Анна Озерцова

Сторінки (1/1):  « 1»

***

Це  лиш  прив'язаність  до  не  гідних  того  людей,
Це  лиш  рана,  яку  ти  ятриш  спогадами  минулого,
Ти  відпусти  її  та  заглянь  у  серця  орхідей,
Які  зафарбують  чорне  у  кольори  білого.

Ти  допоможи  загоїтись  сердешній  рані,
Не  заспокоюй  себе  малодоступними  словами,
Відпусти  свою  любов  відпаритись  у  бані,
Можливо,тоді  для  інших  ти  станеш  "той  самий"

Ти  встань  з  колін,обітри  долонями  холоші  життя,
І  не  втішайся,бо  язик  твій  запеклий  ворог,
Ти  подумай  і  відпусти,бо  у  тебе  є  браття,
Які  не  дадуть  розвіяти  серце  і  душу  у  порох.

Зациклюйся  на  диханні  своєму,
Бо  це  найважливіше,що  дасть  сили  в  боротьбі,
Ти  відтвори  життя  власну  поему,
І  не  довіряй  більше  мольбі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811425
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018