| Сторінки (1/40): | « | 1 | » |
Молися зранку, наче вдень помреш.
Живи удень, ніби вечір не застанеш.
Молися ввечері, мовби вже не буде ночі.
І лягай, наче зранку не розплющиш очі.
[b]ℬℭ[/b]
[i]20.09.2023[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №40[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Я безмежно радію, що прийде час смерті.
Там вже не буде страждання.
Зцілена душа завдяки Христовій жертві
Житиме вічним коханням.
[b]ℬℭ[/b]
[i]30.01.2021[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №39[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Знову прийде до нього,
Створить надію вкотре.
Знову повірить хутко
Серцем у цю непотріб.
Знову ті самі хиби –
Зовсім уже без мозку!
Скільки витратить сили
Знову на цю ворожку!
І здуріє потрошку...
[b]ℬℭ[/b]
[i]08.09.2021[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №38[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Заплутатись в твоєму волоссі,
Втопитись у вабливому погляді,
Покласти ніжно на постіль,
Віддавшись палкій насолоді,
Ставши без розуму зовсім.
[b]ℬℭ[/b]
[i]23.08.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b] Вірш №37[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
Я кохаю тебе до безтями,
Хоч і боляче робиш місцями.
Я не знаю уже чи отямлюсь,
Напевно отак погублю́сь.
Оволоділа моїми чуттями!
А в іншій душі — не знайдусь!
І не зв'яжуся з чужими життями...
[b]ℬℭ[/b]
[i]10.07.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №36[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
А пам'ятаєш, як ти ... ?
А пам'ятаєш, як я ... ?
А пам'ятаєш, як ми ... ?
Хм, як же твоє ім'я?..
[b]ℬℭ[/b]
[i]28.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №35[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2020
Ти можеш бути одиноким, та не одним.
Пам'ятай, з тобою – Він. Але чи ти з Ним?
Хто з Ним – той не самотній, бо Він – Утішитель.
Хто з Ним – в того спокій, бо Він – Учитель.
[b]ℬℭ[/b]
[i]27.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №34[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866321
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 28.02.2020
Чому сумуєш за тим, чого нема?
Чому не радієш то́му, що є?
Невже не бачиш, в душі – зима!
Для когось "твоє" – це весна...
[b]ℬℭ[/b]
[i]26.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №33[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866130
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2020
Швидше пес кота приголубить,
Ніж дехто полюбить.
Хтось життя за друга кладе,
А хтось у свого краде.
Два півні мирніше зживуться,
Ніж родичі, що вічно гризуться.
Баран більше розуму має,
Ніж той, хто "все знає".
Слимак скоріше повзе,
Ніж дехто на поміч йде.
Інвалід краще танцює,
Ніж дехто працює.
В піску більше насіння сходить,
Ніж дехто добра плодить.
Хтось життя за Неньку кладе,
А хтось у неї краде.
Довше свічка згорає,
Ніж дехто кохає.
[b]ℬℭ[/b]
[i]24.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №32[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865943
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 24.02.2020
Привіт читачу!
Як твої справи?
Ти гімнастичні вже виконав вправи?
Гаразд, промовчу :)
Ти усміхнувся?
Я знаю :)
А випив сьогодні сма́чної кави?
Гадаєш мені не цікаво?
Діалогу з тобою жадаю.
Як в тебе настрій? А здоров'я?
Як би не бу́ло – міцного бажаю!
О, до речі, з якого ти краю?
Які на сьогодні маєш плани?
В якому зараз ти стані?
Надіюсь немає душевної рани.
Невже нині день проведеш на дивані?
Ах, не один?..
Тоді непогано :)
Ну що ж, зичу тобі гарного дня,
Не тільки сьогодні, але й щодня!
[b]ℬℭ[/b]
[i]22.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №31[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2020
Скільки життя в твоєму житті?
Думаєш прожив свій вік?
А може в ньому насправді лиш рік?
Місяці, дні, години, миті?
Скільки живеш, а скільки існуєш?
Чим наповнені будні твої?
Час на дурниці навіщо марнуєш?
Чом ти робиш справи худі?
Більше нудьги чи більше усмі́шок?
Скільки плодів у твоєму бутті,
Жменя маленька чи цілий мішок?
Скільки життя у твоєму житті?
[b]ℬℭ[/b]
[i]20.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №30[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865391
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2020
Хочеш повірити в Бога?
Відкинь гордість і страх, відкрийся Йому.
Не хочеш стати убогим?
Попри власний крах, поможи комусь.
Хочеш справжнього друга?
Стань достойним його – будь справжнім.
Не хочеш в сім'ї "напруги"?
Будь вірним їй, не будь продажним.
