| Сторінки (1/43): | « | 1 | » |
У той день вечоріло ще рано,
Теплий вітер вже ніч сповивав,
Зустрічала насторожено-радо
Ти юність... він тебе не взнавав.
Не було навіть квітів весняних,
А в руках лиш один телефон,
В тебе щоки горіли рум'яно,
Видавали душевний вогонь.
Весни присмерк тривогою віяв,
Ніжно пестили спогади ці...
Невже він? Собі я не вірю.
Бачу тебе... й сльоза на щоці.
Не було поцілунків поспішних,
Хвилювання одне лиш було.
Ніби ми на прогулянку вийшли...
Доля молодість вкрала давно.
Ми думками вернулись в минуле,
Гріли погляди душі добром,
Очі сяйвом тугим спалахнули,
Огорнули приємним теплом.
Новий відлік життя починався,
Ти вже зрілою мене знайшла,
Я ж у юність свою повертався,
І в подяку вірші дарував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2019
Людям сниться все навколо,
Мені ж - твої очі.
Людям злата б цілі гори,
А я тебе хочу.
Хочу бачити щоранку,
Щоб обняв, як вмієш,
Я чекала цілу вічність...
Що зі мною вдієш?
Мені досить твого слова,
Що летить із неба.
Я любитим тебе знову...
Як ти жив без мене?
Обніми мене гарненько,
Так тебе чекаю.
Поцілуй мене, серденько,
Це ти вмієш, знаю.
Пошепчи мені на вушко,
Доторкнись устами,
Щоб любила тебе вічно,
Сильно, до нестями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829379
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.03.2019
Просила мати, кричала мати:
- Посидь зі мною, маю казати.
Маю казати останнє слово...
Не чула до́чка отого болю.
В до́чки робота, клопоти вічні.
Не чула дочка, закрилися вічки.
Не відчувала, не розуміла,
Мамину смерть не знеболи́ла.
Тепер лиш збагнула,
Маму не повернула.
Кається, мучиться тими боля́ми,
Що не почула слів свої мами.
Скрипка плаче, тихо ридає,
Мама ще й досі дочку втішає,
Дочку втішає, вже з того світу:
- Не рви ти душу свою привітну.
Мені тут вже ніщо не болить,
Маю час, тебе почекаю.
Коли тобі, як мені заболить,
Скажеш все, що чути маю.
2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829262
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2019
Журавлі летіли понад ха́тами,
Ткали рушники собі криля́тами.
Мою весну несли журавлики,
Поміж хмарами, мов кораблики.
Ой пливли ті журавлики,
Мов по морю сірі равлики,
Сумувала дівчи́нонька:
Нема хлопця із війноньки.
Падали рушники-хмари́ноньки
Під ноги нашої дівчиноньки.
Чорними хрестиками кла́лися,
Віночком весільним сміялися.
Мати нареченого молилася:
Не вберегла. Пробач, просилася.
Поплач, доню, моя невісточко,
Прийшла похоронка-вісточка.
На журавликів разом дивилися.
Обидві плакали-журилися.
Не тихо ворогів проклинали,
Прокляття вбивцям посилали.
Скрипка плакала-голосилася,
Журавлики на голівоньки всілися.
Махали ко́сами, мов криля́тами,
Вже не летіли вони понад ха́тами.
2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2019
Полікуй мої рани, мій лікарю,
Бо ж квилить і плаче душа.
Відпочити з нею все ніколи,
Хочемо долі дать відкоша.
Сердешнії рани, мій лікарю,
Лікує співчутлива сльоза,
Почуття мої замітає вже віхола,
Почуй мене, що я сказав.
Мій лікарю, полікуй мої очі,
Щоб побачив ту єдину вві сні,
Що зі мною жити захоче
Й полікує одинокеє серце мені.
Без поспіху, лікуй мене, лікарю,
А ти, сестро, найніжніші уколи роби,
Щоб відчути біль було ніколи,
А лиш відчули Ваш смак доброти.
