Анна-Тетяна

Сторінки (1/29):  « 1»

Мій… Моя…


Серед  темряви  ночі,
Серед  сірості  дня...
Шепотіти  все  хочем
Тихо:  "мій"  та  "моя"...
Щоб  світанок  не  заздрив,
Щоб  щасливії  дні,
Щоб  краса  усіх  вражень
Наяву  та  вві  сні
Поділяли  все  миттю:
Одне  щастя  на  двох,
Усі  мрії  та  миті
Серед  сотень  думок...
Попри  строгу  реальність,
Нереальності  мрій
Створиш  світ-досконалість
Мені  ти  одній..
Серед  літньої  спеки
У  реальності,  в  снах
Душа  хоче  далеко
Про  любов  прокричать...
Відбивалась  нестримно
У  двох  серцях  луна-
Все  повторить  невпинно:
Мій...  Моя...  Мій...  Моя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


Міцна, як твоя любов


Таку  смачну  каву  умієш  робити  лиш  ти-
Не  перевершать  тебе  і  мільярди  "Аром":
Навіть  якщо  постаратись,  то  кращої  і  не  знайти...
Вона  міцна  та  гаряча...  Як  твоя  любов...
Хоч  догодити  в  кав'ярні-то  діло  святе:
Тисячі  ходять  клієнтів  все  знову  і  знов...
Не  запитаєш:  "Робити  міцне  чи  м'яке?"
Знаєш,  що  треба  міцніше,  як  твоя  любов...
Як  ніхто  знаєш,  коханий,  ти  мої  смаки...
Чи  кофеїн,  чи  то  радість  прискорює  кров?!
Будемо  разом,  без  черг,  тільки  я,  тільки  ти,
Вип'ємо  кави,  міцної,  як  твоя  любов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2018


Місто випадковостей

Обожнюю  за  несподіваність,
То  моя  втомо,  то  любов,
Тобі  властива  та  замріяність,
Що  подаруєш  мені  знов?!
Столице,  ти  для  мене  загадка,
Хоч  не  пульсує  твоя  кров
В  муках  заторів,  та  негадано
Знайдеш  ти  тут  свою  любов…
На  іншому  кінці…  Чи  березі
Друга  прадавнього  Дніпра…
Лукава,  хитра,  наче  березень…
Зараз  сувора,  та  не  та
Вже  будеш  завтра.  І  не  знатимеш,
Хто  де  коли  тебе  знайде….
Щастя,  якого  не  шукатимеш,
В  яке  не  віриш.  Воно  є…
Можливо  поруч.  В  підсвідомості.
Не  тільки  в  мріях.  Прийде  знов…
Чарівне  місто  випадковості
Віддасть  тобі  свою  любов…
Утілену  в  чужому  образі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795169
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 10.06.2018


Хочу я, щоб мені присвятили вірші

Хочу  я,  щоб  мені  присвятили  вірші,
Але  мрії  збуваються  в  інших…
Ще  дитячі.  Мої.  Хоч  і  трохи  дурні…
Це  не  я,  це  душа  моя  пише…
Заплітаючи  фрази  у  дивні  вірші…
Так  судилось,  щоб  я  їх  писала
В  надщасливі  секунди  та  на  самоті,
Тим,  кого  над  усе  я  кохала…
Це  талант,  душі  голос?  Писати  вірші…
Чи  багато  для  цього  так  треба?
Може,  примхо  моя,  ти  мене  задуши?
За  таку  надлюдську  надпотребу…
Може,  хтось  і  мені  ще  напише  вірші,
Дасть  життя  цій  божественній  мрії…
Пише  той,  хто  віддасть  хоч  частинку  душі,
Той,  кому  над  усе  ти  потрібен!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018


Світанок

Краплинка  світла  в  суцільній  пітьмі.
Нова  сторінка.  Початок  дня.
Перший  промінчик  всміхався  мені.
Сходило  сонце-я  не  одна...
Залишу  вчора  колишні  "ні"
І  звільню  душу  свою  від  сміття!
Краплинка  світла  в  суцільній  пітьмі
Ще  подарує  нове  життя...
Лагідний  промінь  спочив  на  вікні.
Теплий  світанок.  Майбутнє.  Я.
Краплинка  світла  в  суцільній  пітьмі.
Нова  історія  нового  дня...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793546
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2018


