| Сторінки (1/49): | « | 1 | » |
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Нічка темна за вікном
Хай міцний дарує сон.
Будьте дружні і щасливі,-
Миру, злагоди в родині.
Хай береже Господь ваш дім
І всіх на війні захисників.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2021
«Збирав усе речі, чомусь метушився —
Знервований, змучений збирався іти,
Навіть чаю попити таки не залишився,-
Він покинув вже нас, пішов назавжди».
Хлопчик подивився слізно в слід батькові у двері,-
Той навіть на прощання не змахнув рукою,
Сиділа мама собі тихо у кімнаті, закривши обличчя,-
Видно скільки в ній болю.
Син: «Як сказати матусі, що все розумію
І не дам їй пропасти, бо вже справжній мужчина?!
Не дозволю неньку свою ображати,
Щоб рідненька сльози свої більш не лила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
Сьогодні малолітній син
Почув страшну таку розмову:
Батько розлучитись захотів,-
Він вимовив оте жахливе слово.
Тато: «Не бійся нічого не заберу
І залишаю тобі сина,
Бо у мене тепер вже інша є
І з нею бути я повинен.
Я люблю другу вже давно
І не хочу більш про це мовчати,
Ти будеш зовсім не одна
Вставати вранці і вночі лягати.
Ти знаєш, так задумано життям,
Коли двом людям разом суджено не бути
І слава Богу, є у нас диття,-
Я обіцяю, що не зможу вас забути.
Я стану татом дуже, знаєш,
Хорошим і завжди буду поруч,
Та у іншій сім’ї».
Син: «Як він не розуміє,
Що щастя не купиш за гроші»,-
І обійми батька враз стали для нього чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
Мамина любов така солодка:
Бере дитяточко своє мале на руки,
Без неї в світі зовсім одиноко,-
Дзвоніть матерям в тяжкі часи розлуки.
Мамина любов настільки тепла,
Що в холодні пори року зігріває,
Пригортаючи дитину до серденька,
Тиху колискову на вушко співає.
Мамина любов свята без міри,
Що з небесної поглядає висоти
На дітей своїх, що просять щиро
В поміч у момент важкий прийти.
Мамина любов милосердствує
І приймає всіх під свій покров,
Хоч ми її часами не цінуємо,
Й не вдячні за її безумовну любов.
Любов мами настільки жертовна,
Що може і не спати день і ніч,
Коли її дитинка буде хвора
Мама поруч буде, - пліч о пліч.
Любов мами міцніє в терпінні,
І поки ще те виросте мале,
Проявляє у всьому розуміння,
Вчить пізнати світ: де добре й зле.
І ближніх вчить усіх любити,
Чемно, виховано себе вести.
До церкви з вірою ходити
Та заповіді Божі берегти.
Мамина любов усе долає.
Ти дитино завжди пам’ятай:
В серці мама всіх дітей тримає,
Тож і ти її ніколи не лишай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021
Я хочу написати про кохання:
Дзвінку мелодію весняних дощів,
Що осипає, наче пелюстки з троянди
В оксамитовий вечір хвилями берегів.
Мов стиглий соковитий виноград,
Його солодка пісня розіллється,
Наче над рікою сонечка промінчик
До землі ласкаво усміхнеться.
В морі лебідка крильми залопоче,
Так, наче, ніжним подувом вітру.
А там кораблик пливе опівночі
І місяць старається сяйвом зігріти.
Там у парі за руки взялися обоє,
Щось шепчуть на вушко, не чути нікому.
Таємницю цю спільну знають лиш двоє
І ще не спішать повертатись додому.
В сутінках ніжні обійми, - п’янкі,
Серце у грудях б’ється щоразу сильніше.
Справді мило разом помовчати, бо в тиші
Душа часом розкаже навіть більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Всі хочуть почути: Війна закінчилась!
Дзвоніть у всі дзвони, хай розлетиться новина.
Покиньте, ви люди, всі свої роботи
Нарешті вдалося пекло те побороти.
Чоловіки наші додому вертаються
З місця страшного, де тільки руїни...
Шлях нелегкий пройти їм трапилося,
Та вони від того ще дужче змужніли.
