Galkka2

Сторінки (1/76):  « 1»

Тривога….

Як  цікаво  із  нами  бавиться  час,  
Дарує  миті,  що  ніколи  не  забудеш,
Які  стають  мов  золото  для  нас,
І  тягарем,  бо  знов  уже  не  буде.
Коли  вогонь  палає  у  твоїх  очах,
І  у  світі  нічого  більш  не  існує,
І  твій  телефон  застиг  у  руках,
Бо  мила  напише,  бо  мила  цілує...
І  знов  телефон,  та  у  ньому  ютуб,
Я  є  біля  тебе  та  наче  вже  й  збоку,
Чи  я  ще  потрібна  чи  є  ще  вогонь,
Цей  страх  викликає  велику  тривогу.
І  ніби  обіймеш  і  в  душу  заглянеш,
Та  наче  за  межі  попала  тепер,
І  серце  не  так  вже  твоє  калатає,
Неначе  блукає  посеред  печер.
Записки  в  обіді  з  азартом  читав,
Додому  приносиш  вже  не  розгорнувши,
Про  що  ти  в  задумі,  чи  я  не  така?
Душа  розірвалась:  чи  добре  все  було...
Мовчати?  Спитати?  Що  сталось,  скажи?
Так  хочу,  щоб  щастя  зосталось  із  нами,
Щоб  знову  до  ранку  в  розмові  були,
Кохання  до  тебе  щомиті  зростало.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829642
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2019


Якби було на Олімпі місце….

Якби  було  на  Олімпі  місце,
То  на  ньому  б  правив  ти,
Споглядав  би  десь-там  з  неба,
Бачив  все  би  з  висоти.
Пасували  б  білі  шати,
Золотий  важкий  вінок,
І  убогих  утішати,
Зміг  би  десь  серед  зірок.
Чув  би,  точно,  кожне  серце,
Кожну  думку  і  печаль,
Справидливість  тобі  треба,
Не  потерпиш  ти  обман,
І  спускався  би  до  винних,
Назаказвши  по  ділам,
Душу  ніжну,  сиротинну,
Не  давав  розбити  в  крах.
Зла  на  світі  так  багато,
Дуже  мало  чистоти,
У  буденності  пропав  би,
Та  мене  почув  би  ти.
Я  б  гукала  серед  ночі,
Я  б  гукала  серед  дня,
Сльози  лилися  б  дівочі,
Хоч  ти  там,  а  я  твоя.
Ти  б  не  зміг  зробити  й  кроку,
Бо  мене  порвав  би  біль,
Якби  зник  в  тумані  знову,
Я  б  лишилась  серед  злив.
На  Олімпі  чи  без  нього,
Та  доріжка  в  нас  одна,
Білих  шат  тобі  не  треба,
Щоб  творити  чудеса.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829494
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.03.2019


Скажи, а ми купимо крісло-качалку?

Скажи,  а  ми  купимо  крісло-качалку?
Щоб  під  зливу  гойдатися  біля  каміну,
Я  буду  шкарпетки  тепленькі  вязати,
А  потім  так  гордо  на  тебе  надІну.
Ти  будеш  віршами  мене  розважати,
Вже  їх  не  згадаю,  неначе  нові,
І  так  емоційно,  яскраво  читати,
А  я  дивуватись:  невже  це  мої?
Ти  завжди  цікаво  усе  зображаєш,
З  тобою  злітаю  на  хвилях  весни,
Коли  засинаЄш  тебе  цілувати,
Так  добре,  так  любо,  так  мило  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829117
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.03.2019


Кришталеві туфельки

Скоро,  скоро,  скоро  бал,
Його  вже  зачекалась,
Там  зустріч  буде  гарна  в  нас,
То  ж  в  туфельки  взувалась.
Кришталь  на  ніжках  вигравав,
Майстерно  одягнула,
Десь  там  мене  ти  вже  чекав,
А  я  ще  вдома  була.
Біжу  по  вулиці,  біжу,
Зашпорталась  і  впала,
Розбирала  туфельку  одну,
СтупнІ  понатирала,
Не  гнеться  туфелька  із  скла,
Так  боляче  стояти,
Невже  це  казочка  була,
Ну  що  ж  було  чекати.
В  пилюці  плаття  і  лице,
Сиджу  серед  асфальту,
І  музика  десь  там  гуде,
Душа  немов  з  базальту.
Текли  сльозинки  по  щокам,
Принцесою  не  стала,
Розбились  плани  просто  в  хлам,
Я  вечір  так  чекала:
Спущусь  по  сходам,скажеш  "Ах",
А  я  тобі  вклонюся,
Ти  мій  король  на  все  життя,
Тобі  завжди  корюся,
Натомість  туфлі  підвели,
Це  все  не  по  сюжету,
Хіба  була  така  у  сні?  
Не  буде  вже  й  бенкету.
Та  чую  сміх,  це  ти  стоїш,
В  руках  прості  балетки,
"Я  точно  знав  -  недобіжиш,
Моя  ти  королева"
І  сльозки  ніжно  витирав,
І  сипались  цілунки,
На  руки  сильні  міцно  взяв,
Чудові  ці  стосунки.
Тобі  сюрпризи  роблю  я,
А  ти  мене  вже  знаєш,
Що  десь  провалюся  не  раз,
За  це  мене  й  кохаєш....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829109
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.03.2019


На зламі часу і епох…

Вечеря...свічечки  горять,
На  двОрі  знов  весна,
Хрущі  під  зорями  гудять,
Це  завжди  дивина,
Духмяні  ночі  запашні,
Ми  мріємо  в  обіймах,
У  мене  думи  є  чудні,
От  зараз  ми  на  сіні...
Хатинка  біленька  у  нас,
Минуле  це  сторіччя,
Назад  пірнули  ми  у  час,
Здивоване  обличчя,
Та  все  ж  цікаво,  що  було  б,
Якби  були  сімєю,
Коли  нічого  не  було,
Лиш  я  була  твоєю.
У  нас  великий  чудний  сад,
Де  квітнуть  абрикоси,
І  тин,  де  глечики  стирчать,
Літають  там  і  оси,
Напевне  мали  б  баранців,
І  з  шерсті  одяг  ткали,
І  було  б  чути  десь  корів,
Коли  додому  гнали,
А  я  була  би  гончарем,
Із  глини  щось  творила,
А  ти  управний  із  конем,
Неначе  маєш  крила,
Повагу  мав  би  у  селі,
Був  нашим  отаманом,
І  рано-вранці  на  зорі,
Проходився  б  лиманом.
А  дітки  купкою  біжать,
Коли  ішов  би  з  посту,
І  свічки  тихо  мерехтять,  
По  часу  на  пів  шосту,
За  день  стомились  ми  удвох,
Мене  береш  на  руки,
На  зламі  часу  і  епох,
Цілуєш  ніжно  губи....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829001
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.03.2019


Баба Яга

А  стежинки  у  гаю  заплелися  у  косу,
Довго  ними  я  блукала,  на  хатиночку  попала,
Вся  вже  мохом  поросла  і  прогнивша  і  ній  стіна,
Дах  покритий  очеретом,  наче  просто  із  намету.
В  двері  стукала  легенько  і  відкрила  помаленьку,
Заскрипіли,  наче  в  казці,  може  я  тепер  у  пастці?
Захопили  павуки,  і  у  кокон  затягли,
Серед  хати  посадили,  в  чому  справа?  В  чому  діло?
Раптом  просто  із  кімнати,  кіт  виходить  весь  кудлатий,
А  за  ним  баба  Яга,  посивівша  вже  така.
-Відпусти,  кажу,  стара!  А  то  буде  вам  біда!
І  не  думай  ти  бабуся,  що  тебе  я  забоюся!
-  Що  ти,  що  ти,  не  кричи,  чаю  хочеш?  То  ж  бери!
-  Задурманити  лиш  хочеш,  як  туман  посед  ночі?
І  розплакалась  старенька,  наче  дівчинка  маленька.
-Так  зі  мною  все  життя.  Звідки  взялась  маячня?
Завжди  всі  мене  цурались,  і  самотньою  зосталась,
Хтось  пустив  огидні  слухи,  що  зі  мною  дружать  духи,
Що  збираю  мухомори,  щоб  чіпалися  хвороби,
А  я  їх  усіх  збирала,  щоб  дитинка  не  пропала,
Щоб  обходили  звірята,  бо  вони  усі  малята.
Ранених  я  лікувала,  всі  кричали,  що  з'їдала,
Вмію  я  варити  трави,  але  ж  то  не  темні  справи.
Час  спливав,  а  я  одна,  і  не  любить  ні  душа,
Я  в  село  тоді  пішла,  паляницю  всім  спекла,
Та  почався  просто  бунт  і  мене  в  куток  женуть.
А  зникали  з  села  речі,  бо  зліпила  я  малечу,
Взяла  в  когось  лиш  хустину  і  стареньку  одежину,
Щоб  зробити  манекен,  з  ним  говорю  цілий  день,
А  ти  в  коконі  сидиш,  бо  як  знімлю,  то  збіжиш,
А  з  ким  маю  чай  попити?  Про  життя  поговорити?
Так  під  свічечку  маленьку,  ніч  проплакала  старенька,
Світле  було  її  серце,  лиш  у  бруді  все  люстерце.
Хтось  обмовив,  от  біда  і  за  многії  літа,
Вся  брехня,мов  кислотою,  проїдала  її  долю.
Пригорнула  я  Ягу  і  тепер  не  раз  прийду,
Світлий  стане  її  дім,  правда  занапує  в  нім,
Приведу  сюди  людей,  насаджу  в  саду  лілей,
І  тепер  дітей  приводять,  вона  в  лісі  з  ними  бродить,
То  ж  не  слухайте  обмови,  шлях  шукайте  чистий,  новий,
Бо  страждають  в  самоті,  люди  добрі  і  прості.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828979
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.03.2019


Наречена….

