Galkka2

Сторінки (2/127):  « 1 2 »

Ночі чудо-мантри

По  небу  розтеклися  рожеві  ріки,  мов  кисіль,
Згасає  день...а  квіти  випускають  дурманом  хміль,
Ховає  сонечко  у  міх  хранитель  дня  –  Ярило,
Цілує  матінка  маля  і  кличе  сон  –    так  мило..

Виходять  коні  вороні,  спадають  срібні  гриви,
У  них  підкови  золоті,  вклонились  тихо  ниви,
Тримає  в  сутінках  весь  світ  –  володар  в  темних  шатах,
В  упряжку  коней  ставить  цих  та  курить  чистий  ладан,
У  сизу  мгу  вдягнув  гаї,  де  пугач  щось  гельгоче,
Стоїть,  чекає  вірно  мить:  чи  птаха  щось  пророче?
Піднялась  ввись,  де  місяць  жде,  могутня  колісниця,
А  світлячок  на  поміч  йде,  зірвавшись  із  травиці.  
Дзвенять  чарівно  бубенці,  копитця  сиплять  іскри,  
Де  впадуть  -  зорі  загорять,  мов  з  кришталя  намисто,
Усіють  чистий  горизонт  -  повсюди  діаманти,
В  кристалах  все,  немов  із  нот    -  це  ночі  чудо-мантри...






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839950
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.06.2019


А зозуля закувала рано-вранці на зорі…

А  зозуля  закувала  рано-вранці  на  зорі,
Сонце  лагідно  стрічала,  облітала  димарі,
В  кожну  хатку  зазирала,  нагадала  :  «А  я  є!»,
У  селі  всі  рахували,  як  пустуночка  кує…
Заховалась  у  ліщині  та  чекає  сизу  ніч,
Скелі  встали  старовинні,  ключик  мають  від  сторіч,
Пташка  спритно  підстрибнула,  просить  тихо  :  «Поможіть!...»,
Колись  в  вічність  зазирнула,  марить  нею  кожну  мить.
Підійшов  владика  часу  (сива  в  нього  борода),
Посох  різко  підіймає  –  зникла  птаха,  от  біда,
У  годинник  оселилась,  серце  –  точений  метал,
І  співає  щогодини  –  має  новий  п'єдестал.
За  вікном  шумить  ліщина,  а  зозуленьки  нема,
Зажурилася  дівчина,  бо  чекала,  а  дарма….  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839882
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.06.2019


Музика життя…

Загарає  музика  життя,
Де  ноти  складені  в  секунди,
Танцюють  всі....але  не  я...
Це  роль  останньої  зануди.
Минає  час  і  в'яне  день,
Марніє  з  ним  моя  краса,
Опавший  цвіт  прикрасить  пень,
Уже  не  зцілує  роса.
Ось  білий  вальс...вже  я  почну,
Граційно  зроблю  реверанс,
Кохання  є?  Його  знайду,
Дає  життя  на  щастя  шанс..
Співає  ніжно  кселофон,
В  кохання  плачу  на  плечі,
Підхопить  флейта  дивний  фон,
Чи  це  вживу,  чи  це  у  сні...
Так  тихо  доля  повела,
Тебе  вже  бачу  в  дзеркалах,
Вуаль  трагедії  зняла,
В  твоїх  так  затишно  руках....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839827
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.06.2019


По пустелі біля скелі…. .

По  пустелі  біля  скелі  смерть  примарою  іде,
Із  косою  за  спиною,  час  -  на  прив'язі  снує,
Одягнула  рукавиці,  бо  від  дотику  біда,
Отруїла  всі  криниці,  хоч  всього  лиш  попилА,
Замовкають  поруч  птиці,  листя  скидує  весна,
Мов  проткнули  серце  спиці,  стала    смерть  така  сумна,
Вічність  в  безвісті  блукає,  вічно  пусто,  все  одна,
Сльози  лиш  у  чан  збирає,  а  так  хочеться  вина,
Трішки  квітів,  карнавалу,  трішки  ласки  чи  тепла,
Скільки  плать  не  одягала  -  знову  чорна  пелена,
Ще  раз  стукала  у  двері,  де  відкриють  :  крик  і  плач,
Так  хотіла  вальсувати  та  звучить  огидний  марш....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839643
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.06.2019


Де латаття, де багаття…

Де  латаття,  де  багаття,  де  мороз  і  буйноквіт,
Танцювали  в  пишних  платтях  пори  року  море  літ,
Малювали  снігом  білим,  в  зелень  гори  одягли,
Різнобарвний  лист  складали  по  доріжкам  для  краси,
Десь  кохання  зустрічали,  десь  розлуку  і  журбу,
Дощ  у  сльози  заплітали,  часто  кликали  грозу,
До  весни  зима  ходила,  осінь  в  літечко  прийшла,
Пошаліти  там  любили,  владу  втратила  пора,
Сонце  втікло  геть  за  хмари,  промінь  душу  не  проб'є,
У  природи  зникли  чари,  хтось  кристали  наче  б'є.
Пори  тихо  зупинились,  в  чергу  встали,  як  колись,
Тепер  пташка  так  сміливо  підіймалась  десь  увись....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839597
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.06.2019


Посічена спина, немов би батогом…

Посічена  спина,  немов  би  батогом,
Слова,  діла  людей  безжалісно  вбивають,
В  душі  стікає  кров  і  ненависть  кругом,
До  тебе  йду  по  склу,  хоч  круки  заважають.
Я  єлей  дістаю,  по  ранам  всім  пройдусь,
У  плахту  загорну,  нехай  вже  заживають.
До  себе  пригорну,  одягну  пелену,
І  сонце  прикладу,  до  тебе  не  дістануть.
У  серце  ти  ввійшов,  коріння  запустив,
Росте  воно  наскрізь,  від  зла  оберігає,
Хай  скрізь  гуляє  дим,  у  ньому  темна  суть,
Де  ми  зєднались  вдвох  -  любисток  розквітає….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839555
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.06.2019


Тихенько…цццц…. .

Тихенько...ццццц
У  залі  повна  тиша...
Завмерло  все,  застигла  в  жилах  кров...
Душа  тремтить...чи  стала  ще  густіша...
Ще  мить  стою....спокійний  видих...крок...

Увертюра….
Взяла  я  першу  скрипку..
І  в  руку  вклала  наче  диво-смик….
Із  перших  нот  розбуджу  чудо-книгу,
А  світ  навколо  у  софітах  зник….

На  каблуках,  що  гострі  наче  шпильки,
Впиваюсь  в  сцену  сірого  життя,
Повстане  вмить  торнадо  з  ното-хвильки,
Нема  завіс,  немає  й  вороття.

Не  діва  я,  не  фея,  не  блудниця,
Мадонна  десь  за  гранями  буття,
Та  де  пройдусь  –  посіється  пшениця,
У  ній  від  сліз  ховаю  почуття.

Не  ангел  я,  та  маю  його  крила,
Їх  вже  давно  для  тебе  берегла,
У  темну  ніч  від  зла  під  зорі  скрила,
Тепер  тобі  на  плечі  одягла.

Йде  перший  акт….
Усі  вдягнули  маски,
Лиш  я  одна  для  тебе  мов  нага,
Сценарій  є,  у  ньому  море  ласки,
Для  майбуття  прокинеться  жага..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839529
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.06.2019


Розсипав Місяць знову зорі….

Розсипав  Місяць  знову  зорі,
У  них  -  безмежний  небокрай,
Тягнулись  ниточки  прозорі,
Пірнули  вниз  у  водограй.
Сузір'я  плавно  мерехтіли,
І  міста  вогники  чудні,
А  світлячки  увись  злетіли,
Мені  явилися  у  сні.
Узимку  місяць  сніг  вкладає,
Улітку  просить  цвіркунів,
Пісні  вони  весь  час  співають,
Немов  почув  ти  чаклунів.
Кохання  має  тут  корону,
У  серці  в  Срібного  живе,
Він  Сонцем  марить  дуже  довго,
Та  все  ніяк  не  дожене.
Він  ніжно  ім'я  промовляє,
Картини  з  пристрасті  плете,
І  вірно  милу  все  чекає,
Жар-Птиця  в  темінь  не  іде.
Століття  в  Вічність  обернулось,
І  час  по  колу  лиш  біжить,
Не  знає  Місяць,  що  і  Сонце,
Про  нього  мріє  кожну  мить….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839453
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.06.2019


Життя - це гра

Життя  –  це  гра,  немов  у  шахи,
Є  біле/чорне,  зло/добро,
Де  біль  живий  залишить  знаки,
І  плаче  серце  під  ребром.
У  світлих  сил  своя  корона,
У  злих  подвійний  підлий  щит,
І  лиш  любов  є  оборона,
Лиха  підтримка  йде  з-під  плит.
Винити  Бога  лиш  помилка,
Він  рак  чи  біди  не  прислав,
Це  сутність  з  пекла  любить  крики,
Своїх  веде  на  п'єдестал.
А  нечисть  точить  гострі  ікла,
Під  шкіру  глибоко  ввійдуть,
Від  цього  зводить  числі  крила,
Та  гідність  з  честю  все  ж  живуть.
Де  меж  нема  –  нема  й  законів,
І  їх  добро  не  перейде,
Огида  ж  давить  вже  у  скроні,
І  щастя  в  пазурі  бере.
Та  пам'ятай,  що  з  кожним  кроком,
До  краю  ближчим  ти  стаєш,
Пішак  де  змінює  корону,
Життя  в  раю  там  обереш,
За  сльози,  втрати,  горе,  муки,
За  те,  що  колір  не  змінив,
Коли  клювали  серце  круки,
Все  рідне  в  правді  боронив.
Стоять  дві  чаші  з  терезами,
В  одній  є  влада,  гроші,  кров,
А  в  другій  сповнена  сльозами,
З  кришталю  чиста  є  любов,
Спокуса  кличе  ніжно-ніжно,
Та  ти  з  дороги  не  звертай,
Хоч  там  усім  ще  й  досі  смішно,
Розплата  буде  –  так  і  знай!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839295
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.06.2019


Смолою душу не вітають….

Смолою  душу  не  вітають,
Мазут  до  храму  не  несуть,
І  дьоготь  в  двері  не  втирають,
Не  сіють  в  хаті  срібну  ртуть,
Чому  ж  каміння  ти  кидаєш,
У  сад,  де  квіти  і  джмелі,
Золою  стежку  посипаєш,
Отруту  чавиш  в  джерелі.
Ти  всесвіт  тягнеш  у  болото,
Вітрила  білі  замастив,
Де  ти  зайдеш  -  там  вже  скорбота,
Скажи,  а  ти  життя  любив?
Чому  твій  погляд  весь  у  сажі,
І  плаче  внічку  парафін,
Пробралась  гниль  у  світлі  пряжі,
А  замість  серця  вже  рубін.
Ти  мов  живий,  та  наче  мертвий,
Від  тебе  ріки  із  журби,
Чому  добро  обрав  у  жертву?
Сховав  обличчя  у  юрбі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839280
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.06.2019


Закована у лід…. (ой, не вчасно…)

Ой,  не  вчасно  ти  зима,  серед  літа  зазирнула,
Холод  в  душу  завела,  в  лід  сердечко  обернула,
Ой,  не  вчасно  холоди,  подих  в  скроні  учинили,
Малював  мороз  сліди,  мрії  двері  зачинили.
Ой,  чому  ти  в  сам  розмай,  
Мені  крила  всі  погнула,
Був  у  мене  тихий  рай,
Снігопадом  все  зіпсула…..
Там,  де  правила  любов,  де  дзвіночки  розрослися,
Завивав  скажено  вовк,  він  з  тобою  оселився,
Там,  де  було  чути  спів,  лиш  пустеля  і  неволя,
Між  руками  вітру  свист,  він  один  посеред  поля.
Ой,  чому  мене  знайшла?
Я  ж  від  тебе  так  тікала,
І  скажи  яка  вина,
Що  за  мною  ніч  прислала…..
Йди  вперед,  не  замерзай,  я  тобі  застелю  душу,
По  крижиночкам  тікай,  я  ж  зостатись  в  прірві  мушу,
Не  рятуй,  я  не  жива,  і  тебе  вже  обміняла,
Щоб  кохання  ти  зазнав  -  кам'яна  навіки  стала….  


Відчуваю…..не  пішов…..
Забереш  мене  з  полону,
Слід  лишився  від  оков,
Одягнув  з  життя  корону….


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838540
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.06.2019


Горе-вітер…. / Б'ється дощ мені у скло…. .

Розгулявся  у  діброві  горе-вітер,
Посплітав  деревам  довгі,  ніжні  віти,
Гнув  додолу,  до  водички,
Поламав  мою  сестричку,
Як,  берізонька,  до  тебе  я  прийду?

У  гайочку  розбуянилась  гроза,
Просочилась  з  піднебесся  там  сльоза,
Постікали  геть  додолу,
Наче  вкрило  пледом  море,
Як  тебе,  моя  зозуля,  там  знайду?

Запустив  у  поле  руки  буревій,
Розкидав  волошки,  маки  з  моїх  мрій,
Підіймав  угору  сіно,
Коні  встали  не  сміливо,
Я  стежинку  знову  й  знову  прокладу.

У  садку  затихли  в  північ  всі  джмелі,
Місяць  промінь  опускає  лиш  мені,
Вийду  боса  на  доріжку,
Не  засну  без  тебе  в  ліжку,
Із  дороги,  милий  мій,  тебе  діждусь...

*******************************
-----------------------------------------
*******************************


Б'ється  дощ  мені  у  скло,
Він  так  проситься  до  хати,
Сумно  стало  за  вікном,
Наче  хоче  щось  сказати.
Я  долоню  притулю,
Щедро  ззовні  зацілує,
Розкажи  мені,  молю,
Що  ж  тебе  завжди  хвилює.
Він  малює  по  землі,
Так  гріхи  усі  змиває,
Колискові  через  сни,
По  даху  вночі  співає.
Гірко  плаче  кожен  раз,
Як  приходить  –  всі  тікають,
Зазирнув  мені  у  сад,
От  сюрприз  –  його  чекають!
Діти  взяли  гумачки,
Кольорові  парасольки,
Заливає  їм  стежки,
Вони  ж  плескають  в  долоньки..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838521
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.06.2019


До дня Батька (16. 06. 2019)

Батько  милий,  батько  любий,
Гляньте  у  віконце,
Посміхнеться  ніжно-ніжно,
Навіть  в  холод  сонце.
Ви  для  нас  також  Світило,
Що  веде  в  любові,
Ваше  серце  завжди  щире,
Затишно  в  розмові.
Мало  слів  ми  Вам  сказали,
Мало  уклонились,
Ви  завжди  весь  світ  тримали,
Богові  молились,
Ми  прийдемо  в  рідну  хату,
Ви  нас  обіймете,
А  тепла  від  Вас  багато,
Ви  нас  бережете.
Ми  із  Вами  завжди  діти,
Тридцять  нам  чи  сорок,
Добре  разом  всім  сидіти,
В  середу  й  вівторок,
Скажем  ще  раз:  «Ви  –  чудові»
«Ви  –  прекрасний  батько!»
Хай  життя  іде  в  любові,
І  для  нас  це  щастя!

