| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Як бути? Коли кохання раптово прийшло
Коли не готовий був і все назад відійшло
Коли ти вже бачиш чудове майбутнє
Коли в серці щасливе відлуння присутнє...
Як бути? З сьогоденним життям, як змінити?
Як відмовити всім та по іншому жити.
Все думаєш, відтягуєш в рішенні час
В надії, що хтось це зробить за нас...
Невпевнені дії, хаотичні ті рішення
І останній крок до мого очищення...
Але кохання мною не шанувалось
В серцях переляканих десь заховалось...
Знаю, ти постійно мені говорила, казала...
Казала, кохала та любові бажала.
Оберігала й тримала мене, як могла.
Молила, довго чекала та не кляла...
Як відшукати кохання твоє, як повернути?
Як з новою силою йому спалахнути?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2019
Не вмію вірші я гарні писати.
Слова підбирати і риму шукати.
Ця праця тяжка, як будь яка інша.
Смуток на серці, а в середині тиша
Знаходиш себе ти в тайному, вічному,
В ділі для себе, зовсім не звичному.
Пишу вірші я, легкі та прості,
Радіє душа чи в тяжкій самоті.
Збираю думки, обдумую знову.
Згадую останню розлучну розмову...
Можливо могли, щось певне змінити
Можливо потрібно нас зупинити...
Такого ж кохання ми більш не знайдемо.
Чому ми так робимо, чого ми ще ждемо?...
Стала між нами замерзлая прірва.
Прошу, дай руку мені та в клятві Шекспіра,
Ми разом стрибнемо в казкове життя
Без кривд, без обману, без того сміття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2019
Моє тіло імпульс кохання вбиває
Кожен м'яз під шкірою мене забуває
А ти далі мовчиш та нічого не знаєш
Гарно спиш і мене не згадаєш.
Щоночі твій образ малюю, - не сплю...
Дай мені слово, дай букву свою
Наступну хай ніч я у сні проведу.
І далі пульсують всі м'язи мої.
Від ніг і до рук, коханих твоїх..
А зараз я далі з тобою в розмові
Спогади, мрії, надії казкові...
Пам'ятаю тебе, як дрімаєш ти мило
Твоє гарне обличчя волосся покрило.
Мої руки не сміли до тебе торкнутись,
Губами в твою шийку ніжно уткнутись...
Прокидався в ночі та дивився на тебе
Від щастя омріяного, не бачив себе.
Відчував твоє ніжне, приємне сопіння.
Ти, моє миле, чудове створіння.
Мої руки міцно тебе обіймали.
До ранку з тобою так ніжно ми спали.
Я ранку боявся, боявся розлуки.
Нестримні хвилини без тебе, це муки.
Не буди ж моє щастя, доки спить воно тихо.
Не буди його, бо накличемо лихо...
Якось все не так воно сталось.
Розлука підступно, миттєво підкралось...
А пам'ятаєш, в місті твоєму ми разом жили
Щохвилини, щосекунди ми поруч були
Не відпускали себе, розлуки боялись
На високую вежу ми разом піднялись
І навіть тоді ми за руки тримались.
Разом кругом ми з тобою були.
Яскравих фарб почуття набули.
Ось і ранок... Без настрою в парк вибігаю
БІгом, сердечну я біль притупляю, блукаю...
Кілометр,... восьмий... далі біжу...
Риму з дерев кремезних беру,
Колір зелений, твій колір очей уявляю
З кожним видохом твоє ім'я промовляю...
Блукаючий біг без мети, не бачучи ціль.
Серце прокачує вбиваючу біль.
Голова розривається, пульс на межі
Набираю повітря і... І це сталось мені...
Вмирай душа, об розпечені скелі розбийся.
Так жити не варто... Як хочеш, посмійся...
О, Господи, дай крила чи птахом зроби
Піднятися в небо, пролетіти роки.
Покружляти над містом та кохану знайти.
Вже бачу її... Сумненька моя, по місту гуляє
А песик її, розради для неї шукає, стрибає...
