Svetkaleriia

Сторінки (1/4):  « 1»

НЕ КОХАЮ

Я  тебе  не  кохаю  зовсім,
І  нітрохи  тебе  не  чекаю.
Не  подивлюся  в  твої  очі,
Сама  все  на  світі  знаю.

Ти  мені  не  цікавий  зовсім,
Мені  байдуже,  що  з  тобою,
Мною  знайдений  ти  наосліп,
Біля  тебе  не  буду  собою.

Я  втрачаю  себе,  бо  ти  поряд,
Там  де  ти,  там  немає  мене,
І  мовчання  твоє  мене  стомить,
Мені  б  слово  твоє  хоч  одне.

Я  тебе  не  кохаю  зовсім,
Я  тобою  живу  лише  й  знаю:
Не  подивлюся  в  твої  очі,-
Я  в  них  просто  розтану.

Ти  один  і  немає  подібних,
Ти  –  це  все,  що  я  маю  в  житті,
Ти  не  просто  мені  необхідний,
Ти  –  повітря,  вода  в  спраглі  дні.

Я  тебе  не  кохаю  нітрохи,
Без  тебе  жити  не  можу  лишень,
І  тільки  тобі  я  довірюсь  і  можна?
З  тобою  сьогодні...  і  кожен  день?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019


До першої річниці союзу

Спасибі  Господу  за  тебе
З  тобою  зустріч  –  божа  благодать,
Ти  –  подарунок  найдорожчий  з  неба,
Моя  надія,  моя  підтримка,  дорогоцінний  діамант.

Я  душу  й  серце  зразу  не  відкрила,
А  ти  зерно  любові  щирої    посіяв  скрізь,
І  довго  ще  чомусь  не  розуміла,
Що  ти  –  єдиний,  на  віки,  лиш  тільки  мій.

Тебе  кохати  вічно  буду,
Підтримаю  і  зрозумію,  зможу  чим  –  допоможу,
Коли  впадеш  –  подам  я  руку,  
Ми  разом  сильні,  ми  єдині,  і  я  це  доведу.

Таких  як  ти,  я  певна,  не  буває,  
Такий  як  ти  –  лише  один,
І  тільки  моє  щире  серце  знає,
Як  гірко,  коли  не  поряд  ти…

Ми  рік  з  тобою  вже  у  шлюбі,
 Всього  лиш  рік,  як  офіційно  ми  –  союз,
І  я  найщасливіша  в  світі  буду,
Як  напишу  вірша  для  тебе  знов.

Через  сто  років  я  так  само  
Складу  рядки  і  присвячу  тобі,  
Недаремно  доля  мені  подарувала,  
Тебе  як  нагороду,  як  чудодійні  ліки  для  душі.

Ти  спокій  мій,  моя  утіха,
Плече  міцне  твоє  –  то  захист  мій  від  бід,
Ти  –  моя  пристань,  якщо  хочеш  –  клітка,  
В  якій  я  з  радістю  сховаюсь  і  розтану  так,  як  тане  лід.  

Спасибі  Господу  за  тебе
З  тобою  зустріч  –  божа  благодать,
Любов  моя,  мій  білокрилий  лебідь,
Я  дякую  тобі  за  все,  мій  безцінний  вічний  скарб.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018


БУДУ ПОМНИТЬ

Я  буду  помнить  каждый  звук,
Я  буду  помнить  слово  каждое  твое,
Я  не  забуду  сердца  стук,
Запомню  даже  то,  что  было  так  давно.

Я  буду  помнить  нежный  взгляд,
Я  буду  помнить  искренность  в  улыбке,
Я  не  забуду  твой  наряд,
В  котором  ты  подобна  птице.

Я  буду  помнить  доброту,
Я  буду  помнить  жизнь  в  глазах,
Я  не  забуду  пустоту,
Запомню  как  поглотила  в  один  час.

Я  буду  помнить  тишину,
Я  буду  помнить  боль  в  висках,
Забыть  я  просто  не  смогу,
Как  поломалась  в  один  час.

Я  буду  помнить  все,
Я  буду  помнить  все,  поверь,
Я  не  забуду  ничего,
Жаль  только  за  тобой  закрыта  дверь.


Берегите  матерей  своих,
Жалейте  их,  они  бесценны.
Запоминайте  мам  таких,
Добрых,  ласковых  и  верных.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777919
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2018


ПАМ’ЯТІ МАМИ


Пішла  від  мене  ти  так  скоро,
І  я  не  встигла  зрозуміть,
Що  не  побачу  більше  коло  двору
Живу  тебе,  і  обірвалось  серце  в  мить.

Така  вродлива  і  прекрасна,
Ти  чарувала  всіх  навколо,
Витончена,  ніжна  й  елегантна,
В  тобі  була  моя  опора.

Красу  твою  не  зможу  описати,
Бо  ти  була  така  одна,
Вродливою  лише  тебе  назвати
Занадто  мало;  в  душі  незвідана  журба.

Несправедлива  доля  нас  згубила,
Не  пощадивши  в  мене  відняла
Частину  серця,  а  в  душі  убила
Віру  в  щастя;  добра  стежина  заросла.

Ти  пішла…  так  порожньо  й  самотньо,
Так  гірко  стало,  що  нема  тебе,
Хтось  відправив  у  безодню
Тіло  й  душу,  разом  з  ними  і  мене.

Кому  тепер  я  подзвоню,
Контакт  «мамусік»  залишився,
Я  більше  не  поговорю,
Не  розкажу,  коли  приїду  і  хто  вночі  наснився.

Ти  не  спитаєш  більше:
«Коли  чекать  тебе,  доцюлю?
Чому  ти  приїзджати  стала  рідше?»
Не  відповім:  «Та  дуже  зайнята,  мамусю…».

Злі  вороги  примусили  страждати,
Прокляті  заздрощі,  смертельні  побажання,
Попрошу  тебе  лиш  пам’ятати,
Я  передам  для  них  від  тебе  привітання.

Ні  ти,  ні  я,  ніхто  їх  не  осудить,
Та  бачить  Бог  усе  з  небес,
Якщо  без  матері  мене  залишитися  змусив,
Поставить  на  свої  місця  він  все.

А  я  на  цій  землі  зоставшись,
Збережу  у  пам’яті  тебе  на  вік,
І  долю,  що  по  мені  безжально  потопталась,
Пробачу  й  піду  далі  у  цей  жорстокий  «білий»  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777908
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.02.2018