І  другому  батькові)))))

Таточко,  ріднесенький,
Ви  для  нас  опора,
Встанете  ранесенько,  
Хоч  втомились  вчора,
Сердечко  застелите,
Прямо  нам  під  ніжки,
Віру  ще  й  поселите,
З  щастя  всі  доріжки.
Ми  до  Вас  приходимо,
В  батьківську  оселю,
Тут  любов  примножимо,
Сядем  за  вечерю,
У  біді  розрадите,
Разом  порадієм,
Вічно  щось  порадите,
І  тепло  лелієм.
Ми  для  Вас  всі  діточки,
Хоч  вже  є  онуки,
Наче  в  верби  гілочки,
Ми  тримаєм  руки,
Ви  могутнім  стовбуром,
Стали  для  сім’ї,
Доки  є  Ви  з  мамою,
І  щасливі  ми.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838342
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.06.2019


Як різко

Як  різко  замовкла  душа.....
Як  різко  нависла  в  ній  тиша,
Неначе  беззвучна  гроза,
А  дзюрки  проточує  миша.
Як  різко  за  днем  іде  ніч,
І  правити  хоче  вже  вічність,
Чернетки  пішли  десь  у  піч,
Вірші  часом  також  калічать.
Так  страшно  сідати  в  куток,
Та  зараз  це  просто  так  треба,
Ступити  назад  треба  крок,
Щоб  ти  міг  торкнутися  неба....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837650
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.06.2019


Втомився асфальт від людей…

Втомився  асфальт  від  людей.
Втомилась  під  ним  і  земля.
Втомились  від  сотні  речей,
Що  з  ними  ставались  щодня.
То  кинуть  на  спину  сміття,
То  плюнуть  в  лице  і  не  раз,
Впивалось  слідами  взуття,
Не  було  на  тілі  прикрас.
Минуле  приходить  у  снах,
Де  квіти  цілують  лани,
А  вітер  на  всіх  парусах,
Гойдає  навислі  гілки,
Свій  ранок  почне  соловей,
Жужжать  працьовиті  джмелі,
Цвіркун  завершає  весь  день,
І  чари  почнуться  вночі....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837333
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.06.2019


Скажи мені…

Скажи  мені,  що  сховано  в  душі?
Закрито  там  під  грифом  :  "надтаємно",
Чи  це  той  біль  докльовують  граки,
Пусти  його,  тобі  вже  це  не  треба.
Скажи  мені,  чому  стоїть  засов?
Давай  його  на  друзки  розламаєм,
Не  треба  нам  бетонних  цих  оков,
Допоки  є  -  ти  ввись  не  підлітаєш.
Скажи  мені,  навіщо  там  тавро,
Тобі  клеймо  на  серці  не  пасує,
Очисть,  давай,  від  бруду  все  нутро,
Тебе  давно,  мов  гноєм  заливали.
Скажи  мені,  чи  впустиш  ти  мене,
Де  був  лиш  біль  я  райдугу  тримаю,
Нехай  душа  у  щастя  дремене,
Пусти  її,  нехай  відпочиває)))

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837325
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.06.2019


Чи стала я мутантом?

Господь  створив  всіх  нас  -  людей,
А  виросли  мутанти,
Сочиться  злоба  із  грудей,
Мов  з  пекла  емігранти,
Багатство,  скупість,  егоїзм  -  
Це  їх  скелет-основа,
Забули  слово  "альтруїзм",
І  суть  у  них  є  квола.  
Образи  зміями  повзуть,
А  заздрощі  із  кодла,
Усе  на  світі  лиш  клянуть,
Для  них  це  мов  робота,
Плітки  поспіли  на  банкет,
Це  вже  звичайні  гості,
Лишили  осуд  на  фуршет,
Від  слів  ламає  кості.
Погляну  в  дзеркало  -  а  я?
Чи  також  є  мутантом?
Неначе  в  пошуку  добра,  
Для  зла  зробила  страту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837209
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.06.2019


Цвіт папороті

Шумлять  гаї,  шумлять  ліси:
Берізки,  липи,  в'язи,
Сплітались  наніч  їх  гілки,
А  зорі,  наче  стрази.
Пробили  в  місяця  вуаль,
Купались  у  криниці,
Із  ними  світла  стала  даль,
Сховались  у  пшениці.
Палає  ватра  за  селом,
Під  бубен  пари  скачуть,
Ставок  хлюпоче  під  веслом,
Дівча  лиш  гірко  плаче.
Десь  там  цвіте,  посеред  трав,
Її  чудесна  мрія,
Не  перший  раз  козак  шукав,
Це  папороть-надія,
Сказала  відьма:  як  знайдеш,
ПовЕрну  вам  кохання,
Ти  маєш  ніч  -  не  принесеш,
Обіймеш  лиш  востаннє.
ЗапАх  чебрець,  співав  цвіркун,
Прощалась  гірко  пара,
Вона  торкалась  його  струн,
Укрила  темна  хмара,
Навіщо  вірили  лихій?  
Навіщо  розставання?
Злітали  краплі  з  мокрих  вій,
Кохання  ж  було  з  вами.....

За  що  я  люблю  писати  вірші?  За  те,  що  саме  від  мене  залежить  що  трапиться  з  головними  героями.....який  Вам  більше  довподоби...чи  як  би  Ви  поступили  з  героями???

Варіант  номер  2:  
Шумлять  гаї,  шумлять  ліси:
Берізки,  липи,  в'язи,
Сплітались  наніч  їх  гілки,
А  зорі,  наче  стрази.
Пробили  в  місяця  вуаль,
Купались  у  криниці,
Із  ними  світла  стала  даль,
Сховались  у  пшениці.
Палає  ватра  за  селом,
Під  бубен  пари  скачуть,
Ставок  хлюпоче  під  веслом,
Дівча  лиш  гірко  плаче.
Десь  там  цвіте,  посеред  трав,
Її  чудесна  мрія,
У  ній  є  щастя  -  хтось  сказав,
Це  папороть-надія,
Блукала  в  хащах  вже  не  раз,
Кропиву  обривала,
Сова  лякала  раз-у-раз,
І  плахту  розірвала.
Верталась  з  горем  у  душі,
Її  козав  побачив,
Віддав  від  сердечка  ключі,
А  папороть  щось  значить....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837204
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.06.2019


Загус туман у біле полотно….

Загус  туман  у  біле  полотно,
Уява  лиш  по  ньому  щось  малює,
Неначе  туш  мокнув  у  молоко,
На  мить  душа  відбиток  закарбує.
Я  знов  дивлюсь  театр  із  тіней,
А  час  завис,  неначе  у  антракті,
У  сиві  дні  змінилась  суть  речей,
Я  цей  сюжет  залишу  на  закладці.
Лунає  дзвін  крізь  сизу  пелену,
Веде  мене    від  гущі  аж  до  раю,
Немов  сліпа  долаю  цю  імлу,
Та  знаю  він  замовкне  біля  краю.
Сидять  гріхи    немов  під  трафарет,
Я  їх  з  добром  за  руку  оминаю,
Іду  вперед,  де  твій  є  силует,
Для  мене  ти  тепло  оберігаєш...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837085
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.05.2019


Щось….

Щось  малесеньке,  кудлате,  сіло  нишком  у  кутку,
Закуйовджене  й  патлате  на  зігнившиму  шнурку,
Все  в  болоті  і  у  плямках,  та  сміятись  наче  гріх,
Побрело  помимо  саду,  сіло  потім  під  горіх.
Скавуліло  тихо-тихо  і  зустріло  там  грозу,
Ой,  як  важко  воно  диха...ще  й  пустило  тут  сльозу,
Люди  "чудо"  оминали,  хтось  з  огидою  ще  й  пнув,
Далі  всі  навколо  стали:  "Що  ти  є"  -  хтось  там  шепнув.
"Я  є  щастя!  Що,  не  видно?  Я  давно  вже  тут  ходжу!
Мов  мене  і  не  помітно,  у  самотності  сиджу!"
"Ти  є  щастя?  Розсмішило!  Глянь  на  себе,  ти  ж  біда,
Все  замурзане,  мов  дрібка,  та  тебе  скоріш  шкода..."
"Не  візьму  я  -  замаленьке,  я  великого  діждусь",
"Так,  воно  якесь  страшненьке,  я  без  нього  обійдусь".
"Йди  сюди,-  почувся  голос  -  Я  під  курточку  візьму,
Напою  тебе  теплом  я  і  додому  заберу".
У  добрі  зростало  диво,  розпустило  промінці,
Привело  затим  кохання,  посадили  пагінці,
З  них  на  світ  з'явилась  радість,  розрослася  аж  увись,
Хто  від  щастя  відмовлявся  десь  у  холоді  зблудивсь....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837075
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.05.2019


А лихо блукало по світу…. .

А  лихо  по  світі  блукало.
Домівку  для  себе  шукало,
Молитви  воно  оминало,
Бо  щастя  там  точно  витало.

1.30p.m.
Ти  не  спиш….
(і  поглинаєш  ніч)
Палає  свічка…..
(це  поминки  твоєї  душі)
Впустила  в  серце  пустоту…
(вона  огидна)
Дозволила  правити  критиці  та  комплексам…
(це  самообман,  ти  -  краща)
Навіщо  включила  мелодію  дощу?
(вона  не  змиває  рани)
Волога  подушка…
(у  сліз,  здається  немає  кінця)
Через  що?  
(чи  через  кого?)
Невже  ти  не  бачиш,  що  це  лише  воно….
(лихо  знайшло  собі  дім)
Бо  ти  впустила  його,  дозволяючи  поганим  думкам  правити  твоєю  свідомістю…
(ти  ж  собі  ніколи  не  казала,  що  варта  щастя  і  воно  було)
Бідкалась?  Шукала  у  собі  проблему?
(дратувала  Всесвіт,  проблема  насправді  прийшла)
І  як  тепер?  Дозволити  самотності  розїдати  твоє  нутро?
(а  воно  вже  гниє  під  образою)
Вистачить……
(таки  вистачить)
Поглянь  у  дзеркало…
(раніше  ти  це  робила  з  відразою)
Що  ти  там  бачиш?
(точніше  сказати  кого….)
Людину,  біля  якої  зібрались  всі  біди?
(не  гріши  такими  думками)
Чого  тобі  бракує?
(та  нічого,  хіба  трішки  розуму)
У  тебе  є  все…здорове  тіло  і  прекрасна  душа….
(її  не  бачать  лише  сліпі  серцем)
Посміхнись  нарешті  сонцю..
(помітиш,  що  воно  посміхається  у  відповідь)
Нехай  засіяють  очі…
(ці  вогники  магнітять  інших)
Заспокоїлась?
(і  гаси  вже  цю  поминальну  свічку)
Помолись  ще……щиро-щиро….
(терпіння  трішечки  додай  і  ти  побачиш  диво)


7.00  a.m.
А  лихо  блукало  по  світу,
Тебе  не  змогло  утопити,
У  серце  воно  не  зайде,
Де  віра  постійно  живе……

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836978
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.05.2019


Я скупалась у розмаї…

Я  скупалась  у  розмаї,  
Грілась  біля  ватри,
І  віночок  заплітала,
Як  навчила  мати,
Стрічки  в  нього  запустила,
Вітер  трішки  грався,
До  водиці  запросила,
Лиш  би  не  розпався,
За  рікою  опустила,
Течія  забрала,
В  путь  його  благословила,
Та  й  на  сіно  впала.
Десь  заграли  на  цимбалах,
Клич  взяли  трембіти,
А  відлуння  з  перевалів,
Буде  ще  жевріти,
Заспівали  хором  села,
Про  козацьку  долю,
Пісня  жаль  в  душі  розвела,
Місяць  плакав  з  болю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836967
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.05.2019


Клубочок

Дістала  я  зі  скрині  чарівний  клубочок,
Знаю  щастя  принесе  дивний  цей  моточок,
На  стежинці  він  завмер,  я  над  ним  стояла,
Червоненький  він  усе  ж,  може  в  цьому  справа?
Взяла  вже  зелененький,  із  гори  спустила,
Біг  він  так  швидесенько,  ледь  не  упустила,
Булькнув  прямо  в  річечку,  рибки  дивувались,
Ой,  чому  туди  скотивсь  так  і  не  дізналась.
А  синенький  радісно  буря  розганяла,  
Небо  в  блискавицях  все  -  нагло  розривали,
Між  дерев  наплутало,  я  перечепилась,
Де  була  багнюка  вже,  там  я  і  звалилась.
Білий  був  закручений,  з  ним  я  надірвалась,
Чорний,  мов  замучений,  довго  мордувалась,
Закороткий  риженький,  десь  лиш  на  пів  метра,
Золотий,  мов  рідненький,  з  нього  зв’яжу  светра.
Потягнулись  ниточки,  з  ними  моя  доля,
Жовті,  мов  промінчики  йшли  до  твого  дому,
В  серце  позаходили,  я  їх  відчувала,
Наче  наше  щастячко  у  руках  тримала.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836871
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.05.2019


А стожари, наче варта….

А  стожари,  наче  варта,  розійшлись  по  полю,
Обіцяли  чатувати,  щоб  не  вкрали  долю,
Уночі  вони  не  спали,  вдень  пекло  їх  сонце,
Я  за  ними  пильнувала  тихо  за  віконцем.
Місяць  кликав  погуляти  -  стража  не  пустила,
Я  за  верби  заховалась  та  й  вони  спинили,
Так  тихенько  пробиралась  -  сіном  завалили,
Зранку  пташки  сизокрилі  галас  учинили.
Десь  за  обрій  заходило  стомлене  світило,
Так  мене  за  горизонти  щось  у  світ  манило,
А  стожари  ці  суворі  стали,  мов  стіною,
Запалила  сірниками  -  вогнище  горою...




