Віталій Прокопович

Сторінки (1/54):  « 1»

«Хижа кров»

«Хижа  кров»  

Вона  пішла…  залишився  лиш  дим  
Наповнивши  легені  до  відказу  
Весь  світ  тепер  для  мене  став  чужим  
Та  посмішку  її  пригадую  щоразу  

Вона  пішла…  залишився  лиш  біль  
Лише  за  мить,  чужою  зовсім  ставши  
І  її  очах  була  холодна  сіль  
І  в  мить,  з  очей  мов  лист  осінній  впавши  

Вона  пішла…  мов  хтось  її  прогнав  
Чи  то  був  я?  чи  вітер  невблаганний  
Та  знаєш  все  ж,  що  ти  її  кохав  
І  біль  із  серця,  буде  неприбраний  

Роки  пройдуть,  зустрінетеся  знов  
Хоч  сивина  покриє  знаю  скроні  
І  зашумить  по  венах  хижа  кров  
Коли  в  руках  опиняться  її  долоні…  

Віталій  Прокопович….  
05.08.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018


«Непотрібні листи»

«Непотрібні  листи»

У  мене  тебе  не  стало….
У  мене  тебе,  й  не  було
Життя  мені  було  замало
І  серце  моє  заснуло

Воно  перестало  битись
Воно  перестало  жити
Прийшлося  йому  змиритись
У  прірву  до  дна  розбитись

І  осінь  нас  між  містами
Розвіє,  мов  за  і  проти
Листи  не  потрібні  стали
Вже  інші  тепер  турботи

Невже  це  останній  ранок?
І  осінь  заросить  тапки
Сумним  буде  мій  світанок
Не  треба  для  нас,  ще  крапки….

Віталій  Прокопович……
23.07.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018


«Твоя душа»

«Твоя  душа»

Ветер  шумел,  деревья  гнулись  вниз
Весь  мир  сгорел  -  лишь  пепел  падал  вниз.  
На  краю  стоишь  и  сверху  смотришь  вниз,  
Что  же  будет  дальше:  споешь  ли  ты  на  бис?

 Страшный  сон  тебе  приснился,  
Страшный  сон  и  ты  в  поту.
 Страшный  сон,  что  дальше  будет?  
Страшный  сон  и  ты  в  аду.

 Кровь  и  крик  вокруг  повсюду
 Страшный  вой  и  чернота.  
Ты  назад  вдруг  оглянулся  
Это  всё  твоя  душа...

Віталій  Прокопович…..
2012  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018


«Із літер»

«Із  літер»
Твої  слова,  мов  цвях  у  домовину
Подумай,  перш  ніж  кинути  їх  так
Словами  просто  знищити  людину
Зібравши  свою  злісність  у  кулак

Зробити  просто  боляче  людині
Прощень  просити,  часу  не  вернеш
Хоча  слова  бувають  зовсім  і  не  винні
Та  їх  назад,  ніколи  не  візьмеш….

Болючих  фраз  не  кидай  ти  на  вітер
Він  швидко  їх,  до  серця  донесе
Коли  слова  складаються  із  літер
Коли  здається  все  таке  пусте….

Віталій  Прокопович….
26.06.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018


«Фіалка»

«Фіалка»

Всю  ніч  гуляли  ми  з  тобою
За  руку,  у  вісні
Жили  тоді  зі  мною
Обійми  всі  твої

Невже  настав  вже  ранок?
Ти  щезла  звична  річ…
І  зможе  об’єднати
Нас  разом  тільки  ніч

Я  прошу  так  не  треба
З  світанком  ти  не  йди…
Хоча  б  в  моєму  серці
Фіалкою  живи…

Та  знов  прийде  світанок
Ти  щезнеш,  звична  річ
Залишиш  на  останок  
Лиш  сотні  протиріч

Віталій  Прокопович….
21.06.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2018


«Спокій»

«Спокій»

Ти    зробила  вибір
Хто  в  нім  я  тепер?
І  в  моєму  серці
Хтось  неначе  вмер

Як  же  далі  бути
Душить  душу  біль
І  тече  по  венах  
Знов  холодна  сіль…

Хтось  твоєму  серцю
Спокій  не  дає
Та  скажи  напевне
Я  в  нім  хоча  б  є?

Заблукав  у  тобі
Зовсім  не  вернусь
Я  без  тебе  зовсім
Зовсім  не  проснусь…

Віталій  Прокопович…
21.06.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2018


«Неслухняне волосся»

«Неслухняне  волосся»

Твоє  неслухняне  волосся
З  ним  бавився  вітер  грайливий
У  полі  дозріло  колосся
Скропив  його  дощик  дбайливий

На  стежку  полином  покриту
Ступали  твої  босі  ноги
Ту  зелень  росою  умиту
Неначе  посаджену  Богом

Твоє  неслухняне  волосся
Надихатись  ним  не  можливо
Без  нього  мені  не  жилося
Воно  мене  наче  дражнило

У  лузі  надвечір  птахи  щебетали
Їх  слухав  солодких  пісень
Вони  про  кохання  шептали
Наївшись  садових  солодких  вишень

Віталій  Прокопович……
27.04.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018


«Вічність»

«Вічність»

Його  життя  було  в  її  очах
І  серце  билось  в  її  долонях
Чи  правда  була  у  тих  віршах…
Що  лила  сльози  її  солоні

Його  кохання  було  на  двох
Лиш  на  одного  воно  залишилось
Вічність  прожили  б  вони  у  двох
Та  почуття  все-таки  розбились….