Щоб Вашу працю оцінили достойно
І не їхали Ви у заморські світи,
Найголовніше - це наше здоров'я,
Яке без Вас ми не в змозі знайти..
Усмішкою, лікуй мене, лікарю,
Щоб легшою стала хода,
Подивитись у душу все ніколи,
Не вчить цьому навіть мова чужа,
Бо знеболює душу й лікує
Лиш споріднена й вірна душа.
М. Генсьор. 16.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828031
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.03.2019
Вже сідало сонце на причілок неба,
Ти до мене вийшла, мила, у садок
І сказала тихо: цілувать не треба,
Щоб не наробити нових помилок.
Вже збирався спати славний соловейко,
Ми лічили зорі аж до ранку вдвох.
Я тобі признався у своїй любові,
Місяць це засвідчив, перший наш дружок.
Цілував я ніжно смачні твої губи,
Ти була тремтлива, як листок верби.
Боже милий, не доводь до згуби,
До святого щастя ти нас приведи.
В подарунок небу ми народим діток,
Щоб життя продовжить на оцій землі.
Будемо радіти внуками із віком,
Щоб було подати нам кому води.
Виглянуло сонце з-за причілка неба
І Душа присіла в затишку журби.
Хай до нас на каву наша Доля зайде,
Щоби в надвечір'ї знов зустрілись ми.
22.08.2017р. М.Генсьор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828028
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.03.2019
В. Стусу.
Такого згустку чужої болі
Нічия більш чаша серця не вмістить.
Це ж так потрібно витерпіти долю,
Що б у Всевишнього себе зустріть.
Кожною клітинкою ненавиджу ту владу,
Що не дала у строк читати Стуса.
То ж не судили так за зраду.
Кати його померли. Він - вернувся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819528
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.12.2018
Своїх слів я майже не шліфую,
І їх у неба не купую.
Просто йду за думкою своєю,
Мовчки розмовляючи з душею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2018
Душе моя, ти не шукай для мене раю,
Зустрінеш долю, передай привіт.
Почуття мої, що разом з тілом повмирають,
Залишать теж цей білий світ.
Не кайся, коли раніше встанеш,
Що долю свою пізніше ти зустрів,
Ти сам собі вже там розкажеш
Чим жив, що бачив і кого любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813461
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.11.2018
Світе, стережись! Утверджується самовладдя.
Проста людина - заручник боротьби.
Але накопичується справедливості громаддя
В тих душах, що купують для підлої мети.
Традиції свої ми хочем мати,
Самостійно вчитись на своїх же помилках,
Ваші війни волієм поховати.
І вивести Вкраїну на широкий шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813459
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2018
Я б́́ ́́́ю в усі набати!
Почуйте мене всі.
Пора прийшла - карати,́́
Тих, хто віру вкрав
У нас, людей Землі.
Найважче, себе зупиняти,
Себе зупиняти у собі.
Доведені до краю, брате.
Й ким? Ставать до бою?
Кому це вигідно?
Й боротись з ким?
Мене ще зупинити можна.
Щоби не бив набат тривожно:
Я прагну правди і помсти.
Повинні всі відповісти!
На дибі вже себе тримать не сила!
Чи знайдеться правди сила,
Щоб мене зупинить зуміла?
Ще не пізно, але вже й не рано,
Щоб правдою закрити рану,
З якої біль струмить!
Мене ще можна зупинить.
Отож, почуйте! Право примініть!
Законом й правдою
Мене ще можна зупинить.
За Гірника Олексу,
За Стуса Василя,
Хочу щоби воскресла
Правдою Земля!
2009р.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812085
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 31.10.2018
(Терпи, терпи - терпець тебе шліфує...)
В.Стус
Ти не терпи - терпець тебе не порятує.
Стали свій дух, і впертим ти до смерті будь,
Лиш вибраний тобою шлях тебе врятує,
Хоча би гнівний перст Господь поклав на грудь.