*Сто́жар  (діал.  сте́жір)  —  обгороджене  місце,  де  стоять  стоги  сіна.  Інше  значення:  «стіг  сіна»,  «копиця».  Діалектне  сте́жар  означає  «поміст  під  стогом».
Більш  розповсюджене,  звичайно,  значення  слова  -  це  сузір'я  у  небі,  а  також  смачні  цукерочки))))

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836849
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.05.2019


Дівоча доля

Чуєш,  мамо,  а  зозуля  кличе  мене  в  поле,
Заховала  під  крилечка  десь  дівочу  долю,
У  гаєчку  загубила,  місяцю  віддала,
Я  за  нею,  чуєш  ненько,  по  лісах  блукала.
Закувала  тихо-тихо  та  й  у  ніч  пірнула,
Вкрала  моє  ніжне  серце,  більше  не  вернула,
Поза  гори,  поза  ріки  на  хмаринку  вклала,
Я  співала  поруч  з  нею,  доки  ти  ще  спала.
На  росі  розплелись  коси,  квіти  випадали,
Посплітали  трави  ноги,  в  сад  вже  не  пускали,
Чуєш,  мамо,  а  зозуля  мала  свої  чари,
Душу  мою  у  струмочку  бачили  мольфари...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836753
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.05.2019


Лелека…

Малахітом  устелилось  поле  чорноброве,
Квіти  голови  тягнули  -  диво  кольорове,
Заливає  ниву  пісня  -  розпочався  ранок,
А  лелела  покружляла,  сіла  нам  на  ґанок.
Утомилась,  наліталась,  щастя  роздавала,
А  у  спеку  білі  крила  більше  не  здіймала,
Принесла  я  їй  водиці,  і  у  тінь  забрала,
Підморгнула  мені  дивно,  коли  відлітала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836751
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.05.2019


Шлях

Тернистий  шлях,  далека  путь,  розбита  вся  дорога,
В  надіях  мрійники  ідуть,  збиває  лиш  тривога,
Пекельний  біль,  важкі  думки,  розхристане  минуле,
Ішли  кохання  віднайти  :  в  майбутнє  дременуло.
Пастки  стоять,  у  них  обман,  розкидала  їх  злоба,
Туманом  стелиться  дурман,  підступна  в  нього  проба,
Міняють  душу  на  харчі,  на  крихточки  спокуси,
Від  щастя  сховані  ключі,  для  підлих  це  обуза.
Свинцева  ніч,  із  ртуті  день,  не  кожен  подолає,
Без  віри  пусто  завжди  й  все,  безвихідь  їх  ламає,
Міраж  бажань,  клубок  принад,  за  межі  нагло  тягнуть,
Убік  почався  променад,  насправді  тьма  там  править,
Ідуть  вперед  лише  стійкі,  хто  знає  що  шукає,
Кохання  важко  досягти  -  кришталь  оберігає,
Анге́ли  крилами  прижмуть,  дарують  настраждавшим,
У  серце  ніжно  покладуть  і  крила,  щоб  не  впасти.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836680
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.05.2019


Кохання є! Воно живе….

Кохання  є,  воно  живе,
У  нього  твоє  серце,
Воно  охоплює  усе,
Сто  раз  в  добрі  озветься.
Кохання  є,  воно  в  тобі,
І  пахне  теплим  сонцем,
Його  відчую  у  руці,
І  стане  охоронцем,
Кохання  є,  я  ним  живу,
І  вічно  наповняюсь,
Я  знаю  точно:  не  впаду,-  
За  тебе  все  тримаюсь.
Кохання  є,  одне  на  двох,
Це  наш  безмежний  Всесвіт,
Легенда  йде  поміж  епох,
Вночі  почую  шепіт...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836672
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.05.2019


Зниклі вірші

Ще  одна  ніч...

Вставляєш  ключ…вернувся  ти  додому,
У  хаті  дим  стелився  по  стіні,
А  я  стою  в  туфлях  у  мікрофона,
Танцюють  тіні,  малюють  їх  вогні.
Чікаго-стиль  ввірвався  нам  в  кімнату,
Вініл,  прошу,  постав  у  грамофон,
Ми  будем  час  у  просторі  мотати,
Ігривий  свист  почую,  наче  фон..
Вино  стоїть  по  келихах  розлите,
Коралі  ніжно  шию  обтягли,
А  ми  немов  танцюєм  у  софітах,
Долоні  вмить  на  талію  лягли.
Поглянь,  сюжет  зійшов  із  кіноленти,
Ти  в  роль  ввійшов,  джект-пот,  мов  з  казино,
Жартуєш  ти,  люблю  я  ці  моменти,
Буденність  є?  хіба  не  все-одно?..

Любить  -  не  любить....
Кудлаті  білі  хмари  по  небу  розстелились,
Застигли,  мов  з  мольберту,  у  них  птахи  губились,
Немов  люстерко  мрії  для  сонечка        ставочок,
Проміння  опустило,  зробило  там  ковточок....
Ось  верес  розростався  і  плів  свої  кутки,
У  ньому  я  лежала,  думки  немов  нитки,
А  вітер  грався  ніжно,  сховався  у  траві,  
Лоскоче  нагло  пяти,  так  весело  мені.
Яке  яскраве  поле:  волошки  є  і  мак,
Ромашки  ще  вклонились,  немов  прислали  знак,
Пелюстки  вириваю,  гадаючи  сто  раз,
"Чи  любить  -  чи  не  любить",  дізнаюся  від  вас.
Одна  сказала:  "Любить",  а  інша  -  навпаки,
Тепер  я  вже  нащурилась,  насупились  хмарки,
Та  ти  смієшся  лагідно,  гойдаючи  в  руках,
"Яка  ти  ще  забавненька,  тебе  я  лиш  чекав".
Лишилась  я  ромашечок,  нехай  собі  цвітуть,
Мене  одну  кохаєш  ти,  у  цьому  є  вся  суть!

Він-мій
Він  -  мій  і  не  тягніть  до  нього  руки,
Минуле  ваше  зовсім  не  живе,  
Він  -  мій,  відчули  смак  розлуки,  
Пустіть  уже,  для  вас  це  все  чуже.
Він  -  мій,  у  вас  була  ця  змога,
Творити  щастя,  ніжність  і  тепло,
Він  -  мій,  вже  наша  йде  дорога,
А  ви  ж  кричали:  нам  все  все-одно.
Він  -  мій,  нікого  я  не  впущу,
Бо  серце  в  нього  тьохкає  моє,
Свою  я  душу  на  шматки  розпущу,
Від  вас  бороню  я  тепер  своє.
Він  -  мій,  він  вам  дарив  теж  квіти,
Сніданок  в  ліжко  з  кавою  в  руках,
Та  те  що,  ви  не  вміли  оцінити,
Просила  я  у  Господа  в  листах.
Він  -  мій!  Живе  тепер  в  любові,
Сім'я  дорожча  нам  завжди  й  за  все!
І  навіть,  якщо  ви  пройдете  поряд,
Не  гляне  він,  для  нього  я  -  святе!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836398
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.05.2019


Засніжили тополя. .

Засніжили  тополя,  
Пухом  білим-білим,
Устелились  ним  поля,
Наче  з  заметілі,
Сонце  збільшило  жару,
Пух  усе  не  тане,  
Сніговик  тобі  зліплю,
Веселіше  стане.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836370
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.05.2019


Очі кольору гарячого шоколаду

А  твої  очі  кольору  горячого  шоколаду,
У  них  я  завжди  знаходжу  відраду,
У  них  розчиняюсь,  у  них  глибина,  
У  них  диво-мудрість  немов  із  холста.
У  них,  наче  чари,  у  них  є  тенета,
У  них  наче  зовсім  окрема  планета,
У  них  моє  щастя,  у  них  є  вогонь,
І  кожен  твій  погляд  проходить  до  скронь.
У  них  є  минуле,  у  них  є  майбутнє,
У  них  всі  моменти,  що  є  незабутні,
У  них  наче  космос  і  шлях  до  душі,
У  них  я  шукала  до  серця  ключі.
У  них  чудо  вирій  і  ти  мій  вельможа,
У  них  є  кохання...без  них  я  не  можу!
У  них  таємниця  усього  життя,
Вдивляюсь  уважно...відбилась  в  них  я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836209
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.05.2019


Химера у тобі….

Печера....тиша....холод...
Так  темно....страшно....голод...
Жадоба,  фальш  і  злоба,
У  пекло  це  дорога!!!!
Блюзнірство,  зрада,  помста,
Для  рідних  надто  гостра,
Гріхом  отруту  впустить,
Довіку  не  відпустить.
Спокуси  взяли  владу,
Байдужість  править  радо,
А  з  ними  заздрість  тиха,
Робила  людям  лихо....
Піднялась  вгору  зброя,
Спитай  себе  все  ж:"Хто  я?"
Росте  в  душі  пухлина,
Свідомість  -  вічна  злива.
Бо  царство  із  орбази,
Токсичні  творить  фрази...  
Із  раю  вже  пустеля,
Поглянь  лишень  :  ти  -  скеля!  
Розїло  серце  в  діри,
Ця  погань  жре  без  міри,
А  далі  що?  Самотність!
А  це  вже  незворотність!  
Нема  душі  живої,
Де  кожен  став  ізгоєм....
А  в  зла  червоні  очі,
Гуляє  серед  ночі....
Не  слухай  шепіт  з  прірви,
Вона  святе  розірве.
Все  світло  затуляє,
Тебе  це  не  лякає?....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836192
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.05.2019


Як сонце і місяць за обрій зайдуть….

Як  сонце  і  місяць  за  обрій  зайдуть,
У  сутінках  зникне  планета,
Зі  мною,  коханий,  прошу  зАвжди  будь,
Лиш  ти  розірвеш  ці  тенета.  
Як  зорі  погаснуть  і  зникне  тепло,
Обійми,  я  знаю,  зігріють,
Тримай,  не  пускай,  так  потрібно  воно,
З  тобою  і  мрії  не  тліють.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835532
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.05.2019


Ти вже вдома….

Знімай  захист....ти  вже  вдома....
Хай  розвіється  вся  втома,
Тут  є  затишок,  любов,
Сила  ця  наповнить  знов.  
Будь  без  маски,  будь  собою,
Я  добром  тебе  напОю,
У  турботі  знов  заснеш,
Бо  тепло  є  в  серці  все  ж.
Не  модель  я  і  не  фея,
А  ніжніша  є  лілея,
Весь  мій  скарб  -  це  почуття,
Все,  що  можу  дати  я.
Ти,  пробач,  що  не  принцесса,
Часом  дивна  поетесса,
І  жіночності  нема,
Та  тобі  я  все  віддам.
Хочеш,  душу  і  життя?
Хочеш,  миленьке  дитя?
Хочеш,  сонце  серед  ночі?
Подивись  уважно  в  очі....
Там  кохання  день  у  день,
Розстелилось  із  пісень,
Піднялося  аж  до  неба,
Ти  скажи,  скажи  що  треба....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835412
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.05.2019


Наше літо все в річках….

Наше  літо  все  в  річках,
У  багатті  осінь,
Сніг,  свята  -  це  все  зима,
Де  ж  весна  є  досі?
Літо  взяло  календар,
Скоро  його  влада,
А  весна  десь  загула,
Оминула  хату.
Вже  зима  пішла  давно,
Лід  з  собою  взяла,
А  весна  принесла  цвіт,
І  дощем  забрала.
Веселиться  десь  вона,
У  гаях  буянить,
Сонце  вже    би  принесла,
Ним  вже  й  небо  марить.
За  вікном  не    вщухне  дощ,
А  кохання  гріє,
День,  чи  ніч  -  це  все  одно,
Бо  здійснилась  мрія.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835174
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.05.2019


120 км/год

120  км/год...
Мчимо  удвох  по  автобану,
Над  нами  з  неба  лиш  блакить,
В  руках  кручу  новеньку  мапу,
Душа  вперед  уже  біжить.
Відкрий  вікно  -  відчую  волю,
Наповнить  груди  досхочу,
Немов  немає  вже  контролю,
Немов  над  обрієм  лечу.
Зустрінуть  нас  величні  гори,
Вершини  хмари  обіймуть,
А  ми  на  пік  здіймемся  двоє,
Орли  нас  вірно  поведуть!
Поглянь,  довкола  лиш  каньйони,
Вони  таємно  простяглись,
Порвемо,  милий,  всі  канони,
Ми  вздовж  із  ними  теж  пройшлись.
Вперед  до  моря,  океану,
Заплави,  ріки  -  все  для  нас,
Заснемо  близько  біля  ставу,
Вночі  скупаємось  не  раз!
Лани,  долини,  кручі,  схили,
У  нас  почався  лиш  маршрут,
Пройдем  його,  як  ми  й  хотіли,
Іще  лишився  парашут.....

https://youtu.be/l1M9ipWD-Po
Вірш  зявився  під  цю  музику,  тому  що  в  уяві  я  вже  в  дорозі......

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834916
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.05.2019


Суд над дощем

Всім  встати.  Буде  суд.  
Підсудний  -  дощ!  

Прийшла  весна  у  кожусі,
В  болоті  її  плаття,
Тримає  гілку  у  руці,  
Втомила  її  праця.
"Нема  тепла,  бо  дощ  прийшов,
Усе  тут  заливає,
Ну  де  ж  він  ключик  віднайшов,
Що  всюди  все  встигає.
Злетів  вже  цвіт,  пройшли  свята,
Мене  і  не  хвалили,
Ну  що,  скажіть,  за  дивина,
Кругом  і  всюди  зливи.
Хрущі  чекали  цілий  рік,
Щоб  в  вишнях  політати,
Сидять  під  листям  геть  усі,
Не  можна  так  страждати".

А  дощ  сміється  тут  лише:
"Я  маю  що  сказати!
Мене  не  можна  засудить,
І  під  замком  тримати.
Ходіть  усі:  щось  покажу,
А  потім  йдіть  судити,
Свою  я  створюю  красу,
І  треба  оцінити!"

Всі  встали  дружно  за  дощем,
Ідуть  вже  до  віконця,
Чудовим,  гарним,  добрим  днем,
Коли  чекали  сонця....

Гуляло  смішно  цуценя,  
Коли  все  почалося,  
Сухого  місця  вже  нема,
Сховалось  у  колосся,
Та  це  не  дім,  та  це  не  дах,
Почало  там  скавчати,
Дівча  маленьке  по  слідах,
Змогла  його  забрати.
Тепер  в  сімї  чудовий  пес,
Самотність  розчинилась,
Ну  так,  у  цьому  є  свій  сенс,
А  далі  що  творилось?

Стікали  краплі  десь  по  склі,
Задумався  поет,
Побачив  щось  у  кришталі,
Для  нього  є  сюжет...

А  пари  в  ліжечку  сидять,
Укрились  з  головою,
Про  щось  так  мило  гомонять,
Як  я  люблю  з  тобою.