За нас вони терпіли цілі ночі й дні,
Коли лишались з ворогом одні,
А там не тиша, спокою не було,
Тіла побиті й землю кров’ю залило.
Хто відповість, що так багато втрат?
Були живі, та вже не повернути.
Нема рахунку усіх полеглих солдат,
Такий чеканий рідний голос не почути.
І не обійняти, і вже не притулитись,
І в очі не поглянемо як колись.
Перестало серце раптово битись,
А їм б ще жити, - такі молоді.
Вони обрали собі кращу дорогу,
Хоч нам того й ніколи не збагнути:
Мучителями стали в ніч тривожну,
Тим самим царство Боже заслужили.
Пройде відтоді ще багато тисяч років,
Земля ті жахіття буде пам’ятати,
І те як разом у молитві на колінах
Просили помочі у неба, щоб без втрати.
Тепер перебувають в царстві Божім,-
Прийняв Господь велику їхню жертву:
Не повернулися багато з них додому,
У полі в бою залишились вмерти.
За мертвих в церкві поставте свічку,
Що не дожили й не побачили цього дня.
Вони славу Божу й честь вже собі заслужили,-
Ними гордиться вся наша земля.
Ми всі як одне,- в нас єдина держава.
Так і доля воїна кожного болить,
Бо немає ніхто зловісного права:
Комусь дати померти, а іншим пожить.
А людям тим, що проти наших воювали,-
Свій рід захищали, коханих, сім’ю:
Їх теж їхні рідні у бій проводжали,
А потім зазнали втрату й не одну.
І не судіть тих, що по іншому боці,
Що так само із примусу стріляли.
Вони як слуги і раби, - між іншим,
Бо волю того ідола сповняли.
Та почекайте, прийде ще суд Божий.
Тоді й відплатиться кожному по заслузі,
Бо справедливість завжди торжествує:
Землею й небом лиш Господь керує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2021
Не бажав Бог на людські муки дивитися,
Послав Сина Свого в Йордані хреститися.
Враз відкрилося небо і голуб злетів, -
Про світу спасіння усім сповістив.
Б’ють сьогодні джерела водою цілющою,
Що нам на здоров’я й на вічне життя,
Щоби доля народу зробилася кращою,
Все недобре й нечисте пішло в забуття.
Поможи нам, Милостивий, в наших проханнях,
Вбережи усіх рідних і помилуй, прости.
Щоб славили тебе до своїх днів останніх,
Пречиста Матінко, Маріє за нас заступи!
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Ісусику маленький, зайди до нас до хати,
Ввійди у наше серце, - ми будемо величати:
Твоє святе Різдво, Марію, матір чисту,
Щоб весело було, все згинуло нечисте.
Щоб радісно було в цей час в кожній родині,
Щоб миром сніжним замело в нашій Україні.
Здоров’ячка, щоб Бог послав усім на цій землі,
Ангелики у поміч стали дорослим й дітворі.
Світлом добра хай світиться кожна домівка
І легше стало усім тим, кому зараз гірко.
Ісусику рожденний, для нас ти поміч й диво,-
Даруй, щоб у цім світі прожили ми щасливо.
До тебе на колінах всі вірно припадаємо
І ласки милосердя для кожного благаємо.
Малесенький Ісусику, радіє вся земля,
Ти душ наших спаситель, - ти вічне є ЖИТТЯ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Коли вже далеко від Божого миру
І в житті рідко трапляються чудеса:
Попрошу в Бога про ласку щиру, -
Щоб дар такий з небес послав.
Я знаю, людей часто ображаю,
Провину свою зараз цілком визнаю.
Нехай мені пробачать все, - я їх прощаю
І в Господа ще випрошу жалю.
І вже не так важливі золото і гроші
Й не хочеться манірних пустот цього світу.
Краще в матусеньки Божої здоров’я попрошу
І щоб усіх взяла під свою святу опіку.
Щоб всі разом змогли зажити дружно,
Скінчилися катастрофи, віруси і війни...
Щоб співчували ближнім і не обливали брудом:
Попрошу в Бога для усього ще й терпіння.