Якщо й ніхто не піде разом за тобою,
Ти не звертай із власної найтяжчої тропи,
Лиш особистості гартуються вогнем й водою,
Добрішим світ постане, коли дійдеш ти до мети.
Сьогодні останній бій душі із долею здійсниться,
Весь світ уже над ,,правдою" ,,недобре так сміється".
Насамкінець, о Господи, мене ти не прости,
Я сам іду. І не прошу я сили для помсти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812082
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2018
Боже, намалюй мою душу
Своїми думками,
Щось сказати до світу мушу
Твоїми словами.
Ще навчи мене не мовчати,
Болем не карати,
Не карати себе думками, Своїми словами.
Залиш мені тільки пам"ять,
І мої сльози. О, Боже,
Розкажи, що зробив не так?
Подай мені хоча знак.
Залишився винуватим,
Любов"ю розіп"ятим.
Поцілувати б очі твої в останнє
І зникнути... стати порохом.
Хай розсипле безкінечна безодня
Мої думи на всі сторони.
Хай зустрінеться моя доля
З Господом, прискорено.
Життя чи смерть, - що болючіше?
Як записати внутрішній світ?
Хіба що музикою.
Найвищою, найпротяжнішою.
Сльоза сама капає... капає...
Висихає світ.
Не перейду межу.
Себе збережу.
Як зрозуміти тебе?
Себе?
Наляжу на серце журбою,
Може зустрінусь
З найвищим болем.
Ти не зрозуміла мене,
А я живу для тебе.
Мені вже і думати не болить...
Тільки щось в голові кричить:
Що зробив не так?
Подай, Господи, Знак!
(закінчено 09.2018р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808124
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2018
Напевно, Ви гріх мій останній,
Що світ мені весь зав"язав:
Я брів по пустелі безкрайній,
Де нікому слова сказать...
А тут, наче блискавки спалах,
Ваш погляд мене освітив...
А далі не знаю, що сталось...
Спинятись мені, а чи йти?
Зіниці з торосів образи,
Ламаючи паковий лід,
Дістали те щось не відразу,
Зате роздивились як слід.
І я розчинився у ньому,
Я знову побачив красу:
Це дар, а чи гріх - невідомо,
Та тільки у іншому суть.
Я знову безтямно-грайливий,
Я з Вами насправді воскрес:
Ви всього мене освітили
Священним вогнем із небес!
І вже не важливо, що буде,
І байдуже, що відбулось.
Я вище усіх пересудів,
Я - спраглий, я - дикий, я - ось...
Я Вами освячую ночі
І, благословляючи дні,
Єдине сказати Вам хочу:
Ви - Щастя, що Бог дав мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018
На колінах стоячи - прости,
Вищим будь, коли карають нижчі.
Сам Христос благословив катів,
На Голгофі - милував, не нищив...
Вчись прощати щонайменше зло,
Від образ не мучся і не сердся:
Хай би що там в світі не було
Вчись любити за велінням серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018
Подивись, прийми і пригости,
Дай забути світ кімнат порожніх:
Час мій, час, недобре так застиг,
Через те я нині подорожній.
Почорнів від смутку на лиці,
Як з минулим попрощавсь невміло:
І були супутниці ,,не ці,.."
І чуття, котрі перегоріли.
МарнотА рве жили по ночах:
Одиноким я лишивсь рядочком, -
Недописаним - та не зачах
З мріями в тугому сповиточку.
Ти цю стиглу тишу розбуди,
Щоб вона боліти перестала...
І прийми, зігрій та не суди.
Що так довго брів крізь власну далеч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018
Не сходять зорі зі своїх орбіт,
Не сходжу я з своєї стежки, мила,
З тобою разом - у політ, чи в світ,
Щоб кожен крок ти мій благословила.
Минуле я накину наопаш -
Мені від тебе нічого ховати:
Мені ти треба, наче ,,Отче наш..."
Щоб кожною клітинкою кохати.
Яка б дорога кУца не лягла,
Я жду, щоб ти її перехрестила...
