Рости Слав

Сторінки (1/10):  « 1»

Мости

Ніжаться  в  барвах  контури
Зір  -  мій  найліпший  дар
Що  ж  за  краса  навпомацки?
Як  же?  Змістовна  даль!

Не  припиняю  пошуки
Теплих,  нагальних  рис
Знаєш,  знайду,  я  в  пошуках
Світла  твоїх  зіниць

Хай  мрія  темне  мариво
Бачити  в  тобі  сенс
Люди  вмирають  Парами
Зір  погибає  Увесь
 
Ніжиться  хитро  темрява
Знала  би,  вартий  мрій!
Бачиш  же,  сльози  парами
Пари  очей  та  вій.

Не  зупиняйся  клад  в  тобі
Ти  мій  одвічний  друг
Доки  краса  заводить  в  нас  
Стрімкий,  шалений  рух

Світло,  що  в  нас  є  темрява...
Кращих  бажаю  днів
Посмішка  -  лихо  жевріє
Лихо,      лунає  сміх

Знай  посміхатись,  ліпше  ніж
Болі  в  собі  нести
Я  підпалю,  палають  хай  
Горя  твого  мости

Радше  я  буду  долею,  аніж  
Кислотна  біль
Краще  я  стану  зорею
Бачити  світ  в  тобі

Не  пробачай,  не  варто  слів
Важко  тягар  нести
Я  підпалю,  палають  хай,  біль.  
Хай  згорять  мости.

Важко,  але  змовкати  їм
Нам  же  стискати  сни
Легко  лунають  тяжби  вад
Кращі  з  нещасних  днів

Злість-  не  вина,  злість  -вирок  їх
Зір  -  ним  тягар  нести
Сповідь,  прекрасна  кара  їм
Вирок  -  горять  мости!
































адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848361
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.09.2019


Тіла тісні

Наче  співи  крізь  мозок  слова  її
Як  її,  може  мова  крапок,  руїн
Бо  ж  колише,  хитає,  жнива  не  йдуть
Хтось  міцніше  кохає  (виски  гудуть)

Наче  бачу  крізь  решето  відчуттів
Хтось  зустрівшись  тікає  (лишає  тінь)
Не  цікавимо  -  бути  скупими  нам
Не  найдемо  двозначність  пустим  словам

Вистачає  сумління  глушити  сни
Бо  другими  не  бути  -  тіла  тісні
Головне  тут,  себе  пробачити
Як  міняєш..,  що  має  значення

Горе  розуму  (бути  наївним  страх)
Страх  себе  загубити  в  її  очах.
Ну  а  час  головний,  він  знає  суть
Час  всіх  забуває  і  ти  забудь.



















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847797
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.09.2019


Стремена

Широко  горенько  стелиться
Йому  одні  імена
Стелить  холодна  метелиця
Серце  бліде  замерза

Хай  дочекається  сяючих
Втомлених  рідних  очей
Хай  не  сумує  скучаючи
Вийме  з  орбіт  склад  речей

Мовить  проказниця  струмом  мов  
В  жилах  наладить  зв'язки
М'яза  твоя  чортикамерна
Руки  твої  -  гілочки

Думав  встигаю,  гадав  же  жде
Жаль  прогадав..  Не  чека.
Лізе  з  грудей  чортикамерне
Біль  невгамовна,  гливка.

Скілько  ж  не  вірити  треба  вам...
Скільки  граблі  чолом  бить
Серце  моє  чортикамерне  
Жаль  не  алмаз,  не  граніт

Скільки  каратися  долею
Долі  одні  імена
Серце  моє  чорти  в  камерах  
Мозок  -  міцні  стремена.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843012
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.07.2019


Відзвідки

Чи  рух  був  тобою,  чи  рухом  ти
Шалена,  палка,  мила  аж  болить
Де  силоньки  стільки  було  в  тобі
Де  волі  в  тобі  відлякать  біди

Але  час  не  золото,  не  бурштин
Роки,  не  жалієшся,  та  летять
Як  коротко  це,  та  в  другім  житті
Відзвідки  тебе  починать  шукать

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841001
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.07.2019


Пану видно-махне рукою

Патріотом  не  буду,  браття
Поки  сльози  течуть  до  долу
Бо  нема  за  що  воювати
Годувати  пуза  престолу

Толерантність  ознака  честі...
Потерпи,  друже,  стане  ліпше
Почекай,  мамо,  бурний  плеще
Той  струмок  має  колір  вишні

Герби,  служба,  то  кров  лиш  правда
Заливала,  текла  рікою
Не  чекайте  того  солдата
Пану  видно-махне  рукою...