А з заздрощами тепер буду обережна,
Щоб злобою й брехнею душу не згубити.
За ласки твої, Господи, вдячна безмежно:
В тобі моя надія, з тобою хочу жити!
Тож прошу щиро, небесний наш отче!
Пошли людям миру, здоров’я, - хто просить.
Не полишай нас самих в хвилини тяженькі:
В молитві возносимо наші серденька.
Дякую, Матіночко, за милість твою:
Що приймаєш усіх під святий свій покров,
За ласку терпіння, спасіння, добро,
За віру тверду й твою щедру любов.
Без нарікань давайте жити в світі цьому,
Щоб серед злоби і брехні не загубитись,
Щоб потім все життя своє віддати Богу,
В Господнім мирі, а не в муках залишитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Коли, здається, ходжу на краю
Й далека від Господнього храму,
Хтось легенько бере руку мою:
Так ніжно, неначе то мама.
То мама, я знаю до мене прийшла!
А я така рада, що з радості плачу,
Бо життя своє занапастити б змогла,
Якби не ця зустріч, то справжня удача.
Ввірвався у серце справжнісінький жаль,
Провину відчула за собою велику:
Не ту стежку шукала,- що в рай,
А йшла тими, де водить нечистий.
Давно мені не вистачало спокою,
Сильно останнім часом метушилась.
Здавалося: життя пропливає рікою,
А я десь в тому часі загубилась.
Часами навіть вже боліло серце,
Бо ж і від людей не було розуміння.
І нарікала: та за що ж це?
Видно, не було того терпіння.
Ти світиш яскравіше місяця вночі
І грієш за літнє сонечко тепліше.
До тебе прибігаємо як діти малі,
Бо нам твої обійми найрідніші.
Дякую, матусенько за щиру любов
І ту віру тверду, що нам з ласки даруєш.
Ти заходь почастіше у серце і хату мою,
Я чекаю, що радість ще таку подаруєш.
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Мій любий, коханий чоловік, моє велике щастя!
З’єднала доля нас разом і розлучити вже не вдасться.
Для мене найрідніший ти, і хай скажуть наші діти:
Такого татка не знайти, як не знайти зимою квіти.
Приносиш нам тепло у дім, - дружині й своїм дітям,
З тобою затишно у нім, для радості відкритий.
Печаль, тривоги відженеш, як міцно обіймаєш,
Спішиш додому, до сім’ї, бо так тебе чекаєм.
Тож пам’ятай наш, дорогий: добра чи зла година, -
У тебе є свій рідний дім, там діти і дружина!
Що ж є дорожче за сім’ю ви мені скажіть?
А головне: ви кожен день в любові всі живіть!
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Ти райдуга мого життя,- чудова мить настала:
У хату принесли дитя, тож ще одна зірка засіяла.
Такі крихітні рученята, а оченята наче озерце
Є тепер і мама, й тато, - звання нове й непросте.
Ми навчилися любити один одного й тепер
Любові нашої із татом вистачить ще для тебе.
Наша гордість у родині, ти — головний у сім’ї приз,
Люба наша бажана дитинка, яку Бог послав з небес!
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Так хочеться зараз тепла говорить холодне тіло...
І ніби замерзає душа, теж хоче, щоб її гріли.
Вона чекає ласкавих слів, а не холодні погляди зустріти;
Підтримки і щоб зрозумів хтось, а не волів лиш осудити.
Порад не хочеться й повчань і метушитись по дрібницях,
Бо спокійніше настає, коли всі поруч рідні лиця,
Хто обіймає сердечно і дає своє кріпке плече відчути:
У нас в житті ці люди є, тож бережіть їх і цінуйте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Говоріть усе як є, не замовчуйте ні на хвилину,
Бо своєю впертістю і гордістю можна втратити кохану людину.
Не лякайтеся, якщо не взаємно, не шукайте на те причин:
Усе бути так повинно,- не до усіх дверей знайдеш ключі.
Та й не підеш чужою дорогою, бо у тебе є своя путь, тож
Не переймайся і не тривож себе, що з ним ти не можеш бути.
Як застала незгода, не бійся і завжди собі пам’ятай:
Нема того хто не помилився, а остання дорога, - то рай.