Віталій  Прокопович…..
07.06.2018.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2018


*Мій гріх"

*Мій  гріх"

Мій  гріх  в  тобі,  бо  ми  з  тобою  тіні
Ніяк  з  минулим,  я  не  розминусь
Ти  не  моя,  і  спогади  зотлілі
Та  з  цим  я  не  змирюсь

Щаслива  ти?  Чи  пропадаєш?
Дізнатися  мені  не  доля
Як  дорога  мені  ти  знаєш
Для  мене  ти  неначе  воля

Навік  зостануся  ті  шрами
Й  ці  риф  ми  знаю  не  останні
Ми  розбиваємось  на  іскри
Коли  стаємо  не  кохані

В.  Прокопович……

24,12,2014,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2018


"Поет"

"Поет"
Хтось  скаже  я  поет,  ні  я  романтик
Літаю  між  галактик,  і  зірок
Я  бачу  в  людях  те,  що  іншим  не  під  силу
А  інколи,  до  прірви  мені  крок

Сьогодні  я  смішний,  завтра  сумую
Душа  в  поета  чиста  мов  сльоза
А  інколи  мов  попіл  вона  хмура
Зимою  на  ній  сніг,  влітку  трава

Дивак?  Ймовірно  того  я  не  знаю
Ось  так  пишу,  коли  приходе  ніч
Сидіти  з  ручкою  під  ранок
Для  мене  зовсім  звична  річ

Пишу  коли  сумую,  і  радію
Пишу  коли  прощаю,  і  люблю
Під  небом  в  хмарах  десь  тихесенько  блукаю
Я  цим  живу,  і  цим  я  дихаю……

В.  Прокопович………
05,07,2015,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2018


«Дзеркала»

«Дзеркала»

Давно  розбились  всі  дзеркала
І  не  важливі,  твої  слова
Холодне  серце,  гаряча  кров
Колись  у  ньому  жила  любов

Завмерли  звуки,  застиг  свинець
З  чаєм  смакує  сухий  чебрець
Витерплю  встою,  переживу….
Ще  одну  річку  перепливу

Хоч  по  весні  наш  жасмин  відцвів
Правильних  слів  я  знайти  не  зумів
Витру  і  з  серця,  собі  в  обман
Вперся  у  скроню,  холодний  наган

Серце  відав  би  тобі  навік
Час  наш  з  тобою,  напевне  стік
І  не  зі  мною  твої  вуста…
Зовсім  без  тебе,  душа  пуста…

Віталій  Прокопович….
29.05.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2018


«Незнайомими»

«Незнайомими»  

Якби  ж  могли  ми  стати  знову  незнайомими  
І  невідомі  були  нам  з  тобою  протилежні  імена  
Нам  аргументи  стали  зовсім  невагомими  
І  у  очах  не  відчувалась  пустота  

Та  з  іншим  ти  ідеш  за  руку  
Милуючись  вечірнім,  літнім  парком  
А  я  вином  затоплюю  розлуку  
Хитаючись  пройдусь  по  закамарку  

Я  вбив  в  собі  романтика  навіки  
У  вічності  кохання  розгубившись  
І  хоча  сплинуть  часу  довгі  ріки  
Залишуся  таким  же  не  змінившись  

Віталій  Прокопович……..  
06.06.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2018


"Чай"

"Чай"
Я  тебе  обійму  ще  не  раз
Не  закіньчилось  для  нас  літо
Якщо  хочеш  повернемо  час
Моє  серце  без  тебе  роздіто

Я  тебе  обійму  ще  не  раз
І  начхати,  що  за  вікном  осінь
Було  спрявжнім  усе  поміж  нас
І  без  тебе  мені  не  жилося

Якщо  хочеш  повернемо  час
Лише  просто  шепни  на  вушко
Ну  а  поки,  поставлю  на  газ
І  наллю  тобі  чаю  кружку

Віталій  Прокопович......
24.08.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2018


«Сомі льє»

«Сомі  льє»

Малює  небо,  портрети  душ
У  тебе  чорним,  стікає  туш
Цигарку  в  зуби,  легеням  крах
Думки  тривожить  холодний  жах

Довкола  ранок?  Чи  може  ніч?
Я  свій  промовлю  останній  спіч
Порожня  чарка,  дістав  до  дна
Чия  ж  у  цьому  була  вина….

Вино  куштую,  мов  сомі  льє
І  не  важливо  воно  чиє
Забравсь  в  печеру  своїх  думок
Повісив  серцю  тугий  замок

Мов  порятунок,  той  звук  дощу
Із  ним  тривогу,  я  відпущу..
Ось  там  веселка,  сім  кольорів
Тобою  просто  перехворів….

Віталій  Прокопович…….
18.05.2018.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018


«Вуаль»

«Вуаль»
Я  підійму  твою  вуаль  
І  зазирну  тобі  у  очі
У  них  побачу  я  печаль
І  твої  роздуми  дівочі

Я  зазирну  в  їх  глибину
У  невідомості  порину
У  них  я  досі  неживу
У  них  я  досі  просто  гину…

Я  підіймусь  на  Еверест
Переступивши  через  себе
І  донесу  туди  свій  хрест
Невже  це  все  заради  тебе?

Нетреба  далі  зайвих  слів
Потрібно  рими  ці  скінчити
Багато  бачив  тих  пророчих  снів
Та  далі  треба  просто  жити…

Віталій  Прокопович……
15.05.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2018


«Поезія»

«Поезія»

Поезія  не  завжди  свято
Поезія  це  крик  душі..
Коли  збереться  вже  забагато
І  в  мить  проллється  немов  дощі…

Коли  на  серці  мов  урагани
Вирують  бурі,  в  твоїй  душі
Щораз  тривожать  смертельні  рани
Й  не  допоможуть  тобі  плащі…

Вона  змалює  все  на  папері
Журбу  дістане,  з  самих  глибин
Коли  до  серця  закриті  двері
Коли  здається,  що  ти  один…

Поетом  бути  зовсім  не  просто
Вони  вмирають  в  своїх  віршах…
І  проживають  ночей  лиш  зо  сто
В  чиїхось  карих  чужих  очах….