Ну  що  поганого  роблю?
Погляньте  :  скільки  дива,
Без  мене  вмерло  б  цуценя,
Зелена  стала  нива,
Зійшлася  пара,  у  грозу
Бо  йшли  без  парасольки,
Сховались  разом  від  дощу,
Тепер  вже  мають  доньку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834880
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.05.2019


Присвячую жінкам

Дуже  стомилась  сьогодні  удома!  
Квартира  блищить,  неначе  вся  нОва!
Одяг  бруднющий  руками  попрала,
Їсти  зварила,  пилюку  зібрала!  
Вікна  відмила  і  жирну  плиту,
Усе  поскладала,  що  зникло  в  кутку,
Почистила  ванну  та  всі  дзеркала,
Санвузол  біліший  краплин  молока!
Та  поки  прибрала,  сама  забруднилась,
Побігла  у  душ  і  щедро  помилась,
Не  марно  весь  день  усе  відчищала,
Серце  раділо,  а  я  заспівала!
Та  тільки  потоки  знову  на  плитці,
Мокра  підлога  і  нерви  на  нитці,
Від  пару  спотіли  мої  дзеркала,
На  крані  краплинки,  ну  що  за  біда!
Ось  дітки  із  вулиці  в  хату  прийшли,
Пісок  до  вітальні  на  мештах  внесли,
З  роботи  вернувся  вже  мій  чоловік,
І  речі  в  кімнаті  кудись  поволік.
Сіли,  поїли  і  знову  все  пусто,
Іще  раз  варити  -  побільше  і  густо,
Посуду  гори,  каструльки,  тарілки,
Зникли  свобідні  у  мене  хвилинки.
Сто  раз  "містер  Пропер"  на  відрах  зіграла,
Та  він  не  прийшов,  у  чому  тут  спрпва?
Здивовано  глянув  на  це  чоловік,
У  ліжечко  вклав  і  заміряв  аж  тиск,
Дощик  пішов  та  заляпав  всі  вікна,
Зла,  як  пантера,  бо  хата  -  помийка,
Завтра  із  дітками  піду  гуляти,
Хай  буде  брудно  -  мені  вже  начхати!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834830
рубрика: Вірші, Жартівливі вірші
дата поступления 07.05.2019


Останній час

Затихли  втомлені  джмелі,
На  гілках  високо  присіли,
Купались  в  сонечку  усі,
За  день  у  золоті  зігрились.
Чи  чуєш?  Річечка  дзюрчить,
Мандрує  човник  паперовий,
Він  мов  прийшов  з  дитячих  мрій,
У  мене  був  він  кольоровий.
Кульбабки  зняли  жовтий  стрій,
Вдягли  мереживні  перуки,
Бешкетник-вітер  вирвав  всі,
Спускались  ніжно  нам  на  руки.
Почав  вже  пісеньку  цвіркун,
Він  джаз  для  світу  заспівав,
Метелик  в  танці  все  забув,
Останній  час  його  спливав....
Погас  вже  день,  почалась  ніч,
І  зорі  вийшли  так  поволі,
До  хати  нас  проводив  сич,
А  наш  метелик  зник  у  полі....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834773
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.05.2019


Так важко……

Так  важко  йти,  коли  черевички  усіяні  колючими  голочками....
Так  легко,  коли  тебе  беруть  на  руки,  бо  тобі  болить....
Так  важко  дихати,  коли  тобі  кліщами  стиснуті  груди....
Так  легко,  коли  найчистіше  повітря  віддають  тобі....
Так  важко  спати,  коли  вночі  кусають  жахіття...
Так  легко,  засинати,  коли  тебе  вкривають  білі  крила...
Так  важко,  коли  у  душі  ти  неначе  остання  каліка....
Так  легко,  коли  сонце  впускають  для  тебе  в  сади....
Так  важко,  коли  час  не  має  жодного  сенсу.....
Так  легко,  коли  сенсом  завжди  і  у  всьому  є  ти.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834719
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.05.2019


Я є…. я поки що є….

Я  є!!!  Я  поки  що  є....
Та  час  нікого  не  лишає...
Усе  проходить  та  минає,
Живе  лише  у  тих,  хто  тебе  любив...
А  може  ще  наступне  покоління  відчує  родинний  порив,
А  далі  зітреться  назавжди  надія,
Що  хтось  ще  згадає  маленьке  ім'я,
Що  жила  на  світі  щаслива  сім'я,
З  якої  черпнув  свій  початок  і  ти...
Яка  їм  різниця,  для  них  ми  минуле,  для  них  ми  сліди....
Лише  у  горах  та  морях  осіла  вічність,
Вони  бачили  усе:  добро  і  грішність,
Та  я  не  хочу  бути  ними,  якщо  тебе  зі  мною  нема,
Тому,  поки  ми  є,  давай  відчувати  щасливі  дива....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834692
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.05.2019


Дивне

Не  чують...
Як  часто  не  чують  люди  звичайні,    простенькі  слова,
Як  щось  промовляєш,  та  наче  навколо  нікого  нема!  
Та  не  ти...  
Ти  чуєш  яскраво  замовчені  мною    таємні  думки,
Торкаєшся  наче  незримих  матерій,  з  тобою  так  легко  іти  у  житті.
Сліпі...
Всі  наміри  наче  укриті  брезентом,  не  бачать  нічого,  мов  прірва  жива,
І  скажуть,  що  щирість  лише  із  сонетів,    напевне  це  просто  велика  біда.
Та  не  ти....
Ти  помічаєш  усе,  навіть  саму  маленьку  дрібничку,  що  вкладено  завжди  у  вчинки  любов,
Для  тебе  солодка  є  навіть  водичка,  бо  з  неї  черепаєш  ти  ласощі  знов...
Німі....
Не  звикли  казати  про  всі  почуття,  згораючи  знову  безжалісно  в  пеклі,
Без  сенсу  зростають  майбутні  віка,  якщо  без  коріння  зростає  це  древо....
Не  мовчиш....
Не  тремтиш....
Не  обідиш.....
ЗЛЕТИШ...
Обіймеш.....
Пригорнеш....
Вбережеш.....
БО  ТИ  Є....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834610
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.05.2019


Болотна лілія

Шумить  із  вітром  очерет,
Чудовий  хор  із  жаб,
Співають  знову  про  секрет,
Ти  ще  його  не  знав?
Яскрава  впала  тут  зоря,
Це  наша  королева,
Болотна  ліля  зросла,
Це  мов  дарунок  з  неба.
Її  відразу  віднайдеш,
Туди  веде  латаття,
Коли  в  журбі  сюди  ідеш,
Розпалюєш  багаття.
Про  що  ти  мрієш  -  розкажи,
Вона  усе  сприймає,
І  віру  в  себе  запусти  -
Ти  що  хотів?  Все  маєш!
Поглянь,  тут  жолудь  колись  впав,
І  плакав  він  ночами,
Тепер  могучим  дубом  став,
Під  ним  гуляють  пари.
А  он  листочок  на  тропі,
А  став  немов  листівка,
Дитинка  взяла  із  землі,
Для  тата  справжня  втіха.
Тут  щастя  є  і  є  любов,
Її  знайди  у  серці,
Ну  що  ж,  я  теж  серед  думок,
Колись  була  у  небі....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834608
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.05.2019


За мить….

Могутня  круча  над  ставом,
Де  верби  всі  вклонились,
Кричить  і  пугач  перед  сном,
Там  фарби  розчинились.
Стоїть  над  прірвою  дівча,
Стікають  гіркі  сльози,
На  личку  зовсім  молода,
Відчула  злі  морози.
Калина  вітами  трима,
За  плечі  цю  дівчину,
Журба  її  не  відпуска,
І  душить  щохвилини,
А  зорі  сплелись  в  колосок,
Благали  зупинитись,
Не  йди!  Замри!  Спини  свій  крок,
Не  дай  душі  розбитись!
Лихий  у  плечі  підштовхнув,
Позаду  ще  й  сміється,
Він  план  давно  уже  здобув,
Так  розпачем  нап'ється!
Ну  ось,  ще  мить,  кінець  життя,
Туман  створив  завісу,
Не  піде  серце  в  небуття  -
Примара  вийшла  з  лісу.
Стоїть  із  куряви  сім'я,
Де  чоловік  і  діти,
Їх  в  неї  просто  ще  нема,
Це  треба  зрозуміти.
"Чекай,  кохана,  я  прийду,
Ще  не  зійшлись  стежинки",
"Без  тебе,  мамо,  не  з'явлюсь"  -
Відчувся  плач  дитинки...
Пройшли  роки,  настав  той  час,
Маля  радіє  в  лоні,
З  туманом  круча  кожен  раз,
Рятують  різні  долі....



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834341
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.05.2019


Обійми мене, коханий, обійми (зниклий вірш)

Обійми  мене,  коханий,  обійми,
Ніжно-ніжно  до  сердечка  пригорни,
Посаджу  у  ньому  сонце,
Світло  щедро  розлилося,
І  троянди,  мов  садами,  розцвіли.

Заплети  мене,  коханий,  заплети,
Хочеш  коси  проти  ночі  розпусти,
Як  торкаєшся  волосся,
Проростає,  мов  колосся,
У  душі  моїй,  як  диво,  це  тепло.

Поцілуй  мене,  коханий,  поцілуй,
Час  із  Вічності,  благаю,  подаруй,  
Мов  стежинка  серед  поля,
Застелилась  наша  доля,
Ми  багатство  із  кохання  беремо.

Мою  руку,  міцно-міцно,  ти  тримай,
І  ніколи,  молю  щиро,  не  пускай,
Поспітались  наші  мрії,
Щастя  буйно,  рясно  сієм,
Ось  із  цього  розпочався  справжній  рай....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834314
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.05.2019


Уже не страшно…

Уже  не  страшно.....все  пройшло:
Жахіття,  страх  і  біль,
Тепер  на  грози  все-одно,
Коханням  їх  укрив,
Тепер  і  злива  -  не  біда,
Це  плед  для  нас  на  двох,
Поглянь,  розквітли  небеса,
Колись  тут  був  лиш  мох.
У  сліз  пропала  гіркота,
Хоч  їла  лиш  полин,
Душа  вже  більше  не  німа,
Співає  щастя  гімн,
Колись  була  я  в  кайданах,
Кричав  лиш  дикий  крук,
Кусав  вночі  до  крові  страх,
Товро  пекельних  мук,
Та  ти  до  серця  пригорнув,
Відкрив  усі  заслони,
Води  солодкої  черпнув,
Втекло  назавжди  горе.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834199
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.05.2019


Мавка (зниклий вірш)

Мавки  в  лісі  чепурились,
Серед  чудної  весни,
Ароматним  квітом  вкрились,
Плаття  ткали  із  трави,
В  соловейка  взяли  голос,
Свіжість  -  з  чистої  ріки,
Ніжність  їм  позичив  лотос,
В  охоронцях  йшли  вовки.
Мов  цариці  у  промінні,
Вийшли  мавки  в  білий  світ,
Вполювати  щире  серце,
Щоб  лишити  в  ньому  слід.
Чаклували  цілу  нічку,
Душу  чисту  віднайшли,
По  стежинках  так  тихенько,
Просочились  мені  в  двір.
Розстелила  одна  сітки,
Друга  медом  підзива,
Казки  солодко  і  ніжно,
Третя  в  сні  розповіла.
Чари  пахнуть,  мов  дурманом,
Проникають  в  кожну  суть,
Опустилися  туманом,
І  щодня  лишень  ростуть.
А  в  твоєму  серці  щастя,
Там  кохання  має  дім,
Світло-світло,  мов  з  причастя,
Бог  тут  править  геть  усім.
Ти  мене  пригорнеш  міцно,
Сила  наша  в  почуттях,
Повернулись  мавки  гірко,
Розчинились  у  лісах....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834041
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.05.2019


Подяка

Лунають  дзвони  голосні,
Крізь  стіни,  час  і  простір,
Звучать  так  глибоко  в  мені,
Хвалу  сказати  хочуть,
Подякую  Богові  за  все,
Молюся  Йому  слізно,
В  думках  добро  у  світ  іде,
Для  зла  не  буде  місця.
Ікона  чує  завжди  всіх,
Намолена  віками,
Відчує  плач,  прохання,  гріх,
Розтріскалась  з  роками,
У  ній  святе  лише  росте,
Довірила  я  долю,
До  світла  завжди  приведе,
Покроплена  водою.
Мільйони  душ,  мільйон  людей,
Свічок  згоріло  море,
Молитви  рвались  із  грудей,
Від  радості  і  в  горі,
Моя  долучиться  до  них,
У  ній  сіймейне  щастя,
За  твоє  серце  прозвучить,
Бо  ти  -  моє  багатство....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834040
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.05.2019


Натягнулись в скрипки струни

Натягнулись  в  скрипки  струни,
Ніжно  їх  торкнувся  смик,
Зруйнувались  древні  мури,
Що  ховали  справжній  лик.
Ноти  шлях  свій  відшукали,
Де  пожовкли  сторінки,
Їх  так  довго  вже  не  грали,
Час  до  неба  досягти.
Ожили  пісні  про  щастя,
Про  кохання,  про  життя,
Їх  під  стражею  тримали,
Руйнувались  крізь  віки.
Душу  ти  заклав  у  кожну,
Серце  -  стало  джерелом,
Я  без  них  тепер  не  можу,
Огорнув  ти  все  крилом.
Мов  пісок  тече  крізь  пальці,
Так  втікає  кожна  мить,
Та,  що  з  нами  була  разом,
Мов  крізь  струни  забринить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834007
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.04.2019


А я по зорям не читаю

А  я  по  зорям  не  читаю,
І  гуща  в  каві  є  проста,
Зате  майбутнє  відчуваю:  
У  ньому  ти,  у  ньому  я!
У  ньому  наші  чудо-діти,
Що  внуків  знову  привели,
Ми  будем  з  ними  молодіти,
Радіти  подиху  весни.
Букет,  як  завжди,  біля  ліжка,
Тебе  цілую  кожен  раз,
Розбуджу  зранку  ніжно-ніжно,
А  щастя  нам  примножить  час.
В  мангалі  жар,  тріщить  вугілля,
Не  раз  зустрінем  так  зорю,
Це  була  наша  спільна  мрія,
Тепер  по  долі  поруч  йду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833591
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.04.2019


Заплаканий бузок

Розбулянилась  весна,
В  квіти  все  вона  вдягла,
А  бузок  застукав  в  вікна:
"Поламають  мені  віти".
Аромат  по  всій  окрузі,
Розійшовся  і  у  лузі,
Цвіт  бажають  геть  усі,
Стогне  дерево  вночі.
Обіймав  туман  імлою,
Захищав,  як  міг,  собою,
Білу  сітку  накидав,  
Та  удень  кудись  зникав.
Хмарки  біль  немов  відчули,
Сльози  зливою  вернули,
А  гроза  -  це  в  неба  злість:
"Вдома  ви  тепер  сидіть!"
Ось  тому  дощі  гуляють,
Де  красу  цю  зневажають,  
А  вдихати  аромат,
Приходіть  в  квітучий  сад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833590
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.04.2019


Тривога….

Як  цікаво  із  нами  бавиться  час,  
Дарує  миті,  що  ніколи  не  забудеш,
Які  стають  мов  золото  для  нас,
І  тягарем,  бо  знов  уже  не  буде.
Коли  вогонь  палає  у  твоїх  очах,
І  у  світі  нічого  більш  не  існує,
І  твій  телефон  застиг  у  руках,
Бо  мила  напише,  бо  мила  цілує...
І  знов  телефон,  та  у  ньому  ютуб,
Я  є  біля  тебе  та  наче  вже  й  збоку,
Чи  я  ще  потрібна  чи  є  ще  вогонь,
Цей  страх  викликає  велику  тривогу.
І  ніби  обіймеш  і  в  душу  заглянеш,
Та  наче  за  межі  попала  тепер,
І  серце  не  так  вже  твоє  калатає,
Неначе  блукає  посеред  печер.
Записки  в  обіді  з  азартом  читав,
Додому  приносиш  вже  не  розгорнувши,
Про  що  ти  в  задумі,  чи  я  не  така?
Душа  розірвалась:  чи  добре  все  було...
Мовчати?  Спитати?  Що  сталось,  скажи?
Так  хочу,  щоб  щастя  зосталось  із  нами,
Щоб  знову  до  ранку  в  розмові  були,
Кохання  до  тебе  щомиті  зростало.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829642
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2019


Якби було на Олімпі місце….