Світає.....нічка  штори  відкриває,
А  весна-красуня  сади  перевдягає,
Розпускають  диво-коси,  у  куточку  абрикоси,
Вишня  щічки  підставляє,  з  нею  яблуня  чекає,
Одягють  білі  квіти,  щоб  коханнячко  зустріти,
Сніжні,  ніжні  їхні  шати,  побіліло  біля  хати,
Наче  чудо-наречені  любовались  всі  веселі.
А  за  тином  мальви  плачуть,  сум  берези  вони  бачать,
Пелюстків  їй  не  дісталось,  у  зеленому  зосталась.
Поруч  ріс  могутній  дуб,  ніжно  листям  пригорнув:
"На  зважай,  прошу,  на  вишні,  всі  прикраси  тобі  лишні,
Вони  ще  шукають  долю,  вічно  буду  я  з  тобою".  
Мальвам  дуб  вклонився  мило,  цвіт  вони  віддали  щиро,  
Вітер  все  забрав  вночі  і  прикрасив  гілля  всі.
Одягла  вона  сережки,  наче  виплелись  мережки,
І  до  дуба  притулилась,  за  кохання  помолилась.
Соком  плаче  вже  від  щастя,  навіки  сплелись  запястя....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828762
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2019


86400 секунд…

86400  секунд....
Щодня  нам  щедрі  небеса  дарують  подарунок,
У  цифрах  цих  є  вся  краса,  бо  в  них  є  порятунок.
Як  їх  потратити,  на  що,  чи  з  користю  прожити,
Чи  змарнувати  геть  усе  і  час  розпорошити.
Усе  вирішуємо  ми,  як  тратити  багатство,
Чи  поділитися  з  людьми,  чи  згити  у  захланстві.
Увагу  близьким  і  любов  чи  холод  і  турботи,
А  може  щастя  в  чудесах  чи  лінощі  молоти,
В  коханні  танути  завжди  чи  душу  забруднити,
В  обіймах  поруч  тихо  йти,  чи  вовком  вічно  вити,
Світанок  всіяти  добром,  чи  з  лайки  все  почати,
Сімю  притиснути  крилом,  чи  вічно  щось  брехати.
Секунди  ці  лиш  раз  дають,  нема  їх  на  повторі,
Яка  у  них  є  твоя  суть:  красива  чи  потвори,
І  їх  в  запас  не  зберегти,  обмежені  лімітом,
Радій  життю  і  даруй  тепло,  для  дива  стань  магнітом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828746
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2019


Вітражі

Щодня  чудові  вітражі,
Із  скелець  ми  складаєм,
У  них  радіють  промінці,
В  них  доля  оживає,
Разом  залили  кольори,  
Сіяють  щастям  барви,
Немає  місця  для  нудьги,
Почнемо  ми  із  кави.
Для  неї  чорний  колір  є,
На  ранок  відведемо,
І  більш  ніде  він  не  вспливе,
Бо  далі  колір  неба,
У  синіх  стало  все  тонах,
Це  річки  розтеклися,
Колись  це  було  все  у  снах,
Ти  ними  поділився.
Зелений  сплівся  у  вінок,
Із  білими  хмарками,
Буяє  ним  і  кожен  крок,
Заквітчаний  стежками.
А  жовтий  сонечко  дало,
Сховався  він  у  сіні,
В  пшеницю  швидко  утекло,
Освітлив  нам  всі  тіні.
З  душі  тягнули  ми  нитки,
Із  них  ми  серце  ткали,
Червоний  завжди  берегли,
У  серединку  вклали.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828714
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.03.2019


Чи ти колись, скажи, мені пробачиш?

Чи  ти  колись,  скажи,  мені  пробачиш?
За  посмішкою,  бачу,  що  кусає  біль,
Змінити  щось  не  взмозі  я,  одначе,
У  мені  дико  завиває  звір.
Чи  ти  колись  думки  свої  відпустиш?
Приходять  маревом  тобі  у  сні,
Я  знаю,ти  їх  завжди  душиш,
Та  все  ж  вони  застрягли  у  тобі.
Чи  ти  колись,  скажи,    цей  день  забудеш?
Немов  його  забув  і  календар,
Чи  в  душу  вічне  сонце  впустиш?
За  щастя  я  життя  віддам.
Тебе  я  ранити  ніколи  не  хотіла,
Я  ненавмисно,  наче  це  й  не  я,
У  Господа  лиш  захисту  просила,
Та  все  ж  образу  принесла  у  життя.
Всю  душу  вже  склювали  чорні  круки,
Вони  розпечене  поставили  тавро,
До  скону  прирекли  на  муки,
Де  серце  -  зломане  ребро.
Сама  собі  уже  я  не  пробачу,
Хоч  сповідь  прозвучала  вже  не  раз,
Твій  сум  я  знаю,  тому  гірко  плачу,
Хіба  загладить,  може  трошки  час?
Пробач  мені.....повір,  тебе  кохаю,
І  завжди  буду  вірна  лиш  тобі,
Стіною  стану,  бо  оберігаю,
Всі  почуття,  де  я  і  ти....




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828666
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.03.2019


Альфа

Мужчиною  бути,  насправді,  так  важко,
У  статусі  "Альфа"  з  могутнім  клеймом,
Сталеву  на  себе  вдягає  лиш  маску,
Насправді  з  прекрасним  і  добрим  нутром.
Він  перший,  він  мудрий,  він  наче  з  граніту,
Повагу  тримає,  у  когось  є  страх,
Та  заздість  кусає,  неначе  москіти,
Всіх  тих  хто  чекає  поразку  в  кущах.
Неначе  койоти,  під  місяць  чатують,
Прогнивші  їх  душі,  що  в  пеклі  живуть,
Так  підло  навколо,  хоч  збоку  воркують,
Шакали  у  лева  завжди  програють.
Під  гнилью  є  гниль,під  щастям  є  крила,
Уродство,  де  заздрість,  там  вічна  печаль,
Зірвати  би  шкуру  до  нитки  із  звіра,
Та  ти  є  людина,  калік  завжди  жаль.
Не  стійте,  гієни,  не  буде  вам  свята,
Його  обладунки  тримає  любов,
Молитви  за  нього  так  щиро  лунають,
Бо  жінка  для  нього  міцніша  за  бронь.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828404
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.03.2019


За гранями, де світяться зорі

Там,  за  гранями,  де  світяться  зорі,
Де  сонно  кружляють  комети,
Так  тихо,спокійно,  іде  все  поволі,
І  мовчки  зависли  планети.
Від  краю  до  краю  Чумацьким  Шляхом,
По  вічності  Всесвіт  гуляє,
Пірнає  в  туманність,  неначе  веслом,
І  холодном  владу  скріпляє.
Без  серця  цей  космос,  немає  душі,
Лиш  вакуум,  що  все  поглинає,
І  сонце  не  світить,  немов  уночі,
У  кризі  так  гірко  страждає.
Гукає  із  криком  мене  Альбіон,
Від  нього,  мов  льодом  покрилась,
Мене  пригорнув  ти:  "Кохана  -  це  сон",
В  обіймах  я  ніжно  топилась.
У  нас  інший  світ,  там  править  тепло,
Кохання  у  ньому  цариця,
І  щастя  панує,  із  дива  стебло,
Посіяла  чудо-сестриця.
Ти  наче  мій  ангел,орбіта  моя,
Що  жаром  крізь  бурі  проводить,
Немов  серед  шуму  є  спів  солов'я,
Що  ласкою  біди  знешкодить.
Покликила  місяць,  в  долоні  твої,
Хай  Всесвіту  очі  розкриє,
Що  всі  там  планети  живі,  не  німі,
Хай  промені  рясні  посіє.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828279
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.03.2019


Маячок

Із  порту  так  гордо  у  сонячний  день,
Біленький  кораблик  під  море  пісень,
У  простір  виходив,  вітрила  розправив,
З  дитинста  про  хвилі  ночами  він  марив.
Виводив  на  щоглі  старанно  імя,
Я  "Сокіл"-  промовив  -  "Я  вільне  дитя",
Крутив  так  задорно  чудове  кермо,
Куди  будем  плисти?  Хі-хі,  все-одно.
Дельфіни  навколо  на  швидкість  гасали,
Вузли  мимоволі  вітри  додавали,
Проміння  стелило  яскраву  доріжку,
Із  порту  у  порт  він  заходив  успішно.  
Та  буря  зіграла  із  ним  у  забаву,
Хотіла,злодійка,  вчини  розправу,
І  гнало  на  скали,  на  рифи  бортом,
Дощем  заливало,  тягнуло  на  дно.
Туман,  наче  в  парі,  із  громом  танцює,
І  море  аж  стогне,  стихія  воює,
Стомився  від  бою  побитий  кораблик,
Так  мріяв  ночами  про  затишну  гавань.
Дрейфує,  так  темно,  неначе  в  пустелі,
Розлила  пророда  свої  акварелі,
Та  промінь  яскравий  пробив  цю  стіну,
Так  це  маячок!  До  тебе  пливу!
По  світлу,  поволі,  і  наче  в  тривозі,
Із  чайками  тихо  підплив  у  облозі,
За  берегом  бухта,  що  бачив  у  снах,
Тут  тихо,  безпечно,  лиш  рай  в  парусах,
Тут  щастя  витає,  живе  на  кормі,
Невзгоди  лишились  десь  там  в  далині.
Ласкаво  всміхався  завжди  маячок,
У  відповідь  в  небо  здіймався  гудок,
Від  шторму  тримає  завжди  оборону,
І  буде  світити  тобі  аж  до  скону....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828003
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.03.2019


Його чекала лебедиця…. .

Туман  над  озером  стелився,
Зіткав  він  білу  пелену,
У  ньому  сніжна  лебедиця,
Пером  стелила  мілину.
Із  крил  поволі  діставала,
Гніздечко  мяко  обвила,
Коли  повернеться  коханий,
Побачить  вдома  чудеса.
Латаття  квітчасте  зібрала,
Доріжку  в  казку  провела,
Там  світлячки  вже  зачекались,
Чекала  лебедя  й  вона.
Навколо  тиша  панувала,
Лиш  линув  вгору  її  клич,
Усім  серця  порозривались,
Заплакав  навіть  грізний  сич.
Лилися  сльози  від  зажури,
Без  милого  усе  не  те,
А  вітер  наче  тягне  струни,
Чекай,  ще  трішки,  він  прийде.
Вже  зорі  у  воді  відбились,
І  місяць  в  дзеркалі  мовчав,
Стомилась  вдаль  тягнутись  шия,
А  час  неначе  весь  пропав.
Із  листя  явір  робить  штори,
На  берег  гілля  опустив,
Вклонялись  вже  могутні  гори,
Почула  крила  -  прилетів....
Осяяв  озеро  собою,
У  щасті  тішиться  і  ліс,
Кохання  ніжиться  весною,
Його  старанно  в  дзьобі  ніс....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827966
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.03.2019