Хочеш втілити мрію?
Вимкни дорослість, дитиною стань.
Не хочеш втрачати надії?
Май віру, не завищуй чекань.
Хочеш в любові жити?
Стань її джерелом, наповни інших.
Не хочеш се́рця розбити?
Не будь злом, кохай ліпше.
[b]ℬℭ[/b]
[i]19.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №29[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865309
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 19.02.2020
Коли востаннє ти бачив схід сонця?
Коли в суєті завмирав, споглядаючи
Небо блакитне зі свого віконця,
Метушливі думки покидаючи?
Коли у долонях ти землю тримав,
І руку в ріку опускав?
Коли запах сосен у лісі вдихав,
Та чув, як соловей щебетав?
Коли босоніж по траві ти ходив,
На галявині любо лежав?
Коли в озері ніженьки мив,
І гриби у діброві збирав?
Коли ж ти востаннє жив?!
А не в стінах ти існував?
[b]ℬℭ[/b]
[i]15.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №28[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.02.2020
"Щасливе кохання" –
Рідколунаюче словосполучення.
Чуємо всі про "нещасну любов",
Про гірке і болюче розлучення,
Про безліч скандальних розмов.
І ось сьогодні сльози... знов.
[b]ℬℭ[/b]
[i]14.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №27[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2020
Я пам'ятаю, як востаннє
Ми глянули у вічі один одному,
Торкнувшись губ твоїх вустами,
Обіцяла не належати нікому.
[b]ℬℭ[/b]
[i]12.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №26[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2020
Злиття двох сердець у щось незбагненне
Для нашого скудного розуму
Сталося вчора палко-вогненно,
Зв'язавши любовними лозами
Радісні душі в кохання священне...
[b]ℬℭ[/b]
[i]12.02.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №25[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2020
Моя голова порожня,
Моя голова пуста,
На душі чомусь тривожно.
Коли згасне моя гра?
Коли знайдеться нова доля?
Коли сконається журба?
Коли проснеться моя воля?
Доле, скажи мені, ще довго!?
Чи довго ще тужитиму,
Як довго ще гнітитимусь?
Чи почую добре слово
Від тих, із ким ходитиму?
Чи радітиму я знову,
Чи просто хоча б житиму?
Ти чуєш мою мову? Доле!
У тебе з бісом змова?
Скільки ще топитимеш
Душу в морі горя?
Скільки ще томитимеш
Тіло, наче в горах?
[b]ℬℭ[/b]
[i]18.01.2020[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №24[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861764
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.01.2020
Розгорну цікаву книжи́ну,
Приготую чашечку кави,
Закутаюсь в теплу ковдрину.
Чи є в світі кращі забави?
Під світлом настільної лампи
У тихій нічній атмосфері
Простя́гне на мене кіт лапи,
Пірну я в книжкові двері,
Порину в казкові мандри
У світ неймовірних історій.
В нім втіха, печаль і жарти,
Планети, комети і зорі...
Занурюся в іншу реальність,
Розчинюсь в написанім творі,
Отримавши істинну радість,
Я житиму в книзі просторій.
[b]ℬℭ[/b]
[i]24.12.2019[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №23[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Не втрачай надії, друже,
Своєму смутку усміхнись.
Радістю журбу подужай,
Святому Богу помолись.
Друже, не впадай у відчай,
Прислухайся до се́рденька свого:
Отець там свідчить Вічний.
Настано́ви ти почуй Його.
Хай не отруює зневіра,
Безсилля і спустошення душі.
До Господа твоя довіра
Приборкає унутрішні дощі.
Друже мій, вставай, здіймися,
Попереду доро́га перемоги!
За своє щастя ти борися
Із вірою у Істинного Бога.
[b]ℬℭ[/b]
[i]13.01.2019[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №22[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821293
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.01.2019
Не будь поборений стра́хом,
Нехай він сам тебе боїться:
Ти стра́хом стань для стра́ху,
Йому у вічі подивися.
Суворим поглядом його злякай,
І хай втікає десь за небокрай!
Та можеш навіть посміятись,
Щоб він стидався повертатись.
[b]ℬℭ[/b]
[i]06.04.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №21[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786284
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2018
Уже весна,
Пора радіти.
Така чудесна,
Пахнуть квіти.
Зима пройшла.
Чути привіти:
Всі надво́рі;
Сміються діти.
Кіт до киці
Іде любитись;
Птахи́ співа́,
А півні битись.
Росте трава
І сонце гріє.
Скоро жара,
Все зеленіє.
Літає ґава,
Орють поля:
Робота жвава;
Чути джмеля.
Пора прекрасна
У світі зараз.
Період класний,
Немов екстаз.