Якби  було  на  Олімпі  місце,
То  на  ньому  б  правив  ти,
Споглядав  би  десь-там  з  неба,
Бачив  все  би  з  висоти.
Пасували  б  білі  шати,
Золотий  важкий  вінок,
І  убогих  утішати,
Зміг  би  десь  серед  зірок.
Чув  би,  точно,  кожне  серце,
Кожну  думку  і  печаль,
Справидливість  тобі  треба,
Не  потерпиш  ти  обман,
І  спускався  би  до  винних,
Назаказвши  по  ділам,
Душу  ніжну,  сиротинну,
Не  давав  розбити  в  крах.
Зла  на  світі  так  багато,
Дуже  мало  чистоти,
У  буденності  пропав  би,
Та  мене  почув  би  ти.
Я  б  гукала  серед  ночі,
Я  б  гукала  серед  дня,
Сльози  лилися  б  дівочі,
Хоч  ти  там,  а  я  твоя.
Ти  б  не  зміг  зробити  й  кроку,
Бо  мене  порвав  би  біль,
Якби  зник  в  тумані  знову,
Я  б  лишилась  серед  злив.
На  Олімпі  чи  без  нього,
Та  доріжка  в  нас  одна,
Білих  шат  тобі  не  треба,
Щоб  творити  чудеса.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829494
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.03.2019


Скажи, а ми купимо крісло-качалку?

Скажи,  а  ми  купимо  крісло-качалку?
Щоб  під  зливу  гойдатися  біля  каміну,
Я  буду  шкарпетки  тепленькі  вязати,
А  потім  так  гордо  на  тебе  надІну.
Ти  будеш  віршами  мене  розважати,
Вже  їх  не  згадаю,  неначе  нові,
І  так  емоційно,  яскраво  читати,
А  я  дивуватись:  невже  це  мої?
Ти  завжди  цікаво  усе  зображаєш,
З  тобою  злітаю  на  хвилях  весни,
Коли  засинаЄш  тебе  цілувати,
Так  добре,  так  любо,  так  мило  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829117
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.03.2019


Кришталеві туфельки

Скоро,  скоро,  скоро  бал,
Його  вже  зачекалась,
Там  зустріч  буде  гарна  в  нас,
То  ж  в  туфельки  взувалась.
Кришталь  на  ніжках  вигравав,
Майстерно  одягнула,
Десь  там  мене  ти  вже  чекав,
А  я  ще  вдома  була.
Біжу  по  вулиці,  біжу,
Зашпорталась  і  впала,
Розбирала  туфельку  одну,
СтупнІ  понатирала,
Не  гнеться  туфелька  із  скла,
Так  боляче  стояти,
Невже  це  казочка  була,
Ну  що  ж  було  чекати.
В  пилюці  плаття  і  лице,
Сиджу  серед  асфальту,
І  музика  десь  там  гуде,
Душа  немов  з  базальту.
Текли  сльозинки  по  щокам,
Принцесою  не  стала,
Розбились  плани  просто  в  хлам,
Я  вечір  так  чекала:
Спущусь  по  сходам,скажеш  "Ах",
А  я  тобі  вклонюся,
Ти  мій  король  на  все  життя,
Тобі  завжди  корюся,
Натомість  туфлі  підвели,
Це  все  не  по  сюжету,
Хіба  була  така  у  сні?  
Не  буде  вже  й  бенкету.
Та  чую  сміх,  це  ти  стоїш,
В  руках  прості  балетки,
"Я  точно  знав  -  недобіжиш,
Моя  ти  королева"
І  сльозки  ніжно  витирав,
І  сипались  цілунки,
На  руки  сильні  міцно  взяв,
Чудові  ці  стосунки.
Тобі  сюрпризи  роблю  я,
А  ти  мене  вже  знаєш,
Що  десь  провалюся  не  раз,
За  це  мене  й  кохаєш....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829109
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.03.2019


На зламі часу і епох…

Вечеря...свічечки  горять,
На  двОрі  знов  весна,
Хрущі  під  зорями  гудять,
Це  завжди  дивина,
Духмяні  ночі  запашні,
Ми  мріємо  в  обіймах,
У  мене  думи  є  чудні,
От  зараз  ми  на  сіні...
Хатинка  біленька  у  нас,
Минуле  це  сторіччя,
Назад  пірнули  ми  у  час,
Здивоване  обличчя,
Та  все  ж  цікаво,  що  було  б,
Якби  були  сімєю,
Коли  нічого  не  було,
Лиш  я  була  твоєю.
У  нас  великий  чудний  сад,
Де  квітнуть  абрикоси,
І  тин,  де  глечики  стирчать,
Літають  там  і  оси,
Напевне  мали  б  баранців,
І  з  шерсті  одяг  ткали,
І  було  б  чути  десь  корів,
Коли  додому  гнали,
А  я  була  би  гончарем,
Із  глини  щось  творила,
А  ти  управний  із  конем,
Неначе  маєш  крила,
Повагу  мав  би  у  селі,
Був  нашим  отаманом,
І  рано-вранці  на  зорі,
Проходився  б  лиманом.
А  дітки  купкою  біжать,
Коли  ішов  би  з  посту,
І  свічки  тихо  мерехтять,  
По  часу  на  пів  шосту,
За  день  стомились  ми  удвох,
Мене  береш  на  руки,
На  зламі  часу  і  епох,
Цілуєш  ніжно  губи....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829001
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.03.2019


Баба Яга

А  стежинки  у  гаю  заплелися  у  косу,
Довго  ними  я  блукала,  на  хатиночку  попала,
Вся  вже  мохом  поросла  і  прогнивша  і  ній  стіна,
Дах  покритий  очеретом,  наче  просто  із  намету.
В  двері  стукала  легенько  і  відкрила  помаленьку,
Заскрипіли,  наче  в  казці,  може  я  тепер  у  пастці?
Захопили  павуки,  і  у  кокон  затягли,
Серед  хати  посадили,  в  чому  справа?  В  чому  діло?
Раптом  просто  із  кімнати,  кіт  виходить  весь  кудлатий,
А  за  ним  баба  Яга,  посивівша  вже  така.
-Відпусти,  кажу,  стара!  А  то  буде  вам  біда!
І  не  думай  ти  бабуся,  що  тебе  я  забоюся!
-  Що  ти,  що  ти,  не  кричи,  чаю  хочеш?  То  ж  бери!
-  Задурманити  лиш  хочеш,  як  туман  посед  ночі?
І  розплакалась  старенька,  наче  дівчинка  маленька.
-Так  зі  мною  все  життя.  Звідки  взялась  маячня?
Завжди  всі  мене  цурались,  і  самотньою  зосталась,
Хтось  пустив  огидні  слухи,  що  зі  мною  дружать  духи,
Що  збираю  мухомори,  щоб  чіпалися  хвороби,
А  я  їх  усіх  збирала,  щоб  дитинка  не  пропала,
Щоб  обходили  звірята,  бо  вони  усі  малята.
Ранених  я  лікувала,  всі  кричали,  що  з'їдала,
Вмію  я  варити  трави,  але  ж  то  не  темні  справи.
Час  спливав,  а  я  одна,  і  не  любить  ні  душа,
Я  в  село  тоді  пішла,  паляницю  всім  спекла,
Та  почався  просто  бунт  і  мене  в  куток  женуть.
А  зникали  з  села  речі,  бо  зліпила  я  малечу,
Взяла  в  когось  лиш  хустину  і  стареньку  одежину,
Щоб  зробити  манекен,  з  ним  говорю  цілий  день,
А  ти  в  коконі  сидиш,  бо  як  знімлю,  то  збіжиш,
А  з  ким  маю  чай  попити?  Про  життя  поговорити?
Так  під  свічечку  маленьку,  ніч  проплакала  старенька,
Світле  було  її  серце,  лиш  у  бруді  все  люстерце.
Хтось  обмовив,  от  біда  і  за  многії  літа,
Вся  брехня,мов  кислотою,  проїдала  її  долю.
Пригорнула  я  Ягу  і  тепер  не  раз  прийду,
Світлий  стане  її  дім,  правда  занапує  в  нім,
Приведу  сюди  людей,  насаджу  в  саду  лілей,
І  тепер  дітей  приводять,  вона  в  лісі  з  ними  бродить,
То  ж  не  слухайте  обмови,  шлях  шукайте  чистий,  новий,
Бо  страждають  в  самоті,  люди  добрі  і  прості.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828979
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.03.2019


Наречена….

Світає.....нічка  штори  відкриває,
А  весна-красуня  сади  перевдягає,
Розпускають  диво-коси,  у  куточку  абрикоси,
Вишня  щічки  підставляє,  з  нею  яблуня  чекає,
Одягють  білі  квіти,  щоб  коханнячко  зустріти,
Сніжні,  ніжні  їхні  шати,  побіліло  біля  хати,
Наче  чудо-наречені  любовались  всі  веселі.
А  за  тином  мальви  плачуть,  сум  берези  вони  бачать,
Пелюстків  їй  не  дісталось,  у  зеленому  зосталась.
Поруч  ріс  могутній  дуб,  ніжно  листям  пригорнув:
"На  зважай,  прошу,  на  вишні,  всі  прикраси  тобі  лишні,
Вони  ще  шукають  долю,  вічно  буду  я  з  тобою".  
Мальвам  дуб  вклонився  мило,  цвіт  вони  віддали  щиро,  
Вітер  все  забрав  вночі  і  прикрасив  гілля  всі.
Одягла  вона  сережки,  наче  виплелись  мережки,
І  до  дуба  притулилась,  за  кохання  помолилась.
Соком  плаче  вже  від  щастя,  навіки  сплелись  запястя....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828762
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2019


86400 секунд…

86400  секунд....
Щодня  нам  щедрі  небеса  дарують  подарунок,
У  цифрах  цих  є  вся  краса,  бо  в  них  є  порятунок.
Як  їх  потратити,  на  що,  чи  з  користю  прожити,
Чи  змарнувати  геть  усе  і  час  розпорошити.
Усе  вирішуємо  ми,  як  тратити  багатство,
Чи  поділитися  з  людьми,  чи  згити  у  захланстві.
Увагу  близьким  і  любов  чи  холод  і  турботи,
А  може  щастя  в  чудесах  чи  лінощі  молоти,
В  коханні  танути  завжди  чи  душу  забруднити,
В  обіймах  поруч  тихо  йти,  чи  вовком  вічно  вити,
Світанок  всіяти  добром,  чи  з  лайки  все  почати,
Сімю  притиснути  крилом,  чи  вічно  щось  брехати.
Секунди  ці  лиш  раз  дають,  нема  їх  на  повторі,
Яка  у  них  є  твоя  суть:  красива  чи  потвори,
І  їх  в  запас  не  зберегти,  обмежені  лімітом,
Радій  життю  і  даруй  тепло,  для  дива  стань  магнітом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828746
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2019


Вітражі

Щодня  чудові  вітражі,
Із  скелець  ми  складаєм,
У  них  радіють  промінці,
В  них  доля  оживає,
Разом  залили  кольори,  
Сіяють  щастям  барви,
Немає  місця  для  нудьги,
Почнемо  ми  із  кави.
Для  неї  чорний  колір  є,
На  ранок  відведемо,
І  більш  ніде  він  не  вспливе,
Бо  далі  колір  неба,
У  синіх  стало  все  тонах,
Це  річки  розтеклися,
Колись  це  було  все  у  снах,
Ти  ними  поділився.
Зелений  сплівся  у  вінок,
Із  білими  хмарками,
Буяє  ним  і  кожен  крок,
Заквітчаний  стежками.
А  жовтий  сонечко  дало,
Сховався  він  у  сіні,
В  пшеницю  швидко  утекло,
Освітлив  нам  всі  тіні.
З  душі  тягнули  ми  нитки,
Із  них  ми  серце  ткали,
Червоний  завжди  берегли,
У  серединку  вклали.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828714
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.03.2019


Чи ти колись, скажи, мені пробачиш?

Чи  ти  колись,  скажи,  мені  пробачиш?
За  посмішкою,  бачу,  що  кусає  біль,
Змінити  щось  не  взмозі  я,  одначе,
У  мені  дико  завиває  звір.
Чи  ти  колись  думки  свої  відпустиш?
Приходять  маревом  тобі  у  сні,
Я  знаю,ти  їх  завжди  душиш,
Та  все  ж  вони  застрягли  у  тобі.
Чи  ти  колись,  скажи,    цей  день  забудеш?
Немов  його  забув  і  календар,
Чи  в  душу  вічне  сонце  впустиш?
За  щастя  я  життя  віддам.
Тебе  я  ранити  ніколи  не  хотіла,
Я  ненавмисно,  наче  це  й  не  я,
У  Господа  лиш  захисту  просила,
Та  все  ж  образу  принесла  у  життя.
Всю  душу  вже  склювали  чорні  круки,
Вони  розпечене  поставили  тавро,
До  скону  прирекли  на  муки,
Де  серце  -  зломане  ребро.
Сама  собі  уже  я  не  пробачу,
Хоч  сповідь  прозвучала  вже  не  раз,
Твій  сум  я  знаю,  тому  гірко  плачу,
Хіба  загладить,  може  трошки  час?
Пробач  мені.....повір,  тебе  кохаю,
І  завжди  буду  вірна  лиш  тобі,
Стіною  стану,  бо  оберігаю,
Всі  почуття,  де  я  і  ти....