Віталій  Прокопович….
13.05.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018


«Синоптик»

«Синоптик»

У  почуттях  синоптик  обіцяє  дощ
Холодний  вітер,  лютий  неминучий
Блукав  ший  між  бетонних  площ
Мов  поцілунок  прощально  болючий

У  почуттях  синоптик  обіцяє  зливу
Солоних  сліз,  емоцій  і  вогню
Коли  побачиш  ти  її  красиву
Таку  жадану,  зовсім  не  твою

У  почуттях  синоптик  обіцяє  грози
Сварок,  бездонних  непорозумінь
Такі  невтішні  він  робив  прогнози
Сховавши  залишки  своїх  сумлінь

У  почуттях  синоптик  обіцяє  тишу
Завмерлий  штиль,  заблудлих  кораблів
Невже  в  калюжі  почуття  свої  залишу  
І  захороню  між  лихих  снігів…

Віталій  Прокопович…..
08.05.2018.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018


«Останній бій» ветеранам присвячується……

«Останній  бій»  ветеранам  присвячується……

Здригалась  під  вагою  крові
Ущент  спустошена  земля
І  чорний  крук  літав  по  полі
У  темноті  не  видно  й  дня

На  полі  бою  стало  тихо
Вже  й  захлеснувся  кулемет
Пройшло  землею  чорне  лихо
Солдата  несли  в  лазарет

Останній  бій  з  фашистом  лютий
Тепер  війні  прийшов  кінець
Той  день,  не  буде  вже  забутий
Тим  болем  стомлених  сердець

Війна  ішла  косою  смерті
Народи  знищуючи  вщент
Ті  сльози  на  очах  відверті
Такий  вагомий  аргумент

Та  вони  вистояли  вперто
За  свою  землю  до  кінця
Хтось  став  героєм  вже  посмертно
У  небесах  зустрів  Творця

Віталій  Прокопович……
13.04.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018


«Де сідає туман»

«Де  сідає  туман»

Там  де  сідає  туман
Я  знайду  свій  обман
У  думках  загублюся
У  журбі  розчинюся

На  краю  й  досі  стою
Пригадавши  усмішку  твою
Там  де  сідає  туман  
Все  життя  є  обман

Серце  сповнене  ран
В  далині  берегам
Прокричу  все  обман
Тільки  як  бути  нам?

Я  і  ти,  мов  туман
Облетівши  словам
Мов  троянд  пелюсток
Ще  повітря  ковток

Мов  в  останнє  вдихну
Їх  жагу  пилину
І  розвіюсь  в  туман
Від  отриманих  ран

Віталій  Прокопович….
06.05.2018.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2018


"Висохлі троянди"

"Висохлі  троянди"

Бракує  тебе  наче  рибі  повітря
Я  знаю  зимою  троянди  не  квітнуть
Затоптані  квіти  цвісти  перестануть
Сніжинки  упавши  на  землю  розтануть

Безжально  їх  люди  у  пилі  затопчуть
Нічого  не  скажуть  лиш  тільки  промовчать
Безжальних  убивць  зі  творила  природа
Оманлива  їх  незрівняна  та  врода

Вони  не  цінують  ні  сонця,  ні  вітру
Засохлі  серця  все  живе  вони  зітруть
Не  вміють  любити  ніхто  не  навчив
Гнилих  тих  сердець  ще  ніхто  не  зумів

Бо  прокляті  вічно  по  світі  блукати
По  всесвіту  білім  себе  відшукати
Така  круговерть  незрівняна  природа
Безжальна  убивця  її  ніжна  врода

В  Прокопович……….

08,06,2014,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2018


«Хто я?»

«Хто  я?»  

І  Бог  запитав  мене  хто  ти?  
Поет  ,п’яниця,  філософ  промовив  я  
Якої  ж  вона  форми?  
Сказав  що  плоска  уся  земля  

І  голосно  Бог  розсміявся  
Промовив,  іди  сину  мій  
Прожити  життя  постарайся  
На  світі  живи  а  не  тлій  

Хотів  я  його  запитати  
Та  швидко  скінчився  мій  сон  
І  стало  над  обрій  світати  
Палюче  сонце  в  зійшло  на  трон  

Ще  довго  не  міг  зрозуміти  
До  чого  наснилось  мені  
Чи  плакати,  а  чи  радіти  
Залишили  тліти  мене  на  землі  

Віталій  Прокопович…  
16.12.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018


«Себе простити»

«Себе  простити»  

Я  хотів  би  тебе  зненавидіти  
Може  менше  буду  кохати….  
Ті  слова  останні  пригадувати  
І  ночами  глухими  страждати  

Я  хотів  би  тебе  пробачити  
Непотрібні,  всі  файли  витерти  
Більш  ніколи  тебе  не  бачити  
Тільки  як  же  себе  простити  

Я  хотів  загубитися  в  натовпі  
Розчинитись  між  сірих  вулиць  
Опинившись  на  власній  каторзі  
Інопланетний  блукалий  прибулець  

Я  хотів  би  ті  рани  загоїти  
Та  ще  більше  вони  кровоточать  
Мов  струмками  пролились  бездонними  
Наче  смерті  моєї  хочуть  

Віталій  Прокопович….  
02.05.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018


«Атлантида»

«Атлантида»

Моє  серце  немов  Атлантида
Загубилось  в  глибинах  морів
Все  життя  було  наче  корида
Потонуло  у  нетрях  віків

Її  слів  я  не  міг  зрозуміти
Що  байдужі  мої  почуття
І  доводилось  болісно  тліти
Та  навіщо  мені  співчуття

Захотілося  просто  забути
Взявши  речі,  кудись  на  край  світ
Та  ніяк  все  не  міг  я  збагнути  
Написавши  життя  заповіт