Твоя орбіта Долю осягла,
І німб вдягла, і виростила крила.
Я дякую лиш Богу в вишині,
Що зірку серця дав мені в долоню, -
Що Ти - єдина, суджена мені:
Гірка й солодка, щира і холодна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018
Ні здоров"я, ні слави - запізно це все...
І досада розчавить, як шини шосе.
Потемніє зірниця, за обрій стече...
Заберуся я звідси останнім плачем.
Я знайду вічний спокій в перині земній, -
Тільки смуток глибокий бродитиме мій.
Де терпляче щоночі кохану стеріг,
Цілував її очі, але не вберіг.
Чи прийде на могилу, хоча б крадькома?
Ти прости мені, мила, що нині сама.
Під плитою з граніту притулок знайду, -
Від найкращої в світі у землю піду...
Чи мене не корила, згадавши взаєм?
Прочитай край могили послання моє.
Вітер тихо заквилить, граніт промовчить...
І душа заніміла образи простить.
Не завадить ніколи сказати: ,,прости..."
Хай сумні матіоли цілують хрести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018
Новий підйом забув старі падіння:
Свобода Ваша доторка чуття.
Просив я Долі в свого провидіння, -
Явились Ви - і я прошу Життя!
Я говорити хочу без упину, -
Таке зі мною в юності було...
Хоч й не моя Ви досі половина,
Та ще в мені - так рясно не цвіло...
Я хочу так, щоб Ви мене почули,
Щоб руку Вашу пестити в своїй,
Що Ви не жалкували за минулим,
А йшли зі мною, де б я Вас не вів.
Щоб з Вами ми нічого не забули, -
Не згадуймо про спалені мости...
Мене в мені Ви враз перевернули, -
Я Вас Люблю, - і Ви мене простіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2018
Ні каяття, ні сповіді нема...
І сон не йде, бо думи, наче хмари.
На віддалі стоїть Любов німа,
Хто я для неї: пара чи не пара?
Десь там душа споріднена сама
Із болями своїми наодинці...
Є рани, котрі носим крадькома,
Є світ, який належить іншій жінці.
Ті спогади ніхто не прожене,
Вони в свідомість глибоко вп"ялися...
Приходять в сни, як видиво страшне,
Що ми колись востаннє обнялися....
Нічим-нічим тобі не докорю,
Хоч поруч неспокійні бродять тіні...
Бо я так само, як тоді горю,
І про любов кричу у безгомінні.
Ані молитви, ні спокут нема,
Моя біда від інших бід відмінна...
Стоїть Любов скорботна й самітна,
І я живу в її благословінні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2018
,,Доганяють вже роки осінні, -
Тільки дива побільшало в мене", -
констатує Михайло Генсьор.
Дарма, що літа карбують обличчя та руки зморшками, перефарбовують
у срібний колір коси та чуби, і всівшись на плечі, згинають їх донизу...
Дарма, що ночами тупцяє по кімнаті безсоння і болючі спогади
,,впиваються" сталевими кігтями у зболені груди...
Однак, поважний вік - не привід для безнадії. Як відомо, душа безсмертна! Значить, час не має над нею влади. Значить, вона - молода,
і ще більше, аніж в юності, хоче тепла, довіри і затишку. І тоді, напевне, настає час Чоловічої Молитви...
Кохання - ось основний лейтмотив цієї збірочки ліричних освідчень своїй
обраниці поліського поета Михайла Генсьора.
Шановним читачам пропонується самим зробити висновки з цього невеличкого доробку автора, усвідомити глибину цих почуттів, що пройшли перевірку життєвими негараздами.
Прекрасна Жінко, - ,,Ви Щастя, що Бог дав мені!" - зізнається чоловік.
Адже, найголовніше в кожній долі - оте єдине незрадливе Кохання, заради якого і завдяки якому тримається світ.
,,Хочу, щоб були Ви не одні,
Хай до Вас на каву Доля зайде"...