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828666
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.03.2019


Альфа

Мужчиною  бути,  насправді,  так  важко,
У  статусі  "Альфа"  з  могутнім  клеймом,
Сталеву  на  себе  вдягає  лиш  маску,
Насправді  з  прекрасним  і  добрим  нутром.
Він  перший,  він  мудрий,  він  наче  з  граніту,
Повагу  тримає,  у  когось  є  страх,
Та  заздість  кусає,  неначе  москіти,
Всіх  тих  хто  чекає  поразку  в  кущах.
Неначе  койоти,  під  місяць  чатують,
Прогнивші  їх  душі,  що  в  пеклі  живуть,
Так  підло  навколо,  хоч  збоку  воркують,
Шакали  у  лева  завжди  програють.
Під  гнилью  є  гниль,під  щастям  є  крила,
Уродство,  де  заздрість,  там  вічна  печаль,
Зірвати  би  шкуру  до  нитки  із  звіра,
Та  ти  є  людина,  калік  завжди  жаль.
Не  стійте,  гієни,  не  буде  вам  свята,
Його  обладунки  тримає  любов,
Молитви  за  нього  так  щиро  лунають,
Бо  жінка  для  нього  міцніша  за  бронь.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828404
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.03.2019


За гранями, де світяться зорі

Там,  за  гранями,  де  світяться  зорі,
Де  сонно  кружляють  комети,
Так  тихо,спокійно,  іде  все  поволі,
І  мовчки  зависли  планети.
Від  краю  до  краю  Чумацьким  Шляхом,
По  вічності  Всесвіт  гуляє,
Пірнає  в  туманність,  неначе  веслом,
І  холодном  владу  скріпляє.
Без  серця  цей  космос,  немає  душі,
Лиш  вакуум,  що  все  поглинає,
І  сонце  не  світить,  немов  уночі,
У  кризі  так  гірко  страждає.
Гукає  із  криком  мене  Альбіон,
Від  нього,  мов  льодом  покрилась,
Мене  пригорнув  ти:  "Кохана  -  це  сон",
В  обіймах  я  ніжно  топилась.
У  нас  інший  світ,  там  править  тепло,
Кохання  у  ньому  цариця,
І  щастя  панує,  із  дива  стебло,
Посіяла  чудо-сестриця.
Ти  наче  мій  ангел,орбіта  моя,
Що  жаром  крізь  бурі  проводить,
Немов  серед  шуму  є  спів  солов'я,
Що  ласкою  біди  знешкодить.
Покликила  місяць,  в  долоні  твої,
Хай  Всесвіту  очі  розкриє,
Що  всі  там  планети  живі,  не  німі,
Хай  промені  рясні  посіє.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828279
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.03.2019


Маячок

Із  порту  так  гордо  у  сонячний  день,
Біленький  кораблик  під  море  пісень,
У  простір  виходив,  вітрила  розправив,
З  дитинста  про  хвилі  ночами  він  марив.
Виводив  на  щоглі  старанно  імя,
Я  "Сокіл"-  промовив  -  "Я  вільне  дитя",
Крутив  так  задорно  чудове  кермо,
Куди  будем  плисти?  Хі-хі,  все-одно.
Дельфіни  навколо  на  швидкість  гасали,
Вузли  мимоволі  вітри  додавали,
Проміння  стелило  яскраву  доріжку,
Із  порту  у  порт  він  заходив  успішно.  
Та  буря  зіграла  із  ним  у  забаву,
Хотіла,злодійка,  вчини  розправу,
І  гнало  на  скали,  на  рифи  бортом,
Дощем  заливало,  тягнуло  на  дно.
Туман,  наче  в  парі,  із  громом  танцює,
І  море  аж  стогне,  стихія  воює,
Стомився  від  бою  побитий  кораблик,
Так  мріяв  ночами  про  затишну  гавань.
Дрейфує,  так  темно,  неначе  в  пустелі,
Розлила  пророда  свої  акварелі,
Та  промінь  яскравий  пробив  цю  стіну,
Так  це  маячок!  До  тебе  пливу!
По  світлу,  поволі,  і  наче  в  тривозі,
Із  чайками  тихо  підплив  у  облозі,
За  берегом  бухта,  що  бачив  у  снах,
Тут  тихо,  безпечно,  лиш  рай  в  парусах,
Тут  щастя  витає,  живе  на  кормі,
Невзгоди  лишились  десь  там  в  далині.
Ласкаво  всміхався  завжди  маячок,
У  відповідь  в  небо  здіймався  гудок,
Від  шторму  тримає  завжди  оборону,
І  буде  світити  тобі  аж  до  скону....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828003
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.03.2019


Його чекала лебедиця…. .

Туман  над  озером  стелився,
Зіткав  він  білу  пелену,
У  ньому  сніжна  лебедиця,
Пером  стелила  мілину.
Із  крил  поволі  діставала,
Гніздечко  мяко  обвила,
Коли  повернеться  коханий,
Побачить  вдома  чудеса.
Латаття  квітчасте  зібрала,
Доріжку  в  казку  провела,
Там  світлячки  вже  зачекались,
Чекала  лебедя  й  вона.
Навколо  тиша  панувала,
Лиш  линув  вгору  її  клич,
Усім  серця  порозривались,
Заплакав  навіть  грізний  сич.
Лилися  сльози  від  зажури,
Без  милого  усе  не  те,
А  вітер  наче  тягне  струни,
Чекай,  ще  трішки,  він  прийде.
Вже  зорі  у  воді  відбились,
І  місяць  в  дзеркалі  мовчав,
Стомилась  вдаль  тягнутись  шия,
А  час  неначе  весь  пропав.
Із  листя  явір  робить  штори,
На  берег  гілля  опустив,
Вклонялись  вже  могутні  гори,
Почула  крила  -  прилетів....
Осяяв  озеро  собою,
У  щасті  тішиться  і  ліс,
Кохання  ніжиться  весною,
Його  старанно  в  дзьобі  ніс....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827966
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.03.2019


Заплакали сурми

Тривожно  у  небі,  немов  у  зажурі,
Заплакали  сурми,  важкі  і  похмурі,
За  ними  ангели  без  сил  і  завзяття,
Неначе,  бідненькі  відчули  розп'яття.
Поламані  крила,  розірване  пір'я,
А  їх  ореон  чорнів,  мов  від  зілля,
Безбарвні  ці  очі  тонули  в  сльозах,
А  кроки  в  майбутнє  заковував  страх.
Не  можуть  злетіти,  бо  груди  каміння,
Усі  почавили  останні  зусилля,
І  хтось  уже  чахнув,  а  хтось  лиш  марнів,
Прийняли  на  себе  людський  дикий  гнів.
"Не  можу,  я  Боже"  -  жалівся  один,
Дивитись  як  люди  не  цінять  тих  днів,
Те  тіло,  ту  долю,  що  Ти  їм  даєш,
Вони  лиш  чекають  ману  із  небес.
"Ну  добре,  раз  так,  хай  буде  урок,
Щоб  вмить  оцінили  наступний  вже  крок,
Їх  будем  повчати,  допоки  добро,
Розкриє  всі  чари,  як  було  давно"
Спустились  ангели  по  світу  пішли,
Пізнання  до  щастя  почнеться  з  журби,
Жорстокі  уроки,  а  потім  дива,
Хтось  світло  пізнає,  а  в  когось  біда.
Одному  ангелик  лиш  очі  закрив,
У  вічную  темінь  за  руку  завів,
А  потім  проміння  на  нього  спустив,
Напевне  уперше  так  сонцю  радів.
А  іншому  з  ліжка  піднятись  не  дали,
Всі  рухи  в  кайданах  так  міцно  тримали,
А  потім  пустили  -  скакав  по  підлозі,
Чому  ж  ти  лінився,  мов  гнив  у  берлозі?
А  ще  почуття,  що  люди  забули,
Найбільше  за  ними  розплакались  сурми,
На  мить  уяви,  що  людини  не  стало,
І  ти  розумієш,  що  доля  пропала.
Не  плач,  не  журися,  поглянь  ви  є  разом,
Смакуйте,  радійте,  не  скорені  часом,
Обійми  розкрийте,  цілуйте  у  скроні,
І  ніжно  тримайте  кохані  долоні.
Коли  ви  є  поруч  -  радіють  амури,
Розбиті  до  крихти  небажані  мури,
І  ключик  від  щастя  у  твоїх  руках,
Господь  все  для  цього  у  серце  поклав.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827759
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2019


Колись, коханий, я постарію…. .

Колись,  коханий,  я  постарію,
Волосся  сиве  вітер  розвіє,
Зморшки,  по-трошки,  прийматиме  тіло,
Крізь  сльози  погляну  на  тебе  несміло.
Пробач,  мій  коханий,  я  зовні  не  та,
Пробігли  так  швидко  чудові  літа,
Та  очі  прозорі,  у  них  завжди  ти,
Немає  тут  місця  для  болю,  журби.
Тримаєш  за  руку,  у  ній  є  тепло,
Кохання  із  нами  весь  шлях  наш  пройшло,
Мене  пригортаєш:  "Маленька  моя",
Хоч  я  вже  старенька,  та  завжди  твоя.
Ми  сядемо  вкупці,  включаєм  камін,
І  спогади  з  фото  всміхаються  з  стін,
Щаслива  я  досі,  вклонюся  за  все
Ти  завжди  цілуєш,  як  кажу  я  це

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827283
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.03.2019


За спиною у сильного чоловіка є молитва

За  спиною  у  сильного  чоловіка  завжди  молитва  жінки!
Ні,  не  спорт-зал,  чи  сейф  із  грішми,  а  сила  кожного  слова,  що  лине  із  серця  людини,  що  кохає,  вверх  -  прямо  до  серця  Господа.  Його  сила  проростає  із  кожної  сльозинки,  що  злітає  із  вій  і  перетворюється  у  міцну  броню  від  усього  лихого.  У  одній  цій  крапельці  збираються  всі  почуття,  якими  жевріє  душа  тієї,  що  чекає,  тієї,  що  вірить,  тієї,  що  завжди  підтримає.....
За  спиною  у  щасливого  чоловіка  завжди  є  молитва  жінки...жінки,  яка,  разом  із  сімєю  є  його  фортецею.  Там,  де  він  завжди,неначе  із  колодязя  із  живою  водою,  може  черпати  енергію....  навіть,  якщо  весь  світ  скаже:  ти  не  правий  -  вдома  завжди  буде  підтримка!  
За  спиною  у  мого  чоловіка  також  є  молитва!  Моя  молитва!  І  моя  душа,  яка  належить  йому!  За  спиною  у  мого  чоловіка  є  молитви  дітей,  які  я  чую,  як  біжать  із  їхніх  вуст,  таких  щирих,милих,відкритих....  за  спиною  у  мого  чоловіка  є  молитва.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824440
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.02.2019


Нитками сіро-жовтими

Нитками  сіро-жовтими  я  долю  вишиваю,
Майбутнє  наше  радісне  у  неї  заплітаю,
Узорами,  мереживом  під  ноги  застелю,
Ступай  туди,  мій  миленький,  з  тобою  поруч  йду.
Клубочками  покотяться  шовкові  мрії,  сни,
В  картинки  перетворяться  сліди,  де  ми  були,
І  зорі  нам  вклоняються,  заводять  хоровод,
Вони  блищать,  мов  зарево,  від  щастя  ніжних  нот.
Із  нами  розквітає  кохання  у  сади,
У  ньому  соковиті  утворяться  плоди,
Їх  Всесвіт  пригортає,  шанує  тихо  час,
Живемо  почуттями,  радіє  світ  за  нас(heart)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824433
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.02.2019


У птахів позичу пір'я…

У  птахів  позичу  пір'я,
Тихо  в  нього  загорнусь,
Наче  магія  чи  зілля,
У  голубку  обернусь.
Полечу  високо  в  небо,
Вітер  вкаже  вірний  шлях
І  прислухаюсь  до  серця,
Подолаю  простір,  час.
Проведу  тебе  в  дорозі,
Ти  мене,  прошу,  відчуй,
Відведу  морози,  грози,
Погляд  свій  лиш  подаруй.
Бачиш  горличка  в  тривозі?
В  ній  впізнаєш  ти  мене,
Приземлилась  на  порозі,
Так  чекаю  я  тебе....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824225
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.02.2019


Не болить душа зі сталі

Не  болить  душа  зі  сталі,
Серце  з  дерева  пусте,
Нема  місця  для  печалі,
І  нічого  не  пече.
Не  течуть  з  граніту  сльози,
Замість  крові  стане  ртуть,
Не  замерзне  на  морозі,
З  моноліту  тверда  суть.
Скажеш  так  у  світі  легше,
Як  немає  почуттів?
Тоді  вже  людина  мертва,
Як  немає  ніжних  крил.
Щастя  стукає  у  двері,
Ти  не  чуєш,  бо  глухий?
Ти  не  статуя  зі  скелі,
Час  для  радості  і  змін.
Сонце  промені  пускає,
Їх  тепло,  прошу,  відчуй,
Рани  зливи  омивають,
Спів  пташиний  ти  почуй.
Є  краса  у  світі,  й  щастя,  
Світло  після  темних  днів,
Відчиняй  заслонки  пастки,
Ти  ж  кохати  так  хотів.
Довіряй  своїй  ти  долі,
Після  терена  є  рай,
Усміхнися  мимоволі,
Ти  готовий?  Починай!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824209
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.02.2019


Дарунок

А  Всесвіт  дав  мені  дарунок  -
Маленький  ключик  без  замка,
Я  загорнула  цей  пакунок,
Навіщо  він?  От  дивина.
Лежав  він  схований  роками,
Уже  десь  навіть  поржавів,
Забула,  скорена  літами,
Що  Всесвіт  щось  таки  хотів.
Зустрілись  ми,  немов  у  казці,
Так  розквітали  день  за  днем,
Чомусь  в  коморі,  в  темній  шафці,
Засяяв  ключик,  мов  вогнем.
Його  дістала,  здивувалась,
Ти  скриньку  вогняну  приніс,
Тобі  від  неба  ця  попалась,
Була  у  тебе  море  літ.
Вогонь  з  вогнем  вмить  поєднались,
Розкрилась  загадка  оця,
Там  щастячко  від  всіх  ховалось,
Це  нам  дарунок  від  Творця.
Хто  ключик  має  -  зберігайте,
В  болото,  прошу,  не  топчіть,
На  щось  земне  теж  не  міняйте,
Його  для  долі  залишіть.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824131
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2019


Не відмовляйтесь від нас…. .

Щастя:
Ну  все,  я  до  людей  не  піду,
Вони  лиш  впускають  до  хати  біду,
Її  помічають,  над  нею  ридають,
А  я?  Мене  мов  нема  -  не  помічають.

Кохання:  
Я  також  не  хочу  у  серце  пірнати,
Мене  мало  хто  навчивсь  цінувати,
Ненавидять  більше,  кричать:  все  не  так,
А  що  ви  зробити,  щоб  йти  поруч  шлях?

Радість:  
Я  їх  так  благала,  щоб  вчились  всміхатись,
На  сонце  дивились  і  вчились  літати,
Та  стали  душею  уроди  й  каліки,
Не  вміють  від  митей  шукати  вже  втіхи.

Мрії:  
А  з  мене  зробили  якусь  вже  скарничку,
Мене  розміняли  неначе  дрібничку,
У  мені  ж  є  щастя,  кохання  є  теж,
Мене  ж  на  монети  обмінюють  все  ж....

Молитва:  
Я  чуюю  серденько,  що  кличе  так  нас,
Здається  для  вас  наступив  уже  час,
Там  стільки  надії  і  щирість  витає,
Душа  там  відкрита,  вона  вас  вітає.
Летіть,  мої  милі,  і  в  долю  вселіться,
Ох,  там  їх  двоє  -  навіки  лишіться,
Від  них  не  відходьте,  бо  цінять  завжди,
Я  їх  відчуваю....кохають  вони.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823784
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.02.2019


Час…. дорога…. .