Їй  було  б  мене  краще  не  знати
Не  зустріти  на  стежці  доріг
Досить  було  її  вже  страждати
Не  знімати  з  плечей  оберіг

Та  життя  полюбляє  тривоги
У  вогонь  за  жбурляти  серця
Коли  зійдуться  різні  дороги
Потечуть  із  очей  озерця……

Віталій  Прокопович…..
30.04.2018.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018


«Ангел»

«Ангел»

Не  чаруй  ти  мене  простотою  своєї  душі
Закохатись  в  таку  дуже  просто
Й  не  поможуть  мені  вже  тоді  лікарі
Я  не  зможу  заснути  ночей  тоді  зо  сто

Не  бентеж  ти  мене  чистотою  думок
Коли  світ  запорошений  пилом  безумства
Я  тобі  подарую  багато  зірок
Потонувши  в  очах  яких  повно  чаклунства

Віталій  Прокопович…..
18.04.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018


«Відстані страждання»

«Відстані  страждання»

Не  карай  своїми  карими  очима
Не  вбивай  своїми  фразами  про  нас
Заховавши  свої  крила  за  плечима
Не  старайся  зупинити  час

Я  не  твій,  і  ти  мені  не  пара
Та  хіба  хвилює  це  когось?
Я  і  так  блукаю  мов  примара
І  забув  яке  на  смак  життя  чогось

І  ось-ось  зірвусь  у  темну  прірву
Хоч  молили  не  любить  тебе
Та  із  себе  кляту  маску  зірву
Скам’яніле  серце  досі  ще  живе

Я  не  знаю,  що  його  чекає
Відстані  страждання,  чи  розради  час
Та  душа  тобою,  досі  ще  страждає
На  папір  кидає  сотні  дивних  фраз

Віталій  Прокопович……
24.04.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018


«Не збагнути»

«Не  збагнути»  

Чомусь  коханням  мене  рвало  
Хоча  в  душі  воно  цвіло  
І  та  душа  не  раз  вмирала  
Та  щось  у  ній  іще  жило  

Жевріло  променем  світанку  
Лилося  краплею  роси  
Десь  причаїлося  на  ганку  
Злякавшись  літньої  грози  

І  не  проси  його  забути  
Коли  зустрів  ось  ту  весну  
Її  було  все  ж  не  збагнути  
Чому  кохав  її  красу  

Таку  просту  і  незвичайну  
Що  загубилась  між  віків  
Її  усмішку  життєдайну  
Ще  ненаповнену  гріхів  

Віталій  Прокопович….  
02.03.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2018


«Течії життя»

«Течії  життя»  

Я  жив,  неначе  і  не  жив  
Блукав  в  пітьмі,  поміж  вечірніх  вулиць  
Когось  втрачав,  когось  любив
Чи  праведник  я,  чи  безумець?  

Несло  мене  по  течії  життя  
Та  озирнувшись,  й  нічого  згадати  
І  у  душі  своїй  не  відчуваю  каяття  
Та  за  помилки  ті,  доводиться  страждати  

Ті  погляди  наповнені  жалю  
Людей,  та  їх  мені  жаль  більше  
Тут  кожен  грає  роль  свою  
Хтось  грає  краще,  а  хтось  гірше  

І  не  потрібно  співчуття  
Ви  краще  ніж  встроміть  у  груди  
Хтось  вхопить  більше,  ніж  дає  йому  життя  
Та  ми  усі  є  просто  люди…..  

Віталій  Прокопович……….  
29,08,2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2018


«Квітка серед натовпу»

«Квітка  серед  натовпу»  

Я  знайду  тебе,  серед  натовпу  
Твої  очі  такі  одні  
І  без  зайвої  крихти  запиту  
Посміхнешся  лише  мені  

Ти  мов  квітка,  посеред  вулиці  
Проростаєш  через  асфальт  
Поринаючи  в  шумі  музиці  
І  мелодії  диких  альт  

У  задушливім  смозі  фабрик  
Серед  нетрів  бездушних  міст  
Прикриваючи  душу  шарфик  
Мов  сучасний  перфекціоніст  

Незвичайна  і  трішки  дика  
Та  у  цьому  твій  щедрий  фарт  
Лиш  ховаючись  ніби  безлика  
Серед  заростей  шкільних  парт  

Віталій  Прокопович…..  
26.05.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018


«За вітром»

«За  вітром»  

Не  плач  моя  Джульєтто  
Сльозами  біль  не  змиєш  
Розірване  те  серце  
Мов  сукню  ти  не  зшиєш  

Не  плач  моя  Джульєтто  
Не  лий  ти  сліз  солоних  
Чому  ти  не  жалієш?  
Своїх  очей  бездонних  

Не  грайся  почуттями  
Вони  такі  палючі  
Залишать  лиш  на  пам'ять  
Ті  спогади  болючі  

Розвіють  твою  душу  
Мов  з  попелу  за  вітром  
Примусять  розпрощатись  
Назавжди  с  твоїм  світлом  

Віталій  Прокопович….  
29.12.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018


"Печаль"

"Печаль"
Печаль,  печаль  вона  неначе  дощ
Нещадно  ллє  не  знаючи  зупинку
Ти  просиш  зупинись  хоч  на  хвилинку
А  він  все  ллє  немов  тебе  не  чує

Печаль,  печаль  вона  неначе  сон  страшний
Що  в  піт  тебе  кида  посеред  ночі
Коли  присняться  ті  похмурі  очі
І  ти  кричиш  у  темноту  закривши  очі

Здається  все  живе  навіки  вмерло
І  все  що  ти  любив  в  мить  стерло
Ця  люта  мла  безстрашна  наче  смерть
І  день  за  днем  ми  на  нещадна  круговерть

Немов  роса  що  вранці  зникне  в  полі
Кайдани  на  руках  розірвеш  від  неволі
Туга  коли  душа  бринить
Коли  не  знаєш  хто  кричить

В  твоїх  думках  неначе  світ  заснув
Він  був,  він  жив,  і  в  одну  мить  забув
Забув  проснутись,  може  й  не  хотів
Із  часом  день  його  старів

Він  йшов  кудись  не  знаючи  зупинку
У  слід  йому  кричиш  ти  зупинись  хоч  на  хвилинку
А  він  глухий  неначе  і  не  чує
Й  солоний  смак  той  не  відчує

Втомився  день,  втомилась  ніч
Печаль  така  є  дивна  річ
Вона  тихенько  проникає  в  душу
І  в  попіл  тре  і  розвіває  твою  тушу

В.  Прокопович…….