Це перша книга автора! Хай таланить йому на зустрічі з читачами...
Сергій Цюриць. (член спілки письменників України)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018
Квилить душа від своїх прорахунків...
Боже, пошли мені для порятунку
Доторки Жінки, яку зустрічаю,
Спраглих цілунків, яких я не знаю.
Довше в обіймах тримати поставу,
Взяти на себе усі її справи,
Сльози спивати палкими вустами,
Зняти із серденька важкості камінь...
Дух Незбагненний, Пророчий і Віщий,
Правду мою ти навіки засвідчи!
Дай мені, Боже, розради в мовчанні,
Жінку цю дай для земного кохання, -
Бо неймовірно мені цього треба...
Дай мені, Господи, Щастя до неба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018
Літа прожиті гаснуть не відразу, -
Самотність їх заганяє у кути...
А я не знав, що зустріч ця так вразить...
Скажи мені, чи це відчула й ти?
Де почуття - замулені джерельця,
Щезають тихо в повнім забутті,
Я так хотів твоє зігріти серце
В своєму неспокійному житті.
Мої слова, що пахнуть лиш тобою,
І сни мої, що марять наяву,
Ідуть до краю стежкою крутою, -
Без тебе не бажають, не живуть.
Тебе я хочу бачити щомиті,
Де світ без болю, зла і нарікань...
Лише востаннє можна так любити:
Повір мені... і обіч мене стань.
Доганяють вже роки осінні, -
Тільки дива побільшало в мене...
Як я вижив в отім потрясінні
Смолоскипів палаючих кленів?
Я нехитрі слова відпускаю на волю.
І чекаю на диво: біжу і біжу...
В час, як місяць зійде на Небеснім Престолі,
Я єдиній тобі про любов розкажу.
О красуне моя, як приємно з тобою
Підганяти події з мережками мрій,
Щоб вижити нам у життєвім двобої,
Як ніхто, ти мене підбадьорити вмій.
Я самотність свою перейду і забуду,
Стихне мука у серці, як злива вночі.
За нехитрі слова ти мене не осудиш, -
А відмову свою... краще перемовчи....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018
Сплюндровані стежи негодами життя
І, перенесені, ятрять сердечні бурі,
І біль подібний в нас, і навіть каяття...
Чого ж ти й досі ще тоненькі брови хмуриш?
Самотність - річ тяжка... і страшно перемін,
Коли назад тебе не прийме рідна хата...
Та посміхнулась Ти і серце наче дзвін,
На цілий білий світ взялося калатати.
Заставив я себе радіти почуттям,
Щоб знов схотіла Ти і довірять, і жити,
Тобі назустріч йти і цілувать вуста,
Щоб разом кожним днем безмежно дорожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018
Боже,намалюй мою душу
Своїми думками.
Щось сказати до світу мушу
Твоїми словами.
Ще навчи мене не мовчати,
Болем не карати.
Не карати себе думками.
Своїми словами.
Залиш мені тільки пам"ять
І мої сльози. О, Боже,
Розкажи, що зробив не так?
Подай мені хоча знак.
Замишився винуватим, Любов"ю розіп"ятим.
Поцілувати б очі твої в останнє
І зникнути...стати порохом.
Життя чи смерть,- що болючіше?
Як записати внутрішній світ?
Хіба що музикою,
Найвищою, найпротяжнішою.
Сльоза сама капає,капає...
Висихає світ.
Не перейду межу.
Себе збережу.
Як зрозуміти тебе?
Себе?
Наляжу на серце журбою,
Може зустрінусь
З найвищим болем.
Ти не зрозуміла мене,
А я живу для тебе.
Мені вже і думати не болить...
Тільки щось в голові кричить:
Що зробив не так?
Подай, Господи, знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2018
Мрія поета - мати музу-коханку,
Бо мачуха-доля зраджує нас.
Муза не осудить твою забаганку
І не нанесе болючих образ.
