  і  Трусик,  
обговорюють  план  на  завтрашній  день.
я  бачив  ще  й  четвертого:  хлопчик-манюпусик,
що  вистрибує  з  рук  і  вислизає  з  кишень.

та  зараз  –  ці  двоє.  вже  третій  побіг
світ  за  очі  мабуть  по  пиво.
–  ну,  панство?  як  жити,  коли  кривий  ріг
продовжує  правити  криво?

–  продовжує?  фе,  заявляю  протест:
все  точиться,  все  проминає.
мальтійський  чи  кельтський  –  однаково  хрест
на  наше  майбутнє  лягає

пудовою  тінню!  хто  легший  і  швидший,
відкрутиться  і  розжиріє;
а  цей,  весь  прозорий  і  впень  таємничий,
наважиться,  та  не  посміє.

оце  такі  плани.  минуло  вікно,
вже  й  ції  навік  розминулися  двоє.  –    
дозвольте  ж  піднести  цей  келих,  і  зно
–  а  пчхи  –  вас  посвятить  в  великі  герої!

за  творами  хлєбнікова  та  псевдоняма:
"сині  кайдани"  та  "настання"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2020


Язик не для слова

Обтягнутий  стальним    колючим  дротом,
Закритий  у  собі  давно  від  всіх.
Ти  брав  усе  завжди  лиш  кров'ю  й  потом,
Непробивний,  міцний  немов  горіх.
Вдихали  аромати  ночі  й  сіна,
В  тобі  заграли  струни  кам'яні.
Перед  тобою  стала  на  коліна,
Ти  ніжно  косу  розплітав  мені.
Язик  став  інструментом  не  для  слова,
Нічого  не  промовили  вуста.
З  тобою  не  потрібна  була  мова.
Від  всіх  нас  вкрила  темрява  густа.
Від  насолоди  росяно  розтану,
Триває  наш  безмовний  діалог
Я  закарбую  мить,  таку  жадану,
Смаком  твоїх  величних  перемог.
Стискав  нас  зовні  неймовірний  холод,
Й  мене  до  тебе  міцно  пригортав,
Я  тамувала  твій  упертий  голод,
Та  голод  цей  лише  на  мить  згасав

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020


Нефрит

Мене  у  серце  назавжди  прийми,
Обравши  лиш  одну  з  цілого  світу.
Ніколи  не  наситимося  ми
Енергією  чорного  нефриту.
І  найп'янкішу  пристрасті  росу
Смакуй,  торкнувшись  лагідно  вустами.
Всі  відчуття  до  неба  піднесу.
Я  так  тебе  жадаю,  мій  Адаме!
Мене,  мов  книгу,  вперше  розгорни,
І  закохайся  з  першої  сторінки,
Мелодією  кожної  струни
Нас  огортають    сутінки-відтінки.
Всередині  невидимий  магніт,
І  скільки  б  ще  не  замикались  двері,
Тебе  притягне  знову  мій  нефрит,
І  затишок,
                                         і  дух  священної  вечері.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020


Свята покірність

Несли  чорти  на  вилах  наші  душі
На  вулиці  де  тисячі  людей
Плюють  у  душі  зі  своєї  груші,
І  топчуть  сотні  й  тисячі  ідей.
"Все  суще  має  суть"  –  все  ж  очевидно,
Йшла  з  правдою  за  руку  під  вівтар.
Дивився  в  очі  хтось  тоді  єхидно
І  усміхався  –  рідкісний  сухар!
Буває,  що  тримати  легко  марку,
Якщо  у  тебе  й  не  міцний  хребет.
Спалити  душу,  наче  ту  цигарку,
Й  чийсь  відчай  проковтнути,  мов  щербет.
Чийсь  біль  комусь  –  найвища  насолода,
Для  когось  ціль  –  для  когось  лиш  сміття,
Ляльок  не  бійся,  бійся  ляльковода,
Що  позбавляє  світосприйняття.
Упевненість  –  для  нас  лиш  макіяж,
Буваємо  в  душі  не  того  зросту.
Коли  кричиш  усім:  "Та  я  ж!  Та  я  ж!
А  сам  слабкий  і  не  тримаєш  посту.
Нас,  Божа  Воле,  решетом  просій,
Лиши  собі  лише  любов  і  вірність.
Хоч  кожен  свій  долає  шлях  земний,
Вінцем  на  ньому  всім  –  свята  покірність

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020


Мною було полюблено

мною  було  полюблено
дівчину  вкрай  красиву.
нею  було
буто  моєю  богинею:
такою  премудрою,
такою  прекрасною,
такою  милосердно-терплячою,
що  й  словом  не  сказати.

от  одного  разу  нею  було  сказано:
"що  ж?  а  мною  також
планується  закохатися  –
сподівайся  на  це,  та  не  дуже:
можливо,  мною  плетено
якісь  тенета.  ще  не  час  хотити  по  стерні.
цінований  мною,  
чом  би  тобою,  друже,
не  дано  було  спокою  мені

й  моїм  неперевершеним  чеснотам?
бо  ким  відчиняється,  тим  не  питається  хто  там,
бо  ясно,  що  той,  ким  постукано.  –  так
розв'язується  мною  всяк  запитальний  знак".

почувши  таке,  мною  було  надзасмучено,
розгнівано  і  навіть  збожеволено;
потім  сказано:

ким  було  тобою  сьогодні  пообідано?
чим  було  тобою  сьогодні  пообідано?

–  ще  невідомо.  ні,  богами  не  обираються  люди,
і  якщо  тобою  зараз,  наприклад,  не  буде
підено  на  південь  заради  променаду,
якою  мухою  не  буде  вкушено  тебе?
це  мною  не  питається,  не  плентаючися  позаду,
бо  твоє  мислення  сьогодні  знову,  як  завжди,  слабе.

нею  стало  осмислено,  та  лиш  на  хвилинку,
якусь,  напевно,  золоту
думку  про  недоцільність  мого  легковажного  вчинку,
оціненого  нею,  як  приреченість  на  самоту.

а  зроблено  –  ще  не  осмислено  ні  мною,  ні  нею  самою,
та  з  певною  неназваною  підлістю,
мною  гадається,  аж  через  край  святою.    

хай  зрозуміло  буде  вами,  який  це  безмежний  біль,
коли  розум  переобтяжено
неймовірною  незліченністю  вражень.
адже  мною  було  вже  докладено  всіх  неможливих  зусиль,
щоб  у  мирі  та  спокою,  
без  зайвих  на  то  зауважень,
тобою  було  проваджено
твоє  неспокійне  життя.

мов  стрічка,  в'ється  нами  стежка  за  лаштунки!  
еге  ж,  не  нами  топтана  ця  пізнавальна  стаття
з  журналу  "виноград  та  поцілунки"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2020


Вона ж лиш соромиться дня

М'яким  оксамитом  бутонів
Так  з  розуму  зводила  всіх
Не  бачачи  жодних  кордонів,
Та  інших  у  світі  утіх.

Та  сонце  хоча  і  сідає  –
Ніколи  воно  не  сидить.
Воно  і  ночами  блукає,
Чекає  на  вранішню  мить.

Царицю  ночей  і  чаклунку,
Умило  в  ранковій  росі.
І  та  від  його  поцілунку
Соромилась  як  і  усі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2020


Всі квіти соромляться ночі

Всі  квіти  соромляться  ночі,
Закривши  свої  пелюстки.
Заплющують  всі  свої  очі,
Та  є,  хто  й  не  спить  навпаки.

Бо  ніч  –  то  є  час  для  спокуси,
І  це  не  лише  для  людей,
Емоцій  п'янких  землетруси
Бувають  і  у  орхідей.

Пелюстки  відкрила  зухвало,
Упевнена  у  правоті,
Щось  дике  у  ній  вирувало,
В  квітковій  її  наготі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2020


Цілую, спи

Миттєвості  поділені  на  двох
Ти  голову  поклала  на  коліна.
Спокусливе  мереживо  панчох
Вогню  давало  більш  ніж  від  каміна.

Всього  що  знаю  сам  тебе  навчу.
Для  мене  ти  старанна  учениця,
Тобі  всі  рими  будуть  по  плечу.
Ти  з  пташеняти  виростеш  орлиця,

Не  бійся  відображення  дзеркал,
А  бійся  розбиватись  з  п'єдесталу.
Ти  осуду  ще  надіп'єш  бокал,
Але  тебе  не  дам  я  на  поталу.

Хоч  ти  не  ідеальна,  далебі,
В  тобі  є  мед  і  є  гірке  еспресо.
Потрібна  ти  мені,  а  я    тобі.
Цілую,  спи,  маленька  поетесо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2020


Торох-торох-торох

Торох-  торох–  горохом  б'ють  об  стінку,
Й,  нажаль,  не  розбивають  перешкод,
І  що  ж  переконати  може  жінку
Не  кидати  каміння  в  свій  город.

Не  вирішилась  у  своїх  бажаннях,
Життєвий  кожен  марний  їй  урок,
В  бридких  скона  на  долю  наріканнях
І  в  сенсопатології  думок.

І,  начебто,  усе  їй  зрозуміле,
А  ноги  все  ж  закатані  в  цемент,
Вона  хоч  відрізня  і  чорне  й  біле,
Але  розчарувалася  ущент.

Не  може  вона  рушити  ні  кроку,
І  зруйнувати  ще  не  може  стін.
А  хочеться  довіритись  пророку,
Щоб  вирішив  усе  за  неї  він.

Була  би  непохитною  та  віра,
І  більш  не  торохтів  би  їй  горох.
Та  себелюбства  треба  вбити  звіра,
Бо  поки  що  –  торох-  торох-  торох

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2020


Пророк

запитують:  які  ознаки  пророка?
дайте  подумати.  відповідаю:
як  не  сліпий,  то  хоча  б  без  одного  ока;
якщо  не  старцює,  то  з  великою  хатою  скраю.