Година щастя
Настала вчасно:
Вродлива Настя
Іде крутасто.
Мені чудесно
В моєму краї.
Спасибі, Весно:
Я у раю.
Блакитне небо,
В гаю фіалки.
Надво́рі те́пло,
Шумлять скакалки.
Дотепні жарти
Хлопи́ качають.
Сік із беріз
Струмоче жваво.
Так пахне ліс!
Природі браво!
[b]ℬℭ[/b]
[i]11.03.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №15[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785521
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.04.2018
я,
тобі
ялинку
віршовану
складатиму,
▲
свої
думки́,
королево,
виливатиму.
▲
тому
сказати
попробую
зворушливо,
▲
тобі
мовити
наважуся
спокусливо:
▲
твоя
врода
вводить в
одурманення,
▲
вона
утворює
в свідомості
затьмарення;
▲
твої
принади
імператорів
приваблюють;
▲
твої
усмІшки
щасли́вість
відновлюють.
▲
свою
любов
сердечно
віддаватиму,
▲
тобі
ніжно
кохання
даруватиму,
▲
щоб
відчула
блаженне
задоволення
▲
та у
серці –
пристрасті
народження.
▲
твоє
нутро –
природна
довершеність,
▲
і у
ньому
відсутня
розбещеність.
▲
твоє
обличчя
небесного
походження,
▲
мені
дарує
душевне
омолодження.
▲
хочу
тобою
віковІчно
милуватися.
▲
буду
лагідно,
принцесо,
обніматися,
▲
твої
губи
солодкі
цілуватиму;
▲
я з
тобою
королем
почуватимусь.
▲
твою
косу́ –
квітами
вплітатиму,
▲
тобі
тепло́
ласкаво
уділятиму.
▲
бути
поряд
з тобою –
релаксація,
▲
жити
разом
з тобою –
медитація.
▲
твій
голос
чарівний
заспокоює,
▲
мої
тілесні
хвороби
виліковує.
▲
твоя
втіха –
від суму
вакцинація.
▲
і ти
гідна,
красуне,
коронації.
▲
я з
тобою
бурхливо
танцюватиму,
▲
тебе
міцно
до себе
притискатиму.
▲
ти зі
мною –
пристрасть
відчуватимеш:
▲
твоє
серце
любов’ю
пульсуватиме.
▲
твоя
душа –
воістину
божественна.
▲
вона
миттю
породжує
піднесення.
▲
тому
без неї
повільно
умиратиму,
▲
а то
і навіть
горючим
упиватимусь.
▲
твій
погляд
магічний
заворожує:
▲
мій
розум
повільно
заморожує;
▲
моє
серце
вогнисто
палахтить –
▲
тебе
жадаю
любов’ю
пригостить.
______ ❤ ______
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[i]22.03.2018[/i]
[b]ℬℭ[/b]
Вжиті слова:
• Довершеність – досконалість.
• Миттю – дуже швидко, раптово.
• Палахтіти – палати; горіти, даючи яскраве світло.
• Коса́ – слово має кілька значень, в даному випадку таке: заплетене волосся.
• Віковічно – слово має кілька значень, в даному випадку таке: довічно; завжди.
• Релаксація – зняття психічної напруги шляхом зниження тонусу скелетної мускулатури.
• Медитація – духовно-релігійні або оздоровчі психовправи, за допомогою яких досягають особливого психічного (душевного) стану; найчастіша ціль медитації – досягнення розслаблення та посилення відчуття бадьорості, радості, щастя.
• Розбещеність – моральна зіпсованість (аморальність); дозволяння собі робити неприпустимі речі для задоволення своїх потреб (часто надмірних); розпущеність.
• Нутро – слово має кілька значень, в даному випадку таке: душа; внутрішній психічний світ людини.
• Піднесення (піднесеність) – слово має кілька значень, в даному випадку таке: бадьорість, запал, натхнення, душевний підйом, ентузіазм.
[b]Вірш №20[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783791
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.03.2018
– Де ж ти, Весно?
Вже заждались!
А вона не поспішала.
Чи то у неї мо́ці мало?
Чи міцненько може спить?
– Уже ж настала її мить!
Зима натомість бушувала,
Вдома чути як вона сичить,
Бо ж завірюхи розкида́ла
І землю снігом покривала.
– Весно, недавно ж ти була у нас,
Чому покинула край наш?
Чому так швидко відступила?
– Я... ще зовсім є не в силі,
Прошу пробачення у вас.
Та знайте, скоро гряде́ мій час:
Розцвітатимуть квіти,
Будуть люди радіти,
Птахи́ дзвінко співати,
І кохані гуляти;
І народиться свято.