- Ти не віддавай мене заміж,
Сказала відверто і ніжно,
- Піду на край світу босоніж,
Я ж дружина твоя незаміжня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787421
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.04.2018
Людям сниться все навколо,
Мені ж - твої очі.
Людям злата б цілі гори,
А я - тебе хочу.
Хочу бачити щоранку,
Щоб обняв, як вмієш.
Я чекала цілу вічність...
Що зі мною вдієш?
Мені досить твого слова,
Подарунку неба.
Я любитим тебе знову...
Як ти жив без мене?
Обніми мене гарненько,
Так тебе чекаю.
Поцілуй мене, серденько,
Це ти вмієш, знаю.
Пошепчи мені на вушко,
Доторкнись вустами,
Щоб любила тебе вічно,
Сильно, до нестями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787418
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.04.2018
Мріяв колись до нестями любити,
Себе дарувати й купатись в ночах.
Цілуючи душу, щастя творити,
Блаженством нестримним горіти в очах.
Славити жінку, єдину і вірну,
Муку солодку нести в почуттях.
З повагою жити і гідно
Зустрінутим бути на небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786825
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2018
Як я тебе люблю. Якби ти знав?
І як жила я всі минулі роки?
За дружину мене інший взяв,
А кожен день я чула твої кроки.
Навіщо заміж вийти поспішила?
Я весь цей час запитую себе.
Якби ти знав, як я весь вік тужила
І виглядала одного лиш тебе?
Якби ти знав. яка то була мука
Не від тебе народжувать дітей?..
Ночами голос твій у серце стукав
І тихо рвався стогін із грудей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786824
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.04.2018
...Грішник,
хто журиться. А праведний - радіє.
(В. Стус)
Я - грішник. В журбі увесь.
Ти - радість в праведному слові.
Слова твої - любові вись,
Мої - із біллю в кожному рядкові.
Ця зустріч. Що то є?
Великий гріх, а чи велика зрада?
Це все наше. Чи лишень моє?
Обоє в серця не питаємо поради.
Це лиш початок. Не досить. а пора.
Все світле - зараз. В забутті отрава.
Любов"ю проростуть слова,
Хоча й болить, лиш серцем знана,
І гоїться уже, ота душевна рана,
що мною завдана колись,
нехотячи. В строк не прочитана записка
Залишилась тонким містком,
Що з"єднує і почуттями тисне...
Твій палець на губах моїх:
- Не оскверни цієї миті,
- Не лихослов. Моїй душі утіх
Дозволь доставить. Лихоліття
Недолюблених років хочу забути.
Така коротка божевільна ніч...
Сьогодні вмерти, аби лишень почути
Те слово, що чекала тридцять літ...
Не мовиш. Краще помовчи.
Я - почекаю. Сльозу притримаю.
Тебе почую. Мене ти научи
Тому забутому. Я поцілую,
Як умію... Добрі вчителі
Були у тебе. Я нагадала
Тобі твоє колишнє. На землі
Про все не знають і Боги.
Не знаю чи вони б змогли
Чекать так довго, без зневіри.
Ти - є. я все стерпіла.
Моя молитва, моя віра,
Досягне ще болючішої миті...
Як зойк душі у вірховітті
Досягне максимуму... і притихне,
Чекаючи... Тебе знайшла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786603
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.04.2018
Чи є щось на світі
Вище Любові?
Потяг інформації в крові,
Нами незнаної
Єднає душі,
Бажання породжує,
Спрагою сушить
Уста гарячі...
Знати незвідані
Почуття серцем,
Вірою і надіями,
Добром добро
Народжувати,
Щоб душі наші
Жили вічно
І доля стала
Тінню тіні
Любові Великої...
Бо ж тіла наші тлінні,
А природа, поезія,
Пісня і музика - вічні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786599
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2018
Я не боюсь, що закінчиться казка,
Прокинулось слово від твоїх почуттів,
Боляче вдарилось запізнілою ласкою
В мого серця закритий поріг.
