| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Вітер ламає могутні дерева,
Вода накриває мільйонні міста.
А як що до тебе?
Ким ти став?
Тобі не соромно так жити?
Тинятися, як телепень, туди-сюди.
Ширятися, курити, пити,
Вважатися синонімом біди.
Зберись! Давно вже не малеча!
Пора відкинути усі дитячі мрії.
В житті важливі тільки ці чотири речі:
Любов. Характер. Слова. Дії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845717
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2019
Мене по життю супроводжують дві лише речі.
Вони і сестри рідні й кровні вороги.
Це - жінка, що спирається на мої плечі,
І відстань, що намотує круги.
Скажіть, чи може так здаватись,
Щось водночас бли́зьке і далеке?
І тільки встигнеш прив'язатись -
Умить тебе вкрадуть лелеки.
Нехай до відстані я звик,
і мені ба́йдуже, чи яма там, чи гірка.
А от в душі тихенький крик:
Ніколи жінка не напише під копірку!
Її не розгадаєш, не розкусиш.
Завжди цікаво, що і як.
Буває, що не хочеться, а мусиш,
Стараєшся пізнати кожеш знак.
Так от: у життя дивіться глибше.
Повірте, там більше одного відтінку.
Але в усіх своїх початках і кінцях -
Шукайте жінку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844864
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.08.2019
Єдине, що в метушні буденній,
Мені щодня не вистачає,
Про нашу з тобою мерзенність,
Розмови за чашкою чаю.
Чи то після святкової зими,
Чи після літніх сюжетів,
Згадаю все і напишу вірші,
Як пишуть їх кращі з поетів.
Я дещо від себе прикрашу,
Задля чарівності і повноти картини,
Наповню медом чашу,
Хоча не було з того й половини...
THE END. Опустилась залізна завіса.
У чаші виріс мох.
Усе пішло до біса знову.
А от якби були удвох,
То це були б лише розмови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2019
Частенько так, що не минеш біди.
Прикинь, і люди є, що без води.
І може, всі живі лишись вороги.
І час розмив усі сліди...
Забудь. Зберись і йди.
Все повернеться на свої круги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2019
Не треба букв, і слів, словосполучень,
Мовчання, криків і образ.
Чимало було неприємних розлучень,
"гучних" різких необдуманих фраз.
Та слід уже покинути лаштунки,
І знайти вагому причину,
Щоб у цих незграбних стосунках
Слово перетворилось у вчинок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814754
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.11.2018
Останній вдих перед новим забігом.
Останній погляд перед сонячним затемненням.
Достатньо з мене азартних ігор -
Не дочекався коштів повернення.
Ситий дорогою, відстанню, потягом -
Куди ведуть ці нескінченні магістралі?
А ще... я простудився твоїм поглядом...
Боюсь уявити, що буде далі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810825
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.10.2018
Коли перепробував все що можна й не можна,
Коли не діє ні "пробач", ні "спасибі",
Коли всі пробірки з почуттями порожні,
Важливо зробити правильний вибір.
Коли тобі кричать у спину: "Обернись!",
Коли ще світло в вікні не погасло,
Коли тебе все ще чекають: "Повернись..."
Пам'ятай: важливо вміти йти вчасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795477
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.06.2018
Було́ таке, що погарячкував.
Можливо грубим був, можливо і образив.
Я чесний був, нічого за брехнею не ховав.
Мабу́ть, тебе занадто словом вразив.
Це сталося не просто так,
Слова - достатньо сильна зброя.
Ти мою душу обікрала - я дурак.
Та кулаками не махають після бою.
І коли ти знову після слів моїх впаде́ш,
Я все одно підвестись допоможу рукою...
Та більше ти нічого в мене не вкраде́ш -
Тепер я все своє ношу з собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795476
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.06.2018
Еслы не обращать внимание на сигареты и пьянство,
попытаться забыть этот ливень тревожный -
то всё прекрасно: для нас сияет целое пространство:
для тебя. Для меня. Для него. возможно...
А, может, для совсем другого человека.
Уж тут сказать-то сложно.
Это время - как переходник с мини-джека.
Разьем, как оказалось, никому не нужен.
Поэтому гони свои мысли прочь,
доедай свой остывшый ужин...
И не тревож в и так рябиновую ночь..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793703
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 29.05.2018
Відстань між нами - тисячі кіломе́трів.
А між тим - гори, схили, сотні долин.
І, здавалося б, давно вже мав померти,
але й досі відчуваю на губах полин.
Присмак неприємний, та знайомий:
нотки терпкості та нотки простоти.
