gnom1971

Сторінки (1/1):  « 1»

Інтимні пригоди, або еротична казочка для дуже дорослих дітей

Колись  давно  ,у  далекому  краї,жили  собі  Губи.Вони  були    грайливі,допитливі  ,але  дуже  сором'язливі  .А  ще  вони  дуже  любили  цілуватись.Одного  разу  вони  познайомилися  із  надзвичайно  красивим  Білим  Личком.Їм  було  дуже  добре  удвох.Вони  гралися  і  гуляли  разом,  інколи  танцювали,  але    ніколи  не  цілувалися.Губи  і  Біле  Личко  соромилися  зустрітися  наодинці,також  вони  соромилися,коли  їх  чули  Вушка  і  бачили  Карі  Очі.Це  були  невідомі  почуття  для  обох,вони  були  ще  зовсім  юні  і  не  відчули  що  це    було  справжнє  кохання.    Біле  Личко  поцілували  чужі  губи  ,а  Губи  пішли  в  далекі  краї  цілувати  інше  личко.Пройшло  багато  років,але  Губи  не  змогли  забути  СВОЄ  Кохане  Біле  Личко,  постійно  його  згадували  і  намагалися  знайти.Багато  разів  зустрічали  його  ,але  ніяк  не  наважувалися  заговорити.  І  ось  далеко-далеко  вони  знову  побачили  дуже  знайомий  силует  ,що  колись  давно  так  кликав  і    визивав  невідомі  почуття.Так  ,  це    були  ті  самі  Червоні  Губки,з  якими  Губи  так  і  не  наважилися  зустрітися.  Їм  стало  трошки  соромно  ,але    бажання  підійти  і  познайомитися  було  настільки  сильним,  що  Губи  зважилися.Цього  разу    їм  хотілося  багато  розповісти  про  своє  життя,про  свої  почуття,  і  слова  кохання  нестримно  лилися  ,даруючи  Червоним    Губкам  досі  невідомі  відчуття.Їм  було  дуже  добре  удвох.Вони  насолоджувались  один  одним  ,кружляли  в  обіймах  і    танцювали  у  пристрастному  танці.Аж  раптом  Губи  відчули  на  собі  чийсь  погляд  і  побачили,неймовірну  ,  неперевершену    і    незрівнянну    красу.То  були  Карі  Очі.Вони  були  такі  глибокі  ,звабливі    і  проникливі,що  Губи  не  змогли  опиратися  їхнім  чарам  і  вирушили  їм  на  зустріч.Дорога  була  не  близькою  і    Губи  ,час    від  часу  зупинялися  на  відпочинок.Вони  ділилися  своїми  почуттями  із  Носиком  і  Щічками,які  зустрічалися  по  дорозі  ,і  пригощалися  їхніми  солодощами.Чим  ближче  підходили  Губи  до  Карих  Очей,тим  швидше  билося  їхнє  сердечко,  тремтіння    охоплювало  все  тіло,  а  слова  кохання  і  захоплення  виривалися    із  вуст.Карі  Очі  намагалися  остудити  палкий  порив  гарячих  Губ  і  дихнули  прохолодою  махнувши  віями,але    бажання  Губ  було  непереборним.Вони  зустрілися  у  палкому  ,ніжному  поцілунку.Це  було  неймовірне  відчуття.Карі  Очі  зачаровували  своїми    чарами  ,а  Губи  купалися  в  глибокому  океані  Очей  ,даруючи  їм  ніжні  поцілунки.  Ці  чарівні  поцілунки  могли  б  тривати  цілу  вічність,але  Губи  прагнули  відчути  справжнє  кохання  і  знайти    місце  ,де  їм  було  б  затишно  і  тепло,  знайти  місце  де  вони  змогли  б  себе  відчути  щасливими  і  потрібними  ,щоб  залишитися  там  назавжди.  І  Губи  знову  вирушили  у  мандри  в  пошуках  насолоди  і  щастя.Вони  йшли  через  поля  і  переліски,знайомлячись  із  новими    відчуттями  і  знаходячи  нових  друзів.Так  вони  познайомилися    із  Вушками  і  Чорними  Бровами.Чорні  Брови  були  такі  густі  і  привабливі  ,що  їх  хотілося  цілувати  і  цілувати,а  Вушка  такі  звабливі,що  від  них  хотілося  шматочок  відкусити.Це  були  справжні  друзі.Вони  подарували  Губам  свої  лагідні  обійми,а  Губи  натомість  віддячили  їм  своїми  поцілунками  і  навіть  спробували  Вушко  на  смак.