Викта

Сторінки (1/12):  « 1»

Життя

Життя  прожити  -  не  поле  перейти
З  нас  кожен  знає  вислів.
Життя  -  неначе  буйний  сад,
Який  у  квітні  розквітає.
Завжди  не  тільки  золоте,
А  ще  й  і  срібло  має.
Життя  -  стежинка  в  небуття,
Яка  протягує  в  життя
Ту  руку,  що  дає  надію.
Садочок  з  чогось  вироста
То  так  росте  й  життя  у  тобі.
Життя  розквітло  в  безлічі  доріг,
Але  невпинно  й  непомітно  тоне
В  чомусь  важкому,  вічному,  живому.
У  терені  тих  мрій,
Що  впасти  не  дають.
Життя  -  відкрита  книжка
не  тільки  радісна,
А  й  інколи  сумна.
З  нас  кожен  в  силі  вибрать.
Життя  -  як  світлий  сад  та  вічна  книга,
Життя  -  важке  провалля  і  темрява  нічна....?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788083
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2018


Літо

Літо,  літечко  настане
Прийде  теплая  пора.
Все  довкола  оживає.
Все  довкола  вже  цвіте.
Настав  той  час,  коли  світає
Ще  вранці,  в  ранці
Несе  тепло  весна.
Вона  дарує  насолоду.
Прощатись  з  холодом  у  спеку.
Літо,  літечко  ти  щедре
Принеси  ти  спокій  в  серці
Принеси  добро  уранці.
Подаруй  ти  кожній  жінці
Віру  в  краще  й  особисте,
У  майбутнє  і  одвічне.
Літо,  літечко  тепленьке
Ти  несеш  усе  в  усьому...  

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786993
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 11.04.2018


Вчитель - Викладач

Вчитель  
Рідний  ти  наставник.
Ти  ж  бо  -  Викладач
Ти  ж  бо  наш  товариш.
Ти  ж  мій  педагог.
Я  тебе,  мій  вчитель
Буду  пам'ятать
І  твої  завдання
Мудрий  керівник.
Час  летить  невпинно
Наче  навпростець.
Але  вічні  тайни
Тайни  для  усіх
Пронесу  я  в  думці
Думка  -  це  не  річ.
Це  -  щось  абсолютне
Це  щось  неземне.
Ти  несеш  почесне
Вічне  і  живе,
І  до  віку  сильне  
Вчене  ти  звання.
Ти  ж  не  просто  вчитель
Вчитель  -  керівник
Чи  не  просто  вчитель  
Вчитель  -  педагог,
А  зовсім  серйозне  і  до  волі  різне
Ти  ж  бо  мій  наставник
Просто  ти  сіяч.
Вчитель  -  Викладач.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783575
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.03.2018


Україна

Україна  -  сива  і  жива,
Ти  прожила  вічно
Вічно  ти  жила.
Чом  же,  Україна
Ти  не  зберегла.
Вічність  і  довіру
Ніжність  і  тепло
Ласкаву  колиску  і  нічне  добро.
Чом  же,  коли  важко
Було  на  землі
Всі  ті  злії  чари  віддали  тобі.
Ти  ж  бо  Україна
Не  взяла,  повір
Тії  злії  очі,
Що  тобі  дали.
Україна  -  ти  ж  бо  сива  мати
Я  ж  тебе  довіку  не  віддам  нікому.
Я  ж  бо  не  повірю,  що  така  краса,
Проне́сла  і  згасла.
Зникла  і  вмерла́.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783566
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.03.2018


Бабуся і батько

Бабусю,  моя  ти  опора,
Ти  змалку  мене  полюбила
З  тобою  раділи  ми  й  сумували
Співали,  сміялись  й  росли.
Ти  ніжність  мені  дарувала
Зі  мною  жила  кожен  день
І  раптом  ...  біда  завітала
І  радість  пройшла  в  небуття.
І  все  тоді  перекрутилось
І  все  тоді  -  все  навпаки.
Я  кожен  день  з  тобою  проживала
Раділа  я  із  кожним  тим  теплом.
Чому  ж  так  все  несправедливо
Чому  ж  ти  пішла  і  пішла
Чому  ж  ти  не  залишилась  
І  далі  спокійно  жила.
Мій  батько  -  ти  станеш  крилом
Який  впасти  не  дасть  у  хвилини
Коли  важко  на  світі  жилось
А  підтримка  раптово  зникала.
Ти  мій  ангел,  який  на  хвилинку  
Не  відпустить  маленьку  дитинку
Ти  як  мама,  що  друге  крило
Яке  впасти  мені  не  дозволить.
Я  вам  вдячна  по  віку,
За  щирість  й  тепло  
За  ласку  і  просто  турботу.
За  віру,  яку  пронесу  крізь  роки
Та  за  те  -  що  повік  не  забуду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783158
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.03.2018


Мамо

Мамо,  мила    ти  ненько.
Чом  сумуєш  ти  зовсім  раненько.
Чом  же  очі  твої  невеселі,  
А  в  душі  журавлі  заспівали.
Ти  ж  рідненька  моя,
Зовсім  схудла.
І  на  скронях  твоїх  сивина.
Зовсім  рано  ти  старшою  стала,
Непомітно  вже  й  згинув  той  час,
Коли,  влітку,  мене  зустрічала
На  доріжці,  що  в'ється  рікою.
Коли  сонце  на  захід  сідало
І  мене  зустрічало  воно.
Мамо,  чом  же  квіти
Які  дарувала,
Вже  зав'янули  в  тебе  в  душі.
Не  дозволю  я  гаснути  їм,
Не  дозволю  втрачати  красу.
Ще  ж  напевно  далеко-далеко
До  останнього  подиху  зим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783149
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.03.2018