Заплакали сурми

Тривожно  у  небі,  немов  у  зажурі,
Заплакали  сурми,  важкі  і  похмурі,
За  ними  ангели  без  сил  і  завзяття,
Неначе,  бідненькі  відчули  розп'яття.
Поламані  крила,  розірване  пір'я,
А  їх  ореон  чорнів,  мов  від  зілля,
Безбарвні  ці  очі  тонули  в  сльозах,
А  кроки  в  майбутнє  заковував  страх.
Не  можуть  злетіти,  бо  груди  каміння,
Усі  почавили  останні  зусилля,
І  хтось  уже  чахнув,  а  хтось  лиш  марнів,
Прийняли  на  себе  людський  дикий  гнів.
"Не  можу,  я  Боже"  -  жалівся  один,
Дивитись  як  люди  не  цінять  тих  днів,
Те  тіло,  ту  долю,  що  Ти  їм  даєш,
Вони  лиш  чекають  ману  із  небес.
"Ну  добре,  раз  так,  хай  буде  урок,
Щоб  вмить  оцінили  наступний  вже  крок,
Їх  будем  повчати,  допоки  добро,
Розкриє  всі  чари,  як  було  давно"
Спустились  ангели  по  світу  пішли,
Пізнання  до  щастя  почнеться  з  журби,
Жорстокі  уроки,  а  потім  дива,
Хтось  світло  пізнає,  а  в  когось  біда.
Одному  ангелик  лиш  очі  закрив,
У  вічную  темінь  за  руку  завів,
А  потім  проміння  на  нього  спустив,
Напевне  уперше  так  сонцю  радів.
А  іншому  з  ліжка  піднятись  не  дали,
Всі  рухи  в  кайданах  так  міцно  тримали,
А  потім  пустили  -  скакав  по  підлозі,
Чому  ж  ти  лінився,  мов  гнив  у  берлозі?
А  ще  почуття,  що  люди  забули,
Найбільше  за  ними  розплакались  сурми,
На  мить  уяви,  що  людини  не  стало,
І  ти  розумієш,  що  доля  пропала.
Не  плач,  не  журися,  поглянь  ви  є  разом,
Смакуйте,  радійте,  не  скорені  часом,
Обійми  розкрийте,  цілуйте  у  скроні,
І  ніжно  тримайте  кохані  долоні.
Коли  ви  є  поруч  -  радіють  амури,
Розбиті  до  крихти  небажані  мури,
І  ключик  від  щастя  у  твоїх  руках,
Господь  все  для  цього  у  серце  поклав.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827759
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2019


Колись, коханий, я постарію…. .

Колись,  коханий,  я  постарію,
Волосся  сиве  вітер  розвіє,
Зморшки,  по-трошки,  прийматиме  тіло,
Крізь  сльози  погляну  на  тебе  несміло.
Пробач,  мій  коханий,  я  зовні  не  та,
Пробігли  так  швидко  чудові  літа,
Та  очі  прозорі,  у  них  завжди  ти,
Немає  тут  місця  для  болю,  журби.
Тримаєш  за  руку,  у  ній  є  тепло,
Кохання  із  нами  весь  шлях  наш  пройшло,
Мене  пригортаєш:  "Маленька  моя",
Хоч  я  вже  старенька,  та  завжди  твоя.
Ми  сядемо  вкупці,  включаєм  камін,
І  спогади  з  фото  всміхаються  з  стін,
Щаслива  я  досі,  вклонюся  за  все
Ти  завжди  цілуєш,  як  кажу  я  це

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827283
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.03.2019


За спиною у сильного чоловіка є молитва

За  спиною  у  сильного  чоловіка  завжди  молитва  жінки!
Ні,  не  спорт-зал,  чи  сейф  із  грішми,  а  сила  кожного  слова,  що  лине  із  серця  людини,  що  кохає,  вверх  -  прямо  до  серця  Господа.  Його  сила  проростає  із  кожної  сльозинки,  що  злітає  із  вій  і  перетворюється  у  міцну  броню  від  усього  лихого.  У  одній  цій  крапельці  збираються  всі  почуття,  якими  жевріє  душа  тієї,  що  чекає,  тієї,  що  вірить,  тієї,  що  завжди  підтримає.....
За  спиною  у  щасливого  чоловіка  завжди  є  молитва  жінки...жінки,  яка,  разом  із  сімєю  є  його  фортецею.  Там,  де  він  завжди,неначе  із  колодязя  із  живою  водою,  може  черпати  енергію....  навіть,  якщо  весь  світ  скаже:  ти  не  правий  -  вдома  завжди  буде  підтримка!  
За  спиною  у  мого  чоловіка  також  є  молитва!  Моя  молитва!  І  моя  душа,  яка  належить  йому!  За  спиною  у  мого  чоловіка  є  молитви  дітей,  які  я  чую,  як  біжать  із  їхніх  вуст,  таких  щирих,милих,відкритих....  за  спиною  у  мого  чоловіка  є  молитва.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824440
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.02.2019


Нитками сіро-жовтими

Нитками  сіро-жовтими  я  долю  вишиваю,
Майбутнє  наше  радісне  у  неї  заплітаю,
Узорами,  мереживом  під  ноги  застелю,
Ступай  туди,  мій  миленький,  з  тобою  поруч  йду.
Клубочками  покотяться  шовкові  мрії,  сни,
В  картинки  перетворяться  сліди,  де  ми  були,
І  зорі  нам  вклоняються,  заводять  хоровод,
Вони  блищать,  мов  зарево,  від  щастя  ніжних  нот.
Із  нами  розквітає  кохання  у  сади,
У  ньому  соковиті  утворяться  плоди,
Їх  Всесвіт  пригортає,  шанує  тихо  час,
Живемо  почуттями,  радіє  світ  за  нас(heart)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824433
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.02.2019


У птахів позичу пір'я…

У  птахів  позичу  пір'я,
Тихо  в  нього  загорнусь,
Наче  магія  чи  зілля,
У  голубку  обернусь.
Полечу  високо  в  небо,
Вітер  вкаже  вірний  шлях
І  прислухаюсь  до  серця,
Подолаю  простір,  час.
Проведу  тебе  в  дорозі,
Ти  мене,  прошу,  відчуй,
Відведу  морози,  грози,
Погляд  свій  лиш  подаруй.
Бачиш  горличка  в  тривозі?
В  ній  впізнаєш  ти  мене,
Приземлилась  на  порозі,
Так  чекаю  я  тебе....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824225
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.02.2019


Не болить душа зі сталі

Не  болить  душа  зі  сталі,
Серце  з  дерева  пусте,
Нема  місця  для  печалі,
І  нічого  не  пече.
Не  течуть  з  граніту  сльози,
Замість  крові  стане  ртуть,
Не  замерзне  на  морозі,
З  моноліту  тверда  суть.
Скажеш  так  у  світі  легше,
Як  немає  почуттів?
Тоді  вже  людина  мертва,
Як  немає  ніжних  крил.
Щастя  стукає  у  двері,
Ти  не  чуєш,  бо  глухий?
Ти  не  статуя  зі  скелі,
Час  для  радості  і  змін.
Сонце  промені  пускає,
Їх  тепло,  прошу,  відчуй,
Рани  зливи  омивають,
Спів  пташиний  ти  почуй.
Є  краса  у  світі,  й  щастя,  
Світло  після  темних  днів,
Відчиняй  заслонки  пастки,
Ти  ж  кохати  так  хотів.
Довіряй  своїй  ти  долі,
Після  терена  є  рай,
Усміхнися  мимоволі,
Ти  готовий?  Починай!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824209
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.02.2019


Дарунок

А  Всесвіт  дав  мені  дарунок  -
Маленький  ключик  без  замка,
Я  загорнула  цей  пакунок,
Навіщо  він?  От  дивина.
Лежав  він  схований  роками,
Уже  десь  навіть  поржавів,
Забула,  скорена  літами,
Що  Всесвіт  щось  таки  хотів.
Зустрілись  ми,  немов  у  казці,
Так  розквітали  день  за  днем,
Чомусь  в  коморі,  в  темній  шафці,
Засяяв  ключик,  мов  вогнем.
Його  дістала,  здивувалась,
Ти  скриньку  вогняну  приніс,
Тобі  від  неба  ця  попалась,
Була  у  тебе  море  літ.
Вогонь  з  вогнем  вмить  поєднались,
Розкрилась  загадка  оця,
Там  щастячко  від  всіх  ховалось,
Це  нам  дарунок  від  Творця.
Хто  ключик  має  -  зберігайте,
В  болото,  прошу,  не  топчіть,
На  щось  земне  теж  не  міняйте,
Його  для  долі  залишіть.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824131
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2019


Не відмовляйтесь від нас…. .

Щастя:
Ну  все,  я  до  людей  не  піду,
Вони  лиш  впускають  до  хати  біду,
Її  помічають,  над  нею  ридають,
А  я?  Мене  мов  нема  -  не  помічають.

Кохання:  
Я  також  не  хочу  у  серце  пірнати,
Мене  мало  хто  навчивсь  цінувати,
Ненавидять  більше,  кричать:  все  не  так,
А  що  ви  зробити,  щоб  йти  поруч  шлях?

Радість:  
Я  їх  так  благала,  щоб  вчились  всміхатись,
На  сонце  дивились  і  вчились  літати,
Та  стали  душею  уроди  й  каліки,
Не  вміють  від  митей  шукати  вже  втіхи.

Мрії:  
А  з  мене  зробили  якусь  вже  скарничку,
Мене  розміняли  неначе  дрібничку,
У  мені  ж  є  щастя,  кохання  є  теж,
Мене  ж  на  монети  обмінюють  все  ж....

Молитва:  
Я  чуюю  серденько,  що  кличе  так  нас,
Здається  для  вас  наступив  уже  час,
Там  стільки  надії  і  щирість  витає,
Душа  там  відкрита,  вона  вас  вітає.
Летіть,  мої  милі,  і  в  долю  вселіться,
Ох,  там  їх  двоє  -  навіки  лишіться,
Від  них  не  відходьте,  бо  цінять  завжди,
Я  їх  відчуваю....кохають  вони.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823784
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.02.2019


Час…. дорога…. .