Може це, як подяка від Бога,
Прилетіла любові стріла,
Завдавши забуто-солодкого болю,
В минуле мене повела.
А, можливо, це помста долі,
Щоб мучила совість, й ночами не спав,
Щоб в запізнілому ,,покручі"-слові
Себе самого мовчки впізнав.
Я вітаю і перше і друге,
Дякую долі за радісний світ,
Сьогодні своє світле минуле
Смакую, як заборонений плід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786486
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.04.2018
Моя душа живе в крові,
Код нації у боротьбі за волю,
Доступним стане таємниці заповіт,
Якщо активувати внутрішню свободу.
В усьому є вищий сенс буття,
Щоби життя закінчилось красивим візерунком,
Стараймось бути небайдужим до життя,
Залишитись комусь найкращим подарунком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786485
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.04.2018
Мене зустрінуть колись небеса,
Запитають тихо і грізно:
- Жив у двох, а мучився сам,
Чому ж це ви жили нарізно?
Прости, Боже, гріх мав великий,
Колись сильно любили мене,
Не спільні в нас виросли діти...
Покарай мене, Боже, за те.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785812
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2018
Слово, ти моя не єдиная зброє,
До боротьби я вже готовий.
Нас давно вже не двоє,
Скоро нас будуть мільйони.
За державу! За мову! До бою!
Ставаймо в колони, в колони!
Не забувайте - в кия два кінці
І перемога буде не за вами.
Ми не подібні до покірної вівці,
Яку до прірви привели барани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785811
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 03.04.2018
Новий підйом забув старі падіння:
Свобода Ваша доторка́ чуття.
Просив я Долі в свого Провидіння, -
Явились Ви - і я прошу Життя!
Я говорити хочу без упи́ну, -
Таке зі мною в юності було...
Хоч й не моя Ви досі половина,
Та ще в мені так рясно не цвіло...
Я хо́чу так, щоб Ви мене почули,
Щоб руку Вашу пе́стити в своїй,
Щоб Ви не жалкували за минулим,
А йшли зі мною, де б я Вас не вів.
Щоб з Вами ми нічого не забули, -
Не згадуймо про спалені мости...
Мене́ в мені Ви враз перевернули, -
Я Вас люблю, - і Ви мене простіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785630
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.04.2018
Ні каяття, ні сповіді нема...
І сон не йде, бо думи, наче хмари.
На віддалі стоїть Любов німа, -
Хто я для неї: пара чи не пара?
Десь там душа споріднена сама
Із болями своїми наодинці...
Є рани, котрі носим крадькома,
Є світ, який належить іншій жінці.
Ті спогади ніхто не прожене,
Вони в свідомість глибоко вп"ялися...
Приходить в сни, як видиво страшне,
Що ми колись востаннє обнялися...
Ничим-нічим собі не докорю,
Хоч поруч неспокійні бродять тіні...
Бо я так само, як тоді горю,
І про любов кричу у безгомінні.
Ані молитви, ні спокут нема,
Моя біда від інших бід відмінна...
Стоїть Любов скорботна й самітна,
І я живу в її благословінні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785628
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.04.2018
Хоч ми всі клітиночки земні,
Нам дива потрібні, як причастя...
Та найбільше хочеться мені -
Обопільно бажаного щастя!
Хочу, щоби забулись сірі дні, -
Просто хтось когось назавжди знайде.
Хочу, щоб були Ви не одні,
Хай до Вас каву Доля зайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785463
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.04.2018
Я нехитрі слова відпускаю на волю,
І чекаю на диво: біжу і біжу...
В час, як місяць зійде на Небеснім Престолі,
Я єдиній тобі про любов розкажу.
О красуне моя, як приємно з тобою
Підганяти події з мережками мрій,
Щоби вижити нам у життєвім двобої,
Як ніхто, ти мене підбадьорити вмій.
Я самотність свою перейду і забуду,
Стихне мука у серці, як злива вночі.