Навчися відпускати без жалю, твоя доля попереду ще
Він бо щастя не принесе тобі і удача від тебе втече.
Уяви ніби все наснилося, то був сон і розвіявся, бува
І моменти як ніжно тулилися,і в коханні зізнань слова.
Все це схоже на правду й ти вірила, і жила ним одним по цей день,
Та доля час вам відміряла, щоб знайти потім інших людей.
Ти думаєш чому все скінчилося, чому відпустити так легко зміг,
Та знай лиш, що не помилилася, Бог тебе від нелюбові зберіг.
Зізнайся, ти зараз щаслива і відчуваєш як люблять тебе,
А в коханні велика є сила, і небо блакитніше й сонце ясне,
І дихати стає якось легше, і частіше на серці спокійно:
Дочекалася й ти на свій «всесвіт», який є бажаний, нетлінний.
Ти кажеш: все було несерйозно, а часу втратила багато, - не вернути...
Ми завжди від життя чогось вчимося, життя уроки буває не збагнути.
Не з усіма здобудемо волю, а залежність і не з усіма будемо щасливіші,-
Бог бачить все згори і у нас вірить. Бог знає все про нас і навіть більше!
'
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Будеш музою для мене, героєм для моїх віршів?
Я чекатиму на зустріч, тільки ти скоріш, спіши.
А при зустрічі обіймемось так як мріяли не раз,
Серцями щиро пригорнемось, запалимо вогник, що погас.
Ти ніжно зігріватимеш мої долоньки, своє даруючи тепло,
Немов із крижаної ополонки у гарячий простір занесло.
Солодкі наші сподівання, реальності ж солодші у сто раз,
Травили душу ми собі чеканням,- настав цей довгожданий час.
Немов дороги дві зійшлися, нам розлуки більше не страшні.
Ти прийшов, не загубився,- сподіваюсь назавжди.
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
А що як завтра ми помремо?
Чи що залишиться від нас?
Чи жили в мирі із людьми
І чи знайшли в житті свій сенс?
То так, - багато всяких запитань,
Та треба на них усіх відповісти,-
По совісті: без чужих підказок й марних сподівань
В собі лиш відповіді зможемо віднайти.
Бо прикро дуже, коли стане надто пізно,
Змінити щось ми більше вже не в силі.
Попрохаємо Бога, щоб послав ту милість,
Щоб нам простили ті перед ким завинили.
Душа чекатиме на свій прийдешній вирок.
Що там попереду, - не знати, не гадати.
Хто дорогий нам, Господи, помилуй
І збережи від неминуче болісної втрати.
За їх здоров’я там молитись буду,
За душі їхні, щоби знали лиш добро.
Втрачати важко, з жалем перебуду,
Та наостанок, щоб відчути їх тепло.
Щоб ще заглянути у їхні щирі очі.
Яке ж нестерпне розставання...
Я Бога прошу, щоб мій день останній
Був не спонтанний, а закінчився прощанням 😟
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Не грайтесь люди із своїм життям,
Бо легко попадетесь у його тенета
І не демонструйте свої фальшиві почуття,
Бо й самі і не раз до когось ще звикнете.
Усе відплатиться, і лиш любов’ю на любов,
А гроші й дорогоцінності, - то пустота одразу.
Кожен відіграє вже таку звичну роль
Лиш головне: все щиро щоби і без масок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Великий сенс знайти в житті людину
Таку як ти: несхожу ні на день і ні на ніч.
І полюбити всю,- не тільки половину;
І берегти, і бути пліч-о-пліч.
І так, щоб більш не сумніватись
Чи то моє, чи ще когось знайду,
Та бути певною, що зранку і до ночі
Життя моє знайшло свою "мету".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
Мої думки лише в тобі,
Ти наповнюєш серце чаром,
Немов коктейль із винограду
Так солодко і пристрасно в душі
Ти мов ангелик усміхнешся
І обіймеш крилом безліку,
І стане так мені тепленько,
Бо поруч з справжнім чоловіком
І хоч буваю не права,
Та сподіваюся на щирість
І Божу з неба ласку й милість
Щоб полум’я ще дужче це пала.