Час.....
Як  довго  тягнуться  години,  коли  тебе  немає.  Неначе  вічність  оселилась  у  кожній  секунді  і  ніяк  не  хоче  розчинитись  у  просторі,  якій  має  належати  нам....  чекаю  звуку  ключів  за  дверима,  що  є  більшим  святом,  ніж  різдвяні  дзвоники,  які  символізують,  що  чудеса  уже  в  оселі....
Дорога....
За  вікном  у  тебе  минають  дерева,  поля...такі  безкрайні....роздільна  полоса  неначе  бавиться  з  тобою,  змагаючись  із  автомобілем  хто  скорше  прибуде  додому....  змінюються  краєвиди,  а  ти  все  чекаєш  знайомий  двір  та  будинок....кілометри  зїдають  відстань  між  нами  і  твоє  серце  чути  все  ближче  і  ближче.....
Дім.....
Чекають  тебе  вдома  діти  і  я.....твоя  кохана  квіточка....засумували  за  тобою  вже  й  стіни,  які  звикли  до  твого  голосу,  до  сміху,  до  тепла....  ялинка,що  радіє  кожного  разу,  коли  ти  заходиш  до  кімнати.....на  столі  стоїть  вазоночок,  що  наче  знає,  що  тебе  часто  вдома  нема,  тому  що  звик  до  відряджень,  але  все  одно  хоче  бачити,  як  ти  снідаєш  біля  нього....дім  оживає,  наповнюється  ароматами  їжі,  парфумів....
Очікування.....
Вдивляєшся  у  вікно  у  роздумах:  як  мій  коханий,  де  він....намагаєшся  уявити  картинки,сюжети:  як  мій  миленький  сидить  за  кермом,  що  бачить,  думає,  відчуває,як  зупиняється  покурити,  випити  каву  і  я  так  хочу  доторкнутись  крізь  простір  до  тебе,  щоб  розділити  миті  твого  життя,  які  я  не  бачу.....  
Серце....
А  серце  вистукує  неначе  слова:  скоро  приїде,  скоро  буде  вдома....я  кохаю,  я  чекаю,  я  живу  моїм  ріднесеньким  чоловіченьком....ще  трішечки  і  він  буде....ще  трішечки  і  приїде  і  пригорне  і  знову  відчую  себе  блажено  у  його  чудових  долонях...під  захистом  у  піклуванні....
Хвилювання....
Чи  він  заскучив?  Чи  так  само  хоче  вже  бачити  мене?  Що  вдягнути?  Як  смачно  нагодувати?
Чи  дати  відпочити,  чи  говорити  і  говорити,  бо  давно  не  бачила....а  чи  знести  в  дверях  чи  ніжно  обійняти?чи..що...як....коли.....і  стільки  питань,  що  не  можуть  собі  знайти  спокою....
Кохання.....
Це  сенс  нашого  з  тобою  існування....ми  його  з  тобою  відчути  одне  у  одному  і  відчуваємо  навіть  на  відстані....таке  пянке,  солодке,  ніжне,  таке  міцне,  таке  нам  важливе,  потрібне  і  вірне....наше  кохання....що  наче  наше  виплекане  дитятко,  яке  ми  ростимо  з  великою  ніжністю  і  турботою.....
Зустріч......  
Як  хочеться  чим  поскопше  тебе  обійняти,  тому  що  ти  тут....приїхав!!!!!!!!
Кохаю  тебе......чекаю  тебе.....
Як  і  люблять  тебе  дітки  і  наш  дім...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823779
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.02.2019


Є люди, наче снігурі….

Накрила  світ  весь  пелена,
Холодна  біла  ця  зима,
У  лід  усе  лиш  закувала,
Неначе  тишу  зазивала.
Дерева  змерзли  і  кущі,
Звірята  трусяться  усі,
Земля  ж  неначе  крижана,
З  морозом  бореться  весна.
Лише  веселі  снігурі,
Яскраві,  гарні,  мов  у  сні,
Розводять  знову  балаган,
Від  них  лунає  шум  і  гам.
Із  двору  в  двір  вони  літають,
Мов  навіжені  ще  гасають,
Зима  для  них  неначе  рай,
У  них  завзяття  позичай.
Є  люди  різні  і  чудні,
Душою  мертві  і  німі,
А  є  такі,  мов  снігурі,
Що  в  радості  живуть  завжди.
І  хай  на  дворі  буревій,
Ти  їх  знайдеш  посерд  мрій,
І  хмари  серцем  розженуть,
Бо  кожен  день  свій  бережуть....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823528
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.01.2019


Коли мене не стане…. .

У  день,  коли  мене  не  стане,
Ти  вишню  гарну  посади,
І  забуяю  я  з  садами,
Лише  до  квіту  приходи.
Мої  пелюсточки  підіймеш,
І  гілки  в  хату  занесеш,
Я  дім  наповню  ароматом,
Як  ти  наповнюєш  мене.
Прийду  до  тебе  я  у  хмарках,
Лишень  у  небо  подивись,
А  може  ще  маленьким  птахом,
Я  буду  поруч  -  озернись.
Не  раз  я  спущусь  у  краплинках,
По  склі,  цілуючи  тебе,
І  викладу,  мов  з  намистинок,
Сердечко,  що  лишень  твоє.
У  день,  коли  мене  не  стане,
Мої  записки  всі  спали,
Щоб  не  ставали  тягарями,
По  річці  тихо  розпусти,
А  я  із  вітром  повернуся,
І  в  мить  під  курточку  нирну,
І  ще  не  раз  так  притулюся,
А  все  тому,  що  так  люблю....
У  день,  коли  мене  не  стане,
Прошу,  у  тиші  не  сиди,
Прийди,  побудь  із  дітлахами,
Бо  їм  потрібен  саме  ти.
Згадай  мене  в  важку  хвилину,
Всі  миті  щастя,  що  на  двох,
Ми  розділяєм  щиро-щиро,
І  це  позбавить  від  тривог.
Згадай  мене,  як  буде  сумно,
Відчуєш  ти  усе  тепло,
Кохаю  я  тебе  безумно,
Так  є  і  буде  все  одно.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823254
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2019


А в хаті пустота…. .

Ну  от  приходить  ранок,
А  в  хаті  пустота,
Є  фото  на  стіні,
Та  вас  усіх  нема,
Так  тихо,  аж  до  крику,
Вертайтеся  усі,
Допоки  не  здуріла,  
В  домашній  пустоті.
Парує  тепла  кава,
Зварила  знов  на  двох,
Та  на  балкон  не  йду  я,
Хоч  зранку  це  закон,
Не  так  смакує  добре,
Як  завжди  цей  напій,
З  тобою  лиш  наповниться,
Неначе  чашка  мрій.
І  ось  стоїть  сніданок,
В  самотності  сиджу,
Холодний  цей  мій  ранок,
Думками  вас  прижму.
Без  вас,  мої  ріднесенькі,
Я  точно  вже  не  та,
Чекаю,  до  повернення,
Бо  з  вами  лиш  жива
(Моїй  чудовій  сімї!!!!!Чекаю  чоловіка  з  відрядження,  а  діти  хворенькі  у  батьків,  а  я  встаю  о  6й  ранку  на  роботу  і  нікого  вдома  нема(((((

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823206
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2019


Неначе річечка…. .

А  час  пливе  так  швидко,неначе  бурна  річечка,
Із  джерельця  звивається,  немов  барвиста  стрічечка,
Комусь  жнива  полиє,  комусь  немов  посуха,
Для  когось  водоспад,  для  когось  лиш  розпука.
Хтось  в  течію  заходить,  хтось  валить  береги,
А  хтось  для  моря  чистого  позводить  всі  струмки,
Хтось  тоне,  бо  не  бореться,  для  когось  чудний  сплав,
У  когось  жовті  лілії  покриють  цілий  став.
Біжать  секунди  лічені  крізь  пальчики  людей,
І  чим  вони  наповнені  залежить  від  ідей,
У  когось  гроші  правять,  у  когось  з  серця  клич,
І  долю  свою  стравлююсь,  немає  в  них  облич.
А  ти  мої  краплиночки  наповнюєш  теплом,
Кохання  проростає  посадженим  зерном,
У  мене  повні  вінця  із  радості  і  мрій,
Ти  океан  породжуєш,  буяє  щастя  -  сій!
І  як    поверне  річечка  залежить  лиш  від  вас,
З  тобою  вся  доріженька,  немов  прекрасний  вальс,
Ми  греблі  всі  розібємо,  бо  разом  навіки,
Дощі  лиш  розмивають  потріскані  шляхи,
Із  них  ми  знов  зіткаємо  чудову  ніжну  гладь,
З  тобою,  мій  ріднесенький,  на  серці  благодать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823176
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Про тебе…. .

Неначе  свіжого  ковток  повітря,  
Серед  засміченного  людями  життя,
Неначе  рай  серед  руїн,  лахміття,
Ти  наче  Книга  мудрості  чи  то  буття.
Твоя  душа  звучить  неначе  мантри,
Де  кожна  нотка  -  дивна  глибина,
І  кожен  крок  з  тобою  -  чудні  мандри,
Твоє  тепло  -  це  ніжна  пелена.
Лягає  щастя  в  серці  мандалою,
Її  малюєш  в  радості  щодня,  
Розквітла  я,  мов  пролісок  весною,
Моя  броня  -  це  твої  почуття.
Неначе  хінді,  що  прикрасить  тіло,
Твій  світ  прикрасив  долю  всю  мою,
Ти  джерельце,  що  має  силу,
Майбутнє  своє  я  тобі  даю.
Ти  є  мій  човен,  моя  казка,
Гіпноз,  чаруючий  мене,
Така  солодка  твоя  ласка,
Мов  зірочка  вночі  веде.
Я  вся  твоя  і  буду  нею  вічно,
Тримаєш  ти  сімейні  вже  ключі,
Мені  так  гордо  йти  за  чоловіком,
Тримаючи  долоні  на  плечі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823129
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Я хочу бути глиною….

Я  хочу  бути  глиною  у  твоїх  долонях,
Щоб  ти,  немов  гончар,  творив  вже  наші  долі,
Ліпив  майбутнє  з  щастя  і  форми  виливав,
Тобі  все  довіряю,  бо  це  твій  справжній  дар.
Залізо  проти  вітру  стоїть  завжди  віками,
Коваль  коли  торкається  -  тече,  неначе  лава,
І  змінює  подобу,  як  я  до  тебе  лину,
А  ти  є  мій  коваль,  що  створює  родину.
Мовчать  безбарвно  струни,  навколо  тишина,
Торкнувся,  мов  маестро,  і  пісня  полилась,
Ти  є  творцем  мелодій,  кохання  так  звучить,
У  кожній  нашій  ноті  так  ніжно  забринить.
Поглянь,-  яскрава  книга,  ти  автором  тут  став,
Ми  все  це  проживаєм,  що  в  мріях  написав,
Рядочок  за  рядочком  я  мрію  оживлю,
А  ти  -  хранитель  серця,  тебе  я  обійму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822311
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.01.2019


Промінчик місяць опустив

Промінчик  місяць  опустив
У  чай  наш  з  імбирем,
Запахло  чудом  і  Різдвом,  
Морозним  тихим  днем,
Сніжинки  танець  завели,
А  може  хоровод,
З  тобою  щастя  ми  знайшли,  
Неначе  казка  з  нот.
Ялинка  вогники  вдягла,
Поглянь,  як  мерехтить,
І  в  душу  радість  принесла,
Красою  заблищить,
У  церкві  чути  коляду,
Спустилась  благодать,
З  тобою  поруч  я  іду,
Молитви  зазвучать.
Тримаю  вервичку  твою,
У  неї  серце  вклала,
Від  нас  біду  я  відведу,
У  Господа  благала.
Зіткали  зорі  нам  вінок,-
З'єднали  наші  долі,
Ну  що,  коханий,  у  танок?  
Танцюємо  поволі.
Вбираю  ніжність  всю  твою,-
Сторицею  віддам,
З  тобою  вічність  простою,
Нема  межі  літам,
Кохання  в  домі  проросло,
У  нас  там  вічне  свято,
І  все  прекрасне  розцвіло,
Тобі  за  це  я  вдячна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820938
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.01.2019


Можливо я буду не найкраща дружина

Можливо  я  буду  не  найкраща  дружина,
І  не  завжди  твій  настрій  чи  час  я  вгадаю,
Бо  я  є  всього  лиш  простенька  людина,
Та  щиро  тебе  я  від  серця  кохаю.
Можливо  десь  ляпну  якусь  я  дурничку,
Можливо  помилюсь  у  справах  не  раз,
І  десь  я  зіпсую  якусь  я  дрібничку,
Зате  я  у  серці  з  тобою  весь  час.
Можливо  колись  я  тебе  роздратую,
Подушкою  стукнеш  по  попі  мене,
Повір  лиш,  коханий,  тобою  живу  я,
Пробач  мене,  милий  за  все,  що  не  те.
Для  мене  ти  щастя  і  радість  велика,
І  вибач  за  все,  що  я  не  дала,  
Пробач  за  дзвіночки,  коли  ти  в  роботі,
Я  просто  скучаю,  я  просто  така.
Пробач,  якщо  десь  уже  встигла  дістати,  
Без  тебе  цей  світ  уже  зовсім  не  той,
Ну  так,  не  найкраща  із  мене  дружина,  
Зате  ти  для  мене  є  вічний  герой!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815249
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018


Забудь сніданки, де одиноко парувала кава на столі

Забудь  сніданки,  де  одиноко  парувала  кава  на  столі,
Де  тиша  править  атмосферою  у  домі,
Тепер  стискаємо  горнятка  міцно  у  руці,
І  всі  світаночки  зустринемо  з  тобою,
Забудь  вечері,  де  лежить  один  прибор,
А  навіть  як  один  -  тебе  я  нагодую,
Навік  розвіється  самотності  фантом,
Я  кожну  мить  у  щасті  закарбую.
Забудь  думки,  що  сковують  серця,
Отрута  більше  в  душу  не  потрапить,
Я  захисту  попрошу  у  Творця,
Нехай  кохання  завжди  нами  править.
Колючий  дріт  знімаю  з  твоїх  ран,
Цілющою  водою  я  кожну  омиваю,
Забудь  про  важкість  від  старих  кайдан,
Ключі  від  доленькі  тобі  я  доручаю.
Нехай  на  тілі  лишеться  тавро,
Що  нас  тепер  навіки  поєднає,
В  обіймочках  наллємо  нам  вино,
Ми  так  удвох  майбутнє  зустрічаєм.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812942
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018


В жовтий колір небо синє….

Присвячується  коханому,  що  обожнює  жовтий  колір)

В  жовтий  колір  небо  синє  я  б  тобі  розмалювала,  
І  волошки  при  дорозі  ще  поспішно  позбирала,
Умокнула  кожну  квітку  в  жовту  фарбу  від  душі,
Щоб  навколо,  наче  сонце,  опустилось  на  лани.
Ти  б  гуляв  серед  пшениці,  серед  жовтих  гір,  степів,
Наче  з  нами  завжди  літо,  відчуваєш  тепло  слів?
Застелила  з  позолоти  на  стежинці  кожен  слід,
Обернись  -  нема  болота,  навіть  після  довгих  злив,
Все  тому,  що  з  нами  промінь,  що  з  кохання  взяв  свій  шлях,
І  у  щасті  проростає,  наче  в  небі  вільний  птах,
Він  скупається  в  турботі  і  сердечко  пригорне,
Ти  відчуєш  у  природі,  що  для  тебе  все  живе.
Я  для  тебе  ткаю  зорі,  щоб  світили  уночі,
І  коли  я  є  не  поруч,  щоб  з  тобою  всі  були,
Хай  мелодії  лунають,  що  ввібрали  почуття,  
Ноти  також  жовті  стануть,  в  кожній  з  них  живу  і  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812921
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018


Не вперше…. .