За нехитрі слова ти мене не осудиш, -
А відмову свою... краще перемовчи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785462
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.04.2018
Літа прожиті гаснуть не відразу, -
Самотність їх заганяє у кути...
А я й не знав, що зустріч ця так вразить...
Скажи мені, чи це відчула й ти?
Де почуття - замулені джерельця,
Щезають тихо в повнім забутті,
Я так хотів зігріти твоє серце
В своєму неспокійному житті.
Мої слова, що пахнуть лиш тобою,
І сни мої, що марять наяву,
Ідуть до краю стежкою рудою, -
Без тебе не бажають, не живуть.
Тебе я хочу бачити щомиті,
Де світ без болю, зла і нарікань...
Лише востаннє можна так любити:
Повір мені... і обіч мене стань.
Доганяють вже роки осінні, -
Тільки дива побільшало в мене...
Як я вижив в отім потрясінні
Смолоскіпів палаючих кленів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785363
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.03.2018
Сплюндровані стежки негодами життя
І, перенесені, ятрять сердечні бурі,
І біль подібний в нас, і навіть каяття...
Чого ж ти й досі ще тоненькі брови хмуриш?
Самотність - річ тяжка... і страшно перемін,
Коли назад тебе не прийме рідна хата...
Та посміхнулась Ти і серце, наче дзвін,
На цілий білий світ взялося калатати.
Заставив я себе радіти почуттям,
Щоб знов схотіла Ти і довірять, і жити,
Тобі назустріч йти і цілувать вуста,
Щоб разом кожним днем безмежно дорожити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018
Квилить душа від своїх прорахунків...
Боже, пошли мені для порятунку
Доторки Жінки, яку зустрічаю,
Спраглих цілунків, яких я не знаю.
Довше в обіймах тримати поставу,
Взяти на себе усі її справи,
Сльози спивати палкими вустами,
Зняти із серденька важкості камінь...
Дух Незбагнений, Пророчий і Віщий,
Правду мою ти навіки засвідчи!
Дай мені, Боже, розради в мовчанні,
Жінку цю дай для земного кохання, -
Бо неймовірно мені цього треба...
Дай мені, Господи, Щастя до неба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2018
Україно моя! Богу щиро молись:
Радіацію вітер із пилом розніс.
Почорнілі поля і рудий мертвий ліс,
І здригнулась Земля в морі горя і сліз.
Сумом світ повило, б"є чорнобильський дзвін,
Того болю не стерти від зірки Полин.
Зачепила недоля крильми перемін,
Не минає тривога, що вкрила Волинь.
Ми просили: ,,Не треба! Бо й так ледь живем!.."
Тільки плакало небо над Прип"яттю вже.
Скільки рівнів отих, в сорок мікрорентген,
Білокрів"ям взялось, привело до гангрен
І незнаних мутацій навала гряде.
Вже четвертий десяток, як ми на межі,
Та вертаються в ночі тих мук міражі, -
Йде послання з минулого: ,,Світ бережи...
І про спалених нас розкажи... розкажи..."
Перед вибором знову чорнобильці всі:
Чом забула їх влада? І як ще просить?..
Нам не треба аварій, ані Хіросім,
Обезлюднілих сіл у іржавій росі.
Наша мука притихла, але не пройшла:
З кабінетів не видно ні душ ні села.
Із реалій сумних поробивши аншлаг,
Довели до зневіри нас підлі діла.
Ліквідаторів жменька лишилась в живиж -
Влада душу на клапті порвала у них...
Боже, зглянься над ними і милість яви,
Бо з Чорнобиля вийшли в лахміттях одних.
Як ми вижили там? Тільки дивом одним:
Працювали не лічачи мук і годин.
Нагороди й подяки сплюндрованих днин
Пожовтіли на стінах сутулих хатин.
Ділять зони відчуджень серця і двори
І над попелом сивим знялись явори...
Зглянься, владо, на нас! Більше зла не твори!
І допоки є час - говори!.. говори...
Михайло Генсьор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785169
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 30.03.2018