не  вірите?  буває.  але  з  часом
всі  жарти  –  недоречні.  так  і  тут:
ми  сумніваємося,  радимося  й  з  ненькою,  й  з  тарасом,
а  все  ніяк  не  впораємося  з  курсами  валют.

гай-гай.  і  де  тут  наслідки,  і  де  тут  наш  месія?
зараз  побачимо,  лиш  пригадаймо,  як  то  раніше  було:
нам  кажуть:  ось,  беріть.  призначила  росія  –
вона  ж  дала  в  комплекті  й  віночка  на  чоло.

корону?  ні,  стривайте:  далі  буде.
а  тактика  така,  що  хоч  куди-сюди!
і  ми,  як  чесні  пересічні  люди,
вже  зобов'язані,  а  що  там?  пророк  без  бороди?

то  не  біда.  в  хазяйстві  знадобиться,
а  як  чого  не  вміє,  то  навчиться.

ще  не  було  такого,  щоб  пророка
одразу  визнали.  а  може,  ми  –  сліпі,
глухі  й  дурні,  бо  в  мізках  –  весела  заморока,
і  вітер  у  кишенях,  та  ще  й  батьки  скупі?

так  ось  про  технології:  розумним  посилають
дурного,  а  дурним  –  філософа.  диви:
і  того,  й  того  б'ють,  скубуть  і  зневажають,
немов  він  не  без  глузду,  а  вже  й  без  голови.

він  їм  про  цінності,  релігію,  науку,
освіту,  гуманізм,  театр  і  все  таке,
а  ті  регочуть.  кажуть:  візьми  себе  за  руку
й  веди  до  шлюбу  геть,  опудало  сільське!

а  як  міське,  ще  й  вміє  бити  віршем,
немов  сокирою:  "ось  я  вам  зараз  дам!"
то  зразу  затаврують  образливим,  найгіршим,
таким  страшним  судом,  що  вибачте,  мадам!

це  просто  жах.  про  цілі  й  поцілунки
колись  читав  їм  лекцію  –  і  що?  не  дочитав.
кричать:  "зціли  себе,  й  порви  свої  стосунки
з  самаритянками,  що  ходять  в  чоботях  без  халяв!"

до  чого  тут  халяви?  які  самаритянки?
вони:  "не  зцілюй  мізків"  –  пороки  поцвіли,
бо  "самарянки"  правильно  –  і  дай  нам  прочуханки,
що  тут  –  зелена  цвіль,  а  греки  –  не  орли,

й  нема  пророка  у  своїй  вітчизні!"
ну,  що  ти  скажеш?  знаю:  скрижалі  не  цвітуть,
закони  не  працюють.  нерви  –  не  залізні,
даремно  я  проторюю  свою  стражденну  путь!

На  тему:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868799

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020


Не я

Від  сну  прокинулись  берези,
Лунає  березня  дзвінок.
І  в  захваті  я  від  імпрези
Зазеленілих  гілочок.

Дерева  налилися  соком,
Цілющий  нам  дають  нектар.
Несуть  думки  мене  потоком,
Я  у  душі  завжди  бунтар.

Мені  кохання  не  знайоме.
За  що  любити  нас,  людей?
Для  мене  є  щось  більш  вагоме.
Природа  -  світу  апогей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020


Павич-плейбой

Пробачень  і  принижень  параноя
Постійно  плига  по  передчуттях.
Погляньте  но,  до  павича-плейбоя
Повзуть  панянки  по  прямих  путях.
"Пробачте,  пані,  просто  помилився,
Прийдеться  потім  правду  привідкрить."
Павич  причепурився,  поголився,
Попрасував  він  псевдоненасить.
Підняв  перо  і  пише  він  промову
До  пані.  Підозрілий  психопат!
І  посила  писульку  паперову
Усім  привітним  панночкам  підряд.
І  покохає  першенька  падлюку,
Потрібно  в  поміч  палицю  подать,  
Бо    підмете    пузатому  пилюку,
Повіривши  у  псевдоблагодать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020


ПМС

Сьогодні  настрій  був  скажений,
Лилися  сльози,  мов  ручай,
Кричала  щось  як  навіжена,
Прошу,  мій  друже,  вибачай!

Виною  стану  є  гормони,
Які  породжують  мій  стрес,
Це  не  якісь  вам  забобони  –
Його  величність  ПМС.

Чоловікам  не  зрозуміти,
Думок  шалене  казино.
Ходімо,  друже,  разом  пити,
Лікує  ПМС  вино.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020


Колись чула на базарі:

полюбила  женщина  мужичка  красівого  –
носить  його  на  руках,  мов  собаку  сивого.
на  районних  виборах  ставить  йому  галочку,
й  дозволяє  гавкати  на  малу  наталочку.
а  мала  наталочка  зроду  не  журилася:
а  бодай  ти,  женщино,  впала  й  покотилася,
що  у  тебе  в  голові  романтична  вавка,
а  твій  сивий  мужичок  вже  й  на  мене  гавка!

(Ця  пісня  не  моя,  її  я  почула  на  базарі)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020


А мені душеквітно!!!

Пахли  квітами  й  ладаном  мрії,
І  в  молитвах  летіли  до  неба.
А  краплинки  стікали  під  вії,
Бо  й  поплакати  іноді  треба.

Нашим  душам  потрібна  волога,
Щоб    вони  знов  і  знов  розквітали,
І  цвітінням  тим  славили  Бога,
І  звучали  думки  як  хорали.

Так,    молитва  –  то  справа  сумлінна,
Комусь  тої  не  треба  мороки,
Але  ставши  в  душі  на  коліна,
Ми  на  грунт  перетворим  пороки.

Грунт  той  –  досвід,  назавжди  він  з  нами,
І  посіявши  правди  насіння,
Забуяють  знов  душ  наших  храми
Хоч  не  видиме  їхнє  цвітіння.

Терпко  пахнуть  ще  ладаном  мрії
І  з  вікна  сяє  промінь  привітно,
Сльози  втер  він  і  висушив  вії,–
І  мені  стало  так  душеквітно!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020


Принцеса на вокзалі

Вокзал.  І  метушаться  електрички,
Везуть  для  замку  райдужний  цемент
Залізні  навіжені  істерички
По  коліях,  що  заржавіли  вщент.

А  на  пероні  вже  стоїть  принцеса,
До  серця  принца  у  руці  білет,
До  нього  вже  відома  їй  адреса
(Довідалася  через  інтернет).

Залазить  у  вагон,  в  купе  заходить,
І  там  уже  чека  на  неї  трон,
Сидить  вона  й  очей  з  вікна  не  зводить.
Кінцева.  У  трояндах  весь  перон.

Вистрибує,  ледь  втримавши  корону,
Таких  не  знало  серце  мандрівниць,
Красива,  молода,  ще  й  з-за  кордону,
Найкраща  серед  всіх  земних  дівиць.

У  серці  тім  прописка  не  завадить,
Але  замало  в  неї  є  часу,
Бо  покохавши  принц  уже  не  зрадить
Її  величну  бачивши  красу.

А  вад  чимало  в  тої  є  принцеси,
Й  багато  тарганів  є  на  даху,
У  неї  в  голові  постійні  стреси,
І  ще  багато  різного  жаху.

Уже  найвищу  в  серці  видно  вежу.
Мовчи,  принцесо,  бо  скінчиться  час.
Бо  не  красиву  вгледить  принц  одежу,
А  словниковий  твій  скупий  запас.

"Закоханим  заведено  мовчати!"
Такий  у  серці  принца  є  закон.
Бо  можуть  посадити  і  за  грати,
І  закатати  в  райдужний  бетон.

Але  дурна  принцеса-бунтівниця,
Попри  закон  той  відкриває  рот:
"Я  не  принцеса,  я  уже  цариця!
Каблучка  де?  Ти,  принце,  ідіот?!

Кажи,  бо  зараз  плигну  я  із  вежі!"
Й  по  сходинках  побігли  вартові,
Сирени  виють,  наче  при  пожежі,
Це  стрес!  Не  всі  лишаються  живі.


Та  стрибнути  -  то  краще  ніж  за  грати...
Бабах,  і  все  розбито  на  шмаття,
І  доведеться  принцеві  збирати
Уламки  свого  серця  все  життя.

І  в  кожному  уламку  тім  принцеса,
Що  увірвалась  стрімко  в  його  світ
Чудна  й  незрозуміла  поетеса,
Його  життя  одвічний  сателіт.

Кордони  серця  треба  закривати,
Його  щоб  не  розбив  ніхто  ущент.
Бо  принца  довго  треба  лікувати,
Він  всесвіту  стражденний  пацієнт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868598
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.03.2020


Мріяття

А  промінчики  сонячні  в  серпні
Випаровують  сум  з  наших  душ,
І  стирають,  як  ластик,  нестерпні
Чорні  дні  і  здувають  чимдуж.

Не  завжди  фарби  має  всі  пензель,
Що  виводить  картину  життя,
Але  кожен  важливий  в  ній  вензель,
Що  на  фоні  хмарок  з  мріяття.

Сонце  всім  нам  однаково  світить,
З  неба  не  посилають  дрібниць,
Лиш  добро,  і  усі  ми  зігріті
Теплим  світлом  небесних  зірниць.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2020


Безпринципні у липні

Літо  бігло  кудись  без  упину
А  вони  цілувались  у  липні,
Молоді  і  палкі,  безпринципні,
Намастив  їй  від  сонечка  спину.

У  любов  грали  багатолику,
Свій  уже  планували  сценарій,
І  тонув  у  безодні  він  карій,
Що  збивала  його  з  пантелику.

Засмагали  на  білому  пляжі,
Бриз  морський  -  це  найкраща  із  музик
Час  мина,  і  вона  уже  гудзик
Пришива  йому  на  камуфляжі.

