Yar_oslav

Сторінки (1/28):  « 1»

Місто й різдво

В  місто  надвечір  заходить  сніг
Лягає  на  асфальт,  липне  до  ніг
Потім  до  міста  заходять  мерці
Найстаріші,  як  правило,  в  кінці
В  саванах,  мундирах,  і  піджаках
За  ними  до  міста  заходить  страх
Потім  Апостоли
Йдуть  по  дорозі
Місто  не  спить  місто  в  облозі
Містяни  сидять  по  своїх  хатах
В  вікна  їм  крізь  жалюзі
Заглядує  страх
За  Апостолами  з  пітьми
Йдуть  каравани,
жінки  з  дітьми
Матроси,  вантажники  і  водії
Йдуть  по  засніженій  колії
Впевнено,  по  тротуарах
Йдуть  до  центру  
Переважно  по  парах
Там,  в  центрі,  збиваються  в  коло
Й  співають  тобі
         Скажи  Сестро!  Скажи!
Що  сталось  такого  що  навіть  зі  прапорів  пішли  кольори
Через  що  місто  не  може  заснути
Чому  ми  не  змогли  його  оминути
Що  могло  трапитися  такого,  що  не  минуло  ні  молодшого
 ні  старого
Скажи  нам  сестро  скажи
До  них  з  парадного  виходить  Сестра
Тримає  в  руках  ікону  й  хреста
 -  ви  всі,  каже  вона
Стоїте  тут  наче  стіна
Тримаєте  страх  за  поводиря
Стоїте  тут,  як  в  мороз  дим  в  димарі
І  чекаєте  від  мене  правди  й  брехні
Скажіть?
 Навіщо  воно  мені
В  цьому  місті  всі  вже  давно
Не  бояться  нічого  як  в  німому  кіно
Тут  всі  вже  приречені  і  на  весні
Тут  будуть  лунати  лиш  сумні  пісні
Тут  всі  вже  не  вірять  в  ніщо  й  нічому
Не  вірять,  в  прощення,  мир  і  війну
Не  вірять  в  Різдво  і  прапори
Подивіться  самі  на,  ці  двори
Тут  немає  надії  і  вороття
Скінчилися  псалми  пройшло  каяття
Тут  тримаються  виключно  на  серцях
В  яких  крім  болі  не  живе  навіть  страх
То  ж  ідіть,  крізь  сніги
Тут  немає  кого  рятувати
     Над  центром  міста
Палають  зірки
Каравани  йдуть
Скриплять  візки
А  потім  під  ранок,  
Приходить  Різдво,










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020


Прощання

Осінній  вечір,  в  придорожній  імлі
Пила  холодну  каву,  спала  на
землі
Загубила  дорогу,  забула  маршрут
Тягла  речі,  як  солдат  тягне
парашут
Трималась  за  наплічник  як  за
Останній  патрон
Вдивлялася  в  ліс,  де  ж  той
Кордон

І  вся  твоя  правда  складається  з
Протиріч
Коли  я  говорю,  що  день  
Ти  думаєш  про  ніч
А  вся  твоя  віра  витікає  з  
Брехні
Коли  захочеться  про  це  поговорити
Прошу
Не  говори  мені
Складала  присяги  як  речі
В  валізу
Закривай  двері  рвучко
Як  пластир  з  порізу
Пиши  листи,  шли  всіх  
До  біса
На  вокзалі  лиш  ти
І  твоя  валіза





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020


Про двох

З  однією  в  мене  діти  ремонт  і  кредити
З  іншою  я  б  хотів  на  Пінг  Флойд  сходити
Вони  дуже  різні  поміж  собою
Одна  тримає  сердцем,    інша  рукою
Одна  зі  сталі  і  скла  як  вітражі
Інша  з  чорнила  і  паперу  як  кораблі
Одну  я  вигадав  сам  вже  давно
Інша  вигадала  мене  як  пусте  полотно
Одна  з  них  сидить  біля  ніг
Інша  лежить  на  долоні  як  сніг
Вони  зшиті  нитками  на  моїх  ключицях
Вони  грають  ранками  на  старих  дзвіницях
Яка  з  них  сидітиме  на  моєму  плечі
Хто  із  них  не  лякаючись  темряви  прийде  вночі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020