Час.....
Як  довго  тягнуться  години,  коли  тебе  немає.  Неначе  вічність  оселилась  у  кожній  секунді  і  ніяк  не  хоче  розчинитись  у  просторі,  якій  має  належати  нам....  чекаю  звуку  ключів  за  дверима,  що  є  більшим  святом,  ніж  різдвяні  дзвоники,  які  символізують,  що  чудеса  уже  в  оселі....
Дорога....
За  вікном  у  тебе  минають  дерева,  поля...такі  безкрайні....роздільна  полоса  неначе  бавиться  з  тобою,  змагаючись  із  автомобілем  хто  скорше  прибуде  додому....  змінюються  краєвиди,  а  ти  все  чекаєш  знайомий  двір  та  будинок....кілометри  зїдають  відстань  між  нами  і  твоє  серце  чути  все  ближче  і  ближче.....
Дім.....
Чекають  тебе  вдома  діти  і  я.....твоя  кохана  квіточка....засумували  за  тобою  вже  й  стіни,  які  звикли  до  твого  голосу,  до  сміху,  до  тепла....  ялинка,що  радіє  кожного  разу,  коли  ти  заходиш  до  кімнати.....на  столі  стоїть  вазоночок,  що  наче  знає,  що  тебе  часто  вдома  нема,  тому  що  звик  до  відряджень,  але  все  одно  хоче  бачити,  як  ти  снідаєш  біля  нього....дім  оживає,  наповнюється  ароматами  їжі,  парфумів....
Очікування.....
Вдивляєшся  у  вікно  у  роздумах:  як  мій  коханий,  де  він....намагаєшся  уявити  картинки,сюжети:  як  мій  миленький  сидить  за  кермом,  що  бачить,  думає,  відчуває,як  зупиняється  покурити,  випити  каву  і  я  так  хочу  доторкнутись  крізь  простір  до  тебе,  щоб  розділити  миті  твого  життя,  які  я  не  бачу.....  
Серце....
А  серце  вистукує  неначе  слова:  скоро  приїде,  скоро  буде  вдома....я  кохаю,  я  чекаю,  я  живу  моїм  ріднесеньким  чоловіченьком....ще  трішечки  і  він  буде....ще  трішечки  і  приїде  і  пригорне  і  знову  відчую  себе  блажено  у  його  чудових  долонях...під  захистом  у  піклуванні....
Хвилювання....
Чи  він  заскучив?  Чи  так  само  хоче  вже  бачити  мене?  Що  вдягнути?  Як  смачно  нагодувати?
Чи  дати  відпочити,  чи  говорити  і  говорити,  бо  давно  не  бачила....а  чи  знести  в  дверях  чи  ніжно  обійняти?чи..що...як....коли.....і  стільки  питань,  що  не  можуть  собі  знайти  спокою....
Кохання.....
Це  сенс  нашого  з  тобою  існування....ми  його  з  тобою  відчути  одне  у  одному  і  відчуваємо  навіть  на  відстані....таке  пянке,  солодке,  ніжне,  таке  міцне,  таке  нам  важливе,  потрібне  і  вірне....наше  кохання....що  наче  наше  виплекане  дитятко,  яке  ми  ростимо  з  великою  ніжністю  і  турботою.....
Зустріч......  
Як  хочеться  чим  поскопше  тебе  обійняти,  тому  що  ти  тут....приїхав!!!!!!!!
Кохаю  тебе......чекаю  тебе.....
Як  і  люблять  тебе  дітки  і  наш  дім...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823779
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.02.2019


Є люди, наче снігурі….

Накрила  світ  весь  пелена,
Холодна  біла  ця  зима,
У  лід  усе  лиш  закувала,
Неначе  тишу  зазивала.
Дерева  змерзли  і  кущі,
Звірята  трусяться  усі,
Земля  ж  неначе  крижана,
З  морозом  бореться  весна.
Лише  веселі  снігурі,
Яскраві,  гарні,  мов  у  сні,
Розводять  знову  балаган,
Від  них  лунає  шум  і  гам.
Із  двору  в  двір  вони  літають,
Мов  навіжені  ще  гасають,
Зима  для  них  неначе  рай,
У  них  завзяття  позичай.
Є  люди  різні  і  чудні,
Душою  мертві  і  німі,
А  є  такі,  мов  снігурі,
Що  в  радості  живуть  завжди.
І  хай  на  дворі  буревій,
Ти  їх  знайдеш  посерд  мрій,
І  хмари  серцем  розженуть,
Бо  кожен  день  свій  бережуть....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823528
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.01.2019


Коли мене не стане…. .

У  день,  коли  мене  не  стане,
Ти  вишню  гарну  посади,
І  забуяю  я  з  садами,
Лише  до  квіту  приходи.
Мої  пелюсточки  підіймеш,
І  гілки  в  хату  занесеш,
Я  дім  наповню  ароматом,
Як  ти  наповнюєш  мене.
Прийду  до  тебе  я  у  хмарках,
Лишень  у  небо  подивись,
А  може  ще  маленьким  птахом,
Я  буду  поруч  -  озернись.
Не  раз  я  спущусь  у  краплинках,
По  склі,  цілуючи  тебе,
І  викладу,  мов  з  намистинок,
Сердечко,  що  лишень  твоє.
У  день,  коли  мене  не  стане,
Мої  записки  всі  спали,
Щоб  не  ставали  тягарями,
По  річці  тихо  розпусти,
А  я  із  вітром  повернуся,
І  в  мить  під  курточку  нирну,
І  ще  не  раз  так  притулюся,
А  все  тому,  що  так  люблю....
У  день,  коли  мене  не  стане,
Прошу,  у  тиші  не  сиди,
Прийди,  побудь  із  дітлахами,
Бо  їм  потрібен  саме  ти.
Згадай  мене  в  важку  хвилину,
Всі  миті  щастя,  що  на  двох,
Ми  розділяєм  щиро-щиро,
І  це  позбавить  від  тривог.
Згадай  мене,  як  буде  сумно,
Відчуєш  ти  усе  тепло,
Кохаю  я  тебе  безумно,
Так  є  і  буде  все  одно.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823254
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2019


А в хаті пустота…. .

Ну  от  приходить  ранок,
А  в  хаті  пустота,
Є  фото  на  стіні,
Та  вас  усіх  нема,
Так  тихо,  аж  до  крику,
Вертайтеся  усі,
Допоки  не  здуріла,  
В  домашній  пустоті.
Парує  тепла  кава,
Зварила  знов  на  двох,
Та  на  балкон  не  йду  я,
Хоч  зранку  це  закон,
Не  так  смакує  добре,
Як  завжди  цей  напій,
З  тобою  лиш  наповниться,
Неначе  чашка  мрій.
І  ось  стоїть  сніданок,
В  самотності  сиджу,
Холодний  цей  мій  ранок,
Думками  вас  прижму.
Без  вас,  мої  ріднесенькі,
Я  точно  вже  не  та,
Чекаю,  до  повернення,
Бо  з  вами  лиш  жива
(Моїй  чудовій  сімї!!!!!Чекаю  чоловіка  з  відрядження,  а  діти  хворенькі  у  батьків,  а  я  встаю  о  6й  ранку  на  роботу  і  нікого  вдома  нема(((((

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823206
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2019


Неначе річечка…. .

А  час  пливе  так  швидко,неначе  бурна  річечка,
Із  джерельця  звивається,  немов  барвиста  стрічечка,
Комусь  жнива  полиє,  комусь  немов  посуха,
Для  когось  водоспад,  для  когось  лиш  розпука.
Хтось  в  течію  заходить,  хтось  валить  береги,
А  хтось  для  моря  чистого  позводить  всі  струмки,
Хтось  тоне,  бо  не  бореться,  для  когось  чудний  сплав,
У  когось  жовті  лілії  покриють  цілий  став.
Біжать  секунди  лічені  крізь  пальчики  людей,
І  чим  вони  наповнені  залежить  від  ідей,
У  когось  гроші  правять,  у  когось  з  серця  клич,
І  долю  свою  стравлююсь,  немає  в  них  облич.
А  ти  мої  краплиночки  наповнюєш  теплом,
Кохання  проростає  посадженим  зерном,
У  мене  повні  вінця  із  радості  і  мрій,
Ти  океан  породжуєш,  буяє  щастя  -  сій!
І  як    поверне  річечка  залежить  лиш  від  вас,
З  тобою  вся  доріженька,  немов  прекрасний  вальс,
Ми  греблі  всі  розібємо,  бо  разом  навіки,
Дощі  лиш  розмивають  потріскані  шляхи,
Із  них  ми  знов  зіткаємо  чудову  ніжну  гладь,
З  тобою,  мій  ріднесенький,  на  серці  благодать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823176
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Про тебе…. .

Неначе  свіжого  ковток  повітря,  
Серед  засміченного  людями  життя,
Неначе  рай  серед  руїн,  лахміття,
Ти  наче  Книга  мудрості  чи  то  буття.
Твоя  душа  звучить  неначе  мантри,
Де  кожна  нотка  -  дивна  глибина,
І  кожен  крок  з  тобою  -  чудні  мандри,
Твоє  тепло  -  це  ніжна  пелена.
Лягає  щастя  в  серці  мандалою,
Її  малюєш  в  радості  щодня,  
Розквітла  я,  мов  пролісок  весною,
Моя  броня  -  це  твої  почуття.
Неначе  хінді,  що  прикрасить  тіло,
Твій  світ  прикрасив  долю  всю  мою,
Ти  джерельце,  що  має  силу,
Майбутнє  своє  я  тобі  даю.
Ти  є  мій  човен,  моя  казка,
Гіпноз,  чаруючий  мене,
Така  солодка  твоя  ласка,
Мов  зірочка  вночі  веде.
Я  вся  твоя  і  буду  нею  вічно,
Тримаєш  ти  сімейні  вже  ключі,
Мені  так  гордо  йти  за  чоловіком,
Тримаючи  долоні  на  плечі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823129
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Я хочу бути глиною….

Я  хочу  бути  глиною  у  твоїх  долонях,
Щоб  ти,  немов  гончар,  творив  вже  наші  долі,
Ліпив  майбутнє  з  щастя  і  форми  виливав,
Тобі  все  довіряю,  бо  це  твій  справжній  дар.
Залізо  проти  вітру  стоїть  завжди  віками,
Коваль  коли  торкається  -  тече,  неначе  лава,
І  змінює  подобу,  як  я  до  тебе  лину,
А  ти  є  мій  коваль,  що  створює  родину.
Мовчать  безбарвно  струни,  навколо  тишина,
Торкнувся,  мов  маестро,  і  пісня  полилась,
Ти  є  творцем  мелодій,  кохання  так  звучить,
У  кожній  нашій  ноті  так  ніжно  забринить.
Поглянь,-  яскрава  книга,  ти  автором  тут  став,
Ми  все  це  проживаєм,  що  в  мріях  написав,
Рядочок  за  рядочком  я  мрію  оживлю,
А  ти  -  хранитель  серця,  тебе  я  обійму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822311
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.01.2019


Промінчик місяць опустив

Промінчик  місяць  опустив
У  чай  наш  з  імбирем,
Запахло  чудом  і  Різдвом,  
Морозним  тихим  днем,
Сніжинки  танець  завели,
А  може  хоровод,
З  тобою  щастя  ми  знайшли,  
Неначе  казка  з  нот.
Ялинка  вогники  вдягла,
Поглянь,  як  мерехтить,
І  в  душу  радість  принесла,
Красою  заблищить,
У  церкві  чути  коляду,
Спустилась  благодать,
З  тобою  поруч  я  іду,
Молитви  зазвучать.
Тримаю  вервичку  твою,
У  неї  серце  вклала,
Від  нас  біду  я  відведу,
У  Господа  благала.
Зіткали  зорі  нам  вінок,-
З'єднали  наші  долі,
Ну  що,  коханий,  у  танок?  
Танцюємо  поволі.
Вбираю  ніжність  всю  твою,-
Сторицею  віддам,
З  тобою  вічність  простою,
Нема  межі  літам,
Кохання  в  домі  проросло,
У  нас  там  вічне  свято,
І  все  прекрасне  розцвіло,
Тобі  за  це  я  вдячна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820938
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.01.2019


