| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Сьгодні мій день не задався одразу,
І настрій достатньо вбитий.
В душі відчуваю до всього відразу.
І світ щось на мене сердитий.
Я серджусь сама і не знаю від чого.
Проблема, що ми - люди,
Не вміємо жити як хочемо того,
І завжди нам чогось не буде.
І завжди нам щось не-так і не-сяк,
Ми всюди й на все надуті.
Проблема у тому, що вже давно знак
Від серця й душі нам не чути.
Ми рвемо себе на маленькі шматки.
Хтось в купу їх потім складає…
І думаєм: «де ж щось пішло не туди?».
Повільно-повільно підходим. До краю.
І так по житті у своєму ж соку
Ми топим роки-дні-години.
Загублені діти не вірять пророку,
Нема для нас правди і віри.
Любов - вже на пенсії. Тиха й стара.
В кишках щось колюче-колюче.
І дихати важко, й на плечах гора,
Неначе в мені догорає горюче.
Хтось витратив кисень й всю рідину,
От-от і я точно згорю без вогню!
І знов панікую, відчувши вину -
Закутуюсь глибше. У вірну броню.
Проблема в мені. І проблема в тобі.
І в нас чогось точно не буде.
Я в грудях сьогодні відчула ту біль,
Яку би не мала відчути…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988801
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2023
Коли шкіра моя стане як зморщені штори,
А очі мої втратять будь який колір,
Я хочу залишатися з тобою поряд,
І обіймати твої зморщені штори.
Коли пальці мої стануть як сухі вітри,
Я хочу сплітатися з твоїми вітрами.
Коли руки мої стануть наче з кори,
Я хочу торкатися кожного твого шрама.
Коли голос мій стане як скрипучі хмари,
Я хочу шепотіти тобі про квіти весняні.
Коли вуха мої стануть як висохші трави,
Я хочу чути кожне твоє слово - губами.
Коли очі мої стануть твоїми руками…
Коли голос твій стане моїми вухами…
Я не залишу тебе одного,
І не відпущу тебе одного,
Тому що ми дали один одному слово.
Коли прийде час, давай дотримаємось
Кожного
Даного
Слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Ти йому нічого, він тобі нічого.
Місяць закохався у нову епоху.
В цій епосі глухо. Тут нічого свого.
Вітер шепче вірші про нічну дорогу…
Тут немає твого. Очі твої - зорі.
В них гаряче море - світиться прозоро,
В них вогні від міста - відбивають долі,
В них високі гори - горбляться суворо.
Ми пригріли мову, на якій хворіємо.
Всі стають чужими за словами-стінами.
В ребрах тісно серцю, тишею старіємо -
Лицемірство й віру поміняли змінами
Загасають вікна. Дим шумить балконами:
Щирість під дахами - по його слідах.
Парками блукають кажани з воронами,
От би десь між крилами загубити страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023
На душі шкребуться кішечки,
Вони вишкреблись з обстрілів в Бучі.
Я не дивлюсь більше новини,
Бачу їх кожний день. Неминучі.
Після вечері у нас сирени.
За сніданками - нові фото.
Від них рвуться від серця вени,
І хочеться вбити кожного москальського zкота.
Як Херсону закрили очі.
Там де Харків порвали на м’ясо.
В Маріуполі кров гуркоче,
Під землею кричать - безголосо…
В цю весну червоніють квіти.
І ніколи нам не заснути.
Поки сняться розстріляні діти,
Поки сняться ті мертві руки.
Ми не пишем весняні вірші,
На землі нашій кодло вороже!
Я не дивлюсь новини більше,
Але бачу їх кожний день… Боже
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Я не п‘ю, спасибі. Я молодості й ковток
Не можу зробити. В легенях дим і смішок:
Говорять, що зараз роки «самий сок».
Тільки в суставах не «сок», а один пісок…
Роблю крок - тримаюсь за спину.
Спати постійно кортить, волосся з тину.
Який зараз день? Гороскоп і новини.
В моєму розкладі сторіс і старі світлини.
День закінчується коли доп‘ю енергетик.
На флешці дежавю, на шпалерах конфети.
Цитати про юність забуті в вк та анкетах.