Прощавай,  мій  солдатику  любий,
Може,  ще  ми  зустрінемось  в  липні,
Будемо  не  такі  безпринципні.
Прощавай  же  но,  мій  чорночубий...








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2020


Рояль

Вже  відхилилася  куліс  вуаль,
Почуто  буде  що  не  маю  й  гадки,
Очікувань  звивається  спіраль
Кудись  увись  і  не  чека  посадки.
Стоїть  на  сцені  мовчазний  рояль,
Виходить  музикант,  спинилась  тиша,
Рояль  для  музиканта  мов  ґрааль.  
Заграв  і  тиша  стала  вже  густіша.
Я  поринаю  у  безмежну  даль,
Де  час  і  часоплин,  і  часопростір,
З  обох  боків  я  бачу  там  медаль,
Де  янголи  і  ті  хто  миють  кості.
Мені  смакує  пристрасть  як  мигдаль,
І  ріже  трохи  стопи  мої  лезо,
З  обох  боків  є  темрява  проваль,
Не  можу  все  я  бачити  тверезо.
Кришталь  хоч  і  прозоріший  за  сталь,
І  в  нього  є  свої  правдиві  рамки  –  
Об  них  він  розбивається,  а  жаль…
Не  стану  клеїти  його  уламки.
Заграй  же  швидше  щастя  мій  коваль!
Із  музики  не  треба  мені  смутку,
Здійми  увись  емоцій  вертикаль,
Допоки  ще  не  сіла  у  маршрутку.
І  усмішок  нещирих  ти  не  скаль,
Я  знаю,  не  твоя  я  зовсім  муза,
Твоє  життя  вміщається  в  рояль
І  в  нім  тебе  ховає,  боягуза!



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2020


Зірки дитячого таланту

Зірки  маленькі  є    і  є  –  гіганти,
У  небі  сяють  тисячі  світил,
Що  запалили  їх  людські  таланти
Із  душ  дитячих  ніжних  білих  крил.

Не  кожен  з  нас  завжди  яскраво  сяє,
Та  може  розгорітись  за  життя,
Бо  іскру  божого  таланту  має,  
Дорослий  і  малесеньке  дитя.

Хтось  може  навіть  миттю  спалахнути,
Й  перегоріти  за  короткий  час,
Та  вчитель  зможе  знов  іще  роздути,  
Вогонь,  що  тліє  в  кожному  із  нас.

Невидимі  нам  сил  всевишніх  чари,
І  навіть  із  найвищого  даху,
Не  доторкнемось  всі  ми  через  хмари
До  пінки  із  молочного  шляху.

Зірки  близькі  й  далекі  одночасно,
Але  вони  спалахують  від  нас.
Їх  так  багато  і  це  так  прекрасно,
Їх  –  нескінченний  золотий  запас.

Зірки  краси  спалахують  від  танцю,
Дзвінкі  їх  осявають  голоси,
І  кожному  небесному  обранцю,
Вперед  відкритий  шлях  у  всі  часи.

Хтось  промінь  дав  завзяттям  до  науки,
Ну  а  комусь  дав  зірку  творчий  злет,
А  в  когось  золоті  чарівні  руки,
Чи  може  хтось  прудкий  легкоатлет.

Та  всі  таланти  із  дитинства  родом,
І  жевріє  у  кожному  із  нас
Надія,  щоб  із  кожним  їхнім  сходом,
Їх  кожний  промінь  сяяв  і  не  гас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020


Covid 2019

Ми  і  так  всі  думками  заражені,
І  свідомістю  зовсім  не  зрілі.
Ми  проблемами  перевантажені,
І  всі  тонемо  у  божевіллі.

Ми  вбираємо  всю  інформацію
Не  вдягаючи  респіраторів,
Глузд  втрачаючи  і  власну  рацію
Від  екранних  транквілізаторів.

Є  у  паніці  тільки  розруха,
Ось  порада  вам  не  із  газет:
«Не  лице  закривайте,  а  вуха,
І  на  час  відімкніть  інтернет!»


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020


Дитя - Земля

Безкрайній  космос.  Тиша  лине  дзвінко.
Зігріті  Сонцем  пресвятим  тіла.
Марс  –  чоловік,  Венера  –  то  є  жінка.
Між  ними  прірва  темряви  була.

Один  для  одного  кружляти  в  танці,
Для  кожного  блаженний  ідеал,
На  своїм  місці  всесвіту  обранці,
Запрошені  на  нескінченний  бал.

Вона  гаряча,  може  опалити,
Вона  бува  кричуща  й  мовчазна,
Але  у  ній  є  і  священні  скити,
Та  мало  хто  про  це  у  світі  зна.

А  Марс  мінливий,  теплий  і  холодний,
І  зітканий  він  із  рівнин  і  скель.
Суворий,  справедливий,  благородний,  
І  виважена  кожна  паралель.

Венера  -  це  створіння  із  любові,
А  Марс  її  надійний  завжди  тил.
Прикута  як  і  він  на  ланцюгові
До  найріднішого  з  усіх  світил.

А  їм  би  притягнутися  щосили…
І  диво!  Вже  з’явилось  немовля.
У  Всесвіту  колисці  похрестили
І  вічне  їй  дали  ім’я  –  Земля!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2020


Пірнай у чарку з головою

Пірнай  у  чарку  з  головою,
Знайди  у  ній  свою  кохану.
Ти  здався  сам  собі  без  бою
Поринувши  у  цю  оману.

Листи    що  ти  лишив  з  собою,
Давно  згоріли  й  перетліли,
А  може  зімкані  журбою,
А  може  й  зовсім  не  летіли.

Епітетів  не  треба  шквалу,
Сказавши  правду  непотрібну.
Вона  виносить  на  поталу
Й  на  думку  лиш  наводить  хибну.

Пірнувши  в  чарку  з  головою,
Брехливим  зв'язаний  комфортом,
Ти  розберися  сам  з  собою
І  краще  знов  займися  спортом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2020


Секс

Проводить  струм  тілом  від  гнучкості  танців
І  подих  гарячий  запалює  мить.
Злиття  відчайдушних  у  пристрасті  бранців
Протягливим  стогоном  ніжно  звучить.
Ти  більше  не  янгол,  звивайся  змією,
Хай  вершниця  мчить  до  своєї  мети.
Ти  будеш  моєю  і  тільки  моєю,
Ми  разом  повинні  цього  досягти.
Блищали  на  сонці,  мов  відблиски  шовку,
Закохані  в  швидкість,  нам  вдасться  цей  спринт.
Підкорюйся  завжди  мені  під  диктовку,
Я  твій  розгадаю  складний  лабіринт.
Вже  бризки  прибою,  близькі  до  причалу,
Спинилася  трохи  морська  течія.
А  потім  спочатку  і  мало  по  малу
Ти  знову  і  знову  ще  будеш  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020


Бла-бла-бла

"Не  буває  райдуг  без  дощу,
Не  буває  усмішок  без  сліз,
Я  тебе  уже  не  відпущу,
Скільки  б  не  зібрали  ще  валіз!
Намалюю  я  тобі,  мала,
Все  що  ти  захочеш  у  житті..."
І  так  далі,  тільки  бла-бла-бла.
Це  слова,  й,  на  жаль,  вони  –  пусті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020


Окриленним не треба взуття

Окриленним  не  треба  взуття,
Не  торкнуться  землі  їхні  ноги,
Їм  забуто  її  відчуття,
В  них  немає  ні  краплі  тривоги.
Окриленних  любов  підійма,
І  вдягає  їм  крила  на  спину.
Окриленним  земля,  то  тюрма.
Протриматися  б  довш,  без  упину.
І  ступнями  торкнутися  хмар,
Прохолодно  і  м'яко  пірнати,
Окриленність  дає  нам  у  дар,
Відчувати  і  ще  відчувати.
Тільки  б  зняти  кайданки-взуття,
Що  ваги  додають  і  тримають
У  взутті  ж  бо  нема  відчуття,
Коли  ноги  на  щастя  ступають...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020


Твоя Орхідея

Бутон  у  кремезній  долоні,
Довіра  і  впевненість  в  силі.
Тендітність  що  вдарила  в  скроні  
П'янким  ароматом  за  милі.

В  трикрапках  кричуще  мовчання,
Табу  і  захоплення  цвітом.
Це    тільки  пусте  існування  -  
Крізь  скло  напуватися  світлом.

І  як  же  про  це  їй  сказати,
Вона  ж  його  щастя  єдине?
Без  правди  не  буде  і  втрати,
Вона  ж  бо  на  волі  загине.

До  нього  тягнулась  магнітно,
Солодка  душі  панацея,
Йому  шепотіла  привітно:
"Добраніч.
                                       Твоя  Орхідея..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020


Балада про вовка

Безхмарне  небо,  місяць  засвітився,
Але  уже  не  виє  вовк-дивак,
Бо  з  ним  давно  колись  він  розлучився,
Й  собі  по  світу  ходить  одинак.
Вже  те  не  заворожує  світило,
Що  подих  поривало  і  жагу,
Було  хоча  колись  безцінно  миле,
Та  щастя  перелилось  у  нудьгу.
Він  не  такий,  як  вся  вовчина  зграя,
Він  сам  по  собі,  хоч  і  є  добряк,
І  він  чекає,  кожен  день  чекає,
Коли  всміхнеться  сонце,  давши  знак.
Він  закохався  у  його  проміння,
Зігрітий  ніжним  лагідним  теплом.
Воно  на  все  життя  його  святиня,
Хоч  і  не  бути  разом  їм  обом.
Він  був  щасливим,  що  його  лиш  бачить,
І  кожен  день  йому  він  шле  привіт,
Воно  для  нього  так  багато  значить,
Воно  для  нього  наче  цілий  світ.
Він  відчував  тепло  його  і  спеку,
Та  доторкнутись  як  йому  не  знав,
Бо  жаль,  воно  далеко,  так  далеко,
Лиш  видно  його  відблиски  заграв.
Давно  він  вити  перестав  ночами,
Заснувши  на  холодній  ковдрі  трав.
Вітаючи  вовчиними  піснями,
Його  світанок  кожен  він  стрічав.
Щодня  на  сонце  виє  вовк,  співає
Про  те  що  його  доля  не  проста.
Іде  у  даль  кудись  до  небокраю,
І  так  минають  всі  його  літа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020


Кокон

Ні!  Ти  мене  не  знищиш,  не  надійся,
І  більше  я  ніколи  не  прогнусь.
У  мене  є  своя  реальна  дійсність,
Не  буду  в  ноги  кланятись  комусь!