Старий селам

Пусте  село,  як  скелет  на  узбіччі
Біле,  вивітрене  сонцем  й  дощами
Застрягло  в  позаминулому  столітті
Обклалося  спогадами  і  старими  речами
І  стара  жінка  коло  тину
Груші  з  дуплами  і  плющами
Зустріли  мене  в  цю  погожу  днину
Коли  я  блукав  старими  садами
-Доброго  дня,  хай  Бог  помагає
-  доброго  дня,  тому  хто  блукає
В  нашім  селі  нема  вже  нікого
Ні  старого  ні  милого  ні  малого
Навіть  коти  покинули  ці  міся
Немає  навіть  церкви  Бога  Отця
Вимкнули  світло,  газ  не  довели
Хоча  досі  вдосталь  смачної  води
А  мені  кажуть  внуки,  давай  до  нас
Та  як  же  я  кину,  тут  лежить  мій  Панас
Тут  я  пестила  синів  і  дочок
Тут  було  сміху  і  балачок
На  всіх...
А  зимою  у  сніг
Бувало  як  сядемо  біля  вікна
Тут  поруч  доречі  була  війна
Тут  мій  синок  вперше  спіймав  горобця
Тоді  бачилось  цьому  немає  кінця
Тоді  в  очах  були  відстані  більші
Та  що  говорити,  люди  були  добріші...
І  сонце  гріло  їй  зморені  плечі
Міцно  ще  тримали  ноги  старечі
А  за  долиною  ліс  коливався
На  стріхі  хатини  Вій  просинався

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020


Про любов

Писати  про  кохання  як  переливати  річку  із  новорічного  холодця
Марна  справа  в  якій  багато  емоцій  
І  немає  кінця
Пхати  до  рядків  образи  і  почуття
Застосовувати  складні  слова
Типу  самопожертви  і  каяття
Когось  винуватити  і  когось  це  її
Грузнути  в  рядках  як  в  брудній  колії
Розслабся  чувак  ти  не  на  війні
Ти  на  стільці,  ймовірно  в  вбиральні
Скрипиш  там,  як  потяг  на  сортувальній
Писати  про  любов  це  найперша  ознака
Того  що  ти  знаєш  ознаки  її  зодіака
Її  улюблений  камінь  і  колір
Коли  за  цими  ознаками  впаде  її  опір
А  я  думаю,  що  те  все  трішки  не  так
Не  треба  знати  стільки  ознак
Щоб  зрозуміти  щось  головне
Це  розуміння  приходить  саме

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


Туман

Небіжчики  тяжкі,  якщо  несеш  їх  сам
Але  спершу  сам,  потім  
Віддам
Бо  спершу  палитимуть  храми          а  потім  мости
Якщо    брате    знаєш  куди
Нести  
То  неси
В  місто  важкою  ходою  заходить  туман
Думати  чужою  головою
самообман
Туман  торкається  шкіри  і  струн
Не  торкається  
Порожніх  трун
Заповнює  вулиці  і  тіла
Закінчилась  сіль
Скоро  скінчиться  вода
В  сквері  сумний  сидить  тамада
Туман  вперто  його  омина
Спершу  вийдуть  віряни  
На  хресну  ходу
Ходитимуть  містом
Наче  йдуть  на  війну
Потім  підуть  старезні  бабусі  й  діди
Ці  принаймні  знають  куди  іти
А  в  кінці  в  туман  побіжать
Дітлахи
За  наші  гріхи

