Нанебесах

Сторінки (1/1):  « 1»

Павленський

На  долонях  не  сплю,очі  закриті  мої,
Сонце  згасло  давно,океан  надії  на  мілі.
За  свободу  боротися  не  марно,
Мій  Прометей  прагне  вирватися  з  мук.
Але…Мільйони  щоденно  вбивають  –мовчу!
Мати  вибачень  сьогодні  чекає  –мовчу!
Словами  як  ганчіркою  своє  лукавство  вмивають  –  мовчу!
І  карають  себе  не  молячи  пощади,
Молю  тебе,пора  вже  бунт  почати!
Проти  іногородніх  загарбників  в  рідному  домі,
Проти  ненажерливої  в  мозку  молі,
Та  кому  я  цю  байку  в  припадку  читаю…
Сьогодні-ти  Вольтер,завтра  –American  solder
Нашийний  годинник  ,циферблат  змазаний  кровю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794379
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.06.2018