Замотана  тепер  у  кокон  нервів,
З  тобою  зараз  час  у  нас  важкий,
Тож  поки  що  для  тебе  стану  стервом,
Якщо  до  мене  також  ти  такий.

Я  в  коконі,  надії  скрізь  шовкові,
Та  купа  є  пустих  дурних  ідей,
Я  шовкопряд,  що  в  кожнім  своїм  слові
Нитки  із  сьогодення  все  пряде.

Нитки  ті  -  досвід.  Не  знайти  без  нього
Шляху  до  щастя,  і  ведуть  стежки
До  прірви,  бо  з  її  лише  порогу
Злечу  увись  метеликом  в  хмарки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020


Тюрма…

Ти  просто  вбив  мене  своїм  мовчанням,
Твоє  мовчання,  то  страшенна  річ.
А  я  чекала  просто  привітання
І  усмішки  з  тобою  віч-на-віч.
Така  я  прилетіла  із  Венери,
Мене  гнітить  мій  ілюзорний  світ.
Щоб  в  мене  не  скінчилися  всі  нерви,
Чекаю  на  твій  лагідний  привіт.
Я  не  така,  я  з  іншої  планети,
У  мене  все  не  просто,  зрозумій.
У  мене  так  завжди:  падіння  -  злети,
Й  жагуче  поривання  до  надій.
І  зіткана  із  інших  я  матерій,
Мене  без  правди  в  світі  цім  нема...

Та  чую  брязкіт,  зачинились  двері,
І  знову  тільки  побуту  тюрма...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2020


Дієслова

Я  не  існую  без  твоїх  прикметників,
І  без  іменників    мене  нема,
Мені  потрібно  буде  більше  скептиком,
Щоб  вірити  лиш  у  дієслова.
Ім'я  не  кожне  пишеться  з  великої,
Я  іноді  беззахисна  й  мала,
І  краще  би  я  була  безязикою,
Нічого  щоб  сказати  не  могла.
І  краще  би  душею  зовсім  висохла,
І  очі  щоби  скутала  пітьма.
Бо  я  злетіла  дуже-  дуже  високо,
Хоч  і  не  бачила  дієслова...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2020


Мій Прометей

Я  була  чесна  з  Вами,  я  не  грала,
Я  рідко  так  раділа  у  житті.
Та  не  проста  любов  буває  справа
І  не  завжди  усі  у  ній    святі.
Я  пір'ячко,  мене  Ви  не  схопили,  
А  значить  не  настав  іще  наш  час.
Ми  з  Вами  один  одного  любили
І  цього  не  відняти  вже  від  нас...
Життя  закрутить  так  як  й  не  чекаєш,
Не  знаю  що  ще  далі  нам  гряде,
Я  вірю  що  мене  колись  впізнаєш
У  натовпі  безликому  людей.
Я  буду  плямкою  на  сірім  фоні,
Яскравою  лиш  для  твоїх  очей,
І  почуття  знов  вдарять  в  наші  скроні,
Вогонь  даси  мені,  мій  Прометей.
Хоч  я  до  скель  обставин  ще  прикута,
Нас  розпачу  обох  орел  клює,
Сама  колись  з  нас  доля  зніме  пута,
І  кожен  з  нас  в  житті  знайде  своє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2020


Мої сини

Найкращі  у  житті  чоловіки,
Що  люблять  чисто,  вірно,  донестями.
Пройдуть  роки,  але  вести  стежки
Нехай  не  перестануть  вас  до  мами.

Моя  надія,  ніжність  і  тепло,
І  сміх,  що  ніби  щастям  напуває.
Нехай  в  житті  лиш  буде  в  вас  добро,
Нехай  ніхто  з  вас  горя  не  зазнає.

Мої  сини,  я  так  чекала  вас,
І  кожен  день  я  Господа  молила,
І  досі  ще  молюся  повсякчас
Щоб  доля  лиш  вам  випала  щаслива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020


Мой старик

Я  приду  к  тебе  кошкой  когда-то,
И  о  ноги  твои  я  потрусь...
Скажут:  "Так  не  бывает,  ребята"
Вот  не  верят  они,  ну  и  пусть!

А  я  буду  встречать  у  подъезда,
Хоть  состаришься  ты  уж  тогда,
Буду  белая  кошка-невеста,
Заколдованная  навсегда    ...

Я  прилягу  на  лавочке  чистой,
Нос  прикрою  пушистым  хвостом,
И  усну  в  ожидании  быстро,
Но  потом  это  будет,  потом.

В  день  возьмёшь  тот  меня  на  колени,
Хоть  одним  быть  по  жизни  привык.
И  раздастся  мурлыканье-пенье,
Все  поймёшь  ты  тогда  мой  старик...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867524
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2020


Орхидеи от бородача…

Мужчины  не  встречала  я  добрее,
Хоть  и  меня  он  тоже  не  встречал.
Цвели  и  пахли  диво-орхидеи
На  окнах  в  доме  у  бородача.

В  улыбке  расплывался  видя  кошек,
И  миру  свою  нежность  он  дарил,
Он  все  вокруг  любил  и  даже  больше,
Он  верил,  наслаждался  и  творил.
 
Он  за  своим  суровым  грозным  видом
Натуру  очень  тонкую  скрывал.
Он  был  ко  всем  всегда  душей  открытым,
И  мне  немножко  словом  помогал.

И  поутру  открывши  сонлцу  двери
Вновь  улыбнувшись  от  его  луча,
Я  получаю  диво-орхидеи
 От  незнакомого  бородача...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867409
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2020


КУЛЬБАБКИ

Люблю  весною  перші  я  кульбабки,
Що  сяють  пелюстками-промінцями,
Коли  бджола  на  них  поставить  лапки,
Й  її  гойдає  квітки  пагінцями.

Вже  скоро...  Час  настане  ще  для  квітів,
Вони  ще  розцвітуть  і  ще  зів'януть,
Вони  -  не  ми,  бо  радісні  щомиті,
Й  красу  свою  дарують  донестями.

Розпустять  ще  волоссячка  пухнасті,
Їх  зірвуть  й  сильно  дмухатимуть  діти.
В  кінці  цім  для  кульбаб  своє  є  щастя  -  
Зірвуться  до  продовження  летіти...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020


Мій Боже

Мій  Боже,  все  зроби  як  лиш  потрібно,
І  так  як  буде  краще  для  усіх,
Не  треба  мені  золота  і  срібла,
Лише  дзвінкий  синочків  моїх  сміх.

Молю  тебе,  управ  все  якнайкраще,
Когось  пошли,  а  к'огось  відведи,
Хоч  я  буваю  в  чомусь  непутяща,
Але  мене  ти  строго  не  суди

Ти  є  любов,  все  нею  напуваєш,
Але  надпить  ще  час  мій  не  настав,
Я  мрію,  як  мені  ти  наливаєш
Її  блаженний  і  святий  нектар.

Зроби  все  Боже  так  як  тільки  треба
Любов  була  щоб  радість  а  не  гріх.
Любов  що  подарована  із  неба  -
Це  дар,  вона  буває  не  в  усіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020


Ти моє море із слов'янських літер…

Ти  моє  море  із  слов'янських  літер,
Ти  бриз  що  гладить  лагідно  волосся,
Не  знаю  чи  зумію  ще  любити,
Але  душа  так  просить,  дуже  просить.

Мене  словами  ніжно  обіймаєш,
Й  підносиш  в  небо  гребенями  хвилей,
Хоча  мене  ти  досі  ще  не  знаєш
І  я  поки    не  рідна  і  не  мила.

Не  знаю  далі  буде  штиль  чи  буря,
Нехай  сама  все  розставляє  доля
А  я  вдихаю  море  і  римую,
У  літерах  твоїх  із  головою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020


У чому сила жінки….

У  чому  сила  жінки?  Хто  з  вас  знає?
В  красивих  і  продуманих  словах.
У  тому,  що  вона  всіх  поважає
Та  іноді  є  сильною  в  сльозах…

Від  того  що  не  очерствіло  серце
Від  всіх  переживань  і  всіх  страхів.
У  лагідному  доброти  озерці,
Що  радісно  приймає  дітлахів.

Є  сила  жінки  іноді  у  крику,
А  іноді  в  мовчанні  навпаки.
В  повазі,  незалежної  від  віку.
У  тому  що  взуває  каблуки.

В  красі,  що  не  згасає  із  роками,
В  тендітності  й  жіночності  своїй.
Ви  сильна!  Й  сила  Ваша  завжди  з  нами!
Й  вона  веде  нас  до  здійснення  мрій!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2020


Роздягнена

Роздягнена....  Як  дерево  без  листя,
О,  як  же  змерзли  всі  мої  гілки!
Із  вітром  сперечаюся  у  свисті,
Напевне,  всі  ми  є  такі  -  жінки.

Роздягнена...  Така  як  є  насправді,
Без  всіх  прикрас.  Ще  сплять  мої  бруньки,  
В  мені  іще  існує  місце  правді,
А  в  когось  може  бути  навпаки.

Роздягнена...  Беззахисно-сувора,
Чекаю...  Сонце  вигляне  з-за  хмар,
Зігріє  його  усмішка  прозора,
Так  мало  в  світі  сонця  –  більш  примар.