Можливо я буду не найкраща дружина

Можливо  я  буду  не  найкраща  дружина,
І  не  завжди  твій  настрій  чи  час  я  вгадаю,
Бо  я  є  всього  лиш  простенька  людина,
Та  щиро  тебе  я  від  серця  кохаю.
Можливо  десь  ляпну  якусь  я  дурничку,
Можливо  помилюсь  у  справах  не  раз,
І  десь  я  зіпсую  якусь  я  дрібничку,
Зате  я  у  серці  з  тобою  весь  час.
Можливо  колись  я  тебе  роздратую,
Подушкою  стукнеш  по  попі  мене,
Повір  лиш,  коханий,  тобою  живу  я,
Пробач  мене,  милий  за  все,  що  не  те.
Для  мене  ти  щастя  і  радість  велика,
І  вибач  за  все,  що  я  не  дала,  
Пробач  за  дзвіночки,  коли  ти  в  роботі,
Я  просто  скучаю,  я  просто  така.
Пробач,  якщо  десь  уже  встигла  дістати,  
Без  тебе  цей  світ  уже  зовсім  не  той,
Ну  так,  не  найкраща  із  мене  дружина,  
Зате  ти  для  мене  є  вічний  герой!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815249
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018


Забудь сніданки, де одиноко парувала кава на столі

Забудь  сніданки,  де  одиноко  парувала  кава  на  столі,
Де  тиша  править  атмосферою  у  домі,
Тепер  стискаємо  горнятка  міцно  у  руці,
І  всі  світаночки  зустринемо  з  тобою,
Забудь  вечері,  де  лежить  один  прибор,
А  навіть  як  один  -  тебе  я  нагодую,
Навік  розвіється  самотності  фантом,
Я  кожну  мить  у  щасті  закарбую.
Забудь  думки,  що  сковують  серця,
Отрута  більше  в  душу  не  потрапить,
Я  захисту  попрошу  у  Творця,
Нехай  кохання  завжди  нами  править.
Колючий  дріт  знімаю  з  твоїх  ран,
Цілющою  водою  я  кожну  омиваю,
Забудь  про  важкість  від  старих  кайдан,
Ключі  від  доленькі  тобі  я  доручаю.
Нехай  на  тілі  лишеться  тавро,
Що  нас  тепер  навіки  поєднає,
В  обіймочках  наллємо  нам  вино,
Ми  так  удвох  майбутнє  зустрічаєм.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812942
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018


В жовтий колір небо синє….

Присвячується  коханому,  що  обожнює  жовтий  колір)

В  жовтий  колір  небо  синє  я  б  тобі  розмалювала,  
І  волошки  при  дорозі  ще  поспішно  позбирала,
Умокнула  кожну  квітку  в  жовту  фарбу  від  душі,
Щоб  навколо,  наче  сонце,  опустилось  на  лани.
Ти  б  гуляв  серед  пшениці,  серед  жовтих  гір,  степів,
Наче  з  нами  завжди  літо,  відчуваєш  тепло  слів?
Застелила  з  позолоти  на  стежинці  кожен  слід,
Обернись  -  нема  болота,  навіть  після  довгих  злив,
Все  тому,  що  з  нами  промінь,  що  з  кохання  взяв  свій  шлях,
І  у  щасті  проростає,  наче  в  небі  вільний  птах,
Він  скупається  в  турботі  і  сердечко  пригорне,
Ти  відчуєш  у  природі,  що  для  тебе  все  живе.
Я  для  тебе  ткаю  зорі,  щоб  світили  уночі,
І  коли  я  є  не  поруч,  щоб  з  тобою  всі  були,
Хай  мелодії  лунають,  що  ввібрали  почуття,  
Ноти  також  жовті  стануть,  в  кожній  з  них  живу  і  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812921
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018


Не вперше…. .

Не  вперше  осінь  розмальовує  весь  світ,
Не  вперше  вітер  обціловує  листочки,
Не  вперше  павутиння  надворі,
Сплітається  у  радісні    віночки.
Та  вперше  в  дощику  тепло,
Та  вперше  щастя  душу  обійняло,
З  тобою  сенсу  враз  все  набуло,
З  тобою  затишно  у  бурю  навіть  стало.
Тепер  зима  -  це  наш  морозний  рай,
А  навесні  ми  крила  розпускаєм,
А  літом  щастям  устеляєм  край,
І  знову  в  осінь  ми  вступаєм....
З  тобою  осінь  вдягне  шаль,
І  небо  низько  опускає,
Підніме  врешті  цю  вуаль,
У  ніжності  нас  двох  тепер  тримає....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811946
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


В кришталевих краплях водоспаду….

В  кришталевих  краплях  водоспаду,
Де  бере  початок  джерело,
Де  сліди  зостались  з  зорепаду,
Де  лелека  викупав  крило,
Де  втамує  спрагу  серце,
Де  душа  пірнула  в  водограй,
Де  кохання  витягло  люстерце,
Ти  мене  у  ніжність  загортай,
Там  дзвіночками  лунали  мрії,
У  струмочках  щастя  віднайшли,
І  сльозинки  обіймали  вії,
Від  тепер  в  майбутнє  разом  йшли,
Там  трембіта  в  гори  клич  пустила,
Почуття  злітали  до  небес,  
Я  тобі  до  ніг  проміння  застелила,
Ми  тепер  творці  своїх  чудес....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811900
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


Коли проміння проб'ється крізь фіранку….

Коли  проміння  проб'ється  крізь  фіранку,
І,  неначе  котик,  згорнеться  на  тобі,
Ти  пригорнеш  мене,  немов  фіалку,
І  аромат  залишеш  на  собі.
Коли  годинник  стрілки  десь  розгубить,
І  ми,  нарешті,  тишу  призовем,
Твої  уста  мої  голублять,
В  блаженстві  день  ми    розпочнем.
Коли  табачний  дим  злітає  знов  до  неба,
А  пори  року  різні  за  вікном,
Мені  нічого  більш  не  треба,
Лишень,  щоб  були  ми  разом..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810459
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018


Коханому

Удень  ти  моє  сонце,  а  місяць  вночі,
І  зорі  тримаєш  дарунком  в  руці,
Квітками  засипеш  і  пестиш  волосся,
Неначе  волошки  сховались  в  колоссі,
Мереживо  з  щастя  сплітаєш  щоранку,
І  ним  укриваєш  мене  на  світанку,
Так  тепло,  так  мило,  турботу  я  чую,
Коханий  від  тебе  я  завжди  воркую...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810384
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018


Ти - мій всесвіт, а я - твоя планета

Ти  -  мій  всесвіт,  а  я  -  твоя  планета,
Ти  -  мої  ноти,  а  я  -  твоя  сонета,
Ти  -  злива  моя,  а  я  -  твої  краплі,
Та  наших  слідів  не  знайдеш  на  мапі.
Ми  там,  де  є  простір  для  мрій  та  бажань,
Ми  там,  де  кохання  не  знає  страждань,
Ми  там,  де  пророчать  майбутнє  у  щасті,
Завжди  захищаємо  нас  від  напасті.
Ми  там,  де  вінчують,  ми  там  де  літають,
Ми  там  де  ніколи  образи  не  знають,
Ми  там,  де  є  пристрасть  і  море  тепла,
Нас  тихо  сховає  від  світу  імла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810383
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018


Мої думки, мов журавлі

Мої  думки,мов  журавлі,
Усі  злітаються  до  тебе,
Замкнулись,  наче  у  ключі,
Парять  високо  там,  у  небі,
Послухай,  гомін,  що  луна  ,
Де  кожен  клич  -  твоє  ім'я,
Навіки  зникла  пустота,
Тепер  з'явилася  сімя.
Послухай  дощ,  що  пісню  водить,
По  склі,  по  вулицях  усіх,
У  ньому  серце  моє  бродить,
Цілує  слід  твоїх  доріг.
Коханий,  чуєш,  я  є  поруч,
І  завжди  буду  там,  де  ти,
Неначе  в  ніжний,  теплий  обруч,
Сплітались  мрії  наші  всі.
Я  простір,  час,  я  все  здолаю,
І  душу  твою  обійму,
Знесе  усе  лиш  хто  кохає,
Повір  для  тебе  все  знесу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810183
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018


Подивись, яка тут нива

Подивись,  яка  тут  нива,  і  озера  навкруги,
Наче  ми  чекаєм  дива,  коли  сходяться  шляхи,
Опустила  верба  коси,  малювала  по  воді,
І  пускала  сльози  досі,  мрії  всі  були  крихкі.
Вітер  долею  назвався,  коси  бурею  підняв,
З  дубом  він  перегукався  і  навіки  їх  зєднав.
Обіймаються  дерева,  добре  вкупочці,  разом,
Линуть  пісні  аж  до  неба,  пташки  горнуться  крилом.
Так  сторіччями  стояли  під  грозою,  у  жару,
І  легендою  аж  стали,  я  тебе  не  підведу,
Дуб  кохав  свою  вербицю,  а  вона  завжди  його,
І  беріг  немов  вовчицю,  берегла  й  вона  всього.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810175
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018


Нет ничего прекрасней, чем семья….

Нет  ничего  прекрасней,чем  семья,  
Чем  дети,  что  шумят  у  тебя  за  спиной,
Чем  тот,  кто  рядышком  жизнь  всю  пройдя,  
Прижмется  устало  под  вечер  щекой.  
Нет  лучше,  чем  те,  кто  тебя  обнимают,  
Сквозь  слезы  и  радость,  сквозь  бурю  и  зной,
Нет  лучше  людей,  что  душу  всю  знают  
И  руку  не  пустят  гуляя  тропой...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807882
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 26.09.2018


Якби не ти….

Якби  не  ти,  мене  б  не  стало,
До  тебе  серцем  не  кохала,
Без  тебе  ночі  всі  пусті,
Розмови,  тексти  мов  німі.
Якби  не  ти,  я  б  десь  зівяла,
До  тебе  в  вічності  пропала,
Без  тебе  рай  не  пахне  медом,
Ти  обернувся  оберегом.
Якби  не  ти  не  було  б  щастя,
До  тебе  крила  були  в  пастці,
Без  тебе  мертва  є  душа,
В  твоїх  руках  я  лиш  жива

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803436
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2018


Присвячую тобі…. .