Дозвольте від вас подзвонити?:
«Ало молодість, де ти?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Світло-сині незрадливі очі -
Вікна запітнілих автотрас…
На вокзал втечу цієї ж ночі,
І візьму у перше «перший клас»!
Я буду розглядати всю дорогу
Каміння, пагорби, моря й ліси,
І буду в них шукати свого Бога,
Як аніміст шукає там душі.
Вдихну хмільне повітря «недоміста»,
І перегар з сусідських лавочок.
Мене, загублену дитину комуніста,
Щось надихне знайти свій власний крок!
Свій страх. Себе саму. Без передбачень.
Без гороскопу і без ніжних слів.
Під шум холодних, метушних побачень.
Під шум столиці «непроснутих снів».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Я більше не пишу́ вірші.
Я більше не шукаю сенсів.
І сторінки і зошити старі -
Слова… їх стільки ще у серці.
Розкидані олівчики життя,
Резинка, яка за́вжди загубилась…
Не зміниш рейсів - крутиться земля.
«Забуте» вчора так і не відмилось.
Щенячий погляд та «емоцій ноль».
Не вичавиш із себе що немає?
Десь в гущі людства поселився троль,
Він всіх любити ближніх закликає.
Ми сміємось. І гори рвуть моря.
І кров дзюрчить не розірвавши вени.
Я не пишу. Я, як і всі - німа.
Хоч на серцях давно гримлять сирени…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021
З’їжте, висмокчіть з нерва
Те, що в мені їсть душу.
Серце лоскоче ребра,
В легенях вирощує ружу,
Колеться боляче - пусто.
Вирвіть із мене вени.
Вигризіть, викричіть в глухо
Всіх, хто в мені померли.
Все, що в мені померло.
Все те, на чії потреби
По крові намазали медом...
І в сонці зламалося небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Где-то у моря есть большой дом,
Но там тесно в собственном теле.
Может, в нём мы с тобой без оков
Не станем как «дикие звери»?
Там так тихо, что свистит в ушах...
Закрыты все окна и двери!
Зеркала висят на потолках,
В углах всех, и в каждой щели.
Куда не глянь, там твои глаза:
Хоть сейчас, посмотри - попробуй.
Что ты видишь в них? Пустота?
Или может быть целая пропасть?
Там есть монстр, слепой и большой!
Так велик, но совсем не великий.
В каждом зеркале он другой,
Сам себя никогда не видел.
Лишь глаза у него как у нас.
Раз посмотришь, пути назад нету:
Говорят, что в них чей то страх
Пережёванный в душу планеты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902534
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2021
-«Може й так. Та мабуть не сьогодні»,
-Я відмовлю йому усоте.
Бо проміння лоскоче щоки.
Бо мені і без того добре.
Буду нюхати тепле море.
Буду дихати спілим цвітом.
Я скажу тобі потім: «сорі.
Ти для когось ще станеш літом.»
Я забуду. І ти забудеш.
Слово за словом, мить за миттю,
Будем жити так, наче сьогодні
Не відцвіло, як спіла вишня.
День за днем, після року в роки.
Ми з тобою як два верблюда.
Нам горби не зрівняв би й Іуда.
Нам до старості буде як мука
Своє власне Его, своя власна гординя,
Своя власна свобода, а на ділі страх!
Кожний «ти» що ще в мене буде
Підштовхне мене в мій же крах.
Кожна «я», що ще буде в тебе...
Після «ні» опускаєш руки.
Ти боявся мене забути?
Я боюсь стати тою, хто любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Мир для кого-то движется,
Мир для кого-то живет.
Люди кому-то молятся,
Люди кому-то врут.
Мысли плывут, колышатся...
Я забываю дышать.
Верить не вижу смысла я,
Нет больше смысла мечтать.
Столько ведь есть возможностей,
Столько ведь жизни вокруг!
Иль на изнанку вывернутся?
Или на все наплевать?
Будто бы есть мне разница.
Смысла нет больше ждать.
Смысла нет больше надеятся,
Смысла нет больше врать.
Мы для кого-то стараемся,
Воздух хватая залпом.
Мир для кого-то движется!