Якби життя було шедевром

Якби  життя  було  шедевром,
Яким  би  стало  воно  жанром?
Не  тим,  що  хочеш,  тим,  що  треба...
На  жаль?  На  щастя?  Що  за  драма?
Елегія?Дилема?Ода?
Чекаєш  спокою,  ідилій-
З'явилась  лінія  любовна,
Баталії  нові  картини
І  боротьби  з  самим  собою...
Сюжет  існує  на  інтризі,
Не  знаєш,  завтра  хто  з  тобою
Розділить  сторінки  у  книзі
Життя,  яке  і  є  шедевром...
Чарівним,  але  невиправним,
Закреслень,  коректур  не  треба-
Шедеври  пишуться  на  правді...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793544
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2018


Як в останній раз…

Ми  не  цінуємо  радощі
Кожного  дня,
Не  помічаючи  того,
Як  швидко  минає  час…
Кожна  подія—мов  квітка,
Зів’яне.  Уже  була,
Насолодитися  б  нею
Неначе  в  останній  раз…
Ми  розучились  любити,
Забувши  про  слово  «пробач»…
Не  перепишеш,  як  повість,
Життя…  Не  дає  другий  шанс…
Досить  чекати,  що  завтра
Усе  нам  воздасть…
Скажем  «люблю»,  від  душі,
Як  в  останній  раз…
Нам  не  дано  все  робити,
Як  Бог,  на  всі  сто…
Повен  випробувань  
Шлях  земний.  Він  без  прикрас.
Йти  до  вершини  щоденно!
Хоч  не  ідеальний  ніхто…
Мріяти  вмієш—роби,
Як  в  останній  раз…
Ми  забуваєм,  що  ми
На  Землі  недарма…
Наше  призначення—бути
(І  без  недоказаних  фраз)
З  рідними,  справжніми,  цінними
На  все  життя,
Світ  зігрівати,  як  сонце,  собою
Неначе  в  останній  раз…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793083
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2018


Столичне intermezzo

Місто  втомилось,
Вкладалося  спати,
Мигнувши  світлом
Нічних  ліхтарів...
Наче  птах  в  небі
Хочу  літати,
Щоб  розрізнити
Мільярд  кольорів,
Тисячі  настроїв,
Сотні  відтінків
Міста,  якому
Хотілось  сказать,
Якому  треба
Нову  сторінку
Життя  свого
Щодня  розгортать...
«Я  не  жорстоке,
Вразливе,  ліричне,
Люди  зробили
Суворим  мене,
В  душі  лиш  добре
І  романтичне,
Хочу  я  також
Пізнати  себе...
Перед  сном  щире—
Удень  напруга
Мучає  серце  
Хворе  моє...
Людей  мільярди
Хочеться  друга
Вірного  мати,
Радіти  що  є
Той,  хто  хоч  трохи
Мене  зрозуміє,
Як  мені  хочеться
Закричать...»
Вразливий  Київ
На  крилах  мрії
Знову  лягав  
Спочивать...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793051
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 24.05.2018