Слова не тільки дешевими бувають,
Не прагну дорогеньких подарунків.
Щастя є, коли взаємно відчуваєш
Без дратувань і критики «пакунків».
Я вірю, що і в нас складеться доля,
Вже не маленька, щоби вірити у казку.
Ти є, - і вже всього доволі:
Лиш знати б, що живий і все впорядку.
Роки ідуть, - для нас всього лиш числа
Та байдуже, бо є щось важливіше:
До чого скоро так в житті привикла;
Що поруч, те і є найголовніше.
Від думки втратити стається дуже страшно,
А от залишити, - ось це буде вірніше.
Когось пробачити буває дуже важко,
Та бути любленим, сенс життя і більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020
І ось спливають дні старого року, -
Думок багато й безліч сподівань.
Я залишаю в ньому всі турботи,
Людей небажаних без смутку і вагань.
Я зрозуміла, хоч й пройшло багато часу
І дорога всьому цьому ціна,
Як жаль, не було ясно так одразу:
Коли піти, з ким «випити вина».
Ще донедавна були так близенько,
За мить і зовсім видались чужі.
Прощає все і молиться серденько,
Хоч і не раз гірка сльоза душі.
Не раз моє обличчя укривала,
Та не бажаю я ні помсти, ані зла.
Бажаю, щоб я більше не чекала
Листів і слів, дзвінків, бо розвела.
Нас в різні сторони життєва стежина,
Зате достатньо досвіду, щоб знову
Не відчинити, знаю не повинна
Придумувати у в’язці слів любов.
Тепер поділося десь багато страху,-
Життя подало дуже цінний урок.
Я Богу віддаю свою подяку,
Момент настав зробити оцей крок.
І взагалі не хочу шкодувати
Про дні, що витрачала на когось.
Тепер, здається, можу з легкістю втрачати
І відпускати те, що не збулось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Життя іде, чогось нас вчить:
Одних — безкорисливо кохати,
А інших, - в серці пробачати,
Цінити неповторну мить.
Дякувати Богові за біль та сльози,
За довгі дні і недоспані ночі,
За людей, що разом в радості й в горі,
За помочі руки і ласкаві очі.
За те, що вірять нам безмежно,-
Ми відчуваємо їх тепло.
Буваємо зовсім протилежними,
Та все одно не чинимо зло.
Якщо спіткає втім нещастя, -
Не обминемо, щоб помогти,
Бо маємо милість в своїм серці, -
Від Бога послані дари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2019
Давайте не будемо обіцяти нічого,
Як життя повернеться не знаємо самі.
Незрівнянними зовсім є вчинок і слово;
Те що говоримо і відчуваємо в душі.
Краще просто щиро за когось порадіти,
Без заздрощів і поділитись своїм щастям.
Образу, ненависть і помсту в калюжі топити,
Щоб нікому не вдалося себе й вас зламати.
Нумо сподіватися тільки на хороше.
Не треба загадувати самим нещасть,
Бо станеться все так, як статись може, -
Тільки винних не треба у цьому шукати.
З чимось інколи змиритися нелегко,
Та нам завжди на все дається час,
І хоч не виростають крила, щоб летіти, -
Лиш просто манить невідомий життя вальс.
Повірте, що на усе знайдуться сили:
Якщо зібратись вперто й без вагань,
Кордони визначивши чітко й цілі,
Усього досягнеш, - тут же невдачам край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2019
Серце чи розум?! Життя, мов колиска.
Хтось пісні співає про безмежну любов,
Дивишся вдаль, а підходиш, - так близько
І минуле позаду, так знову і знов.
Нам кажуть: все в житті невипадково.
Це марення чи і так справді є?
Буває часто чуємо безглузді розмови
І кудись спішимо, - так життя минає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2019
Запроси щастя у свій дім
І попроси його назавжди залишитись.
Хай затишно там буде йому в нім,
Щоб глибиною щедрості змогло ділитись.
Ти ж тільки лиш не ображай
І не проявляй над щастям свою владу,
Із буднів все лихе стирай
Щоб йти не захотілось в мить неладну.