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2020


Мак і Котя розділ 1

Мені  тоді  здавалося,  що  все  навколо  складалося  з  пилу  і  сонця.  Літо  було  в  самому  розпалі,  багато  моїх  однолітків,  що  зазвичай  володіли  тінистими  вулицями  в  робочий  для  дорослих  час,  роз'їхалися.  Хто  в  санаторії  і  табори  відпочинку  юних  юнатів  перфекціоністів,  хто  до  бабусь  з  дідусями  в  зелені  села,  оповиті  ароматами  розжареного  асфальту,  соковитої  трави,  та  безкрайніх  полів  пшениці.  Особливо  везучим  випадало  щасливе  транспортування  в  країну  солі,  обгорілих  носів,  та  стиглого  винограду,  тобто  на  море.  А  ті  хто  лишилися,  очманіло  ходили  спекотними  вулицями  і  шукали  пригод,  хоча  обпекти  носа  можно  було  і  вдома....
         Того  ранку  все  почалося  трішки  не  так  як  зазвичай,  по  перше  я  проспав.  Прокинувся  від  маминих  слів,  розібрав  тільки  ,  щось  про  сніданок  і  про  те  ,  що  вона  йде  на  роботу.  Потім  не  міг  знайти  окуляри,  а  без  них  було  зовсім  не  те.  Тут  треба  сказати,  що  зір  в  мене  чудовий,  але  на  минулих  вихідних  по  телевізору  показали  супер  бойовик  про  залізного  дядька,  якого  не  брали  кулі  і  свята  вода.  Він  носив  сонячні  окуляри,  і  їх  відтоді  носила  вся  місцева  малеча,  ну  принаймі  ті  в  кого  були  телевізори.  Так  що  починати  день  без  окулярів  було  не  те...  Вперто  обійшовши  кімнату  разів  із  чотири,  але  так  і  не  знайшовши  символ  куленепробивної  міці,  я  здався  і  почапав  до  кухні.  Ритися  по  тарілках  і  колупатися  в  їх  змісті.
За  сніданком  я  любив  читати,  і  саме  зараз  спілкувався  із  героями  Джека  Лондона,  Смоком  Беллю  і  його  товаришем  Коротуном.  Їх  пригоди  гарно  стимулювали  моє  й  без  того  непогане  травлення.  Поснідавши,  і  сьорбаючи  вже  ледь  теплий  чай  я  вийшов  на  подвіря.
Наш  район  звали  Скат,  можливо  тому  що  він  розташований  на  схилі  і  взимку  тут  можна  перетнути  звуковий  бар'єр  за  допомогою  шматка  целофану,  а  можливо  тому  що  на  самому  вершечку  пагорба  колись  стояв  маєток  князів  Скатовських,  від  якого  залишилось  тільки  два  гвіздка.  Один  в  мене  а  інший  в  Коті  мого  найкращого  друга.  На  місці  маєтку  зараз  була  галявина  завалена  сміттям  і  спиляними  гілляками,  там  паслися  кози  злої  бабці  Люсі  Адамівни,  ще,  іноді  ми  шукали  там  клади.  Щоправда  поки  що  безрезультатно.  Наш  же  двір  був  приблизно  посередині  пагорба,  з  подвір'я  було  гарно  видно  інший  берег,  труби  цукрового  заводу,  і  великий  курган,  до  якого  ми  з  Котьою  обов'язково  доберемося  цього  року.  Я  всівся  на  лаву  під  старезною  черешнею,  і  чухаючи  босу  пятку,  посьорбував  чай,  от  тоді  ранок  і  вирішив  здивувати  мене  остаточно.  Рипнула  хвіртка,  вона  була  за  рогом  будинку,  і  з  лави  я  її  не  бачив.  Вмостивши  горнятко  з  чаєм  на  лаву,  я  підвівся  на  зустріч  гостю,  то  міг  бути  хто  завгодно,  поштар,  сусід  Микола  Іванович,  який  іноді  заходив  накачати  води  з  нашого  колодязя,  чи  кирпате  дівча  Оля,  онука  Люсі  Адамівни,    що  приносила  нам  в  бідончику  молоко.  На  край  то  міг  бути  Котя,  хоча  для  його  виходу  на  сцену  спектаклю  було  ще  зарано,  він  мав  допомагати  батьку  по  господарству,  і  тільки  по  тому  міг  бути  вільним.  
Я  зайшов  за  ріг  будинку,  й  остовбенів.  Переді  мною  на  бетонній  доріжці,  облаштованій  в  минулому  році,  стояв  справжній  пірат,  в  смугастому  тільнику  і  шортах  кольору  Карибського  моря.    З  доказів  його  флібустєрського  походження  була  ще  пов'язка  на  лівому  оці,  сережка  у  вусі,  і  свіжий  номер  місцевої  щотижневки  під  пахвою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869009
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.03.2020


Про любов

В  тебе  як  і  у  добра  є  кулаки
Є  хороші  діяння  і  тяжкі  гріхи
Чорні  секрети,  легкі  зізнання
Родимі  пятна  і  татуювання
Я  згоден  кричати  про  тебе  з  дзвіниці  
Чекати  на  тебе  на  залізниці
Палити  собори  куди  ми  ходили  молитися
Лише  б  ти,  прийшла  до  них,  погрітися
Шукати  з  тобою  ключі,  і  донорів
Намагатися  покормити  голубів  і  воронів
Збирати  пожертви  на  старі  храми
Фарбувати  паркани  у  твоєї  мами
Ходити  тихо,  щоб,  не  розбудити  тебе
І  тих  хто  спить  із  тобою