01,08,2014,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018


«Сірі волошки»

«Сірі  волошки»
Я  навіки  тону  в  твоїх  сірих  очах.
Коли  в  них  я  дивлюсь,  зупиняється  час
І  я  тану,  мов  сніг,  розтаю,  мов  роса
І  здається  мені,  що  в  руках  небеса.

Твої  очі  так  тихо  вбивають  мене.
Забирають  в  полон,  поглинають  мене.
Ти  мій  сон,  ти  мій  страх,  ти  мій  блиск,  моя  мить,
Я  хворію  без  тебе  і  серце  болить.

І  не  сплю  уже  вічність,  броджу  по  ночах,
Бо  без  тебе  я  тінь  і  жере  мене  страх.
Мов  примара  бездушна,  блукаю  в  ночі,
Лиш  твій  облік  спасе  мою  душу  в  пітьмі

Так  люблю  годинами  дивитись  на  тебе
І  для  тебе  на  мить  прихилив  би  я  небо
Але  ти,  ти  десь  там,  ти  десь  там,  в  далині
І  мене  не  спасеш,  я  згорю  в  темноті

Я  згорю,  розлечусь,  ніби  метеорит
І  не  треба,  прошу,  сльози  лити  навзрид,  
Бо  я  вітром  розтав,    і  вже  там  в  небесах,
Але  житиму  вічно  в  твоїх  я  очах.
21.06.2013.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018


«Цвіт жасмину»

«Цвіт  жасмину»

Я  запросив  її  на  зустріч
Коли  жасмин  весною  цвів
Та  її  серце  було  з  іншим
Звичайно  я  це  розумів

Вона  прийшла  така  самотня
В  очах  її  жила  печаль
А  навкруги  весна  буяла
Мені  було  її  так  жаль…

Вона  поглянула  на  мене
Обличчям  сірим  і  блідим
Я  зрозумів  усе  й  одразу
Вона  жила  лиш  тільки  ним

Та  все  ж  прийшла,  чому  не  знала
Самотність  в’їлася  мов  цвіль
Душа  її  давно  страждала
Обличчя  вкрила  слізна  сіль…

Я  пригорнув  її  до  себе
Та  в  ній  не  чутний  серця  стук
Воно  на  іскри,  розлетілось
Розбите  тисячею  мук….

Віталій  Прокопович….
14.04.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2018


«Несказані слова»

«Несказані  слова»  

Повіяв  вітер  перемін  
Терпким  весняним  подихом  
Розбившись  між  бетонних  стін  
Нещадним,  підлим  спомином  

Чи  й  досі  вірив  у  кохання?  
Стояв  поміж  його  руїн  
Слова  цінніші  від  мовчання  
Коли  звучать  з  обох  сторін  

Цінніше  радості  й  печалі  
В  весняних  відблисках  роси  
Пройшовши  відстані  чималі  
Почути  близькі  голоси  

Такі  близькі  і  безтурботні  
До  краю  сповнені  тепла  
Та  все  ж  вони  такі  самотні  
Чомусь  несказані  слова…  

Віталій  Прокопович….  
13.03.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018


«Раю на землі»

«Раю  на  землі»  

Не  має  раю  на  землі  
Коли  в  душі  шкребуться  кішки  
Моя  провина  у  тобі  
Напевне  закохався  трішки  

Не  має  блиску  у  очах  
Залита  голова  думками  
Немає  правди  у  твоїх  словах  
Закрила  почуття  замками  

Не  має  раю  на  землі  
Коли  в  душі  вирує  пекло  
Упав  мов  мертвий  у  траві  
Та  за  вікном  давно  вже  смеркло  

Не  маю  змоги  утекти  
Ну  хоч  би,  від  самого  себе  
Як  зможеш,  ти  мене  прости  
Не  можу  дихать  я  без  тебе…  

Віталій  Прокопович…..  
11.04.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2018


"Мій гріх"

"Мій  гріх"

Мій  гріх  в  тобі,  бо  ми  з  тобою  тіні
Ніяк  з  минулим,  я  не  розминусь
Ти  не  моя,  і  спогади  зотлілі
Та  з  цим  я  не  змирюсь

Щаслива  ти?  Чи  пропадаєш?
Дізнатися  мені  не  доля
Як  дорога  мені  ти  знаєш
Для  мене  ти  неначе  воля

Навік  зостануся  ті  шрами
Й  ці  риф  ми  знаю  не  останні
Ми  розбиваємось  на  іскри
Коли  стаємо  не  кохані

В.  Прокопович……

24,12,2014,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018


«Вечірні бульвари»


«Вечірні  бульвари»

Вона  любила  червоні  троянди
Й  на  пів  солодке  червоне  вино
Вона  любила  вечірні  бульвари
І  чорно-біле  сторічне  кіно

Вона  була  зовсім  не  принцеса
Текла  по  венах,  блакитна  кров
Її  доволі  знайома  адреса
І  сотня  дивних,  хибких  розмов

Вона  любила  немов  в  останнє
Кохання  щире,  та  не  твоє
Зустрівши  сонце,  палюче  раннє
Спалила  серце  до  тла  своє

