| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
По обіді, майбутньої осені
небо ввечері візьметься хмарами,
та коли ще не стане «вже досить», то
попливе мить надіями марними.
Межи днями, мережива дійсності,
Справи, друзі, гонитва за грОшами…
Головне – не забути хороше все,
І не зрадить собі в лицемірствості.
Попри течію днів незупиненну,
Мати Беріг, де ти будеш Прийнятий.
Оминаючи обрій бескидами,
Поцілунками, солодким прИдихом.
Відчувати на кінчиках пальців
Те, чого не обіймеш думками,
засинати з очима-вустами,
Не рахуючи втрачених шансів.
І до ранку, чи то назавжди,
Тихо тліти, розтанувши в ночі.
Ублажаючи мрії дівочі,
На всествердне, іти до мети.
Йти, повзти, бігти – стачило б волі.
Дотягнутись, щоб бути Блаженним,
Впавши з кручі, крихким та камЕнним,
Взвитись ввись, не дивитись додолі.
Все відміряно, та не оплачено.
Всі борги вже описані зВерху:
Миті, дні – туго звито, всколочено…
Та ніколи назад не поверну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2019
Моя пОдушка не пахне тобою.
Моє море хворіє штилем
Відчуття притупилися, збОю.
Нерухомі, обвислі вітрила.
До землі ще далеко? Не знаю.
Та й чи варто до неї плисти?
Краще тут на плесі безкраїм
Краще тут з небом чорним ігристим
Берегти що у трюмах сховано
І лелеяти, наче примару
Те, що звІрено, відгартовано,
І чеканене темними хмарами.
Ти десь там, на своїй орбіті
А я тут, і тим все майже сказано
Зайцем сонячним шлем привітики
По воді розсипАними стразами
Та я знаю – ще ніц не доказано
Моя лоція – твої посмішки
Допливу. Обійму. І вкраду тебе.
І вкладу тебе в свОї пОдушки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2019
Де закінчуюсь я - починаєшся ти
І природньо усе йде по колу
Твої руки-слова побудують мости
Розмалюють усе, що довкола
Я блукаю тобою, іду босонІж
Ввечір стомлено п'ю з горизонту
Все ж колись ми зустрінемось десь, вроздоріж
На межі атмосферного фронту
Твої стЕжки ледь вИдні, лиш для tet-a-tet
Повороти ламають всю логіку
Мерехтить іздаля світло твоїх планет
Та на жаль мій секстант має похубку.
Попереду ще довгий, незвіданий вік
Безліч пропастей, злетів і сходинок
Ну, а поки що, ковдру відсунувши вбік,
Йду по карті твоїх гарних родимок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2019