Сяду десь поруч, на сусідні кущі
Милуюсь коханою, спокійно в душі...
Оселюсь над вікном я у неї.
Не має іншої, для волі моєї.
Щоранку співом приємно будить
Тим голосом, що кохала колись...
Побачиш ти птаха... Не жени, придивись.
Можливо це я, ти йому посміхнись...
26.06.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2019
Не сказані слова, не здійснені всі дії
Залишені в пустелі, ті мрії на надії.
В чим винні ми? Чому так завинили?
Чому?
Чому ж надії схоронили?
Чому тих сил не вистачає,
Та серце кров'ю обливає.
Життя пішло на спад...
Пекельне явище та Ад
Слова почуті... вбивають душу...
Щоночі просипатися я мушу
Щоб тую біль залити в серці...
Заснути аж до смерті...
Страшний я бачу сон щоночі.
Гарненьке кошеня, дивиться у очі.
Приємне, миле та розумне...
Раптово стрибаЄ, бездумне.
До крові серце роздира,
Шматує кігтями... І серце відмира...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019
Думка про неї, мене в ніч загортає
І в ніч я не сплю, і день так минає.
Ніч моя рідна та втіха єдина,
Темна й печальна, сумна ця година
Ніченька моя, ми разом з тобою,
Довго в цей час вже не спимо.
Біля віконця жалкуємо-тужим та мовчимо...
Оповнений місяць окутав журбою,
Темнії хмари, придушивши рукою,
Наше Сузір'я, наше щире кохання...
Змарнувало воно й наші бажання,
Грізно розмазало Зірку яскраву.
Заздрощі бувших гортають на славу...
Знову благаю, на небо дивлюся,
На коліна я впав, до Святого молюся.
За твій спокій, примир’я, прощення молю.
За життя твоє світле, без краплини жалю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019
Життя, як спорт. Важке, цікаве і травмуюче
М'язи, серце і душу шокуюче...
Біль, перепони і далі працюєш, не лінуєшся.
Боротьба з собою на межі, але тренуєшся .
Ще один підхід, кілометр, стрибок.
Гантелі, доріжки, вже забитий пісок.
Надірвані руки, атрофовані м'язи.
І вже не бачимо, як наближаються хмари.
Далі ми тягнем, віддаємо борги.
Не помічаємо друзів, кругом вороги...
Стій, не спіши - зупинись...
На небо ти глянь, на лісок подивись.
Побачиш людей - озернись, посміхнись...
А тепер далі біжи.
Не лінуйся, живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019
Буває в житті, що серце кричить
Руки ламає і все тіло горить
Душу не чують, а воно ще благає,
Благає забути спокуті гріхи.
А розум не дасть, він нагадає
Як обіцяв та кохав на віки...
Це не забутня історія вічна.
Серцем отримана куля магічна.
Куля кохання його та злякала
Душа все життя десь без неї блукала.
В ейфорії та щасті так рік пролетів
Рішень прийняти він не зумів.
Сил вистачало та волі не було
Часу не стало чи то промайнуло
Світ зупинився та цілі немає.
Він не живе, він наче дрімає.
Стражданням, коханням її він спокутий
Покинутий ними, навіки забутий
Він не потрібний, ніщо не тримає.
Погибель шукав, наче духу немає.
Сили останні зібрав...
Силу та міць він люду віддав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2019
Буває в житті, буває не вийшло
Комусь не цікаво, а деяким смішно
Тебе запитаєш, а ти й не почуєш
В думах своїх мене не малюєш...
Ніч промайне, а легше не стане
День за собою всі спогади тягне.
Скоріше б та ніч, щоб очі закрити
Від думок пекельних знову спочити.
І знову по колу ті спогади йдуть
Думки розривають і тебе вже не ждуть
І далі ти вірний...
І далі надійний...
Та слів вже немає, немає і рими
Зв'язати до купи, не гратися з ними
Заплутано все...
Де мрії, де сни. Ніхто вже не зна.
Не має тут винного, моя лиш вина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2019