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2019


Мала одна

Риба  коли  помирає  йде  на  глибину
І  я  колись  знав  малу  одну
Вона  різала  собі  вени  і  постила  в  інстаграм
Я  декілька  разів  натякав  їй,  що  вени  не  там
Носила  рвані  мешти,  пила  червоне  вино
На  свій  старенький  телефон  знімала  кіно
Розумієш,  головне,  казала  мені  
Я  бачу  вгорі  те,  що  люди  бачать  на  дні
І  декому  подобаються  тексти  а  декому  голоси
Хтось  пам'ятає  події,  а  хтось  згадує  часи
Хтось  тримє  в  кишенях,  а  хтось  в  голові
Прикинь,  говорила  вона,  як  мені?  
Як  мені  в  вашій  пітьмі,  в  вашій  любові
Вашій  війні,  в  вашій  ненависті  і  непокорі
Як  мені  втриматися  на  плаву,  не  піти  на  дно
Пережити  місячні,  і  здати  накінець  ЗНО
Як  втримати  кров  в  венах  і  капілярах
Не  пролити  її  і  всидіти  на  парах
Як?  
Не  знаю  мала,  справді  не  знаю
Я  сам  то  знайду  то  зламаю
Ти  краще  злізь  з  підвіконня  в  кімнату
Повір,  каліцтво  йде,  лиш  старому  пірату
А  чорне  поліції  і  морякам,  котельням  і  маякам
Ну  ОК,  говорила  вона,  відлітаючи  від  вікна

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2019


Циганчата

Двоє  циганчат  співають  стоячи  на  тротуарі
В  одного  з  них  голодні  очі,  інший  грає  на  гітарі
Повз  них,  наче  повз  свої  гріхи,  йдуть  перехожі
Циганчата  одночасно  дуже  різні  і  дуже  схожі
Як   гріхи,  як  береги  ріки,  як  дорослі  жінки
Як  молоді  солдати  і  як  могильні  вінки
Вони  співають  пісні  Цоя,  курять  на  двох  одну
Сонце  відбиває  їх  постаті  на  цегляну  стіну
Співайте  малі,  в  ранковій  імлі,  сумних  пісень
Про  любов  і  тюрму,  вогонь  і  війну,  в  цей  день

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019


Партизанка

Тримайся,  сестро  за  ці  береги
Тримайся  за  стіни,  за  вікна  й  дахи
За  старі  фото  та  нові  обої
За  натільні  хрести  й  бойові  набої
Оминай  темні,  старі  терикони
Рахуй  ночами  пасажирські  вагони
Складай  пасянси,  і  чисти  зброю
Лікуй  нежить,  терпи  параною
Пали  вогні,  ховай  прапори
Памятай,  найбезпечніше  бити  згори
Сумуй  навесні,  плач  увісні
Ший  рани,  Памятай,  окопи  тісні
Бо  сестро,  хто  як  не  ти
Втримає  для  нас  ці  мости
Ці  вулиці  і  цілі  райони
Спалені  комори,  пусті  павільйони  
Присядь  сестро,  перепочинь
В  волоссі  пилюка,  ромашка  й  полинь
Просто  посидь,  просто  тому
Що,  не  ти  починала,  війну  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2019


Лишила

Що  ти  лишила
Холодні  вікна,  пусті  кімнати  
Людей  з  якими  мені  жити  і  яких  ховати
Старі  капці  в  яких  часто  ходила
Губну  помаду  та  зламані  крила
Спалені  переправи  й  мости
Тонкі  сигарети  й  святі  пости
Гарячу  воду,  темні  мешти
Срібні  монети  з  твоєї  решти
Куди  ти  пішла,  в  темну  ніч
Без  ліхтаря  і  компаса  ясна  річ
Що  ти  читаєш  перед  сном
Мантри  або  шостий  псалом
Які  святі    на  твоїх  плечах
Чії  лінзи  в  твоїх  очах
Чії  руки  тримають  тобі  вогонь  
З  чиїх  воду  ти  пєш  долонь
Чи  все  в  тебе  так  як  ти  планувала
Чи  ростуть  квіти  які  ти  поливала