А  час  весни  настане  неминучий,  
Розпустить  листя  й  знову  промине.
Таких  як  я,  напевне,  ліс  дрімучий,  
Та  чи  впізнає  сонце  в  нім  мене?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2020


Видно різного ми ґатунку…

Ти  складався  лише  зі  слів
Із  простих  та  приємних  фраз.
Ти  словами  мене  захистив
Від    болючих  жития  образ.

Ти,  напевне  того  не  знав,
Що  складаюся  я  із  мрій.
Просто  в  світі  ти  не  існував
Я  ж  народжена  для  обійм.

Я  народжена  для  віршів,
Для  емоцій  і  поцілунків.
Ти  ж  складався  лише  зі  слів.
Видно  різного  ми  ґатунку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2020


Не слухай….

Занадто  багато  слів,
Для  наших  обох  уяв.
З'їдав  мене  страху  звір,
Добраніч  ти  не  сказав.

Хотілося  бачить  очі,
А  не  просто  гріти  вуха.
Й  якщо  ти  цього  не  хочеш  -  
Не  слухай  мене,  не  слухай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2020


Ще трохи

Весна  -  час  змін  і  час  прийнятих  рішень,
Ще  трохи,  моя  мила,  потерпи,
Все  краще  далі,  а  позаду  гірше,
Ще  виростиш  на  пагонах  шипи.

Іще  себе  навчишся  захищати
Від  слів  жагучих,  що  немов  серпи,
Зруйнуються  всі  ненависні  ґрати,
Терпи,  рідненька,  трохи  ще  терпи.

Ми  зрозумієм  хто  ми  є  насправді,
Ми  втілимо  наш  ірреальний  світ,
І  у  міському  галасному  ґвалті
Почує  першим  хтось  із  нас  "привіт!"


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2020


І сонце гріло лагідно сідниці

Уже  стомилась  я  від  теплих  пальт,
Тих  що  ховають  моє  ніжне  тіло.
Пейзаж  набрид  -  лиш  сірий  скрізь  асфальт,
Але  сьогодні  трохи  потерліло.
Цей  день  був  дуже  радісно  ясним,
 І  дуже  дзвінко  скрізь  співали  птиці,
І  сонечко  промінням  запальним
Крізь  джинси  гріло  лагідно  сідниці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020


Я лагідне перо із крил твоїх

Я  лагідне    перо  із  крил  твоїх,
З  тобою  я  писати  можу  знову,
Та  ідеальною  здається  мова,
Тих  фраз  offline  так  голосно  німих.

Пір'їнка  я  легка.  Лечу  за  вітром.
Один  лиш  страх  -  холодний  бруд  калюж,
Я  намагаюсь  втриматись  чимдуж
І  хтось  мене  спіймає  непомітно.

Так  я  перо  і  не  зітреш  чорнила
Хоч  ти  не  раз  стирав  свої  слова,
Я  їх  не  прочитала,  а  дарма....
Тоді  б  тебе  я  точно  окрилила...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020


Я стану ярким солнцем для тебя

Я  не  могу  любить  наполовину,
Всегда  я  с  обнаженной  душей.
И  хоть  имею  два  прекрасных  сына,
Пока  ещё  не  стала  я  большой.

Но  хоть  боюсь  ещё  раскатов  грома,
И  хочется  мне  с  птицами  летать.
Мне  хочется  порой  сбежать  из  дома
По  лужам  бегать,  но  ругает  мать.

Одеть  хочу  любимый  жёлтый  свитер,
В  дождливый  день  чтоб  радостно  шагать.
Иду  вперёд,  скорее  пропустите,
Я  счастлива,  меня  не  удержать.

И  несмотря  на  мерзкую  погоду,
Тебя  в  толпе  случайно  зацепя,  
Хоть  до  того  так  не  сияла  сроду,
Я  стану  ярким  солнцем  для  тебя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865902
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.02.2020


Духи, что с нотками ванили



Одни  слова  и  больше  ничего,
И  все  как  есть,  наивные  простые.
Он  говорил,  и  слушала  его,
Они  смеялись  над  нелепым  фильмом.
Она  ушла,  ведь  время  истекло,
Ну  а  его  по-прежнему  манили,
И  в  воздухе  витали  ,как  на  зло,
Ее  духи,  что  с  нотками  ванили.
Она  ушла  стал  город  снова  пуст,
Он  не  сказал  -  она  в  ответ  молчала,
Но  губ  ее  в  мечтах  был  сладкий  вкус,
И  вечности  тогда  казалось  мало.
Казалось  в  жизни  слишком  много      "но",
И  говорим  порой  слова  пустые,
Он  проморгал,  но  помнит  как  в  кино
Тогда  был  пьян  от  запаха  ванили...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865837
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2020


Я буду в платье цвета неба…

Я  буду  в  платье  цвета  неба
Когда  меня  увидишь  ты.
И  кем  бы  ты  на  свете  не  был,  
Судьба  нам  выстроит  мосты.

Случайности  ведь  не  случайны,
Нам  Бог  тропинки  всем  плетет,
Но  карта  этих  тропок  -  тайна,
Не  знать  нам  новый  поворот.

На  небесах  не  всех  венчали,
Ведь  много  не  дано  нам  знать.
Возможно  тоже  ты  отчаян,
И  ищешь  ту  же  блогодать.

А  я  иду,  стирая  время,
Не  зная  свой  километраж.
Двоим  нам  Бог  откроет  двери,
Когда  лишь  час  наступит  наш...

Хоть  будет  боязно  от  части
На  фоне  белых  облаков,
Мы  дорисуем  свое  счастье
Хотя  бы  несколько  штрихов...








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865763
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2020


Перехожий на фейсбуці


Ти  просто  перехожий  у  фейсбуці,
Сказав  мені  привіт,  ну  то  й  привіт.
Скупі  якісь  ми  шлемо  фрази  куці,
І  зазираєм  крізь  шпарину  в  світ
Той  що  не  зовні.  Й  досі  не  знайомі,
І  може  й  марний  весь  цей  діалог,
Твої  думки  мені  ще  не  відомі,
І  забагато  в  мене  є  вимог.
Ти  йшов,  спинився,  просто  перехожий.
Слова,  слова,  слова,  слова,  слова...
Ти  знаєш,  ми  с  тобою  чимось  схожі,
Відповіла  в  той  день  я  не  дарма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020


Душа безсмертна

Всього  лиш  смс,  нічого  більше,
Та  більшого  й  не  треба  зараз  нам.
Пишу  знов  на  любовну  тему  вірші,
Бо  ти  зайшов  в  душі  моєї  храм  .

Ми  іноді  занадто  вже  відверті,
Хоч  забагато  клопотів  і  справ.
Зневірені  в  своєму  ми  безсмерті,
Не  тих  ,  напевне,  кожен  з  нас  обрав.

Душа  безсмертна  й  треба  обирати
Красу  душі  але  не  тіл  красу,
Краса  душі  лиш  зможе  щастя  дати
Яке  не  підкоряється  часу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2020


Любов - для слабаків

Пройшло  багато  вже  віків,
Сердець  мільйони  розбивались.
Любов  лише  для  слабаків,
Вона  породжує  ненависть.

Стаємо  начебто  амеби,
Міняємо  себе  чомусь
Лиш  для  коханого  потреби.
"Люблю  тебе,  отже  здаюсь."

А  треба  мати  власну  думку,
Та  тільки  справжню,  крижану,
Щоби  не  мліть  від  поцілунку,
А  мати  витримку  стальну.

Любов  є  чимось  непотрібним,
Вона  лиш  мучить  нас  самих,
Ідемо  з  нею  шляхом  хибним
Глухих,  сліпих  і  ще  й  дурних...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020


А зима з нами в хованки грається…

А  зима  з  нами  в  хованки  грається,
Всі  прибрала  білі  сніжиночки,
Ніс  покаже,  і  знов  задирається,
І  не  трусить  сніжок  на  будиночки.

На  людей,  напевне,  образилась,
Ми  ж  бо  злі  стали  кволі  і  жалібні,
І  пробачити  нас  не  наважилась,
Ми  до  снігу  чогось  стали  жадібні.

Нас  пробачить  напевне  лиш  в  лютому,
Сніг  насипле  мов  стружку  кокосову,
Негаразди  знов  стануть  забутими,
І  збиратимем  радощі  стосами.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020


Бери мене

"Ану  зберись,  ти  ж  не  ганчірка,
Вже  досить  сліз  гірких  калюж,
Фарбуйся  й  швидко  на  вечірку
Вдягни  підбори  і  чимдуж.

Не  закохаються  у  нюню
Скоріше  шмарклі  витери!"
"А  я  й  нічого  ще,  гарнюня,
Чекаю  ,  принце  мій,  бери!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2020


Іди

Іди  ,  тебе  я  відпускаю,
І  не  жалкую  ні  про  що
За  все  тебе  я  пробачаю,
Якщо  ти  каєшся  якщо...
Зросту  я,  сильною  знов  стану,
Тобі  тепер  наперекір,
Я  душу  викую  з  титану
Після  усіх  цих  недовір.
Так  часто  другі  шанси  марні,
І  час  не  змінює  людей
У  всіх  нас  долі  не  безхмарні,
Без  хмар  лиш  небеса  очей
Коханих,  де  ж  бо  це  кохання,
Які  його  шляхи  земні,
Я  не  залишу  сподівання,
Колись  ще  пощастить  мені...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2020


Коли знов їжа набува смаку…

Коли  знов  їжа  набува  смаку,
Коли  ,  мов  відчуваєш  невагомість,
Коли  подію  проковтнув  гірку,
Та  все  пройшло  і  ти  зітхнув  натомість.

Коли  не  рветься  серце  на  шматки,
А  душу  тільки  спокій  огортає  ,
Коли  проблем  розкрилися  дужки
І  щастя  у  віконце  зазирає.

