| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Пізнавши правду дорослого життя
Весь біль, весь страх майбутнього буття.
Сидівши поруч з другом, їздили по чужині,
Шукати кращого життя в далечені.
Ігноруючи свій плач душі й очей
Покинули всіх любих нам людей.
Життя важке дізнався я давно
Не таке смачне, як молоде вино.
Шукавши легкі шляхи, повівся на наркотики дурні
Зними ж опинився на самому дні.
Азартні ігри, щоб себе не затруднять
І всіх близьких людей, як «тараканів» собою потравлять
Як згнивше листя себе тут відчува.
Ні лучик сонця , ні каплі влаги в мою прогнившу яму давно не зазира.
цей Біль і страх весь час мене супроводжа
Нагадують про себе, встромляючи в спину гострого ножа.
Нема тепла кохання, є лише жахлива тут пітьма
Яка говорить: «Це твоє буття!»
Я знаю, це не так, знайду я вихід з цього дна
І прийде в моє прогнивше існування, квітуча, радісна - Весна!
Шлях цей буде сповнений страждань, падінь, розчарувань, але вірю я що завжди є грань.
Верну кохання всього свого я життя
її красива посмішка відкриє двері щастя і добра.
Її гаряче серце заповнить мою душу радістю буття
І я відкривши очі побачив Бога сонця - Ра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2019