Він росте у цій... і тій природній зоні,
а цвіте лиш там - де була ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793702
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.05.2018
І замісіть любовного признання із трьох слів,
Він, запутавшись вночі, у павутинні тривог,
Тихесенько та твердо шепотів:
"Я буду живий. А ні - бережи її Бог"
Він любить. Часто ревнує.
Він злиться. Щось його дратує.
Щось байдуже. А щось потрібно.
І хай там що, а він її цінує.
Він поводиться з нею гідно.
Вона щира маленька особа.
Не просто особа, а більше ніж рідна.
Невиліковна рідна хвороба.
Як-то кажуть: "Вона його і небо й пекло",
І зорі, й місяць, хвилі і вогні...
Вона до нього страшно звикла.
Його лиш постать бачить уві сні.
Вона його надія, оберіг.
А він для неї - гордість.
Кохати іншу він б не зміг:
У них тепер вже спільна совість.
Отак живуть, повіривши у чудо,
Сьогоднішнім насолодившись днем,
Відкинувши мільйони людо-бруду,
Забувши тисячі людських проблем.
І замість любовного признання із трьох слів,
Вона тремтіла і не знала чи поможе,
Але була для нього перехрестям всіх світів,
Тому шепотіла: "Я навіки з ним... Бережи його, Боже.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
Життя пливе, летить, стриба.
Наліво голову - весна,
А там - з дерев вже листя опада.
І ти не знаєш: наяву це чи у снах?
Ти загубився в просторі, у часі.
То в лісі стрімголов біжиш, то десь, мов пень стоїш на трасі.
То серед натовпу пісні дурні голосиш,
То сам-один у Бога половинку просиш.
Ну ось вона! З'явилася на виднокраю, немов роса ранкова.
Та й щезла, наче праведний закон.
А найстрашніше те, що й виднокраю то немає -
Є тільки я... І мій зажурливий осінній сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
А знаєш, що? Потрібно жити!
Розтоптати білосніжних підсніжників пласт,
І по-менше, по-менше тужити.
І по-більше топтати ряст.
Все погане згодом іщезне,
Для хорошого прийде пора:
При бажжанні і пекло замерзне!
При надії - одужає вся дітвора.
Віра дарує нам сили,
Холодний струмінь життя.
Кохання - емоцій припливи,
Бризи і хлюпи, солоного вітру чуття.
Старенькі кажуть, проблеми в віках
Помилки повторюються знов і знов,
А світ... Він мовчки тремтить на трьох китах-
Віра, надія, любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018
Ну і нехай пропа́де все!
Нехай іщезнуть всі до біса!
Уже Ніхто Нікого не спасе:
стоїть між нами залізна завіса.
Нехай забудуться усі моменти,
Зітреться пам'ять, як при амнезії!
Згорять усі письмові й неписьмові документи...
І ми залишемося без надії.
Забудуться слова і зникне простір...
Тепер це все не має значення.
І навіть, якщо ти мене кинеш під розстріл -
Я попрошу останнє побачення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018
Вкради мене у Бога,
Чи у диявола вкради.
Люби мене сильніше якомога.
Для себе і для мене це зроби.
Вкради мене у сонця,
У світу для себе вкради.
І перетвори в душевного переселе́нця –
Щоб у твоїй я виростив свої́́́́ сади.
Вкради… Вкради мене у неба.
У долі моєї вкради.
Ти знаєш: для щастя багато не треба,
Лиш поруч бути завжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790499
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.05.2018
Холод. Ніч осіння. Тиша.
Пусте вікно. І п'яні зорі. Вийшли.
Лукавий місяць. Ти лукава. Давно не та.
І все не те. Тож будь ласкава
Поясни. Ти жлу́ктаєш вино.
А не свою́ смоляно-чорну каву.
Їси? - не їж давно.
Сумуєш. Плачеш. Спиш. Цікаво
Що трапилось. Не скажеш.
Мовчанку граєш. Виграє́ш.
І навіть поцілунок губи не розв'яже.
Бо ти щось в п'яті метеш, метеш. Я знаю:
Тобі лише на серці іній
І тютюновий присмак на устах!
Тобі від власних вчинків тіні
Навіюють жахливий страх!..
Та не журись. Воно усе мине:
Мусон депресії, лихих думок.
Розтане іній - не мигнеш -
Згорілих на небі не буде зірок.
Настане час - я буду за́вжди поруч.
Я буду завше твою тишу слухать,
І все робитиму власноруч. Разом
Повернулись. Вкрились. У вікно.
Тонкий бокал. Сухе вино.
Живіт стискає. Тисне. Голод.
Дурниці це. Усе мине...
І тиша. Ніч осіння. Й холод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790497
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.05.2018