Краса та злидні Контрактовки

Летить,  наче  птаха,  той  поїзд  метро,
А  я  відучора  не  їв  вже  давно...
В  такому  елітному  місці  зрання
Думалося  не  про  сенси  буття,
Ситим  і  київським  тут  не  понять:
Де  б  то  не  дорого  ситно  пожрать?!
О  соррі,  поїсти,  пардоне  муа,
Я  ж  могилянець,  культура  моя!
Бездомні  голодні  сидять  вже  давно:
"На  харчування  подасть  мені  хто?
Ох  ця  столиця,  елітний  район,
От  егоїсти!"  Усім  свій  закон,
Всякому  городу  нрав  і  права,
Може  розкаже  пан  Сковорода,
Що  ситить  душу?  Розкажете  Ви,
Що  сродна  праця  нас  робить  людьми!  
Ох  Контрактова,  ну  що  це  за  цирк
(В  усіх  сенсах  слова)  до  цього  я  звик...
Запахи  кави  аж  манять  зрання-
Без  неї  не  перевариш  знання!
-Лате  пожалуйста!  Що  це  таке
В  черзі  стояти-запізнюся  ще!
Колесо  огляду-раз  у  сто  літ,
Хоч  щось  нормальне  стоїть  за  цей  рік!
Соточку  кажете,  ну  його  все!
Вже  Контрактовочка  буде  музей
З  такими  цінами.  От  тобі  й  на!
За  сороковку  сніданки  в  пх...
Мозку,  ну  що  ти  такий  песиміст?!
Зима  прекрасна,  поглянь,  подивись!
Куплю  той  йогурт  дешевий  в  Сільпо-
Сенк  ю  за  знижку,  спасибі  й  на  то!
Уже  на  пари  швиденько  біжу,
А  передбачення  те  збережу,
Ох  песимісте,  написано:  "Ти
Скоро  досягнеш  своєї  мети!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792789
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 22.05.2018


Останній

Такий  прекрасний  сюжет
Про  нас  написали,
Де  був  і  твій  портрет,
Схожий  до  ідеалу...
Занадто  пристрасний  ти,
Занадто  сексуальний,
Старалися  митці,
Сюжети  розірвали...
Такий  прекрасний  фільм,
Схожий  на  казку,
Кадри  з  твоїх  обійм,
Це  короткометражка...
Скоро  кінець  уже,
Загублений  сценарій...
Вогнем  його  знесе,
Життя  без  ідеалів...
Нам  знати  не  дано,
Що  той  кінець  фатальний,
А  поцілунок  у  метро,
То  наш  останній...
Хто  винен:  ти  чи  я?
Досі  не  знаю:
Жорстокий  жанр  життя,
Та  досі  я  кохаю...
Амінь.  Кінець.  Фінал.
Прекрасний  і  фатальний,
Хто  знав  що  перший  бал
Переросте  у  драму?!
Коханню  не  цвісти,
Занадто  вже  коротке,
Не  забуваються  такі  як  ти
Безповоротно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018


Мандруючи веселкою емоцій

Життя-немов  палітра  почуттів,
Де  кожен  колір  хочеш  записати
До  тонкощів,  солодких  відчуттів…
Хотілося  б  мені  запам’ятати
Кожен  момент,  той  вічний  рух
Між  ненавистю  і  любов’ю,
Де  стрінеться  той  рідний  друг,
На  помилках  научить  ворог…
Поразки,  перемоги,  боротьба,
Розлука,  зустріч,  тисячі  пробачень…
Але  найважче  віднайти  слова,
Щоб  пояснити,  що  для  мене  значать
Події,  речі,  люди  та  місця…
Ношу  їх  в  серці,  рідні  аж  до  болю,
Які  з  тобою  будуть  до  кінця:
Хто  поруч,  але  хтось  лише  в  альбомі…
Фіксую  все  в  палітрі  почуттів:
Мрії  і  спогади,  реальності  та  хочу…
Живемо  тисячами  відчуттів
Мандруючи  веселкою  емоцій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792247
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2018


Як билося твоє серце

Я  піду  знов  у  місця,
Де  ти  ніжно  обняв  мене  вперше,
Я  відчувала  тоді,
Як  билося  твоє  серце…
Часто  бува  в  житті  те
Що  хочеться  запам’ятати,
З  точністю  аж  до  секунди,
І  не  забувати
Ні  через  рік,  через  два,  через  сто,
Через  тисячоліття,
Те,  як  хотілось  тоді
Тебе  вічно  любити…
(Зараз  хотілось  не  менш).
Обнімав  мене  вітер,
Київських  вулиць  супутник,
Жадаю  навіки
Образ  нести  твій  аж  до  забуття…
(Вітер  лукаво  сміється).
Ніжно  обняти,  відчути  биття
Твого  гарячого  серця…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018


Взаємність тривалістю в життя (мамі з любов'ю присвячую)