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2019


Коли ховають чоловіків

Коли  ховають  чоловіків
А  я  був  на  обох  різновидах  цієї  події
Плачуть  менше
Плачуть  батьки  якщо  ще  живі
Іноді  жінка,  іноді  ні
Діти  скоріше  розгублені
Друзі  просто  засмучені
Отець  іде  в  голові  колони
Чита  псалми  б'є  поклони
Каже,  він  був  добрим  завжди  підсобляв
При  нагоді
Любив  рідних,  все  життя  працював
На  заводі
Мав  руки  в  наколках  і  шрамах  
Та  старих  нікотинових  плямах
А  ви  кріпіться,  бо  ви  ще  живі
Характер  гартується  у  вогні
Він  би  сам  не  переймався  тим
Бо  не  був  ні  грішником  ні  святим
Коли  до  ями  кидалась  земля
Ворони  обсіли  мокре  гілля
Жінки  починали  діставати  хустки
І  цигарки  запалювали  чоловіки
Ну  що  брате,  відпочивай
За  тими  хрестами  липовий  гай
За  тими  словами  туга  і  біль
На  твоїх  грудях  виросте  хміль
Люди  поволі  йшли  до  воріт
Шурхіт  землі  і  липовий  цвіт

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2019


Контрабандистам

Три  доби  три  чоловіки  в  дорозі
В  салоні  пахне  спекою  і  пластмасою
Сплять  вовки  смикаючи  в  тривозі
Вухами  в  лісах  попід  трасою
Головне  не  зламати  хребта  старій  іномарці
Впевнено  тримати  руля  і  дорогу
Честно  поділити  сигарети  в  помятій  пачці
І  зручніше  влаштувати  прострелену  ногу
Ми  прорвемося,  каже  молодший  за  всіх
Обовязково,  перетнемо  кордон
В  відповідь  чує,  кашель  і  сміх
Не  накаркай,  вухатий  гандон
Ми  прорвемося  хіба  що  на  небеса
Вирвемося  можливо  зі  власних  тіл
І  на  траві  буде  кров  і  роса
Коли  наші  друзі  і  родичі  сядуть  за  стіл
За  все  треба  платити,  це  не  мої  слова
Із  куль  з  наших  тіл  виковають   хреста
Час  не  тільки  лікує,  а  ще  й  убива.
Помовчіть  братва,  телефонує  сестра
Було  весело,  і  легко  гуртом
Не  вішайте  носа,  бо  стара  із  косою
Завжди  бачить  де  вивих  а  де  перелом
І  хто  вмивається  кров'ю,  а  хто  росою
Вся  їхня  надія  на  злість  і  страх
На  росу  і  стежки  контрабандистів  дідів
І  на  стару  автівку  на  чешських  номерах
Що  не  залишає  ні  пам'яті  ні  слідів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2019


Явних причин

Коли  про  це  дізналися,  то  не  повірили
Бо  до  того  не  було  явних  причин
Але  рідні  надвечір  підтвердили
Зрештою,всі  звикли  до  поганих  новин
Так  от  пообіді  його,знайшли  в  коморі
В  новій  футболці  і  зашморгу
Зараз  він  по  власній,виходить,волі
Чекає  в  обласному  моргу
Демони  що  кружляють  над  кожним  із  нас
Тоді  неслабо  так  здивувались
Він  часто  проходив  повз  нас
Але  ми  рідко  вітались
В  двадцять  шість  він  вирішив  закінчити
Така  собі  заява,і  непокора
По  собі  успів  залишити
Сім'ю,  доньку,  і  щеня  лабрадора
Чоловіки  ,  закурювали,  і  мовчали
Не  віталися  за  руки,  дивилися  в  очі
Що  тут  сказати,  коли  демони  за  плечами
А  в  серпні  такі  холодні  ночі
Ховали  не  в  нас,  повезли  до  дому
Не  знаю  чи  скурив  останню  сигарету
І  чи  взяв  взяв  її  з  собою  потому
Та  можливо,  йому  дав  вогню
Ісус  із  Назарету
Знімаючи  його  біль  і  втому







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2019


Старша сестра

Скажи  мені  старша  сестра
Хто  зламав  твого  хребта
Коли  на  тобі  танцювали  вогні
Хто  твоє  імя  писав  на  стіні
Ти  прокидалася  на  пустирі
Купувала  одноразові  пластирі
Пила  каву  в  придорожніх  ларьках
Твої  плечі  і  коліна  в  зірках
В  твоєму  наплічнику  книга  Ремарка
На  ногах  кеди  на  плечах  парка
На  долонях  срібні  монети
На  колінах  джинси  протерті
Вітер  сушив  твою  шкіру
Баптисти  впарювали   віру
Ти  роздавали  подаровані  речі  
Зустрічній  замурзаній  малечі
Рвалася  в  гори,  автостопом
Заливала  вермішель  окропом
На  зупинках  спала  на  лавах
Прокидалася  на  спалах
Що  ти  несеш  в  гори?  
Своє  бачення  Непокори?  
Що  ти  залишиш  там?  
Що  ти  привезеш  нам?  