І  розгубила  свої  сонети
Сльози  солоні,  блакитна  кров
В  шмаття  порвала  чужі  портрети
В  пил  затоптала  свою  любов

Віталій  Прокопович….
10.04.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018


«Примари»

«Примари»

І  брав  її  до  губ  немов  причастя
І  пив  усю  до  дна  її  любов
Не  зміг  найти  у  ній  я  тільки  щастя
Отрутою  наповнив  свою  кров

Зелена  цвіль  покрила  мою  душу
Глумилася  над  серцем  зла  любов
І  вирвалося  море  все  на  сушу
Позбавившись  назавжди  від  оков

Лихий  Перун  ударив  меч  об  скелю
І  іскрами  умився  цілий  світ
Створив  для  себе  він  свою  Помпею
Пробивши  серце  тисячею  біт

В  мить  гори  розійшлися  наче  хмари  
Прийнявши  його  в  нетрі  небуття
Під  руки  його  взяли  дві  примари
Забравши  назавжди  його  життя

Віталій  Прокопович…
04.04.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2018


«Розлуки домішки»

«Розлуки  домішки»

Убий  мене,  але  ніжно
Допий  мене,  мов  в  останнє
Ти  пам’ятаєш?  Ту  зиму  сніжну
А  я  забув  твою  весну  ранню

Примусь  мене  озирнутись
В  твоїх  очах  загубитись
Я  зовсім  не  хочу  проснутись
В  думках  твоїх  залишитись

Над  прірвою,  через  лезо
Ті  кроки,  немов  останні
І  наче  довкола  щезло
Кохання  проблиски  ранні

Забуть  мене,  не  верзи  дурниць
Як  можна?  Із  серця  витерти
Із  рук  твоїх,  тих  душі  служниць
Отруту  гарячу  випити

І  впасти  тобі  до  ніг
Немов,  перед  троном  навколішки
І  свій  зупинити  біг
Вкусивши  розлуки  домішки

Віталій  Прокопович……..
25.04.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018


«Поетам»

«Поетам»

Поетам  вірші,  диктують  хмари
Поетам  вірші,  хлюпоче  дощ
Про  ніжні  рими  кричать  бульвари
І  гамір  людних,  центральних  площ

Поетам  вірші  шепоче  вітер
Поетам  строфи  тріщить  гроза
У  нескінченім  потоці  літер
Вони  сплетуться  немов  лоза

Поети  дивні  нещасні  люди
Між  перехожих  їх  не  знайдеш
Безцільно  пишуть  свої  етюди
Коли  ти  просто,  собі  ідеш

Вони  ранимі  і  безнадійні
Коли  кохають,  то  до  кінця
Такі  нещасні  і  емоційні
Часом  вмирають,  лиш  від  слівця

Вони  загубляться  у  століттях
Там  де  романтики,  ще  живі
І  заховавшись  у  верховіттях  
Допишуть  рими  для  всіх  німі

Віталій  Прокопович…….
03.04.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018


«Життя на двох»

«Життя  на  двох»

Ще  зовсім  юні  не  ціловані  вуста
Та  вже  до  краю  сповнені  любові
І  у  очах  відчутна  теплота
Коли  кохання  проводжали  на  пероні

І  серце  трепетало  наче  птах
Й  слова  були  тут  зовсім  зайві
Та  в  душу  підкрадався  страх
Коли  сплелися  погляди  прощальні

Йому  дорога  в  даль  на  фронт
Вона  ж  до  тилу  медсестрою
Таким  прощальний  був  акорд
Ущент  зруйнований  війною

Що  буде  далі,  знав  лиш  Бог
Чи  долі  їх  переплетуться?
Одне  життя  у  них  на  двох
Чи  від  війни  вони  проснуться…

Віталій  Прокопович……
03.04.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018


«Незвідані листи»

«Незвідані  листи»

Вдихавши  аромат  весни  і  вранішньої  кави
Писав  незвідані  листи,  незрозумілими  словами
Під  звук  печалі  і  дощу,  під  звук  серцебиття
Читав  так  жадібно  ті  строфи,  а  потім  кидав  у  сміття

Вдихавши  аромат  весни,  і  вітряних  світанків
Писав  незвідані  листи,  із  серця  витягав  останки
Та  все  ж  ніколи  не  дійдуть,  вони  у  даль  до  адресата
Мов  з  крові  висічена  в  них,  та  кожна  літера  й  цитата

Вдихавши  аромат  весни,  і  шепоту  діброви
Лиш  з  вітром  на  одинці  він  вів  нечувані  розмови
У  тій  весні  він  загубив,  свою  жагу,  свою  свободу
Розбите  серце  на  шматки,  він  все  ж  отримав  в  нагороду

Віталій  Прокопович…..
01.04.2018.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018


«Двом рабам»

«Двом  рабам»

Давай  кудись  сховаємось  від  світу?
Лиш  ти  і  я,  навіщо  решта  нам?
Довіримо  своє  життя  лиш  вітру
І  в  океані  білим  кораблям

Давай  сховаємось  в  проміння  сонця
Що  гріє  так  світанком  у  вікно
Знайшла  своєму  сну  ти  охоронця
Впустивши  в  свою  душу  мов  вино

І  зникнув  цілий  світ,  навіщо  він  тепер?
Коли  в  його  очах,  немає  злих  химер
Немов  між  двох  озер,  в  них  тонеш  так  глибоко
Не  буде  більш  душі,  ніколи  одиноко

Давай  кудись  сховаємось  від  світу?
Лиш  ти  і  я,  навіщо  решта  нам?
Коли  весна  все  щедро  вкриє  цвітом
Свободу  дарувавши  двом  рабам

Віталій  Прокопович……
07.03.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018


Скрябіну Пам*ятаємо, сумуємо……. .

Пам*ятаємо,  сумуємо........