Так,  я  ненавиджу
Зменшувально-пестливу
Форму  власного
Імені,
Лиш  не  тоді,
Коли  так
Мене  називаєш
Ти...
Мамо,  ти  кличеш
Ласкаво,
З  любов'ю,
По-щирому...
Твоя  весняна  любов
Довжиною  в  життя
Буде  завжди
Цвісти...
Повна  віддачі,  
Як  сонце,
І  повна
Взаємності...
Де  б  не  була  я,
Та  що  б
Не  робила
Я...
Може,  колись
Зауваження
Були  мені
Неприємністю-
Як  досягаю
Висот,
Завжди  згадую
Твоє  ім'я...
Скільки  б  в  житті
Не  судилося
Нам  розлучатися,
Стимулом  вічним
Завжди
Буде  твоя  
Зоря...
Гори  зверну,
Щоб  і  ти,
Могла  мною
Пишатися,
Моя  опоро,
Любове
Усього
Життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2018


Хай ніщо в світі не зломить тебе!

Хай  ніщо  в  світі  не  зломить  тебе!
Борись,вибирайся  з  безодні  невдачі,
Горя,хвороб,які  доля  несе-
Казковий  майстер  людської  вдачі!
Хай  будуть  вписані  в  книгу  життя,
Повну  сюжетних  драм  неповторних,
Твої  стежки  до  зірок,майбуття,
До  нових  успіхів,до  перемоги!
Кожного  жде  свій  лавровий  вінець,
Хто  боровся,  ніколи  в  житті  не  здавався!
Поразка-це  не  фінал,  не  кінець,
Це  перший  крок  до  нової  удачі!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791156
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2018


Два міста

Душевні  моменти  дружніх  обіймів,
Пам'ять  людська  зафіксує  навічно!
Одне-це  дитинство,  а  інше-це  мрія;
Мої  неповторні,  та  різні  два  міста;
Як  ніхто,  знаю,  що  таке  розлука,
Сум,  ностальгія-ці  почуття  вічні,
Спогади-щастя,  іноді  ж-мука;
Неначе  виклик-життя  на  два  міста…
Завжди  знайдеться,  кого  згадати,
За  кимсь  сумуєш?  Про  що  ж  це  свідчить?
Ти  не  самотній,  умієш  кохати
До  забуття.  І  людей.  І  два  міста.
Рідне-натхнення,  нове-перемога,
Одне-знайоме,  а  інше-величне,
Але  обидва  уже  стали  домом,
Мої  неповторні,  та  різні  два  міста…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790823
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.05.2018


Якщо любити-виключно всім серцем, якщо кохати-тільки на всі сто…

Ні,  я  не  вмію  жить  наполовину.  
Не  можу.  Не  навчить  мене  ніхто.
Коли  в  моїй  душі  живе  людина,
Вона  її  заповнить  на  всі  сто...
Живе.Постійно.Може  і  сміється,
Та  надихає  більше,  ніж  будь-хто...
Якщо  любити-виключно  всім  серцем,
Якщо  кохати-тільки  на  всі  сто...
Такі,  як  я,  нещасні  чи  щасливі,
Знущається  з  них  доля,  як  ніхто,
Або  дає  найкращий  дар-людину,
Яка  полюбить  також  на  всі  сто...
Їх  мрія  аж  до  неба  вознесеться...
Радів,  страждав  на  світі,як  ніхто,
Той,  хто  любив.  І  виключно  всім  серцем.
Той,  хто  кохав.  І  тільки  на  всі  сто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018


Нас з тобою розлучить світанок

Нас  з  тобою  розлучить  світанок,
Віддаляється  твій  силует,
Залишився  лиш  погляд  останній
В  місті,  де  надихався  поет...
Наче  вічная  мчить  залізниця,
Як  в  доросле  життя,  мій  експрес...
Міст  багато,  таких-одиниці,
Рідних  серцю  та  у  душі  теж...
Я  поїду,  як  завжди,  далеко,
Не  розлучить  навіки  нас  тьма,
Будеш  сонечком  моїм  маленьким,
Бо  прекрасніш  натхнення  нема...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790114
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 03.05.2018