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2019


Мехіко

Ну?  Що  тепер?  Питала  вона
Смикаючи  гудзик  на  блузі
В  палаті  була  синя  стіна
І  сіре  покривало  в  чорній  смузі
    Я  думав,  і  ось.
План  такий,   продаю  машину
Беру  кредит,  позичаю  ще  щось...
І  одразу  в  погожу  осінню  днину
Вилітаю  в  Мехіко  
До  спекотних  доріг
Асфальту  що  липне  до  ніг
На  околиці  спекотного  Пуебла
Знайду  підпільного  хірурга
Цікаво  чи  є  в  них  сезонні  скидки
І  чи  беруть  наші  кредитки
     Ось,  скажу  я  йому
Пройшов  крізь  смерть  любов  і  війну
Крізь  вересневу  теплу  житницю
Повз  Бориспільську  митницю
І  щоб  залишити  її  у  строю
Я  тут  перед  тобою  стою
     Продай  мені  серце  чиєсь
Без  документів,  гарантій  і  меж
У  вас  тут  багато  темних  ночей
У  вас  тут  не  прийнято  мати  багато  речей
Для  ваших  нема  різниці  кому
Через  це  ніхто  не  розвяже  війну
Продай  мені  цей  чортів  насос
Без  благань,  молитов  і  погроз
Бо  без  нього  нам  кінець
В  тебе  ж  багато  сердець
     І  поки  я  формував  свій  рух
Повз  купи  любові  і  купи  розрух
Вона  тихо  раділа  з  теплого  сонця
Що  посміхалося  з  палати  віконця

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2019


Вночі

Бачив  вночі,  запівніч
Як  молода  жінка
З  дочкою  років  пяти
Розклеювала  на  стовпи
Оголошення
Що  мало  статися
З  цією  країною
Що  ще  станеться
Але  бачити  це  було
Дискомфортно
Літня  ніч,  пахла  липами
А  жінка  відривала  скотч
Зубами
Вгризалася,  так  би  мовити
В  життя
Сонна  мала
І  хрестик  на  шиї
На  сонній  артерії
Працюю  в  центрі  невеликого  міста
І  вдень  часто  бачу
Жінок  в  чорних  повязках  на  голові
Скільки  ще  має  померти
Щоб  мала  перестала  ходити  нічним  містом
І  обклеювати  стовпи
Що  тримають  небо
Скільки  ще  треба  крові
Поту  і  сліз?
Тримайся  мала
За  ці  небеса
Тримайся  мала
За  ці  береги
І  там  і  там
Місяць  з  литцем  мерця
Вдивляється  в  твої  сліди

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839244
рубрика: Проза, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.06.2019


Три доби. Мандрівниця

Три  доби  плацкартами
Обвішена  компасами  та  картами
Три  доби  в  одній  спідниці
В  одній  блузі  на  верхній  полиці
Палила  в  тамбурі  між  станціями
Тримала  іскри  холодними  пальцями
Пила  каву  із  пряниками
Заїдала  печію  льодяниками
На  постіль  тавровану  залізницею
Даровану  милою  провідницею
Лягала,  й  як  в  обсерваторії
Дивилася  на  пропливаючі  колії
На  тілі  танцювали  тіні
Загадкові,  звабливі,  повільні
З  тобою  віталися,  в  дорозі  дальній
Локомотиви  на  сортувальній
Щасти  тобі,  сонце,  щасти
Сили  й  наснаги  нести
Вдало  минути  пости
Всілякі  переправи  й  мости
Твій  шлях  не  близький
Твій  коридор  завузький
Твоя  мета,  лиш  твоя
На  тебе  чекатимуть  всі,  і  я.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2019


