| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Я йшов по вулиці та бачу —
Натовп людей коло чогось стоїть.
Підхожу та пильно вдивляюсь
Про що ж так зацікавлено говорить.
У центрі лежить запліснявілий хліб.
На мене звернули увагу.
— Шановний! Приєднуйтесь!
Хліб — голова! Ви гляньте який він чудесний!
Запийте вином, та яблук не беріть —
Їх отруїли (буденність, золото і злість)
— Дякую, та маю... поспішаю..
Ви перепрошуйте, та часу геть нема.
— Та що ж Ви! Часу тут повно!
Сам Ойсін тут ото ходив!
— Хіба ж не вмер він?
— Ні, він довго на землі прожив.
Я розвернувся, та хотів було піти:
Цупка лоза винограду вже міцно мене пов'язала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778910
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2018