Життя  це  річ  складна  ,  та  справа  в  тім
З  якого  боку  на  усе  дивитись,
Лиш  запросити  треба  радість  в  дім,
І  на  щасливих  знов  перетворитись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019


Усе спочатку

Усе  спочатку,  наче  й  не  знайомі,
І  тільки  перша  зустріч  нам  гряде.
Ще  буде  час  в  однім  пожити  домі,
І  доля  нитку  довгу  нам  спряде.

Зневірені  ми  в  нас  самих  дощенту.
В  минуле  хай  закриється  альбом!
Збудуємо  все  знову  по  фрагменту,
Хоч  буде  дуже  важко  нам  обом.

Мені  лишилось  тільки  сподіватись,
Щоб  у  старе  не  було  вороття.
Я  хочу  знову  в  тебе  закохатись,
Щоб  рідним  став,  одним  на  все  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019


Любить - это…

Любить  -  это  значит  прощать,
Обиды  былые  не  помнить,
Любить  -  это  значит  мечтать
Желанья  любимых  исполнить.

Любить  -  значит  все  понимать,
Без  слов,  без  намеков  ,  а  просто.
Любить  -  это  значит  не  врать,
А  все  лишь  по-правде,  серьезно.

Любить  -  это  значит  обнять,
Тогда  когда  грустно  и  страшно
Любить  -  это  не  обвинять,
Не  помнить  ошибок  вчерашних.

Любовь  -  это  труд  и  большой,
И  плод  лишь  тому  он  приносит,
Кто  только  с  открытой  душой
Слова  "я  люблю"  произносит.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858980
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2019


Ризи шкіряні

Нам  Бог  усім  дав  ризи  шкіряні,
Ми  всі  заручники  людської  плоті,
 І  поки  не  опинимось  в  труні,
Потрібність  всі  ми  маємо  у  злоті.
Узяли  гаманці  нас  під  арешт,
І  хочемо  собі  лиш  догоджати,
Але  життя  проживши  врешті-решт,
Ми  божої  не  маєм  благодати.
Нам  Бог  усім  дав  ризи  шкіряні,
Для  душ  тіла  всього  лише  одежі,
І  ми  повинні  жити  не  в  багні,
І  знати  у  дозволеностях  межі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019


Найкращий батько

Ти  батьком  був  і  є  завжди  хорошим,
Кажу  тобі  спасибі  за  синів,
Хотілося  щоб  все  тривало  довше,
Та  скоротити  все  ти  захотів.
З  тобою  завжди  будем  мама  й  тато,
Хоч  буде  трохи  боляче  мені,
Та  будемо  із  дітьми  ми  гуляти  
Ховаючи  байдужість  в  глибині.
Тебе  ніхто  ніколи  не  замінить,
Бо  в  кожного  одні  лиш  є  батьки,
Й  колись  ,  можливо,  думка  опромінить,
Й  зривати  здатен  станеш  ти  зірки.
Та  час,  на  жаль  ,  працює  не  на  благо,
Від  болю  зараз  сльози  по  щоці,
Та  вимуштрую  в  собі  я  відвагу,
Загоїться  все  -  лишаться  рубці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2019


А я такая потеряшка

А  я  такая  потеряшка,  
Все  перепуталось  во  мне  .
Кручу  на  палец  я  кудряшки
Сама  с  собой  наедине.

В  своих  запуталась  я  чувствах,
Совсем  не  знаю  ничего,
А  в  голове  как  будто  пусто,
И  в  сердце  нет  кое  кого.

Хочу  взлететь  и  оторваться,
Но  ведь  не  в  этом  моя  цель,
И  чтобы  на  земле  остаться
Возьму  тяжёлую  гантель...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858435
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2019


Швиди ж бо, голочко, швиди

А  голочка  вперед  -  назад,
І  швидко  день  уже  минає,
Іде  вже  сонечко  на  спад,
А  я  сиджу  і  вишиваю.

Нанизую  на  нитку  сум,
А  потім  ще  беру  я  радість,
Є  повно  в  мене  різних  дум,
Їх  зачаровує  строкатість.

На  фоні  темному  завжди
Ясніше  видно  світлі  барви,
Швиди  ж  бо,  голочко,  швиди,
Щасливу  долю  виший  вправно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2019


Ты мой по-жизни оптимизм

Ты  мой  по  жизни  оптимизм,
Жаль  на  тебя  я  не  похожа.
Держись,  хорошая,  держись,
Все  вместе  в  этой  жизни  сможем.
Моя  подружка,  мой  причал,
Ты  можешь  строгой  быть  и  доброй,
С  тобою  скучный  сериал
Вдруг  интересным  стать  способен.
С  тобой  стает  вкуснее  чай,
С  тобою  слаще  кофе  горький,
Пускай  ругаешься,  пускай  ,
Твоим  всегда  буду  ребенком.
Ты  знай  ,  мамуля,  я  ценю,
То  что  всегда  мне  помогаешь.
За  все  Прости  ты  дочь  свою,
Тебя  люблю,  надеюсь,  знаешь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858328
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2019


Скінчилися метафори

В  мені  скінчилися  метафори,
Стомилась,  б'є  реальність  через  край,  
Кому  є  діло  до  пустої  амфори,
Любові  був  у  мене  неврожай.
Я  обплету  лозою  виноградною,
Того  хто  лиш  любов'ю  обгорне,
Я  скільки  буде  сили  надихатиму,
Того  хто  лиш  любитиме  мене.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019


Зітру слова що слізний мають префікс

Автобусе  ,  спинись  я  вийду  зараз,
Уже  дісталась  я  до  точки  Х,
На  волю  хочу,  весь  набрид  цей  хаос  
У  голові  уже  ідея  фікс.
Відроджуся  із  попелу  як  фенікс  ,
І  споміж  людських  недолугих  слів
Зітру  всі  ті  що  слізний  мають  префікс,
Розчарував,  розбив  і  розлюбив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019


Мовчу, соромлюсь

З  тобою  мій  язик  стає  бетонним,
Тобі  сказать  не  можу  всі  слова,
Залізну  відчуваю  перевтому,
І  обертом  з  тобою  голова.
Коритимуся  кожному  наказу,
Я  хочу  розчинитися  в  тобі,
Я  хочу  все,  сьогодні  і  одразу,
Хоч  і  не  розібралася  в  собі.
Ніколи  ти  не  смій  мене  жаліти  ,
Я  сильна,  все  здобуду  я  сама,
Важкий  язик,  не  можу  й  шепотіти,
Мовчу,  соромлюсь  ,  може  це  й  дарма...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019


Від дружби до любові

Від  дружби  до  любові  скільки  кроків?
Завжди  кохання  нам  було  табу,
Але  ставав  ріднішим  рік  за  роком,
Й  останнім  часом    завжди  поруч  був.
В  мені  ламався  дуже  часто  стержень,
Але  словами  ти  мене  тримав,
Зробив  ти  набагато  більше  звершень,
Ніж  той  який  нещиро  обіймав.
Ти  рідний  і  далекий  одночасно,
Й  сама  не  знаю  дружба  чи  любов,
Ти  ще  не  мій,  і  маєш  стежку  власну,
Та  обпалити  крила  страшно  знов.
Від  дружби  до  любові  скільки  кроків?
Чи  може  кілометри  ще  доріг?
Самотня  ВЖЕ,  а  ти  ЩЕ  одинокий.
Хто  ж  з  нас  в  житті  коханим  бути  зміг?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019


Я хочу в голове разложить все по папкам

Я  хочу  в  голове  разложить  все  по  папкам
И  скопировать  все  на  надежный  носитель,
чтобы  не  растерять  всех  прекрасных  и  сладких,
окрыляющих  жизни  важных  событий.

Я  хочу  навсегда  сохранить  все  портреты
тех  людей  чьи  поступки  ко  мне  были  с  плюсом,
Ну  а  тех  кто  в  овечку  был  переодетый
Передвинуть  в  корзину,  как  будто  бы  мусор.

Я  хочу  сохранить  голоса,  будто  песни,
Всех  любимых  людей,  чтоб  всегда  были  живы
И  нажать  в  уголочке  на  красненький  крестик,  
Всех  кто  были  ко  мне  лицемерны  и  лживы.

И  создать  наконец  ту  важнейшую  папку,
Что  в  себе  не  содержит  нисколечко  файлов,
Год  за  годом  собрать  в  ней  большую  охапку
Всех  грядущих  событий,  что  вызовут  смайлы!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857839
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.12.2019


Відносинам потрібна ампутація

Відносинам  потрібна  ампутація,
Гниє  гангрена  низьких  почуттів,
Наша  любов  зазнала  деформації,
Лишилось  не  багато  жити  днів.
Потрібно  нам  скоріш  усе  відрізати,
Щоб  ми  не  залишились  в  цім  багні,
Ми  виявились  дуже-дуже  різними,
Й  змінитися  ніхто  з  нас  не  зумів.
Відносинам  потрібна  ампутація,
Загояться  ці  рани  через  час,
Лишиться  шрам  ,  відсутня  буде  грація,
Але  лишить  живими  доля  нас  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2019


Була сліпа

Мої  вірші  були  каталізатором,
Тягнула  все  я  на  своїм  горбі.
Чимало  нелюбові  індикаторів
Я  дуже  часто  бачила  в  тобі.
Дивлюся  у  минуле  і  жахаюся,
Як  бути  я  могла  така  сліпа,
Напевне  в  людях  я  не  розбираюся,
Не  бачила  як  низько  ти  упав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019