Про смерть

Особисто  в  мене,  зі  смертю
Асоціюєтся  телефон
Старий,  стаціонарний
Коли  він  будив  родину
Серед  ночі
Хтось  брав  слухавку
А  всі  інші,  живі,  слухали
Затамувавши  подих
Ало...  Хто?  Коли?  Завтра?
І  сердце  провалювалося
Хто?
Ти  лежав  і  думав,  от
Я  тут,  в  своєсу  ліжку
Сердце  б'ється  в  клітці
З  ребер  
А  десь  лежить  той  чіє
Завмерло

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835686
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.05.2019


Про с. ПЕТРА

Відпусти  мої  гріхи?  
Відпустить  сант  Петро
Коли  перетне  сніги
Коли  пройде  пустелю
Зараз  він  в  хостелі
Плює  у  стелю
Зранку  на  потяг
Потім  на  пліт
Зношений  одяг
Солоний  піт
Перетне  Панамерікан
Якщо  не  забуде  валізи
В  Йемені  через  паркан
Йому  там
Не  відкривають  візи
Далі  вагон
Верхня  полиця
Щемкий  самогон
Древня  столиця
Якщо  відкриють  дороги
І  знімуть  пости
Перетне  пороги
Перейде  мости
Він  взагалі  свій  в  доску  чувак
Погано  спить,  багатьох  дратує
І  коли  запитують  що  там  і  як
Переважно  бреше  або  жартує
Він  в  принципі  там  ніколи  не  був  
І  має  з  приводу  цього  комплекс
Він  всі  історії  старі  забув
І  носить  палений  китайський  ролекс
Такий  собі  старий  лінивий  курєр
Ти  впізнаєш  його  
По  шрамах
По  фото  у  храмах
По  старій  газеті
І  ризі  протертій

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2019


Адаме

Вірь,  Адаме  у  ці  береги
В  цих  садах  висока  трава
І  твої  друзі  і  твої  вороги
Підтвердять  мої  слова
Вірь  в  обійми  і  тінь  від  руки
В  дотики  і  вогоні
Вірь  Адаме  у  ці  кольори  
І  в  подряпини  на  броні
Вірь  у  їхні  слова  гучні
Про  твої  думки  і  свободи
Не  вірь  лиш  тій  маячні
Про  злидні  й  відсутність  роботи
Збирай,  Адаме  свою  любов
Складай  її  до  шухляд
Проливай,  Адаме  свою  кров
За  своїх  малят
Бо  хто  як  не  ти,  Адаме  
Хто  понесе  прапори
Хто  до  борні  стане
Боронити  свої  береги
Бо  на  них  в  високій  траві
В  водах  ріки
Кожної  осені  і  по  весні  
Пливуть  мертвяки

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2019


Знайомій

Дерева  обіймали  трасу
Як  туман  обійма  береги
І  я  маю  мало  часу
Щоб  тонути  посеред  цієї  ріки
А  ти  ховаєш  шрами  на  тілі
Як  ховають  діти  скарби  у  кишені
І  як  тільки  на  землю  падають  тіні
Ти  виносиш  із  дому  диряві  мішені
В  твоїх  кедах  можна  знайти  насіння
Половини  культур  з  обох  берегів
Срібні  монети  твого  піднебіння
Як  податок,  брати  який  ніхто  не  хотів
На  твоїй  білизні  тавро  залізниці
В  келиху  спить  молодий  лінивець
І  сонце  тобі  закрива  зіниці
Ніжно,  як  молодий  піхотинець
Ти  не  любила  зелений  чай
Зате  кохала  свою  вітчизну
Завжди  забувала  пароль  від  вайфай
І  всюди  розкидала  свою  білизну
І  коли  знову  тебе  на  ранок
Підхопить  вітрильник
Привези  мені  на  згадку  цигарок
І  магнітики  на  холодильник

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2019


Бабусі

Сидять  бабусі  попід  трасою
Попорали  худобу,  поховали  чоловіків
А  сонце  мідною  прикрасою
Встає  в  кінці  смарагдових  полів

Слухай,  мовить  одна
Вночі  снився  син
І  була  зима
Бо  з  димаря  йшов  дим

Йому  було  десь  три  роки
Бігав  по  хаті,  сміявся
Треба  йому  подзвонити
Давно  не  з'являвся

А  мій  приїжджав  в  суботу
Привіз  онука,  взяв  картоплі
Говорив  щось  про  роботу
Про  меншу,  в  неї  знову  соплі

І  в  їхніх  зморшках  лягали  тіні
В  тріщинах  на  шкірі  гуляв  вітер
Їх  стомлні  спини  тримали  стіни
І  в  шафі  старій  синовий  світер