Мій  світ  весь  зроблений  з  кришталю,
Мороз  покрив  усе  у  лід,
Звучали  сльози  там  в  печалі,
Тернистим  був  і  кожен  слід,
До  мене  сонце  не  віталось,
Чумацький  шлях  пішов  в  імлу,
В  жахіття  дні  всі  обертались,
Ось  так  побачила  пітьму.
Кричали  дико  чорні  круки,
І  ткали  пастку  павуки,
Вони  скували  мої  руки,
Не  було  сенсу  більш  ідти.
І  так  минали  дні  за  днями,
Кайдани  вічність  принесла,
Поклала  їх  вже  біля  брами,
Я  майже  в  них  уже  була.
Та  доля  ніжно  посміхнулась,
Тебе  за  руку  привела,
В  кохання  щире  обернулась,
І  разом  з  нами  зажила.
Зламав  безжально  темні  стіни,
І  зорі  в  казку  запустив,
З  тобою  стали  теплі  зими,
Ти  мої  рани  всі  закрив.
Із  нами  райдуга  зосталась,
Сади  розквітли  враз,  за  мить,
Щасливі  там  ми  щиро  стали,
І  пісня  радості  дзвенить.
Неначе  ангел  рай  будуєш,
Словами  серце  розтопив,
І  кожен  день  мене  чаруєш,
Тепер  живу  я  серед  див.
Проміння  ти  вплітаєш  в  коси,
Стежинки  квітами  покрив,
Солодкі  стали  наші  роси,
Ти  двері  сонечку  відкрив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803178
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018


Місяць світлий, білобокий

Місяць  світлий,  білобокий,
Забери  усі  тривоги,
Горе  променем  пробий,
Не  впускай  до  наших  мрій.
Огорни  нас  враз  імлою,
Щоб  не  бачитись  з  бідою,
Щоб  не  впала  і  сльоза
Нас  обійме  там  лоза.
Обірви  шляхи  для  страху,  
Хай  зазнає,  підлий,  краху,
Заздрість,  чуєш,  відведи,
Та  коханням  пригорни.
Щастя  дихає  спокійно,
Без  невзгод  йому  так  вільно,
Воно  наше,  тож  бери,
Оживуть,  нарешті,  сни.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802760
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2018


Стій!прошу!

Звернення  до  кохання:

Стій!  Прошу!  Вперед  ні  кроку,
До  мене,  чуєш,  не  підходь,
Нанесло  рани  ти  глибокі,
І  стріли  свої  не  наводь.
Ти  вічно  маниш  гарним  ликом,
І  щастям  дуриш,  що  прийде,
Та  кожен  раз  все  більше  лихо,
За  горло  в  пекло  лиш  веде.
В  софітах  ти  шукало  слави,
Тобі  я  плескала  сто  раз,
Та  все  сценарій  від  забави,
Тут  крила  втратив  і  Пегас.
Чому,  скажи,  таке  жорстоке?
Чому  ламаєш  ніжний  рай?
Чому  влізаєш  так  глибоко,
І  крадеш  серце,  мов  шахрай?
Чому  не  можеш  зупинитись?
Побратись  з  щастям  назавжди,
Теплом  п’янким  ще  раз  напитись,
Нехай  цвітуть  уже  сади.
Міцніші  стали  твої  пастки,
Капкан  навіки  заржавів,
Востаннє  ти  зламало  казку,
Аж  місяць  сльози  нам  пролив.
Програла  я  твою  вендету,
Ти  мертву  душу  забирай,
Сумні  пісні  лиш  у  кларнету,
Я  в  них  оселюсь,  прощавай!                                                                              

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802382
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018


Якщо ти ранив, то добий….

Якщо  ти  ранив,  то  добий,
Не  треба  з  ранами  лишати,
Почуєш  стогін  лиш  слабкий,  
Не  хочу  більше  так  страждати.
Наскрізь  пробита,  не  жива,
В  душі  вже  вигорене  поле,
Брудною  стане  враз  сльоза,
Вона  наповнилася  болем.
Якщо  ти  ранив,  то  зітри,
Зітри  мене  з  рахунків  долі,
Роздерли  серце  враз  вітри,
Отруту  крапали  поволі.
Стерв’ятник  шлях  уже  знайшов,
Зі  сміхом  нутрощі  виймає,
В  лахміття  дер  мою  любов,
Відчує  той,  хто  ще  кохає.
Якщо  поранив  –  не  жалій,
Поклич  сніги  собі  на  поміч,
Нехай  сліди  зметуть  від  мрій,
Цвіли  вони  лиш  з  нами  поруч.
Тепер  у  дзеркалі  не  я,
Усе  забрав  цілком  з  собою,
Віддала  все,  що  лиш  могла,
Тому  лишилася  пустою.
Лунає  в  полі  гіркий  дзвін,
Він  щастя  наше  точно  бачив,
Горює  теж  від  диких  змін,
Жила  тобою  лиш,  юначе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802359
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018


Я хочу зостатись в твоєму полоні….

Я  хочу  зостатись  в  твоєму  полоні,
В  полоні  шаленства  і  дикості  снів,
Я  хочу  відчути  твій  дотик  долоні,
І  знову  попасти  в  потік  ніжних  слів.
В  ілюзіях  долі,  в  промінчиках  ласки,
Застрягти  в  площині  щасливих  хвилин,
Від  запаху  плоті,  в  безумстві  пропасти,
Щоб  вічно  сягати  найвищих  вершин.
Штовхни  мене  з  грані,  де  завжди  реальність,
В  тенета  спокуси,  що  зникли  в  імлі,
Лишаю  свідомість,  бо  вже  є  захланність,
Вона  розчинялась  до  краплі  в  тобі.
Я  хочу  в  неволю,  щоб  бути  рабою,
Щоб  став  ти  правитель  моєї  душі,
Пробита  наскрізно  німою  стрілою,
Навічно  до  себе,  благаю,  впусти……

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801667
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018


Втомилась. Я далі просто не піду

Втомилась.  Я  далі  просто  не  піду.
Чи  можна  присяду  от  тут,  на  краю?
Самотність,  чого  ж  ти  так  нагло  до  мене  вчепилась?
Чи  ти  ще  не  зовсім  сльозами  напилась?
Чи  ти  ще  не  все,  що  було  зруйнувала?
Це  ж  ти  так  жорстоко  усе  забирала.
Невже  тобі  мало  пустої  душі?
І  те,  що  з  вовками  я  вию  вночі?
Невже  тобі  мало  тривожних  думок,
Що  ллються  весь  час,  наче  згнивший  струмок?
Чому  ти  така,  мов  вампір  ненаситна?
Чим  далі,  тим  більше  мені  так  огидна.
Пусти,  в  обіймах  твоїх  я  вже  стала  примара,
Ти  ж  завжди,  що  миті,  сильніше  карала,
Від  горла,  від  серця  на  крок  відійди,
Ковточок  повітря  зі  мною  зроби.
Тримаєш  в  оковах,  в  шипах,  у  облозі,
Я  їх  розривати  вже  просто  не  в  змозі.
Навколо  вже  й  листя  навчилось  мовчати,
Я  хочу  кохання  за  руку  тримати.
Чому  не  впускаєш  його  у  життя?
Живе  з  ним  там  щастя,  ожила  б  і  я.....

https://www.youtube.com/watch?v=6ttSLr_oNvM

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801270
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018


Подаруй мені жоржини

Подаруй  мені  жоржини,
Просто  так  і  без  причини,
Це  чарівні,  ніжні  квіти,
Наче  в  сонечка  є  діти.
Подаруй  мені  красу,
Більшого  не  попрошу,
Хочу  ними  милуватись,
Щоб  щасливою  зостатись.
Їх  поставлю  на  столі,
Посміхнуться  враз  мені,
В  них  твій  образ  і  тепло,
Вічно  було  там  воно.
Подаруй  мені  ці  квіти,
Буду  щиро  так  радіти,
Бо  подобались  давно,
Не  дарує  лиш  ніхто.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801185
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018


Мій Барон

Коли  заходить  сонце,
А  владу  бере  сон,
В  відчинене  віконце
Приходить  мій  Барон.
Він  знає  всі  бажання,
Читає  всі  думки,
Цей  погляд,  мов  зізнання,
З'єднались  на  віки,
Розкалене  повітря,
Розпечена  душа,
Ошпарене  все  тіло,
Натягнена  струна,
Зтікали  краплі  щастя,
Долоні  на  тобі,
Примара  проникала,
В  таємні  закутки.
Мов  звір  зриває  шкіру,
Оголена  душа,
Розтопить  в  серці  кригу,  
Що  здавна  там  була,
Зникають  з  неба  зорі,
І  присмак  на  устах,
Ти  завтра  будеш  поруч,
В  яскравих  щирих  снах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801158
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018


Не можу спати

Вночі  не  можу  спати,
Піду  із  зорями  гуляти,
Із  в  вітром  в  полі,  серед  трав,
Мене  зустрів  старенький  став.
Скидаю  одяг  і  пірну,
Відчую  чари,  глибину,
Та  місяць  кличе  :"йди  сюди",
"Привіт,мій  друже,  говори".
Проміння  спустить  мені  в  каву,
І  скриную  з  душами  відкрив,
"А  хочеш  щастя,  без  обману?
Тоді  до  долі  доторкнись."
"А  як  же  з  них  собі  обрати?
А  як  помилюсь,  що  ж  тоді?
Не  хочу  я  чужу  ламати,
Достатньо  моїх  рваних  крил".
"Ну  що  ж,  тоді,  чекай  світанку,
Де  сонце  нічку  обійма,
Зніми  свій  страх,  йди  за  серпанком,
А  там  кохання  вже  чека".
Чумацьким  шляхом  ще  пройдуся,
Почую  пісню  соловїв
Тоді  лиш  знову  повернуся,
До  квітів  ніжних  та  гаїв.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801053
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2018


В лабіринті

Заблукала  в  лабіринті,
І  шукала  вихід  десь,  
Із  собою  наодинці,
Мій  міраж  з  реалій  зщез,
Знов  зачинені  всі  двері,
Не  відчиню  без  ключа,
Там,  де  самі  розкривались,
Були  біль  і  пустота.
Слід  у  слід  -  за  мною  круки,
З  їхнім  криком  прийшов  страх,
Завязались  наче  руки,
Протяг  там  і  знову  крах.
Факел  в  темряві  запалю,
Хай  кудись  мене  веде,
Що  попереду  -  не  знаю,
Змінить  точно  він  мене.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801049
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2018


Вистраждене…. .