Та потім... Весна засумувала
І відчайдушно закричала:
"Де ж моя сила, де ж моя міць?!".
І побачив це Місяць,
Та до Сонця звернувся,
І сказав: "Поможи
Цій нещасній Весні".
Але гаряче світило
Йому сповістило:
"Хоч я і могутнє,
Та зараз безсиле.
Проте... я знаю,
Що нашій скорботній Весні
Поможе нахил земної осі".
І Мати-Земля цю розмову почула,
Зжалілась вона і розчулилась,
І до Весни сумної звернулась:
"Красуне моя, не журись,
Терпіння крихту наберись.
Я ще трішки провернуся,
Навколо Сонця прокручуся.
А зараз поки подрімай,
Від мене сили набирайся,
Щоб потім різко наступити
І "білого ведмедя" усипити".
– Та скільки можна ще чекати!
Я вже Зиму хочу цю здолати!
Терпець урвався в бідної Весни,
Бо думала, що не подужає Зими.
Зневірилась і гіркотно заплакала,
Та з піднебесся сльозами покапала.
І сталось чудо! Весна зали́ла сніг!
Слізьми його своїми розтопила,
І "білий звір" у ґрунт поліг.
Нарешті Зиму лю́тую убила.
[i]18.03.2018[/i] [b]ℬℭ[/b] [i]K Λ Е О Δ О Р[/i]
__________________________________
Вжиті слова:
• Міць (моці) – сила (сили).
• Грясти – наступати, наставати.
[b]Вірш №19[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782956
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 18.03.2018
афоризми
вірш
▼
Більшість,
Хто позичає – не віддає,
А хто віддав би – той не бере.
Більшість,
Хто часто просить – той забуває,
Хто ізрідка́ – той пам'ятає.
Більшість,
Хто в борг дає – той і свої вертає,
А хто не дає – свої не повертає.
Більшість,
Хто много мовить – ніц не робить;
Хто мовчить – фортеці зводить.
Більшість,
Хто отримує добро – його не цінує;
Хто одержує зло – питає "за що?".
Більшість,
Хто буцімто альтруїст – є егоїст;
Хто пацифіст – ду́шам терорист.
Більшість,
Хто чинить добро – цим хвалиться.
Хто чекає хвали – марнославиться.
Більшість,
Хто задуми відкладає – ніколи не починає,
Хто зразу приступає – багато досягає.
Більшість,
Хто "вірить" у Бога – живе мов без Нього,
Хто каже "вірю" – Йому протидіє.
Більшість,
Хто ніби "патріот" – є ксенофоб,
Хто "націоналіст" – той шовініст.
Більшість,
Хто бачить себе розумним – є тупим,
А хто необізнаним – є мудрим.
Більшість,
Хто много обіцяє – той не виконує;
Хто плани замовчує – їх реалізовує.
Більшість,
Хто багато мудрує – єресь генерує;
Хто просто мовить – істину глаголить.
Більшість,
Хто каже "люблю" – говорить брехню.
Хто зберігає шлюб? Всюди перелюб!
Більшість,
Хто вважає себе добрим – є гордим,
А хто гріховним – є духовний.
Більшість,
Хто каже, що він друг – насправді не́друг;
Хто мовить "вірний" – є лицемірним.
Більшість,
Хто не любить звірів – той і людей не любить,
Хто любить їх надміру – людей нена́видить.
Більшість,
Хто ви́соко мислить про себе – не унаслідує Неба;
Хто смиренність має в собі – в того Любов у душі.
Більшість,
Хто каже, що влади стійний – її не годний,
Хто мислить себе не гідним – її достойний.
Більшість,
Хто вперше зрадив – зрадить ще зо сто.
Всі, хто продався ворогу – в того гниле єство.
Більшість...
[b]ℬℭ[/b]
[i]15.03.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
________________________________________
Вжиті слова:
• Ніц – нічого.
• Бу́цімто – нібито, ніби, наче.
• Альтруїст – людина, яка безкорисливо
робить добро для інших.
• Пацифіст – людина, яка засуджує
всіляку війну в будь-якій формі,
заперечуючи доцільність будь-яких воєн.
• Марносла́витись – шукати слави, похвали,
жадати визнання з боку суспільства.
• Націоналіст – людина, яка любить
державотворчий народ своєї країни,
але не ставить свою націю кращою чи вищою
за інші і тим більше не зневажає чужі нації.
• Патріот – людина, яка любить батьківщину
(рідну землю) та готова пожертвувати
своїми інтересами заради неї, готова постати
на її захист у разі необхідності; відданна
своєму народові; людина, що пишається надбанням
національної культури; має особливе емоційне
переживання своєї приналежності до країни
і свого громадянства, мови, історії, традицій.