Детектор натхнення

Було  б  непогано  створити  детектор  натхнення,
Що  фіксував  би  всю  радість,  емоції  –  всі  одкровення,
Складав  би  його  так  докупи,  всі  тисячі  вражень,
Священнеє  та  незабутнє,  те,  що  словами  не  скажеш
Там,  де  зашкалює  завжди  наша  душевність,
І  щоби  доля  до  нас  проявляла  щедрість,
І  щоб  ніколи  відчай  не  давав  сумувати,
Щоб  завжди  знаходити  те,  що  могло  окриляти,
Щоб  записати  свою  світлих  спогадів  пісню,
Щоб  довести,  що  радість  може  жить  вічно,
Щоб  не  могло  ніщо  нас  у  світі  зломити,
Щоб  могли  люди  навчатись  мистецтва  любити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789964
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.05.2018


Вокзал-немов життя мініатюра

Вокзал-немов  життя  мініатюра,
Той  хаотичний  броунівський  рух
На  Ужгород,  Варшаву  чи  на  Суми,
Де  свій  чекає  найрідніший  друг...
Хтось  прудко  тут  від  долі  утікає,
Хтось  робить  перші  кроки  до  мети,
А  хтось  живе,  у  розпачі  не  знає,
Що  як  робити  та  куди  іти...
Ось  так  в  житті:  так  само  поспішаєм,
Бо  згаяних  годин  не  віднайти,
Працюємо,  кохаємо,  жадаєм
Ми  своє  місце  на  Землі  знайти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789840
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.05.2018


Втратити все, не втративши ще сили

Я  знаю  горе,  знаю  самоту,
І  п’ятдесят  відтінків  всіх  депресій,
Боровся  той,  хто  мав  в  житті  мету,
Хто  знав,  що  він  призначений  для  звершень!
Я  знаю,  що  таке  серцебиття,
Розбитого,  пораненого  серця,
Когось  любов  вертає  до  життя,
Над  кимось  зле,  безжалісно  сміється…
Я  знаю  смаки  всіх  розчарувань,
І  шрами,  в  марній  боротьбі  здобуті…
Коли  душа  втомилась  від  страждань:
Хотіла  щастя  —  не  була  почута!
Я  знаю  все  погане  на  землі,
Зради,  найгірше,  все  що  є  на  світі,
Комусь  на  світі  гірше,  ніж  мені,
Не  хвора  я,  не  тре  мене  жаліти!
Я  знаю  біль  від  втрати,  як  ніхто,
Ні  краплі  співчуття  я  не  просила,
Бо  по  життю  перемагає  той,
Хто  втратив  все,  не  втративши  ще  сили!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789839
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2018


Скажи мені, море…

Скажи  мені,  Чорнеє  море,
Чому  такі  люди  жорстокі?
Чому  від  війни  стільки  горя?
А  зліші  за  хвилі  глибокі
Ті,  хто  безжалісно  ділять
Берег  і  степ  український...
Скільки  ж  імперіям  мірять
Простір  твій,  Понте  Евксинський?
Здавалося,  в  час  живем  мирний,
А  мир  не  настане  ніколи:
В  неволю  тут  плив  іновірний
Приблизно  шістсот  років  тому;
Російсько-турецькії  війни  
Вершили  колись  долю  Криму;
І  зараз  народ  після  бійні
Не  вернеться  на  Батьківщину,
Хоч  завжди  так  сонячно  й  тепло,
Не  відпочивають  туристи.
А  понт  все  реве.  Сумно.  Мертво.
Крим  уже  не  український!
Що  ж  може  відповісти  море?
Важко  йому  щось  сказати,
Ридає  ось  штормами  знову,
Воно  вже  не  хоче  мовчати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789579
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.04.2018


Коли весна на вулиці і в серці…

Коли  весна  на  вулиці  і  в  серці,
Коли  столиця  хоче  закохати
У  себе,  розквітати  і  співати
Мелодію  нового  intermezzo…

Співати  хочеться  і  перехожим,
І  не  за  щось,  так  просто  посміхнутись,
І  муза  зажадала  повернутись,
Чи  щастя,  або  щось  на  нього  схоже…