Відчуття - Почуття

Кохання  нам  дарує  відчуття,
Якого  ми  не  бачили  і  досі.
Кохання  нам  дарує  почуття,
Яке  приносить  щирості  доволі.
Скажи:  кохання  -  це  бажання
Чи  ніби  дотиком  до  серця
Торкається  у  бажаний  момент.
Мабуть,  кохання  треба  заслужити,
Прожити  ним  усе  своє  життя.
Кохання  просто  не  приходить,
Воно  нас  хоче  научить.
Як  жити,  вірити  й  кохати.
Бажати,  мріяти  й  вести,
У  світ  такий  безмежний  і  широкий.
У  світ  кохання  й  доброти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018


Любов така

Любов  така  буває  тільки  раз,
Вона  приходить  з  помахом  руки.
Любов  така  існує  не  завжди,
А  тільки  там,  де  справжні  почуття.
Любити  можна  кожен  раз,
Кохати  -  тільки  раз.
Любити  можна  квіти,  шоколад
Весну  чи  осінь
Зиму  -  листопад.
Любити  матінку,  бабусю
Родину,  тітку  чи  Катрусю.  
Кохати  -  тільки  того
Хто  поруч  із  тобою  шляхом  йде.
Хто  кожен  день  і  кожен  раз
Тобі  говорить  про  кохання.
Хто  своїми  вчинками,  до  речі,
Показує  хороші  речі.
Хто  вранці  ніжно  приголубить,
На  все  життя  тебе  полюбить.
Така  людина  тільки  раз,
Дається  нам  у  повсяк  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018


Друг, товариш.

Друг,  товариш,
По  духу  ти  брат
Чом  же  голову  хилиш
Чом  сумуєш?  
Ти  ж  для  мене  один
Один  -  на  життя
Ти  ж  для  мене  навічно.
Пройде  рік,  непомітно  і  двадцять
Дружба  наша  іде  поміж  нас.
Друже  вірний
Товариш  мій  щирий
Чом  же  очі  твої  неживі?
Ти  ж  обіцянку  дав,  
Ти  ж  поклявся
Що  ніщо  і  ніхто  не  розлучить  
Не  розкидає  нас.
А  тут  всього  лиш
Лише  ця  хвилинка
От  і  все  -  закінчилася  дружба  свята.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782777
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2018


Україно

Україно,  моя  Україно
Чисте  поле,  лани  і  поля.
Ти  для  мене  неначе  перлина,
Що  тече  у  Дніпровських  степах.
Ненько  мила,  щедра  ти  мамо,
Простяглася  ти  вся  крізь  роки.
Україно  моя,  Україно
Ніжна  матінко  -  ти  навіки.
Весь  цей  час  -  настраждалась  
Намучилась  ти.
Але  пройдуть  роки
Непомітно  і  швидко  вони
Україну  почують,  дізнаються  всі.
Що  ти  та  держава,
Яка  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782771
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.03.2018


Моє кохання

Моє  кохання  -  чисте  і  безмежне,
Любов  моя  -  велична  і  проста.
Тебе  кохаю  я  всім  серцем,
Воно  ж  мене  не  обмане.
Його  кохання  та  любов  
Неначе  чистий  океан.
Турбує  вічністю  роман.
Її  покладено  в  карман.  
Він  любить  щиро  обійнять,
А  ще  найкраще  покохать.
Принести  ніжність  і  тепло
Надію,  щастя  і  добро.
Його  впізнать  -  нема  потреби
Із  тисячі  знайду  його  весь  час.
Неначе  зірка,  що  на  небі,
Неначе  сонце,  що  в  тіні.
Повір  -  і  кращого  не  треба
Повір  -  мені  тебе  дано  із  неба...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018


Весна

Весна...На  вулиці  весна,
Вона  дарує  щастя  й  небеса,
Добро,  надію  і  краплинку  суму.
Весна  -  це  подих  на  хвилинку,
Це  ніби  дотик  до  тепла,
Це  ніби  хусточка  в  дитини,
Яка  у  мріях  пророста.
Чому  ж  ми  інколи  в  житті,
Не  відчуваємо  її?
Чому  турбуємо  ми  часто
Людей,  яких  приносять  небеса?
Вони  ж  чомусь  приходять  дуже  рідко,
Лише  тоді,  коли  вже  знають,  що  потрібні.
А  ми  ж  так  любимо  в  ночі,
Відчути  той  нещасний  погляд.
Їх  так  багато  -  і  ніби  в  казці
Вони  відчують  кожен  крок.
Весна  -  це  ж  ніби  щастя,
Яке  дарується  в  житті.
Чому  ж  ми  інколи  нещасні?
Чому  ж  не  бачимо  краси?
З  нас  кожен  знає,
Кожен  вірить,
Що  прийде  час  -  настане  мить
І  раптом  -  всі  відчуємо  добро.
Ти  думай,  вір,  надійся,  жди  -
І  все  настане,
Все  -  повір!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2018