• Ксенофоб – людина, яка боїться або, частіше,
ненавидить якусь(-ісь) чужу(-і) націю(-ї) та їх культуру.
• Шовініст – людина, яка вважає свою націю кращою
за інші, бачить перевагу свого народу над іншими
народами та дискримінує і пригнічує чужі нації.
• Много – багато.
• Єресь – викривлення істини та ствердження,
що нове вчення або переконання є правдою;
псевдоправда; заблудження.
• Глаголити (глаголати) – говорити, мовити.
• Не́друг – ворог, недоброзичливець.
• Лицемірство — поведінка, що прикриває нещирість;
притворне (несправжнє) щиросердя, притворна чесність.
• Унаслідувати (внаслідувати) – вспадкувати.
• Стійний, годний (синоніми) – слова мають кілька значень,
в даному випадку таке: достойний, гідний, вартий.
[b]Вірш №18[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782873
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 18.03.2018
Ти, я.
Ми – трава.
Чекає нас
Труна.
Прахом плоть
Буде згодом...
Тіло дасть
Дуже скоро
Нове життя
Через гниття,
І буде вдячна
Нам трава.
Вона – краса,
Землі кили́м,
Живильна їжа
Для тварин.
Зело́ – повітря,
Кисню літра.
Ми – вона,
Так-так, трава.
* * *
Та є ще в нас –
Дух нетлінний.
Куди піде?..
Туди, де рідно.
[b]ℬℭ[/b]
[i]11.03.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
P.S.
Кому рідне зло - той піде туди, де злу місце.
Кому рідне добро - піде туди, де воно перебуває.
_______________
Вжите слово:
• Зело́ – слово має декілька значень,
у цьому випадку трактується так:
різноманітна зелень, трава, хо́пта, бур'ян.
[b]Вірш №17[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782802
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2018
психоделічно-
містичний
вірш
▼
Біль, гнів.
Злості море.
В серці коле.
Дух мо́лить:
Щастя просить.
Витри сльози.
Ніжно смуток
Забери.
Ніч, день.
Світло, темінь.
Спека, холод.
В мене голод.
Плач, сміх.
Мокро, сухо.
Слабість, сила.
Що за му́ка?
Де добро?
Штрик, зло:
Ніж, серце.
Кров, відерце.
Гріх зробила,
Душу вбила.
Горе-час:
Труп у нас.
Тиша дише,
Смерть панує.
Страх, очі.
Вийти хочу.
Два чорта́ –
Чорнота́…
[b]ℬℭ[/b]
[i]11.03.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №16[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782676
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 17.03.2018
Не смій боротися із Богом,
Не зумієш ти Його перемогти.
Твоя поразка – не за рогом,
Лиш мертвим зможеш полягти.
В ганебності зазна́єш програшу,
Ховаючись від люду у стиді,
А Бог прославиться од виграшу
І скупається у світовій хвалі.
Коли здуріло ти хрести ламаєш,
Знай – печальне вже майбутнє маєш.
Хорошого собі не жди нічого
Та не врятує демонська підмога.
Війна із Богом – собі риття могили:
Глибокої, сумно́ї і доволі скорої.
І вже ти не побачиш сонячне світило,
Лиш у пітьмі нап'єшся гіркоти́ суворої.
* * *
Отож одумайся, урозумись, благаю,
Не будь ти дурнем і таким немудрим,
Хай Бог тобі в прозрінні помагає,
Щоб більше у житті не був безумним.
Вірю, ти змінишся як Савл у Па́вла:
Із гонителя Христа – у Його хвалителя.
Можливо, навіть, ти підеш у лавру
Києво-Печерську, нашу, славну.
Прийме́ш ти там чернечий по́стриг
І виймеш з себе цвяхи гострі:
Перед Господом гріхи розкриєш,
Щирі сльози каяття пролиєш.
І про́щення відчуєш ти од Бога,
В тобі народиться нова дорога.
Блаженство істинне у ній знайде́ш
І минулим вже ніколи ти не будеш.
[b]ℬℭ[/b]
[i]10.03.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
______________________________
Використаний термін:
• Чернечий по́стриг – обряд посвячення людини
в чернецтво (монашество).
[b]Вірш №14[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782543
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 16.03.2018
А ти собі раненько встань,
Без передчасних запита́нь,
І з радістю, без суєти,
Запашної кави завари.
Та вийди з хати у свій двір,
Наповни груди вранішнім повітрям
І спробуй нагострити зір,
Щоб споглядати перше сонячне проміння.
Гарячого напою два ковтки зроби.
Та заплющ очі. Гли́боко вдихни.
І насолоджуйся цією миттю простоти.