Но для меня стал на «стоп».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888518
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2020
В третій ночі, вернулась. На кухні
Із червоним сухим від Bolgrad...
Щоб змогла відчувати присутність
І ловити всю ніч зорепад!
Щоб змогла потушити сонце!
Й запалити його уві сні!
Я не чокнута, мам, у віконце
Зазирають серпневі огні.
Коли скажеш «вже третій десяток»!
Я у дзеркало гляну налякана...
Дітям лишиться молодість в спадок,
Та коротка, на мить між подяками.
Ми її обзиватимем дурістю.
Ми її будем вічно шпи́няти.
І як тільки вона загубиться,
Скажем «вам уже досить мріяти»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Из страниц своего блокнота
Я смотрю на вчерашнее завтра...
Мы с тобой будто два идиота,
Что украли стихи Кондрата.
Мы в потерянном переходе,
Где-то там, с музыкантами пели.
Мы в истерике, мы на икоте
Похудели на три недели.
У тебя есть тату на веках,
Где написано “La medianoche”.
У меня есть тату на щеках -
Я набила по пьяни короче.
И не знаю что крепче быть может,
Чем гормоны в начале марта.
Нас наверно полвека гложет
Чёрной цвет, на картинах стрит-арта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865908
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.02.2020
Милий мій сивокрилий ангеле,
Знав би ти, як лякаєш мене!
Твої сльози, що світяться в мармурі.
Твої руки,як літо ясне.
Що в дорогах туманних ховається?
Сонця бачу лиш жовтий лик.
В очі з пилу я пильно вдивляюся,
За спиною десь сиплий рик.
Ти для мене вернувся із місяця!
Ти для мене із хмар зійшов!
Я забуду тебе, і не віриться,
І в душі назавжди твій шов.
Знав би ти, пилоокий мій ангеле,
Як боюсь я твоєї зими!
Не говорять солдатам в армії,
Кому моляться діти весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2020
У кого-то ладошки в тёплой руке
А у тебя в тёплых перчатках, что подарил папа
У кого-то рука на коленке
А у тебя кошка, что не даётся гладится
У кого-то лицо без макияжа "самоё красивое"
А у тебя тональнык от Catrice
У кого-то своя половинка кровати, которая только теоретически своя
А у тебя вся кровать, только вот спишь ты всегда на одной половинке
У кого-то лучший в мире "злой добряк" и "весёлая вредина"
А у тебя лучший "пушистый засранец" и друзья, у которых лучшие в мире "злие добряки" и "вёселие вредины"
У кого-то ссоры, споры, битьё посуды и жаркие примирения
А у тебя свободное плаванье, и независимое планирование жизни
У кого-то синяки под глазами, потому что ночью вино-кино-и-домино
А у тебя из-за холста с недорисованой картиной и Земфиры в ушах
У кого-то глаза цвета "теплого шоколада"
А твой "холодный кофе" тебе не кажется карим
У кого-то глаза в глаза
А у тебя дикий смех, когда кто-то смотрит в твои глаза дольше 5 секунд
У кого-то глаза красные ночью от слез
А у тебя зелёные от зависти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844966
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.08.2019
Будинки із красивою ліпниною,
Горгуйлі видно, а дверей --нема.
Ось так і ти з наукою та вірою
Забула, що хотіла від життя.
Ти між теорій розміняла душу.
З дискусій пилу загубила меч.
Без них життя, як непосильну ношу,
В зусиллях знайти "істину", несеш...
І ось життя летить без парашуту!
Страхівки нуль, і виходу нема!
А ти, сліпець, у пошуках маршруту
Вчиш карту та інструкцію керма.
Відкинь усе, цей сон не має вигоди,
Там правда своє щастя не знайде.
Вернись за тим,що втратила дорогами!
Верни Своє, і віднайди Себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2019
Чи бувають у житті речі, які не змінити?
Як би не старатися, всеодно нічого не зробити.
І близькі тоді відштовхують міткістю,
Розумінням, співчуттям та близькістю.
Тоді сонце лякає тим, що воно сонце,
А люди лякають тим, що вони люди.
А ти? Від людей і сонця можна заховатися,
А від себе не втекти і не відірватися...
Тоді робиш боляче всім і кожному,
А цим собі ж більше, ніж будь-кому.