Людям  таки  вдалося  закохатись,
У  те,  від  чого  втомлені  роками,
Бо  так  давно  відомими  стежками
Хотілось  крокувати  й  надихатись…

Весна  (чи  щастя)  вже  пройшлося  ними,
Дай  швидше  його  подихом  напитись,
Виснажена…  Оживлена  столице,
Умієш  ти  радіти,  як  людина…

Жартує  місто?!  Від  душі  сміється?!
Колись  воно  здавалося  похмурим
Хоча  напевно  кожен  довго  думав:
Весна  моя  на  вулиці  чи  в  серці?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789515
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 29.04.2018


Один буває дотик неповторності…

Я  зустрічаю  тисячі  очей,
Та  бачу  лиш  одні-зелено-сонячні
Крізь  темний  морок  тисячі  ночей,
Один  буває  дотик  неповторності...
Тримає  пам'ять  тисячі  облич,
Потворних  чи  прекрасних  до  казковості,
Тріпоче,  як  згадає  теплий  клич
Та  магію  лише  одної  посмішки...
Проносяться  крізь  відстані  й  роки
Людські  долоні,  долі,  навіть  творчості,
Віє  любов'ю  теплої  руки-
Один  буває  дотик  неповторності...
Долаю  не  один  я  кілометр,
Перебуваю  в  нескінченних  пошуках,
Один  далеко  рідний  абонент
Живе  у  серці  та  моїй  свідомості...
Я-свідок  пристрастей  та  почуттів,
Знаю  людей  чарівних,  навіть  сонячних,
Любов  лиш  раз  приходить  у  житті,
Один  буває  дотик  неповторності...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018


Подільській набережній

Ти  свідком  поцілунків  станеш,
Таких  солодких,  як  весна,
Чи  порадієш,  чи  позаздриш
По-доброму,  не  знаєш  зла…
І  ти  не  можеш  засудити,
Всіх  зрозуміє  друг  Дніпро,
Підтримаєш,  бо  ти  любити
Умієш  краще,  ніж  будь-хто…
Як  комусь  хочеться  кричати,
Ти  матюком  не  закричиш…
З  тобою  можна  і  ридати,
Ти  заспокоїш,  помовчиш…
Ти  станеш  свідком  всіх  емоцій,
Ввечері,  зранку,  будь-коли…
Ти  знаєш  те,  що  дуже  хочу
З  тобою  мріяти  завжди…
Ти  станеш  свідком  всіх  амбіцій
Всіх  найуспішніших  людей,
Бо  зрозуміють  одиниці
Багатогранність  тих  ідей…
Ти  -  друг,  і  можна  довіряти,
Скажу  я  впевнено  —  усе:
Тим,  кому  хочеться  кохати,
Тим,  кого  доля  занесе
До  тебе,  хоч  і  будеш  знати
Ти  міліарди  таємниць
Сотень  людей.  Їм  відшукати
Одне  з  найчарівніших  місць
Таки  вдалося…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789410
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 28.04.2018


хвилинам судилося спогадом стати

На  жаль  чи  на  щастя  
Хвилинам  судилося  спогадом  стати:
Деякі  з  них  навіки  у  пам'яті  будуть  літати,
Інші  стираються,  є  ж  надпрекрасне-
Те  неповторне,  що  хочеться  повторити,
Ним  стають  речі,  події,  люди,
Що  в  нашім  серці  навіки  всюди,
Їх  до  безтями  можна  любити...
Спогад-печальне  й  прекрасне  водночас,
Світле,  але  давно  вже  минуле,
Мертве  у  часі,  поховане  в  пам'яті  -  юнім
Раю,  де  реальність  дорівнює  хочу,
Де  таємничу  утопію  думки  писати,
Хотілося  людям  знову  і  знову  
Жити  близькою  серцю  любов'ю!
Але  хвилинам  судилося  спогадом  стати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789290
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2018