Голову припідніми угору,
Влови світа́нкову вологу,
Що сочиться пахучо із трави,
І радісні ти носу принеси дари,
Та ротом їх повільно відпусти.
І, немовби статуя завмри,
Та відчуй божественне блаженство:
Неначе всіх світів ти верховенство.
Невже для щастя мало так потрібно?
Всього лиш чашка кави, сонце в небокраї.
А відчуття, немов у короля подібні.
І навіщо нам гірське повітря Гімалаїв?
[b]ℬℭ[/b]
[i]09.03.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №13[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782476
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2018
Радість не вщухає ні на мить,
Коли з тобою поруч я знаходжусь,
Чарівним поглядом твоїм заво́джусь
І серденько любов'ю пломенить.
Твоя зовнішність – мов апогей мистецтва,
Вершина красоти серед краси земної,
Ба й навіть, думаю, і серед небесної.
Ти відбиваєш всім бажання на чернецтво.
Врода ця притуплює хлоп'ячі молодецтва,
Мислення притьмарює Амурове стрілецтво,
І в нестриманих їх душах закипає хіть,
А в го́ловах уява при́страсних жахіть.
Твої усмішки – то для мене втіха.
Вони ковточки щастя і життя.
Вони, мов сма́чного вина пиття:
Келих блаженства у моє буття.
Голос твій – мов ангелоподібний спів:
Гармонійно й делікатно він лунає.
Такий і кожен херувим би хтів,
На вуха вельми ніжно він лягає.
Твоє обличчя – неймовірно миле.
Такеє щире, добре і чарівне.
Дивитися на нього – очам є насолода.
Воістину твоє лице, то вишукана врода.
Звичайно, не забуду я розповісти
І про ласкаве серце, яке тримаєш в собі ти.
Воно прекрасне, співчутливе, чесне.
Безумовно, для радості ти вічної воскреснеш.
[b]ℬℭ[/b]
[i]08.03.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
_______________________________________
Вжиті слова:
• Пломеніти – 1) яскраво горіти;
палати, палахкотіти. 2) Яскраво світити; сяяти.
• Апогей – 2) найвищий ступінь чого-небудь;
[u]вершина[/u], розквіт.
• Чернецтво – посвячення себе
в монастирське життя.
• Молодецтво – 1) нестримна сміливість,
хоробрість, завзяття.
• Хлоп'ячий – хлопчачий.
• Амур – у римській міфології – божество кохання.
• Херувим – вид ангела
(другий ангельський чин після серафимів).
[b]Вірш №12[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018
2 4 46
47 120
33 1 102
45 12.
8 10 117
23 4
101 5020
1004.
3 7 9 48
25 13
0 16 208
1012.
__________
[b]ℬℭ[/b]
[i]18.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №11[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782282
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.03.2018
Чому, хто усвідомлює себе тупим,
Насправді серед люду є розумним,
А хто себе обізнаним вважає,
Той, навіть, книги не читає.
Той, хто отримує нові знання
І виконує свіжі завдання,
Той дивується своїм незна́нням,
Бо виникають знов питання.
Той, хто дійсно є розумним
І бачить він себе таким,
Той, безумовно, є немудрим,
Бо живе гординя в нім.
Той, хто і в правду має мудрість
(Для багатьох це буде дурість) –
Ві́дання прискромнює свої
І бачить прогріхи в собі.
Та людина смиренно розмовляє,
Зарозумілості у ній немає,
Вже й не говорячи про чванство
Чи самовпевнене зазнайство.
Мудрість без любові – хитрість,
І близька́ їй гордовитість,
А розум, що любов ту має,
Дійсно, мудро́ту вельми знає.
Мудрий – багато не говорить,
Ніколи він не пустосло́вить.
Він не проявляє зверхність,
В словах тримає обережність.
Нікого він не заставляє
Виконувать його поради.
Людей так вміло наставляє,
Що люд – сам мінятися бажає.
І наостанок хочу вам сказати,
Бо думаю, що це важливо знати:
Незавжди́, хто мудрість має
У того́ освіченість перебуває.
І навпаки, хто є розумним –
Не означає, що він мудрий.
І я вам приклад наведу,
Життєвий він та має правду:
Розумний хімік придумує дурман,
Його для людства виробляє,
На смертях гроші заробляє,
Хоч і обізнаність в науці має;
Простий, в глуші́ забутий селянин,
Та приїзди́ть до нього дворяни́н!
Пораду він отримати бажає
Від селюка, що навіть грамоти не знає.
Парадокси отакі у світі цім
І багато філософського ще є у нім.
Так що ж є вищим, ум чи мудрість?
Найкраще, звісно, мати друге і розумність.