Ти  пішов  у  пітьму,  де  не  видно  свічок  
Рік  за  роком  мине,  та  тебе  не  поверне  
Причаївся  ти  там,  десть  між  світлих  зірок  
Та  сльоза  на  щоці  затремтить,  і  затерпне  

Ти  не  з  нами  тепер,  та  у  наших  серцях  
Заблукав  у  снігах,  в  тих  холодних  заметах  
Як  бракує  тебе,  стільки  люду  в  сльозах  
Усміхнешся  ти  нам,  лиш  тепер  на  портретах  

Твої  линуть  пісні,  в  них  твоя  є  душа  
Яку  ти  дарував,  нам  усім  без  зупину  
Та  забрала  тебе,  та  дорога  страшна  
Обірвавши  життя  за  одну  лиш  хвилину  

Пам’ятають  тебе,  ти  є  син  України  
Хоч  зробили  собаки,  із  неї  руїни  
Ти  боровся  за  нас,  і  життя  не  жалів  
Був  завжди  поміж  нас,  бо  інакше  не  вмів  

Прощавай,  з  миром  спи,  не  хвилюйся  за  нас  
Та  від  болю  в  душі,  не  поможе  і  час  
Ми  танцюємо  й  далі,  той  танець  пінгвіна  
Той  театр  з  людей,  босоніж  по  руїнах  

Віталій  Прокопович……….  
02.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2018


«Знайомий номер»

«Знайомий  номер»  

Йому  так  мало  було  потрібно  для  щастя  
Лиш  зазирнути  в  її  карі  очі  
І  неважливо  яких  карт  масті  
Щораз  просинався  він  о  півночі  

Його  так  рвало  смутком  за  нею  
Пальці  б  набрали  номер  знайомий  
Він  би  назвав  би  її  своєю  
Та  був  фінал  вже  тому  відомий  

Йому  хотілось  усе  забути  
Витерти  пам'ять,  усе  спочатку  
В  келих  налляти  собі  отрути  
Ну  і  поставити  жирну  крапку  

Йому  хотілось  втекти  до  лісу  
Йому  дерева  там  стали  друзі  
Світ  весь  послати  кудись  до  бісу  
Білою  фарбою  на  чорній  смузі  

Йому  боліло  щоразу  гірше  
Радо  втопився  він  в  алкоголі  
Та  обіцяв  вже  не  пити  більше  
Серцю  своєму  вписав  паролі  

Віталій  Прокопович……  
04.12.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018


«Наркотик»

«Наркотик»

По  венах  тік  наркотик
Чи  то  була  любов?
Така  терпка  на  дотик
 Немов  багряна  кров

Доводила  до  краю
Свідомість  до  межі
Прогонила  від  раю
Ті  душі  мов  чужі

Примушувала  битись
Неначе  риба  в  лід
Очам  її  коритись
Покірно  так  не  слід

Тим  чарам  піддаватись
Боротись  за  життя
Чи  просто  ліпше  здатись?
Без  краплі  вороття….

Віталій  Прокопович…
27.03.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018


«Збентежені мрії»

«Збентежені  мрії»

Спалахував  вогник  надії
Між  ними,  та  тут  же  згасав
Здригались  збентежені  мрії
Їх  гамір,  чомусь  не  вщухав

І  падали  капельки  крові
На  мерзлу  зелену  траву
Співали  пісні  колискові
Та  зовсім  не  знали  кому

І  пахло  свинцем  і  брехнею
Не  стане  світанку  ось-ось
Вона  була  тільки  твоєю
Та  видимо  щось  не  зрослось

І  падали  крапельки  крові
Із  рани  з  зелену  траву
Упав  на  стежки  полинові  
Тепер  вже  байдуже  йому

Віталій  Прокопович…..
26.03.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018


«Ржа»

«Ржа»  

Лукавив  в  очі,  говорив  що  не  кохаю  
Тобі  я  знав  так  буде  краще  
І  серце  рвалося,  з  блідих  грудей  
На  волю,  й  грохотало  важче  

Уважно  слухала  слова  
Не  бережно  стирала  теплі  сльози  
Які  стікали  на  вуста  
А  за  вікном  тріщали  грози  

Напевне  гарний  був  актор  
Бо  ти  повірила  мені  
Моєї  гри  то  був  фурор  
Та  я  уже  лежав  на  дні  

Я  весь  пропах  сухим  вином  
Без  тебе  в  сутінках  душа  
Усівшись  тихо  за  столом  
Курок  спустив,  хлинула  ржа  

Віталій  Прокопович…..  
06.11.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2018


Присвячується фільму «Виноваты звезды»

Присвячується  фільму  «Виноваты  звезды»

Кохання  й  смерть,  вони  так  близькі
Сьогодні  ми  живемо,  завтра  нас  не  стане
Для  чого  ж  жили,  ми  тоді?
Й  нехай,  це  вже  нікого  не  цікаве

Любиш  веселку?  Люби  й  дощ
І  не  важливо,  він  такий  холодний
Життя  таке  коротке,  ну  і  що  ж?
Зате  воно  таке  яскраве,  і  тривожне

Є  я  і  ти,  між  нами  вічність
І  в  цьому  вині,  лиш  зірки
Ти  поруч  тут,  відчутна  твоя  ніжність
Хоч  не  на  довго,  та  для  мене  на  віки

Так  мало  нам,  відрахували  часу
Й  такий  короткий,  наш  роман
Та  жили  ми  сьогодні,  і  одразу
Скажи,  який  у  цьому  є  обман?  