Сам в собі живим закопаний, не вибратися
Не помиритися, не вижити і не згубитися.
І нікуди вам від себе і себе не дітися,
Та й не хочеться. Тільки пташкою б
Від усього й усіх вільною перетворитися,
Понад хмарами загубитися, загубитися...
Тою, про яку нікому нічого не згадається.
Тою, яка сама з собою не водиться.
Просто є, просто немає, це стало аксіомою
Про яку давно не говорять живою мовою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2019
І він зліпив її з усіх усяк.
Й вона любимою йому бувала.
Та й ненависною йому була відтак,
Як він старавсь,щоб усмішка її сіяла!
Була вона якась особлива...
Його чарували безмежжя її:
У чомусь сварлива, у чомусь ігрива,
Емоцій прозорих світила тонкі.
Ні, не була вона позитивна.
Та й не була найкраща з усіх.
Занадто багато часу просила
--Його не смішив її сміх!
4 роки буття підкорила!
Мабуть, перед нею він "жив і ріс".
У чомусь згубила,у чомусь створила...
Зловилася за допитливий ніс
Та й не відпускала, допоки не стала
Настільки жива,як він тільки зумів!
Вдихнула, в "сфумато" своє закохала
Всіх праведників, крикунів, брехунів!
Кажуть, дружина торговця-флорентійця,
А попри шепочуть, що автора мати.
Чи учень його? Любовник?Любовниця?
Ну звідки ж цінителям правду прознати?
Занадто любив щось у ній Леонардо..
Ненавидів...Прагнув...дивувалась й сама.
Та тільки брову піднімала б насмішливо,
Якби вона в неї була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836869
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.05.2019
Чертову тучу раз
Говорила тебе:" не стоит."
Ну зачем ты тогда погас?
Вмиг истлел наш с тобой астероид!
Мы не верили, просто шли.
Слепо шествовали землёю,
Но казалось мне, будто брели
В непроглядный туман с головою!
Мы не верили, просто любили .
Я любила твой голос и руки,
То, о чем мы с тобой говорили,
То, во что мы с тобою погрузли.
Мы не верили, просто улыбки
Нас зажгли, мы горели, я помню!
Только ты ведь горел со скуки.
Только я ведь горела тобою.
Не смотрю больше в небо ночью,
И ни что больше мне не кажется.
Лишь остался твой пепел с болью
От которой уже не избавится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832461
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2019
"Навіщо жити?" -- є таке питання?
Та кожна відповідь породжує нове.
Для чого? Як? Коли? Незнання...
Проте чекаєш істини з нізвідки й вже!
А так ніколи правди не дізнатись!
Бо лиш бездійність гірше від брехні!
Я зло з добром змішати побоялась
У світі, де погрузло все в багні!
Планета ділиться в материки, країни.
Тисячоліття у століття та роки.
Як можна тут бажати рівноправності людині?
Якщо весь світ розірвано на "так" чи "ні"!
Ми віримо -- нема сліпої віри!
Хоча на ній будуємо буття!
Стоявши між усім з нічим у прірві.
Зі страхом добігаючи життя!
Самі себе в кайдани закували!
Самі собі закрили небеса!
З нічого взялися, з нічого і пропали.
Живемо, щоб дізнатися навіщо нам життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831816
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2019
Я не боюсь,бо немає сенсу боятися...
Бо усе в цьому світі пройде.
Те,що має статися - станеться
Що боятися марно за це?
Я не боюсь,я тільки прислухаюся.
Як шарудять листочки за вікном,
Як кішка корм гризе,вітри здіймаються
І піднімають хвилі табуном.
Лиш мирно слухаю,без думки задньої
І від усіх тривог я осторонь.
Ось це дзижчання мухи безпорадної,
А там вогонь тріскоче...Де вогонь!?
Ні,не боюсь,бо не маю права боятися.
На межі зі страхом втримаюсь.
Не дозволю довірі зламатися.
Я не боюсь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831460
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 02.04.2019
Ти сказала тоді "я агностик"!
І не вірила ні у що!
Говорила:" ми ще недоростки!
Не осягнемо сутність Його.
Ще не зможемо оправдати
Те, за що його син боровся!