Бо знаєш як воно крихке, -
Ціле життя своє все треба будувати
І хай у сторону інших дивиться воно,
Та не ступає ні на крок з твоєї хати.
І це не просто мрії наші,
Так, віриш, треба заслужити,
Не вибирай завжди що краще,
Дивись на те, як із цим жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2019
Я більше ні на що не сподіваюсь...
Холодний розум розвіяв мій вчорашній сум,
Ступати обережно по життю стараюсь,
Щоб не заблукати у полоні песимістичних дум.
Відкрити свою душу і нарешті
Звільнитись від навіяних темних чар,
Загнати світ краси в своє поетство
І не коритись ні на краплю, ні на жар.
Здобути волю думати й писати,
Вражати добротою злосні серця,
Щоб більше від осуду не страждати
І не спинитися на півдорозі, а йти до кінця.
Даремно намагатися зрозуміти цей світ, -
Багато жалю у нас за плечима
Людина-копія для інших — раб, а слід
Дивитись на усе своїми б очима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019
На дворі осінь, жовтень-листопад
І тінь зими вистукує у двері,
Переповнений барвистим листям сад:
Сім'я сідає до вечері.
А хтось в самотності живе
І день, і ніч проводять разом.
Прийде весна і новий день прийде,
Та не забудуться колишні всі образи.
Із гордістю живемо в світі цім.
Черства душа, - усе, що нам під силу,
Від сонця не зігріється вона,
Бо то не лід, а камінь як не дивно.
Річ важливіша за людське життя:
Ціна її вимірюється в грошах.
Перемішалось все, важке життя,
О, Боже, не дай згинути, - не можна.
Хай у наших серцях не згасає ніколи
Вогонь, що горить коли любимо ми
І шанс неповторний дарує ця осінь,
Щоб і тепло нам було цієї зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019
Як добре, коли важливі люди поруч:
У серці, у думках, ведуть за руку,
Як добре, коли збуваються наші мрії
І почуття сильніші за розлуку.
Не чуємо ми зайвих обіцянок,
Їх вчинками підкріплюють,- не словами,
Після ночі обов’язково настає світанок
Та віра у прийдешнє — річ незламна.
А якщо ми раптом спотикнемось,
І буде, що помилимось у комусь,
Для нас найкраще сама доля обирає,-
Головне не помилитися повторно.
Що загадали, все нехай здійсниться,
А що не так, - не треба сумувати,
Життя не тільки, плисти човником по водичці,
Буває треба і пороги оминати.
Чудово як нашій присутності радіють
І говорять слова, що ми хотіли б почути.
Не брешуть, а оберігають і цінують
Такі життя яскраві миті не вернути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2019
Ми самі губимось в словах:
Щось не сказали, щось було зайвим
Та тільки бачимо результат:
Десь збудували, десь зламали.
А може це все на добро?!
Нові місця і нові люди,
Може й багато є того,
Про що стараємося забути.
Та тільки час міняє все.
І все ми потім розуміємо:
Чому не вдалося нам те,
І вже повалені ті мрії.
А що залишилось «святе»
І нам це треба цінувати,
Бо час наш швидко так пройде
І не повернем те, що втратимо.
Хай робиться все тільки на добро,
Чекайте помочі з небес
І обіймай лише того,
Хто обіймає тебе теж.
Не той, хто багато лиш говорить,
Його слова й обіцянки пусті
Не трать час свій на тих,
Хто не знаходить його для тебе в дні оці.
А решта все уже підкаже серце,
Його послухай і роби як слід.
Що зайве із життя само зітреться,
А що твоє, залишиться, повір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2019
Будь поруч, знаєш так потрібен
Твій погляд і розмова, а можна й без слів.
Ти знаєш, так хочу почути
Як ти свій день і ранок провів.
Кого зустрів, з ким посварився,
А ж знаю,- не конфліктний ти,
На кого випадково подивився,
Ревную ж бо, нема таких.
А вже коли настане вечір,
Що нас так довго розділяв,
Із сумним трепетом на серці
Ти скажеш як ввесь день чекав.
А я так щедро розсміюся,
Бо віриш, що чекала теж
І ніжні почуття зіллються,-
Коханню такому немає меж.