У  цьому  вині  тільки  зорі
Що  об’єднали,  й  розлучили  нас
І  теплоту  ту,  бережуть  твої  долоні  
Бо  та  любов,  блукає  поміж  нас

В.  Прокопович……..
26,10,2015,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2018


«Між вітрів»

«Між  вітрів»  

Шумлять  гаї  мені  про  неї  
Співає  вітер  про  вуста  
Бракує  ніжності  твоєї  
Немов  безбожнику  хреста  

Немов  повітрям  нею  дихав  
Неначе  світлом  нею  жив  
І  билось  серце  її  з  тиха  
Так  сильно  ним  я  дорожив  

Та  хто  ж  любити  її  буде?  
Коли  зі  світу  пропаду….  
Невже  за  мить  вона  забуде  
Коли  у  прірву  упаду  

Невже  любов  мою  загубить  
Розіллє  пам'ять  між  снігів  
Хтось  інший  вже  її  розбудить  
Мене  ж  розвіє  між  вітрів  

Віталій  Прокопович….  
11.01.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018


«Чужими рабами»

«Чужими  рабами»  

До  чого  довели  ви  мій  народ?  
Були  для  вас,  ми  завжди  кріпаками  
Сьогодні  кожен  хоче  за  кордон  
Тепер  чужими  стали  ми  рабами  

І  змушені  ми  їхати  у  даль  
Залишивши  свій  дім,  сім*ю  і  діти  
Яка  ж  цієї  байки  є  мораль?  
Та  доки  нам  ганьбу  оцю  терпіти?  

Ми  виживемо  знов  черговий  рік  
Яке  ж  майбутнє  нас  чекає  завтра  
І  знову  стане  гірше  ніж  торік  
Змінилась  України  лише  карта  

На  сході  безкінечно  йде  війна  
На  заході  Карпат  щоразу  менше  
Лиш  в  вас  щоразу  більшає  майна  
А  нас  вкраїнців  знову  стане  менше  

Ми  виберемо  нового  царя  
Який,  кувати  буде  нове  царство  
Навіщо  йому  рідня  та  земля?  
Не  знає  він  її  ціни  й  багатства  

Віталій  Прокопович…..  
12.01.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018


«Безцінні почуття»

«Безцінні  почуття»  

Про  що  ти  мислиш,  жінко  незвичайна?  
Хоч  ще  мала,  та  глибина  в  душі  
Чарує  твоя  дикість  неохайна  
Для  тебе  ллються  з  під  пера  вірші  

Про  що  ти  бачиш  сни,  там  десь  над  ранок?  
Своїх  фантазій  диких  почуттів  
Коли  кінця,  вже  добігає  той  світанок  
Наповнений  блідих  вогнів  

Про  що  душа  твоя  тремтить  щоночі?  
Мов  дикий  птах,  вона  на  волю  клітку  рве  
Коли  пригадуєш  його  ті  очі  
Себе  ти  зачіпаєш  за  живе  

Чи  то  краса  твоя  тоді  усіх  губила?  
Чи  холод  лютий,  що  морозив  до  кісток  
Ти  дарувала,  ж  потім  відбирала  крила  
По  венах  розпустивши  холодок  

Про  що  ж  ти  думала,  коли  його  кохала?  
Чи  знала  ти,  що  те  кохання  вб’є?  
Якби  могла,  його  б  ти  розірвала
Та  знала,  що  кохання  не  твоє  

Чи  мала  ти,  тоді  щось  за  душею?  
Крім  диких  мрій,  ілюзій  в  небуття?  
Він  ситий  був  любов’ю  вже  твоєю  
Він  загубив,  твої  безцінні  почуття  

Віталій  Прокопович……  
17.12.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018


«Поговори зі мною»

«Поговори  зі  мною»  

Поговори  зі  мною  про  кохання  
Поговори  зі  мною  про  війну  
Поговори  зі  мною  про  страждання  
Свободи  подих,  і  її  ціну  

Поговори  зі  мною  про  калюжі  
В  які  ступали  босі  ноги  по  весні  
Поговори  зі  мною  про  холодні  стужі  
Які  малюють  фрески  на  вікні  

Якщо  ж  вже  буде  нічого  сказати…  
Ти  просто  лише  поруч  помовчи  
Якщо  ж  захочеш  ти  мене  прогнати  
Без  тебе  мене  жити  научи……  

Віталій  Прокопович……..  
23.01.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018


«Замріяна адресою»



Чужою  ти  замріяна  адресою  
Вночі  слова  складаєш  у  вірші  
Була  ти  молодою  поетесою  
Не  знав  я  що  жило  в  твоїй  душі  

Любила  ти  того  кому  байдужа  
Кого  любити  було  не  дано  
Роз’їла  почуття  холодна  стужа  
І  зігрівало  лиш  сухе  вино  

Те  серце  трепетало  неприборкане  
У  грудях  наче  пекло,  щось  пекло  
Твоє  кохання  було  недоторкане  
Лише  в  твоїй  душі  воно  жило  

На  тисячі  шматочків  розривалося  
Розп’яттям,  що  висіло  на  стіні  
Неначе  над  собою  ти  сміялася  
Згорало  твоє  серце  у  вогні  

Віталій  Прокопович…..  
18.12.2017.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018


«Нові рядки»



Твої  слова  то  моя  печаль….  
Чомусь  у  них,  не  знайду  затишку  
Твої  слова  не  мені,  а  жаль….  
З  своїх  почуттів  допишу  я  книжку  

І  знаю  в  тім  не  твоя  вина  
Що  живемо  ми  у  різних  століттях  
Я  собі  у  чай  лиш,  долю  вина  
І  порину  знову  в  нічних  жахіттях  

Та  життя  розділила,  на  до  і  після  
Не  зима,  а  твоя  любов  
І  звучала  у  венах  печалі  пісня  
Бракувало  теплих  твоїх  розмов  

На  папері  слова,  витираю  знову  
Та  лягають  вперто  нові  рядки  
Від  твоїх  очей  не  знайду  я  схову  
Заплели  так  міцно,  почуттів  нитки  

Віталій  Прокопович…..  
16.02.2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018