Та  й  розкаже,  що  важко  жити
Хто  тут,  як  і  кому  повинен
Стане  ліпше,  звичайно  ж,  краще...
Та  тісна,  сира  домовина

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840806
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 04.07.2019


Ким ми є

Море  широке  аж  край  гладкий
Любити  як  парус  вітри  за  рух
Як  води,  хто  йде,  за  той  рух  легкий
Хай  крок  не  чіпає  лихих  думок
 
Затьмарить  звилистий  прибій  туман
Хоч  бийся  об  берега  звіс  крутий
Не  треба  хотіти  чужих  бажань
Чи  то  суші  твердь,  чи  рідкі  пласти

Не  вільні  від  того  лиш  ким  ми  є
Є  мрія,  шляхів  різвнобарвних  лан
Зтираймось  об  терни  земних  доріг
Об  солі  путів  де  зове  маяк

Чи  сенс  в  перегонах,  чи  в  мозолях
Є  шлях,  то  робота  людей  палких
Бо  кожен  з  нас  сам  вибирає  путь
За  правду,  не  буде  доріг  легких.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839366
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.06.2019


Сам

Сам  я  і  сам  в  тому  винен
Сів  і  дивився  у  даль
Жаль,  що  мовчав,  а  час  сплинув
Жаль,  а  на  серці  печаль

Не  полюбив  я  світанок
Зорі  за  спокій  віддав
Доля,  аби  в  неї  вірив
Жаль  не  існує  примар

Сам,  не  один,  але  гірше
Сумно  і  вдень,  і  вночі
Сум  мій  не  краще,  не  ліпше
Тихий  засів  на  плечі

Десь  моє  щастя  співає
Радісно  бринить  струна
Вабить:"ходімо  до  краю"
Сам  я  і  краю  нема.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839129
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.06.2019


Очі

Погляд  не  може  брехати
Очі  не  брешуть  ніколи
Кажуть  що  слово  ласкаве
Що  ж  ми  кружляєм  по  колам

З  плином  пішли  сподівання
Слово  нічого  не  значить
Слово  відверто-ласкаве
Очі  його  не  побачать

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839128
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.06.2019


Миті палити

Гаяти  час  шалено
Можемо  миті  палити
Нас  не  чекають  люди
Нас  не  штовхає  вітер

Сонце  впаде  у  обрій
Ніччу  земля  налита
Кожному  своя  правда
Босим  бродить  по  світу

Босим  з  дірявим  вбранням
А  не  з  пустим  бушлатом
Гаяти  сподівання
Кожному  свої  ґрати

Мерзне,  знобить  все  тіло
Холод  годує  відчай
Холод  закриє  очі
Синім  блідим  обличчам

На  пелюстках  зав'ялих  
Інієм  ляже  совість
Дні-  то  глибока  прірва
Роки  все  пишуть  повість

Час  не  щадить  нікого
Голод  годує  відчай
Голод  закриє  очі
Синім  блідим  обличчам

Місто  впаде  у  обрій
Сонцем  земля  налита
Тлітиме  кара  сонна
Босий  піде  по  світу

Босий  з  дірявим  вбранням
Золотом  оповитим
Під  пелюстковим  небом
Синіх  безкраїх  квітів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838810
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019


Мовчки

Мовчки  сенс  перекине  світ
Де  є  важіль,  наш  центр  мас?
Як  два  озера  пара  зіниць
Необачно  загруз  в  обох

Не  шукав  та  знайшов  печаль
Той  всеядний  прожера  час
Породив  і  рубав  з  плеча
Бо  постійним  є  тільки  рух

Подавити  емоцій  струм
Бо  до  більшого  хист  не  звик
Натоптали  поріг  бажань
Побажати  щасливих  днів

За  основу  здоровий  глузд
Аргументом  він  був  і  є
Від  нещастя  рятує  сміх
І  обличчя  бліде  твоє

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838808
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 15.06.2019