І в танці осінь закружляє
Пожовклим листям за вікном,
Чекає він й вона чекає
На зустріч, що здається сном:
Вона так мариться обом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2019
Я хочу бути вільною
Й любити лише раз,
Відчувати себе щасливою,
Щоб вогник ласки не погас.
Я хочу тепло своє віддавати
Тому, хто гріє долоні мої,
І серцем без сумнівів щиро кохати,
На яву зустрічати, не тільки у сні.
І більш в тривозі не мовчати,
Хай зрозуміє він мене,
Щоб нас розлука не чіпала
Й докору спокуса обмине.
А тільки мило обіймались,
Зовсім не зважаючи на час,
Солодкі губи цілували
Дай тільки, Боже, не в останній раз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2019
Не смію залишатись в некоханім серці,
Не буду говорити про любов
Тому з ким серце моє в такт не б’ється,
Брехати буде він мені знову й знов.
Не смію на згадку залишати
Провини чи образи почуття.
Хай живеться тихо, мирно і щасливо,
І своє щастя ще обов’язково знайду я.
Бо я не можу просто так любити і втрачати.
Для мене вірність є дорожча золота й грошей,
Вона не дасть серед такої легковажності пропасти,
Бо то є ключик, та не для всіх дверей.
Не смію вірити чужим словам,
Багато їх, але суті мало.
Буває щастя своє тримаємо в руках
Та обмінюємо і втрачаємо недбало.
І тільки, Господи, дай сили
Забути тих з ким розминувся шлях,
В житті хай їхнім буде справжнє диво
І райдуга везіння теж не покидає нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2019
Як пахнуть обійми моєї дитинки
Як ніжно за ручку тримаю її,
Так лагідно до щічки її я горнуся,
І вмить затремчу, то мов рай на землі.
Отакий він є, солодкий присмак щастя,—
То маленька кровиночка, серце моє.
Стільки її оберігатиму, — скільки мені вдасться,
А решту у Бога попрошу, бо й він в мене є.
Я буду завжди тебе любити,
І навіть як виростеш, підеш в далекі світи,
Та молитва моя — то твій хоронитель,—
Збереже, моя пташко, і мені знову верне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
В самотності як серце мліє, —
Без поцілунків щирих у щоку і губи,
І від утрачених надій одне лиш мріє:
Кохання собі щире знову здобути.
Аби своє було, — чуже не треба,
Від доторку ласкавих ніжних рук
Здійму я очі і скажу у небо:
«Дякую, що Господи не оминув!»
Ти знаєш, Боже всі мої бажання:
Як хочеться усмішок і тепла:
Укритися вірністю, правдивістю, прощенням,
І не поранитись образами гірких розлук.
Щоб просто, мирно і надійно,
Завжди жило нам щастя в домі,
І було так як собі мріємо —
Всі зустрічалися в дружнім колі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
Напевно немає в мене того кохання,
Що тепле як літо, солодке мов мед,
Що може долонями своїми зігріти,
Що могло би і в серці лід розтопити,
А може й шукає мене, і я його теж.
Блукає по світу і стукає в двері,
Та там де мої оминає не раз.
І не знає воно, що йому не відчинять,
І знає напевно, що його там не приймуть,
Але вірить у те, що прийде ще то час.
І я теж ще блукаю в крилатій надії.
Вірю знайдеться, що заблукало «моє».
Я не буду вже більше його відпускати,
Тільки міцніше в своїх обіймах тримати,
Я прийму і відкрию йому серце своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2019
Який чудовий пташиний спів...
Так любо слухати, а й навіть милуватись,
І сонечко всміхається вгорі,
Дощ накрапає, - напевно треба здатись.
І мокнути під теплим тим дощем,
Напевне, це і є великим щастям
Від себе ми ніколи не втечемо,
А світ змінити все ж, я вірю, вдасться.
Отой маленький, що живе у нас:
Забути всі образи і печалі,
Спіткнувшись - знов вставати і йти далі.
Який же швидкоплинний час!
Те все, що є в житті - не випадкове.