Усім серцем своїм відчувати
Весь той вибір, який нам відкрився!
Не відчуємо страху і болі.
Не проймемося до душі.
І старі колись, немічні, кволі,
Ми з тобою здіймемось у сні
І відчуємо те, за що зараз
Пожаліємо й день продати,
Зрозуміємо той алмаз,
Що словами не передати"!
І я вірив! І слухав з захопленням!
І в надії палкій забувався!
Та, на жаль, не була ти агностиком,
А повірити просто боялася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2019
Скажи, для кого ти живеш?
Навіщо "правдою" розкутий?
У сірім мареві ілюзій
Свого ніколи не знайдеш.
Скажи, для кого ти служив?
Слова кидав безжально легко
Під прикриттям кривого его,
Хоч дзеркала вже всі розбив.
Скажи, кому пообіцяв,
Що в бляклих циклах рваних тижнів,
Ти не забудеш своїх близьких?
Й собі ж душі не відламав?
Скажи, кого не зміг забути?
І в спогадах на сотні літ
Перетворив вже серце в лід.
Та не цінують вірність люди!
Кому життя своє віддав?
Для кого вірив і старався?
Чи не занадто ти загрався
Колись, як роль чужу зіграв?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2019
Як здобич! Наче гарна статуетка!
Стоїть у домі, бряскальцем обвішана!
Усім привітна і усім усміхнена.
Знайома всім. Усіми незамічена.
Вона, що сяяла колись свободою!
У красоті туманній снами мріяла!
Тобі "любов'ю" й "ніжністю" навіяна,
Пилиться в домі,бряскальцем обвішана.
Тягнувсь до неї крізь димисті вогнища
В вугіллі чорнім, ще не втратив стрімкості!
До неї рвавася, наче до "величності",
І клявся їй у невтамовній вічності!
Дорвався!Дотягнувся! Все, твоя!
Палка надією, тобі присвячена!
Із нереальності колись тобою зірвана!
Тепер лиш лялька, бряскальцем обвішана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019
Ми ж не забудем вдячності герою?
Не обірвем печальності душі?
Та не знайдеться в вічності покою
Для того,хто іще живий у сні.
Пора б уже самим почати жити,
А не читати про життя в книжках,
Та поглядом затравленим ходити
По ще недавно вицвівших рядках...
Давно пора вже діяти рішуче
І не топтатись перед входом "день":
Ти впевнений?ти хочеш?прошу дуже
Не трать свій час на сотні теревень!
Не трать свій час на сумніви і страхи.
І зрозумій,що вибір твій без меж.
Й тоді,повір,я точно знаю,люди
В тобі героя не забудуть теж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2019
Мистецтво не повинне бути гарним,
Прекрасне у причудності своїй.
Краса безумства в погляді безстрашнім,
Кінець його у вічності земній!
Мета мистецтва протилежна моді,
Бо модність - це як визначений шлях!
Чарівність моря ж не в його блакиті,
А в грізних хвилях й шумних берегах...
Ми так раділи пожовтілим творам,
Дари приймали тільки з мертвих рук,
І байдуже,що старця в тихий сором
Ще за життя наслідував лиш промінь мук.
Мистецтва цінність - миті неповторність ,
Що викличе емоцій ураган,
І перетворить із життя потворність
У почуттів харизму і високий стан!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831068
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2019
Как понять, что ты не одинок?
Как понять, что ты кому-то нужен?
Как понять, что есть какой-то прок
От того, что жизнь свою ты прожил?
Как понять, что в этом мире страх,
Это только марево иллюзий?
Что когда-то пережитый крах
Станет темой для шутливых дискуссий?
Как понять, что в этой жизни есть
Что-то, что страданий твоих стоит?
Что не станет утешеньем месть?
Иль что волки не от горя воют?
Как понять, что ты когда грустишь,
Это лишь минутная досада?
Что когда на нервах нагрубишь,
Это только перепады нрава?
Как понять, что это "тут-сейчас"?
Как понять, что завтра "по-другому"?
Как не розрыдатся на глазах
Тех, кому вообще "по-барабану"?
Стоит ли страданий эта жизнь?
Стоит ли страдание страданья?