Це  було  дуже  приємно,романтично,але  це  ще  не  було  справжнім  щастям  і  губи  знову  вирушили    в  путь.Цього  разу  вони  пішли  через  густий,чорний  ліс.Ліс  був  темний,але  зовсім  не  страшний.Губи  добре  знали  цей  ліс.Раніше  в  ньому  росли  велетенські  дерева  і  вони  милувалися  його  неповторною  красою.Йдучи  цим  лісом,Губи  вдихали  неймовірний,  п'янкий  аромат  лісу    і  зупинялися    щоб  почути,як  шелестять  листочки.Вони  легенько  торкалися  листочків,щоб  почути  їх  лагідний  шепіт.В  цьому  лісі  було  тихо  і  затишно,але  Губи  продовжили  свою  мандрівку.І  ось  перед  ними  відкрилась    невідома  пустеля.Губи  багато  чули  про  це  місце  ,але  ніколи  тут  не  бували.Це  місце  називалося  Ніжна  Спинка  і    про  нього  розповідали  Карі  Очі  і  Вушка  .Це  була  безкрайня  місцевість    і  лише  в  далині  виднілись  дві  красиві  дюни.Це  була  Пишна  Сопка.Вона  вабила  своєю  красою,але  дорога  до  неї  пролягала  по  незвіданних  доріжках  ,які  проходили  по    нецілованій  місцевості.Це  був  важкий  шлях.За  кожним  кроком  ,Губи  зупинялися,щоб  зволожити  Ніжну  Спинку  своїми  поцілунками  ,зупинялися  у  ярочках  і  видолинках,  щоб  відпочити  і  ось  нарешті    добралися  до  Пишної  Сопки.Пишна  Сопка  була  такою  м'якенькою  ,такою    пухкенькою  ,як  м'яка  іграшка,тож  Губи  почали  гратися  з    нею,перебігаючи  із  однієї  дюни  на  іншу,лише  деколи  переводячи  дух  у  ярочку  поміж  дюнами.Награвшись    і  набігавшись  ,Губи  подякували  Пишній  Сопці  палким  поцілунком    і  відправилися  в  путь,у  пошуках  справжнього  щастя.Вони  не  знали  куди  йти  направо  чи  наліво  ,вверх  чи  вниз,  а  тому  пішли  туди,куди  позвало  їх  серце.Вечоріло,наступала  ніч.Вони  йшли    на  поклик  серця  із  заплющеними  очима,  лише  відчуваючи  як  пульсує  кров  і  десь  всередині  нестримно  і  все  частіше  б'ється  Сердечко.З  кожним  кроком,з  кожним  поцілунком,  Губи  наближалися  ближче  і  ближче,і  ось  уже  Сердечко  б'ється  прямо  під  ними  .  Дуже  багато  хотілося  розказати  Сердечку  ,  дуже  багато  слів  про  кохання  залишалося  не  сказаними,  тож  Губи  вдень  шепотіли  лагідні  слова,розповідали  цікаві  історії,  легенди,  читали  вірші  про  кохання,а  вночі  виходили  на  прогулянку  і  милувалися  навколишніми  краєвидами.Це  були  надзвичайно  гарні  місця.  Природа  наділила  їх  неймовірною  красою,а  Творець  звів  у  цих  місцях  дві  дивовижні  Споруди  і  вдихнув  у  них  життя.Життєдайна  сила  била    із  рожевих  фонтанчиків,які  знаходилися  на  вершинах  цих  споруд  ,додаючи  спраглим  Губам    енергії  і  бажання  жити.Одне  джерельце  було  солодке,як  мед,а  інше  хмільне,як  вино,тому  Губи  ніяк  не  могли  напитися  і  визначити,яке  із  цих  джерел  їм  подобається  більше.Всю  ніч  вони  перебігали  із  однієї  Споруди  на  іншу,припадаючи  до  живих  джерел    і  п'яніючи  від  щастя.Споруди  дихали  життям  ,посилаючи  навкруги  хвилі  насолоди  ,а  Губи  закохано  гойдалися  на  цих  хвилях  насолоди  і  врешті-решт  знесилені,заснули  у  видолинках  під  Спорудами.  Вранці,прокинувшись  і  згадавши  свої  нічні  пригоди,Губи  знову  захотіли  напитися  із  чарівних  джерел  і  неспішно,залишаючи  по  дорозі  свої  поцілунки,  помандрували  вгору.Знесилені,вони  припали  до  джерельця,як  востаннє,намагаючись  втамувати  спрагу  і  бажання,  і  напитися  чудодійного  нектару.