А  раптом  приїде  і  стане  морозно
В  рідній  хаті  
І  стане  йому  десь  в  грудях  млосно
В  його  кімнаті

Скелями  на  березі  океану
Сидять  бабусі  обабіч  дороги
І  пам'ять  затягує  їм  рани
Лікуює  горе  і  тривоги

Вростаючи  в  землю  старими  ногами
Вони  починають  обертатися  з  нею
І  міцно  тримають  старими  руками
Твого  светра
Хоч  він  і  вже  замалий
Дбайливо  зашитий
Теплий  і  чистий

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2019


Харон

Від  самого  початку  і  до  кінця
Міцно  тримаючи  цвяхи  в  руках
Ти  дивишся  в  очі  бога  Отця
 бачиш  як  в  них  прорізається  страх
Ти  женеш  худобу  обліплену  стразами
Повз  паркани  в  високій  густій  траві
І  місто  пронизане  теплотрасами
Віддаляється  в  в'язкій  нічній  імлі
Ти  оминаєш  старі  кургани
Розкидані  по  старому  полю
І  тихо  кров  покидає  рани
Наче  не  хоче  бути  з  тобою
Вони  залишають  все  що  мали
Всі  кімнати,  одяг  і  кавоварки
І  навіть  якби  наплічники  мали
Там  були  б  лише  компаси  і  цигарки'
І  ти  ведеш  їх  крізь  русло  ріки
І  хоча  це  трішки  жорстоко
Ти  роздаси  їм  гострі  голки
І  по  срібний  монеті  на  кожне  око

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831790
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 05.04.2019


Старі друзі

Місто  засинає  в  прибережній  смузі
Тиша  вкрива  його  наче  сферою
Сидять  за  столом  старі  друзі
Зцілюють  рани  щімкою  мадерою

І  в  рухах  їхніх  роками  зформованих
Багато  несказаних  слів  та  подій
І  в  поглядах  їніх  твердих  і  стомлених
Обличчя  жінок  дітей  та  повій

І  говорять  вони  і  не  бояться  зради
Бо  знають  що  врешті  решт
Їм  друзі  поставлять  вино  і  поради
І  перешлють  гроші  в  Будапешт

На  шкірі  їхній  багато  знаків
В  них  символи  які  вони  вже  забули
Одному  вже  час  збиратись  в  Краків  
Через  кордои  і  караули

Вони  на  всіх  бачили  все
І  ніколи  того  не  забудуть
Але  ніколи  не  говорять  про  це
Так  вірно,  вони  так  рахують


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019


Про останніх пілігримів

Наприкінці  літа
Околицями  Партеніту
Вибиваючи  старими  кедами  іскри  з  асфальту
підходять  бродяги  
На  запах  паленого  спирту
І  довго  сидять  на  пірсах  теплих
Розливаючи  спокій
Передають  один  одному  келих
Наче  в  онкопалаті  останній  морфій
І  сонце  гріє  їм  змучені  спини
Море  сіллю  притрушує  рани
В  келиху  з  рештками  їхньої  слини
Сплять  Аргентинські  варани
І  поки  фільтри  розмоклі
В  морі  б'ються  із  хвильорізами
Вони  роздивляються  в  біноклі
Країни,  куди  не  пускають  з  валізами

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019


Місто

Підлітки  шукаючи  розваг
Залізли  на  дах
Полякати  птахів  
Над  містом  невдах

їм  було  видно  залізні  колії
Їх  вулиці  і  ліхтарі
І  з  вершини  цієї  обсерваторії
Літали  міста  вогні
Вони  бачили  всю  країну
В  садах  та  електростанціях
Бачили  цвинтарі  і  руїни
Потяги  та  людей  на  станції
Літня  ніч  їм  давала  повітря
Сповнене  вишнями  і  клаксонами  
діти  бачили  безкраї  темні  поля  
Та  будинки  оточені  газонами
Вони  міцно  тримались  за  руки
Як  моряки  старого  фрегату
Видихаючи  нікотину  сполуки
Вдивлялись  в  країну  наче  у  карту
Ми  тут  бо  де  ще  нам  бути
Ми  тут  почали  вдихати
І  тут  будуть  причепи  і  рути
Крізь  зіниці  твої  проростати

Підлітки  покидають  дах  
Як  прапор  забираючи    ранці
І  сонце  над  містом  невдах  
Колише  свої  протуберанці


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830879
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2019