Я згортаюсь клубочком

Я  згортаюсь  клубочком,
Не  можу  заснути  давно...
І  не  тому,що  незручно
У  потязі  сидячи  спати...
Роздуми-гості,яких  ніколи
Ніде  не  чекає  ніхто,
Та  вони  зранку  мов  привиди
Можуть  літати...
Варто  було  б  щось  зробити,
Щоб  рухався  час
Туди  і  назад,мов  експрес
В  панорамі  епохи...
Вже  неможливо  змінити  
Усе,  що  було  до  нас...
Наче  птахи  восени
В  небуття  летять  роки...
Час-найкращий  учитель,
Що  вчить  цінувати  людей,
Речі,  події,  усе
Що  було  небайдуже...
Скільки  ж  із  нас  помирає,
Не  втіливши  всіх  ідей,
Так  і  не  зробивши  те,
Чим  серце  боліло  дуже,
Страждаючи  в  відчаї,
Так  не  сказавши  "люблю"
В  потрібний  час,  у  момент,
У  потрібному  місці...
Спогади-неначе  іскри
Палаючого  вогню,
Можуть  до  болю  пекти,
Але  гріти  навічно...
Життя-це  птах,
Це  далекий  експрес,
Що  з  неймовірною  
Швидкістю  мчиться...
Я  повертатимусь  знову,
Робивши  самопрогрес,
Хоч  на  помилках  
Не  так  уже  легко  і  вчиться...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789270
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2018


Пробач

Мій  стан  душі-то  вічна  ностальгія,
Колись  ти  був,  і  зараз  в  серці  є.
Жахливий  післясмак  у  ейфорії...
І  совість  нові  докори  несе
За  те,  що  щось  могло  бути  і  краще...
Серцебиття.  Прискорюється  кров:
"Пробач,  що  я  не  стала  твоїм  щастям",
"Пробач,  не  зміг  подарувать  любов...
Якщо  і  зміг,  то  тільки  ненадовго,
Я  не  казав:  "Не  варта  щастя  ти",
А  я  шукала,  що  за  перепони...
Життя  іде-любові  не  цвісти,
Хоча  ця  втрата-то  не  є  нещастя,
Ти  другом  залишатимешся  знов,
"Хоча  пробач:  не  стала  твоїм  щастям",
"А  я  не  зміг  подарувать  любов"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2018


На сто вісімдесят градусів

Живем  минулим,  минуле  вбиває  нас,
Горять  останні  надії  радості…
Досить  горіти  початком  несказаних  фраз,
Час  повернути  на  сто  вісімдесят  градусів!
Ми  надихались  красою  нездійснених  мрій,
Летіли  в  небо,  далеко,  мов  птах,  від  реальності,
Втративши  сили  летіти  у  хмарах  надій,
Боячись  впасти,  на  сто  вісімдесят  градусів
Часом  поверне  життєвий  наш  шлях,
Досить  тих  марев,  депресії,  заздрощів,
Бо  життя  не  протече  лиш  в  думках,
Час  повернути  на  сто  вісімдесят  градусів!
Пишем  сюжети  для  себе,  в  своїй  голові,
Розірвуть  критики,  розчарувавшись  у  марнощі.
Часом  розвіються  страхи,  які  тримали  в  собі,
Ми  повернемось  на  сто  вісімдесят  градусів!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789194
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2018


Історію в тобі писали кров’ю

Історію  в  тобі  писали  кров’ю,
Випробують  небесні  режисери,
На  міцність.  А  воно  жило  любов’ю,
Із  палким  серцем  революціонера,
Що  билося  нестримано  і  вічно,
Не  вилікує  жоден  кардіолог
Від  тих  напруг,  що  зазнавало  місто,
Це  не  пізнає  жоден  археолог…
Одне  відомо-твій  характер  грізний,
Але  водночас  надзвичайно  сильний,
Час  плинний,  але  Київ  завжди  різний,
За  кожної  епохи  неймовірний!
Вставав  з  колін,  переживав  повстання,
І  розвивавсь  то  стрімко,  то  поволі,
Та  не  зламало  жоднеє  страждання
Ту  силу  духу,  міцну  силу  волі!
В  тебе  боліло  серце  від  напруги,
Затори  закупорили  судини,
Знайшла  в  тобі  сміливого  я  друга
Бо  ти  ніколи  не  здавався,  Київ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2018