Я  приречена  кохати,
Ти  вже  вирок  підписав,
У  кам’яницю  душу  здати,
Навіщо  ключик  лиш  забрав?
Десь  за  масивними  дверима
Прогнили  крила  і  пісні,
Молитва  в  небо  не  пробилась,
Бо  стіни  надто  вже  міцні,
Там,  у  вологих  сірих  брилах,
Ніч  змішалися  і  день,
Отрута  тілом  просочилась,
А  серце  –  це  її  мішень.
За  муром  сонце  горювало,
І  місяць  голову  схилив,
Воно  ж  мене  тобі  послало,
А  ти  дарунок  розчавив.
В’язниця  мальвами  покрилась,
І  час  окови  руйнував,
Завіси  також  похилились,
Охоче  вітер  їх  гойдав.
Гуляли  полем  сизі  ночі,
Самотню  душу  віднайшли,
Послали  сни,  немов  пророчі,
Як  до  темниці  треба  йти.
Зі  скрипом  двері  відчинились,
Кохання  майже  не  жило,
Коли  в  обіймах  опинилась,
Повстала  з  мертвих,  всім  на  зло.
Струмочки  радісно  дзвеніли,
Страждання  канули  на  дно,
Кохають  ті,  що  так  хотіли,
Щоб  почуття  до  них  прийшло.
Роки  спливали  за  роками,
З  теплом  всі  рани  зажили,
Бо  це  так  вистраждано  нами,
Не  буде  більше  тут  журби.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800956
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2018


Розкажи…

Розкажи  мені  про  щастя,
Про  тепло  від  твоїх  рук,
Як  приємно  прокидатись,
Від  солодких,  ніжних  губ.
Розкажи  мені  про  ночі,
Що  впускатимуть  у  рай,
Я  пірнатиму  охоче,  
Лиш  по-справжньому  жадай,
Принеси  мені  надію,  
Що  замовкла  так  давно,
І  забуту  в  кутку  мрію,
Ми  посадимо  зерно.
Проростатиме  в  любові,
В  ній  –  частиночка  тебе,
Станусь  сни  всі  кольорові,
Час,  нарешті,  оживе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800945
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2018


Я твоя маленька мрія

Я  твоя  маленька  мрія,
І  частиночка  душі,
Мов  наркотик,  ейфорія,
Що  торкнулась  глибини,
Я  -  найбільша  таємниця,
І  едем  серед  зими,
Нарікаєш  мене  жриця,
Зазиваючи  у  сни.
Я  твій  відчай,  безнадія,
Ти  кохати  не  хотів,
Опустила  мовчки  вії,
Не  хотів,  але  зустрів.
Так  раптово,  так  неждано,
Світ  змінився  враз,  у  мить,
У  бажаннях  став  захланним,
Час  невпинно  лиш  біжить,
Ти  мовчиш,  я  –  відчуваю,
Кожне  слово,  що  сховав,
Все  тепло  оберігаю,
Хоч  ти  цього  не  жадав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800822
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018


Там, де сходяться дороги…

Там,  де  сходяться  дороги,  там  сплітаються  думки,
Там,  де  долі  доторкнулись  -  залишаються  сліди.
Десь  розквітне  ця  стежинка,  десь  настане  тишина,
Десь  обійме  щиро  сонце,  десь  поглине  пустота.
Обертаюсь  та  позаду  поле  випалене  все,
Там  живого  не  зосталось,  більш  нічим  не  заросте.
Не  співають  там  зозульки,  не  розтікся  водоргай,
Все  покрилося  в  бурульки,  так  сховався  знову  рай.
Все  ж  підняла  в  небо  очі,  чую  тихо  так  :"Іди",
Наче  манить  ніжний  промінь  -  я  твоя,ну    то  ж  веди,
Страх  тримає  ще  минуле,  та  надія  зігріва,
Що  в  майбутньому  доріжка  поведе  аж  у  жнива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800800
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018


Заворожене серденько

Заворожене  серденько  чує  шепіт  уночі,  
Кличуть  мене  мавки,  ненько,  я  не  знаю,  чи  ідти,
Шепотіли  через  листя,  через  небо,  через  став,
Плив  віночок  із  барвінку,  він  мене  вже  там  чекав,  
Сорочину  білу  вдягну,  на  стежиночку  ступлю,
Мавки  шлях  мені  покажуть,  знаю  :  з  ними  оживу,
Обіймали  мене,  милі,  в  коси  квіточки  вплели,
Заспівали  пісню,  леле,  так  позбавили  журби,
Сміх  їх  небом  покотився  :  "Он,  дивись,  іде  юнак,
Він  занадто  є  красивий  -  згубить  дівчину  козак,  
Буде  плакати,  страждати,  так,  як  мучилась  і  ти,
Треба  хлопця  вчарувати,  щоб  уникнути  біди.
Ти  співай  йому  тихенько,  підійди  лише  на  крок,
Як  застукає  серденько,  плети  сітку  із  зірок,
Най  душа  його  злітає,  ти  її  не  відпускай,
В  темні  води  наші  чари  кличуть  хлопців,  наче  в  рай".
Я  до  нього  підступила,  пісню  тиху  завела,
Та  помилочку  зробила  -  в  очі  погляд  підвела.
В  мить  попала  у  неволю,  зкамяніла  геть  уся,  
Мавки,  знали  гірку  долю  -  шлях  тепер  у  небуття,
Він  узяв  так  ніжно  руку,  наче  крилами  прикрив,
Назавжди  розбив  розлуку,  чари  тихо  розчинив,
Дивувались  лісні  діви,  що  коханням  врятував,
Почуття  такі  красиві,  більш  її  не  відпускав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800560
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018


Задерті штори. Тишина

Задерті  штори.  Тишина.
Лиш  погляд  твій  мене  тривожить,
У  серці  чую  -  пустота,
Ти  звик  один  лиш  бути  може.
Відвик  від  ласки,  чистоти,
Чекаєш  завжди  лиш  обману,
І  хочеш  ніжності,  краси,
Нема  сторінок  для  роману.
Десь  серед  ночі,  серед  тьми,
Відчуєш  тихо  лиш  молитву,
Просила  ангела  ідти,
Віддати  крила  на  цю  битву.
За  крила  долю  віддала,
Та  знаю  я  -  не  пожалкую.
Тобі  потрібна  ця  струна,
Хоч  ти  мовчиш,  та  я  дарую.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800460
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018


Я закохана в світанки….

Я  закохана  в  світанки,
В  мить  народження  весни,
Наче  чари  у  циганки,
Тіні  в  казку  завели.
Я  кохаюся  із  вітром,
Він  тумани  зазива,
Так  ховаємось  від  світу,
Коли  сизий  огорта.
В  кришталеву  ступлю  воду,
І  долоньки  опущу,
Хай  дарує  мені  вроду,
Все  хороше  воскрешу.
У  колодязь  зорі  втікли,  
Там  сховали  свої  сни,
Я  із  ними  поділилась,
Це  тепер  мої  скарби.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800421
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018


Люблю свій Львів

Люблю  свій  Львів,  його  брущатку,
І  море  квітів  на  дворі,
І  теплий  дощик  серед  парку,
Та  чашку  кави  на  столі.
Люблю  старі  холодні  мури,
В  них  вся  історія  лежить,
І  променади  без  зажури,
Ніхто  нікуди  не  біжить.
Тут  час  не  знає  свого  ліку,
Трамваї  в  серці  дзеленчать,
Стає  могутнішим  від  віку,
У  ньому  завжди  благодать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800387
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018


Де сплітались ночі……

Де  сплітались  наші  ночі,  
Буйно  мальви  розцвітуть,
Наповнялись  щастям  очі,
Мить  цю,  прошу,  не  забудь.
Янтарем  всміхалось  сонце,
Голуб  пару  відшукав,
Прилетіли  до  віконця,
Щиро  так  її  кохав.
У  блакить  злітали  разом,  
Хмари  разом  розвели,
В  моїх  мальвах,  також  разом,
Грози  чорні  обійшли.
Де  кохання  пахне  цвітом,
Там  світанок,  наче  рай,  
Там  воркочуть  пари  літом,
Ти  ж  мене  не  покидай.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800265
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2018


Твій світ весь зроблений з печалі

Твій  світ  весь  зроблений  з  печалі,
Збудований  з  каміння  й  брил,
До  тебе  стражі  не  пускали,
Тягнули  з  мене  море  сил.
Я  їх  благала  пропустити,
Бо  серце  твоє  вже  -  рубін,
Вогонь  на  двох  щоб  розділити,
Щоб  чути  було  щастя  дзвін.
Візьми  мене,  прошу,  за  руку,
Живі  над  нами  небеса,
Беру  я  душу  на  поруку,
Дивись,  попереду  краса.
У  Всесвіт  свій  тебе  проводжу,  
Бо  день  і  ніч  такі  тісні,
Тут  почуття  живуть  у  всьому,
І  всі  емоції  рясні.
Тут  сонце  править  над  зимою,
Тут  сміх  лунає  серед  скель,
Я  вся  тремчу,  живую  тобою,
Для  нас  з  тобою  -  це  дуель.
Я  жаром  правила  весною,
Ти  холод  в  тіло  пропускав,
Зустріли  місяць  під  вербою,
Та  ти  ж  проміння  його  взяв.
Я  чула  як  тріщить  каміння,
Скляним  твій  погляд  став  умить,
Погасло  моє  щире  вміння,
Кохання  в  прірву  полетить.
Ловила  я  тебе  за  плечі,
Лишись  шрами  моїх  мук,
І  сльози  були  недоречні,
Ти  висковзав  із  ніжних  рук.
Серденько  твоє  замовчало,
Важке,  що  тягне  нас  на  дно,
Вже  навіть  крила  обірвались,
Ні-ні,  мені  не  все  одно.
Ти  з  підземелля,  я  -  над  небом,
Ти  любиш  мертву  тишину,
Я  почуття  зрізаю  серпом,
До  тебе,  хочеш,  я  прийду?
І  знову  стражі  шлях  закрили:
"Його  назавжди  полиши",
Вночі  вовки  так  страшно  вили,
Коли  шляхи  ці  розійшлись.
 