[b]ℬℭ[/b]
[i]24.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
________________________________________
Вжиті слова:
• Мудро́та (наголос на "о") – щось складне
для розуміння.
• Відання (наголос на "і") – знання, обізнаність.
• Дурма́н – слово має кілька значень, зокрема таке:
те, що одурманює, п'янить;
[u]наркотик[/u], одурманюючий засіб.
[b]Вірш №10[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782102
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2018
У мене список є,
Що містить 20 справ,
І що коли робити
Я вже запланував.
Отож сказати хочу,
Що вільним я не буду,
Недосипа́ти ночі –
Діла мене побудять.
Поеми не писатиму
Поки що в цей час,
Справами займатимусь
І забуду вас.
Прошу́ не турбувати
Мене у ції дні
І совість в собі мати;
Відста́нь від мене ти!
Прости за таку грубість,
Що йде від мене різко;
В роботі маю трудність,
Треба включати мізки.
Та спробуй зрозуміти,
Що то мені важливо.
Старайся облишити
Мою увагу живо.
Я буду тобі вдячний
За цю твою пасивність;
В роботі стану кращий
І збільшу ефективність.
[b]ℬℭ[/b]
[i]23.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №9[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2018
Я поеми перестав писати,
Бо марнославним можу стати,
І вже зародження це відчуваю,
Та ле́стощів од всіх чекаю.
Зробився дуже нетерпеливим.
В своїх очах я став важливим.
Гординя в мене виростає,
І в мо́їм серці гріх тримаю.
Моя душа жадає слави
Та визнання у всіх державах.
На критику став ображатись,
Огидним сам собі здаватись.
Від вподоба́йок я залежний
У інтернетних соцмережах:
Коли вірш має лайків мало –
Роблю́сь похмурим я помалу.
Якщо поезії хвалу дасьте,
То возвеличення в мені росте;
В собі солодкість відчуваю –
Лукавий корінь вона має.
Живу в духовних я поро́ках.
"Що робити? – у вас спитаю. –
Чи треба творчі ці моро́ки?
Чи ще писати?". Я не знаю...
[b]ℬℭ[/b]
[i]22.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №8[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781898
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 13.03.2018
Людино, чи бажаєш знати,
Хто справжнім другом є для тебе?
Хто щиру радість
Віддає́ од себе
Тобі щоденно, пожиттєво.
Яке ж то щастя превелике!
Собі такого друга мати.
Чи відаєш, де його шукати?
Чи може хочеш сам ним стати?
Ставай. Та знай,
Що цим
Свою ти ле́пту вносиш,
І зло з планети нашої виносиш,
І створюєш у світі рай.
Звичайно,
Небезпечно зараз другом бути,
Вас можуть кинути, забути,
Зненацька зрадити і навіть вдарити
У вашу віддану та щиру душу,
І все життя тобі роздушать.
Та все ж таки, попробувати варто
Собі створити дружній круг.
А хто ж такий цей справжній друг?
Я спробую вам розказати.
Така людина, буде́ переживати,
Можливо, навіть но́чами не спати
Коли знаходитесь ви у біді,
Чи навіть просто у легкій журбі.
Така людина
За́вжди допоможе
У ваші, нелегкі часи.
Та навіть вмерти за вас може,
Долаючи кілометрові траси.
Так-так, життя готова положити
І відданно вас захистити.
Цей друг
Ніколи вам не збреше,
Як це часто роблять решту.
Він вислуховує, дає поради,
І не очікуйте від нього зради.
Він буде поруч в тру́дну мить,
Щоб щось хороше вам зроби́ть.
Твоїм не буде
Ради вигоди своєї.
Не посміється він із глу́пої ідеї,
Що з ваших уст іде, лунає, –
Яка вам дорога́. І він це знає.
Цей друг
Завжди тебе простить,
І твої прогріхи відпустить.
І він тобі не буде мстить,
Хіба що – "Гулівером" пригости́ть.
Щиросердечно вам добра бажає,
Та з нетерпінням вас чекає.
А коли дає він обіцянку,
То її виконує вже зранку.
Він не подивиться ізвисока́ –
Чесно́та в нього є така.
Та прощення
Не гре́бує просити,
Щоб сво́ю гордість усмирити.
Друг такий
Не буде вас судити,
Насміхатися та болісно гнобити,
Цього всього
Не буде він робити,
А вірно лиш по-дружньому любити.
І не розкриє він нікому таємниці,
Що знають лиш про неї одиниці.
Вже й не говорячи про те,
Мо щось погане скаже, чи вкраде,
Чи брудом литиме за вашою спиною.
Ніколи. Ніколи він того́ не зробить,
Інакше –
Втратить честь перед собою,
І він собі
Цього повік вже не простить.