Не  вперше  осінь  розмальовує  весь  світ,
Не  вперше  вітер  обціловує  листочки,
Не  вперше  павутиння  надворі,
Сплітається  у  радісні    віночки.
Та  вперше  в  дощику  тепло,
Та  вперше  щастя  душу  обійняло,
З  тобою  сенсу  враз  все  набуло,
З  тобою  затишно  у  бурю  навіть  стало.
Тепер  зима  -  це  наш  морозний  рай,
А  навесні  ми  крила  розпускаєм,
А  літом  щастям  устеляєм  край,
І  знову  в  осінь  ми  вступаєм....
З  тобою  осінь  вдягне  шаль,
І  небо  низько  опускає,
Підніме  врешті  цю  вуаль,
У  ніжності  нас  двох  тепер  тримає....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811946
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


В кришталевих краплях водоспаду….

В  кришталевих  краплях  водоспаду,
Де  бере  початок  джерело,
Де  сліди  зостались  з  зорепаду,
Де  лелека  викупав  крило,
Де  втамує  спрагу  серце,
Де  душа  пірнула  в  водограй,
Де  кохання  витягло  люстерце,
Ти  мене  у  ніжність  загортай,
Там  дзвіночками  лунали  мрії,
У  струмочках  щастя  віднайшли,
І  сльозинки  обіймали  вії,
Від  тепер  в  майбутнє  разом  йшли,
Там  трембіта  в  гори  клич  пустила,
Почуття  злітали  до  небес,  
Я  тобі  до  ніг  проміння  застелила,
Ми  тепер  творці  своїх  чудес....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811900
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


Коли проміння проб'ється крізь фіранку….

Коли  проміння  проб'ється  крізь  фіранку,
І,  неначе  котик,  згорнеться  на  тобі,
Ти  пригорнеш  мене,  немов  фіалку,
І  аромат  залишеш  на  собі.
Коли  годинник  стрілки  десь  розгубить,
І  ми,  нарешті,  тишу  призовем,
Твої  уста  мої  голублять,
В  блаженстві  день  ми    розпочнем.
Коли  табачний  дим  злітає  знов  до  неба,
А  пори  року  різні  за  вікном,
Мені  нічого  більш  не  треба,
Лишень,  щоб  були  ми  разом..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810459
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018


Коханому

Удень  ти  моє  сонце,  а  місяць  вночі,
І  зорі  тримаєш  дарунком  в  руці,
Квітками  засипеш  і  пестиш  волосся,
Неначе  волошки  сховались  в  колоссі,
Мереживо  з  щастя  сплітаєш  щоранку,
І  ним  укриваєш  мене  на  світанку,
Так  тепло,  так  мило,  турботу  я  чую,
Коханий  від  тебе  я  завжди  воркую...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810384
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018


Ти - мій всесвіт, а я - твоя планета

Ти  -  мій  всесвіт,  а  я  -  твоя  планета,
Ти  -  мої  ноти,  а  я  -  твоя  сонета,
Ти  -  злива  моя,  а  я  -  твої  краплі,
Та  наших  слідів  не  знайдеш  на  мапі.
Ми  там,  де  є  простір  для  мрій  та  бажань,
Ми  там,  де  кохання  не  знає  страждань,
Ми  там,  де  пророчать  майбутнє  у  щасті,
Завжди  захищаємо  нас  від  напасті.
Ми  там,  де  вінчують,  ми  там  де  літають,
Ми  там  де  ніколи  образи  не  знають,
Ми  там,  де  є  пристрасть  і  море  тепла,
Нас  тихо  сховає  від  світу  імла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810383
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018


Мої думки, мов журавлі

Мої  думки,мов  журавлі,
Усі  злітаються  до  тебе,
Замкнулись,  наче  у  ключі,
Парять  високо  там,  у  небі,
Послухай,  гомін,  що  луна  ,
Де  кожен  клич  -  твоє  ім'я,
Навіки  зникла  пустота,
Тепер  з'явилася  сімя.
Послухай  дощ,  що  пісню  водить,
По  склі,  по  вулицях  усіх,
У  ньому  серце  моє  бродить,
Цілує  слід  твоїх  доріг.
Коханий,  чуєш,  я  є  поруч,
І  завжди  буду  там,  де  ти,
Неначе  в  ніжний,  теплий  обруч,
Сплітались  мрії  наші  всі.
Я  простір,  час,  я  все  здолаю,
І  душу  твою  обійму,
Знесе  усе  лиш  хто  кохає,
Повір  для  тебе  все  знесу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810183
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018


Подивись, яка тут нива

Подивись,  яка  тут  нива,  і  озера  навкруги,
Наче  ми  чекаєм  дива,  коли  сходяться  шляхи,
Опустила  верба  коси,  малювала  по  воді,
І  пускала  сльози  досі,  мрії  всі  були  крихкі.
Вітер  долею  назвався,  коси  бурею  підняв,
З  дубом  він  перегукався  і  навіки  їх  зєднав.
Обіймаються  дерева,  добре  вкупочці,  разом,
Линуть  пісні  аж  до  неба,  пташки  горнуться  крилом.
Так  сторіччями  стояли  під  грозою,  у  жару,
І  легендою  аж  стали,  я  тебе  не  підведу,
Дуб  кохав  свою  вербицю,  а  вона  завжди  його,
І  беріг  немов  вовчицю,  берегла  й  вона  всього.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810175
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018


Нет ничего прекрасней, чем семья….

Нет  ничего  прекрасней,чем  семья,  
Чем  дети,  что  шумят  у  тебя  за  спиной,
Чем  тот,  кто  рядышком  жизнь  всю  пройдя,  
Прижмется  устало  под  вечер  щекой.  
Нет  лучше,  чем  те,  кто  тебя  обнимают,  
Сквозь  слезы  и  радость,  сквозь  бурю  и  зной,
Нет  лучше  людей,  что  душу  всю  знают  
И  руку  не  пустят  гуляя  тропой...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807882
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 26.09.2018


Якби не ти….

Якби  не  ти,  мене  б  не  стало,
До  тебе  серцем  не  кохала,
Без  тебе  ночі  всі  пусті,
Розмови,  тексти  мов  німі.
Якби  не  ти,  я  б  десь  зівяла,
До  тебе  в  вічності  пропала,
Без  тебе  рай  не  пахне  медом,
Ти  обернувся  оберегом.
Якби  не  ти  не  було  б  щастя,
До  тебе  крила  були  в  пастці,
Без  тебе  мертва  є  душа,
В  твоїх  руках  я  лиш  жива

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803436
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2018


Присвячую тобі…. .

Мій  світ  весь  зроблений  з  кришталю,
Мороз  покрив  усе  у  лід,
Звучали  сльози  там  в  печалі,
Тернистим  був  і  кожен  слід,
До  мене  сонце  не  віталось,
Чумацький  шлях  пішов  в  імлу,
В  жахіття  дні  всі  обертались,
Ось  так  побачила  пітьму.
Кричали  дико  чорні  круки,
І  ткали  пастку  павуки,
Вони  скували  мої  руки,
Не  було  сенсу  більш  ідти.
І  так  минали  дні  за  днями,
Кайдани  вічність  принесла,
Поклала  їх  вже  біля  брами,
Я  майже  в  них  уже  була.
Та  доля  ніжно  посміхнулась,
Тебе  за  руку  привела,
В  кохання  щире  обернулась,
І  разом  з  нами  зажила.
Зламав  безжально  темні  стіни,
І  зорі  в  казку  запустив,
З  тобою  стали  теплі  зими,
Ти  мої  рани  всі  закрив.
Із  нами  райдуга  зосталась,
Сади  розквітли  враз,  за  мить,
Щасливі  там  ми  щиро  стали,
І  пісня  радості  дзвенить.
Неначе  ангел  рай  будуєш,
Словами  серце  розтопив,
І  кожен  день  мене  чаруєш,
Тепер  живу  я  серед  див.
Проміння  ти  вплітаєш  в  коси,
Стежинки  квітами  покрив,
Солодкі  стали  наші  роси,
Ти  двері  сонечку  відкрив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803178
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018


Місяць світлий, білобокий

Місяць  світлий,  білобокий,
Забери  усі  тривоги,
Горе  променем  пробий,
Не  впускай  до  наших  мрій.
Огорни  нас  враз  імлою,
Щоб  не  бачитись  з  бідою,
Щоб  не  впала  і  сльоза
Нас  обійме  там  лоза.
Обірви  шляхи  для  страху,  
Хай  зазнає,  підлий,  краху,
Заздрість,  чуєш,  відведи,
Та  коханням  пригорни.
Щастя  дихає  спокійно,
Без  невзгод  йому  так  вільно,
Воно  наше,  тож  бери,
Оживуть,  нарешті,  сни.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802760
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2018


Стій!прошу!

Звернення  до  кохання:

Стій!  Прошу!  Вперед  ні  кроку,
До  мене,  чуєш,  не  підходь,
Нанесло  рани  ти  глибокі,
І  стріли  свої  не  наводь.
Ти  вічно  маниш  гарним  ликом,
І  щастям  дуриш,  що  прийде,
Та  кожен  раз  все  більше  лихо,
За  горло  в  пекло  лиш  веде.
В  софітах  ти  шукало  слави,
Тобі  я  плескала  сто  раз,
Та  все  сценарій  від  забави,
Тут  крила  втратив  і  Пегас.
Чому,  скажи,  таке  жорстоке?
Чому  ламаєш  ніжний  рай?
Чому  влізаєш  так  глибоко,
І  крадеш  серце,  мов  шахрай?
Чому  не  можеш  зупинитись?
Побратись  з  щастям  назавжди,
Теплом  п’янким  ще  раз  напитись,
Нехай  цвітуть  уже  сади.
Міцніші  стали  твої  пастки,
Капкан  навіки  заржавів,
Востаннє  ти  зламало  казку,
Аж  місяць  сльози  нам  пролив.
Програла  я  твою  вендету,
Ти  мертву  душу  забирай,
Сумні  пісні  лиш  у  кларнету,
Я  в  них  оселюсь,  прощавай!                                                                              

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802382
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018


Якщо ти ранив, то добий….

Якщо  ти  ранив,  то  добий,
Не  треба  з  ранами  лишати,
Почуєш  стогін  лиш  слабкий,  
Не  хочу  більше  так  страждати.
Наскрізь  пробита,  не  жива,
В  душі  вже  вигорене  поле,
Брудною  стане  враз  сльоза,
Вона  наповнилася  болем.
Якщо  ти  ранив,  то  зітри,
Зітри  мене  з  рахунків  долі,
Роздерли  серце  враз  вітри,
Отруту  крапали  поволі.
Стерв’ятник  шлях  уже  знайшов,
Зі  сміхом  нутрощі  виймає,
В  лахміття  дер  мою  любов,
Відчує  той,  хто  ще  кохає.
Якщо  поранив  –  не  жалій,
Поклич  сніги  собі  на  поміч,
Нехай  сліди  зметуть  від  мрій,
Цвіли  вони  лиш  з  нами  поруч.
Тепер  у  дзеркалі  не  я,
Усе  забрав  цілком  з  собою,
Віддала  все,  що  лиш  могла,
Тому  лишилася  пустою.
Лунає  в  полі  гіркий  дзвін,
Він  щастя  наше  точно  бачив,
Горює  теж  від  диких  змін,
Жила  тобою  лиш,  юначе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802359
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018


Я хочу зостатись в твоєму полоні….

Я  хочу  зостатись  в  твоєму  полоні,
В  полоні  шаленства  і  дикості  снів,
Я  хочу  відчути  твій  дотик  долоні,
І  знову  попасти  в  потік  ніжних  слів.
В  ілюзіях  долі,  в  промінчиках  ласки,
Застрягти  в  площині  щасливих  хвилин,
Від  запаху  плоті,  в  безумстві  пропасти,
Щоб  вічно  сягати  найвищих  вершин.
Штовхни  мене  з  грані,  де  завжди  реальність,
В  тенета  спокуси,  що  зникли  в  імлі,
Лишаю  свідомість,  бо  вже  є  захланність,
Вона  розчинялась  до  краплі  в  тобі.
Я  хочу  в  неволю,  щоб  бути  рабою,
Щоб  став  ти  правитель  моєї  душі,
Пробита  наскрізно  німою  стрілою,
Навічно  до  себе,  благаю,  впусти……

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801667
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018


Втомилась. Я далі просто не піду

Втомилась.  Я  далі  просто  не  піду.
Чи  можна  присяду  от  тут,  на  краю?
Самотність,  чого  ж  ти  так  нагло  до  мене  вчепилась?
Чи  ти  ще  не  зовсім  сльозами  напилась?
Чи  ти  ще  не  все,  що  було  зруйнувала?
Це  ж  ти  так  жорстоко  усе  забирала.
Невже  тобі  мало  пустої  душі?
І  те,  що  з  вовками  я  вию  вночі?
Невже  тобі  мало  тривожних  думок,
Що  ллються  весь  час,  наче  згнивший  струмок?
Чому  ти  така,  мов  вампір  ненаситна?
Чим  далі,  тим  більше  мені  так  огидна.
Пусти,  в  обіймах  твоїх  я  вже  стала  примара,
Ти  ж  завжди,  що  миті,  сильніше  карала,
Від  горла,  від  серця  на  крок  відійди,
Ковточок  повітря  зі  мною  зроби.
Тримаєш  в  оковах,  в  шипах,  у  облозі,
Я  їх  розривати  вже  просто  не  в  змозі.
Навколо  вже  й  листя  навчилось  мовчати,
Я  хочу  кохання  за  руку  тримати.
Чому  не  впускаєш  його  у  життя?
Живе  з  ним  там  щастя,  ожила  б  і  я.....

https://www.youtube.com/watch?v=6ttSLr_oNvM

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801270
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018


Подаруй мені жоржини

Подаруй  мені  жоржини,
Просто  так  і  без  причини,
Це  чарівні,  ніжні  квіти,
Наче  в  сонечка  є  діти.
Подаруй  мені  красу,
Більшого  не  попрошу,
Хочу  ними  милуватись,
Щоб  щасливою  зостатись.
Їх  поставлю  на  столі,
Посміхнуться  враз  мені,
В  них  твій  образ  і  тепло,
Вічно  було  там  воно.
Подаруй  мені  ці  квіти,
Буду  щиро  так  радіти,
Бо  подобались  давно,
Не  дарує  лиш  ніхто.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801185
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018