liz

Сторінки (1/15):  « 1»

кому доступні без вітру

кому  доступні  без  вітру  всі  нири  і  всі  хатини?
у  кого  збираються  мрії,  які  ми  в  серці  зростили?
в  кінці  залишається  осінь,  -  холодна  чаша  сум'яття
сховай  свої  білі  пір'їни  -  дорога  тремтить  без  багаття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2019


Божевільним нічого не треба

Її  слова  переходили  межі  рядків.
Вона  перетинала  рамки  законів.
Будучи  схильною  до  почуттів,
Була  далекою  від  людських  забобонів.
Осуд  чужих  очей  опікав  її  холодом,
А  вона,  відкривши  навстіж  вікно,
Танцювала  так  солодко...
В  старому  лахмітті,
В  обіймах  життя
Сміялася  серед  сміття.
Забувши  про  все,
Так  часто  дивилась  на  небо.
А  шо  ще?  Божевільним  нічого  не  треба.
Докори  лунали  з  вуст  чужаків,
Що  боялися  брудом  покритись.
Вони  боролися  за  місце  в  раю,
Не  хотіли  в  біді  опинитись.
Вона  ж  без  відчуття  каяття
І  світлом  палаючи,
З  головою  пірнула  в  сміття,
Щось  там  шукаючи...
В  брудному  вікні  клаптик  синього  неба.
А  шо  ще?  Божевільним  нічого  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812204
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.11.2018


Листопад підкрався на м'яких лапах

Листопад  підкрався  на  м'яких  лапах,
Старий  понівечений  кіт.
В  туманнах  осінніх  зникає
Його  обірваний  слід...
Розгублений,  трохи  лякливий
Нечутно  по  клуням  блука.
Дощами  течуть  його  очі
І  його  постать  крива.
Він,  немов  привид,  витає
В  сірості  мертвих  днів.
Книга  життя  пустує,
Повита  пилом  мохів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812202
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2018


Сонце

Чи  був  це  сон,  чи  просто  сонце
На  схилі  осіннього  дня?
У  своїх  дірявих  кишенях
Я  нащупала  трохи  життя.
На  моїх  мокрих  віях
Сонця  чарівні  сліди.
Можна  я  залишусь  з  тобою?
Я  не  знаю  куди  іти..
Завмерлий  в  повітрі  ворон
Дав  мені  знак:
Трава  не  зелена,
Усе  це  не  так.
На  фото  жовтіють
Забуті  гаї.
Тепер  у  кишенях  -
Тільки  ключі.
Холод  крадеться.
Стискаю  в  руці
Промінь  сонця,
Що  спіймала  тоді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810759
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2018


автобуси рвуть тротуари

автобуси  рвуть  тротуари
страшенний  скрегіт  землі
біжи  по  пустому  бульвару
злітаючи  в  дикі  вітри...
прогнивше  ридаюче  листя
нещадно  метуть  двірники
задарма.  не  вимісти  сталі  з
застрягшої  кістки-душі.
віддай  себе  як  копійку
бездумно.  безжально.  за  просто  так.
знесилено  падай  у  листя  й
не  думай  там  що  да  як.
дивись.  до  синіння.  у  небо,
подряпане  крилами  птиць
допоки  грачі  і  ворони
прорвуться  із  самих  зіниць.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810751
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 20.10.2018


алые паруса

рьяный  закат
плещется
в  этих  озёрах  веслом
что-то  мерещится
дни  как  птицы
машут  крылом
слезы  ежами  съедены  
больше  не  питают  глаза
того,  кто  идёт  разодранный
как  алые  паруса

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805107
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.08.2018


серпень проростає в мене

серпень  проростає  в  мене
сяйвом  ліхтарів  променистих
тишею  вулиць  нічних
розриває  шкіру  і  синцями  пролазить  всередину
ясенем  безлистим.
наповнює  мене  всю  теплом
холодним.
до  кінчіків  пальців
і  мерехтить  синім  вогником  в  оці
застрибує  на  плечі  сірою  ковдрою
у  серці  дрімає  калачиком
тріпоче  метеликом  десь  під  ребрами
я  сміюся  і  плачу  у  обіймах  його  туманів  
лагідних.
пушинками  із  кульбабок  осідає  непомітно
на  самому  дні.
цвіте  зорями  що  тремтять  в  калюжах
самотніх.
падає  дощами  по  щоках
асфальтними.
входить  в  легені  запахом  чаю
зеленого  і  цигарок.
і  тече  у  моїх  капілярах  судинах  артеріях
холодною  морською  водою
солоною.
у  якій  зазвичай  золотаве  сонце  купається
і  зігріває  ранок  своїм  першим  теплом.
у  волоссі  плутається  немов  дитина  або  голуб.
і  живе  поцілунком  на  лобі
останнім.
мій  дім  під  дахом  дірявим  його  пурпурових  хвиль
я  візьму  його  з  собою  у  осінь
як  беруть  книгу,  парасольку  чи  біль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803851
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 21.08.2018