Отож, закінчити розповідать я мушу.
На жаль, зароджену надію вам приду́шу
І поселю́ я гніт у вашу душу
Словами цими – останніми, сумними:
Всі собі
Такого друга мріють мати,
Але ніхто не хоче
Сам таким ставати...
[b]ℬℭ[/b]
[i]20.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
________________________________________
Вжиті слова:
• Ле́пта – назва грецької монети.
• Відати (наголос на "і") – знати,
мати про що-небудь уявлення, відомості.
• Гре́бувати – а) Почувати огиду до кого-небудь;
б) Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо,
гордовито, без поваги, нехтувати когось, щось.
• Мо – розмовне скорочення слова "може".
• "Гулівер" – назва цукерки.
[b]Вірш №7[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781888
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2018
Прости мене, Боже, прости,
За те, що і зараз Тебе розпинаю
На Голгофському тому хресті.
Твою… Святую кров проливаю
Гріхами своїми завжди.
За те, що охолола любов
До Тебе і ближніх людей.
За багато "наламаних дров"
І втілення жахливих ідей.
За зрадницько зроблене зло,
Що з серця ішло сатанинсько.
За ганебно прожите життя,
Що веде у гнию́че буття.
За всі мої вчинки погані,
Надіюся це вже останні
В моєму ново́му шляху.
Прости, прости Боже, прости,
У двері сердечні мої увійди,
Та Духом Святим Ти мене посіти́,
і
вічно
в мені там
живи
†
[b]ℬℭ[/b]
[i]19.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №6[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781695
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 12.03.2018
Я вільним став, будучи рабом Господнім.
А той, хто думає, що він свободний,
Існуючи без Бога на цім грішнім світі, –
Закайданований насправді в сатанинські сіті.
Раби гріха і похотливостей огидних,
І смертним тліном чути вже од них.
Пішли в тенети пристрастей жахливих,
В погибіль вічну, в дім гнилих.
Не хочу я, щоб люди так ішли,
А Бог тим більше це не хоче.
Молю, щоб Божу істину знайшли.
Ти, змилуйся над ними, Отче.
[b]ℬℭ[/b]
[i]18.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №5[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781694
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 12.03.2018
Дивлюся я в твої глибокі очі,
Вони неначе зорі серед ночі.
Не дай мені в них потонути.
Що зі мною? Поможи збагнути...
Затьмарена свідомість ними.
Стою, як дерево серед зими:
Завмерлий, приспаний, мрійливий.
Ти часом мою душу не вкради
Своїми чарами міцними,
Що линуть з оченят красивих:
Заворожливих, блакитних,
І водночас таких м'яких.
Вони бувають інколи сумними,
Але я хочу залишитись з ними
Стояти вічно так щасливий,
І усміхатись особливо.
[b]ℬℭ[/b]
[i]18.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №4[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018
Зазираю в твої очі −
Щось приємне відчуваю.
Йду в зористі тихі ночі −
В дивний сон я поринаю.
А той сон − неначе мрія,
Ти − любов, моя надія.
Починаю розуміти,
Що без тебе мені не жити.
Бо без тебе жить без сенсу,
Це те саме, що й без серця.
Присягаюся любити
Та щасливою робити,
І з тобою вічно жити,
Щоб ніколи не тужити.
У твоїй красі втопа́ю,
В одурманення впадаю.
Що зі мною? Я не знаю...
Твоя зовнішність прекрасна,
Пробуджа́є в мені страстність.
Та найбільш мені близька́ −
Лагідна твоя душа.
[b]ℬℭ[/b]
[i]18.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №3[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018
Настала ця прекрасна мить
У тихий вечір попід горою.
І вже бурхлива річка не шумить.
На узбережжі я з тобою.
Сиджу, дивлюся в омертвілу даль,
Перебуваю у мрійливій ейфорії.
І вже пропала ця з'їдаюча печаль,
Та тішусь у́смішкам Марії.
Який же це блаженний час!
Коли з тобою любляча людина,
Та щастя пломеніє в вас,
І ти радієш мов дитина.
Цінуй ту мить благословенну:
Люби, кохай і дорожи.
І задоволення даруй щоденно.
Повік любов ту бережи.
[b]ℬℭ[/b]
[i]18.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №2[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
Україно, люба нене,
Добре тобі з нами.
Заплітаєш дві косички
Райськими стрічками:
Синій колір – аби в небі
Високо літати,
А золотий – щоби в полі
Пшениці плекати.
Але разом ці дві барви –
То душа єдина,
Із якої народилась
Моя Батьківщина!
[b]ℬℭ[/b]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[i]листопад, 2007 р.[/i]
[b]Вірш №1[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781466
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.03.2018