   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799956
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018


Не богиня

А  я  зовсім  не  богиня  -
Намагалась  нею  бути,
Розчавила  всю  гординю,
Лиш  би  поруч  трішки  бути.
І  принцессою  не  стала,
Не  чекав  мене  у  снах,
Хоч  нестримно  так  жадала,
Щоб  героєм  моїм  став.
Я  не  фея,  не  русалка,
І  не  мрія  і  не  скарб,
Я  б  хотіла  всім  цим  стати,
Та  ти  зовсім  не  чекав.
Зорі  тихо  обступили,
Танець  ніжний  завели,
Щоб  так  сильно  не  боліло,
Будуть  поруч  завжди  йти

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799897
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018


Аромат

Чим  пахне  кохання?  Ну  звісно  ж  -  тобою,
Відбиток  на  тілі,  що  наче  рікою,
У  спогади  тягне,  у  пристрасть,  у  ніч,
П'янке  павутиння  -  з  буденності  клич.
Пропахлось  волосся,  пропахлись  думки,
Зявились  у  книзі  нові  сторінки,
Гортаєш  в  тривозі,  рука  затремтить,
А  що  буде  далі?  Лелієш  цю  мить.
Гуляєш  повільно  і  знову  цей  шлейф,
У  мріях  обіймеш,  у  снах  пригорнеш,
Обернуся  тихо  -  немає  в  юрбі,
Та  твій  аромат  залишився  в  мені.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799768
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018


На межі

Десь  на  межі  кохання  й  гри,
Бортами  труться  кораблі,
І  не  наповнився  ніхто,  
Хіба  водою.
Десь  на  межі  всіх  почуттів,
Стираючи  важливість  днів,
Ти  йдеш  кудись  у  небуття,
Та  не  зі  мною.
Десь  на  межі,  де  ніч  є  й  день,
Ми  не  почуєм  сенс  пісень,
Чекаєм  чуда,  а  нема,
Хіба  весною.
Десь  на  межі  розбитих  мрій,
Не  є  ми  вершники  подій,
Відчула  сердце  -  це  твоє,
Та  за  стіною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799753
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018


Я прийду до краю світу….

Я  прийду  до  краю  світу,
Свічку  щастя  запалю,
Серед  трав  і  серед  цвіту,
Про  кохання  помолюсь.
Серце  образ  малювало,
За  туманами  живе,
І  думки  десь  відлітали,
Час  помалу  так  тече.
Що  готує  мені  доля?
Де  сховала  теплі  дні?
Наче  мрії  у  неволі,
Потопали  у  журбі.
Пташки  пісні  заспівали,
В  них  розсіялась  біда,
Разом  радість  зазивали,
Ти  прийдеш  і  я  твоя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799679
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


Усе напів. .

НапівтонА,  напівбажання,
Напівжиття,  напівстраждання,
Напівслова,  напів  є  правди,
Напівділа,  напів  є  зради.
Напів  струни  зіграли  пісню,
Напів  душі  образи  тиснуть,
Напів  у  сні  ми  день  проводим,
Напів  у  грі  в  коханні  бродим.
Напів  ціни  тарифи  в  долі,
Напівглухі,  напів  ми  голі,
І  щастя  в  нас  лишень  напів,
Напів  у  день  і  в  ніч  напів.
Напів  усе  ми  розділили,
Коли  ідти  не  стало  сили,
Тепер  каліки  ми  напів,
Де  була  радість  тепер  гнів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799465
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2018


Шрами

Не  підіймай  на  мене  очі....ні,  не  треба....
Бо  я  не  мавка  із  гаїв,  не  королева,
Огидні  шрами  на  мені,  по  всьому  тілу,
Не  було  місця  на  душі,  бо  долю  злила.
Коли  рубці  покрили  все  -  уродом  стала,
Потрапив  перший  на  лице  -  я  не  зважала,
Останній  мрії  розчавив  -  і  все  довкола,
Із  почуттів  почався  вир  -  не  вирвусь  з  кола.
Ще  рани  деякі  болять  -  бо  це  отрута,
Навколо  сурми  замовчать  -  така  от  скрута,
Згоріло  вщент  усе  живе,  хоч  я  молилась,
Бракує  все  ж  таки  тебе  -  сльозами  вмилась.
Не  підіймай  на  мене  очі...ні,  не  треба...
На  шлях  поставили  тавро  -  я  впала  з  неба,
Уродство  стало  друге  "я"  -  ти  теж  пораниш,
Бо  ти  є  ангел,  я  -  змія,  ти  лиш  роздавиш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799457
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2018


Коли дощі забудуть дорогу

Коли  дощі  забудуть  до  мене  дорогу,
Сховаю  глибоко  нещадну  тривогу,
І  цукром  розчинюсь  у  твоїх  думках,
Назажди  згубивши  безсилля  та  страх,
Розібю  дзеркала,  де  була  журба,
Я  там  була  монстром,  кривилась  душа,
Зображення  стерті  -  про  них  не  жалкую,
Із  щастям  у  парі  нові  намалюю,
Зіпсуті  сторінки  назавжди  згорять,
Дивись,  там  невзгоди  так  дико  шиплять,
Із  шовку  всі  рейки  -  мій  потяг  в  дорозі,
Розквітло  і  серце  в  прекрасній  облозі..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799338
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018


Не цілуй заживші рани….

Не  цілуй  заживші  рани,  в  межі  мої  не  входи,
Я  навчилась  виживати  і  кайдани  забери,
Ще  на  мені  залишились  всі  сліди  від  ланцюгів,
Вони  жали,  вони  тисли,  ти  ж  тримав  як  їх  хотів,
Не  малюй  мої  картини  -  в  них  живе  лиш  пустота,
Серед  пасток,  що  розставив,  загубилась  я  уся.  
Розлітались  лживі  фрази  та  згнивали  у  тобі,
У  болоті  наше  щастя  розчинилось  ще  тоді.
Не  тримай  мене  за  руки,  шлях  іде  в  трясовину,
Потопила  біль  і  муки,  відпустила  всю  вину,
Я  була  твоя  рабиня,  укривала  від  дощу,
Ти  казав,  що  просто  мрія,  як  до  серця  допущу,
Нащо  ж  з  зрадою  кохався,  нащо  ночі  всі  зламав,
В  пеклі  шлях  мій  обірвався,  я  стаждала,  ти  -  літав.
Нащо  знову  ти  постукав?  Не  відчиню  -  не  проси,  
Ти  колись  сльозинки  слухав,  був  це  шлях  мій  до  краси.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799337
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018


Буду там, де ти шукав…. .

Рано-врані,  я  росою  застелюсь  тобі  до  ніг.
Умиватись  можеш  мною,  перейди  лише  поріг,
Опущусь  густим  туманом  і  за  плечі  обійму,
Вітром  теплим  можу  стати,  ось  дивись,  я  поруч  йду.
Можу  сонечком  ласкати,  бути  зірками  вночі,
Тіло  твоє  цілувати  -  я  ж  краплинки  у  дощі,
Можу  бути  я  повітрям,  ароматом  серед  трав,
У  мелодіях  лунати,  бути  там,  де  ти  шукав..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799247
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2018


Не буди мене, благаю….

Не  буди  мене,  благаю....не  буди  мене,  молю...
Я  у  снах  лише  літаю,  я  у  снах  лише  живу.
Зачекалась  довго  ночі,  зачекалась  буйних  мрій,
Там  волосся  розплітаю,  там  чекає  мене  змій.
Він  спокусу  знає  в  очі,  він  лягає  на  плече,
Струмом  плавить  коли  хоче,  тіло  жаром  обпече,
Кров  у  лаву  перетворить,  вона  з  серденька  тече,
Всю  свідомість  наче  зводить,  невагоме  стане  все,
Там  я  дика,  там  грайлива,  там  немає  жодних  меж,  
Там  красива  і  щаслива,  ти  в  полоні  в  мене  теж,
Задрижать  шибки  та  стіни,  бо  торкнувся  ти  долонь,
Пристрасть  схожа  там  на  зливи  -  пробиває  аж  до  скронь,  
Прилипають  простирадла,  вже  бракує  навіть  сил,
Я  тепер  так  ночі  рада,  бо  це  місце  різних  див...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799246
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2018


Лише людина

А  я  всього  лишень  людина  :  комусь  огидна,  комусь  мила,
Комусь  байдуже  чи  давно  згоріло  все  твоє  тепло.
Помилки  роблю  -  це  рутина  і  не  чекайте  зовсім  дива,
Бо  я  не  ангел,  не  ікона,  частинка  є  і  від  дракона,
Що  просить  захисту  також,  від  болю,  прикрощів  і  змов,  
Бо  люди  стали  мов  із  сталі  і  топчать  всі  чужі  печалі,
Морозять  душу,  мов  німі,  стирають  всі  твої  сліди,
Стаєш  у  світі  мов  примара,  байдужість  поруч  -  це  є  кара,
Бо  серед  голих,  сірих  стін  ми  зазнаєм  мутацій,  змін,
Шипами  вкрились,  маски  вділи,  ну  а  під  ними  зпопеліли,
І  виєш  з  місяцем  удвох,коли  відчуєш  знов  підвох,
Що  серед  тисячі  людей  нема  відчинених  дверей,
Здається  доля  поспішила  і  всім  роздала  що  хотіла,
Тобі  ж  лишила  пустоту,  там  моє  місце,  що  ж  -  іду,
Лише  надія  ще  жадає,  що  хтось  тебе  все  ж  так  чекає,
І  ти  для  нього  лиш  одна  у  світі  станеш  дорога.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799197
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018


А я вся зроблена зі сталі

А  я  вся  зроблена  зі  сталі,
Найвища  проба  на  плечі,
Коли  потріскали  скрежалі,  
Злетіли  ластівки  в  ключі,
У  небі  хмари  обіймали,
І  дощ  співав  уже  без  нот,
Краплинки  з  карми  вимивали,
Старенький  втомлений  блокнот,
Така  розтрісканна  доріжка,
Веде  ж  вона  до  джерельця,
Роззуті  ніжки  давить  трішки,
Та  я  дійду  все  ж  до  кінця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799196
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018


Якого кольору печаль?

-Якого  кольору  печаль?
-Вона  прозора,  бо  вся  у  сльозах.
-Такого  ж  кольору  і  жаль?
-А  ти  пригадай,  як  пусто  у  снах.
-Чим  пахне  щастя  чи  любов?
-Вони  всі  пахнуть  лиш  коханим.
-Чому  застигла  в  жилах  кров?
-Занадто  був    уже  жаданим.
-Чому  весь  час  немов  завмер?
-Коли  чекаєш  -  все  зникає.
-Чому  мене  немов  хтось  стер?
-Розлукає  завжди  все  вбиває.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780335
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018


І ОСЬ, НЕНАЧЕ ТИШИНА….

І  ось,  неначе  тишина....
Замовкло  врешті  все  довкола....
Накрило  сонце  пелена,
Завмерло  все  -  і  це  чудово....
Неначе  вперше  не  болить,
Неначе  вперше  поруч  спокій,
Закриєш  очі,  хоч  на  мить,  
І  чути  знову  рідний  голос....
Лунають  фрази  з  твоїх  вуст,
Що  сердце  лагідно  вкривали,
Медовий  смак,  до  щастя  рух,
Та  ми  у  безвісті  пропали.....
Стікали  сльози  по  щокам,
В  календарі  ми  десь  застрягли,
Я  досі  бачу  в  тихих  снах,
Все  те,  що  ми  в  руках  тримали....
Вже  ніби  легше,  може  й  ні,
Вночі  все  знову  розпочалось,
Належиш  сонцю  -  не  мені,
А  я,  без  серця  лиш  зосталась....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780143
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018