Как понять,что ты когда дышишь,
ты не лишь живое изваянье?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830980
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2019
Я просила людського тепла.
Як попрошайка на вулиці!
І щиро не розуміла,
Чому мені завжди відказували.
Просила сердито й обіжено,
А швидше уже вимагала:
"Дайте мені, мені треба!".
Хоч я й не збиралась віддячити!
А люди налякано шарпалися.
Або ж й взагалі "ігнорили".
Я вперто хотіла чужого,
Хоча і свого не мала.
"Чому всі до мене так ставляться?
Чому усі злі і жорстокі?
Не хочуть мене зрозуміти!
Не можуть мене зрозуміти!"
Потрібно було зупинитися.
Не паразитувати на інших!
Почати своє виробляти!
І більше нічого не вимагати!
"Дайте мені! Мені треба!"
Звичайно ж, усі лякалися!
Звичайно ж, усі захищалися!
Чому ж тоді я обіжалася?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830978
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 29.03.2019
Я все життя переписала кармою.
В спокусах потонув мій мирний рай.
Та вірю, що живою і реальною,
Колись ще відшукаю чистий край!
Той край, що кров'ю з брудом обтесований.
Загублений у чорній далині.
Для нас, таких зіпсутих і змарнованих,
Відгукнеться ще жалістю в вікні!
Не буде місця там гріхам і зговору.
Відмиєм чорні лиця у воді.
Ми, ще не втямившись від свого ж сорому,
Очистимось від грязі та землі!
Покаємось, бо від гріхів не втримались,
Життя для нас було таке ховзьке.
Ми обвиняли всіх, й самим вже вірилось,
Що доброта й любов -- то не людське!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830592
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.03.2019
Ми,діти 21-го століття,я і ти.
Я живу у "колись", а ти в "десь".
Я постійно чекаю на "жити",
Ми з тобою чекаєм "кінець".
У "колись" до кінця ще далеко,
А у "десь" той кінець хтозна-де.
Ми забули місця,де зарито
Те,без чого я й ти не живе!
А місця ті далекі й не модні...
Ще не бачили "нових" людей!
Ми з тобою не діти "сьогодні"
Бо в "сьогодні" немає дітей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019
Вкрию фарбою мастихіном
Твій недобитий,недорваний стан.
Той,що колись здавався білим.
Той, що мене колись надихав!
Я не боюсь переплутати колір,
І не боюсь зруйнувати пропорції...
Тільки боюсь,що не втямиться гамір
Тих голосів, що тебе напророчили!
І буду без страху тебе писати
До сонних,змарнілих своїх очей!
Я буду за фарбою прямувати,
Яку обирав тобі Одісей.
Буду як він, скитатись, по вимірах,
По запахах,звуках, забутих зірках.
І десь, у барвистих,чудливих серцях
Тебе віднайду у закрючених пазурах.
Так, саме тебе,такого непізнаного!
Такого,яким буваєш лиш ти!
Тебе, що моїм натхненням розказаного
Між магії творчості створили світи.
Тебе домалюю на " Алла прима"!
З одного подиху, з одної історії.
І я заспокоюсь,тобою підкорена.
І гамір затихне в кінцевій агонії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830476
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.03.2019
І ти писав білі вірші...Я їх так не любила!
В них все було білим? Білий кіт-море
У білих окулярах і його біла хвиля
З білими вусами. І твоє біле горе?..
Ти не знав що горе не буває білим?
Що біле горе насправді ілюзорне?..
Тільки ти говорив, що колись кожне горе стане таким - вицвілим.
І тому я злилась! Бо моє горе було чорне!
І вірші твої були зовсім не віршами!
Бо хіба ж без рифми вірші це вірші?
Ті саме, якими захоплювались ті вразливі "дами",
Тому, що їхню колоду покидали "вальти"!
А коли ти покинеш мою колоду?
Коли твоя білизна́ перестане різати очі?
Та збілизна́, що наповнювала твою глибину-природу...
А мене спустошували вже побілілі дні і ночі!
І ти був таким як ті ночі, біле горе і білі вірші!
І мене чарував білою, та не вицвілою інтригою.
Ти був нереальним у своїй нереальності...
І я була нереальною з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019