Надійся, вір, живи, люби і мрій,
І сльози лий, та тільки не від горя, -
Від щастя плач - на все є Божий план.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019
Не шукай його, а ти не шукай її!
Усе пройшло, - уже в минулім часі.
Мов гірке, а колись ще солодке вино,
Що стоїть на столі, і до нього вже не торкались ні разу.
Пробач йому все, а ти прости все їй!
Дарма, що тоді не розійшлися одразу, -
У серці жевріла краплинка надії із мрій
Та цього як виявилося було недостатньо.
Відпусти його і ти забудь її!
Тільки на останок залиште віру в прекрасне.
Не побачить він більше ті очі її чарівні
І його ясний погляд для неї назавжди погасне.
Не вірте нікому, що знову оживе
Те, що не має місця бути,
Бо якщо не зберегли, а втратили усе, -
Не майте наміру щось потім повернути.
Дивіться, щоб не заблукати у бездушші
І в розпачі не побажати хвилі зла,
Бо якби хотіли ви в коханні ще горіти,
То точно б не палили все до тла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2019
Я не твоя - і ти вже більше не мій .
Нам з тобою разом вже ніколи не бути.
Таємний твій погляд, ніжні руки твої-
Я знаю ніколи мені тебе не забути.
Я не твоя- ти зрозумій...
Нам з тобою пора вже давно розпрощатись .
Не змогли ми обоє любов зберегти,
Нас не навчили вірно кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2019
Буває так, що в один час втрачаємо
Те цінне, що було завжди для нас,
Помилки ті самі часто повторюємо,
Хоча й стверджували: для них був інший час.
І знову собі нібито обіцяємо
Забути, закреслити ввесь негатив.
Отак живемо навіть і не знаємо
Скільки по стежці цій зможемо йти.
Бувають миті: щось та й ніби розцвітає
У нас, і інші помічати це стають,
Немов магнітом до себе притягаємо,
Й не шукаємо причини на журбу.
Тепер всього здається нам доволі,
Ціна життя дорожча від речей,
Покірно голову схиливши, просимо в Бога долі
І ще багато днів, і разом з тим ночей.
Не час зараз для спогадів образливих
І вірно те, що пережили в самоті.
Ти ж лиш чекай, - не буде все однаково,
Ще сонечко всміхнеться на твоїй путі.
І буде райдуга як дощик перестане,
І заспокоїться уся твоя душа.
Де темрява була, - ясніше зовсім стане,
А там де холод, - промінь безкінечного тепла.
Лиш не забудь чого тебе навчив
Той час, що був для роздумів тоді
Новий вогонь надії запалив
Й подарував шлях новий твоїй душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2019
Ніколи не спиняйся на тому чого досяг,
Іди вперед, розправ свої вітрила.
Ти помінявся, інший вже тепер
Хоч і не ангел, та відчуваєш ззаду крила.
Важливо не обламати їх собі
Й не дозволяти робити це нікому.
Шлях інколи нелегким є, повір,
Та я те знаю, - ти довірся Богу.
А якщо застануть раптом бурі чи шторми
Не відрікайся від усього що є в тебе,
Почекай прощатися, живи,
А решту все уже підкаже Небо.
Пам'ятай про свої рідкісні дари.
Вони ж ти знаєш не кожному даються,
Тож бери свій човник і пливи,
Бо у цій подорожі щастя нитки в'ються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2019
Нас вчить життя моменти цінувати
І берегти той час, що Бог дає,
Зневірою не жити, не страждати
Й оберігати тих, хто поруч є
Хто з нами разом у важкі хвилини
Розділить горе і печаль
І ніжно, мов поцілунок дитини
Притулить так міцно до свого плеча.
І лише ті, хто з нами чесні
На повагу заслуговують від нас.
Обіцянки бережуть і слова честі
Та не залишать вже на довгий час.
І не важливо зовсім подарунки мати,
Бо найцінніше, віриш, тільки час.
Ти не жалій свого тепла віддати,
Життя ж не спиниш, шанс є тільки раз.
Давайте будемо за усе вдячні.
І навіть за морози, і дощі,
Розчарування, прикрощі, невдачі,
За досвід, що дається для ВЕСНИ ДУШІ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2019