Всему виною только гороскоп

Всему  виною  только  гороскоп,
Мы  люди  ведь  совсем  не  виноваты.
Кто-то  возможно  в  жизни  любвефоб,
Чужды  любви  ему  энерготраты.
А  для  других  любовь  есть  как  вода,
И  без  нее  прожить  немного  можно,
Но  кактусом  не  стану  никогда,
Нужна  мне  влага,  слов  приятных  дождик.
Виновник  всех  пороков  гороскоп,
Отличное  ,  неправда  ль  оправданье,
Вот  думай  так  и  будет  всё  тип-топ,
Лишь  в  сказках  есть  взаимопониманье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857664
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.12.2019


Тобі так до лиця усі ці зморшки

Тобі  так  до  лиця  усі  ці  зморшки,
Твій  погляд  досі  ясний  і  чіткий.
Готуєш  найсмачніший  в  світі  борщик,
І  хліб  твій  ароматний  і  хрусткий  .
На  вихідні  до  тебе  знов  приїду,
Ми  чаювати  будем  за  столом,
Зав'яжемо  розмову  за  обідом,
А  потім  разом  пройдемось  селом.
Ти  досі  молода,  хоч  літ  багато,
Й  великий  за  плечима  досвід  є,
Тобі  завжди  я  можу  розказати
Про  те  що  крає  серденько  моє.
Роки  твої  хай  будуть  нескінченні,
Час  радості  прекрасний  настає,
Багатства  з  щастя  хай  неосягненні
Тобі  так  щедро  доленька  дає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019


Между нами одни лишь вопросы

Между  нами  одни  лишь  вопросы,
Этот  хлам  весь  нам  не  разобрать,
Для  кого-то  легко  все  и  просто,
А  кому-то  пришлось  пострадать.
Знаю,  в  жизни  ведь  всяко  бывает,
И  любви  в  нас  запуталась  нить,
Что  надёжно  друг  с  другом  скрепляет.
Как  распутать?  Как  все  починить?
Помаленьку,  тихонько  и  долго,
Нужно  нам  ее  всю  размотать,
Ведь  нежна  эта  нитка  из  шелка,
Можно  быстро  все  нам  разорвать.
Между  нами  лишь  знаки  вопроса?
Хоть  до  точки  уже  мы  близки,
Нитка  рвется  при  грубом  износе,
Но  связать  сможем  мы  узелки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857572
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2019


Рожденні в шкаралупі

Куди  поділася  успішна  гарна  жінка?
Де  ділась  посмішка  і  запал  зник?
Щодня  кружляє,  трудиться  як  бджілка,
Робота,  кухня,  діти,  чоловік.

Із  нею  сталися  якісь  метаморфози,
У  вихорі  буденності  завдань
Команда  є  :  "Не  виділяти  сльози!"
Бери  й  роби,  ніяких  тут  зітхань.

О  як  щастить  рожденним  в  шкаралупі,
Хто  є  байдужим  до  чужих  проблем,
До  мрій  летить  хто  ніби  баба  в  ступі,
Для  тих  в  кого  кар'єра  -  перша  з  тем.

І  як  тоді  розквітнути  їй  знову,
Як  віднайти  основу  всіх  основ,
Виконувати  лиш  одну  умову:
"Себе  любити  й  скрізь  творить  любов!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019


Впусти же зиму, осень дорогая

Уже  зима,  а  под  ногами  лужи,
Уже  зима  ,  а  снега  еще  нет.
И  жаждет  каждый  серебристой  стужи,
Чтоб  искор  снега  белый  лился  свет.
Повсюду  грязь,  испачкала  сапожки,
Так  неуклюжи  и  смешны  шаги,
Хоть    я  ступаю  очень  осторожно.
А  мне  сейчас  так  хочется  пурги.
Хочу  сейчас  быть  дома  с  чашкой  чая,
И  вьюгу  за  окошком  наблюдать,
Впусти  же  зиму,  осень  дорогая,
Ты  через  год  все  сможешь  наверстать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857474
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.12.2019


Нова

Пряними  барвами,  сірими  хмарами,
І  прохолодним  дощем,
Щедрим  врожаєм,  пожухлими  травами
Й  почервонілим  плющем
Осінь  приходить  із  кошиком  спогадів
Й  час  свій  сповільнює  біг,
Будем  звикати  повільно  до  холоду
Поки  не  випав  ще  сніг.
Йду  я  вперед,  золотою  периною
Вкрита  волога  земля,
Вітер  листком  грає  ніби  пір'їною,
Виходом  буйним  кружля.
І  хоч    іще  я  не  встигла  зробити  все
Думка  мене  окриля:
Вже  через  рік,  як  лиш  доля  не  битиме,
Буду  новою  вже  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2019


Свяжи, родная , мне носочки

Наш  кот  играется  клубочком,
Мы  с  мамой  вместе  смотрим  фильм.
Свяжи  родная  мне  носочки,
Чтоб  в  стужу  быть  с  теплом  твоим.
Вязала  мне  давно  пинетки,
Теперь  размер  тридцать  седьмой,
Но  все  равно  твоя  я  детка,
Хоть  стала  я  давно  большой.
Меня  по-прежнему  ругаешь,
И  учишь  как  на  свете  жить,
Меня  одна  ты  понимаешь,
И  можешь  даже  злясь  любить.
Так  жалко,  что  я  повзрослела,
И  у  меня  своя  семья,
Но  рядом  быть  всегда  хотела
С  тобою  доченька  твоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857236
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.12.2019


Дріт

Ти  дріт  не  з  міді,  ти  міцний  сталевий,
Під  себе  не  зігнути  вже  тебе,
Але  у  мене  не  сталеві  нерви,
Замало  у  мені  міцних  стебел.
Я  також  дріт,  туди-сюди  хилюся,
Мій  алюміній  ,  хоч  гнучкий  метал,
Та  скоро  зовсім  я  переломлюся,
А  ти  прямий,  і  виду  не  подав.
Чоловікам  ,мовляв,  не  треба  гнучкість
Жінки  ж  повинні  м'яко  обвивать.
А  ти  мене  тримаєш  як  наручник,
Пусти  ,  я  хочу  прямо  постоять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2019


Мой сухарь

Доброе  утро,  мой  родной  сухарь,
Я  к  черствости  твоей  давно  привыкла,
Садись  за  стол,  налью  тебе  я  чай,
А  дальше  быт,  и  каждый  день  по  циклу.
В  тебе  уж  ничего  не  изменить,
Но  утром  мы  немного  забываем,
И  можем  твою  черствость  размочить  
Добавив  теплых  слов  нам  в  чашки  чая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857137
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.12.2019


Рух

Давно  я  закохалася  у  рух,
Давно  я  закохалася  у  швидкість,
Цей  рух,  як  ліки  від  душі  недуг,
А  швидкість  найулюбленіша  звичка.

Біжу  вперед,  вдихаю  запах  мрій,
Узута  я  в  улюблені  кросівки,
А  ніг  мої  торкається  пирій,
біжу,  уже  спускаюся  із  гірки.

Ще  трохи!  Швидше!  Ну  давай,  давай!
Невже  сама  себе  не  переможеш!?
Не  думай  лиш  свободу  відчувай,
Лиши  позаду  все  що  так  тривожить.

Я  зараз  вільна,  я  життя  люблю,
Мене  вже  не  турбує  все  буденне,
Я  зараз  вільна,  я  вперед  лечу,
І  вітер  дме  в  лице  мені  південний.

Ходити  не  цікаво  вже  мені,
Із  звірів  точно  я  не  черепаха,
Я  розженусь,  відшто́вхнусь  від  землі
І  в  небо  полечу,  неначе  птаха.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019


Все в жизни случается вовремя

Все  в  жизни  случается  вовремя,
Ты  знай  и  не  верь  никому,  
Любую  на  свете  историю
Творить  нужно  лишь  самому.
Не  думай  так  много  о  будущем,
Живи  только  здесь  и  сейчас,
И  если  случается  худшее,
Души  станет  крепче  каркас.
Не  думай  зачем  и  за  что  же  мне,
Вон  там  знают  точно  зачем,
И  вовсе  не  чтоб  уничтожить  нас  
Не  чтоб  наказать  нас  совсем
Все  это  судьбою  придумано,
А  чтобы  нас  всех  закалить.
В  поступках  чтоб  стали  обдуманы,
И  стали  друг  друга  ценить.
Идя  в  даль    путями  терновыми
Ты  нос  свой  вниз  не  опускай!
Все  в  жизни  случается  вовремя,
 Держись      ты  и  не  унывай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857017
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.12.2019


А, може, краше бути кішкою?

А  може  краще  бути  кішкою,
Гладенькою,  м'якою  і  пухнастою,
Корисною,  але  такою  ніжною,
І  щоб  мене  завжди  хотів  торкатися.
Могла  щоб  класти  на  коліна  голову,
А  ти  мене  не  втомлювався  гладити,
Приходити  під  ковдру,  коли  холодно,
Та  інколи  у  час  сумний  розрадити.
Щоб  ти  робив  усе  за  для  приємностей,
А  мурчала  лиш  від  задоволення,
В  красі  котячій  мала  би  я  впевненість,
Бо  людськім  тілі  більше  поневолення.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019


Перший сніг

Із  хмар  хтось  наче  борошна  насипав,
І  я  радію  як  дитя  без  меж,
З  синочками  ми  щось  із  снігу  зліпим,
Вони  щасливі  і  я  ними  теж.
О,  скільки  ж  нам  потрібно  всім  для  щастя,
До  нього  зовсім  формула  проста:
Сніжиночки  білесенькі  пухнасті,
І  календар,  що  наближа  свята.
Як  добре  що  маленькі  зовсім  діти,
Душа  дитинство  з  ними  поверта,
Ялинка  чарівна  у  залі  світить,
І  Дід  Мороз  в  оселю  завітав.
І  я  сама  чекаю  подарунки
Із  усмішок  ангеликів  моїх,
Вони  кладуть  в  свої  пусті  пакунки,
Свій  щирий  і  дзвінкий  дитячий  сміх.
І  я  щаслива,  більшого  не  треба,  
Вже  Новий  рік  ступає  на  поріг,
Мої  дитятка,  думаю  про  себе,
Доросліш  слали  на  один  ще  сніг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2019


Іще не час

Не  треба  нам  чекати  слушний  час,
Не  треба  цього  часу  для  розлучень.
Достатній  словниковий  в  нас  запас
І  декілька  знайдем  словосполучень.
Нам  цінності  сімейні  до  душі,  
Нам  діяти  несила  радикально,
Ми  начебто  нікуди  не  спішим,
Та  що  ж  побачим  в  час  життя  фінальний.
Ми  часто  поряд  але  не  разом,
Один  для  одного  ми  згубні  звички,
Та  забагато  в  нас  життєвих  норм  ,
Партнерів  щоб  мінять  як  рукавички.
Колись  давно  закоханість  була,
І  нам  колись  обом  дахи  зривала,
Та  після  неї  більш  не  віднайшла,
Того  що  ми  спочатку  відчували.
І  мрію  я  про  те  що  ти  знайдеш,
В  житті  своїм  по-справжньому  кохану,
Їй  подаруєш  почуття  без  меж
Хоч  зовсім  це  тобі  не  притаманно.
І  я  тоді  з  полегшенням  зітхну,
Що  ти  щасливий  і  не  одинокий,
Що  вистачило  в  тебе  талану
Зробити  вирішальні  перші  кроки.