Напившись  досхочу,  Губи  вирішили  роздивитися  навколо  і  побачили  в  далині  знайомі    Червоні  Губки,які  мило  усміхалися  і  Карі  Очі  ,що  грайливо  підморгували  і  махали  їм  здалеку  своїми  віями.З  іншої  сторони  відкривався  прекрасний  вигляд  на  Животик  -  безмежний  простір,який    приваблював  своєю  незвіданною  красою  і  кликав  на  пошуки  справжнього  щастя.Губи  ще  раз  напилися  із  чудодійних  джерел  і  подякувавши  їм  ніжним  поцілунком  вирушили  далі.Їм  не  потрібно  було  нікуди  поспішати,тож  вони  бігали  по  Животику,стрибали  і  осипали  все  навкруги  своїми  поцілунками.Животик  був  теплий  і  м'якенький  ,як  пух,  і  Губам  було  надзвичайно  приємно  ходити  по  ньому.Так  ,граючись  і    стрибаючи,  Губи  навіть  і  не  помітили,як  опинилися  на  роздоріжжі  трьох  доріг.Дві  дороги  були  рівненькі  ,як  струночки  і  вели  в  далину  ,а  третя  була  коротка  і  круто  спускалася  кудись  в  невідомість.Вхід  до  третьої  дороги  закривали  Лагідні  Ручки,які  невідомо  чому  опинилися  тут.Губам  зовсім  не  хотілося  долати  якісь  перешкоди  на  своєму  шляху,а  хотілося  цілуватися,гратися  і  несамовито  радіти  .Лагідні  ручки  були  вмить  розціловані  ,а  з  пальчиками  Губи  гралися  ,як  з  маленькими  діточками,даруючи  їм  всю  свою  любов  і  ласку.Губи  ,як  і  раніше  ,були  повні  енергії  ,  раділи  життю,тож  награвшись  ,знову  побігли  назустріч  своєму  щастю  по  доріжках,  які  називалися  Втомлені  Ніжки.Їм  здавалося  ,що  справжнє  щастя  вже  зовсім  близько  і  вони  бігли,не  шкодуючи  сил,  розсипаючи  по  дорозі  поцілунки  і  даруючи  енергію  Втомленим  Ніжкам.Колінця,п'яточки,  пальчики....Вгору-вниз,вгору  -вниз.Губи  відчували  себе  потрібними  тут,та  їм  не  давала  спокою  та  третя,коротка  доріжка.Що  там,в  кінці  цієї  доріжки  ?Де  ж  воно  ,  те  справжнє    щастя  ?  І  Губи  попрямували  до  цієї  омріяної  доріжки.Ніжно  цілуючи  Лагідні  Ручки  і  приспавши  їх  пильність,Губи  прослизнули  поміж  пальчиками  і  стрімголов  побігли  донизу  по  доріжці.Їх  було  вже  не  спинити,їх  притягувало  щось  незвичайне,наче  саме  в  цьому  місці    зійшлися  всі  відомі  їм  почуття.Це  місце  було  джерелом  безмежної  насолоди,нестримної  спокуси  і  неперевершеного  блаженства.Це  було  святе  місце..Справжній  Рай.Саме  тут  народжувалось  життя  і  росла  неймовірної  краси  Божественна  Орхідея.Вона  розквітала  лише  від  шаленого  кохання  і  пристрастних  поцілунків,перетворюючись  із  бутона  у  розкішну  квітку  і  відкриваючи  свої  пелюсточки  назустріч  поцілункам.  Губи  дуже  хотіли  побачити,як  цвіте  Божественна  Орхідея  і  почали  її  цілувати.Ніжно,  дуже-дуже  ніжно...Ще  ніжніше...І  ще...І  розквітла  Божественна  Орхідея...  І  затремтіли  дивовижні  Споруди...І  почули  Вушка,як  Червоні  Губки  зойкнули  від  екстазу  .А    із  Карих  Очей  скотилася  одинока,  прозора  сльозинка...І  лише  Лагідні  Ручки  знесилено  впали  на  ліжко,  зібравши  в  кулак  зім'яту  ковдру.....Губи  так  і  не  змогли  знайти  справжнє  щастя,але  для  себе  добре  з'ясували,що  справжнє  щастя  існує  там  ,де  Губки  шепочуть  ,а  Вушка  слухають  слова  кохання...Де  Карі  Очі  хочуть  бачити  інші  закохані    Очі...Де  Лагідні  Ручки  тримаються  за  Руки,а  Ніжки  якщо  і  втомлюються,то  лише  від  поцілунків...І  лише  тоді    у  Справжньому  Раю  ,розквітають  Божественні  Орхідеї,а  в  душах  оселяється  Справжнє  Щастя....  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820662
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.01.2019