піони

піони  росли  не  знаючи  страху
хвороб  і  страждання
піони  росли  під  ногами  у  птахів
холодні  від  ранкотумання
піони  росли  не  знаючи  меж-
тихі  і  чисті
піони  росли  край  будинків  і  веж
і  гомону  міста

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799845
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.07.2018


spring shining

Весна  проривається  крізь
Асфальтні  тріщини  паркових  доріг.
Хотів  пройти  повз,
Та  не  зміг...
Шматочок  неба,  
Замріяний  птах
Шукає  притулку
На  моїх  руках.
Посидь  біля  мене,
Не  йди  у  буття
Все,  що  ми  маєм  -  
Це  трохи  життя.
Ноги  в  голубих  черевиках  
Бродять  по  таємних  кутках.
Долоні,  сонцем  зігріті,
Збирають  мурах.
Повільно  і  трохи  незграбно,
Неначе  у  снах.
Чи  сенсу  немає,  чи  де  він  тече?  -
Голуб  розкаже  тобі  за  плечем.
Нехай  все  це  виявиться  безглуздим  сном,
Та  порізи  сміються  під  моїм  рукавом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793044
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 24.05.2018


little mermaid


Русалонька  вже  не  співає
Русалонька  тепер  німа
Голубого  хвоста  немає
І  кровоточить  нога.
Колись  ти  любила  море,
А  тепер  тільки  ґрунт  і  піски...
Як  ти  вмієш  сміятись,
Ступаючи  на  кістки?
Твій  світ  -  це  синій  метелик,
Твій  світ  -  це  голос  морів.
Як  ти  бачиш  в  калюжі  
Дельфінів  і  риб  неземних?
Смерть  -  це  не  смерть  зовсім
І  не  солона  сіль.
Піною  в  морі  лишились
Тиха  любов  і  біль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792275
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 18.05.2018


night cats

В  чорній  кімнаті  немає  зірок
Танцюючі  стіни  і  шафи  ривок
В  космосу  глиб  і  хиткі  небеса
Стільці  повтікали  -  кімната  пуста.

Поміж  білизни  й  тремтячих  дротів
Свобода  гойдає  самотніх  котів
Шепоче  вітрами  і  зве  до  вікна  -
На  вулиці  Вічність  живу  тепер  я.

Місяць-примара  пише  листи,
Невловимі  зірками,  летять  в  нікуди...
Де  вулиць  сплетіння  і  крик  ліхтаря
Бродить  свобода,  а  з  нею  і  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792271
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 18.05.2018


Хто ми?

Хто  ми?  Гості  із  небуття,
Що  так  вправно  біжать  від  життя
І  чекають,  щоб  прийшло  забуття
Від  пустого  буття.

Хто  ми?  Жертви  законів,
Що  сидять  у  стінах  тюрми,
Що  звели  для  себе  самі
В'язні  шаблонів.

Хто  ми?  Слуги  двобічності,
Хворі  речами.
Але  навіщо  цей  тягар  за  плечами,
Коли  ми  частинки  вічності
З  крихкими  тілами?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018


вечірнє

ковтаю  життя  як  повінь
іду  по  пустих  бульварах
ліхтар  мені  сонце  вечірнє
і  світить  він  ніби  востаннє.
мої  перештопані  кєди
вбирають  дороги  як  пам'ять.
танцює  асфальтове  місто  -
круговерть  мигтінь:
немов  п'яний  кажан  кружляє
журбою  напоєна  тінь.
морозиво  в  хворе  горло
кола  в  жестяній  бляшанці
і  вітер  свистить  у  волоссі
поки  оббиті  пальці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787059
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 11.04.2018


померти від щастя.

пальці  освячені  сонцем
жоржини  тягнуться  з  них
туман  рожевого  ранку
все  шепотів  та  затих.
кволі  змерзлі  собаки
на  холодних  плитах  удвох
для  них  кожен  день  це  свято
кожний  прохожий  -  бог.
в  рукавах  ночі  блищить
уривок  неба  на  сонних  зап'ястях  
в  безкрайніх  безсмертних  полях  
зустріти  ранок...
й  померти.  від  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786342
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2018


добраніч, добраніч

добраніч,  добраніч  
сонлива  сама  
клубочиться  в  ліжку  моя  втома  сумна  
вулична  кішка  небезпечна  одна  
під  цим  небом  така  
не  засне  вже  вона.  
неприкаяним  оком  вгризається  в  безмір  
снів  синій  спів  
ранок  бринить  відголосками  півнів  
з  далеких  світів,  з  далеких  світів...  
крізь  шпарину  часу  ллється  вода  
і  жарево  сонця  -  кривава  ріка  
заллє  все  собою,  затопить  весь  світ...  
нехай  все  згорає  -  та  не  згорить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785952
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2018