| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Давнина трохи ближче,
А дерева все вище.
Музика голосніша,
Коли світло тепліше.
Вгору, сходами вежі,
Кроки необережні.
Краєвиди безмежні.
День найкращий для звершень!
Пр:
Мечі і троянди, луки і дзвони.
Хто прагне корони, сідає на трон.
У кожного часу є власні закони.
Та честь, то є честь, а любов, то – любов.
Виноград під ногами,
Зорі над головами.
Місяць за куполами.
Небо ніби співає.
Повертаймо, нарешті.
Вкотре рок, ніби вперше.
Тануть обриси вежі.
День найкращий для звершень!
Пр:
Мечі і троянди, луки і дзвони.
Хто прагне корони, сідає на трон.
У кожного часу є власні закони.
Та честь, то є честь, а любов, то – любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2020
Ти можеш тримати, або відпустити.
Ти можеш співати, а можеш світити,
На затишній кухні, чи на «Евробаченні».
Тільки все це, майже не має значення.
Почуття –
Диких коней табуни,
Струни – срібні чаклуни
Буття.
Побажання –
Кожен день, та кожну мить,
Хай мелодія звучить
Кохання.
Я можу дозволити грати без правил,
Я можу здаватися екстравагантним.
Старі фотоплівки, нове телебачення.
Тільки все це, майже не має значення…
Ми можемо разом, все якось змінити,
Про щось розмовляти, щось просто робити,
Знаходити себе, та своє призначення.
Це має сенс, саме це має значення.
Почуття –
Диких коней табуни,
Струни – срібні чаклуни
Буття.
Побажання –
Кожен день, та кожну мить,
Хай мелодія звучить
Кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2020
Продовжуємо авантюру, та сподіваємось на диво,
На хвилях вольного натхнення прямуємо у край пригод.
Червоне світло чи зелене, іноді майже все єдино…
Та справді треш, коли не маєш ні хвилювань і ні турбот.
Я запахом липи квітучої, вірші буду писати для тебе,
Буду твоїм талісманом, посмішкою буду щирою я.
Наші долоні з’єднаються. Чуєш невимушений, дзвінкий щебет?
Співом пташиним та запахом липи буде наповнена пісня моя.
Продовжуємо авантюру, все неодмінно буде добре.
Де неможливо автостопом, там пішки буде «саме те».
Гілки ялинок – віяла, хмаринок вовна ніби ковдра.
Де нескінченна бездоганність, де сяє сонце золоте.
Я запахом липи квітучої, вірші буду писати для тебе,
Буду твоїм талісманом, посмішкою буду щирою я.
Наші долоні з’єднаються. Чуєш невимушений, дзвінкий щебет?
Співом пташиним та запахом липи буде наповнена пісня моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2020
Ти ходиш вуличками свідомості,
Шукаєш відповіді – питання.
Не розуміючи послідовності,
Вже не приховуючи хвилювання.
Чому так швидко пожовкло листя?
Невже узимку не буде снігу?
Чому немає на карті місця,
Де сяє крига, коли відлига.
Хто зараз – «За», ті пізніше – «Проти».
Дивись, споруди – немов руїни.
Суспільства сутність… У банці шпроти.
Царів долоні, рабів коліна.
Чудовий голос не завжди чують,
Казковий погляд не завжди бачать…
Є ті, хто світ навкруги малюють,
Чиї слова так багато значать…
Але і ті є, хто протидіє.
Та зорі майже для них не світять.
Коли собаки, як вовки виють,
Навряд чи сонце вони помітять.
Дорога вуличками свідомості.
І знову відповіді – питання.
Нам не завадило б ще духовності.
Нам не завадило б ще кохання.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OL5zsnbNfZo[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863077
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.01.2020
І нехай все буде добре,
І нехай все буде гарно.
Просто, та елементарно,
Як світанок, небо, обрій.
Що природно, те і справжнє,
Без феєрій та ілюзій.
Серед просторів вінтажних,
Грають гуслі, летять гуси.
І нехай все буде вірно,
І нехай все буде вчасно.
Ясен світ, та сонце красне…
Майже все закономірно.
Доброта непереможна,
Щиросердість недаремна.
І пробачитися можна,
І пробачити напевно.
І нехай все буде гідно.
Вдосталь праці, вдосталь волі.
І нехай нас бачать зорі,
І нехай нас чує світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Ні, я не вмію робити «ніби»;
Ніби сміятися чи співати,
Ніби дружити, або кохати…
Хіпі на «Хамері», вже не хіпі.
Який твій вчинок, така і вдячність;
Який твій погляд, таке і світло.
Добро для мене – не необачність,
А єдність – те що нам в край потрібно.
Ніби то чути, чи відчувати?
Моє «Так» - згода, а «Ні» - ні за що.
Мені не соромно співчувати,
Та бути справжнім мені не страшно.
Вірші для мене – не просто рими.
А пісня, звісно ж не просто ноти.
Для мене творчість – неначе крила,
Моє натхнення – свободи подих.
Ні, я не вмію робити «ніби»;
Співати ніби, або писати…
Я намагаюся розмовляти
Про почуття, а не стереотипи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821503
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2019
Що іноді складним здається, то з часом виглядає просто.
Забудь про справи, зупинись, послухай пісню солов'їну.
Затримай посмішкою мить, водночас дивлячись серйозно,
На те, що раз і назавжди, на своє місто та родину.
У кожного світанку є свій перший найсвітліший промінь.
Для кожної події є свої нагоди та вітання.
Навіть якщо ти пацифіст, ти все одно насправді воїн,
Світла, чи темряви, то інше неоднозначне запитання.
Те що сьогодні чорно-біле, перефарбує день наступний.
Що зараз правило просте, колись був найскладніший роздум.
Кожен потрібен саме там, де він в цю саму мить присутній.
Що ввечері складним здається, то зранку виглядає просто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2018
Малюнки на каві, як зоряне небо,
Як море, що зранку, ще начебто спить.
Малюнки на каві, як подорож степом,
Як пісня, що так безтурботно бринить.
Малюнки на каві, як яснії очі,
Як лист з привітанням, як посмішки мить.
Як кішка, що грає з клубком неохоче,
Як легка пір’їнка – подуй, полетить.
Забуте майбутнє, побачене майже,
Чарівних мелодій проміння яскраве.
Натхнення туман, аромат нових вражень.
Як крила вітрил, ці малюнки на каві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2018