Сумую,  злюсь,  але  любов  жива,
Хоч  поцілунки  вже  забули  губи,
Та  промовчу,  скажу  лише  слова:
"Іди  но  вже  вечеряти,  мій  любий"....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2019


Найди меня

Ты  отыщи  меня  любимый,
Тебя  ждала  я  много  лет.
В  любовь  я  верила  наивно,
Но  оказалось  ее  нет.
Так  жду,  меня  ты  окольцуешь,
Навек  я  пташечка  твоя.
Меня  ты  нежно  поцелуешь,
Взлетим  мы  голову  сломя.
Подаришь  мне  из  слов  богатства,
От  них  я  снова  разцвету,
И  будет  просто  забываться,
Все  что  творило  суету.
Прошу  найди,  я  сдесь  закрыта,
Тебе  сквозь  стены  я  кричу,
Мне  рот  завязан  гадким  бытом,
Я  умираю,  не    дышу.
Прошу  найди,  пока  не  поздно,
Хотя  не  знала  никогда,
Тебя  я  очень  жду,  серьезно,
Лишь  позови  -  скажу  я  "да"!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856599
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.12.2019


Вулик

Не  бійся  повернути  все  назад,
Не  бійся  подивитися  в  минуле!
Життя  вже  не  солодкий  мармелад,
І  люд  шумить,  неначе  повний  вулик.
Дивлюся  я  і  спогади  сумні,
Не  на  своєму  зараз  зовсім  місці.
Згоріли  ідеали  у  вогні,  
Усі  наївні  здогадки  недійсні.
Я  знаю,  що  "ніколи"  -це  табу,  
Але  все  ж  інколи  сказати  можу  .
До  болю  звикнути  призначено  рабу,
Але  рабом  не  може  бути  кожен.
Навколо  зараз  люди  всі  чужі,
Не  вистачає  й  тих  хто  був  не  другом.
Розвіялись  прекрасні  міражі.
Душа  страждає  болісним  недугом.
Усі  ми  в  клітку  загнані,  мов  звір,
Лиш  гроші  наші  стіни  і  кордони.
Нема  настр'ою  на  здолання  гір.
Ми  віримо  в  безглузді  забобони.
Стежина  долі  в  кожного  своя,
Але  на  ній  завжди  є  роздоріжжя.
Куди  ж  нам  повернути  власне  "я",
Щоб  нам  надалі  якнайкраще  вийшло.
А  що  як  ти  повернеш  не  туди?
Чи  буде  шанс  вернутися  в  минуле?
Заплющив  свої  очі  та  іди!
Вже  чуєш,  там  стихає  шумний  вулик...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2019


Я душу отдаю свою в ремонт

Я  душу  отдаю  свою  в  ремонт,
Ей  так  необходима  реставрация,
Терпения  в  ней  открутился  болт
И  от  проблем  подверглась  деформации.
Она  все  время  что-то  барахлит,
И  стала  очень  тонкой  и  хлипкою  ,
Порой  в  ней  что-то  мерзосно  скрипит,
Что  слезы  лью  и  становлюсь  я  нытиком.
Одна  проблема  мастера  найти,
Ключи  ведь  не  у  каждого  имеются,
Не  каждый  ее  сможет  завести,
Чтоб  закрутилась  в  счастье  будто  мельница.
Не  каждый  сможет  время  отыскать
В  своем  загруженом  по  жизни  графике.
Не  каждый  ее  сможет  разобрать,
Да  и  собрать  чтоб  силы  не  утратила.
Ищу,  хоть  объявление  пиши,
Но  что-то  мастер  вовсе  не  находится  .
Их  рядом  нет  иди  ищи-свищи,  
Возле  меня  они  совсем  не  водятся.
Ну  а  пока  останусь  с  той  что  есть.
Душа  ,надеюсь,  скоро  не  сломается.

На  время  заверну  ее  я  в  жесть.
Пока    найдется  тот  кто  разбирается  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856503
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.12.2019


Кардіограма душі

Життя-  це  із  подій  кардіограма,
То  вниз  то  вгору  лінія  іде.
Для  вибору  відкрита  панорама,
Й  до  чого  ж  цей  твій  вибір  призведе?
Нам  доля  стрімко  лінію  малює,
І  навіть  добре  що  вона  крива,
Бо  в  світі  цім  людина  не  існує,
Якщо  вона  суцільна  і  пряма.
Чим  нижче  ми  впадем  -злетим  ми  вище,
Занадто  підіймемося  впадем  ,
Та  ми  летим  у  вухах  вітер  свище,
Ми  рухаємось  отже  ми  живем.
Тримати  треба  все  завжди  на  пульсі,
Нам  мрій  потрібна  музика  і  ритм.
Життя  складне  хоч,  ви  напевно  в  курсі,
Та  в  кожній  долі  є  свій  колорит.
 Нам  треба  лиш  робити  точний  вибір,
І  не  спинятись  йти  вперед  мерщій,
Небесний  лікар  зможе  оцінити
Кардіограму  нашої  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2019


Проблеми - наш двигун

Чому,  скажіть,  проблеми  —  наш  двигун
Й  коли  все  добре  —  стоїмо  на  місці  ми?
Коли  пронісся  труднощів  табун,
Натомість  набуваємо  лиш  міцністи.
Завівсь,  ввімкнувся,  й  полетів  вперед,
Нові  творити  злети  і  падіння.
Колись  у  чомусь  став  би  ти  адепт,
Й  себе  ламав  для  мрії  добровільно.
Складна  завжди  дорога  до  вершин,
На  ній  бувають  різні  негаразди,
Але  якщо  ти  їх  не  пережив,
На  місці  ти  залишишся    назавжди.
Якщо  недобре  сталося,  тоді
Ми  бачимо  усі  свої  пороки.
Далеко  всі  ми  з  вами  не  святі
І  всі  під  одним  богом  разом  ходим.
Проблеми  є  нам  дзвоником  для  змін,
А  не  якимось  долі  покаранням  ,
Не  шліть  за  них  нікому  ви  проклін,
 Проблеми  –  це  лише  життя  навчання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2019


Мечтал листок

***
Мечтал  на  ветке  красочный  листок
Когда  ему  удастся  оторваться,
Взлетит  он  в  небо  выше  облаков
И  сможет  прямо  к  солнышку  добраться.
Но  сколько  суждено  листку  парить
Минуту,  две  а  может  быть  секунду,
Он  упадет  и  будет  просто  гнить
И  через  время  сделается  грунтом.
Он  был  наивен,  этого  не  знал,
И  ветрка  ждал  каждую  минуту,
Чтобы  его  от  ветки  оторвал,
И  полетел  он  облачным  маршрутом.
А  лист  желтел  и  солнцу  слал  привет
И  рад  тому  был,  что  одним  с  ним  цветом.
Светило  солнце    лучиком  в  ответ,
И  радовался  он,  теплом  согретый.
Вот  час  настал  и  ветер  налетел,
Ах,  как  он  счастлив  в  эту  был  минуту…
Он  оторвался  в  небо  полетел,
И  тут  же  начал  падать  почему-то.

Мы  строим  планы  в  голове  тайком,
И  точно  так  же,  как  листок,  мечтаем,
Не  знаем  когда  все  мы  упадем,
Но  лиш  упав,  мы  иногда  взлетаем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856322
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.11.2019


Я іноді беззахисна

Від  слів  лихих  я  іноді  беззахисна,
В  душі  не  збудувала  ще  броню,
Але  від  цього  навіть  дуже  радісна,
Що  залишилася  я  справжньою.

Я  намагалася  себе  зламати
І  більш  не  проявляти  почуття,
Але  не  можу  я  не  відчувати.
Та  інколи  я  плачу,  як  дитя.

Лише  дну    я  правду  зрозуміла,
Що  якщо  мати  душу  цегляну,
Не  допоможуть  їй  ніякі  крила,
Злетівши,  вмить  низвергнеться  в  пітьму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2019


Слово "любовь"

В  мире  есть  очень  важное  слово,
То  что  приносит  и  счастье  и  боль,  
Мы    произносим  снова  и  снова,
Льется  из  уст  наших  слово  "любовь".
Сколько  бы  в  жизни  мы  не  ошибались,
Сколько  бы  не  разбивались  мечты,
Лишь  от  любви  мы  все  оживаем,
С  ней  мы  идем  до  последней  черты.
Нам  не  найти  в  жизни  смысла  другого,
Каждый  создать  в  мире  хочет  семью,
Нам  не  прожить  без  этого  слова,
Нужно  родным  говорить  "Я  люблю!"


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856258
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2019